На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа нжнерно лабораторний корпус пдприємства медичної промисловост м.Лубин

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 03.06.2012. Сдан: 2010. Страниц: 24. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


 
    Міністерство  освіти і науки  України
    технологічний Коледж
    Дніпродзержинського державного технічного університету 

    Циклова комісія: Будівельних дисциплін 
 
 

                                   
    ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА
    до  курсового проекту
    з дисципліни:
    “Технологія та   організація  будівельного  виробництва” 
 

    на  тему:    Інжнерно – лабораторний корпус підприємства медичної промисловості  м.Лубин 

    Виконав студент групи Б- 07 / 9Д     _____________Р.В. Бобрік
                                                                                                                  підпис                         
    Керівник  проекту – викладач  В.В. Пищида  

    Нормоконтроль      ___________________________ Т.О. Миронова 
 
 
 
 
 
 

                                     Захист відбувся ________________________
                                      Оцінка   _________________   В.В.  Пищида  
 
 
 
 
 
 
 
 

2010 

    Міністерство  освіти і науки  України
    технологічний Коледж
    Дніпродзержинського державного технічного університету 
 

    Відділення      денне                                Циклова комісія будівельних дисциплін 

          Спеціальність 5.092110 «Будівництво та експлуатація будівель та споруд»
                                                                                
                                                                                   Затверджую
                                                                              Голова циклової комісії
     ______________ Миронова Т. О. 
 

    З А В Д А Н  Н Я 

    на  курсовий проект з  предмету “Технологія  та організація будівельного  виробництва”

    Студенту  групи Б – 07/ 9Д     Бобрік Роман Валерійович

 
    Тема  курсового проекту:  Інженерно – лабораторний корпус підприємства медичної промисловості  м.Лубин
               
    Затверджено рішенням циклової комісії від   ___30. 08. 2010 р.__________
    Термін  здачі студентом закінченого  проекту  _22. 11_2010 р.                                                      

Вихідні дані: 

    
    Паспорт типового проекту будівлі -  робочі креслення  марки АР, ГП
    Варіант      _03_
    Ґрунт __________________________________________________
    Глибина виїмки _________2,75____________________________
    Відстань перевезення ґрунту ______________________________
    Відстань перевезення матеріалів ___________________________
    Початок будівництва _____________________________________
 
 

     Календарний план
    Етапи роботи Строк виконання
    Пояснювальна  записка      
    Вступ     06. 09. 09 р.
    Календарне планування
    01. 10. 09 р.
    1.1. Визначення номенклатури й обсягів  робіт     14. 09. 09 р.
    1.2. Вибір методів виробництва робіт,  машин та механізмів     18. 09. 09 р.
    1.3.Визначення працемісткості робіт і витрат машинного часу.     24. 09. 09 р.
    1.4. Графіки виконання будівельних  процесів     26. 09. 09 р.
    1.5. Техніко-економічні показники календарного  плану     28. 09. 09 р.
    2.    Будівельний генеральний план

    09. 11. 09 р.
    2.1. Розрахунок складських приміщень та майданчиків          25. 10. 09 р.
    2.2. Розрахунок необхідності в тимчасових будівлях          01. 11. 09 р.
    2.3. Розрахунок необхідності будівництва в воді          05. 11. 09 р.
    2.4. Забезпечення будівництва електроенергією     07. 11. 09 р.
    2.5. Техніко-економічні показники будгенплану          09. 11. 09 р.
    Охорона праці, протипожежна безпека
    12. 11. 09 р.
    Висновки     14. 11. 09 р.
    Перелік посилань     15. 11. 09 р.
    Додатки     16. 11. 09 р.
    Графічна  частина      
    Аркуш 1. Календарний план. Будгенплан     16. 11. 09 р.
           
 
    Завдання  видав 
    керівник  курсового проекту  ________________      Пищида В.В. 
    Завдання  прийняв 
    до  виконання студент            __________________  Бобрік Р.В.
                                                                                                            
                               Дата видачі завдання             __03. 09. 10 р._
                              Строк подання закінченого проекту  22. 11. 10 р.                                                                    
 

    
    МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ
    технологічний Коледж
    Дніпродзержинського державного технічного університету 
 
 

       Студент -  Бобрік Роман Валерійович       Групи Б – 07 /9Д
     
    Тема  курсового проекту:  Інженерно – лабораторний корпус підприємства медичної промисловості  м.Лубин 

    Оцінки  по частинах проекту 
 

Найменування  частин проекту Керівник     Оцінка Підпис
Пояснювальна  записка Пищида В.В.            
Графічна  частина Пищида В.В.            
Робота  над проектом Пищида В.В.            
                   
Захист  проекту Пищида В.В.            
Загальна оцінка Пищида В.В.            
 
 
 
 
 
 
 

    
         
    Р е ф е р а  т 
 

    Пояснювальна  записка      с.,     рис.,     табл.,  __1__додатків,  ___ джерел. 

    Об’єкт  проектування – розробка проекту  виробництва  робіт (календарного плану та будівельного генерального плану ) на зведення будівлі Інженерно – лабораторний корпус підприємства медичної промисловості  м.Лубин
        
    Розробка  календарного плану включає: визначення обсягів робіт, трудовитрат, складання календарного плану та визначення техніко-економічних показників. 

    Будівельний генеральний план розроблено на період зведення надземної частини будівлі. Виконано розрахунок необхідності на період будівництва в складах, тимчасових будівлях, воді та електроенергії. Визначено техніко-економічні показники будівельного генерального плану. 

    Розроблено  заходи з охорони праці на будівельному майданчику 

        КАЛЕНДАРНИЙ  ПЛАН,  БУДГЕНПЛАН,  ТРУДОМІСТКІСТЬ,  ОХОРОНА ПРАЦІ,  ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА,  ГРАФІК  РОБІТ 

 

     

      З М І С Т 

    Вступ  

      1. Календарне планування
      1.1. Визначення номенклатури та обсягів робіт  
      1.2. Вибір методів виробництва робіт, машин і механізмів
      1.3. Визначення трудомісткості робіт та витрат машинного часу   
      1.4. Графіки виконання будівельних процесів   
      1.5. Техніко-економічні показники календарного плану
       2. Будівельний генеральний план
         2.1. Розрахунок приоб’єктних складських приміщень та  площадок
         2.2. Розрахунок необхідності в тимчасові побутових будинках і спорудах
         2.3.   Розрахунок необхідності будівництва в воді
         2.4.   Розрахунок забезпечення будівництва електроенергією
         2.5.  Техніко-економічні показники будгенплану
      3. Охорона праці, протипожежна безпека, охорона навколишнього середовища
      3.1.Заходи з охорони праці та протипожежної безпеки на будівельному майданчику
      3.2.  Охорона навколишнього  середовища 
      Висновки
      Перелік посилань 
      Додатки
           
 
 
 
 
 
 

