На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Обрунтування системи психотерапї у комплексному лкуванн хворих з гострим нфарктом мокарду на пдстав клнко-психопатологчного, психодагностичного дослдження визначення макро- мкросоцальних чинникв ризику розвитку розладв адаптацї.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 10.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Міністерство охорони здоров'я України
Український науково-дослідний інститут
соціальної і судової психіатрії та наркології
Бабич Вікторія володимирівна

УДК 616.17-008.1:616.831-005. - 08

психотерапія у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду
14.01.16 - психіатрія
автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України.
Науковий керівник доктор медичних наук, професор
Чабан Олег Созонтович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ соціальної та екстремальної психіатрії, сектор соціальних проблем пограничних станів та соматоформних розладів, завідувач сектору
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Мішиєв В'ячеслав Данилович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра дитячої, соціальної і судової психіатрії, професор кафедри
доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра психотерапії, завідувач кафедри
Захист відбудеться “11” квітня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе 103
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103
Автореферат розісланий “06” березня 2008 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук Дзеружинська Н.О.
Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На теперішній час визначено, що рівень психічного здоров'я на 50 - 55 % обумовлюють умови та спосіб життя, на 25 % - екологічні умови, на 15 - 20 % - генетичні фактори і на 10 - 15 % - діяльність закладів охорони здоров'я (О.С. Чабан, 2004). Соціально-економічні перетворення в Україні останнім часом призвели до збільшення стресогенних факторів та нервово-психічного навантаження населення (С.І. Табачніков зі співавт., 2001 - 2007; В.М. Корнацький, 2003; Б.В. Михайлов 2004, 2006; А.И. Сердюк, 2004; А.М. Морозов, 2005; М.І. Винник, 2006).
Визнання науковцями актуальності проблеми впливу психоемоційних чинників на розвиток хвороб системи кровообігу (ХСК) проявляється постійним збільшенням досліджень у даному напрямку в усьому світі. На сьогоднішній день провідні зарубіжні науковці дискутують з приводу створення нової субспеціальності - психокардіології (A. Stoudemire, 1999; J.C. Barefoot, 2003). Розробка цього наукового напрямку підтримана російськими та вітчизняними вченими (А.Б. Смулевич, 2005; О.О. Фільц, 2005), які вважають за необхідне дослідження всього спектру взаємодії психічних порушень (розладів особистості, пограничних станів, ендогенних захворювань), функціональних, кардіальних симптомокомплексів, в тому числі, психопатологічних проявів, що ускладнюють соматичний стан.
В даний час багато дослідників - як психіатрів (М.Ю. Дробижев, 2000; В.Я. Пішель, 2003; Н.О. Дзеружинська, 2003; В.Д. Мішиєв, 2003; А.Б. Смулевич, 2003; Ю.А. Александровский, 2003, 2004; Н.О. Марута, 2004, 2006; Г.В. Погосова, 2006; М.В. Маркова, 2006, 2007; О.С. Чабан, 2006; Н.Г. Пшук, 2007), так і терапевтів (Cearney P. et al., 1999; А.Л. Сыркин, 2003; В.М. Корнацький, 2006 та ін.), відзначають наявність “невротизації” хворих із соматичною, насамперед, серцево-судинною, патологією. Серед пацієнтів з ХСК поширеність порушень психічної сфери та дезадаптивних форм реагування на захворювання досягає 70 - 100 % (О.І. Сердюк, 2003). У пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), наприклад, непсихотичні психічні розлади тривожно-депресивного спектру (НПРТДС) зустрічаються, за різними даними, від 16 до 64,5 %, а серед хворих на інфаркт міокарду (ІМ) - від 25 до 80 %. Така коморбідність втричі підвищує ризик смерті при нестабільної стенокардії в перший рік та в чотири рази - в перші 3 місяці після ІМ. Згідно з даними В.М. Корнацького (2003) та А.Б. Смулевича (2005), НПРТДС є основним діагнозом у 5 - 10 % всіх випадків звернення за первинною медичною допомогою, а за наявності ХСК вищезазначена супутня клінічна картина фіксується у 12 - 25 % хворих.
