На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Болонський процес

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 23.05.2012. Сдан: 20 М. Страниц: 13. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство освіти і науки України 
 
 
 

                                                                                                             
 
 
 
 

К О  Н Т Р О Л Ь Н А  Р  О Б О Т А 

 
з дисципліни:   

Болонський  процес 

спеціальність :  Управління навчальним закладом 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2010
Зміст 
 

1  Вступ
2  Загальна частина 
     2.1 Євроінтеграція України як чинник модернізації освіти
           2.1.1 Болонський процес  як засіб інтеграції  і демократизації  вищої освіти
     2.3 Організація модульного контролю у ВНЗ
3  Висновки
4 Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1  Вступ 

     У сучасному світі, який ввійшов у  третє тисячоліття, розвиток України  визначається у загальному контексті  Європейської інтеграції з орієнтацією  на фундаментальні цінності західної культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід’ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства.
     Для України, у культурно-цивілізаційному аспекті, європейська інтеграція – це входження до єдиної сім’ї європейських народів, повернення до європейських політичних і культурних традицій. Як свідомий суспільний вибір перспектива європейської інтеграції – це вагомий стимул для успіху економічної і політичної трансформації, що може стати основою національної консолідації. Європейська інтеграція, таким чином, стає ключовою ланкою відкриття України світу, переходу від закритого тоталітарного до відкритого демократичного суспільства.
     Сучасний стан суспільного розвитку, однією з особливостей якого виступає багаторазове збільшення інформаційних потоків, змушує формулювати принципово нові пріоритети в підготовці спеціалістів вищої школи. Завдання, що постає перед ВНЗ, полягає не стільки в тому, щоб дати певний обсяг інформації студенту, скільки у формуванні певної нормативної та мотиваційно-ціннісної структури особистості студента, провідним компонентом якого буде потреба в постійному самовдосконаленні.
     У таких умовах ще гостріше відчувається необхідність принципових змін політики, що склалась в цій галузі. Крім того, створились об’єктивні передумови для глибокого наукового переосмислення вищої освіти, і відповідно, її кардинальної перебудови за умови збереження найкращих вітчизняних здобутків.
     На сьогодні саме Болонський процес є найсучаснішою та найперспективнішою моделлю реформування освітніх систем країн Європи. Якщо ж модернізація вищої школи України зорієнтована на інтегрування в Європейський освітній та науковий простір, то необхідно активізувати роботу щодо впровадження в національну систему вищої освіти основних принципів Болонської декларації. Загалом процес структурного реформування національних систем освіти, зміни освітніх програм та інституційних перетворень має відбуватись за такими головними напрямами: прийняття зручних та зрозумілих градацій дипломів, ступенів і кваліфікацій; введення двоступеневої системи освіти; впровадження єдиної системи кредитних одиниць; визначення та дотримання європейських стандартів якості освітніх послуг; усунення перепон для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників та управлінців вищої школи.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2  Загальна частина
     2.1 Євроінтеграція України як чинник модернізації освіти 

     З метою реалізації стратегічного  курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, забезпечення всебічного входження України у європейський політичний, економічний і правовий простір та створення передумов для набуття Україною членства у Європейському Союзі Указами Президента України затверджена Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу. Основними напрямами культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС.
     Згідно  зі “Стратегією інтеграції України  до Європейського Союзу”, затвердженої Указом Президента України, поряд з  іншими напрямами європейської інтеграції культурно-освітній та науково-технічний  займають особливе місце, зумовлене  потенційною можливістю досягти вагомих успіхів у інтеграційному процесі саме на цих напрямах. Вони охоплюють галузі середньої і вищої освіти, перепідготовку кадрів, науку, культуру, мистецтво, технічну і технологічну сфери.
     Інтеграційний процес на відповідних напрямах полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС. У кінцевому результаті такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграцію до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього та науково-технічного середовища.
     Здійснення  даного завдання передбачає взаємне  зняття будь-яких принципових, на відміну  від технічних, обмежень на контакти і обміни, на поширення інформації. Особливо важливим є здійснення спільних наукових, культурних, освітніх та інших проектів, залучення українських вчених та фахівців до загальноєвропейських програм наукових досліджень.
     Протягом 1995-2010 р.р. Міністерство освіти і науки Україні на основі міжнародних документів з питань демократії, гуманізації в галузі освіти і прав людини здійснило ряд масштабних заходів по створенню нової нормативно-правової бази національної вищої освіти України. Прийнятий в Україні комплекс нормативно-правових документів, пройшов апробацію на міжнародному рівні і визначає ідеологію реформування всієї освітньої галузі. 

