На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Патологї ксткової тканини в акушерств. Остеопороз остеопенчний синдром при вагтност лактацї, його локальн прояви з боку кстково-зв'язкового апарату тазу систем пдтримки мнерального гомеостазу. Застосування ультразвукової денситометрї.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 10.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


5
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Амро Ірина Геннадіївна
УДК 618.3+618.5] -06: 616.71-008.9-07-084-085
Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромом
14.01.01 - акушерство та гінекологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Грищенко Ольга Валентинівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри перинатології та гінекології.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Громова Антоніна Макарівна, Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава, завідувач кафедри акушерства та гінекології;
доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України м. Київ, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1.
Захист дисертації відбудеться “28” лютого 2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01. при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).
Автореферат розісланий “28” січня 2008 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. У сучасних умовах зростає значення прогнозування наслідків пологів, в якому важлива роль відводиться раціональному веденню вагітності і пологів, профілактиці перинатальної захворюваності і смертності. Боротьба з різними видами акушерського травматизму та їх наслідками є однією з найбільш гострих проблем сучасного акушерства (М.С. Бажирова, Є.А. Чернуха, 1990; О.О. Зелінський, Б.М. Венцківський, 1994).

Одне з перших місць в структурі захворюваності населення займають хвороби опорно-рухової системи (ОРС) (Є.Л. Насонов, 1998; В.М. Карнацький, 2001). Враховуючи загальносвітові тенденції захворюваності населення планети, ВОЗ проголосила перше десятиріччя XXI століття Декадою хвороб кісток і суглобів (Ю. Франке, Р. Рунге, 1995; Л. Море, 1999; М.О. Корж, В.В. Поворознюк та співав., 2002).

Прояви патології кісткової тканини (КТ) в акушерстві постійно привертали увагу дослідників, які по-різному трактували наявність клінічних ознак, про що свідчить численність підходів до оцінки даної проблеми і відмінності в термінології. У післяпологовому періоді акушери зустрічаються з розширеннями і розривами тазових зчленувань, частота яких в деяких випадках досягає 2,2 - 4% (М.Ф. Айзенберг, 1962; Н.М. Глебова, О.А. Коничева, 1983; В. Ф Трубніков та співав., 1989). Зарубіжні автори повідомляють про фізіологічне розслаблення тазового поясу, яке можна узагальнено назвати “біль в ділянці тазу” (M. J. A. Engelen, R. L. Diercks, 1995; I. M. Mogren, A.I. Pohjanen, 2005).

Практичні лікарі часто обмежуються констатацією скарг вагітних на судоми у м'язах, болі в кістках та зчленуваннях тазу без призначення будь-якого лікування. Проблема стає явною при виникненні ускладнень у новонароджених (патології розвитку кістково-м'язової системи, травматичному пошкодженні ключиці, збільшенні розмірів швів і тім`ячка черепа) і (або) породіль у вигляді післяпологового пошкодження тазових зчленувань, які вимагають тривалого лікування (В.М. Копішко, 1980; В.Г. Климовицький, Г.В. Лобанов та співав., 2003; D. Fry, 1999; N. Jain, L. B. Sternberg, 2005).

У теперішній час цю проблему розглядають з погляду сучасного вчення про остеопороз (ОП) і остеопенічний синдром (ОПС) при вагітності і лактації, а також його локальних проявів з боку кістково-зв'язкового апарату (КЗА) тазу і систем підтримки мінерального гомеостазу в організмі.

Вивчення проявів ОП в акушерстві знаходяться в початковій стадії. У той же час є піонерські роботи вітчизняних авторів з даної проблеми (В.В. Поворознюк, 2000; Е.А. Щербавська, 2001; О.В. Грищенко та співав., 2004), які вказують на важливість даної проблеми.

