На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Шляхи пдвищення економчної ефективност нтенсифкацї зерновиробництва

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 31.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Вступ
Розділ 1. Наукові основи інтенсифікації зерновиробництва та напрями підвищення її економічної ефективності в сучасних умовах.
1.1. Сутність інтенсифікації зерновиробництва.
1.2. Система показників рівня інтенсивності та економічної ефективності в зерновиробництві та мето їх визначення.
Розділ 2. Сучасний стан рівня інтенсивності  та економічної ефективності інтенсифікації в зерновиробництві.
2.1. Виробничо-економічна характеристика підприємства.
2.2 Аналіз  рівня інтенсивності та економічної  ефективності інтенсифікації                         виробництва зерна.
2.3. Резерви  росту інтенсифікації та економічної  ефективності виробництва зерна
Розділ 3. Шляхи підвищення економічної  ефективності інтенсифікації зерновиробництва
Висновки
Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 

ВСТУП
      У розвитку багатьох галузей економіки  нашої держави, і насамперед сільського господарства, дуже важливу роль відіграє збільшення обсягів виробництва зерна. Це пояснюється винятковим значенням його та різнобічним використанням.
      Зерно та продукти його переробки є основою  харчування людей: воно є незамінним кормом при виробництві продукції  тваринництва, а також основною сировиною  для переробної промисловості.
      Зерно є важливим експортним продуктом  і має забезпечувати значні надходження  валютних коштів державі, Адже в процесі  зберігайш зерно майже не втрачає  своєї якості а, отже, придатне для  створення державних резервів продуктів  харчування та кормів.
      Обсяги  виробленого зерна в країні визначають рівень розвитку зернового господарства. Але у свою чергу на обсяги виробництва зерна впливають такі важливі фактори як розмір посівних площ, їх структура і урожайність,
      Поживна цінність зерна (здатність повністю задовольняти потреби організму) поступово зменшується. Це явище впливає на погіршення кормових раціонів для тварин. Позитивний вплив на нарощування виробництва зерна,
поліпшення  його якості та підвищення ефективності зернового господарства мало широке впровадження у 80-х роках інтенсивних технологій вирощування зернових культур. Протягом останніх років через обмеження матеріальних ресурсів на практиці зменшується застосування ресурсозао- щадливих технологій. В результаті значно знизилась урожайність і погіршились властивості зерна.
Об'єктом  дослідження було обране аграрне підприємство "Оксамит" Жовтневого району Миколаївської області. Дане господарство є передовим в районі по рівню розвитку рослинництва. Це обумовлено, насамперед, високим рівнем організації сільськогосподарського виробництва, раціональним вирішенням всіх питань як на місцевому так і на районному рівнях. Сучасне приватне сільськогосподарське підприємство "Оксамит" одне із стабільних господарств району. Село має сучасний вигляд (усі дороги з твердим покриттям оселі газифіковані, зведено капітальні споруди як господарського, так і побутового призначення, продовжується підтримка індивідуальних забудовників, за рахунок господарства утримуються школи, дитячі заклади, лікарня). Нині тут працюють з повною віддачею.
    Основними джерелами інформації, які послужили  для написання курсової роботи були річні звіти господарства, плани економічного і соціального розвитку, бухгалтерська і статистична звітність. Крім цього методичною і методологічною основою досліджень послужили Закони України, Постанови Уряду з питань розвитку сільського господарства, зокрема Постанова Кабінету Міністрів «Про ринок зерна та шляхи підвищення його ефективності».
      Розділ 1. Наукові основи інтенсифікації зерновиробництва та напрями підвищення її економічної ефективності в сучасних умовах.
      Одним з найважливіших напрямків підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва України в сучасних умовах являється його всебічна інтенсифікація на основі постійного удосконалення господарського механізму, який формується на суттєво новій, ринковій мотивації до праці.
      Інтенсивний тип розширеного відтворення  в умовах становлення і розвитку ринкових відносин має принципові особливості. Основним критерієм економічного розвитку стає не кількісне збільшення факторів виробництва, а суттєве зростання  ефективності виробництва на основі максимальної економії не тільки живої, а і уречевленої праці. Визначальним показником інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі  стає не просте збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, а випереджаючі темпи зростання кінцевих результатів в порівнянні з витратами. Ринкова економіка вимагає становлення соціально орієнтованого агробізнесового підприємництва. Саме ці відмінності зумовлюють вияв нових тенденцій і закономірностей інтенсивного типу розширеного відтворення, вимагають обгрунтування протизатратної (на одиницю вироблюваної продукції) концепції інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.