Треба зазначити, що частота захворюваності на ІМ поступається за кількістю захворюваності на інші форми ішемічної хвороби серця (ІХС). Але саме ця хвороба є основною причиною смертності та інвалідності хворих, що становить вагому медико-соціальну проблему. Разом з успіхами медичної науки і практики з розробки та впровадження нових кардіологічних методів лікування ІМ (тромболізіс, стентування та ін.), що знижують летальність та час знаходження в стаціонарі при цьому захворюванні, науковцями відмічається нагальна потреба розвитку реабілітаційних програм для пацієнтів, які перенесли коронарну катастрофу (В.М. Коваленко 2003; А.С. Пархоменко, 2006; Е.И. Чазов, 2007). Одним з актуальних завдань, які потребують вирішення, є розв'язання питання щодо діагностики, лікування та профілактики психічних розладів, коморбідних з вищезазначеним захворюванням, так як у 33 - 80 % хворих на ІМ зустрічаються патологічні психічні прояви (А.Б. Смулевич, 2005). За свідоцтвом В.П. Зайцева (1975), розлади психічної діяльності та негативні психологічні чинники є головною причиною тимчасової непрацездатності й інвалідності пацієнтів, які перенесли ІМ, у понад 50 % випадків. За даними Van Hout H.P.J. et al, 2004, у чоловіків старіше 55 років, які перенесли ІМ, наявність тривожного розладу підвищувала летальність на 78 %. Ю.Г. Ахмедовою (2003) доведено, що розлади адаптації (РА) складають третину психічної патології у хворих з гострим інфарктом міокарду (ГІМ), а розповсюдженість психічних розладів варіює від 25 % до 75 %.
Проте, в теперішній час дослідження, які спрямовані на вивчення механізмів формування, чинників ризику (ЧР) розвитку та розробки психотерапевтичних заходів (ПЗ) у комплексному лікуванні хворих на РА з ГІМ, практично відсутні (С.А. Безбородько зі співавт., 1998; Б.В. Михайлов, 2007).
Між тим, наявність психічних розладів, коморбідних соматичному захворюванню, суттєво негативно впливає на перебіг хвороби, порушує суб'єктивне сприйняття пацієнтом її динаміки, знижує ефективність лікування, утруднює реабілітацію, підвищує відсоток інвалідності.
Усе вищезазначене обумовило необхідність та актуальність проведення даної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за темами: “Дослідити вплив макро- та мікросоціальних чинників на розвиток та перебіг невротичних, пов'язаних зі стресом розладів, коморбідних з артеріальною гіпертензією (психосоматичний аспект)” (№ державної реєстрації 0104U000906), “Медико-психологічні аспекти розвитку і перебігу хвороб системи кровообігу” (№ державної реєстрації 0107U001633), а також згідно Міжгалузевої комплексної програми “Здоров'я нації” на 2002 - 2011 рр. (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.02 № 14).
Мета і задачі дослідження. Мета - на підставі клініко-психопатологічного, психодіагностичного дослідження і визначення чинників ризику розвитку розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду розробити та впровадити систему психотерапії у комплексному лікуванні даного контингенту пацієнтів.
Для виконання поставленої мети визначені такі задачі:
1.Дослідити клініко-психопатологічну структуру розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду.
2.Визначити психологічні особливості хворих з гострим інфарктом міокарду та розладами адаптації.
3.Встановити макро- і мікросоціальні чинники ризику виникнення розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду.
4.Науково обґрунтувати, розробити та впровадити систему психотерапії у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду.
Об'єкт дослідження - розлади адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду.
Предмет дослідження - клініко-психопатологічні особливості та соціально-психологічні чинники ризику розвитку розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду.
Методи дослідження. Соціально-демографічний, клініко-психопатологічний, клінічний, психодіагностичний, статистичний.