Дані літератури про механізми формування ОПС при вагітності, пологах, лактації нечисленні, а в деяких випадках суперечливі. Під впливом гормонів плаценти і яєчників впродовж вагітності в кістках і зчленуваннях тазу матері відбуваються певні зміни, що спрямовані на полегшення проходження плоду через порожнину кісткового тазу (М.Ф. Айзенберг, 1962; В.В. Абрамченко, 1988; Є.А. Чернуха, 2001; C. Samuel, A. Butkus et al., 1996). Необхідність трансплацентарної передачі в третьому триместрі макроелементів плоду, що росте, є одним з чинників, що обумовлюють порушення рівноваги в КЗА вагітної. Зміни при ОПС включають порушення кальцій-фосфорного обміну і кісткового метаболізму в організмі вагітної, а також призводять до формування кістково-м'язової патології у новонароджених. Крім того, виражені метаболічні зміни в КЗА можуть бути причиною пошкодження зчленувань тазу при пологах, що вимагає тривалого лікування. Брак діагностичної апаратури і можливостей своєчасно проводити лабораторні дослідження обмежують об'єктивну оцінку поширеності явища, що вивчається.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до тематики науково-дослідної роботи, яка проводиться на кафедрі перинатології та гінекології ХМАПО „Вивчення дії патогенетичних факторів ушкодження репродуктивної системи жінки на структуру перинатальних втрат та гінекологічну захворюваність і розробка нових терапевтичних заходів, спрямованих на збереження здоров`я нації” (державний реєстраційний № 0105U002865) згідно Національної програми України “Репродуктивне здоров`я”. Автор виконала фрагмент роботи з вивчення клінічних, інструментальних та лабораторних методів діагностики ОПС під час вагітності і пологів та приймала участь у розробці і впровадженні лікувально-профілактичних засобів у вагітних з ОПС.

Мета роботи: визначити особливості клініко-біохімічних характеристик, мінерального обміну і кісткового метаболізму у вагітних і породіль з остеопенічним синдромом та розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів.

Для здійснення цієї мети визначені задачі дослідження:

Вивчити клінічні особливості остеопенічного синдрому в період вагітності та пологах, що супроводжуються ознаками пошкодження тазових зчленувань.

Методом ультразвукової денситометрії вивчити стан кісткової тканини у жінок з остеопенічним синдромом.

На підставі комплексного аналізу вивчити стан мінерального обміну, рівень кальційрегулюючих гормонів і особливості кісткового метаболізму у жінок з остеопенічним синдромом.

Розробити алгоритм обстеження вагітних з остеопенічним синдромом, а також жінок групи ризику.

Запропонувати комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних з остеопенічним синдромом, який направлений на корекцію змін в опорно-руховій системі під час вагітності.

Оцінити ефективність лікувально-профілактичних заходів на перебіг вагітності, результати пологів і стан новонароджених, а також на стан кістково-зв'язкового апарату, мінерального обміну і кісткового метаболізму у жінок з остеопенічним синдромом в період гестації.

Об'єкт дослідження - остеопенія і остеопороз у вагітних і породіль.

Предмет дослідження - перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду у жінок з остеопенічним синдромом, дослідження мінеральної щільності кісткової тканини, показників загального кальцію, неорганічного фосфору, кальційрегулюючих гормонів і маркерів кісткового метаболізму, розробка лікувально-профілактичних заходів для вагітних з остеопенічним синдромом.

Дисертація відповідає сучасним вимогам морально-етичних норм щодо правил ICH / GCP, Хельсинській декларації (1964), Конференції Ради Європи про права людини і біомедицини, а також положенням законодавчих актів України. З кожною жінкою було проведено бесіду про доцільність додаткових методів дослідження та отримана згода на їх проведення.

Методи дослідження - клінічні, лабораторні, біохімічні, імуноферментні, імуноелектрохемілюмінісцентні, інструментальні, анкетування, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше запропонований алгоритм діагностики ОПС при вагітності та пологах, першим етапом якого є проведення ультразвукової денситометрії кістки п'яти в II триместрі у вагітних групи ризику або при появі клінічних ознак патології КЗА в будь-яких термінах гестації, а також вивчення мінерального обміну, рівня кальційрегулюючих гормонів, маркерів кісткового метаболізму і протеоглікана агрекана. При необхідності проведення рентгенографії кісток тазу в післяпологовому періоді.

Вперше на підставі скарг і об'єктивних ознак патології ОРС запропоновані оціночні таблиці в балах, що дозволяють уніфікувати підхід до проблеми тазового болю при вагітності та у жінок з пошкодженням тазових зчленувань під час пологів лікарями різних спеціальностей, а також проводити неінвазивний динамічний контроль ефективності лікування.