         
    ВСтуп  

    Ведуча  роль у розвитку державних планів розвитку виробничих сил України  і росту добробуту громадян України належить капітальному будівництву.
    Капітальне  будівництво – одне з найважливіших  областей матеріального виробництва. До капітального будівництва відносять: нове будівництво; розширення чи реконструкція, технічне переозброєння діючих підприємств, будинків і споруд.
    Як  область матеріального виробництва, будівництво забезпечує розширене  відтворення основ них фондів, що є найважливішим національним надбанням.
    Для нових типів житлових, суспільних промислових будівель повинні бути створені нові ефективні конструкції  – збірні з великих панелей, об’єктивних  блоків, каркасів, монолітні – із застосуванням високоміцного бетону і інших ефективних матеріалів, що забезпечують скорочення сумарної (заводський) і будівельної працеємкості будівництва на 10 – 15%  за порівнянням з рівнем 2005 року.  Щоб масштаби капітального будівництва були достатньо великими, це вимагає швидкого розвитку і усестороннього удосконалювання технології будівельного виробництва, скорочення термінів будівництва і підвищення продуктивності праці.
    Головним  напрямком технічного прогресу й  основного росту продуктивності праці в будівництві є подальша його індустріалізація, перетворення будівельного виробництва в механізований процес збірки і монтажу будинків і елементів повної заводської готовності; оснащення будівельних організацій могутніми високопродуктивними машинами і засоби малої механізації. Крім цього варто також приділяти увагу на соціальні й економічні наслідки розвитку техніки і технології.
      Сьогодні ніхто не стане   відмовляти, що сучасна людина  потребує добре організований  побут, в комфортабельному, стильному  та красивому жилі, із сучасним дизайном. Сучасне будівництво пропонує різноманітні методи зведення будівель, які  дозволяють зробити будівлю дійсно комфортним для проживання.
    Розвиток  котеджного будівництва в Україні  йде тими же темпами, що і в інших  країнах – поблизу великих  та середніх міст, а також інших цікавих для проживання центрів. Котеджі території будуть формуватися  у вигляді  селищ із своєю інфраструктурою, необхідними системами обслуговування та охороною. При розробці проектів знаходять оптимальні проектні рішення, для того щоб рівень якості будівельної продукції на сьогоднішній день був достатньо високий.
    Проект  повинен бути  розроблений з  урахуванням  ДБН АЗ-1-5-96. Організація  будівельного виробництва. Держкоммістобудування України 1986 р., з метою визначення найбільш еффективних методів виконання будівельно-монтажних робіт, що сприяє зниженню їх собівартості та працемісткості, зменшенню тривалості будівництва в цілому.  Організаційно-будівельна частина  проекту повинна бути представлена проектом виробництва  робіт, в яку повинні бути включені:
    1. Календарний план, який установлює  послідовність та строки виконання   БМР.
    2. Графік потреб по об’єкту будівельних  конструкцій та матеріалів.
    3. Графіки потреби в будівельних  машинах та механізмах,  робочих.
    4. Технологічні карти.
    5. Будівельний генеральний план
    Винятково важливо вимогою до новітніх технологій і сучасних технологічних засобів  є забезпечення високої надійності і повної безпеки їхньої експлуатації. Томові питання охорони праці здобувають особливу значимість.
    Для рішення цих питань потрібні висококваліфіковані фахівці, здатні рекомендувати ефективні заходи з профілактики й усуненню нещасних випадків і профзахворювань.  У даному проекті розроблено комплексну систему з охорони праці.
 

     1. Календарне планування  

    Календарний план на зведення будівлі це проектно-технологічна  частина  документації, яка  являє собою сукупність взаємопов’язаних будівельних процесів, які повинні виконуватися  у відповідній технологічній послідовності, їх взаємозв'язок у часі та строки виконання робіт по зведенню будівлі, а також  визначають потреби у робочих, матеріалах, технічних, фінансових та інших видах ресурсів, які необхідні для здійснення будівництва.  Календарний план охоплює весь комплекс робіт по зведенню будівель,  починаючи з підготовчих робіт та закінчуючи усконала - узгоджувальними, випробувальними роботами,    гарячим та холодним водопостачанням, каналізацією, опаленням, електропостачанням, благоустрій прилягаючої до об'єкту території. Календарний план розробляється відповідно з принципами поточності організації робіт, із урахуванням потреби забезпечення техніки безпеки будівництва, технології робіт. Початковими даними  для розробки  календарних планів є:
    1. Робочі креслення.
    2. Нормативна або директивна  тривалість  робіт або будівництва в цілому.
    3. Відомість наявності будівельних  машин, які можуть бути використані  при зведенні даного об’єкта.
    4. Данні о можливості отримання  матеріалів, конструкцій та виробів.
    5. Відомість о наявності транспорту  та можливість його використання. 

    1.1.  Визначення номенклатури  та обсягів робіт
         
    Визначення  обсягів робіт – це відповідальний етап розробки календарного плану. За ними визначаються витрати праці, потреба  в машинах, будівельних матеріалах. За ними виконують розрахунки будівельного генерального плану  
 

    Таблиця 1.1.  Відомість визначення переліку та обсягу робіт

 
 
 
Найменування  робіт Формула підрахунку Одиниці вимірювання К-сть.
1 Попереднє планування поверхні ґрунту    
2 Зріз рослинного шару Площа зрізки –
Товщина зрізаємого  шару  - 
Об’єм
 
1000 м2 
 
1000 м3
 
5,4 
 
1,1
3 Розробка котловану  
Визначаємо ширину котловану поверху в осях 1-4  -

 

 

Визначаємо об’єм  котловану за формулою


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1000 м 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1000 м3
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
0,025 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1,77
4 Підчистка дна котловану бульдозером
 
1000 м3
 
0,05
5 Підчистка дна  котловану вручну 7 % від 
 
100 м2 1,2
6. Розробка котловану  екскаватором з навантаженням на а/с Vа=Vфундам. Vфундам.= 37,1+1,3+2,3+9,2+14,3+6,6+74,7+21,9+52,7+12,5+1,6=234,4
1000 м3 0,23
7. Розробка котловану  у відвал. Vвід=Vкотл-Vа Vвід=1770-234=536,2
1000 м3 1,5
8. Зворотна засипка бульдозером 90 % від - Vвід Vзас.буль= 1,35
1000 м3 1,35
9. Зворотна засипка  в ручну 10 % від - Vвід 100 м3 1,5
10. Ущільнення  ґрунту трамбівками Vвід 100 м3 15
  А. Розділ фундаменти      
1 Улаштування піщаної підготовки під  фундамент
Площа піщаної підготовки 78,97 м2
1 м3  
19,7
2 Монтаж фундаментних плит і блоків:
     
  масою до 0,5 т. За проектом - 100 шт. 1,44
  масою до 1,5 т. За проектом - 100 шт. 2,26
  масою понад 1,5 т. За проектом - 100 шт. 1,53
3 Монолітні ділянки  в фундаментах, армовані. За проектом - 100 м3 0,055
4 Горизонтальна гідроізоляція Підраховуємо  горизонтальну площу фундаменту   100 м2  
1,1
5 Обмазувальна  гідроізоляція виконати шляхом обмазки гарячим бітумом за 2 рази поверхонь. Площа гідроізоляції 2,45*96,8=237,16 м2 100 м2 2,4
  Б. Надземна частина      
  3. Стіни      
1 Кладка зовнішньої стіни  Товщина стіни 0,510 м. Розраховуємо  об’єм кладки –

1 м3  
580,6
2 Кладка внутрішніх стін Об’єм кладки на першому поверху 22,3 м3 Об’єм кладки на другому поверху 23,7 м3