Діагностика психічних розладів проводилась відповідно до критеріїв Розділу V "Психічні розлади" МКХ-10: F. 43.2 - розлади адаптації. Процедура дослідження включала розгорнуте клінічне інтерв'ю, яке надало змогу провести аналіз психічного стану, клінічних показників та анамнестичних даних. При цьому враховували синдромальні і нозологічні характеристики РА. Оцінювали умови маніфестації РА, їх тривалість та динаміку. Ступінь вираженості психопатологічної симптоматики ранжували як слабкий, середній, сильний та за частотою - той, що зустрічається рідко, помірно та часто. Для надання оцінки вираженості і частоти РА визначали інтегральний показник (ІП) інтенсивності симптому (О.Ю. Табачніков, 2001). Феноменологічну структуру емоційних порушень досліджували за допомогою “Карти самооцінки емоційного стану” Н.О. Марути (2000).
Особистісні властивості пацієнтів встановлювали з використанням Індивідуально-типологічного опитувальника (ІТО) (1999). Стиль поведінки в конфліктних ситуаціях визначали за допомогою “Тесту опису поведінки” К.Томаса (1981). Рівень психосоматичного реагування - за допомогою Торонтської алекситимічної шкали (ТАШ) Г.Дж. Тейлора (1985) в адаптації Д.Б. Єресько (1994), тесту "Ризик коронарної поведінки" Д. Дженкинса (1967) та опитувальника "Внутрішня картина хвороби" (ВКХ) (1983). Макро- та мікросоціальні ЧР розвитку РА ранжували за класифікацією Т.Б. Дмитрієвої (2001).
Клінічну ефективність ПЗ до та після проведення психотерапії (ПТ) в комплексному лікуванні РА у хворих з ГІМ оцінювали за допомогою стандартизованої шкали депресії Гамільтона (Hamilton M., 1967) та клінічної шкали тривоги (CAS) (Snaith R.P. et al., 1982).
Статистичну обробку даних проводили за допомогою програм MS Excel v.8.0.3. та SPSS 10.0.5 for Windows.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні на основі системного підходу досліджено клініко-психопатологічну структуру РА у хворих з ГІМ.
Уперше визначено психологічні особливості хворих у яких діагностовано РА з ГІМ.
Вперше встановлено макро- та мікросоціальні ЧР, які призводять до виникнення РА у хворих з ГІМ.
Уперше науково обґрунтовано систему ПТ РА у хворих з ГІМ, запропоновано етапність її проведення.
Вперше у психіатричну та кардіологічну практику впроваджено систему ПТ РА у комплексному лікуванні хворих з ГІМ та оцінено її ефективність.
Практичне значення одержаних результатів. Для клінічної практики мають значення виявлені та описані ЧР розвитку РА при ГІМ. З позиції біопсихосоціальної моделі у психіатрії отримано дані щодо клініко-психопатологічної структури та клінічного змісту РА у пацієнтів, які перенесли ГІМ. Відокремлено основні клініко-психопатологічні прояви РА у хворих з ГІМ. Визначено психологічні особливості пацієнтів, які страждають на РА при ГІМ. Встановлено макро- та мікросоціальні ЧР РА та ГІМ. Виділено “мішені” психотерапевтичного втручання, які повинні враховуватися при проведенні ПТ.
Розроблено систему ПТ в комплексному лікуванні РА у хворих з ГІМ. Використання даної системи надає можливість подолати або знизити негативний вплив клініко-психопатологічних, психологічних, соціальних факторів та підвищити якість життя хворих.
