На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Бюджетний профцит дефцит

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 31.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 16. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


4
      Поки  економіка країни функціонувала  без великих збоїв і забезпечувався визначений рівень її ефективності за допомогою адміністративної системи, у доходах і видатках бюджету  не було видно явних ознак хвороби. Але як тільки адміністративна система  почала розвалюватися і вже не могла вольовими методами забезпечувати нормальне співвідношення між доходами і витратами, так зразу хвороба економіки вийшла назовні, проявивши себе через величезний ріст бюджетного дефіциту. На кінець 1991 р. дефіцит колишнього СРСР досяг майже 20%
внп.
      Актуальність  теми: в цілому можна сказати, що дефіцит бюджету загрожує Україні до цього часу. Тому необхідно досліджувати інструменти для вдосконалення функціонування бюджетної системи, шукати нові шляхи поповнення доходної частини бюджету і розробляти раціональні системи видатків, досліджувати методи подолання дефіциту бюджету і зменшення державного боргу.
     Мета  роботи: дослідити структуру дефіциту бюджету та бюджет України на сучасному етапі: аналіз зробленого і перспективи на майбутнє.
     Завдання  курсової: зробити аналіз бюджетної  політики, та вплив дефіциту бюджету  на економічний стан країни в цілому .
     У даній курсовій роботі я звернула увагу на інструменти податкової системи, крім цього я досліджувала доходи і видатки бюджету, з метою пошуку нових шляхів подолання дефіциту бюджету та державного боргу, який в Україні досягнув колосального розміру.
     Об'єктом  дослідження виступає бюджетна система  України і дефіцит бюджету.
     Предметом дослідження: дефіцит бюджету України  на сучасному етапі та особливості бюджету - 2008.
     Вивчення  літературних джерел показує, що питання  дефіциту державного бюджету   та його скорочення розглядались в наукових працях 
 

5
Васенка В.К., Василика О.Д., Князева В.Г., Кравціва В.С., Мерзлякова І.П., Мороза А.М., Опаріна В.М., Поддєрьогіна А.М., Романенко О.Р., Шиша А.М., Шокуна В.В., Циглик І.І. і інших видатних вчених-економістів. Але названі проблеми залишаються відкритими. Вони потребують подальших досліджень, розробок і особливо в теперішній час.
     Переважна більшість вчених вважають, що мобілізація коштів із використанням такого важеля. Як бюджетний дефіцит, є основою збільшення видатків бюджету. Необхідно визначити напрямки використання залучених ресурсів, умови проведення мобілізації коштів, порядок та термін погашення державних зобов'язань, можливості здійснення операцій із борговими фінансовими інструментами на фінансових ринках, рефінансування та реструктуризації запозичень. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

6
    РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ ТА ЙОГО ДЕФІЦИТ
 
 
 
1.1. Суть державного  бюджету і структура
     Державний бюджет - це зведена відомість доходів  та витрат держави, яка являє собою  основний фінансовий план держави на поточний рік і має силу закону.
     Бюджет  затверджується законодавчими органами влади- парламентами, ( в Україні  Верховною Радою). За матеріальним складом державний бюджет - це централізований фонд грошових коштів держави; за соціально-економічною суттю - це основний засіб перерозподілу національного доходу та інших макроекономічних результатів суспільного виробництва для реалізації спеціальних завдань суспільства. [16]
     Організація бюджету вимагає чіткого бюджетного устрою і продуманого бюджетного процесу.Фінансовий вплив Державного бюджету на економіку має як кількісну, так і якісну оцінки. Кількісна визначається питаням надання чи ненадання коштів і в якій кількості, а якісна - у встановленні пропорцій розподілу ВВП і застосуванні різних інструментів цього розподілу. Співвідношеня обсягу бюджету і ВВП - важлива економічна проблема, яка обумовлена особливостями функціювання економіки кожної країни.
     Останніми роками спостерігається тенденція  до зниження загального обсягу фінансових ресурсів, що перерозподіляються через Державний бюджет. Але в умовах перехідої економіки провідну роль бюджету в перерозподілі фінансових ресурсів, як і національного багатства в цілому, є об'єктивна реальність. Це зумовлено тим, що бюджет - це той інструмент, за допомогою якого здійснюється регулювання економічних процесів, чого не можна досягти іншими методами, в тому числі й ринковими. [24] 
 
 

