На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Стан охорони здоров'я в Донбас на 1920 рк, особливост формування медичних установ та шляхи виршення їх проблем. Особливост розвитку робтничої медицини в Донбас. Оцнка внеску держави та кервних органв у сферу охорони здоров'я на Донбас.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 10.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

БАРАБАШ ЮЛІЯ ВАСИЛІВНА
УДК 94 (477.6) «1920/1930»
РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В ДОНБАСІ У 20-Х РР. ХХ СТ.: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ
Спеціальність 07.00.01 - історія України
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Луганськ - 2008
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Сьогодні Україна є суверенною європейською державою. Важливою складовою її соціально-економічної сфери є інфраструктура охорони здоров'я, розвиток якої проходить у складних умовах. Процеси, пов'язані з питаннями матеріального стимулювання медичних працівників, створення належних умов праці та соціального забезпечення протягом доби незалежності нашої держави потерпали від значних невдач та змушували до пошуку нових механізмів регулювання цього питання.
Зазначені тенденції пов'язані з політикою ціноутворення, оподаткування, станом ринку праці, зайнятістю, соціальним захистом і забезпеченням населення. До того ж, як вважають сучасні дослідники, представники бюджетної сфери, до яких відносяться і медики, яких держава матеріально не підтримує на належному рівні, звертаються до пошуку додаткових шляхів отримання матеріальних благ, не турбуючись про моральний бік справи. Глибоким корінням таких проблем є порушення розподілу матеріальних та духовних благ. Виходячи з таких міркувань, керівництву держави слід враховувати досвід минулих років, який досить часто допомагає у вирішенні наболілих проблем. Але нерідко він несе у собі негативний приклад, що у свою чергу, також є досвідом - «як уникнути подібних моментів».
Вважаємо за доцільне звернутися до досвіду 20-х років минулого століття. У той час питання соціальної політики відігравали неабияку роль у діяльності керівних органів. Одразу після революційних змагань на порядок денний постали питання, які потребували виваженого та глибокого підходу. Гострими проблемами були голод, стан охорони здоров'я, соціальне забезпечення, безробіття, матеріально-побутові умови. Особливо гостро криза проходила в Донецькій губернії.
Дійсно, нинішній стан можна дещо порівняти з 20-ми рр. ХХ ст. Саме тоді, як і у період проголошення незалежності нашої держави (1991 р.), відбувалася трансформація у соціально-економічній сфері. З переходом до ринкових відносин (1921 р. - перехід від політики «воєнного комунізму» до «нової економічної політики») спостерігалося скорочення бюджетного фінансування медичної допомоги, що призводило і до скорочення медичних установ, їхнього закриття. Недостатнє фінансування позбавляло можливості забезпечити медичні заклади належною кількістю медичних приладів та апаратури. Однак владні органи намагалися сконцентровувати зусилля, аби забезпечити населення медичною допомогою, тобто приділялася увага питанню будівництва закладів охорони здоров'я, їхньому ремонту, забезпеченню належними приладами, вирішенню кадрових питань та ін. Уже наприкінці 1920-х рр. було отримано значних результатів щодо відкриття медичних закладів та забезпечення сфери належною кількістю кваліфікованих кадрів.
Тож, на нашу думку, проблеми у сфері охорони здоров'я Донбасу періоду 1920-х рр. перегукуються з нинішніми, що й спричинює актуальність цього наукового дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках комплексної програми «Українська еліта в історичному контексті державотворчих процесів та розвитку суспільно-політичної думки», що розробляється історичними кафедрами Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (державний реєстраційний номер 0106U000296).
Об'єктом дослідження є система охорони здоров'я Донецького регіону у 20-ті роки ХХ століття.
Предметом вивчення є інфраструктура охорони здоров'я Донбасу, у тому числі надання медичних послуг населенню, а також забезпечення галузі відповідними кадрами.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період 20-х рр. ХХ ст., бо саме протягом зазначеного десятиліття відбувався процес становлення інфраструктури охорони здоров'я Донецького регіону. В умовах того часу відкривалися медичні установи, надавалася допомога населенню, велася напружена боротьба з епідеміями та соціальними захворюваннями, діяла робітнича медицина, яка забезпечувала працівників медичною допомогою.