1 м3  
0,7
3 Бетонування монолітних ж/б поясів 96,8*0,22*0,38*3=24 100 м3 0,24
4 Улаштування  перегородок товщиною 120 мм Висота поверху 3,3 м.
100 м2  
7,4
5 Монтаж перемичок  вагою до 0,7 т Див. специфікацію 100 шт 4,34
6 Монтаж металевих  перемичок Див. специфікацію т 0,131
  4. Сходи       
1. Установлення  сходових площадок За проектом - 100 шт. 0,08
2. Установлення  сходових маршів 
За проектом - 100 шт. 0,08
3. Улаштування металевих  огорож Див. специфікацію 100 м. 0,18
  5. Перекриття та  покриття      
1. Улаштування плит перекриття та покриття Див. специфікацію 100 шт. 1,97
2. Улаштування стаканів вентиляційних пристроїв Див. специфікацію 100 шт. 0,05
3. Улаштування монолітних ж/б ділянок у перекритті. За проектом – 22  шт. 100 шт. 0,22
  6. Покрівля      
1. Пароізоляційний шар ізолу на бітумі БН-70/80 Див. специфікацію 100 м2 4,5
2. Утеплювач насипний керамзит по нахилу та водостічним воронкам Див. специфікацію 1 м3 540
3. Стяжка із цементно-пісчаного  розчину Див. специфікацію 100 м2 4,5
4. Огрунтовка  розчином бітуму в керосині у співвідношенні 1:2 Див. специфікацію 100 м2 4,5
5. 4 шари руберойду  на бітумній мастиці. 1 шар гравію втопленого в антисептичну бітумну мастику Див. специфікацію 100 м2 4,5
  7. Заповнення віконних  та дверних прорізів       
1. Установка блоків дверних у внутрішніх приміщеннях площею до 3 м2 Див. специфікацію 100 м2 0,02
2. Установка блоків дверних у внутрішніх приміщеннях площею понад 3 м2 Див. специфікацію 100 м2 0,03
3. Установка у  промислових будівлях блоків високих з одинарними і спареними рамами до 5 м2 Див. специфікацію 100 м2 1
  8. Підлога      
1. Улаштування цементна піщаної стяжки Див. специфікацію 100 м2 15,15
2. Улаштування утеплювача Див. специфікацію 100 м2 15,15
3. Укладання лінолеуму  Див. специфікацію 100 м2 8,,46
4. Укладання мозаїки Див. специфікацію 100 м2 0,92
5. Укладання керамічної плитки Див. специфікацію 100 м2 0,45
6. Укладання плінтусів Див. специфікацію 100 м2 5,57
  9. Зовнішні та внутрішні оздоблювальні роботи      
1. Зовн. оздоблення штук. розчином Див. специфікацію 100 м2 1,86
2. Встановлення  и демонтаж зовн. лісів Див. специфікацію 100 м2 1,9
3. Облицювання стелі під фарбування Див. специфікацію 100 м2 17,22
4. Облицювання стін та перегородок під фарбування Див. специфікацію 100 м2 11,13
5. Оздоблення  штукатурним розчином вн. будівлі Див. специфікацію 100 м2 21,65
6. Поліпшене фарбування стін Див. специфікацію 100 м2 156,52
7. Силікатне фарбування вн. приміщень до 4 м Див. специфікацію 100 м2 27,33
8. Силікатне фарбування вн. приміщень понад 4 м Див. специфікацію 100 м2 0,42
9. Поліпшене фарбування полівінілоцетатними водоемульсійним  складом по штукатурці стін Див. специфікацію 100 м2 10,98
10. Поліпшене фарбування полівінілоцетатними водоемульсійним  складом по штукатурці стін від 4 до 8 м. Див. специфікацію 100 м2 1,10
11. Клейове фарбування вн. приміщень висотою до 4 м. Див. специфікацію 100 м2 3,44
12. Облицювання вн. стін будинку Див. специфікацію 100 м2 9,15
13. Вн. ліси при  висоті приміщення до 6 м. Див. специфікацію 100 м2 0,42
14. Штукатурення  вікон та відкосів Див. специфікацію 100 м2 1,94
15. Розшивка швів кладки Див. специфікацію 100 м2 1,75
16. Улаштування корита глибиною до 250 мм під відмостку Див. специфікацію 100 м2 0,53
17. Улаштування відмостки  товщиною 15 см Див. специфікацію 100 м2 2,1
18. Улаштування покриттів  доріг і тротуарів із асфальтної суміші Див. специфікацію 100 м3 2,1
  10. Спеціальні роботи.      
1. Санітарно-технічні 10 % чол. год 10
2. Електромонтажні 7 % чол. год 7
3. Благоустрій території  5 % чол. год 5
4. Монтаж обладнання 6 % чол. год 6
5. Інші невраховані  роботи До 10 % чол. год  
 
 
           

 

    
    1. 2. Вибір методів  виробництва робіт,  машин і механізмів 

    1.2.1. Розробка котловану 

    Зрізку  рослинного шару та планування майданчика виконують бульдозером. Розробку ведуть від початку виїмки до середини, при цьому повинна бути ефективна робота бульдозера під нахилом. В цикл роботи бульдозера входять наступні операції: зрізання та набір ґрунту шляхом зняття стружки під ухилом, переміщення ґрунту з надвиганням його відвалом, розвантаження ґрунту та зворотній холостий хід. Бульдозерами планують площадки пошаровим способом.
    При пошаровому способі виїмку розробляють  шарами на товщину стружки, що знімається, за один прохід бульдозера, послідовно по всій ширині виїмки або окремими її частинами. Цей спосіб застосовують при складному нарису площадок та при невеликій глибині зрізки.
    
    Котлован  розроблюють одноковшовим екскаватором обладнаним ковшом «зворотна лопата». Зворотна  лопата – це відкритий знизу ківш з ріжучим переднім краєм, який жорстко насаджений на рукоять, шарнірно з'єднаний із стрілою. По мірі підтягування назад ківш заповнюється грунтом. Потім при вертикальнім положенні рукоятки ківш переводять до місця вигрузки та розвантажують шляхом підйому з одночасним опрокидуванням. Робоча зона розміщена нижче горизонту стояння машини. Сучасні моделі екскаваторів із зворотною лопатою мають гідропривід, який дозволяє ковшу розвертатися відносно рукоятки. 
 
 

    Розробляємий  одноковшовими екскаваторами грунт перевозять самоскидами.  Звичайно в автосамоскид входить 3-6 ковша грунту.
    Екскаватор  та транспорті засоби повинні бути розташовані таким чином, щоб середній кут розвертання екскаватора від місця заповнення ковша до місця його вигрузки був мінімальним.
    При роботі із зворотною лопатою також  застосовують торцевий або боковий  забій. При розробці ґрунту торцевим забоєм екскаватором із зворотною лопатою «на себе» екскаватор рухається по осі відривної їм траншеї або котловану, та поперемінно розроблює то одну, то другу його сторони, в залежності від того, з якої сторони підходить черговий автомобіль. В торцевому забої середній кут розвороту машини 70…90? . Траншею можна розширяти паралельними боковими забоями.  
 