На підставі аналізу ультразвукової денситометрії, вивчення мінерального обміну (МО) і кісткового метаболізму проведено теоретичне і клінічне обгрунтування можливості застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів (КЛПЗ) з метою нормалізації стану КЗА матері та забезпечення мінералами і макроелементами плоду, що росте.

По інтегральному відгуку КЗА жінок з ОПС зроблено висновок про необхідність широкого використання діагностичного алгоритму у вагітних для виявлення симптомів остеопенії та своєчасного застосування КЛПЗ, що містить комбінований препарат кальцію.

Практичне значення одержаних результатів. Досліджено вплив вагітності та пологів на стан КЗА у вагітних з ОПС і жінок з пошкодженням зчленувань тазу при пологах.

Визначені анамнестичні фактори ризику виникнення ОПС, до яких відносяться: вік жінки до 18 та старше 35 років, порушення менструального циклу, хронічні запальні захворювання і оперативні втручання на придатках, екстрагенітальні захворювання (анемія, захворювання шлунково-кишкового тракту, сечовивідної системи, проляпс мітрального клапана, варикозна хвороба), а також операції і травми ОРС, зокрема пошкодження зчленувань тазу при пологах. Факторами ризику ОПС, що виникають під час вагітності та пологів, є: наявність вузького тазу, ранній гестоз, невиношування, прееклампсія, передбачуваний крупний плід, клінічні прояви патології ОРС.

На підставі одержаних даних розроблені показання до застосування комплексної терапії, направленої на нормалізацію метаболізму КТ, стабілізацію і поліпшення параметрів КЗА, що відкриває перспективу своєчасної діагностики даної патології під час вагітності.

Застосування КЛПЗ, що містить комбінований препарат кальцію, дозволяє підвищити ефективність лікування ОПС при вагітності.

За матеріалами дисертаційного дослідження розроблені методичні рекомендації “Діагностика та шляхи корекції клініко-метаболічних порушень у жінок з остеопенічним синдромом під час вагітності і пологів” (м. Київ, 2008).

Результати дослідження використовуються в практиці консультативній поліклініки, гінекологічного і пологового відділень клінічних пологових будинків № 3, № 5 та пологових будинків № 4, № 9 м. Запоріжжя, пологового будинку м. Мелітополя. Одержані дані про діагностику та лікування остеопенічного синдрому використовуються в навчальному процесі кафедри перинатології та гінекології ХМАПО при викладанні відповідних розділів акушерства.

Особистий внесок дисертанта. Автором проведено клініко-біохімічне, інструментальне дослідження та анкетування жінок з остеопенічним синдромом під час вагітності та жінок з пошкодженнями зчленувань тазу у післяпологовому періоді.

Самостійно розроблений алгоритм лабораторно-інструментальних досліджень і комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних з остеопенічним синдромом. Автором проведено вивчення і аналіз отриманих результатів, математична обробка і оформлення роботи, підготовка статей до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи обговорені на сумісному засіданні кафедри перинатології і гінекології та акушерства і гінекології №1 ХМАПО (м. Харків, 2006), кафедри акушерства і гінекології №1 ХДМУ (м. Харків, 2007), на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Вторинний остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування” (м. Тернопіль, 2007). Публікації. По темі дисертації опубліковано 6 наукових праць в журналах, рекомендованих ВАК України, 1 патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 198 сторінках комп'ютерного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів дослідження, висновків та практичних рекомендацій. Дисертація ілюстрована 32 таблицями (17 сторінок), 5 малюнками та 3 додатками (4 сторінки).

