На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Статистика виращивания зерна

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 06.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 16. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст 

      Вступ ................................................................................................................   3
    Економічна характеристика господарства  .................................................   7
    Динаміка урожайності зернових культур  ...................................................  11
    Аналіз розміру і структури посівних площ  ................................................  20
    Індексний аналіз урожаю і урожайності  .....................................................  26
    Кореляційний аналіз факторів, які впливають на урожайність зернових
         культур  ............................................................................................................  29
    Економічна ефективність виробництва зернових культур  .......................  34
        Висновки та пропозиції  .................................................................................. 36
        Список  використання літературних джерел    ............................................  38
        Додатки  
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     

Вступ 

           Виробництво зерна  – основа розвитку сільського господарства. Зернові культури дають продукти харчування, сировину для багатьох галузей промисловості і концентровані корми для тваринництва.
           Зернове виробництво є ключовою галуззю агропромислового комплексу України, де виробляється один з важливіших базових харчових продуктів гарантування продовольчої безпеки країни. У структурі посівних площ сільськогосподарських культур протягом тривалого історичного періоду зернові займають приблизно 50% , що свідчить про велике значення виробництва зерна для соціально - економічного розвитку держави.
     Сучасні світові і вітчизняне зернові господарства забезпечують потребу населення в харчовому рослинному білку, а тваринництво в поживних концентрованих кормах. Значною мірою відбивається загальний стан сільськогосподарського виробництва, а також залежить економіка країни в цілому.
     Зернова галузь традиційно була порівняно високорентабельною і забезпечувала більш як половину прибутку, що отримували господарства від реалізації рослинницької продукції, та таким чином компенсувала збитки від реалізації тваринницької продукції. Однак протягом останнього десятиліття ефективність товарного зерна як і інших видів сільськогосподарської продукції мала тенденцію до зниження. Спостерігалось підвищення собівартості зерна внаслідок зниження врожайності, зростання цін на матеріально-технічні ресурси для виробництва зерна, високої зношеності технічних засобів, відсутності відповідної бази для зберігання зерна в господарствах, високих кількісних і якісних втрат продукції . Рівень цін на продукцію не забезпечував відповідної рентабельності.
     Нарощування обсягів виробництва зерна повинне  здійснюватися у напрямі поліпшення його якості. Удобрення полів, застосування системи заходів щодо захисту посівів, якісної доробки зерна після збирання та належного його збереження. На особливу увагу заслуговує виконання завдань щодо впровадження у виробництво високопродуктивних стійких проти несприятливих умов вирощування сортів сильної і твердої пшениці з вищим змістом і кращою якістю білка та клейковини. Необхідно посилювати вимоги до організації заготівлі та зберігання зерна особливо насіннєвого фонду.
     В успішному розвитку рослинництва, в тому числі зернового господарства, важливу роль відіграє статистика. Завдання статистики рослинництва такі:
     1) визначення розмірів земельного фонду і розподілу його по землевласниках, землекористувачах і видах угідь;
    порівняльна оцінка якості земель;
    облік розмірів посівних площ сільськогосподарських культур і їх 
    сортового складу;

     4) визначення площ , валових зборів , урожайності культур;
     5) встановлення обсягів, якості і економічної ефективності  впровадження агротехнічних заходів;
     6) своєчасний   і   точний   облік   розмірів   урожаю   та   урожайності 
сільськогосподарських культур;

     7) визначення втрат при збиранні і реалізації урожаю та можливостей їх ліквідації.
     Метою даного курсового проекту є статистичний аналіз виробництва зерна на підставі  інформаційних даних відкритого акціонерного товариства „Колос” Вовчанського району Харківської області.
     Дана  робота повинна закріпити теоретичні знання зі статистики а також навчити на практиці збирати і обробляти необхідні статистичні матеріали. Застосовувати різноманітні методи статистики в економічному аналізі, виявляти не використані резерви та шляхи підвищення ефективності виробництва.
     В процесі виконання курсового  проекту будуть застосовані основні  статистичні методи вивчення масових явищ:  статистичне спостереження, середні і відносні величини, ряди динаміки, індексний, кореляційний та графічний аналізи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. Економічна характеристика господарства 

     Відкрите  акціонерне товариство „Колос” (далі ВАТ „ Колос”) розташоване в Вовчанському районі Харківської області.
     Розташування  та природно-кліматичні умови регіону сприятливі для розвитку ВАТ „Колос”.
     Поверхня  на даній території – хвиляста лісова рівнина, розчленована ярами і балками. Пересічна температура січня близько -7,4 С ,липня - +21 С. Опадів близько 460 мм на рік. Район лежить в межах недостатньо вологої, теплої агро кліматичної зони. Серед грунтів переважають малогумусні та середньогумусні чорноземи звичайні.
           Загальна земельна площа даного господарства становить близько 2,5 тис. га, в тому числі сільськогосподарських угідь – 2464 га, з них ріллі – 1942га. Крім того на території ВАТ „Колос” знаходяться ліси і водоймища. Розміри підприємства охарактеризуємо системою показників, які наведені в таблиці 2.1.
                                                                  Таблиця 2.1
Динаміка  показників розміру  ВАТ „Колос” Вовчанського району
  Харківської області 