    1.2.2. Улаштування фундаменту 

    Монтаж  фундаменту виконують з фундаментних плит та блоків по елементно. При організації монтажних робіт необхідно передбачати наявність та розвиток фронту монтажних і після монтажних робіт, потрібну послідовність монтажу, порядок укрупнення конструкцій, заходи по постачанні монтажних елементів у робочу зону и т. д.
    Технологічна  послідовність процесу: доставка збірних  конструкцій від заводу-виробника до місця складування або в зону монтажу. Основними технологічними умовами при транспортуванні збірних конструкцій є забезпечення їх зберігання, а також постачання в послідовності та строки, обумовлені графіком виробництва монтажних робіт.
    Складування блоків призводять безпосередньо поблизу  об’єкта, що зводиться, в зоні дії  монтажного крана. Монтаж призводять автомобільним краном. Для монтажу фундаментних блоків застосовують 2-х гілкові стропи.
    Підземну  частину будівлю споруджують  загальноприйнятими методами ? вільним методом монтажу, котрий передбачає підйом та переміщення конструкцій в просторі без обмеження, установку монтуємого елемента в проектне положення, вивірку, закріплення монтуємих елементів, яке  приймають для оцінки відхилень від регламентуємих, фіксація елемента на раніше установленім місці, тимчасове та постійне закріплення конструкцій в проектнім положенні: зварюванням закладних деталей або випусків арматури із послідуючим замоноличенням стику.
    Збірні  фундаменти монтують окремими упереджаючими потоками в період виробництва робіт по зведенню підземної части будівлі.
    Після контролю нівеліром відміток дна  котловану під фундаменти перевіряють  розмітку вісей на обносці, натягують дріт по вісям та переносять точки їх пересічення на дно котловану. Потім наносять риски на фундамент. На фундаментові відмічають рисками середину бокових меж нижньої сходинки, що полегшує вивірку фундаментів при їх установці на підґрунтя, потім фундамент заводять краном на проектні осі,  й після необхідної центрівки на висоті 10 см опускають в проектне положення. При цьому риски на фундаменті повинні співпадати з рисками на колишках. Положення фундаментів в плані перевіряють за допомогою теодоліту, а відповідність висотних відміток фундаментів й дна стаканів – нівеліром відносно тимчасових реперів. Монолітні дільниці заробляють бетоном в опалубці. 

    1.2.3. Кам'яні роботи 

    Кам’яні роботи являють собою поштучне укладання каменя на розчину. Кладку із цегли виконують сполошною. При такому муруванні поперечні розміри стовпів та товщину стін призначають кратними половині або цілій цеглі. Вертикальні шви в кладці повинні бути товщиною 8…15 мм, а горизонтальні – товщиною 10…15 мм. Для стін застосовують однорядну кладку.
    Кладка, що виконується на висоті більше 1,2…1,5 м, неефективна. Тому з метою забеспечення найбільшої продуктивності праці мулярів кладку по висоті розбивають на яруси, а кожен ярус викладають з перекриття або з інвентарних риштувань.
    При кам’яній кладці переважне значення має правильна та чітка організація подачі матеріалів до робочих місць. Для цієї мети використовують крани. При виборі кранів для подачі матеріалів необхідно одночасно враховувати можливість їх застосування  й для монтажу збірних конструкцій. Розчин подають до робочих місць в ящиках ємкістю 0,25м3.
    Кам’яна кладка складається із слідуючих  операцій: установка порядовки и  натягування причалки; підготовка постелі, подача та розрівнювання розчину; укладка  цегли на постіль з утворенням швів; перевірка правильності кладки; розшивка швів (при кладці під розшивку). Цеглу укладають вприсик із підрізкою та вприжим. Цим способом ведуть кладку при необхідності повного заповнення швів розчином з розшивкою. В цьому випадку розчин  розстилають, відступаючи від краю стіни на 1 см. Цеглу вкладають також, як й при укладці способом вприсик, а розчин вижатий із-під шва на лицьову частину стены, підрізають кельмою. Якість кладки визначають контрольно-вимірювальними пристосуванням.
    Кладку  виконує бригада на дві захватки по  «16 чоловік».  

     
    
    1.2.4. Монтажні роботи 

    Монтажні  роботи включають монтаж плит перекриття, балок, косоурів сходового маршу, залізобетонних перемичок. Монтаж виконують методом  підйому перекрить після зведення кожного поверху. Елементи монтують за допомогою стрілового крану по елементно. Плити перекриття, перемички та інші елементи складують в зоні дії крана. Монтаж починають з розмітки місць встановлення, при цьому наносять грані розташування лицьових сторін конструкції. Потім визначають монтажний горизонт, тобто відмітку нижньої грані, наприклад, панелі. По цім відміткам влаштовують маяки по котрим вирівнюють розчином монтажний горизонт в межах захватки або поверху. Для фіксації панелей після встановлення застосовують фіксуючі прилади. Після кінцевої вивірки панелі закріплюють в проектне положення шляхом зварки закладних частин арматурних випусків або інших кріплень із послідуючим замоноличенням швів. Монтаж панелей перекриття починають від сходів, щоб полегшити підйом монтажників на монтажний горизонт. 
 
 

    1.2.5. Влаштування покрівлі 
         
    Рулонні матеріали можуть забезпечувати водонепроникність навіть при нульових ухилах, а верхня межа ухилів, що рекомендуються, складає 45-50°. Укладати їх можна по будь-якій суцільній (дерев'яному, бетонному і тому подібне) підставі.
    Існує декілька основних способів укладання рулонних матеріалів, згідно яким ці покриття підрозділяються на:
    приклеювані:
    - на  гарячих бітумних мастиках;
    - на  холодних резинобитумных, бітумно-полімерних і полімерних мастиках і клеях;
    що  наплавляються:
    - на  окислених і модифікованих бітумах;
    - гарячим  (вогняним) способом за допомогою  газових пальників; 
    - гарячим  (безвогневим) способом за допомогою устаткування інфрачервоного випромінювання;
    - холодним (безвогневим) способом, тобто розчиненням потовщеного шару бітуму.
    Найстаріший спосіб укладання покрівельного килима - це спосіб тієї, що суцільної приклеїла рулонних матеріалів до підстави. У ряді випадків покрівельні матеріали доцільно укладати, використовуючи, так звану, часткову приклеїла. При цьому виключаються умови для появи надмірного тиску унаслідок освіти між крівлею і підставою повітряного зазору, що сполучається із зовнішнім повітрям по контуру крівлі або через спеціальні витяжні дефлектори. Крівлі, виконані у такий спосіб, називаються "дихаючими".
    Застосування "дихаючої" крівлі не тільки дозволяє уникнути здуття, але і сприяє видаленню вологи з матеріалу підстави (близько 1 кг/м2 за літо). Кількість вологи, що видаляється, може бути збільшене при фіксованому перетині повітряного прошарку за рахунок посипань, що наносяться на рулонний матеріал при його виготовленні.
    При "дихаючій" крівлі повністю виключаються її розриви над стиками і тріщинами  підстави, оскільки деформації останніх не передаються покрівельному килиму.
    Недоліком "дихаючої" крівлі є складність визначення місця протечки. Якщо в покрівельному килимі з'явився розрив, куди потрапила вода, то вона розтечеться по всіх повітряних пазухах і, знайшовши нещільний стик в підставі, потрапить у внутрішні приміщення будівлі. Поява протечки на стелі не означатиме, що покрівельний килим пошкоджений саме над цим місцем, а знайти дійсну протечку не просто.
    "Дихаюча"  крівля необхідна для реставрації  старих покрівельних покриттів,  оскільки усередині старого бітумного килима, як правило, завжди є волога, якою необхідно забезпечити можливість виходу. Вона необхідна і при роботі в зимовий час по нових бетонних покриттях, вологість яких довести до нормативних параметрів неможливо. 

    При застосуванні "дихаючих" кровель в масовому будівництві необхідно в складах проектів дахів розробляти схеми пристрою кровель з вказівкою розкладки шарів і конструкцій вузлів і примикань.
    Часткову  приклеїла крівлі до підстави можна  здійснити, застосувавши для нижнього шару: перфорований матеріал;  звичайний  матеріал, що приклеюється мастикою, у  вигляді рівномірних розподілених плям, суцільних або переривистих смуг мастики;
    матеріал, що наплавляється, у якого нижній шар, що наплавляється, нанесений на полотно переривистими смугами.
    Системи "дихаючої крівлі" давно і успішно  застосовуються в Скандинавії, Німеччині, Бельгії і інших країнах.
    При укладанні матеріалу шляхом підплавлення або підрозчинення для дотримання технології необхідно звертати увагу на те, щоб він мав достатню товщину нижнього покривного шару. Мінімально необхідна товщина повинна відповідати розмірам нерівностей (жорсткостей) стягування підстави.
    Дуже  технологічний пристрій покрівельного  килима з матеріалів з склеювальним шаром. Такий спосіб може застосовуватися  як для нових кровель, так і ремонту старих, але при цьому підстава повинна бути підготовлене з особливою ретельністю. На сьогоднішній день подібні матеріали швидше є рідкістю для українського ринку і застосовуються дуже обмежено. 