Розроблені ПЗ впроваджено в лікувальну практику Національного наукового центру “Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска” АМН України (м. Київ), Дорожної клінічної лікарні № 1 ст. Київ-Пасажирський (м. Київ), Кременчуцької міської лікарні № 3 (м. Кременчук), Київського міського психоневрологічного диспансеру № 5 (м. Київ), Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру (м. Полтава), Міської психотерапевтичної амбулаторії Керченського психоневрологічного диспансеру (м. Керч). Отримані наукові дані використовуються в навчальному процесі кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”; кафедри психотерапії і кафедри сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Автором особисто визначено мету та задачі дослідження, проаналізовано сучасний стан проблеми поєднання РА та захворювань серцево-судинної системи в Україні та за кордоном, розроблено програму та інструментарій комплексного дослідження. Дисертантом власноруч здійснено соціально-демографічне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне обстеження пацієнтів, статистичну обробку отриманих даних, їх інтерпретацію, аналіз результатів роботи. Визначено ЧР розвитку РА при ГІМ та “мішені” психотерапевтичного впливу та на цій основі розроблено та впроваджено систему ПТ у комплексному лікування РА у хворих з ГІМ, оцінено її ефективність. Самостійно написано розділи дисертації, оформлено таблиці та рисунки, сформульовано висновки.
Особистий внесок здобувача до публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК, що написані в співавторстві, є наступним: у статті № 1 (згідно зі списком праць, опублікованих за темою дисертації, який наведено наприкінці автореферату) автором проведено клінічне і соціально-демографічне дослідження, аналіз та інтерпретація отриманих даних, їх статистична обробка та підготовка висновків роботи; у статті № 2 - постановки проблеми дослідження, розробки його методів, аналізу та інтерпретації отриманих даних і підготовки висновків роботи; у статті № 7 здобувачем проведено аналіз існуючих та інтерпретації отриманих даних, підготовку висновків роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних наукових форумах:
міжнародних: VI-й Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Довженківські читання: теорія і практика наркології” присвяченої 87-річниці з дня народження Заслуженого лікаря України, Народного лікаря СРСР Олександра Романовича Довженка (Харків, 2005); Українській школі-семінарі з міжнародною участю “Психотерапія і психоаналіз на шляху до євроінтеграції” (Київ, 2005); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми соціальної, судової психіатрії та наркології” (Київ, 2006); Українсько-американському науково-практичному семінарі “Фармакотерапія депресивних та сексуальних дисфункцій. Психобіологія суїциду” (Київ, 2007); III Національному конгресі (ХI з'їзді) неврологів, психіатрів та наркологів України “Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркологія” (Харків, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні аспекти лікування психічних розладів” (Чернівці, 2007).
вітчизняних: конференції молодих вчених “Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2001); Пленумі та конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України “Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії та наркології” (Одеса, 2006); Науково-практичній конференції “Актуальні питання медичної психології та психотерапії” (Платонівські читання № 10), присвяченої 45-річчю кафедри психотерапії ХМАПО (Харків-Ялта, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт, із них 7 статей у наукових фахових виданнях згідно з “Переліком” ВАК України (з них 4 одноосібні), 1 тези доповіді в матеріалах науково-практичної конференції.
Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 171 сторінці комп'ютерного тексту (134 сторінки основного тексту). Вона складається зі вступу, 4 розділів (огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 2 розділів результатів власних досліджень), аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних літературних джерел, що містить 177 праць, з них 76 - зарубіжних, та одного додатку. Роботу проілюстровано 9 таблицями та 12 рисунками.
Основний зміст

Дизайн дослідження та характеристика обстежених. За умови інформованої згоди на протязі 2005 - 2006 рр. обстежено 210 осіб з ХСК. З них 150 пацієнтів з ГІМ та РА (основна група 71,4 %), 30 - з ГІМ (I порівняльна група 14,3 %) у яких не діагностовано РА, а також 30 - з ХСК (II порівняльна група 14,3 %) у яких діагностовано РА, коморбідні з АГ. Психопатологічні розлади в процесі клінічного інтерв'ю діагностували відповідно до критеріїв Розділу V "Психічні розлади" МКХ-10: F.43.2 - розлади адаптації. На першому етапі дослідження проведено рандомізований розподіл хворих основної групи на дві підгрупи: тим, яким проводились ПЗ (n=75), розроблені нами, та тим, яким реабілітаційні заходи проводились, - за стандартною схемою, прийнятою у кардіології (n=75).