1.1. Сутність  інтенсифікації зерновиробництва.
     Зерновиробництво  є однією з ключових галузей агропромислового комплексу України, оскільки продукти його переробки - це життєво необхідні  види продукції, від яких в значній  мірі залежить могутність країни і добробут населення. В останні роки функціонування галузі характеризується різким спадом ефективності господарювання, В 1998 р. обсяги виробництва зерна в Україні були приблизно на рівні 1913 і 1940 років. Розвиток галузі на сучасному етапі відкинуто на тридцять років назад: в середньому за 1996-1998 рр. урожайність склала 21,7 ц/га, в середньому за 1966-1970 рр. - 21,4 ц/га. Здавалося б, відносно дорогі матеріально-технічні ресурси повинні використовуватися ефективно. Але затратний механізм інтенсифікації галузі підсилюється. Це призводить до збільшення витрат ресурсів на одиницю продукції. Більше того, додаткові вкладення не завжди забезпечують збільшення виходу продукції на одиницю площі й інших ресурсів.
     Багатоплановість  проблеми, в умовах становлення та розвитку ринкового механізму господарювання вимагає розробки методологічних принципів  і практикоорієнтованих рекомендацій щодо переведення галузі на переважно  інтенсивні засади розвитку з урахуванням  реформаційних процесів в сільському господарстві України,
        Інтенсифікація сільського господарства - це процес концентрації і- сукупних затрат уречевленої і  живої праці на одній і тій  же земельній площі (в
рослинництві) з метою збільшення виходу продукції  і підвищення
економічної ефективності її виробництва. При цьому  затрата уречевленої праці повинні  зростати значно більшими темпами, а  затрати живої праці - зменшуватись.
Інтенсифікація  є основою подальшого підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, оскільки в результаті впровадження прогресивної технології і вдосконалення організації праці за порівняно менших ресурсів можна одержати більшу кількість продукції з меншими витратами на її одиницю.
     Суть  інтенсивних технологій полягає  в тому, ще виробництво продукції здійснюється на основі новітніх технологій, досягнень науково-технічного прогресу при створенні умов для сільськогосподарських культур. Таким чином» інтенсифікація - це форма розширеного відтворення, яка ґрунтується на оптимальному формуванні та раціональному використанні на основі науково - технічного прогресу сукупних затрат уречевленої та живої праці на одиницю земельної площі з метою збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності її виробництва.
     В умовах ринкових відносин шряд із впливом  на кінцеві результати виробництва  механізації, хімізації, меліорації, факторів підприємливості, організованості та вміння працювати в умовах, що швидко змінюються. Послідовна інтенсифікація сільського господарства базується на додаткових вкладеннях, але не можна пов'язувати її суть лише з абсолютним зростанням додаткових витрат, У процесі інтенсифікації додаткові вкладення повинні відображувати якісне вдосконалення всіх матеріальних ресурсів на основі науково технічного процесу.
     Інтенсифікація  рослинництва передбачає насамперед інтенсивне і ефективне використання продуктивності земні, підвищення її родючості, так як вона є основним засобом сільськогосподарського виробництва.
     Додаткові вкладення спрямовуються на поліпшення посівних якостей насіння, виведення і впровадження у виробництво більш урожайних сортів сільськогосподарських культур, впровадження нових прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських рослин, а також підвищення родючості ґрунту ,що значною мірою залежить від раціонального поєднання і внесення у відповідних пропорціях органічних і мінеральних добрив, застосування інтегрованих систем боротьби із хворобами, шкідниками і бур'янами, виконання всіх виробничих процесів відповідно до агротехнічних і організаційно-економічних заходів із залученням висококваліфікованих кадрів.
     Інтенсифікація  всебічно впливає на розвиток сільськогосподарського виробництва, створює нові можливості підвищення продуктивності праці, прискорення окупності виробничих витрат і зниження собівартості продукції, При визначенні інтенсифікації виробництва зерна проходять три етапи, на кожному з яких визначають відповідні показники.
     Першим  етапом є визначення рівня інтенсивності виробництва зерна, При цьому визначають такі показники, як річні виробничі витрати на І га посіву зернових культур в гривнях та затрати праці на 1 га посіву в люд.-год. Наступним етапом є визначення результативного показнику інтенсифікації виробництва. В нашому випадку - це урожайність зернових культур в ц з 1 га посіву.