Список використаної літератури містить 324 джерел, з яких - 173 робіт авторів країн СНД і 151 робіт іноземних авторів, що складає 34 сторінки.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було обстежено 154 жінки, які були розподілені на 4 клінічні групи: I клінічну групу склали 34 (22,08%) жінки з ОПС під час вагітності, без клінічних проявів патологіі ОРС, остеопенія у яких виявлена за допомогою інструментальних та лабораторних методів дослідження (ОПС-Д); II клінічна група представлена 68 (44,16%) жінками з ОПС під час вагітності, з наявністю клінічних симптомів патології ОРС (ОПС-К); III клінічну групу склали 32 (20,78%) жінки з ОПС у післяпологовому періоді з пошкодженням зчленувань тазу при пологах (ОПС-Р), у 20 з них перебіг вагітності, пологи і післяпологовий період вивчено ретроспективно, за архівними даними; IV - контрольна група представлена 20 (12,98%) здоровими вагітними (КГ).

Клінічне обстеження жінок відповідало положенням наказів МОЗ України щодо обстеження вагітних в умовах жіночої консультації та вагітних і породіль в умовах акушерського стаціонару, а також алгоритмам та об'єму терапії акушерських ускладнень.

Всім жінкам проведено загальноприйняте акушерське клініко-лабораторне обстеження. За наявності супутньої патології проводилися консультації лікарів суміжних спеціальностей: травматолога, терапевта, невропатолога, кардіолога, ендокринолога.

Вагітним проводилося ультразвукове дослідження з визначенням біофізичного профілю плода на апараті “LOGIQ 100 PRO” (США). Кардіотокографічне дослідження плода проводили на апараті “BIOSYS BFM-800” (Корея) за W. Fischer (1976 р) з використанням тестів функціональної діагностики.

Для оцінки стану ОРС вагітним і жінкам з пошкодженням тазових зчленувань при пологах проведена ультразвукова денситометрія КТ апаратом “Lunar Achilles+” (США). У післяпологовому періоді за необхідності проведено рентгенологічне обстеження кісток тазу на апараті “Рентген-40” при напрузі - 80 кВ, наснагою 1,0 мА, фокусній відстані 100 см, з експозицією 0,5 секунди, фільтром 2 мм АL, навантаженням дози - 1,67 Р/хв.

Вивчення загального кальцію і неорганічного фосфору в сироватці крові проводили на біохімічному аналізаторі „BTS-330” фірми “BioSystems” (Іспанія) з використанням наборів “BioSystems” (Іспанія).

Рівень паратгормона і маркерів кісткового метаболізму (остеокальцина, в-CrossLaps) визначали імуноелектрохемілюмінісцентним методом з використанням наборів фірми “Хоффман-Ла Рош” (Німеччина) на автоматичному аналізаторі „Elecsys-2010” фірми “Хоффман-Ла Рош” (Німеччина).

Дослідження кальцитоніну і протеоглікана агрекана проводилось методом іммуноферментного аналізу на фотометрі „Humareader” фірми “Human” (Німеччина) з використанням наборів фірми Biosource (USA).

Cтатистична обробка отриманих цифрових результатів була проведена програмою статистичного аналізу Microsoft Excel 2000 з використанням параметричних і непараметричних методів. Нами визначені: середня величина ознаки, помилка середньої величини, середнє квадратичне відхилення, стандартне значення критерію Ст`юдента та величини достовірності.

Основні результати дослідження. Проведений аналіз показав, що різниці за віком між жінками у групах дослідження встановлено не було (р > 0,05). Проте, у вагітних віком до 18 років ОПС частіше діагностовано за допомогою інструментальних методів дослідження, а у віці 35 років і старше збільшується частота клінічних проявів ОПС. За даними аналізу клініко-анамнестичних даних, у обстежених жінок найчастіше виявлялась патологія органів травлення і сечовиділення, які у пацієнток групи ОПС-К складали 16,2% і 14,7% відповідно, а в групі ОПС-Д - 14,7% і 11,8%. Частота варикозної хвороби у групі ОПС-Р досягала 12,5%. Проляпс мітрального клапана діагностований у 14,7% вагітних ОПС-К.

За даними гінекологічного анамнезу нами встановлено, що пізнє менархе було у 1 (2,9%) вагітної групи ОПС-Д, у 4 (5,9%) вагітних групи ОПС-К і у 2 (6,2%) жінок групи ОПС-Р. Нерегулярні місячні були у 3 (8,82%) пацієнток з групи ОПС-Д, у 7 (10,3%) ОПС-К і у 4 (12,5%) ОПС-Р.