    1.2.6. Опоряджувальні роботи 

    Опоряджувальні  роботи виконують після закінчення основних будівельно-монтажних робіт і вони являються завершальним етапом при будівництві будинку. Опоряджувальні роботи виконують комплексна бригада малярів, штукатурів в кількості десяти чоловік. Стіни оброблюються багатошаровою високоякісною штукатуркою, яка складається з трьох окремо наносних шарів: обризгу, ґрунту та накривки.
    Процес  штукатурення складається із слідуючих  основних послідовно виконуємих операцій: підготовка поверхні; нанесення штукатурного намету; влаштування декоративних обрамлень; розробка кутів та відкосів; нанесення накриваного шару та затірки його поверхні.
    Поверхні  штукатурять з різноманітних  інвентарних пристосувань, що дозволяють вести роботи на висоті: тумб, універсальних  складних столиків – підмостей, телескопічних  столиків та інше.
    Приміщення  із сухим режимом експлуатації облицьовують листами сухої гіпсової штукатурки ( гіпсокартоном ). Листи гіпсокартону кріплять до металевого каркасу, який змонтований самостійно або прикріплений до стін з цегли за допомогою шурупів – саморізів котрі встановлюють по всьому периметру листа з відступом від кромки на 10-15 мм не рідше чим 100 мм.
    Облицювання  листами поверхонь листами сухої  гіпсової штукатурки починають з  перевірки вертикальності стін шляхом провіски поверхонь стін відвісом. Відстань поміж поверхнями стіни й листами сухої штукатурки встановлюють з урахуванням виявлених відхилень поверхні від вертикалі. В листах, призначених для встановлення в кутах приміщення, роблять паз. Листи сухої штукатурки встановлюють на стіну так, щоб їх нижній край не доходив на 10 – 15 мм від підлоги.
    Малярні роботи
    
    В склад малярних робіт входить  підготовка поверхонь під фарбування, фарбування та обробка фарбованої поверхні або підготовка поверхонь  та обклейка шпалерами. Фарбувальні склади наносять за допомогою краскопульту, валиків, щіток. Роботи на висоті виконують з інвентарних столиків або риштувань. Шпалерами обклеюють стіни, як правило після фарбування стелі
    1.2.7. Устрій підлог 

    Устрій  підлоги та облицювання стін виконують  після завершення всіх малярно-штукатурних  та опоряджувальних робіт. Роботи виконують комплексна бригада плиточників-облицювальників. 

 