Територіальні рамки дослідження охоплюють терени сучасного Донбасу (Донецька та Луганська області). Це пояснюється тим, що Донбас, як один з найбільш промислово розвинених регіонів України, був осередком організації медичної допомоги робітникам підприємств та населенню в цілому.
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей розвитку інфраструктури охорони здоров'я в Донбасі у 1920-х рр., висвітленні й узагальненні низки аспектів з історії становлення медичних установ, а також історичному аналізі організації медичної допомоги у боротьбі з епідеміями, соціальними захворюваннями, розвитку робітничої медицини та закладення основ просвітньо-профілактичної роботи у регіоні.
Відповідно до поставленої мети передбачається вирішення таких наукових завдань:
- виявити, систематизувати та класифікувати джерельну базу роботи;
- розглянути стан охорони здоров'я в Донбасі на 1920 р.;
- висвітлити особливості формування системи медичних установ;
- дослідити шляхи вирішення проблеми медичних кадрів;
- розкрити масштаби й наслідки діяльності апарату охорони здоров'я і медичних установ щодо ліквідації епідемій та соціальних захворювань у регіоні;
- показати особливості розвитку робітничої медицини у Донбасі;
- оцінити внесок держави й керівних органів у сферу охорони здоров'я, започаткування та розвиток просвітньо-профілактичної роботи у регіоні.
Наукова новизна дисертації насамперед полягає в тому, що в ній узагальнено висновки наукових праць, в яких в тій чи іншій мірі аналізуються окремі аспекти теми дослідження, і, виходячи з концептуальних позицій сучасної історичної науки, на основі широкої та різноманітної джерельної бази вперше здійснено аналіз формування інфраструктури охорони здоров'я у Донбасі в період 1920-х рр. Вона визначається такими результатами дослідження:
1. Досліджено стан медичної галузі в Донецькому регіоні на 1920 рік.
2. Показано особливості формування системи медичних установ та посилення їхньої ролі в охороні здоров'я регіону.
3. Розглянуто процес становлення та розвитку медичної освіти у Донбасі.
4. Проаналізовано діяльність органів влади та установ охорони здоров'я у боротьбі з епідеміями та соціальними захворюваннями в умовах погіршення економічного стану як у республіці в цілому, так і в регіоні зокрема, а також статистичний матеріал щодо кількості захворювань.
5. Охарактеризовано досвід діяльності робітничої медицини з елементами страхової, а також звернено увагу на привілейований стан робітників промислових підприємств Донбасу у розподілі медичної допомоги в порівнянні з іншими верствами населення.
6. Висвітлено діяльність установ охорони здоров'я у просвітницько-профілактичному напрямку, у тому числі в питанні відкриття курортів, попередження захворювань профілактичними методами.
Науково-теоретичне та практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його фактичний матеріал, теоретичні положення і висновки можуть бути використані при розробці узагальнюючих праць як з історії України, так і в краєзнавчих студіях. Зібрані й проаналізовані історичні відомості можуть використовуватися при розробці спецкурсів, а також навчальних посібників з історії України.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри архівознавства та історії України Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, а також знайшли відображення у тезах доповідей та матеріалах наукових конференцій: Міжнародних наукових конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених
«Актуальні проблеми новітньої історії» (Луганськ, 23 листопада 2006 р.), «Проблеми світового розвитку в історичному контексті (Луганськ, 27 листопада 2006 р.), V Міжрегіональній науковій конференції «Актуальні питання історії України, всесвітньої історії, освіти, науки і техніки» (Луганськ, 27 червня 2007 р.), Методологічному семінарі «Історія науки і техніки» (14-15 квітня 2008 р.).
Публікації. За матеріалами досліджень, представлених у дисертації, опубліковано 11 наукових праць, серед яких 7 статей у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України.
Структура дисертації зумовлена її метою та науковими завданнями. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків (154 сторінки - основний текст), списку використаних джерел та літератури (154 найменування на 18 сторінках) і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 179 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, її зв'язок з науковими програмами, визначаються мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, його хронологічні рамки й територіальні межі, розкривається наукова новизна обраної теми, а також практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі “Джерельна база, історіографія та методологія дослідження” узагальнено й класифіковано джерела за темою роботи, охарактеризовано їхні інформаційні можливості, проаналізовано основні наукові праці з історії вивчення проблеми та визначено методологічне підґрунтя дослідження.