У структурі гінекологічної патології у пацієнток з ОПС значно переважають захворювання запального характеру і кіста яєчника. У жінок з клінічними проявами ОПС резекція яєчника складає 8,8%, а тубектомія - 2,9%.

Маніфест клінічних проявів ОПС при вагітності зареєстровано нами у термінах від 8 до 38 тижнів гестації, що в середньому складає 29,5 ± 0,9 тижнів, а у післяпологовому періоді симптоми патології КЗА відмічені на 1,7 ± 0,2 добу.

Нами були розроблені анкети, що відображають основні скарги та об`єктивні ознаки з боку КЗА при вагітності та у післяпологовому періоді, які дозволяють характеризувати локалізацію, інтенсивність, характер больового синдрому та ступінь основних клінічних проявів ОПС за допомоги бальної оцінки (додаток).

Як показали анкетні дані, вагітні групи ОПС-К скаржилися на біль в кістках тазу у 48 (71,6%) випадках, нижньому відділі хребта - у 8 (11,9%), а також на біль у тазових зчленуваннях. При цьому у II триместрі біль відзначалась в ділянці лобкового зчленування (ЛЗ) у 12 (75,0%) вагітних, правому крижово-клубовому зчленуванні (ККЗ) у 2 (12,5%), що поєднувалась з болем у області ЛЗ, а в III триместрі відповідно - у 42 (82,4%) і у 8 (15,7%) пацієнток, а також були локалізовані в лівому ККЗ у 2 (3,9%) жінок. Породіллі з групи ОПС-Р скаржилися на біль в ділянці ЛЗ в 31 (96,9%) випадку, а одна - на біль в ділянці ККЗ з обох боків (3,1%).

Нами зафіксовано, що із збільшенням терміну гестації інтенсивність болю посилюється. Крім того, звертає увагу значення рухового навантаження в реалізації больового синдрому. У вагітних з клінічними проявами ОПС заслуговують увагу також наступні скарги. Так, біль в нижніх кінцівках має місце у 39 (58,2%) вагітних, причому відмічено збільшення частоти з 43,8% у II триместрі до 62,7% у III триместрі. Зомління кінцівок відзначали 30 (44,8%) вагітних, із збільшенням ступеня проявів даної ознаки з 1 бала у II триместрі до 1,2 ± 0,1 бала у III триместрі, (р < 0,05). Відносно високою була частота скарг на зміну ходи типу “качиної”, яка в II триместрі була у 6 (37,5%) вагітних, а в III триместрі - у 18 (35,3%). Майже кожна четверта жінка скаржилася на періодичні судоми в нижніх кінцівках, частота і ступінь яких зростали з терміном вагітності, складаючи 12,5% у II триместрі та досягали 41,2% у III триместрі (1 бал та 1,2 ± 0,1 бала, р < 0,05). Посилення зубного карієсу при вагітності відмічено 12 (17,9%) пацієнтками.

У породіль з симптомами пошкодження зчленувань тазу при пологах, крім больового симптому, в 23 (71,9%) випадках відмічено порушення ходи типу “качиної”, з максимальною величиною 2,8 ± 0,1 бала, що вище (р < 0,001) показників ОПС-К. Біль у нижніх кінцівках відзначали 7 (21,9%) породіль групи ОПС-Р (2 бала проти 1,4 ± 0,1 бала у вагітних ОПС-К, р < 0,001). Скарги на біль в паху були у 4 (12,5%) породіль групи ОПС-Р (2 бала проти 1,5 ± 0,1 бала в групі ОПС-К, р < 0,001).

Суб'єктивні скарги дисфункції КЗА у вагітних та породіль з ОПС підтверджуються даними об'єктивного обстеження. Так, у вагітних клінічної групи ОПС-К були відмічені біль при пальпації ЛЗ у 58 (85,3%) випадках, тазових кісток - у 44 (64,7%), крижі - у 7 (10,3%). У пацієнток групи ОПС-К були виявлені: симптом Вернейля - 34 (50,0%) випадків; симптом ротації стегна - 15 (22,1%); симптом прилиплої п'яти - 4 (5,9%); симптом Ларрея - 28 (41,2%).

