На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Методика аудиту капталу зобовязань

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 31.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
           ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ  ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ЕКОНОМІКА  ПРАЦІ 
 
 
 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 
 
 
 

з дисципліни
«Аудит» 

на тему: «Методика аудиту капіталу і зобов’язань» 
 
 

        Виконав(ла
       Перевірив(ла) :    
                                                                                                                                                         
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                        Запоріжжя 2011 
 
 

       План
       1. Методика аудіту капіталу: класифікації та функції                            3
       2. Облік зобов’язань та їх характеристики                                              9
       Список  використаної літератури                                                             22                                                      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                     Методика аудіту капіталу
       Поняття “капітал” асоціюється з поняттям “власність”. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасника-ми), і являє собою вартість майна підприємства.
       Майно підприємства складається з різноманітних  матеріаль-них, нематеріальних та фінансових ресурсів - носив прав власності окремих суб'єктів, а також частки інвестованих коштів. Власний капітал є гарантією організації бізнесу. На етапі, коли підприємство (наприклад, акціонерне това-риство) ще не має зовнішньої заборгованості, розмір активів (майна) дорівнює розміру власного капіталу.
       Здійснюючи  підприємницьку діяльність, акціонерне підпри-ємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують  права і вимоги кредиторів щодо активів  підприємства, тому розмір активів визначається як сума власного капіталу і боргових зобов'язань.
       Власний капітал - це частина в активах  підприємства, що залишається після  вирахування його зобов'язань.
       Сума  власного капіталу - це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства (фірми). На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів і кредиторської заборгова-ності, що була застосована при створенні підприємства, хоча випадково вона може збігатись із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.
       Завданням даної курсової роботи є відображення власного капіталу підприємства в обліку, характеристика його основних елементів, їх формування, визначення суті та функцій власного капіталу.
       Актуальність  теми зумовлена визначальним місцем власного капіталу у створенні та функціонуванні підприємства, його особливим  статусом “гаранту” організації бізнесу.
       Класифікація  та функції власного капіталу
       Власний капітал є основою для початку  і продовження господарської  діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших  і найважливіших показників, оскільки вико-нує такі функції:
       - самостійності і влади - розмір  власного капіталу визначає ступінь  незалежності та впливу його  власників на підприємство;
       - відповідальності і захисту прав  кредиторів -відображений в балансі  підприємства власний капітал  є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;
       - довгострокового кредитування - перебуває  в розпо-рядженні підприємства  необмежений час; 
       - фінансування ризику - власний капітал  використо-вується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;
       - кредитоспроможності - при наданні  кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам  з меншою кредиторською заборгованістю  і більшим власним капіталом; 
       - компенсації понесених збитків - тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;
       - розподілу доходів і активів  - частки окремих власників у  капіталі є основою при розподілі  фінансового результату та майна  при ліквідації підприємства.
       Створюється підприємство з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.
       Утворюється власний капітал двома шляхами:
       - внесенням власниками підприємства  грошових коштів та інших активів; 
       - накопиченням суми доходу, що  залишається на підпри-ємстві.
       За  формами власний капітал поділяється  на дві категорії:
       - інвестований (вкладений або сплачений  капітал);
       - нерозподілений прибуток.
       Інвестований  капітал - це сума простих та привілейо-ваних  акцій за їх номінальною (оголошеною) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.
       Нерозподілений  прибуток - це частина чистого прибут-ку, що не була розподілена між акціонерами.
       Власний капітал за рівнем відповідальності поділя-ється на:
       - cтатутний капітал, сума якого  визначається в уста-новчих документах  і підлягає обов'язковій реєстрації  у державному реєстрі господарюючих  одиниць; 
       - додатковий капітал (нереєстрований) - це додатково вкладений капітал,  резервний капітал та нерозподілений прибуток.
       Функції Статутного і Додаткового капіталів  різні. Статутний капітал - це первісне джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну від  Додаткового капіталу Статутний  капітал забезпечує регулювання  відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму. Статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.
       Власник, вкладаючи кошти в підприємство, очікує, що у майбутньому вкладений ним капітал зросте. Отриманий підприємством прибуток і означає приріст цього капіталу. Витрати, що збільшують собівартість (витрати обігу), і витрати, що відносяться за рахунок прибутку підприємства, зменшують нерозподілений прибуток.
       Характеристика  та відображення в  обліку складових  частин власного капіталу
       Елементами  власного капіталу є:
       - Статутний капітал; 
       - Пайовий капітал; 
       - Додатковий капітал; 
       - Резервний капітал; 
       - Вилучений капітал;
       - Неоплачений капітал, 
       - Нерозподілені прибутки (непокриті  збитки;
       - Цільові надходження; 
       - Забезпечення майбутніх витрат;
       - Страхові резерви. 
       Статутний капітал
       Статутний капітал підприємства - це вартісний  вираз основних і оборотних засобів, якими воно володіє. Статутний капітал фіксують і реєструють в установчих документах, зокрема у договорі учасників і статуті підприємства. Наступні зміни статутного капіталу можуть від-буватися лише при умові зміни статуту і повідомлення про це органу, який його зареєстрував.
       Статутний капітал на підприємствах різних форм влас-ності (крім державної) - це сумарний внесок вкладів у майно (у грошовому  виразі) засновниками підприємства при  його створенні.
       Статутний капітал може бути сформований за рахунок майна (основних засобів, оборотних засобів), за рахунок цінних паперів (ак-цій, облігацій, депозитів), за рахунок деривативів - права власності на користування природними ресурсами, майном чи обладнанням, на інтелектуальну власність, коштів в т.ч. готівки та безготівкових, вклю-чаючи валюту.  