Дослідження проводили на наступних базах: відділеннях реанімації та інтенсивної терапії, реабілітації ІМ, АГ Національного наукового центру "Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска" АМН України (м. Київ), кардіологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського (м. Полтава).
Критерії включення пацієнтів до дослідження: наявність РА у хворих з ГІМ, висновок кардіолога на можливість проведення ПТ.
За віком у основній групі домінували пацієнти від 51 - 60 років (34,7 % ) та від 61 - 70 років (29,3 %). У групах порівняння відповідно (I порівняльна група - 36,7 % та 30 %, II порівняльна група - 30 % та 26,7 %).
За гендерними ознаками в основній групі обстежених чоловіки склали - 76,7 % , жінки - 23,3 %. У I та II порівняльних групах чоловіків було - 71,4 % та 66,9 %, жінок - 16,8 % та 27,3 % відповідно.
За рівнем освіти значна частина осіб як основної, так і порівняльних груп, мали вищу або неповну вищу освіту (71,9 %, 73,4 % та 68,3 % відповідно). Середню та середньо спеціальну - 28,1 %, 25,7 % та 23,6 % відповідно. Розмір місячної заробітної платні або пенсії становив нижче прожиткового мінімуму у хворих основної та порівняльних груп: 43,6 %, 32,7 % та 54,2 % відповідно. Найменший середній розмір заробітної платні (пенсії) був у пацієнтів з середнім спеціальним рівнем освіти.
В основній групі працювали - 61,4 % пацієнтів, були пенсіонерами - 32,8 %, безробітними - 5,8 %. В порівняльних групах відповідно - 67,1 % та 53,4 %; 28,6 % та 35,7 %; 4,3 % та 10,9 %.
За сімейним статусом хворі розподілилися наступним чином: 70,5 % одружені (в основній групі), у порівняльних - 74,3 % і 59,7 % відповідно. Не мали власної сім'ї: 29,5 % пацієнтів основної групи та 25,7 % і 40,3 % у порівняльних групах. Питома вага досліджених мали дітей, а 47 % - 39 % - 51 % обстежених відповідних груп проживали разом з дітьми або батьками. Таким чином, контингенти пацієнтів за соціально-демографічними показниками були відносно однорідними, що надало можливість їх аналізувати, а результати дослідження вважати репрезентативними.
Результати досліджень. У нозологічній структурі у хворих основної групи домінували РА з переважанням порушень інших емоцій (F43.23) - 50,7 %, у вигляді змішаної тривожної i депресивної реакції (F43.22) - 29,3 %. Визначено, що порушення адаптації зі змішаним розладом емоцій та поведінки (F43.25) розвивалися в перший тиждень ГІМ - 12,0 % (р < 0,01). Короткочасну депресивну реакцію на стрес (F43.20) діагностовано у - 8,0 %. Також у пацієнтів встановлено високі рівні тривожності та депресії. Середній бал ступеня вираженості депресії в основній групі склав 15,06, що за шкалою Гамільтона відповідає легкому депресивному епізоду. У структурі депресивної симптоматики найбільшу вираженість мали наступні показники: соматична тривога - 1,6 бала, середня інсомнія - 1,6 бала, депресивний настрій - 1,3 бала, психічна тривога - 1,3 бала. Середній бал ступеня вираженості тривожної симптоматики в основній групі склав 18,0, що за шкалою САS відповідає наявності клінічно вираженого тривожного епізоду. У структурі тривожної симптоматики основної групи найбільшу вираженість мали: реакція зляку - 3,8 бала, психічна напруга - 3,6 бала і опасіння (передчуття дурного) - 3,3 бала.