7
     Економічні відносини - головна суттєва ознака бюджету, яка розкриває його природу, значущість у процесах відтворення .
     Бюджетні  відносини виникають у процесі  первинного розподілу та перерозподілу частини вартості національного продукту. На стадії первинного розподілу ВВП та національного доходу роль бюджету знаходить свій вираз у концентрації певної їх частини у централізованому фонді грошових ресурсів. Форми прояву бюджетних розподільних відносин - різні види платежів, податків та внесків. [9]
     Держбюджет  входить до загальної частини системи фінансових планів країни, де він посідає центральне місце. Це зумовлюється тим, що за допомогою бюджету як центральної ланки фінансової системи здійснюється забезпечення головних розподільних і перерозподільних процесів. Бюджет як фінансовий план відіграє координуючу роль по відношенні до інших фінансових планів. Так, будь-яке міністерство має свій фінансовий план (кошторис), але він залежить від бюджету, з якого надходять асигнування, або в нього відраховуються платежі.
     Бюджет у кожній державі відіграє і правову роль, оскільки він затверджується законом. Законом про бюджет та орган виконавчої влади покладається обов'язок зібрати певну суму коштів і дозволяється витратити ці кошти на видатки, пов'язані з безперервним його функціюванням.С-ОД
     Організація бюджету вимагає чіткого бюджетного устрою і продуманого бюджетного процесу.
     Бюджетний устрій - це організаційні принципи і структура побудови бюджетної системи. (Додаток 1).Бюджетний устій визначається специфікою державного устрою даної країни. Державна бюджетна система нашої країни включає державний бюджет України, бюджет республіки Крим ,обласні та місцеві бюджети. [10]
      Бюджетний процес - це діяльність органів влади  щодо складання, розгляду, затвердження та виконання бюджетів усіх рівнів. У більшості країн 
 
 

8
світу, у тому числі і в Україні, бюджетний  процес охоплює чотири основних етапи:
    складання проекту бюджету
    розгляд і затвердження бюджету
    виконання бюджету
    складання звіту про виконання бюджету і його затвердження Складовою частиною бюджетного процесу є бюджетне регулювання,
тобто частковий перерозподіл між бюджетами  різних рівнів. Тривалість бюджетного процесу складає близько трьох років, при цьому складання, розгляд і затвердження займають близько 20 місяців, виконання -календарний рік, складання звіту про виконання бюджету та його затвердження -5 місяців. [30]
     Оскільки  бюджет - це сума доходів і витрат держави, основну увагу при аналізі  бюджетних проблем економічна наука  приділяє розгляду цих двох основних частин єдиного економічного процесу.
     Доходи  бюджету в залежності від державного устрою країни поділяються : в унітарній  державі на доходи центрального (державного) бюджету і доходи місцевих бюджетів; у федеральній державі на доходи федерального бюджету, доходи бюджетів членів федерації і доходи місцевих бюджетів. Основним матеріальним джерелом доходів бюджету всіх рівнів є національний доход. Коли національного доходу не вистачає для покриття фінансових потреб, держава залучає національне багатство.
     Основними методами утворення державних доходів є податки, позики і емісія грошей. Головним методом формування головної частини бюджету у всіх країнах світу є податки. Їх частка складає близько 90% доходної частини бюджету. Другим за значенням джерелом доходів бюджету є державні позики. Цей метод підсилює інфляційні процеси і негативні соціально-економічні наслідки. Економіка країни в період 1991-1996 років стала наочним прикладом цих положень.[9] 
 
 
 

9
     Другою  складовою частиною бюджету є  витратна частина. Витрати бюджету -це затрати, які виникають у держави в зв'язку з виконанням нею своїх економічних, соціальних, політичних і адміністративних функцій.
    Державні витрати  поділяють:
    поточні витрати пов'язані з наданням засобів на утримання і покриття поточних потреб інфраструктури, державних установ;
    капітальні   витрати   -   спрямовані   на   збільшення   (приріст) основних фондів, нематеріальних активів;
     За  спрямуванням державного бюджету виділяють  основні групу витрат:
    військові,  втручання  держави  в  економіку,  утримання  державного апарату;
    соціальні   цілі   -   надання   субсидій  та  кредитів   іншим  країнам  та державам.
    затрати на підтримку сільського господарства, забезпечення зайнятості, стимулювання експорту.
    витрати на освіту, охорону здоров"я, соціальне страхування і соціальне забезпечення. [ 7]
    За територіально-адміністративна  ознакою:
    • витрати загально-федерального бюджету;
      витрати бюджетів членів федерації;
      витрати місцевих бюджетів.
  Реалізація  витрат бюджету досягається при  допомозі бюджетного фінансування. Важливим аспектом використання засобів бюджету є фінансовий контроль, який здійснюється: ВРУ, Державне Казначейства, яке включає в себе Головне управління і територіальні органи, податкова система. 
 