     Заключним етапом є визначення економічної  ефективності інтенсифікації виробництва. При цьому визначають продуктивність праці - затрати праці на 1 ц зерна, собівартість 1 ц зерна, ціну реалізації 1 ц зерна, прибуток на 1 ц зерна, рівень рентабельності та окупність додаткових витрат.
1.2. Система  показників рівня Інтенсивності та економічної ефективності в зерновиробництві та методи їх визначення.
     На  сучасному етапі розвитку економіки  темпи росту виробництва продукції  в сільському господарстві є нижчими ніш в інших галузях
народного господарства. Сільськогосподарські товаровиробники  потерпають
від нестачі  коштів, ще не створений надійний економічний  механізм управління розвитком сільського господарства в країні, який би забезпечив ефективне його функціонування.
     Ці та інші фактори зумовлюють необхідність досягнення корінного зростання економічної ефективності виробництва шляхом підвищення родючості землі та більш ефективного використання виробничих фондів, трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. 

      Економічна  ефективність виробництва визначається співвідношенням між результатами господарської діяльності підприємств і використаними для одержання цих результатів виробничими ресурсами (матеріальними, трудовими, фінансовими). Ефективність виробництва - складна економічна категорія, в якій відбивається дія об'єктивних законів. У кінцевому підсумку, ця дія виявляється в результативність виробництва. Разом з тим ефективність є формою відображення мети виробництва. Вона вказує на кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, віддачу сукупних витрат.
      Сільське  господарство має свої специфічні особливості, Зокрема в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе значення мас земля як головний ш?іб виробництва, а в тваринництві ~ продуктивна худоба. Тому оцінка корисного  ефекту в сільськогосподарському виробництві  завжди стосується земельної площі  або поголів'я продуктивної худоби і співвідноситься з ними.
      Вивчення  економічної ефективності сільськогосподарського виробництва передбачає опрацювання  відповідної методики та обґрунтування  системи показників, які дають  змогу визначити рівень і порівняти ефективність виробництва різних видів продукції рослинництва господарства за виходом валового і чистого доходу, рівнем продуктивності праці та окупністю виробничих, витрат. Підвищення економічної ефективності забезпечить вирушення основних економічних та соціальних проблем, Суть проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат (матеріальних, трудових, фінансових) досягти збільшення обсягу виробництва продукції, необхідної для задоволення суспільних потреб.
Основною  підвищення ефективності рослинництва є послідовна інтенсифікація землеробства, яка здійснюється на основі науково-технічного прогресу, супроводжується дальшим суспільним поділом праці шляхом поглиблення спеціалізації виробництва організацією таких виробничих одиниць, які розвиватимуться на індустріальній основі. Серед заходів, спрямованих на підвищення економічної ефективності інтенсифікації великого значення набувають добре поставлений первинний облік, господарський розрахунок, застосування прогресивних форм організації праці та управління виробництвом.
     Підвищення  економічної ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств  означає зростання обсягів виробництва  продукції, грошових надходжень, різного  виду доходів відносно наявних виробничих ресурсів і витрат виробництва. Воно є головним джерелом одержання підприємствами додаткових коштів для розширення виробництва і його інтенсифікації, підвищення оплати праці та поліпшення соціально - побутових умов працівників села.
     Економічна  ефективність сільського господарства визначається на різних рівнях. Тому виділяють економічну ефективність сільськогосподарського виробництву народногосподарську ефективність сільського господарства в цілому; економічну ефективність окремих його галузей; економічну ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах, а також внутрішньогосподарських підрозділах; економічну ефективність виробництва окремих видів продукцщекономічну ефективність агротехнічних, та організщшно-економічних заходів.
     Економічна  ефективність галузі оцінюють за допомогою  критерію, який зумовлюється дією економічних  законів і характеризує ефективність з якісного боку. В науковому розумінні  критерій - це властивість і якість економічної ефективності, її суть і є основним принципом оцінки ефективності.
     Критерієм народногосподарської ефективності сільського господарства є рівень і темпи зростання виробництва продуктів харчування і сировини необхідного асортименту і якості, національного доходу з розрахунку на душу населення. Рівень народногосподарської ефективності сільського господарства визначається відношенням валової продукції і національного
доходу  до затрат на їх одержання.
     Критерієм економічної ефективності галузей  сільського господарства є збільшення маси чистої продукції при найменших  затратах живої та уречевленої праці  на її одиницю.