       Додатковий  капітал.
       Додатковий  капітал - це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Додат-ковий капітал  збільшується на суму емісійного доходу.
       Додатковий  капітал (інший додатковий капітал) збільшуєть-ся на суму дооцінки необоротних активів, яа суму безкош-товно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.
       Рахунок 42 “Додатковий капітал” призначений  для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.  

       Нерозподілені прибутки (непокриті  збитки)
       Неоплачений капітал - це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу.
       При створенні акціонерного товариства та після прийняття рішення про  випуск акцій і оголошення передплати на них вся сума зареєстрованого Статутного капіталу відображається за новою методологією (порівняно з тією, що існувала до 2000 р.) бухгалтерського обліку як неоплачений капітал записом:
       Дебет рахунка №46 “Неоплачений капітал” Кредит рахунка №40 “Статутний капітал”. Зменшується заборгованість за акції (неоплаченого капіта-лу) внаслідок фактичного надходження внесків засновників та учасників акціонерного товариства, на які вони підписались. і фінансовому обліку ця операція відображається на кредиті рахунка 46 “Неоплачений капітал”. Рахунки матеріальних цінностей, нематеріальних активів, грошових коштів (у наці-ональній або іноземній валюті) дебетуються.  
 

Облік зобов'язань
       Функціонуючі  підприємства завжди мають в пасиві балансу меншу чи більшу частку позиченого капіталу, оскільки власного не вистачає для розширення масштабів діяльності. Залучений в оборот підприємства капітал має назву зобов'язань.
       Методологічні засади формування в бухгалтерському  обліку інформації про зобов'язання та розкриття її у фінансовій звітності  визначаються П(С)БО 11 "Зобов'язання". Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності, крім бюджетних установ.
       Визначення, визнання, порядок оцінки та розкриття  інформації щодо зобо-в'язань регламентуються також Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", 2 "Баланс", 13 "Фінансові інструменти".
       Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському  обліку, мають юридичний та економічний  зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання - це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих  відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.
       Майнові відносини між суб'єктами господарювання, що виникають у результаті здійснення таких операцій, набувають характеру  цивільно-правових зобов'язань.
       Суб'єктами зобов'язання, як і в будь-яких інших  цивільно-правових відносинах, можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Це:
       - кредитор - особа, якій належить  право вимоги;
       - боржник - особа, яка несе обов'язок, що відповідає праву вимоги
       кредитора.
       Кожний  із суб'єктів зобов'язання має права  й обов'язки, юридично однако-ве положення  і не підпорядкований іншому.
       У деяких зобов'язаннях один із суб'єктів  виступає виключно як кредитор, інший - виключно як боржник. Однак здебільшого  кожен з учасників зобов'я-зання  є водночас і кредитором, і боржником, оскільки обидві сторони можуть мати права й обов'язки одна перед іншою.
       Об'єктом  зобов'язання є те, на що спрямовані права й обов'язки суб'єктів. Так, кредитор має право вимагати від  боржника, а боржник зобов'язаний вчи-нити на користь кредитора певну  дію: передати майно, виконати роботу, спла-тити гроші. Отже, об'єктами зобов'язань є дії. Наприклад, у договорі купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати майно, а покупець - оплатити його.
       Зміст зобов'язання становлять права, вимоги кредитора й обов'язки боржника.
       Відповідно  до П(С)БО 2 "Баланс", зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
       - Це визначення є дуже важливим, оскільки визначає ті характеристики зобов'язань, які впливають на визнання цієї позиції як такої. Залежно від варіювання цих характеристик заборгованість може бути визнана і відображена як зобов'язання або ні, можуть змінюватись оцінка та характеристика зобов'язань на момент здійснення бухгалтерських записів і складання фінансової звітності, та у майбутньому. З іншого боку, правила обліку зобов'язань є дуже тісно пов'язаними з іншими положеннями бухгалтерського обліку. Тому уникнути проблем з обліком зобов'язань неможливо не побудувавши відповідним чином інші елементи облікової системи, такі як, наприклад, облік доходів та витрат, облік активів тощо.
       Обов'язки підприємства розглядаються як його зобов'язання, якщо вони:
       1. Існують на даний момент і  є наслідком минулих господарських операцій (наприклад, придбання товарів чи послуг) або подій (понесені чи передбачувані збитки, за які підприємство несе відповідальність).
       2. Пов'язані з необхідністю майбутніх  платежів з метою збереження  госпо-дарських зв'язків підприємства  або зі здійсненням нормальної підприємницької діяльності.
       3. Мають визначений строк виконання,  хоча точна дата може бути  невідо-мою.
       4. Прийняті відносно суб'єктів (юридичних  чи фізичних осіб або їх  групи), які можуть бути ідентифіковані, якщо не в момент прийняття зобов'язання, то в момент його виконання.
       Обліковуються не всі господарські зобов'язання, а  лише ті, що випливають з виконання  укладених підприємством договорів  чи здійснення дій, з якими фінансове  право пов'язує виникнення зобов'язань  із внесення платежів до бюджету та відповідних позабюджетних органів.
       У зв'язку зі зміною законодавчої бази пов'язаної з обліковою політикою, з'явилась  велика кількість літератури, що трактує  терміни дуже по різному, а інколи і неоднозначно.
       Згідно  П(с)БО 11 Зобов'язання визнається і відображається у бухгалтерському обліку за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
       Якщо  на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
       У бухгалтерському обліку визнання зобов'язань  при придбанні підприємством  матеріальних та нематеріальних цінностей, послуг здійснюється із дотриманням  принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з точки зору визнання зобов'язань по відношенню до своїх кредиторів, вимагає від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме у момент переходу права власності, який визначається, наприклад, умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов'язання за отримані активи.
       У разі невиконання боржником своїх обов'язків до нього можуть бути застосовані певні санкції шляхом подання кредитором позову до суду.
       Для правильної організації бухгалтерського  обліку зобов'язань важливим є визначення моменту виникнення зобов'язання, оскільки юридичні та економічні аспекти цього питання не збігаються.
       Так, у момент підписання угоди на поставку товарів виникає юридичне зобов'язання, суть якого полягає в тому, що воно підлягає виконанню у майбутньому. У бухгалтерському обліку таке зобов'язання не знаходить відображення, оскільки воно не є борговим.
       У бухгалтерському обліку зобов'язання реєструється лише тоді, коли у зв'язку з ним виникає заборгованість. Як правило, заборгованість виникає  після одержання прав використання товарів і послуг. Разом з тим, невиконання укладеної угоди може призвести до штрафних санкцій, заборгованість за якими також має відображатись у бухгалтерському обліку.
       Оцінка  зобов'язань відіграє значну роль при  формуванні облікової політики підприємства. Застосування принципу обачності, що передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігти заниженню сум визнаних зобов'язань, є важливим при оцінці зобов'язань.
       Завдяки дії принципу безперервності оцінка зобов'язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.
        Облік довгострокових зобов'язань
       Довгострокові зобов'язанпя - зобов'язання інші, ніж  поточні.
       Відстрочені податкові зобов'язання -- тимчасова  різниця у сумі податку, яка виникає  внаслідок невідповідності суми прибутку за даними бухгалтерського обліку і прибутку, що підлягає оподаткуванню.
       Класифікація:
       довгострокові кредити банків; інші довгострокові  фінансові зобов'язання; відстрочені  податкові зобов'язання; інші довгострокові  зобов'язання.
       Документування  господарських операцій
       При виникненні заборгованості:
       · виписки банку, платіжні доручення, накладні, розрахунки та довідки бухгалтерії, векселі тощо.
       При погашенні заборгованості
       · платіжне доручення, акредитив, інкасо, ВКО та інші платіжні документи
       Синтетичний облік
       Рахунок 50 "Довгострокові позики" з  відповідними субрахунками
       Рахунок 51 "Довгострокові векселі видані" з відповідними субрахунками
       Рахунок 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями" з відповідними субрахунками
       Рахунок 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди"
       Рахунок 54 "Відстрочені податкові зобов'язання"
       Рахунок 55 "Інші довгострокові зобов'язання"
       Відповідно: за позикодавцями в розрізі кожної позики окремо та строками погашення  позик; за кожним виданим векселем; за видами та термінами погашення облігацій; за кожним орендодавцем та об'єктом орендованих необоротних активів; за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниці; за кожним кредитором та видам залучених коштів.