 
 
 

10
1.2. Теоретичні засади  дефіциту державного  бюджету
 
     При здійсненні економічного аналізу фахівці оперують різними за змістом визначеннями дефіциту бюджету. Частіше використовують поняття традиційного (звичайного) або первинного дефіциту, рідше - операційного, поточного чи структурного. Бюджет повної зайнятості (структурний бюджет) визначається рівнем сальдо бюджету, який мав би місце за поточного реального рівня державних видатків і податкових ставок в умовах потенційного рівня випуску в економіці. Зміна бюджету повної зайнятості показує напрям, у якому фіскальна політика буде впливати на зміну сукупного попиту в економіці. Циклічний бюджет відбиває вплив ділового циклу на державний бюджет, тобто показує, яким чином фаза економічного циклу впливає на доходи, видатки і сальдо бюджету. Фактичний дефіцит державного бюджету складається під впливом дискреційної бюджетно-податкової політики (структурний дефіцит) і циклічних коливань в економіці (циклічний дефіцит). Структурний дефіцит визначається як бюджетний дефіцит при діючих податкових ставках і потенційному рівні випуску. Перевищення фактичного дефіциту над структурним дає циклічний дефіцит, а перевищення структурного дефіциту над фактичним - циклічний надлишок. Зміна абсолютного розміру циклічного дефіциту визначається змінами в структурі податків і державних витрат, автоматична зміна яких відповідає змінам реального обсягу виробництва, інфляції та безробіття залежно від фази економічного циклу. [16]
     Дефіцитом бюджету у традиційному розумінні  є перевищення видатків над доходами:
          Дефіцит = Видатки - Доходи. (1.1)
     Розмір дефіциту бюджету залежить від правильного віднесення операцій органів державного управління до основних категорій статистики 
 
 
 
 

11
державних фінансів, що складають її аналітичну, концептуальну    основу, тобто до доходів, видатків та фінансування.
     Надзвичайно цікавим та актуальним є відображення в українській бюджетній класифікації надходжень від приватизації та операцій стосовно обслуговування та погашення за рахунок бюджету іноземних кредитів, гарантованих Кабінетом Міністрів України, та їх відшкодування підприємствами — боржниками. [17]
     Так, за методологією статистики державних  фінансів погашення боргу органом управління, який виступає гарантом по сплаті боргів інших, повинно розглядатись у видатковій частині бюджету, як категорія кредитування (надання кредиту). В українській же класифікації зазначена операція належить до категорії фінансування бюджету, як погашення основної частини боргу.
     Інша  розбіжність стосується проведення по бюджетних рахунках надходжень від  підприємств — боржників по відшкодуванню бюджетних витрат. Зазначені надходження повинні розглядатись як погашення кредитування (від'ємні видатки), а не як доходи бюджету.
     Справді, прийнявши на себе тягар погашення  боргів підприємств — боржників та розрахувавшись з іноземними кредиторами, державний бюджет набуває еквіваленту за розміром фінансову вимогу до підприємств — боржників, тобто фактично має кредитування боржників за рахунок бюджетних ресурсів.[28]
    Описані вище статистичні операції відображені  у додатку 2:
     Як  видно з таблиці, зазначені операції консолідуються в різних основних категоріях відповідно до міжнародних стандартів статистики державних фінансів та української бюджетної класифікації. Це означає, що і визначення розміру дефіциту бюджету за неоднаковими методиками підрахунку буде різним. Так, наприклад, розмір державного боргу різними, 
 
 

12
але  ж  державними(!)  агенціями  може  оцінюватися  з  розбіжністю  не у декілька відсотків, а в декілька разів. [23]
     Однією  із складових реального дефіциту бюджету є не відповідність розрахунків доходної частини бюджету, зроблених Мінфіном та розрахунків зроблених Комітетом
     Значні  рівні дефіциту бюджету та, як наслідок, стрімке зростання державного боргу протягом останніх років стали суттєво впливати на стан економіки країни. Виникла нагальна необхідність у проведенні більш якісного аналізу макроекономічного впливу бюджету. Крім того, перехід вітчизняної статистики від методології балансу народного господарства по методології системи національних рахунків також потребував перегляду принципів обліку держаних фінансів. [30]
 
 
 
