На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Розвиток ндустрї гостинност в Україн та перспективи розвитку у мст Львов

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 21.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти та науки України 
 
 
 
 
 

Реферат
з готельної справи
на тему
                    Розвиток індустрії гостинності
в Україні та перспективи розвитку у місті Львові 
 
 
 
 
 
 

                                                                             Виконала  

Студентка групи
Перевірила
                                                                                                 
 
 

  
 
 
 

2011р 
 
 
 
 
 
 

Зміст 

Вступ
1)Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності в Україні.
2)Перспективи розвитку готельного господарства  на території м. Львова
Висновок
Використана література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

Гостинність - сфера готельного й ресторанного бізнесу є провідним чинником і базою величезної індустрії туризму.
Готель - це щось більше, ніж просто місце  для ночівлі, він багато в чому визначає спосіб життя - на той час, поки триває подорож, доки гість проживає у готельному номері.  
Індустрія гостинності - це індустрія, що працює на благо людей. Це – потужний механізм, що активно функціонує та розвивається, вимагаючи при цьому максимальної підтримки з боку держави та більших інвестицій.

Індустрія гостинності є найважливішим  елементом соціальної сфери. Вона відіграє важливу роль у підвищенні ефективності громадського виробництва, та відповідно, росту життєвого рівня населення.
Слово « гостинність»(фр.hospice) – притулок подорожніх, благодійний дім.Гостинність як науковий термін визначає систему заходів та порядок їх здійснення з метою задоволення найрізноманітніших побутових, господарських і культурних запитів гостей туристських підприємств, їх запобігливого обслуговування, надання низки послуг.Термін «гостинність» введений в 1982 р. на конференції націоцальних асоціацій готелів і ресторанів ЄЕС.
Готельне  господарство є однією з складових  туристської індустрії. Матеріальна  база, що призначена для розміщення туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфраструктури, бо якість проживання та відповідне обслуговування рішуче впливають на рівень туристичного сервісу. А отже, готельна індустрія стає швидко зростаючим бізнесом, що приносить значні грошові надходження, в тому числі валютні. Вітчизняна готельна галузь стає невід’ємною складовою світового готельного господарства.
Такий швидкий темп інтеграції до європейського  суспільства пояснюється зручним  географічним положенням України (розташована  в центрі Європи на перехресті транзитних шляхів) та не менш швидким зростанням українського бізнесу, що також активізує  приїзд до нашої країни бізнесменів  та людей у справах з різних куточків світу. Тому саме зараз стає актуальним питання відновлення та приведення готельного господарства країни до європейських стандартів. З підвищенням ділової активності країни зростає потреба й у більшій кількості готелів, оскільки першим питанням, яке незмінно виникає перед кожним приїжджим, є «де зупинитися в незнайомому місті?»
У 2003р. в Україні налічувалось 1254 готельних  підприємств на 104,1 тис. місць. Серед них за даними офіційної статистики: пятизірковий Прем’єр–Палац – 1, чотиризіркових Салют,Київський,Дніпро,Україна та ін. – 18. Проте більшість із них усе ще не відповідають міжнародним стандартам, якість наданих ними послуг найчастіше залишає бажати кращого.
Світове готельне господарство нараховує близько 350 тис. комфортабельних готелів, що налічують більш ніж 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість номерів щорічно зростає в середньому на 3-4 %.  
Ще на початку п'ятидесятих років намітилися деякі тенденції, які згодом практично сформували сучасний готельний ринок і бізнес. Тоді тільки випробувався досвід надання великими компаніями дрібним власникам права виступати на ринку від їхнього імені й під їхнім прапором. В англійській мові подібні взаємини великого й дрібного бізнесу називаються franchising. Нині старі готельні марки запекло борються на готельному ринку. З одного боку, ніхто не зможе заперечувати, що такі імена, як Best Western, Holiday Inn, Howard Johnson або Quality Inn (список можна продовжити) уже міцно урізалися на згадку практично кожного постійно подорожуючим, але й багато готелів, над якими розвиваються прапори цих готельних мереж, так само старі, як і самі ці бренди, що саме головне, виглядають відповідним чином.  
З іншого боку, більше молоді готельні компанії й марки, навпроти, не можуть похвалитись подібним реноме на готельному ринку, їхні назви маловідомі, але вони володіють новими сучасними готелями, побудованими з врахуванням останніх архітектурних і технологічних досягнень, що є значною перевагою в боротьбі за клієнта. Деякі фахівці готельної справи, такі, наприклад, як Патрик Форд, президент відомої в США корпорації Lodging Econometrics Hotel realty, вважають, що для переважної більшості споживачів слово «новий» має магічне значення й найчастіше визначає результат конкурентної боротьби. Форд упевнений, що якщо говорити про марки, сорти, імена, товарних знаках у глобальному аспекті, а не тільки стосовно до готельного бізнесу, то зовсім очевидно, що такі споживчі асоціації мають універсальний характер: нове й свіже, безперечно, краще старого, що встиг ґрунтовно набриднути клієнтові. Для підтримки конкурентноздатності готельної марки необхідно мати реальну програму відновлення. Бажано надавати готельній мережі кредити, пільги й бонуси для здійснення різних поліпшень і нововведень, а також підвищувати стандарти якості й установлювати більше тверді вимоги до їхнього дотримання всіма готелями мережі. Сьогодні готельні марки мають використовувати можливості економіки, що розвивається швидкими темпами, й пропонувати ринку нові продукти й послуги. Зараз для готельних марок існують унікальні шанси якими неможливо не скористатися. Беручи до уваги готельний ринок, який так інтенсивно змінюється й розвивається, в результаті появи на ньому нових „імен”, а також розширення й інтергації всесвітньо відомих мереж, я обрала темою роботи стан готельної справи на міжнародному рівні. Ця тема є новою та актуальною, і особливо корисною для визначення перспективних напрямків розвитку готельної індустрії України, з використанням досвіду світових брендів, чия історія та аналіз діяльності послугують прикладом для вітчизняних готелей.