У нозологічній структурі РА у хворих II порівняльної групи змішану тривожну і депресивну реакцію (F43.22) верифікували у 43,3 % осіб, РА з переважанням порушень інших емоцій (F43.23) - у 30,0 %, короткочасну депресивну реакцію на стрес (F43.20) - у 16,6 %, порушення адаптації зі змішаним розладом емоцій та поведінки (F43.25) - у 6,6 %, пролонговану депресивну реакцію на стрес (F43.21) - у 3,3 %. В обох групах (основній та II порівняльній групі) з РА хворі у віці до 50 років чутливіше реагували на хворобу та її наслідки (небезпека для життя, загроза інвалідності), ніж хворі старіше цього віку (р < 0,01).
Психічна та соматична типологія РА була представлена наступним чином: у хворих основної групи переважали (р < 0,01) фобії (ІП=5,9), кардіалгії та дизритмії (ІП=5,9), підвищена фізична стомлюваність (ІП=5,6), диссомнічні порушення в вигляді розладу глибини і тривалості сну (ІП=5,5), тривога (ІП=5,4), фіксації на власному здоров'ї (ІП=5,3), підвищений АТ (ІП=5,1), підвищена психічна стомлюваність (ІП=4,9); у обстежених II порівняльної групи домінували: підвищений АТ (ІП=5,9), тривога (ІП=5,7), фіксації на власному здоров'ї (ІП=5,5), емоційна лабільність (ІП=5,0), підвищена фізична стомлюваність (ІП=5,0), туга та смуток (ІП=4,6) (р < 0,01).
Виявлено, що у пацієнтів основної групи у структурі тривожно-фобiчних порушень переважала: боязнь - 148 пацієнтів (98,7 %), страх - 148 (98,7 %), тривога - 139 (92,7 %), жах - 133 (88,7 %), переляк - 132 (88,0 %), засмучення - 127 (84,7 %), туга - 116 (77,3 %), відчай - 104 (69,3 %). При цьому за частотою та інтенсивністю превалювали емоції фобічного кола - боязнь та страх (p < 0,01). В даній групі частота та інтенсивність позитивних емоцій була низькою: гордість - 8,7 %, симпатія - 8,0 %, ніжність - 6,0 %, упевненість - 4,7 % (p < 0,01). З покращенням соматичного стану з'явилися раніше відсутні позитивні емоції: довіра - 36 (24,0 %), відчуття полегшення 7 - (4,7 %) (р < 0,01).
У досліджених II порівняльної групи встановлено домінування негативних емоцій тривожно-депресивного спектру: тривога - 29 пацієнтів (96,7 %), сум - 28 (93,3 %), туга - 27 (90,3 %), гіркота - 25 (83,3 %), досада - 24 (80,0 %), незадоволеність - 23 (76,7 %), боязнь - 22 (73,3 %), горе (скорбота) - 21 (70,0 %). При цьому за частотою та інтенсивністю превалювала тривога (p < 0,01). В даній групі встановлена вища частота та інтенсивність позитивних емоцій: довіра - 56,7 %, ніжність та симпатія по 36,7 %, упевненість - 30,0 %, відчуття полегшення - 26,7 %, гордість та задоволення по 23,3 %, радість - 20,0 % (p < 0,01).
Згідно ІТО у пацієнтів основної та ІІ порівняльної групи виявлено синергізм наступних показників: при значному зростанні ступеню екстраверсії, конформності та сенситивності спостерігалось зниження комунікативності та здатності до компромісів. В той же час, показники по шкалам агресії, конфліктності та неконформності залишались в межах норми, підвищувалась ригідність особистості. Тобто, виникненню РА в осіб як з ГІМ, так і з АГ, сприяла наявність дезадаптивних особливостей особистості - сполучення протилежних властивостей (що обумовлювало підвищення особистісної тривожності), виникнення внутрішньо особистісного конфлікту, що унеможливлювало внутрішню роботу пацієнта над собою та сприяло подальшому розвитку дисгармонізації особистості.
Обстежувані основної групи характеризувались сполученням сенситивності, конформності, лабільності з тривожністю, поганими самопочуттям та настроєм, відсутністю спонтанності, що свідчило про наявність психічної напруги, низького рівня енергопотенціалу, слабкості “особистісного стержню”, розгубленості. Р и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.