13. Бюджетний дефіцит:  причини винекнення  і наслідки
         Бюджетний дефіцит тією чи іншою мірою характерний  для всіх країн світу, в тому числі  й високорозвинутих.
    В історії  існувало чимало думок щодо наслідків  дефіциту:
    відповідно до рікардського погляду на державний борг, зниження податків, яке фінансується через позики, не стимулює збільшення сукупних видатків, бо не збільшує сумарні доходи споживачів, воно лише переміщує частину податків з нинішнього періоду в майбутній;
    із традиційного погляду, дефіцит державного бюджету веде до зниження рівня національних заощаджень та інвестицій, а також виникнення дефіциту торговельного балансу. У довгостроковому періоді наявність державного боргу зменшує стаціонарний обсяг капіталу і збільшує зовнішню заборгованість. На думку прихильників традиційного
 
 
13
    підходу, державний борг є великим тягарем, які нестимуть майбутні покоління. (ДодатокЗ) [14]
     "Зниження  податків, яке уряд фінансуватиме  збільшенням запозичень, впливатиме  на економіку у багатьох напрямках. Зниження податків відразу збільшить видатки споживачів. Збільшення споживчих податків впливатиме на розвиток національної економіки як у короткостроковому, так і в довгостроковому періодах.
     У короткостроковому періоді збільшення споживчих видатків розширило б попит на товари і послуги, що збільшило б обсяг виробництва і підвищило б рівень зайнятості. Однак процентні ставки також зросли б унаслідок загострення конкуренції між інвесторами у зв'язку зі зниженням обсягу заощаджень. Підвищення процентних ставок стримуватиме інвестиції і стимулюватиме приплив капіталу із-за кордону. Грошова одиниця країни дорожчатиме стосовно іноземних валют, конкурентоспроможність національних фірм на світовому ринку знижуватиметься.
     У довгостроковому періоді скорочення національних заощаджень, зумовлене зниженням податків, зменшувало б розміри нагромадженого капіталу і збільшувало б зовнішню заборгованість. Отже, національний обсяг виробництва зменшився б, а частка у ньому зовнішнього боргу зрослаб.
     Важко оцінити кінцеві впливу зниження податків на економічний добробут країни. Нинішнє покоління жило б краще внаслідок збільшення споживання і підвищення рівня зайнятості, хоча, ймовірно, що водночас зріс би і темп інфляції. Наступні покоління несли б більший тягар наслідків нинішнього дефіциту бюджету: вони народилися б у країні з меншим обсягом нагромадженого капіталу і більшим зовнішнім боргом."
      Але чому в спадок майбутнім поколінням залишають великі бюджетні борги ? Адже ми також отримали у спадщину країну з розгромленою економікою і великим бюджетним дефіцитом.
    Причини дефіциту бюджету: 

14
зменшення приросту національного доходу; збільшення бюджетних витрат;
           зменшення надходжень до  бюджетів усіх рівнів  порівняно  з видатками;
відсутність чіткої фінансової стратегії; інфляційні процеси. Основні фактори зростання дефіциту бюджету:
      збільшення оборотних видатків;
      зростання витрат до державного бюджету;
      збільшення транспортних платежів;
      зниження податків.
     Бюджетні  процеси, пов'язані з дефіцитом  державного та місцевих бюджетів, урегульовані Бюджетним кодексом. Світовий досвід вказує чотири основні способи вирішення проблеми бюджетного дефіциту:
    скорочення бюджетних витрат;
    пошук джерел додаткових доходів;
 
     
    випуск (емісія) незабезпечених грошей з метою використання для фінансування державних витрат;
    позика грошей у банків, господарських організацій, громадян, інших держав, іноземних та міжнародних фінансових організацій.[21]
     Профіцит  бюджету затверджується виключно з  метою погашення основної суми боргу.
     У ст. 15 Бюджетного кодексу визначені джерела фінансування дефіциту бюджету. Такими джерелами є:
державні  внутрішні та зовнішні запозичення; внутрішні запозичення органів АРК;
           внутрішні     та     зовнішні     запозичення     органів     місцевого самоврядування з дотриманням умов, зазначених Бюджетним кодексом.[31]
     Кабінет Міністрів України може брати  позики в межах, передбачених Законом  про Державний бюджет України. Запозичення  не використовуються 

                      15
для забезпечення фінансовими результатами поточних видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.
     Витрати на погашення забов'язань з боргу  здійснюються відповідно до кредитних  угод, а також нормативно-правових актів. Якщо витрати на обслуговування та погашення державного боргу перевищать обсяг коштів, передбачених у Законі про державний бюджет України на ці цілі, міністр фінансів України негайно інформує про це Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України негайно інформує про очікуване перевищення таких витрат Верховну Раду України та подає у двотижневий термін пропозиції про внесення змін до Закону про Державний бюджет України. [8]
     Емісійні  кошти Національного банку України  не можуть бути джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України.
   Згідно  з міжнародними стандартами, бюджетний дефіцит доЗ% ВВП виконує позитивну функцію в економіці. Провідні країни Заходу, в тому числі і країни ЄС, здійснюють емісію національної валюти в основному через механізми обслуговування бюджетного дефіциту, використовуючи відповідні ресурси на цілі економічного розвитку. Важливо наголосити і на тому, що через зазначені канали формуються механізми "довгих" фінансових ресурсів. У портфелях державних облігацій деякий переважають головним чином довгострокових інструменти (Табл. 1.1) [27]
                                         Таблиця 1. 1 Дефіцит державного бюджету (% ВВП) 