Якість  обслуговування туристів — проблема комплексна. ЇЇ вирішення передбачає ефективне використання всіх важелів, різних форм і методів впливу. В основу вирішення цієї проблеми покладено системний підхід: єдність і взаємодія організаційних, технічних, економічних, соціологічні правових заходів.
Якість  обслуговування — це сукупність властивостей і ступеню корисності послуг, що обумовлює здатність усе повніше  задовольняти потреби туристів.
Комплексний підхід до визначення якості туристичних послуг викликає необхідність класифікувати послуги за кількома групами:
    Інформаційні послуги.
    Послуги транспортних перевезень.
    Послуги розміщення.
    Послуги харчування.
    Культурно-масові та фізкультурно-оздоровчі послуги.
    Додаткові послуги.
Якість  цих послуг залишає в пам'яті  туриста найбільш стійке враження тому, що саме ці послуги щоденно задовольняють  його потреби перішої необхідності.Важливий елемент в обслуговуванні туристів — послуги ресторанного господарства. Підприємства ресторанного господарства обслуговують досить різноманітний контингент відвідувачів-туристів як вітчизняних, так й іноземних, як організованих, так й індивідуальних. Для кожної категорії споживачів потрібні особливі методи, прийоми обслуговування.
Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності в Україні.
До  тенденції розвитку підприємств індустрії гостинності, що набули розвитку за останні десятиліття, належать:
    поглиблення спеціалізації готельної та ресторанної пропозиції;
    утворення міжнародних готельнних ланцюгів;
    розвиток мережі малих підприємств;
    упровадження в індустрію гостинності нових комп’ютерних технологій.
Останім часом поряд із традиційними повносервісними  готелями все більше зявляються підприємства зі скороченим набором послуг і страв. Спеціалізація може бути найрізноманітнішою. Готелі можуть орієнтуватися на обслуговування представників сегмента туристичного ринку.
Ресторани все більш спеціалізуються на виготовлення національних страв. Величезну популярність набули ресторани швидкого обслуговування (McDonalds, Pizza Hut, Domino, Red Lobster) та інші.
Поглиблення спеціалізації підприємств гостинності  взаємоповязане з створенням міжнародних  ланцюгів, що мають велике значення в розробці та впровадженні високих  стандартів обслуговування.
Розвиток  готельного господарства в Україні  сьогодні стримується низкою чинників:
    економічна криза;
    недоліки в роботі фінансово-банківської системи;
    обмеженна платоспроможність населення;
    недосконала податкова система.
Законодавчо-правова  база не відповідає вимогам сьогодення,немає інструкцій та інших нормативних документів,які були б логічно взаємопов’язані і не суперечили один одному.
Слід  відзначити відсутність необхідної інфраструктури, відповідних сервісних  умов, що, в свою чергу, позначається на рівні якості обслуговування туристів. Стан сфери послуг не відповідає потенційним можливостям держави, яка має все для розвитку туристичної інфраструктури:
    природні умови;
    історико-культурні ресурси;
    трудові та матеріальні ресурси.
Програмою розвитку туризму до 2005р. передбаченно будівіництво 78 нових готелів та інших об’єктів на 15.7тис. місць, а також проведення реконструкції 61 об’єкта на 21.5тис.місць.
Орієнтиром  у роботі приведення готельного сектора до міжнародних стандартів є рекомендації, затверджені у листопаді 1989р. секрітаріатом Всесвітньої туристичної організації (ВТО).
У сучасній економіці з’явилися тенденції  до швидкого розвитку туристичних послуг.
Новий статут одержали готельні послуги, критерієм  якості яких став принцип гостинності.
Прийняття нової редакції закону про туризм дозволяє не лише створити професійну систему в сфері формування і  продажі туристичного продукту, але  й сформувати основи діяльності всіх засобів розміщення, закласти фундамент для розвитку всіх складників туристичної індустрії. Відміна готельного збору також продемонструвала прагнення влади створити абсолютно нові умови для розвитку галузі. Серед першочергових завдань Кабінету Міністрів України - розробка законопроекту про стимулювання будівництва та реконструкції готелів. Вперше на державну підтримку туризму лише на центральному рівні було виділено 13 мільйонів гривень, достатньо вагомі бюджети отримали і ряд областей.
Бізнес  відповів на ініціативи влади будівництвом десятків нових готелів в усіх регіонах країни, формуванням першої вітчизняної готельної мережі, створенням аквапарків и розважальних центрів, збільшенням в багатьох регіонах об’ємів обертань у внутрішньому та в’їздному туризмі. 
Важливо зауважити, що останнім часом як вітчизняні так і зарубіжні інвестори виявляють зацікавленість можливостями вкладень в туристичну інфраструктуру країни.