       Відображення  в облікових регістрах та звітності:
       · в облікових регістрах
       Журнал 2, Журнал 3, Відомість 3.4
       · фінансовій звітності
       Баланс (ф. № 1), Звіт про фінансові результати (ф. № 2), Звіт про р грошових коштів (ф. № 3), Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5).
       Поточні зобов'язання
       Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу  підприємства або повинні бути погашенні  впродовж дванадцяти місяців, починаючи  з дати балансу.
       До  поточних зобов'язань належать: короткострокові кредити банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна заборгованість за розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків); інші поточні зобов'язання. Поточні зобов'язання відображають у Балансі за сумою погашення
       Облік поточної заборгованості за довгостроковими  зобов'язаннями
       Рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими  зобов'язаннями" призначено для узагальнення інформації про стан розрахунків  за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
       Рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими  зобов'язаннями" має такі субрахунки:
       611 "Поточна заборгованість за  довгостроковими зобов'язаннями  в національнійвалюті"
       612 "Поточна заборгованість за  довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті"
       За  кредитом рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" відображається та частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню  протягом дванадцяти місяців з дати балансу, за дебетом - погашення поточної заборгованості, її списання тощо.
       На  субрахунку 611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в  національній валюті.
       На  субрахунку 612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в іноземній валюті.
       Аналітичний облік ведеться за кредиторами та видами заборгованості.
       Облік поточних зобов'язань  за товари, роботи, послуги
       Облік розрахунків з постачальниками  та підрядниками ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками  та підрядниками", який призначений  для обліку поточних зобов'язань  з розрахунків з постачальниками, підрядниками та між учасниками ПФГ за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги.
       Відображення  в бухгалтерському обліку зобов'язань  за виконані роботи (надані послуги) на ВАТ “Рівненський ЦУМ” здійснюється на підставі акту приимання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) .
       Облік розрахунків з  одержанх авансів
       Поточні зобов'язання за одержаними авансами - сума авансів, одержаних від інших  осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).
       Зобов'язання, обумовлені авансовою оплатою покупцем товарів чи послуг, виникає внаслідок угоди, за якою продавець зобов'язується надати товари чи послуги за визначеними цінами, асортиментом, кількістю та якістю. Умовами договору може передбачатися, що продавець, отримавши певну суму, зобов'язується поставити товари за цінами, що склалися на момент погашення заборгованості. Отже, з плином часу оцінка товарів і послуг може змінитися, але незмінним лишиться обумовлена кількість та якість товару.
       Облік розрахунків з оплати праці
       Одним із важливих поточних зобов'язань, що систематично виникають у процесі господарської  діяльності, є зобов'язання перед  працюючими по заробітній платі.
       Заробітна плата -- це винагорода в грошовій формі  працівнику за затрачену працю. Вимірюються затрати праці відпрацьованим часом (у разі погодинної оплати) або обсягом виконаної роботи чи виготовленої продукції (в разі відрядної оплати).
       Основу  організації оплати праці становлять: тарифні системи, системи преміювання, контрактна система, система трудових договорів і державні нормативні акти.
       Тарифною  системою встановлюється рівень оплати праці за одиницю робочого часу залежно  від кваліфікації (розряду робітника  і розряду роботи) і умов праці.
       Господарський облік (фінансовий і управлінський) повинен забезпечити такий комплекс даних трудових факторів про:
       а) чисельність і склад працюючих,
       б) відпрацьований час кожним і усім колективом разом,
       в) виробіток у кількості виготовленої продукції або обсязі виконаної  роботи,
       г) нараховану заробітну плату кожному працівнику і по підприємству в цілому,
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.