    Країни
            Роки
 
    2001
    2002
    2003
    2004
    Польща
    -3,7
    -3,2
    -5,6
    -5,4
    Угорщина
    -3,4
    -3,3
    -3,3
    -8,9
    Румунія
    -3,5
    -3,7
    -2,5
    -1,7
    України
    -1,5
    +0,6
    -0,3
    +0,8
 
 
16
     Відповідний фінансовий ресурс, який широко використовується і в країнах з перехідною економікою, невиправдано ігнорується в Україні. Після надвисокої дефіцитності державного бюджету у 1992-1997рр. (13,8-6,6%), яка була одним із визначальних чинників гіперінфляції та нагромадження боргової піраміди, в Україні цілком виправдано здійснювалася жорстка бюджетна політика. У 1999-2002рр. у середньостатистичному вимірі мав місце фактично бездефіцитний бюджет, що стало одним з визначальних чинників послаблення боргової залежності держави та стабілізації гривні.
     Нинішня економічна ситуація дає підстави для  внесення коректив у відповідну політику. [30]
     Істотне зменшення відносних (до ВВП) розмірів державного боргу, а також зменшення середньозваженої ціни запозичень ОВДП дають можливість переходу до дефіцитного бюджетного фінансування на рівні 2-2,5% ВВП. Помірне збільшення дефіцитності бюджетних витрат, що направлятимуться на економічно виправдані цілі, що може стати ефективним інструментом не тільки політики зростання, а й її структурної перебудови. Водночас це сприятиме активізації фондового ринку та поліпшення структури грошового обігу, яка залишається чи не найбільш вразливою позицією грошової системи держави.
     У цьому контексті важливо включити використання відповідних ресурсів на цілі поточного споживання (як це сталося у 1992-1997рр.). Для цього потрібно передбачити обов'язкове затвердження парламентом бюджету розвитку, який би через уповноважені комерційні банки міг виступити одним з суб'єктів реалізації довгострокових державних програм. Блокування протягом багатьох років створення відповідної інституції пов'язане, насамперед, з наявністю в Уряді НЮУ потужного банківського ''лобі", яке відстоює інтереси комерційних банків. [15]
     Через тривалий бюджетний дефіцит в  країні, як наслідок, виникає державний  борг. Це явище спіткало і Україну. 
 
 

17
РОЗДІЛ 2. ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ  ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ  ДЕРЖАВИ
 
 
2.1. Аналіз державного  бюджету України  2008 року
Як і  під час затвердження Державного бюджету України на 2007 рік, продовжено практику визначення параметрів проекту бюджету на базі занижених макропоказників розвитку економіки.
     Так, при складанні проекту бюджету  на 2008 рік враховано обсяг ВВП  в сумі 889,4 млрд гривень.(Таблиця 2.1)
          Таблиця 2.1 Показники проекту державного бюджету на 2008 рік 

Показник 2008 рік (прогноз)
ВВП: номінальний, млрд. грн. Відсоток до попереднього року, % 889,4 106,8
Індекс  споживчих цін (%): грудень до грудня попереднього року
109,6
Середньорічний  обмінний курс гривні, гривні за 1 долар  США 4,95-5,25
Витрати на оплату праці, млрд. грн. 290,0
     При цьому, у пояснювальній записці  до проекту державного бюджету не зазначено, який обсяг ВВП планувався на 2007 рік при затвердженні відповідного бюджету, а також який очікується. Це приховує реальний стан з прогнозуванням обсягу ВВП.[3] 
 