У зв’язку з усіма вказаними  факторами необхідно для більшої  інформативності наявних та потенційних  інвесторів, споживачів, теперішніх та майбутніх фахівців та професіоналів, а також для вдосконалення  комплексного розвитку індустрії відтворити повний огляд організацій та робітників, які працюють на створення нового іміджу України в частині надання туристичних послуг, послуг розміщення та харчування.
Також, розвиток туристичної індустрії  вплинув на появу послуг, пов’язаних з обов’язковим медичним страхуванням і виконанням митних умов.
Готельний бізнес України сприятиме презентаціям регіональних інвестиційних ідей та проектів, пропозиціям готелів, ресторанів для потенційних інвесторів, розвитку франчайзних мереж, інвестуванню в  рекреаційний і санаторно-курортний  сектор, формуванню маркетингових систем, рекламно-інформаційному забезпеченню,а саме:
    владні структури,представників державних організацій, асоціації, які безпосередньо приймають участь у створенні стратегії розвитку галузі;
    органи, які сприяють розвитку індустрії гостинності;
    керівників засобів розміщення, підприємств харчування;
    керівників туристичних організацій;
    відомих фахівців та професіоналів галузі;
    осіб та організації, які сприяють забезпеченню готелів та ресторанів товарами та послугами.
Готельне  господарство є однією з основних складових туристської індустрії  України. У 2004 р. в Україні налічувалось 1308 готельних підприємств на 949,1 тис. місць (таблиця 1)
За  формами власності їх кількість  розподіляється так: 40 % перебувають у загальнодержавній та комунальній, 57 - у колективній і 3 % - у приватній власності
Середньорічний  коефіцієнт завантаження готелів у 2000 р. в середньому по Україні становив 0,24. При цьому мінімальне використання місткості готелів - 9 %-було в Луганській та Миколаївській областях, а максимальне - 78 % - у Севастополі. У Києві цей показник дорівнював 40 %.
Якщо  відкинути максимальне й мінімальне значення показників завантаженості, то використання місткості українських готелів у 2000 р. становило 0,20. Це значення є більш об'єктивним для характеристики стану готельного бізнесу в Україні. Винятком з цього незадовільного становища є Київ, де завантаженість у 1995 р. дорівнювала 0,52, в 1998 р. - 0,35, в 1999 р. - 0,37, у 2000 - 0,40.
У більшості регіонів України рівень завантаженості готелів коливався від 0,17 до 0,22.
Чисельність готелів в Україні скоротилась з 1995 р. по 2000 р. на 88 одиниць, або на б %, їх місткість зменшилась на 27 963 місця, або на 21 %.Найбільше скорочення спостерігалось у Києві - на 4287 місць, областях Хмельницькій (2953), Донецькій (2709), Львівській (1719),Усього готелями України надано послуг 358 446 іноземним громадянам, що становить 10,9 % загального числа осіб, яким надано послуги. Найбільшій кількості іноземних туристів надано готельних послуг у таких регіонах України: Київ (36,1 %), АР Крим (10,4%), областях Львівській (9,1 %), Одеській (5,3 %), Дніпропетровській (5,3 %), Київській (4,2 %), Донецькій (4,0 %).
Середня тривалість перебування однієї особи  в готелях становить для громадян України 2,7 доби, для іноземців -2,6 доби.
Середня місткість номера по Україні дорівнює 2,02, у Києві -1,9, а в областях, зокрема  Рівненській і Донецькій, - 1,8, в Одеській -2,2, у Чернігівській і Херсонській - 2,3, у Сумській - 2,6.