У всіх породіль з пошкодження зчленувань тазу при пологах відмічена хворобливість ЛЗ, яка в одному випадку поєднувалась з хворобливістю правого ККЗ, а в іншому - правого і лівого ККЗ. Майже у кожної п'ятої жінки було западання при пальпації над лоном. Виявлений набряк в ділянці ЛЗ у 4 (12,5%) пацієнток. Зміна ходи (типу “качиної”) відмічена у 26 (81,3%) породіль групи ОПС-Р, досягаючи максимальної оцінки в 2,8 ± 0,1 бала, (р < 0,001). Крім того, 12 (37,5%) з них не могли самостійно пересуватися. Нами відмічені позитивні симптоми Ларрея (2,1 ± 0,1 бала), симптом Вернейля (2,2 ± 0,2 бала), які перевищували (р < 0,001) відповідні показники у вагітних з групи ОПС-К.

Загальна сума балів у обстежених нами пацієнток групи ОПС-Р досягала максимального значення (30,9 ± 2,5 балів порівняно з 21,3 ± 0,9 балами в групі ОПС-К, р < 0,001), при цьому I ст. клінічних проявів ОПС була діагностована у 7 (58,3%) породіль групи ОПС-Р, а II ст. - у 5 (41,7%).

Узагальнений аналіз показав, що реалізація ОПС можлива, як протягом вагітності, так і безпосередньо після пологів. Клінічна картина має прояви у вигляді болю в кістках тазу, нижньому відділі хребта, кінцівках, а також в зчленуваннях тазу, з'являється “качина хода”, судоми та інш., що є наслідком гормональних чинників, статичного навантаження і метаболічних змін під час вагітності, які впливають на всі ланки ОРС жінки. Відмічено збільшення чисельності і тяжкості клінічних проявів із збільшенням терміну вагітності, проте максимальні клінічні прояви ОПС зафіксовані у породіль з пошкодженням зчленувань тазу при пологах. Нечисленні скарги і клінічні прояви у породіль групи ОПС-Р набувають виражених рис ортопедичної патології, у наслідок чого, акушери-гінекологи вимушені були звертатися до консультації ортопедів-травматологів.

При проведенні ультразвукової денситометрії 18 жінкам, які скаржились на патологію з боку ОРС під час вагітності, виявлено, що у 10 (55,6%) з них зустрічалося зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), у 8 (44,4%) виявлена нормальна мінералізація кістки. У 31 (39,7%) вагітних, які не пред'являли скарги на зміни з боку ОРС, тобто при обстеженні на “доклінічному етапі” протягом II триместру, було виявлено знижену мінералізацію, причому у 23 (74,2%) з них діагностовано остеопенію, а у 8 (25,8%) - ОП. Показники в групі ОПС-Д були нижчі (р < 0,05), ніж в групі ОПС-К.

Ультразвукова денситометрія у 11 жінок групи ОПС-Р була проведена через 6,2 ± 1,5 років після патологічних пологів, з них у 6 (54,5%) відмічено зниження МЩКТ з переважною частиною остеопенії III ступеня (27,3%).

Характеризуючи основні показники МЩКТ у жінок з ОПС у II триместрі (рис.1) нами було виявлено (у порядку їх зростання), що в групі ОПС-Д показник Величини Жорсткості (ВЖ) склав 74,2 ± 1,7% проти 104,9 ± 2,9% у контролі, (р < 0,001), в групі ОПС-Р - 85,3 ± 3,8%, (р < 0,001), а в групі ОПС-К - 89,3 ± 4,2%, (р < 0,05). Також очевидною є динаміка абсолютних значень Т-критерію, який в групі ОПС-Д відповідає мінімальним значенням (-2,0 ± 0,1 SD порівняно з 0,4 ± 0,2 SD в контролі, р < 0,001); в групі ОПС-Р відповідає параметрам остеопенії (-1,1 ± 0,3 SD, р < 0,001); у групі ОПС-К Т-критерій досягає нижньої межі норми (-0,8 ± 0,3 SD, р < 0,05).