18
     Необхідно зазначити, що при розробленні проекту  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не було взято  до уваги ґрунтовні розрахунки, надані Главою держави щодо прогнозних обсягів номінального ВВП. Розрахунок бюджету проводився на основі прогнозів обсягу номінального ВВП у 2006 році у 498,1 млрд грн, а у 2007 році - 594,1 млрд гривень. [3]
     Фактично  обсяг ВВП за 2006 рік склав 537,7 млрд грн, або на 8% більше прогнозного  обсягу, визначеного у постанові  Кабінету Міністрів України. За вісім місяців 2007 року обсяг ВВП склав 419,5 млрд. грн., а очікується, за розрахунками Секретаріату, на кінець року близько 700 млрд грн або на 17% більше показника, що визначений Урядом.
     Заниження прогнозу номінального ВВП на 2008 рік  також здійснюється за рахунок дефлятора ВВП, тобто зростання цін по економіці в цілому.
     Відповідно  до урядового прогнозу, у 2008 році дефлятор складе 111,2 %, у той час як за 8 місяців поточного року він склав 117,9 %. Разом з цим, динаміка дефлятора ВВП (додається) демонструє значну ступінь його залежності від індексу цін виробників, що в 2007 році зростає найшвидшими темпами починаючи з 2005 року.[1]
     До  того ж, твердження, що прогнозування  у 2008 році дефлятора ВВП на рівні 118 % означає збільшення прогнозного  індексу інфляції є хибним, що і підтверджують статистичні дані щодо співвідношення дефлятора ВВП та індексу інфляції у минулих роках.
     Схожа ситуація спостерігається з прогнозуванням обсягу фонду оплати праці працівників усіх галузей економіки. [4]
     Відповідно  до урядового прогнозу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2006 року № 1194, на кінець 2007 року цей показник мав скласти 191,3 млрд грн, а за останніми розрахунками він складе 220 млрд гривень. Можливо, цю різницю можна було б пояснити 
 
 

19
введенням другого етапу ЄТС, але на його частку припадає лише третина зазначеного перевищення.
     При складанні проекту Державного бюджету  України на 2008 рік враховано, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2007 року № 976, фонд оплати праці у обсязі 270 млрд гривень.
     Таким чином, збільшення фонду оплати праці  складає лише 22,7 %, в той час  як у 2005-2007 роках середні темпи  зростання перевищували 30%. Тобто можна зробити висновок про продовження зменшення темпів росту заробітної плати.[2]
     Прогноз рівня інфляції у обсязі в 6,8 % також  є сумнівними і може мати своїм  наслідком фактичне заниження соціальних стандартів життя громадян.
     При затвердженні Державного бюджету України  на 2007 рік було враховано індекс інфляції 107,5 %, незважаючи на те, що за оцінками незалежних експертів цей показник був занижений як мінімум на 2,5 відсоткових пункти.
     За 8 місяців 2007 року індекс інфляції уже  склав 106,2%, а до кінця року, за оцінками експертів, збільшиться ще більш  як на 3 відсоткових пункти.
     У проекті Закону передбачено граничний  розмір дефіциту бюджету 18,9 млрд грн, або 2,34 % до ВВП.[8]
     При світовій практиці встановлення дефіциту бюджету до 2 %, визначення його у  вищому розмірі не сприяє поліпшенню інвестиційного клімату в Україні.
     Але проблема полягає навіть не в рівні дефіциту. З моменту першого представлення проекту бюджету до його подання на розгляд до Верховної' Ради України розмір дефіциту вже збільшився з 2,18 до 2,34%).
     Таким чином, збільшення обсягу видатків призводить до зростання дефіциту бюджету, а не збільшення обсягу дохідної його частини. 
 
 
 
 
 
 

20
     Джерелами фінансування дефіциту бюджету визначено  запозичення коштів у сумі 9,9 млрд грн та надходження від приватизації державного майна у сумі 9 млрд гривень
    Щодо надходжень від приватизації.
     Статтею 76 проекту бюджету встановлюється залежність від надходжень від приватизації фінансування таких пріоритетних напрямів як житлово-комунальне господарство та соціально-економічний розвиток регіонів, першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням та державна підтримка підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу тощо.
     Слід  зазначити, що приватизація є джерелом покриття дефіциту бюджету, а не фінансування окремих програм.[11]
     У такому підході є суттєвий ризик: у випадку невиконання плану  надходжень від приватизації, так  само як і в цьому році, коли при  затвердженому річному плані  у 10,6 млрд грн за 9 місяців до державного бюджету надійшло лише 1,7 млрд грн  або 15,8 %, що буде з цими пріоритетними програмами? Чи вони будуть банально недофінансовані, чи, в порушення закону, буде перевищено обсяг запозичень?
    Щодо додаткових запозичень.
     Як  визначено законопроектом, у 2008 році передбачається збільшити обсяг запозичень на фінансування видатків із державного бюджету на 4,2 млрд грн порівняно з 2007 роком.
      Водночас, у матеріалах, що додані до законопроекту  не зазначено, які залишки коштів на єдиному казначейському рахунку очікуються на кінець 2007 року, а також того, чому частина цих залишків не спрямовується на фінансування дефіциту бюджету. [6] За прогнозними розрахунками Секретаріату залишок коштів на єдиному казначейському рахунку на кінець 2007 року складе близько 10 млрд грн, з яких третину можна було б залучити для фінансування дефіциту бюджету і на цю суму не запозичати кошти. 
 