На  виконання статті 15 Закону України  «Про туризм» з 1 жовтня 1999 р. введено  обов'язкову сертифікацію готельних  послуг та послуг харчування, які надають  суб'єкти туристської діяльності. Згідно з чинним законодавством обов'язковій  сертифікації в Україні нині підлягають 266 підприємств, що надають готельні послуги, та 455 підприємств харчування. Станом на 01.10.2004 р. сертифікат відповідності надано: на готельні послуги -158 підприємствам, на послуги харчування - 274 підприємствам.
Результатом проведеної роботи стало помітне  підвищення рівня обслуговування на підприємствах готельної галузі.
Разом з тим існуюча інфраструктура туризму ще не відповідає вимогам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсутні сучасні засоби зв'язку та комунікацій, конференц-зали з відповідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу.Подальший розвиток готельного господарства неможливий без сучасного обладнання і новітніх технологій, про що нагадує девіз Всесвітньої туристської організації на 2003 рік: «Технологія і природа -два актуальних аспекти розвитку туризму на початку двадцять першого століття». Це стосується насамперед інформаційних технологій, ефективних і надійних систем захисту, без чого неможливо досягти високого рівня якості послуг.
Послуги підприємства гостинності мають видозмінюватись відповідно до потреб і запитів гостей.
Кількість готелів в Україні порівняно з туристськими країнами світу незначна. У Великій Британії, наприклад, функціонує близько 260 тис. готелів. У країнах Європи число великих готелів становить 15 -25 % загальної кількості готельних господарств, 75 -85 % -мотелі та готелі сімейного типу. За даними аналізу структури готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази, надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні практично не розвинуті.
Як  свідчить міжнародний досвід, саме такі підприємства могли б дати істотний поштовх розвитку галузі та створенню додаткової кількості робочих місць.
Чинне законодавство України нечітко  визначає готельне господарство, його належність до сфери туристських  послуг та відомче підпорядкування. Тому для розвитку готельного господарства України, підвищення попиту на ринку споживання готельних послуг, створення і входження на ринок малих готельних підприємств доцільним є розробка проекту Закону України про розвиток готельного господарства. Положення Закону мають визначити правові, економічні та організаційні засади створення і подальшого розвитку конкурентних відносин на цьому ринку.
Завантаженiсть по Українi 25%, в Києвi - 44%Забезпеченiсть готельними мiсцями - 2,4, в Києвi - 7.
В Українi класифiкацiя готелiв є основою для їх сертифiкацiї.
Сертифiкацiя - це дiяльнiсть з пiдтвердження вiдповiдностi якостi товару чи послуг взiрцю (або стандарту). З сiчня 1997 року дiють державнi стандарти в галузi туризму, готельного i ресторанного господарства. Базою є мiждержавнi стандарти СНД: "ГОСТ 28681.4-95 класификация гостиниц".  
4 жовтня 1999 року - правила сертифiкацiї були затвердженi мiн’юстом -  
введена обов’язкова сертифiкацiя.  
Сертифiкацiю проводить незалежний аудиторський орган акредитований  
держстандартом УкрСЕПРО.  
Сучасна стратегія надання готельних послуг дає змогу розширити їхній асортимент і є засобом як виживання, так і пошук нових шляхів.