    
    1.3. Визначення трудомісткості робіт та витрат машинного часу 

    Таблиця 1.2. Відомість технологічних розрахунків календарного плану 

Найменування  робіт од. вим. кі-лькість Табл. РЕКН Трудомісткість  на одиницю виміру Трудомісткість  на об'єм робіт Проектні  параметри
чол. год.
маш. год.
чол.год. чол.дні маш. год.
маш. дні
% виконання норм Трудомісткість  чол. год кі-сть змін в добу кі-сть чоловік  в добу Тривал. робіт Склад ланки Наймен. та № бригади Машини та механ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1. Роботи  підготовчого періоду % 5 - - - 190,6  105  180 1 6 30 - 1
  1. Земляні роботи                                  
2 Планування  площ бульдозером 1000 м2 5,4 1-30-1 0,6 0,6 3,24 0,405 3,24 0,405 101 0,4 1 1 0,4 маш. 5р=1ч. 2 бульд.
3 Розоробка грунту з переміщенням на 40 м 1000 м3 1,1 1-24-1 63,2 63,2 57,5 7,2 57,5 9,2 103 7 1 1 7 маш. 5р=1ч. 2 бульд.
4 Розробка грунту з навантаженням на а/с екскаватором 1000 м3 0,23 1-17-13 18,02 52,3 4,1 0,5 12 1,5 100 0,5 1 1 0,5 маш. 5р=1ч. 2 екск.
5 Розробка котловану  єксковатором у відвал 1000 м3 1,5 1-12-13 15,49 33,66 23,2 2,9 50,49 6,3 116 2,5 1 1 2,5 маш. 5р=1ч. 2 екск.
6
Підчистка дна  котловану бульдозером з переміщенням грунту на 10 м. 1000 м3 0,05 1-24-1 16,73 16,73 0,8 0,1 0,8 0,1 100 0,1 1 1 0,1 маш. 5р=1ч. 2 бульд.
7 Підчистка дна  котловану в ручну 100 м3 1,2 1-163-7 379,1 - 455 56,8 - - 116 48 1 16 3 землекоп 2р = 1
2 -
8 Засипка котловану  бульдозером    пот.59 квт. 1000 м3 1,35 1-27-1 18,33 18,33 24,7 3 24,7 3 100 3 1 1 3 маш. 5р=1ч. 2 бульд.
9 Засипка котловану  вручну 100 м3 1,5 1-166-1 150,45 - 225-6 28,2 - - 104 27 1 9 3 землекоп 2р - 1 2 -
10 Ущільнення  грунту 100 м3 15 1-134-1 18,36 4,45 275,4 34,43 66,75 8,3 125 27 1 9 3 2 трамбівка
  2. Фундаменти                                  
11 Улаштування пісчаної підготовки 1 м3 19,7 8-3-1 1,23 0,28 24,2 3 5, 0,9 100 3 1 2 1,5 бетонщик 3р - 1,     
2р - 1
3 -
12 Установка фундаметних плит та блоків, масою до 0,5т. 100  шт 1,44 7-1-1 94,54 36,24 136,1 17 52,1 6,5 113 15 1 3 5 монтажник 4р - 1, 3р - 1,    2р - 1 3 кран
13 Установка  фундаметних плит та блоків, масою до 1,5т. 100  шт 2,26 7-1-2 119,63 52,68 270,2 33,8 119,1 14,9 112 60 1 13 20 монтажник 4р - 1, 3р - 1,    2р - 1 3 кран
14 Установка  фундаметних плит та блоків, масою понад 1,5т. 100 шт 1,53 7-1-3 175,45 87,97 268,4 33,6 134,6 168,2
15
Влаштування монолітних дільниць стрічкових фундаментів 100 м3 0,055 6-1-22 522 71,89 28,7 3,6 4 0,5 120 3 1 2 1,5 бетонщик 4р - 1,
2р - 1
3 -
16 Горизонтальна гідроізоляція, фундаментів на бітумній мастиці 100 м2 1,1 8-4-2 22,59 2,07 24, 3,1 2,3 0,3 103 3 1 1 3 муляр    3р-1,     3 -
17 Гідроізоляція бічна , обмазувальна (бітумом) 100 м2 2,4 8-4-7 33,5 1,11 80,4 10,05 2,7 0, 101 0 1 2 5 ізолювальник     4р-1,     2р-1 3 автогудратор
  Б. Надземна частина                                  
  3. Стіни                                  
18 Мурування стін зовнішніх  1м3 580,6 8-6-3 7,52 0,98 4209,4 526,2 568,9 71,1 109 1320 1 22 60 муляр    4р-1,      3р - 1 4 кран
19 Мурування стін внутрішніх 1м3 1051,2 8-6-7 6,92 0,98 7274 909,3 1029 128
20 Бетонування монолітних антисейсмічних ж/б поясів 100 м3 0,24 6-19-1 196,25 72,39 287,2 36 17,4 2,2 100 36 1 6 6 бетонщик, арматурщик, тесляр муляр    4р-1,      3р - 1
4 кран
21 Мурування перегородок товщиною 120 мм. 100 м2 7,4 8-14-1 197,5 7,8 1461,5 182,7 59 7,4 103 176 1 22 8 муляр    4р-1,      2р - 1 4 кран
22 Монтаж перемиок вагою до 0,7 т 100 шт 4,34 7-11-1 117,89 53,87 511,6 63,95 233,8 29,2 107 60 1 3 20 монтажник 4р - 1, 3р - 1,    2р - 1 4 кран
23
Монтаж металевих  премичок 1 т 0,131 9-25-1 22,56 2,86 2,96 0,37 0,37 0,05
  5. Сходи.                                  
24 Установлення  сходових площадок 100  шт 0,12 7-21-2 349,45 80,25 41,9 5,2 9,6 1,2 115 8 1 4 2 монтажник 4р - 1, 3р - 2, 2р - 1
4 кран
25 Установлення  сходових маршів 100  шт 0,12 7-21-4 266,8 64,08 32 4 7,7 0,9 кран
26
Улаштування металевих огорож с поручнями 100 м  0,18 7-60-2 194,3 2,06 34,9 4,4 0,4 0,05 110 4 1 2 2 монтажник, 4р - 1,
електрозвар.    3р - 1
4 кран
  6. Перекриття  та покриття                                   
27 Улаштування плит покриття 100  шт 1,97 7-45-6 332,05 87,75 654,1 81,8 172,9 21,6 104 80 1 4 20 монтажник 4р - 1, 3р - 2, 2р - 1
4 кран
28 Улаштування стаканів 100  шт 0,05 7-14-11 261 31,56 13,05 1,6 1,6 0,2 4 кран
29 Улаштування монолітних ж/б поясів в перекритті. 100  шт 0,22 6-22-7 2059 87,63 452,9 56,6 19,3 2,4 105 54 1 6 9 Бетонщик, арматурщик, тесляр 4р - 3, 2р - 3
4 кран
  7. Улаштування покрівлі                                  
30 Улаштування пароізоляційного шару 100  м2 4,5 12-20-4 14,69 0,3 66,1 8,3 1,35 0,2 97 120 1 4 30 кровельщик        4р -1,    2р-1 5 кран
31 Улаштування утеплювача насипного з керамзиту 1 м3 108 12-19-2 4,28 0,72 462,2 57,78 77,76 9,72
32 Улаштування цементно-піщаної стяжки 100 м2 4,5 12-22-1 39,79 5,2 179 22,4 23,4 2,9
33 Грутнування розчином битума 100 м2 4,5 12-21-1 7,05 0,06 31,7 4 0,27 0,03
34 Улаштування 4 шарів руберойду 100 м2 4,5 12-2-3 41,4 2,47 186,3 23,3 11,1 1,4
  8. Вікна та  двері                                  
35 Установка блоків двірних та віконних прорізів. Площа  до 3 м2 100 м2 0,02 10-26-3 181,7 9,27 3,6 0,5 0,2 0,02 102 24 1 2 12 Тесляр 4р-1, 2р-1
6 -
36 Установка блоків двірних та віконних прорізів. Площа  понад 3 м2 100 м2 0,03 10-26-4 155,95 9,15 4,7 0,6 0,3 0,03 -
37 Установка у  будівлі блоків внутрішніх зі спареними  рамами 100 м2 1 10-19-1 208,56 15,19 208,56 26,07 15,19 1,9 -
  9. Підлога                                  
38 Улаштування стяжки цементно-піщаної 100 м2 15,15 11-11-1 56,25 5,25 852,2 10,5 79,5 9,9 101 240 1 8 30 бетонщик 4р - 1,      2р - 1
6 -
39
Улаштування утеплювача 100 м2 15,15 11-8-1 6,34 0,7 6, 12 11,5 1,4 Ізолювальник 4р-1,
2р-1
-
40 Улаштування гідроізоляції 100 м2 15,15 11-4-1 63,73 5,32 995,8 124,5 80,6 10,1 -
41 Укладання леноліуму 100 м2 8,46 11-36-1 60,36 0,44 510,6 63,8 3,7 0,5 113 56 1 8 7 Облицювальник синтет матеріалами 4р-1,      2р-1 6 -
42 Укладання мозаїки 100 м2 0,92 11-17-1 205,4 1 188,9 23,6 0,92 0,1 105 22 1 2 11 Бет. 4р-1,
2р-1
6 -
43 Укладання керамічної плитки 100 м2 0,45 11-27-2 167,48 3,38 75,4 9,4 1,5 0,2 113 8 1 2 4 облицювальник 4р-1,      2р-1 6 -
44 Улаштування плінтусів 100 м2 5,57 11-40-1 14,2 0,0 79,1 9,9 0,3 0,03 124 8 1 8 1 Облицювальник синтет матеріалами 4р-1,      2р-1 6 -
  10. Оздоблювальні роботи                                  
45 Зовн. оздобення  штук. розчином 100 м2 1,86 15-55-1 235,95 2,94 438,9 54,9 5,5 0,7 104 52 1 4 13 Монт 4р-1,     3р-2
2р-1
7 -
46 Встановлення  и демонтаж зовн лісів 100 м2 1,9 8-35-1 68,57 0,17 130,2 16,3 0,3 0,04 102 16 1 4 4 Монт 4р-1,     3р-2
2р-1
7 -
47
Облицювання стелі під фарбування 100 м2 17,22 15-69-2 48,51 0,2 835,3 104,4 3,4 0,4 101 420 1 14 30 штукатур 4р-1, 3р-2, 2р-1
7 Штук. станок
48 Облицювання стін та перегородок під фарбування 100 м2 11,13 15-60-5 105,6 7,6 1175,3 146,9 84,6 10,6
49 Оздоблення  штукатурним розчином вн. будівлі 100 м2 21,65 15-69-2 48,51 0,2 1050,2 131,3 4,3 0,5
50 Штукатурення  тук вікон та відкосів 100 м2 1,94 15-65-1 295,35 1,93 572,9 71,6 3,7 0,5
51 Улаштування фарбування стін по штукатурці 100 м2 6,52 15-165-1 87,78 0,5 572,3 71,5 3,26 0,4 108 600 1 20 30 маляр     4р-1,     3р-2 2р-1
8 малярна станція
52 Силікатне фарбування по висоті до 4 м 100 м2 27,33 15-152-4 21,28 0,02 579,5 72,4 0,6 0,075
53 Силікатне фарбування по висоті понад 4 м 100 м2 0,42 15-152-4 21,28 0,02 8,9 1,1 0,008 0,001
54 Поліпшене фарбування полівінілоцетатними водоемульсіоним складом по штукатурці стін 100 м2 10,98 15-180-3 64,35 0,64 706,5 88,3 7,02 0,9
55 Поліпшене фарбування полівінілоцетатними водоемульсіоним складом по штукатурці стін R=4-8 м 100 м2 1,10 15-180-3 64,35 0,64 70,9 8,8 0,7 0,09
56 Клейове фарбування вн. приміщень. просте 100 м2 3,44 15-151-2 16,66 0,05 57,3 7,2 0,2 0,02      
57 Облицювання вн. стін будівлі 100 м2 9,15 15-17-3 343,2 0,64 3140,3 392,5 5,9 0,7
58 Вн. ліси при  висоті приміщення до 6 м 100 м2 0,42 8-36-1 110,92 0,44 46,6 5,8 0,2 0,02
59 Розшивка швів кладки 100 м2 1,75 8-11-1 34,6 - 60,6 7,6 - - 100 7,6 1 1 7,6 Муляр 3р-1 9 -
60 Улаштування корита глибиною до 250 мм під відмостку 100 м3 0,53 1-164-1 200,6 - 106,3 13,3 - - 100 13,3 1 1 13,3 землекоп 2р-1
10 -
61 Улаштування відмостки товщиною 15 см 100 м2 2,1 11-1-2 10,76 0,76 22,6 2,9 1,6 0,8 145 2 1 2 1 бетонщик 3р - 1, 2р - 1
11 -
62
Улаштування покриттів доріг і тротуарів із асфальтної суміші 100 м2 2,1 11-19-1 51,74 0,9 108,7 13,6 1,9 0,2 113 12 1 2 6 асфальтобетонщик 4р - 1,
2р - 1
12 -
  12. Спеціальні роботи
                                 