21
     Зазначене потребує здійснення відповідного аналізу  та розрахунків щодо визначення суми коштів, що залишиться на єдиному казначейському рахунку на кінець року і яка може бути спрямована на фінансування дефіциту.
     З метою впорядкування такого використання коштів єдиного казначейського рахунку необхідно з проекту Закону про Державний бюджет України на 2008 рік виключити статтю 17 щодо надання права Міністерству фінансів України здійснювати на конкурсних засадах розміщення коштів єдиного казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету. [4]
     У 2008 році передбачається продовжити практику збільшення державного боргу.
     Обсяг державного боргу з 1 січня 2005 року по 1 серпня 2006 року було зменшено на 1,4 млрд гривень. З 1 серпня по 31 грудня 2006 року державний борг вже збільшився на 1,3 млрд грн. А в 2007 році він збільшився приблизно на 7,4 млрд грн.
     У 2008 році, відповідно до проекту Закону, передбачається зростання обсягу державного боргу ще на 9,9 млрд гривень та планується дозолити Кабінету Міністрів України надати державні гарантії на суму до 5 млрд гривень.
     При цьому передбачено надання державних  гарантій за зобов'язаннями Державної іпотечної установи, Державної служби автомобільних доріг, підприємств на закупівлю (придбання) літаків вітчизняного виробництва, державних підприємств основних галузей економіки, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на інвестування будівництва житлового фонду для заохочення робітників необхідних спеціальностей. [11]
     Проблема  ж підвищення рівня забезпеченості населення в цілому житлом та наповнення продовольчого резерву Аграрного  фонду законсервована. А для її хоча б часткового вирішення необхідно  було б також дозволити Уряду  надавати гарантії на запозичення для будівництва 
 
 
 

22
доступного  житла та формування державного продовольчого  резерву в обсягах, передбачених законом.
     Крім  того, в проекті містяться суперечливі  положення в частині визначення граничних розмірів державного боргу. Так, у статті 10 встановлюється граничний розмір державного внутрішнього та зовнішнього боргу України на 31 грудня 2008 року, а статтею 11 - дозвіл на збільшення надходжень коштів із зовнішніх (внутрішніх) джерел фінансування, визначених додатком № 2 до цього Закону, з відповідним перевищенням граничного розміру державного зовнішнього (внутрішнього) боргу України у разі надходження коштів із внутрішніх (зовнішніх) джерел фінансування певного типу у неповному обсязі. [4]
     Таким чином, у проекті встановлено  норму, яка дозволяє практично безконтрольно збільшувати державний борг держави, що може негативно позначитися на інвестиційній привабливості та кредитному рейтингу країни, насамперед через необгрунтоване зростання зовнішнього державного боргу, як прямого так і гарантованого.
     Крім  того, у граничному обсязі державного боргу України, який визначено в статті 10 проекту бюджету, не враховано кошти у сумі 7,0 млрд грн, які передбачається використати за схемою фінансового лізингу для закупівлі медичного обладнання Кабінетом Міністрів України через відповідні центральні органи виконавчої влади. [7]
     Сумнівною за доцільністю є також надання  Міністерству фінансів України другий рік поспіль дозволу залучати юридичних осіб на платній основі (до п'яти відсотків від фактичних надходжень до державного бюджету внаслідок забезпечення цими особами здійснення стягнення) для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, в тому числі в процесі банкрутства, стосовно стягнення  якої  органам  податкової  служби  було  відмовлено. 

23
      Сумніви ґрунтується на непрозорості механізмів обрання таких юридичних осіб та значної ймовірності «штучної» відмови органам податкової служби у справі про стягнення.[8]
 
 
2.2. Доходи та видатки  державного бюджету  2008 року
     Визначне   місце   в   доходах   країни   займають   доходи   державного бюджету. Вони роблять значний вплив на соціально-економічний розвиток національного господарства. Доходи державного бюджету України формуються за рахунок:
      Податкових надходжень. Перелік податків, які перераховуються до державного бюджету встановлюється законодавством;
    Неподаткових надходжень. Вони включають:
 