Для збереження своїх позицій на ринку підприємство гостинності має впроваджувати передові технології, шукати нові форми в умовах зовнішнього середовища, що постійно змінюється.
Перспективи розвитку готельного господарства на на території  м. Львова
В Україні  на сьогоднішній день вже відбулося  усвідомлення важливості розвитку туризму  як одного з ефективних засобів лікування  національної економіки завдяки  здатності цього сектору забезпечувати  значні валютні надходження, створювати значну кількість нових робочих  місць та іншим перевагам.  

Розроблені  загальнодержавна та регіональні програми розвитку туристично-рекреаційної галузі, які передбачають істотну державну підтримку. Однак задекларовані положення не завжди знаходять своє практичне втілення.  

Львівська область розглядається як одна з  найперспективніших територій для  розвитку туризму.
Привабливість для українських та іноземних  туристів забезпечується багатим історико-культурним та природно-ресурсним потенціалом, вдалим географічним розташуванням. Але туристичні потоки значною мірою стримуються нерозвиненістю туристичної інфраструктури, передусім незадовільним станом її найважливішого елементу - готельного господарства (середній коефіцієнт завантаження готелів м. Львова у 1999 р. становив лише 0,17-0,27, в області – 0,07-0,1).
 
Дане  дослідження має на меті виявити та проаналізувати ті проблеми, які перешкоджають розвитку готельного бізнесу в регіоні і які можна було б розв’язати за допомогою ефективної державної підтримки.
     Окреслимо коло цих проблем:
      високий рівень оподаткування;
      обов’язкова сертифікація готельних послуг;
      недосконала система обліку поселення в готель;
      існування обмежень у наданні готельних послуг;
      відсутність готелів міжнародного класу та незначні обсяги інвестування у будівництво нових готелів;
      низький рівень інформатизації;
      відсутність кваліфікованих фахівців у галузі готельного господарства.
Високий рівень оподаткування. Найбільш суттєвою перешкодою розвитку готельного бізнесу є значний податковий тиск: різні види податків забирають 70-85% прибутків готелів.
Оподаткування туристів використовується державою з  тим, щоб перерозподілити витрати  від туризму, які припадають на місцеве населення, яке забезпечує комфортні умови та належне обслуговування гостей, а також щоб збільшити дохідну частину бюджету. Однак впровадження податків не завжди може бути сприятливим для держави, тому що стягнення податків, у свою чергу, знижує попит на туристичні послуги, а, отже, і доходи. Так, готельний збір змушує власників готелів піднімати ціни на проживання, що призводить до зниження попиту на готельні послуги і знижує доходи тих самих готелів.  

Готельний збір встановлено для м. Львова на рівні 20%, що є суттєвим стримуючим фактором розвитку готельного бізнесу (для порівняння: в інших містах України готельний збір стягується за ставкою 5-15%). Результати проведених досліджень дають підстави стверджувати, що при зменшенні розміру готельного збору до 10%, надходження до бюджету у вигляді готельного збору не зменшаться, а надходження інших податків (ПДВ, податку на прибуток) зростуть за рахунок збільшення завантаженості готелів. Як наслідок, готелі одержать вільні обігові кошти, які можуть бути спрямовані на покращання якості надання послуг, ремонт та технічне переоснащення.  

Відсутність негативних наслідків від зменшення ставки готельного збору підтверджується таким прикладом: при проведенні Самміту керівників європейських держав у Львові для двох готелів в місті на рік була встановлена ставка готельного збору в розмірі 5%; як результат, надходження до місцевого бюджету від готельного збору залишилися на тому самому рівні, а інші бюджетні надходження зросли майже вдвічі. Необхідно зауважити, що сума надходжень готельного збору становила у 1998 р. 1026,3 тис. грн., а сума збитків, які мають місце в окремих готелях Львова, в сукупності за цей період складає 694,8 тис. грн., тобто 67,7% сплаченої суми готельного збору. Отже, якщо зменшити розмір готельного збору наполовину, то можливе суттєве скорочення збитків (на 513 тис. грн.) і покращання фінансового стану готельних підприємств.  

Готелі  як суб’єкти туристичної діяльності, які займаються розміщенням іноземних  туристів, відтак забезпечуючи притік іноземної валюти до країни, заслуговують також на стимулюючі заходи у вигляді  зменшення інших місцевих податків: земельного збору (на сьогоднішній день щомісяця готельне підприємство повинно  сплачувати 3.90 грн. за 1 кв.м), комунального податку тощо. 

Обов’язковість  сертифікації готельних послуг. Законом  України “Про туризм” (ст. 15), готелі зобов’язано проходити обов’язкову  сертифікацію готельних послуг.  