Аналізуючи у післяпологовому періоді рентгенограми кісток тазу 6 жінок, які при вагітності мали клінічні прояви ОПС, встановлено, що при підвищенні МЩКТ збільшується ширина ЛЗ з наявністю “щілини” в ділянці ЛЗ у 3 пацієнток. Таким чином, на наш погляд, “послаблення тазового кільця” в період підготовки до пологів може здійснюватися, як шляхом прогресуючого зниження мінералізації кісток, так і шляхом послаблення КЗА тазу з формуванням “щілини” в ділянці ЛЗ.

Як свідчать одержані нами дані, у вагітних з клінічними проявами ОПС діастаз лобкових кісток I ст. (5-9 мм) складає 64,7%, у породіль групи ОПС-Р підвищується частота ширини ЛЗ III ст. (більше 20 мм) - 27,3%. В групі ОПС-К пошкодження субхондральних пластинок (20,6%) і остеофіти (11,8%) переважно зустрічалися у породіль, які в анамнезі мали пошкодження ЛЗ при пологах і травми тазу. Рентгенологічно нам вдалося зафіксувати структурні остеопоротичні зміни в кістках тазу у пацієнток з клінічними проявами ОПС у вигляді краєвого (29,4%), кистовидного і сітчастого (11,8%), осередкового і хмаровидного (8,8%) ОП. У породіль ОПС-Р частіше зустрічаються краєвий (54,5%) та хмаровидний (36,4%) ОП.

Таким чином, при вивченні стану ОРС вагітних і породіль з ОПС за допомогою сучасних методів дослідження, нами встановлені зміни КЗА, які мають принципове значення для акушерської практики, оскільки, очевидно, впливають на функцію тазу під час вагітності та пологів, перебіг та результат пологового акту.

У вагітних і породіль з ОПС простежуються ознаки дисфункціонального стану (табл.1), які полягають в зниженні концентрації загального кальцію і неорганічного фосфору. Так, показники загального кальцію у вагітних ОПС-К і вагітних ОПС-Д знижені (р < 0,001) порівняно з показником контролю. Показники неорганічного фосфору у вагітних ОПС-Д були найменшими (1,15 ± 0,02 ммоль/л, р < 0,001).

4 - достовірна різниця (р < 0,05) к показникам группи ОПС-Д;

5 - достовірна різниця (р < 0,001) к показникам группи ОПС-Д;

6 - достовірна різниця (р < 0,01) к показникам группи ОПС-К;

7 - достовірна різниця (р < 0,001) к показникам группи ОПС-К.

Згідно отриманих нами даних, у вагітних з ОПС показники інтактного паратгормона (ПТГ) вище (р < 0,05) контрольних значень. При цьому рівні ПТГ, які нижче за референтні значення, в групі ОПС-Д зустрічаються в 11,8% випадках, а в групі ОПС-К - в 9,7%.

Рівні кальцитоніну (КаТ) у вагітних в групі ОПС-Д (14,95 ± 0,29 пг/мл) були менше (р < 0,001) контрольного показника та у вагітних групи ОПС-К. Це узгоджується з літературними даними, які вказують на підвищення рівня КаТ в період вагітності і лактації за рахунок чого забезпечується захист кісткової системи вагітної від резорбтивного ефекту, обумовленого підвищенням рівня 1,25-(ОН) 2D3 і, можливо, ПТГ (В.В. Поворознюк, 2000 р). У породіль групи ОПС-Р нами зафіксовано зниження (р < 0,001) рівня КаТ до 11,83 ± 0,52 пг/мл, що можна розцінювати як варіант норми у зв'язку із закінченням періоду гестації. Тобто, при ОПС неминучим є відгук з боку кальцій-фосфорного обміну та його гормональної регуляції, які направлені, як на підтримку гомеостазу в організмі матері, так і забезпечення зростання і розвитку плода.

Проведення аналізу основних показників кісткового метаболізму при вагітності і пологах, що супроводжуються ОПС, свідчить про зниження остеокальцину (ОКЦ) в групі ОПС-Д з показником КГ (12,36 ± 0,36 нг/мл порівняно 18,99 ± 0,49, р < 0,001). У вагітних групи ОПС-К показник ОКЦ найбільший (21,13 ± 0,63 нг/мл, р < 0,05). Нами зареєстровано збільшення маркера кісткової резорбції, що спостерігалося у всіх групах жінок з ОПС. Значення в-CrossLaps у вагітних групи ОПС-Д в середньому підвищуються до 0,8 ± 0,03 нг/мл, а у вагітних групи ОПС-К - до 0,751 ± 0,02 нг/мл, що на 55,0% і 52,1% вище контрольних значень. в-CrossLaps максимальний (0,909 ± 0,04 нг/мл) в післяпологовому періоді у групі ОПС-Р, що на 60,4% вище за показники контролю.