     2.1.1 Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти 

     Незважаючи  на досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система України, вона, однак, ще не забезпечує потрібної якості.
     Чимало  випускників вищих навчальних закладів не досягли належного рівня конкурентоспроможні  на європейському ринку праці. Це зобов’язує глибше аналізувати тенденції  в європейській та світовій освіті.
     Необхідність реформування системи освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості є найважливішою соціокультурною проблемою, яка значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації та самореалізації у цьому світі.
     Зазначені процеси диктують перш за все необхідність визначення, гармонізації та затвердження нормативно-правового забезпечення в галузі освіти з урахуванням  вимог міжнародної та європейської систем стандартів та сертифікації.
     В Україні, як і в інших розвинених країнах світу, вища освіта визнана  однією з провідних галузей розвитку суспільства. Стратегічні напрямки розвитку вищої освіти визначені  Конституцією України, Законами України  “Про освіту”, “Про вищу освіту”,  Національною доктриною розвитку освіти, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України.
     Основною  метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень.
     Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку вищої освіти є:
     • особистісна орієнтація вищої освіти;
     • формування національних і загальнолюдських цінностей;
     • створення для громадян рівних можливостей у здобутті вищої освіти;
     • постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;
     • запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій;
     • формування в системі освіти нормативно-правових і організаційно-економічних механізмів залучення і використання позабюджетних коштів;
     • підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної і суспільної підтримки;
     • розвиток освіти, як відкритої державно-суспільної системи;
     • інтеграція вітчизняної вищої освіти до європейського та світового освітніх просторів.
     Сучасні загальноцивілізаційні тенденції розвитку роблять системоутворюючий вплив на реформування системи освіти України, яке передбачає:
     • перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти можливості особистості в здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямком відповідно до її здібностей, та забезпечити її мобільність на ринку праці;
     • формування мережі вищих навчальних закладів, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б інтересам особи та потреби кожної людини і держави в цілому;
     • підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання на протязі всього життя;
     • піднесення вищої освіти України до рівня вищої освіти в розвинутих країнах світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство.
     Стратегічними завданнями реформування вищої освіти в Україні є трансформація  кількісних показників освітніх послуг у якісні. Цей трансформаційний процес має базуватися на таких засадах:
     • по перше, це національна ідея вищої освіти, зміст якої полягає у збереженні і примноженні національних освітніх традицій. Вища освіта покликана виховувати громадянина держави Україна, гармонійно розвинену особистість, для якої потреба у фундаментальних знаннях та у підвищенні загальноосвітнього і професійного рівня асоціюється зі зміцненням своєї держави;
     • по друге, розвиток вищої освіти повинен підпорядковуватись законам ринкової економіки, тобто закону розподілу праці, закону змінності праці та закону конкуренції, оскільки економічна сфера є винятково важливою у формуванні логіки суспільного розвитку. Водночас, необхідно враховувати при цьому не менш важливі чинники – соціальні, політичні, духовного життя, суспільної свідомості, культури та морально психологічних цінностей. Значна частина проблем, що накопичилася у системі вищої освіти, пов’язані насамперед з розбалансованістю комплексу зазначених чинників суспільних перетворень;
     • по третє, розвиток вищої освіти слід розглядати у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у т.ч. європейських. Зокрема, привести законодавчу і нормативно-правову базу вищої освіти України до світових вимог, відповідно структурувати систему вищої освіти та її складові, упорядкувати перелік спеціальностей, переглянути зміст вищої освіти; забезпечити інформатизацію навчального процесу та доступ до міжнародних інформаційних систем. Вищій школі необхідно орієнтуватись не лише на ринкові спеціальності, але й наповнити зміст освіти новітніми матеріалами, запровадити сучасні технології навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу, вийти на творчі, ділові зв’язки з замовниками фахівця.
     У 2001 році вступив у дію "Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої  освіти". Даним документом регламентуються нові вимоги до освіти і професійної підготовки фахівців у вищому навчальному закладі, що обумовлені ідеями і принципами ступеневої освіти в Україні. У числі засад і факторів, що обумовили виникнення концепції ступеневої освіти названі:
     • демократизація суспільства, формування нових соціально-економічних структур, їхня орієнтація на ринкові відносини, жорстка професійна конкуренція;
     • необхідність розрізнення двох процесів, що є основою діяльності вищого навчального закладу — освіти і професійної підготовки. Відповідно до ступеневої освіти підготовка фахівців (4 ступеня) орієнтована на мобільність і мінливість соціальної і виробничої діяльності, адаптація до яких виступає як одна з ознак рівня освіти;
     • забезпечення випускникам можливості здійснювати професійну кар'єру при одночасному дотриманні ними принципів соціальної справедливості, відповідальності, загальнолюдських цінностей і моралі;
     • диференціація вимог до характеру і змісту освіти і професійної підготовки фахівців з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;
     • введення механізму об’єктивного педагогічного контролю з визначення результатів діяльності системи вищої освіти і навчальних досягнень тих, хто навчається. До такого віднесена технологія стандартизованого тестування.
     Стає усе більш очевидним, що необхідна розробка довгострокової програми структурної адаптації національної освітньої політики до нових міжнародних умов.
     В цьому контексті реформування вищої  освіти України бажано проводити  з врахуванням вимог Міжнародної  стандартної класифікації занять (ISCO-88 (МСКЗ)), Міжнародної стандартної класифікації освіти (ISCED-97 (МСКО)), Міжнародного стандарту якості серії ISO 9000 та вимог, критеріїв та стандартів, які узгодили країни-учасниці Болонського процесу.
     Європейські вищі навчальні заклади взяли на себе завдання та головну роль у створенні Європейського простору вищої освіти.
     Основні цілі Болонського процесу зводяться  до наступного:
     • побудова Європейського простору вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;
     • посилення міжнародної конкурентоспроможності як національних, так і в цілому Європейської систем вищої освіти;
     • досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти;
     • формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу окремих країн та Європи у цілому;
     • підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних та Європейських культурних цінностей;
     • змагання з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив, гроші та престиж.
     Стояти  осторонь від цього процесу Україна  не може. Освітянське суспільство  України зацікавлене діяти зі всіх напрямків Болонського процесу.