Сертифікація  повинна розглядатися як така, що є  внутрішньою справою кожного  готелю, тому, на нашу думку, вона повинна бути добровільною. Проведення сертифікації готельних послуг на підтвердження рівня послуг - це один з маркетингових заходів, який працює у напрямку підвищення конкурентноздатності готелю в очах потенційних клієнтів, але вдосконалення конкурентних позицій можна досягти і завдяки іншим засобам стимулювання, вдосконаленням пропозиції послуг.  

Крім  того, проведення сертифікації пов’язане  із значними фінансовими (3700-5400 грн.) та часовими (15-22 робочих днів) витратами, а компенсація витрат на сертифікацію за рахунок споживачів готельних  послуг скорочує число клієнтів готелів.  

Недосконала система обліку поселення в готель. Впровадження 6 бланків суворої звітності та 7 бланків первинного обігу в документообігу готельних підприємств (згідно Наказу Держбуду та Держкомтуризму від 30.12.97 р. №63/53 “Про затвердження форм бланків суворої звітності та первинного обліку в готелях України” з наступними змінами і доповненнями та Наказу Держкомтуризму від 16.04.99 р. №17 “Про організацію виробництва бланків суворої звітності”) пов’язане з такими негативними моментами:
    значною вартістю бланків зумовлює вилучення частини обігових коштів готелів на виготовлення бланків (ціна комплекту бланків 4,5-7 грн. на клієнта);
    зменшенням обсягів надання готельних послуг за рахунок тих клієнтів, які не бажають розголошувати певну інформацію про себе; це водночас створює можливості корупції (14-17% клієнтів забезпечуються готельними місцями без реєстрації);
    ускладненням документообігу та системи обліку;
    дублюванням інформації в бланках суворої звітності, що передбачає нераціональні затрати часу і ресурсів (аналогічними є форми №1-г та №2-г, однак перша призначена для заповнення громадянами України, а друга – іноземцями та особами без громадянства; інформація у журнальних формах №5-г та №6-г дублює ту, що міститься в формах №1-г та №2-г);
    як наслідок з вищевказаного, має місце скорочення надходжень до бюджету.
      
На нашу думку, єдиний документ, який має право  на існування як документ суворої  звітності, причому у модифікованому вигляді, - це рахунок (форма №4-г). Існування  інших бланків суворої звітності  вважаємо за доцільне відмінити.  

Існування обмежень у наданні готельних  послуг. Правила користування готелями та надання готельних послуг в  Україні, затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу  та Держкомтуризму України від 10.09.96 р. №77/44, містять ряд обмежень в  наданні готельних послуг, які  стримують розвиток готелів:
    обмеження максимального терміну проживання в готелі 45 добами;
    обов’язковість пред’явлення паспорту (відсутність паспорта в людини є однією з причин звернення потенційного клієнта до послуг приватного сектору, на чому втрачає як готель, так і бюджет через скорочення податкових надходжень від надання готельних послуг);
    жорстка регламентація порядку та оплати бронювання номерів та порядку оформлення проживання в готелі.
Вважаємо, що суб’єкти готельного бізнесу повинні  мати більше самостійності у здійсненні підприємницької діяльності, а встановлення порядку поселення та здійснення бронювання має бути прерогативою кожного готелю.  

Відсутність готелів міжнародного класу та незначні обсяги інвестування у будівництво нових готелів. Бiльшiсть готелiв в області не вiдповiдає нормам розташування iноземних туристiв. Вiдсутнi 4-х та 5-зiрковi готелi. Будівництво готелів, що масово розпочалося у період 1992-95 років, практично припинено.  

Індустрія туризму є однією з небагатьох галузей нашої економіки, в яку можна за короткий час залучити іноземний капітал. Термін будівництва туристичних об’єктів іноземними фірмами складає 1-2 роки, а окупність готелів міжнародного класу - 3-5 років. Але в даний час важко розраховувати на великий приплив іноземного капіталу, зважаючи на те, що західних інвесторів стримує економічна нестабільність в країні, відсутність правових гарантій.  

Як можливі  шляхи розв’язання проблеми низького рівня капіталовкладень в розвиток готельного господарства пропонуємо наступні:
      звільнення новостворюваних готелів від сплати ГЗ протягом 3 років з початку експлуатації, запровадження пільгових ставок сплати податку на прибуток на цей період;
      и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.