63 Санітарно-технічні % 10         381,3     106 360 1 9 40    
64 Електромонтажні % 7         266,9     111 240 1 6 40     -
65 Благоустрій територій % 5         190,6     105 180 1 18 10     -
66
Монтаж обладнання % 6         228,8     108 210 1 6 35     -
67 Інші невраховані  роботи % До 10         190,6     105 180 1 6 30     -
  Всього             5071,1       4718,4            
 
 

    
 

    
 
 

1.5. Техніко-економічні  показники календарного  плану. 

   
    Тривалість  будівництва об'єкта, що характеризується коефіцієнтом:
   КПР = Кф / К;
   де: Кф – тривалість будівництва об'єкта в днях за календарним  планом;
         К – тривалість будівництва у відповідності зі СНиП 1.04.03-85.
   КПР = 3,1 / 3,5 = 0.89 

   
    Коефіцієнт  змінності:
   КСМ = t1a1+t2a2+…+tNaN/t1+t2+…+tN;
   де: t1,t2,t – тривалість виконання окремих робіт у днях;
         a1,a2,a – змінність (кількість змін у добу), прийнята по окремих процесах:
   Всі окремі процеси прийняті в одну зміну. 
 

   
    Коефіцієнт  суміщеності:
   Кс = ?t / T;
   де: Т  – тривалість будівництва в днях за графіком;
         ?t = t1+ t2+…+tN – сума тривалості будівництва окремих процесів.
        

   
    Коефіцієнт  нерівномірності використання руху робочої сили:
   КН = NMAX / NСЕРЕД  ? 1.5,
   де: NMAX – максимальна кількість робітників;
         NСРЕД = ?Q / K – середня кількість робітників.
               NСЕРЕД = 5071,1/ 215 = 23 чоловік.
   КН = 53 / 23 = 2,3 

   
    Коефіцієнт  питомої трудомісткості:
   Ку = ?Q / V;
   де: ?Q – загальна трудомісткість по обсязі в людино-днях;
         V – будівельний обсяг будинку,  м3.
   Ку = (5071,1/8) / 432 = 1,46 люд.дні/м3
       
    Надлишкова  кількість робітників:
   NНадл = NMAX – NСЕРЕД = 53 - 23 = 30 чоловік. 

   
    Надлишкова  трудомісткість:
 
QНадл. = NНадл.· КФ = 30· 53 =1590 людино-дня. 

   
    Коефіцієнт  розподілу трудомісткості:
   kР = QНадл / QОБЩ = 5701/1590? 3
 


Таблиця 1.5.  ТЕП календарного плану
 

п/п
Найменування Формула розрахунку
Один. вим.
Показник
1 
Тривалість  будівництва:    - нормативна
Т
дні 215
   - правова Т
дні 220
2 Коефіцієнт  тривалості робіт будівництва
К
=
- 0,89
3 Загальна трудомісткість Q
чол.дні 5701
4 Продуктивність  праці П=
100%
% 99
 
5
 
Трудовитрати
1,46
6 Середня кількість  робочих N
чол. 23
7 Коефіцієнт  нерівномірності руху робочих
- 30
8 Коефіцієнт суміщенності будівельних процесів
КСП   2,5
9 Коефіцієнт  змінності
  1
10 Коефіціеннт охватки  комплексної механізації
земляні роботи
монтажні роботи
%  
 
 

    
    
2. Будгенплан 

   Будівельний генеральний план – це важливий документ проекту виробництва робіт (ПВР). Він являє собою план будівельної площадки, на якому представлені проектуємі і існуючі будівлі та споруди, комунікації, дороги, механізми, складські площадки, необхідні для будівельно-монтажних робіт (БМР).
   В цьому курсовому проекті представлений  об’єктний будгенплан, тобто план будівництва окремого об’єкта.
   При проектуванні будгенпланів необхідно  дотримуватись необхідних принципів:
   - об’єм будівництва окремих споруд повинен бути мінімальним;
   - при розміщенні тимчасових будівель та споруд необхідно дотримуватись правил техніки безпеки (ТБ) і протипожежних норм;
   - тимчасові будівлі і споруди  розмішувати так, щоб ними було  зручно користуватись при експлуатації;
   - протяжність тимчасових мереж  водо- та енерго- постачання повинна бути мінімальною;
   - тимчасові  будівлі та споруди  інвентарними, пересувними;
   - тимчасові дороги, склади і площадки  укрупненого збирання необхідно  розмішувати таким чином, щоб число перевантажень і переміщень будівельних вантажів на площадці було мінімальним. 

      2.1. Розрахунок складських приміщень і площадок                                        

   Площа складі розраховується виходячи з кількості матеріалів:
   Qзап. =Q заг. /T? a? n? h, 

   Qзап.- запас матеріалів на складі;
   Qзаг. - загальна кількість матеріалів, необхідних для будівництва;
    a -коефіцієнт нерівності надходження матеріалів до складів;для автомобільного транспорту приймається 1.1;
   T - тривалість розрахункового періоду , днів;     
   n – норма запасів матеріалів у днях;
   h – коефіцієнт нерівномірності витрати матеріалів. 

   Корисна площа скла розраховується по формулі ( без проходів):
   F = Qзап./q 

   q – кількість матеріалів , яку можна укласти на 1м2 площі скла:
   S = F/b
    b – коефіцієнт його використання , характеризується відношенням корисної площі скла до загальної ( коефіцієнт на проходи ).
   Розрахунок  зведено до таблиці 2.1 

 

      
             
      Таблиця 2.1. Відомість розрахунку складських площ 

Конструкції, вироби,
матеріали
Од. виміру Загальна потреба Qзаг Тривалість  укладання матеріалів в конструкцію Т, дні Найбільша добова витрата Q заг. /T
Число днів запаса n Коефіцієнт  нерівномірного надходження a Коефіцієнт  нерівномірності витрат k Запас на складі Qзап Норми зберігання на 2 площі q
Корисна площа складу F, м2 Коефіцієнт  використання площі bсклада Повна площа  складу S, м2 Розміри склада,м Характеристика  склада
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Фунд. блоки м3 191,63 31 6,18 5 1,1 1,3 7,15 0,7 10,21 0,8 12,76 6,2х19 відкр.
Цегла керамічна тис. шт.
321,6 60 5,36 5 1,1 1,3 38,32 0,7 54,74 0,7 78,21 6,2х19 відкр.
Плити перекриття м3 22 88 0,25 2 1,1 1,3 0,358 0,5 0,23 0,6 0,59 6,2х19 відкр
Блоки віконні та дверні м2 105 24 4,375 3 1,1 1,3 6,25 78 0,14 0,5 0,28 7,0х21 навіс
Керамзит м2 45 8 5,625 1 1,1 1,3 8,04 44 5,36 0,5 8,93 7,0х21 навіс
 