Джерельна база роботи репрезентована такими категоріями джерел: директивні документи Народного комісаріату охорони здоров'я УСРР, документи радянських виконавчих органів влади; обліково-статистична група джерел; матеріали періодичної преси.
Архівні документи, що становлять основу джерельної бази, зберігаються у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, а також місцевих архівів: Державного архіву Донецької області та Державного архіву Луганської області.
Перша група джерел включає документи офіційного походження - законодавчі акти, декрети Народного комісаріату охорони здоров'я УСРР (далі - НКОЗ), циркуляри, положення, інструкції. Так, політика радянської влади щодо системи охорони здоров'я знайшла своє повне відображення у матеріалах фонду Р-342 Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України у місті Києві (далі - ЦДАВО України), який представлено циркулярами, положеннями, постановами, наказами, декретами, звітами та іншими документами
НКОЗ. Документи фонду Р-45 відображають основні функції управління, спрямовані на організацію курортів України. Серед використаних документів фонду в дисертації використано документи справ, які стосуються листування зі Слов'янським курортом, оскільки у Донбасі в 1920-х рр. була утворена власна Слов'яно-Бахмутська група курортів.
До другої групи джерел віднесено документи радянських виконавчих органів влади, які впроваджувалися в життя місцевими відділами управління згідно з урядовими постановами та наказами НКОЗ. Серед них фонди Державного архіву Донецької області: Р-2798, Р-57, на основі яких було з'ясовано аспекти вирішення кадрового питання та досліджено розвиток курортної справи у Донбасі. Документи фонду Р-288 дозволили проаналізувати потреби населення в медичній допомозі, рівень кваліфікації лікарів. На основі документів фонду Р-1146 проаналізовано санітарно-просвітницьку роботу в Донбасі.
При написанні дисертації залучено декілька фондів Державного архіву Луганської області. Це фонд Р-589, де зосереджено інформацію про місцеві органи НКОЗ, реорганізацію губздороввідділів. Фонд Р-580 представлений документами, що свідчать про кількість лікувальних закладів Луганського району, що входили до складу райсануправління (1920-1921 рр.), є дані щодо санітарного стану Донбасу, у тому числі Луганського округу. Документи фондів Р-401, Р-854, Р-243 характеризують стан та рівень медичної освіти в Донбасі у 20-х рр. ХХ ст., кількісний та соціальний склад студентства. Тут зосереджено інформацію щодо матеріального становища закладів освіти, їхнього забезпечення будівлями та належними кабінетами з приладами та обладнанням.
Цінними для дослідження є фонди Р-242, Р-589. Вони представлені циркулярами та постановами губернської інспектури окружного виконавчого комітету про гігієнічно-санітарні, профілактичні заходи, про скликання 4-ї Всеукраїнської санітарної ради (1924-1925 рр.), матеріалами до окружних з'їздів лікарів, доповідями та звітами лікувальних установ про їхню роботу, звітами інспектури про роботу медико-санітарних організацій округу тощо.
Іншу групу джерел становлять матеріали періодичних видань. Серед них бюлетені НКОЗ, центральні, республіканські, обласні та районні газети і журнали, серед яких «Кочегарка», «Луганська правда» та ін. На сторінках Бюлетенів Народного комісаріату охорони здоров'я УСРР висвітлено динаміку інфекційних захворювань в окружних містах України, зокрема, округах Донбасу. Також наведено профільну періодичну пресу того часу. Це такі журнали, як «Профилактическая медицина», «Врачебное дело», «Социальная гигиена», «Вопросы здравоохранения», видані у 1920-1930-х рр. Статті, надруковані на сторінках названих видань лікарями Донбасу та інших регіонів
республіки стосувалися низки проблем, пов'язаних з питаннями розвитку робітничої медицини у Донбасі та ін.
Аналіз джерельної бази з досліджуваної теми свідчить, що вона цілком достовірна і достатня для реалізації мети і завдань, поставлених у дисертації.
В історіографічному огляді зазначено, що наразі накопичено значний історіографічний потенціал, нагромадження якого проходило декілька періодів: перший - 20-ті рр. ХХ ст. Наукові розробки цього періоду були першими спробами науковців проаналізувати підвалини становлення системи охорони здоров'я у щойно народженій державі. Другий - 30-80-і роки минулого століття - період радянської історіографії, позначеної однобічністю підходів та ідеологічною запрограмованістю висновків. Третій - сучасна вітчизняна історіографія. За період розбудови незалежної України (90-ті рр. ХХ - початок ХХІ ст.) визначилися якісно нові погляди на проблему.