     Критерієм економічної ефективності виробництва  конкретних продуктів та впровадження агрозоотехнічних і організаційно-економічних  заходів є рівень окупності продукцією трудових, матеріальних, грошових затрат.
     Основними напрямками підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах є : закріплення реального власника на селі на основі різноманітних форм власності та видів господарювання, інтенсифікація землеробства на основі широкого використання інновацій, вихід на якісно новий технологічний рівень виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення її якості; розвиток спеціалізації та концентрації виробництва на базі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції; встановлення економічно обґрунтованих пропорцій та полішиенш використання виробничих ресурсів землі, основних і оборотних фондів;освоєння нового механізму господарювання відповідно до вимог ринкової економіки.
     Для обґрунтування напрямків та виявлення  резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно здійснити оцінку явищ та процесів, що відбуваються в цій галузі Для цього використовують конкретні показники, що відображають вплив різних факторів на процес виробництва. Лише система показників дає змогу провести комплексний аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямків та резервів підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.
     Отже, економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначають на основі різних економічних показників, які повинні бути органічно взаємопов'язані й відповідати критерію ефективності.
          Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують натуральні і вартісні показники. Натуральні самі по собі ще не вказують на рівень економічної ефективності виробництва, але є вихідними для її вимірювання. Для вдержання порівняльних величин витрат і результатів обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі.
      Найважливішим результативним показником сільськогосподарського виробництва є обсяг валової й товарної продукції підприємства, на основі якого можна розрахувати валовий і чистий доход та прибуток.
Розділ 2. Сучасний стан рівня інтенсивності та економічної ефективності інтенсифікації в зерновиробництві.
2.1. Виробничо-економічна  характеристика підприємства Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Оксамит», село Мішково-Погорілове розміщенне в Жовтневому районі Миколаївської області. Відстань до Миколаєва 20км, а до найближчої залізничної станції - 15км, Клімат помірно - континентальний, з жарким літом. Основна кількість опадів випадає у вигляді дощів в теплий період року. Джерелом весняної вологе є сніг. Пересічна температура січня - 4,0 -4,5, липня +22. Опадів 420 - 440 мм на рік, переважна кількість їх у теплий період року. Кліматичні умови зони сприяють щорічному визріванню більшості скоростиглих районованих сортів сільськогосподарських культур. Проте, можливе зниження врожаю через недоотримання тепла в окремі роки.
      Господарство  знаходиться у посушливій, дуже теплой агрокліматичній зоні, В зв'язку з цим є необхідність використовувати  зрошувальні канали, проводити всі необхідні умови для збереження вологи в ґрунті.
    Землі господарства розміщені і Степовій зоні, де розповсюджені чорноземи  звичайні, товщиною гумусового шару - 45 - 65см. Рельєф в основному рівнинний, але розрізаний великою кількістю глибоких ярів. Основна площа орних земель представлена типовими чорноземними ґрунтами, Грунтово-ерозійних процесів на території землекористування не спостерігається.
    Провідне  місце в сільському господарстві посідає рослинництво. Загалом
кліматичні  умови у TOB «Оксамит» Миколаївського району сприятливі для вирощування різних видів і сортів культур.
    Для більш повного уявлення про розміри аналізуємого господарства порівняємо його з середньорайоншши датами колективних господарств району (таблиця 2.1).
                                                                                                                             Таблиця 2.1
Розмір виробництва у TOB «Оксамит» Миколаївського району
      Показники
    Господарство
Передове  господарств о (або  в середньому по
господарств ам району) за 2008рік
              2007  р. 2008  р.
                2009  р.
Валова  продукція в порівняних цінах 2005р., тис. грн. 2297,39 423,349 1379,9 2779,449
Грошова виручка від реалізації, тис. грн. 2534,3 1808,6 2950 8056,9
Площа сільськогосподарських угідь, га
    1066
    1273
1140,9 5122,243
Вартість  основних виробничих фондів, тис. грн.
    1599,3
1876,3 2006,4 33333,23
Середньорічна чисельність працівників, чол.
    49
    31
15          453
 
    Досліджуване господарство, порівнюючи з середніми даними району, є досить невеликим за розмірами. Свідченням цьому є мінімальне наближення до показників в порівняні з аналогічними показниками в середньому по району.
    До  факторів організаційно-економічного характеру, крім уже розглянутого розміру  підприємства, відносять ще й спеціалізацію, яка забезпечує високий рівень концентрації виробництва і ефективне використання природноекономічного потенціалу виробничих підрозділів.