    2.2. Розрахунок  необхідності в тимчасових будівлях 

      Кількість працюючих  розраховується по формулі: 

      Nзаг. = ( Nроб. + Nітр.+ Nслуж. + Nмоп ) ? h, 

   де: Nзаг.–загальна кількість працюючих на буд майданчику;
      Nроб. –кількість робітників, приймається по графіку руху робітників календарного плану;
      Nітр –кількість інженерно-технічних робітників;
      Nслуж .- кількість службовців;
      Nмоп   -кількість молодшого обслуговуючого персоналу та охорони;
      h  - коефіцієнт що  враховує відпустки, хвороби.
   Кількість працюючих приймається:
   N = 53?100/85 = 62 чол.
   тоді 1% дорівнює 0,62 люд.
                         Nітр = 8 ? 0.62= 5 чол.
                         Nслуж. = 5 ? 0.62 = 3 чол.
                         Nмоп = 2 ? 0.62 = 1 чол.
                         Nзаг. = ( 62 + 5 +3 + 1 ) ? 1.05 = 74 люд.
   Використовуючи  норми площ тимчасових будівель на буд майданчику, визна- чаємо потребу в них. Розрахунки площ окремих приміщень тимчасових будівель зведені до таблиці 2.2 «Розрахунок площ тимчасових будівель». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


Таблиця 2.2. Розрахунок площ тимчасових будівель 

                    
Тимчасові будівлі
Кільк. працюю-чих Кільк. корист. приміщ. Площа приміщення, м2
Тип будівлі
Розміри будівлі
на  одного працюю-чого
загальна
Службові
1. Контора виконавця робіт 8 100 4 32 Пересув. вагон
2,5х3,3
Приміщення  для загальних зборів 74 100 0,75 55 1 вагон 6х6
Диспетчерська 1 100 7 7 1 вагон 4,5х1,8
Санітарно-технічні
2. Гардеробна 74 70 0,7 51,8 Пересув. вагон
6,0х4,8
3. Сушилка (для одягу і взуття) 74 50 0,2 14,8
4. Приміщення для обігріву працюючих  або захисту від сонячної радіації 74 50 0,1 7,4 Пересув. вагон
3,0х1,5
5. Приміщення для прийому їжі  74 50 1,0 74
6. Душова 74 50 0,54 39,96 Пересув. вагон
2х3
7. Туалет з умивальною 74 100 0,1 7,4 контейнерний 2х3
 

2.3.  Розрахунок необхідності будівництва у воді 

   Розрахунок  води виробництві потреби визначається на підставі календарного плану та норм витрат води. Дивись таблицю 3… «Графік потреби у воді на будів-ництві». По максимальній потребі визначаємо секундні витрати води на виробничі потреби, л/с.
Bвир. = SB?max ? k1 / t1 ? 3600 =1550?1,5/(8?3600)=0,08л/с
       Кількість води на господарсько-побутові  потреби.
Bгосп. = SB2max. ? k2 / t2 ? 3600 =1110?3/(8?3600)=0,38 л/с
SB2max.  = 74 ? 15 = 1110 л
       Витрати води на пожежогасіння  приймемо 10 л/с.
       Секундні витрати води на душові установки.
    Bдуш  SB3 max ? k3 / t3 ? 3600 = 0,4 · 74 · 30 · 1 / (0.75 · 3600)   = 0,32  л/с.
       Загальні витрати води:
Bзаг. = 0.5? (Bвир  + Bгосп. + Bдуш ) + Bпож.  =0.5? (0,32+0,08+0,38)+10=10,39л/с
        Діаметр трубопроводу для тимчасового водопроводу розрахуємо по формулі:

             Д = = 35.69 = 93,93  мм.
      де:  v- швидкість води: v = 1.5…2 м/с 
 Приймаємо трубу, що виготовляється  промисловістю  за ДЕСТ  d = 100 мм,  з умовним  проходом 100мм і зовнішнім діаметром 114,0мм. 
 
 
 
 
 
 

 

 
 
Таблиця 3….. Графік потреби у воді на будівництві 

Споживачі води Од. вим.
К-сть  у зміну Норма витрати води на одиницю вимірювання Загальні витрати води Місяці
Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень  Квітень Травень
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Приготовления Бетона на фундаменты
3 300 300 300 300 300 - - - - - - - - - - - -
Приготовления Бетона на кирпичную кладку
22 300 750 - - - - 750 750 750 750 - - - - - - -
Полив кирпича т. шт. 4 200 800 - - - - 800 800 800 800 - - - - - - -
Приготовление раствора для стяжки полов
8 300 90 - - - - - - - - - 90 90 90 - - -
Приготовления бетона для полов
8 300 360 - - - - - - - - - 360 360 360 - - -
Штукатурные работы
14 8 200 - - - - - - - - - - 200 200 - - -
Малярные  работы
20 1 20 - - - - - - - - - - - 20 20 - -
Работа  экскаватора шт 6 10 10 10 10 10 - - - - - - - - - - - -
Работа  бульдозера шт 6 100 100 100 100 100 - - - - - - - - - - - -
Всього: 410 410 410   1550 1550 1550 1550   450 650 670 20    
 



2.4. Розрахунок забезпечення будівництва електроенергією 

   Електропостачання будмайданчика здійснюється від  діючих систем.
   Електроенергія  на будмайданчику споживається для  постачання машин, тобто для виробничих потреб, для зовнішнього і внутрішнього освітлення і на технологічні потреби.
   Розрахунки  виконуємо на підставі календарного плану. 

Таблиця 2.4. Графік потужності установки для виробничих потреб
Механізми Одиниця вимірювання Кількість Норма освещенности, кВт
потужність кВт
Місяці
Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень Квітень Травень
Штукатурная станція шт. 1 10 10 - - - - - - - - - - 10 10 - - -
Електрокраскопульт шт. 1 0,27 0,27 - - - - - - - - - - 0,27 0,27 0,27 - -
Малярна станція шт. 1 40 40 - - - - - - - - - - 40 40 40 - -
Поверхневий вібратор шт. 1 0,6 0,6 - - - - - - - - - - 0,6 0,6 - - -
Машина  для наклейки наплавляємого руберойду шт. 1 60 60 - - - - - - - - 60 60 60 - - - -
Зварювальний апарат шт. 1 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 - - - -
Інструменти шт. 1 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8
Всього 20,8 20,8 20,8 20,8 20,8 20,8 20,8 20,8 80,8 80,8 131,7 71,67 41,07 0,8 0,8
 


 

Потужність  силової установки для виробничих потреб:
Wвир.=Рзв.тр.? Rс/cosj + Рмс? Rс /cosj + К руч.ін. ? Rс/cosj=
 
 

    Потужність  у мережі зовнішнього освітлення визначається за формулою:
    W30= Rс?SР30
    Потужність  електромережі для освітлення території  будівництва приведено в 2.4.1. 

Таблиця 2.4.1. Потужність електромережі для освітлення території виробництва робіт
Споживачі електроенергії Одиниця вимірювання Кількість Норма освітленості, кВт Потужність, кВт
Місця виробництва робіт 1000 м2 5,7 5 0,60
Відкриті  склади 1000 м2 0,22 0,8 0,18
Внутрішньобудівельні  дороги км 0,25 2 0,5
Охоронне  освітлення км 0,35 1 0,35
Прожектори
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.