Працями першого періоду, присвяченими системі охорони здоров'я, були роботи С.М. Екеля «Инфекционные заболевания на Украине» (Харків, 1927), Д.І. Єфімова «Десять лет советского здравоохранения на Украине» (Харків, 1929), «Медицинская помощь застрахованным в 1925-1926 году» (Харків, 1927) тощо.
Основний доробок літератури з історії розвитку системи охорони здоров'я у перші роки існування радянської влади припадає на період 1930-х - кінця 1980-х рр. Історики, науковці-гуманітарії під тиском обставин того часу змушені були дотримуватися принципу партійності, класового підходу у висвітленні досліджуваних процесів, фактів і явищ. Варто зазначити, що праці радянських науковців висвітлювали історичний процес 1920-х рр. відповідно партійної політики, партійних орієнтирів і оцінок. Серед літературно-історичних надбань періоду 30-х років цінним є видання С.С. Кагана «Травматизм на Україні у 1927-1933 рр.» (Харків, 1934), в якому охарактеризовано основні завдання і по лінії медико-санітарного обслуговування працівників підприємств з метою покращення стану їхнього здоров'я та «Охорона народного здоров'я в УРСР: цифри і факти» (К., 1939).
Протягом другої половини 40-х-50-х років наукова література з історії медицини поповнилася дослідженнями, які підбивали підсумок діяльності системи охорони здоров'я у державі за тридцятирічний період, зокрема «Тридцятиріччя охорони здоров'я трудящихся в УРСР: (1917-1947)» (К., 1948). Цінним є видання «Здравоохранение Ворошиловградской области за 40 лет» (М., 1957) та праця П.Л.Шупика «Досягнення охорони здоров'я в Українській РСР» (К., 1958) тощо.
У 60-80-х рр. істориками медицини видаються перші монографії з історії розвитку охорони здоров'я. Особливістю праць цього періоду є те, що у цей час навіть згадувалися деякі «помилки» у політиці держави щодо розвитку системи охорони здоров'я. Зокрема, це праці
І.Д.Хороша «Первые годы развития советского здравоохранения на Украине (1918-1920)» (К., 1963) та «Розвиток охорони здоров'я на селі в Українській РСР (1918-1929 роки)» (К., 1969); А.А.Грандо «Развитие гигиены и санитарной деятельности в Украинской ССР» (К., 1967); видання «Из истории здравоохранения Украинской ССР» (К., 1970); праця А.М.Сердюка «Соціалістичний спосіб життя і охорони здоров'я трудящих» (К., 1979) та 3-х томне видання за загальною редакцією А.Є.Романенка «Здравоохранение в Украинской ССР. Пути и итоги развития» (Т.1) (К., 1987).
Однак праці радянського періоду, незважаючи на ідеологічне забарвлення, містять досить важливі дані з історії розвитку інфраструктури охорони здоров'я в Донбасі.
Після здобуття Україною незалежності ситуація в українській історичній науці почала змінюватися. З'явилися праці українських авторів, які об'єктивно, враховуючи аспект історизму, аналізують етапи становлення системи охорони здоров'я. Серед них колективна монографія «Панорама охорони здоров'я» (К., 2003). Значну увагу історії розвитку охорони здоров'я як складової соціального життя міста 20-х років приділено у дисертації Н.І.Коцур «Соціальне становище міського населення України в умовах непу (1921-1929 рр.)» (К., 1997). Побіжно проблеми розвитку системи охорони здоров'я в Донбасі торкнулися у своїх дисертаціях О.М. Трубенок (Матеріально-економічне становище та умови праці робітників України (друга половина 1920-х - початок 1930-х рр.) (2000 р.), А.М. Михненко (Історія Донецького басейну другої половини ХІХ - першої половини ХХ ст.) (2002 р.) та Л.В. Яковлєва (Документальні джерела про діяльність Раднаркому України в період НЕПу (1921-1927)) (1994 р.), які розглядали ці аспекти у рамках розвитку соціальної сфери регіону.