     Освіта  вже стала одним з найважливіших чинників політики. Рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 р. (протокол № 2/3-4) було ухвалено здійснення комплексу заходів щодо виходу національної вищої школи на міжнародний ринок освітніх послуг та здійснити комплекс заходів щодо організаційного забезпечення приєднання України до Болонського процесу.
     “Болонським процесом” в останні роки прийнято називати діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити  узгодженими системи вищої освіти цих країн. Основний зміст Болонської декларації, прийнятої 19 червня 1999 року, полягає в тому, що країни-учасниці зобов'язалися до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність певному єдиному стандарту.
     Вихідні позиції учасників процесу у  тексті Болонскої декларації формулюються наступним чином: ”«Європа знань» є на сьогодні широко визнаним незамінним фактором соціального і людського розвитку, а також невід’ємною складовою зміцнення та інтелектуального збагачення європейських громадян, оскільки саме така Європа спроможна надати їм необхідні знання для протистояння викликам нового тисячоліття разом із усвідомленням спільних цінностей та належності до єдиної соціальної і культурної сфери”.
     Болонський  процес – один з інструментів не лише інтеграції в Європі і в Європу, а й інструмент загальної світової тенденції нашого часу – глобалізації. Європейська спільнота має намір зробити внесок в якісну освіту шляхом заохочення країн-учасниць до сприяння підвищенню якості власної освіти. Відштовхуючись під цього, Європейська комісія надає фінансову і політичну підтримку цьому процесові, що виходить за рамки ЄС. Сьогодні східноєвропейські країни лише починають приймати Болонські ідеї.
     Співпраця з європейцями у сфері освіти на шляху входження України в  Європу є одним із пріоритетів  розвитку вищої освіти в Україні. Проте не є самоціллю проголошення йти будь-якими шляхами тільки в Європу, тільки інтегрування в Європу.
     Участь  вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових  якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти.
     Ключова позиція реформування: Болонські  вимоги – це не уніфікація вищої  освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх і культурних надбань різних країн.
     Метою є і те, щоб Європа зрозуміла, що в Україні – потужна система  вищої освіти, потужні школи. Україна  відчуває підтримку європейської спільноти. За цей час у нашій країні побувало багато місій Ради Європи, які розглядали стан освіти, проводили експертизу освітянської законодавчої бази і практично зауважень не було. Сьогодні вже майже немає опонентів щодо ступеневості вищої освіти. Вона підвищує мобільність і вертикальну, і горизонтальну.
     Напрями розвитку вищої освіти в Україні, з одного боку, стратегічні, з іншого – вони дадуть імпульс для подальшого поліпшення стану освіти і науки вже в недалекому майбутньому.
     Перший  напрям – це розширення доступу  до вищої освіти, другий – якість освіти й ефективність використання фахівців з вищою освітою і третій – це інтеграційні процеси.
     Сьогодні  суспільство почало усвідомлювати  принципово нову роль освіти у сучасному  інформаційному світі, тому вона вже  стала одним з найважливіших  чинників політики.
     Сьогодні  в України реалізується програма навчання протягом усього життя людини. Країни-учасниці Болонського процесу підкреслюють важливий внесок вищої освіти у впровадження довічного навчання в реальність. Вони приймають міри щоб спрямувати національну політику своїх країн до цієї мети і спонукати ВНЗ збільшити можливості навчатися незалежно від віку, включаючи визнання попередньої освіти. Вони підкреслюють, що такі дії повинні бути невід'ємною складовою діяльності вищої освіти.
     Структура освіти України за своєю ідеологією та цілями узгоджена із структурами освіти більшості розвинених країн світу. Україна досягла високого рівня реалізації двох стратегічних завдань: розширення доступу до отримання вищої освіти і досягнення рівня, відповідного світовим стандартам, що сприятиме найбільш повному задоволенню освітніх потреб громадян.
     Забезпечити потрібну якість підготовки випускників  можливо лише маючи підготовленого вступника.
     В останні роки в Україні у цьому  плані зроблено чимало. Це розширення доступу за рахунок збільшення прийому, рання профорієнтація, забезпечення більшої об’єктивності вступних випробувань.
     Головні сподівання щодо поліпшення ситуації з об'єктивністю процесів вступу в  Україні покладаються на незалежне (зовнішнє) тестування.
     Підвищення  об’єктивності оцінювання знань через зовнішнє тестування полягає у застосуванні рейтингової системи.
     Якість  вищої освіти в контексті Болонського  процесу є основою створення  Європейського простору вищої освіти. Країни, які входять до цього простору, підтримують подальший розвиток гарантій якості на рівні навчальних закладів, національному та європейському рівнях. Вони наголошують на необхідності розвитку критеріїв та методологій для загального користування у сфері якості освіти.
     Вони  також підкреслюють, що, згідно з  принципами автономії навчальних закладів, первинна відповідальність за якість вищої освіти лежить на кожному окремому навчальному закладі, і таким чином забезпечується можливість перевірки якості системи навчання в національних рамках.
     На  Європейському рівні, країни-учасниці Болонського процесу спільно з ENQA та у співпраці з EUA, EURASHE та ESIB, планують розробити узгоджені стандарти, процедури та рекомендації з питань гарантії якості вищої освіти.
     Гармонізація  архітектури системи європейської вищої освіти є основним завданням Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищих навчальних закладів, сумісність структури освіти та кваліфікацій на доступеневому і післяступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти.
     Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість  цілей Болонського процесу): введення двоциклового навчання; запровадження  кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти.
     Болонська декларація висуває завдання домогтися, щоб вчені ступені мали відповідати  європейському ринку праці, а отже, бути свідоцтвом кваліфікації при працевлаштуванні в галузі діяльності, за якою здобута освіта. Класифікація ступенів та кваліфікацій має важливе значення, тому що їх присвоєння свідчить про важливі перехідні рубежі від системи освіти до ринку праці у межах конкретної країни.
     Країни-учасниці Болонського процесу домовилися в межах своєї компетенції  та поважаючи відмінності у культурі, мові, національних освітніх системах, а також автономію університетів  проводити політику міжурядового співробітництва із залученням європейських неурядових організацій, що функціонують у сфері вищої освіти. З метою зміцнення Європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі було запропоновано у найближчому часі реалізувати конкретні заходи, що мають принести відчутні результати на окресленому шляху, такі як:
     • запровадження системи освіти на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного (бакалавр) та післядипломного (магістр);
     • затвердження загальносприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, в тому числі шляхом запровадження стандартизованого Додатку до диплома;
     • застосування Європейської Кредитної Трансферної Системи (далі – ECTS) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів;
     • зближення систем контролю якості та акредитації з метою вироблення порівняльних критеріїв та методологій.
     2.3 Організація модульного контролю у ВНЗ 