      доходи  від власності;
        адміністративні, доходи від некомерційного і поточного продажу;
      фінансові санкції і штрафи;
      інші неподаткові надходження.
    З .Інші надходження (доходи які не відносяться ні до податкових, ні до не податкових надходжень).
      Прогноз доходів проекту бюджету на 2008 рік з урахуванням макропоказників виходячи з підсумків виконання бюджету за 2006 рік та у поточному році, становить по зведеному бюджету 274,3 млрд. грн. (30,8 відсотка ВВП), у тому числі по загальному фонду - 216,0 млрд. грн. (24,3 відсотка ВВП) [21]
      Розрахунки  здійснені на основі прогнозу макропоказників, заходів, пов'язаних    із    покращенням    адміністрування    податків    та    детінізації 
 
 

24
економіки,   підсумків  виконання   бюджету  за 2006 рік та  з   очікуваного виконання у цьому році. ( Таблиця 2.2)
                   
                                   Таблиця 2.2 Доходи державного бюджету 

Доходи (млрд. грн.) 2007    рік (план     зі змінами) 2008 рік  (прогноз) Зміни проти  плану 2007 року
 
 
 
(млрд. (%)
грн.)
Зведений  бюджет - разом, у т.ч.: 197,9 274,3 76,4              138,6
загальний фонд, в т.ч. 159,5 216,0 56,5              135,4
спеціальний фонд 38,4 58,3 19,9             151,8
       При розробці проекту бюджету на 2008 рік  враховано основні пропозиції:
       1) збережено частку перерозподілу ВВП через зведений бюджет на 
рівні, що не перевищує прогнозований на 2007 рік;

       2) на 2008 рік питома вага доходів загального фонду місцевих 
бюджетів у загальному фонді зведеного бюджету становить 25,2 відсотка і є 
найвищою за останні чотири роки;

       3) уточнено методики розрахунку індексу відносної 
податкоспроможності;

    збільшено обсяг податкової соціальної пільги на 498,2 млн. грн. проти 2007 року, що дасть змогу зменшити податкове навантаження платників податків;
    податковий кредит визначено в сумі 70,1 млн. грн., що дає можливість відшкодувати громадянам витрати на навчання у закладах освіти,
 
 
 
 
25
частину   сплачених  процентів   за  іпотечним   кредитом  та  інші   витрати, дозволені Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».[23]
       При прогнозуванні податку на прибуток на 2008 рік враховано позитивну  динаміку щодо добровільної сплати податків, що дало змогу зменшити розрахункові показники надходження до державного бюджету за рахунок контрольно-перевірочної роботи, та тенденцію до скорочення обсягів переплат за податками, яка склалася у 2007 році, що дасть змогу залишати у розпорядженні суб'єктів господарювання їх вільні обігові кошти, не стягуючи податки раніше законодавчо встановлених термінів сплати.
     Зростання надходжень у 2008 році податку на додану вартість передбачається завдяки: зростанню купівельної спроможності населення, імпорту товарів, розвитку економіки, проведенню Державною податковою адміністрацією України додаткових заходів щодо покращення адміністрування податку тощо. [31]
     У 2008, як і у 2007 році, передбачається зарахування  акцизного збору з нафтопродуктів і транспортних засобів до спеціального фонду в повному обсязі і спрямування таких коштів на розвиток дорожнього господарства.
       Зменшено  на 0,5% ставку з купівлі-продажу валюти, що в свою чергу, знизить податкове навантаження на платників податків.
       Оскільки, передбачається зберегти пільговий  режим оподаткування податком на додану вартість для сільгосптоваровиробників, ці надходження не залучаються до державного бюджету, а залишаються у їх розпорядженні і складають суму понад 5 млрд. гривень.
     В сучасних умовах господарювання витрати  державного бюджету складовою частиною витрат держави. Витрати державного бюджету класифікуються по наступним  ознакам: економічній, функціональній, відомчій, програмно-цільовій.[24]
     На  погляд науковців,найбільш доцільно оцінку витрат державного бюджету України  здійснювати при функціональній (функціями, з виконанням яких пов'язані  витрати ) їх кваліфікації. Така оцінка дозволить 
 

                      26
більш детально і більш повно виявити резерви зниження витрат державного бюджету України в сучасних умовах господарювання, ніж при класифікації їх по іншим ознакам.
     З метою реформування бюджетного процесу  і створення умов для підвищення рівня відповідальності та самостійності учасників бюджетного процесу розроблено нові підходи до підготовки розпорядниками бюджетних коштів бюджетних запитів на 2008 рік. [18]
     Виходячи  із ресурсів проекту бюджету на 2008 рік, загальний обсяг видатків та надання кредитів проекту бюджету на наступний рік прогнозується у таких сумах (Таблиця 2.3):
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.