Наукове дослідження А.М. Михненка в рамках історичного аналізу соціального розвитку Донбасу допомагає з'ясувати питання організації та поширення мережі лікувальних закладів у регіоні. Статистичні дані, подані в роботі, висвітлюють питання забезпечення галузі медичними кадрами.
Загальні історичні процеси, що стосуються розвитку соціальної інфраструктури та її складової - охорони здоров'я як в Україні в цілому, так і в Донбасі зокрема, проаналізовано у працях відомих істориків В.М. Литвина (Україна: міжвоєнна доба (1921-1938 рр.). - К., 2003), О.П. Реєнта (Робітники України в 1917-1920 рр. (соціально-політичні та економічні зміни)) (К., 1994), О.А. Пирога (Неп: більшовицька політика імпровізації) (К., 2001), В.Г. Шарпатого (Соціальне забезпечення в УРСР (20-30-ті роки ХХ ст.)) (К., 2006), В.А. Греченко та О.Н. Ярмиш (Україна у добу «раннього» тоталітаризму (20-ті роки ХХ ст.)) (Харків, 2001), С.А. Куглера (Политика формирования рабочих кадров для промышленности и транспорта Украины (1921-1941)) (Донецьк, 1997).
Внесок медичної інтелігенції у становлення та розвиток української системи охорони здоров'я періоду 20-х років висвітлила Т.С. Цьомра (Діяльність сільських лікарів України в добу НЕПу // Наукові записки. Серія: Історія) (Вінниця, 2006).
Отже, підсумовуючи історіографічний огляд видань радянського періоду та періоду незалежності, необхідно підкреслити, що було видано низку наукових праць як вченими-медиками, так і гуманітаріями (істориками, економістами, політологами, філософами), а також журналістами. Але, аналізуючи ці праці, зазначимо, що ще не створено узагальнюючого дослідження, де розглядався б процес формування інфраструктури охорони здоров'я в Донбасі у 20-х рр. ХХ ст.
Методологічні засади дисертації. Загалом праця базується на діалектичних принципах пізнання історичного процесу, критичному аналізі документального матеріалу, а також на важливих у концептуальному плані розробках тих учених, теоретичні висновки й узагальнення яких сприяли усвідомленню та формуванню принципових положень дисертації.
У дисертаційному дослідженні використано такі методи дослідження: конкретно-історичний, історико-системний, історико-порівняльний, діалектичний, проблемно-хронологічний, статистичний, контекст-аналізу та метод комплексного підходу.
У другому розділі «Формування системи медичних установ Донбасу» висвітлюється стан охорони здоров'я в регіоні на 1920 р., процес утворення та діяльності апарату охорони здоров'я та медичних установ, проблема медичних кадрів і шляхи її вирішення.
Історичний період на 1920-й рік характеризувався щойно завершеними революційними змаганнями та громадянською війною, коли розпочалася економічна розруха. З початку досліджуваного десятиліття настав голод 1921-1923 років, який вплинув на стан здоров'я населення Донбасу. Взимку 1921-1922 років у регіоні катастрофічних розмірів сягнула продовольча криза. З 14 січня 1922 р. Донецьку губернію було визнано голодуючою, із цього періоду розпочала свою практичну діяльність Донецька губернська комісія з допомоги голодуючим. Через недостатню фінансову допомогу держави на подолання голоду в Донбасі комісія змушена була відшукувати кошти на місцях. Зазначені перепони призводили до невчасної допомоги голодуючим, що обумовило завдання великих збитків населенню та погіршення стану його здоров'я. Випадки голоду мали прояв і у середині 1920-х рр.
Зазначено, що соціально-економічний стан Донбасу характеризувався незадовільним розвитком житлово-комунальної сфери, безробіттям. Ці проблеми негативно впливали на стан інфраструктури охорони здоров'я в регіоні, для подолання яких керівництву держави та відповідним органам управління необхідно було зробити певні кроки задля вирішення питань щодо поширення мережі медичних установ та забезпечення їх відповідними лікарськими кадрами.
У дисертації підкреслюється, що у період 1917-1920 рр. у Донбасі, як і по всій Україні, у цілому розпочався процес становлення системи охорони здоров'я. Враховуючи досвід минулого, що характеризувався необхідністю вирішення низки питань у галузі охорони здоров'я, яка була у занепаді, треба відзначити діяльність урядів, існування яких припало на вказаний період. А недоліки та невирішен и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.