      Розміри, розміщення і спеціалізація сільського господарства - взаємопов'язані форми процесу поглиблення суспільного поділу праці . Спеціалізація - це процес відокремлення підприємств і галузей виробництва однорідних продуктів або здійснення окремих стадій технологічного процесу. Спеціалізація відображає соціальний розподіл праці в виробництві сільськогосподарської продукції.
     Спеціалізація - це переважаючий розвиток однієї або  кількох галузей у виробництві  товарної продукції в окремих  господарствах , районах , областях і регіонах . Розвиток цих галузей і виробництво відповідних продуктів визначають виробничий напрямок сільського господарства . Процес спеціалізації характеризується зосередженням засобів виробництва і робочої сили сільськогосподарських підприємств на виробництві окремих вадів товарної продукції з урахуванням природних і економічних умов
      Спеціалізація сільського господарства - об'єктивний і закономірний процес , який розвивається па основі впровадження у виробництво досягнень науково-технічного процесу. З розвитком продуктивних сил сільського господарства процес Суспільного поділу праці удосконалюється і поглиблюється. У зв'язку з цим, спеціалізація по суті своїй нескінчена, так само як і розвиток техніки. Теоретично, щоб підвищити продуктивність праці , потрібна спеціалізація виробництва певного виду продукту , виділення його в окреме виробництво,  що пов'язано з виникненням масового продукту і застосуванням машин .
    Але на сучасному етапі розвитку сільського господарства глибока спеціалізація виробництва не вигідна, оскільки виробництво одного виду продукції не завжди приносить прибутки, а виробництво додаткових видів продукції і розвиток додаткових галузей допомагає господарствам покращувати своє фінансове становище.
    Основним  показником, за допомогою якого визначається спеціалізація господарства, є структура його грошових надходжень від реалізації товарної продукції. За допомогою таблиці 2.2. визначимо структуру товарної продукції , яка буде визначати основний виробничий напрям у TOB «Оксамит» Жовтневого району Миколаївської області.
Таблиця 2.2
Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції
у TOB «Оксамит»  Жовтневого району, Миколаївської області4
 
    2007р.
    2008р.
    2009р.
  В серед В сере
Галузі  та види продукції тис, грн.
    %
тис. грн. % тис. грн. % ньому заЗ роки тис, грн. дньо муза 3 роки  %
Зернові і зернобобові 566,1 22,34 234,3 12,95 1694,5 57,44 831,63 34,21
соняшник 155
    6,12
88 4,87 62,2 2,11 101,73 4,18
овочі 401,6 15,85 27,5 1,52 48,3
    1,64
159,13 6,55
плоди 409,4 16,15 306,6 16,95 517,5 17,54 411,17 16,91
виноград  
    0,92
125,8 6,96 59,2 2,01 69,40 2,85
Інша  продукція рослинництва  
    0,00
36 1,99 15,3 0,52 17,10 0,70
Разом по рослинництву 1555,3 61,37 818,2 45,24 2397 81,25 1590,7 65,41
Всього  по с/г виробництву 1555,3 61,37 818,2 45,24 2397 81,25 1590,7 65,41
реалізація іншої
продукції
979 38,63 990,4 54,76 553 18,75 840,80 34,59
Всього  по господарству 2534,3
    100
1808,6 100 2950
    100
2430,7 100,0 0
 
      В таблиці, крім звичних галузей рослинництва наводяться також галузі не сільськогосподарського виробництва, так як в останній час переробка, в аграрних підприємствах є досить розповсюдженим явищем.
      Отже, підприємство має зерновий тип господарства, тобто спеціалізуються на зерновому виробництві. Вирощування винограду важлива додаткова галузь.
Аналізуючи  структуру грошової виручки за оетаннІ  три роки в досліджуваному господарстві, бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі займає виручка від реалізації продукції рослинництва 64,41%. Також аналізуючи дані таблиці 2.2 можна зробити висновок, що підприємство спеціалізується на виробництві такої рослинницької продукції як зерно ( 34,21 % від загальної виручки), а також плоди (16,91 % від загальної виручки).
        Далі розглянемо забезпеченість  господарства виробничими ресурсами,  та ефективність їх використання (табл. 2.3).
                                                                                                                             Таблиця 2.3
Забезпеченість  TOB «Оксамит» Жовтневого району Миколаївської області виробничими ресурсами та ефективність їх використання
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.