При вивченні протеоглікана агрекана найбільші його значення зареєстровані нами у пацієнток групи ОПС-К (3,1 ± 0,07 мкг/мл, р < 0,01 до показників КГ), а найменші - в групі ОПС-Д (1,87 ± 0,07мкг/мл, р < 0,001). Заслуговує увагу збільшення агрекана у породіль ОПС-Р (4,89 ± 0,08 мкг/мл, р < 0,001 до всіх клінічних груп), що можливо, на наш погляд, розцінювати, як специфічний маркер пошкодження КЗА, у тому числі й при пологах.

Таким чином, перебіг ОПС у вагітних може відбуватися без клінічних ознак патології ОРС і прояви патології КТ діагностуються за допомогою сучасних методів ультразвукової денситометрії та лабораторних досліджень. У випадку, коли перебіг ОПС супроводжуватися клінічними ознаками патології КЗА, їх прояви зростають з терміном вагітності та досягають максимальних значень у післяпологовому періоді при пошкодженні тазових зчленувань при пологах.

Базуючись на отриманих результатах, нами розроблений і запропонований алгоритм діагностики ОПС при вагітності і пологах, який передбачає використання ультразвукової денситометрії, показників МО та кальційрегулюючих гормонів, сучасних маркерів кісткового метаболізму і протеоглікана агрекана (рис.2), що дозволяє, своєчасно діагностувати виникнення та розвиток ОПС у вагітних групи ризику.

Розроблений і застосований нами комплекс лікувально-профілактичних заходів (КЛПЗ) при лікуванні ОПС в період вагітності містить наступні компоненти:

Режим харчування. Рекомендована дієта, збагачена білками, морепродуктами, молочно-кислими компонентами.

Лікувальна фізкультура. Розроблена спеціальна схема гімнастичних вправ.

Проведення сеансів ультрафіолетового опромінювання шкіри спини № 10 через день за допомогою ртутно-кварцової лампи.

Призначення комбінованого препарату кальцію “Кальцемін” по 1 пігулці 2 рази на добу.

Лікування вагітних групи ОПС-К починали при виявленні клінічних проявів ОПС, в середньому з 32,9 ± 1,2 тижнів. Вагітні групи ОПС-Д починали лікування за 2-3 місяці до пологів (з 25,2 ± 1,1 тижнів). Всім жінкам перед розродженням проведено контрольне дослідження.

При оцінці ефективності проведеної терапії встановлено, що через 11,3 ± 0,7 доби від початку остеотропної терапії спостерігалося поліпшення самопочуття і даних об'єктивного обстеження у пацієнток ОПС-К. При аналізі динаміки основних скарг у вагітних з клінічними проявами ОПС нами встановлено, що після проведення КЛПМ з включенням препарату “Кальцемін” тільки у 19 (86,4%) жінок зберігались скарги на патологію з боку ОРС, проте їх ступінь та частота були нижчими. Так, вагітні відмічали зниження інтенсивності болі в кістках тазу на 32,0%, куприку - на 16,0%, ЛЗ - на 10,3%, правому ККЗ - на 2,4%. Біль при перевертанні тулуба зменшилась на 10,7%. Звертає увагу зменшення скарг на “качину ходу” на 24,4% (1 бал проти 1,7 ± 0,2 бала до початку КЛПЗ, р < 0,05). Нами відмічено зменшення скарг на біль у нижніх кінцівках на 11,0% (з 1,6 ± 0,1 бала до 1,1 ± 0,1 бала після закінчення КЛПЗ, р < 0,05), загальної втомлюваності - на 44,0%, виникнення судом в нижніх кінцівках - на 25,1%.

При аналізі даних об'єктивного дослідження нами встановлено зниження частоти і інтенсивності и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.