     Задля запровадження наведеної моделі стандартизованого Додатку до диплома у вищій школі України було впроваджено кредитно-модульну система організації навчального процесу та система об’єктивного педагогічного контролю знань.
     Підставами  для запровадження кредитно-модульної  системи організації навчального процесу в Україні стали:
     1. інтеграція до Європейського простору вищої освіти;
     2. входження до Болонського процесу;
     3. вступ до Світової організації торгівлі;
     4. реалізація дистанційної форми вищої освіти.
     Впровадження  модульно-кредитної системи у  вищий школі України переслідує наступні цілі:
     1. досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка виходить із знань, умінь та навичок, що є надбанням випускника;
     2. затребування українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці;
     3. затвердження загальносприйнятної та порівнянної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів;
     4. впровадження стандартизованого додатка до диплому, модель якого була розроблена Європейською Комісією, Радою Європи та UNESCO/CEPES і який містить детальну інформацію про результати навчання випускника;
     5. стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об’єктивної оцінки якості знань;
     6. забезпечення “прозорості” системи вищої освіти та слушного академічного та професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень і таке інше).
     Кредитно-модульній  системі, як невід’ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні  функції.
     Перша – сприяння мобільності студентів  і викладачів та спрощення переходів  з одного університету до іншого.
     Друга – акумулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів визначає на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою.
     Запровадження кредитно-модульної системи є  важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання.
     Модулі  конструюються як системи навчальних елементів, об'єднаних ознакою відповідності  визначеному об'єкту професійної діяльності. Останній розглядається як деякий обсяг навчальної інформації, що має самостійну логічну структуру і зміст і що дозволяє оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності студента.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.