Показник 2004 2005 2006 2006р. в % до
2004 2005
Валова  продукція сільс. гос-ва в порівняних цінах 2005 року, тис. грн., всього 1752,5 1982,8 1878,2 107,2 94,7
в тому числі: 1234,2 1616,4 1568,4 127,1 97,0
рослинництва
тваринництва 518,3 366,4 309,8 60,0 84,5
Товарна продукція в фактичних цінах реалізації, тис. грн., всього 1339 1242 911 68,0 73,3
в тому числі: 671 765 813 121,2 106,3
рослинництва
тваринництва 299 241 98,0 32,8 40,7
Загальна  земельна площа, га 3417 2518 2516 73,6 99,9
Площа с.-г. угіддь, га 2976 2466 2464 82,8 99,9
з них рілля 2130 1942 1942 91,2 100,0
 
      Дані  таблиці 2.1 показують, що на протязі 2004-2006 р. показники валової та товарної продукції зменшились відповідно на 5,3 та 26,7%. В 2006 р. посівні площі основних товарних культур порівняно з 2004 р. зменшились на 185 га, або на 12,9%. За рахунок галузі рослинництва рівень рентабельності господарства в цілому збільшився на 1,15%. Проте галузь тваринництва залишається збитковою (порівняно з 2004 р. збитковість в 2006 р. зросла на 29%).
      Рентабельність  – важливий якісний показник економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва. Він характеризує прибутковість підприємства, окремих його галузей або видів продукції. Чим вищий рівень рентабельності, тим ефективніше виробництво.
      Для характеристики процесу інтенсифікації сільськогосподарського виробництва використовують систему показників, які поділяють на дві групи:
    показники рівня інтенсифікації;
    показники економічної ефективності інтенсифікації.
     Оскільки  сільськогосподарське виробництво здійснюється на землі, яка може бути використана більш або менш ефективніше, то усі показники, що показують процес інтенсифікації в цілому по сільському господарству, обліковують з розрахунку на одиницю земельної площі.
     Для характеристики рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва в товаристві „Колос” необхідно обчислити показники, що наведені в таблиці 2.2.
                                                                              Таблиця 2.2
    Показники рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва 

          Показник 2004 2005 2006 2006р. в % до
    2004 2005
    Приходиться на 100 га с.-г. угідь: 310,8 213,8 112,2 36,1 52,5
       - середньорічної вартості              основних засобів, тис. грн.
       - середньорічної вартості    основних засобів с.-г. призначення, тис.грн. 283,9 184,0 115,7 40,7 62,9
       - енергетичних потужностей, КС 265,4 336,5 265,8 100,1 79,0
    Приходиться на 100 га ріллі: 1,2 1,0 0,8 66,7 80,0
       - тракторів, шт.
       - комбайнів, шт. 0,7 0,7 0,5 71,4 71,4
       - автомобілей, шт. 0,8 0,7 0,5 62,5 71,4
    Приходиться поголів'я ВРХ на 100 га с.-г. угідь, гол. 24,0 23,3 18,0 75,0 77,2
    Приходиться на 100 га ріллі поголів'я свиней, гол. 7,0 6,4 11,2 160,0 176,6
 
 
     Майже всі  розраховані в таблиці 2.2 показники свідчать про значне зниження рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва в акціонерному товаристві „Колос” за останні три роки.
     Економічна  ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується співвідношенням результатів з витратами і виробничими ресурсами. Рівень економічної ефективності виробництва виражають через вихід валової і чистої продукції на одиницю сукупних затрат живої і уречевленої праці у трудовому або вартісному виразі.
     Для характеристики результатів інтенсифікації виробництва необхідно обчислити показники, що наведені в таблиці 2.3. Аналізуючи розраховані показники економічної ефективності інтенсифікації аграрного виробництва в товаристві „Колос” за період з 2004р. по 2006р., слід відмітити поступове збільшення виробництва продукції як на одиницю площі ( в два рази), одиницю
                                                                        Таблиця 2.3
     Показники економічної ефективності інтенсифікації
       сільськогосподарського  виробництва 

    Показник 2004 2005 2006 2006р. в % до
    2004 2005
    Вироблено на 100 га с.-г. угідь: 30,0 39,3 70,6 235,3 179,6
    - валової продукції, тис. грн.
    - валового доходу, тис. грн. 10,1 14,3 9,3 92,1 65,0
    - чистого доходу, тис.грн. 0,8 1,5 187,5
    Виробництво валової продукції сільського гос-ва в порівняних цінах з розрахунку на: 20,7 43,7 65,9 318,3 150,8
    -  100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення, тис.грн.
    -  одного середньорічного працівника, грн. 12086,0 18025,0 18782,0 155,4 104,2
    Вироблено на 100 га с.-г. угідь молока, ц 184,5 116,7 60,1 32,6 51,5
    Вироблено на 100 га ріллі м'яса свиней, кг 1,4 2,2 2,8 200,0 127,3
    Урожайність, ц/га: 14,1 26,3 27,4 194,3 104,2
    -  зернових культур
    -  цукрових буряків 120,0 101,0 123,0 102,5 121,8
    -  соняшнику 21,1 12,5 20,0 94,8 160,0
    Середньорічний  надій молока на 1 гол., кг 1193,0 980,0 880,0 73,8 89,8
    Середньодобові  прирости ВРХ, гр 215,0 175,0 210,0 97,7 120,0
    Рівень  рентабельності господарства,% 1,1 1,6 2,3 204,5 138,0
 
 
фондів ( в три рази), так і на одного середньорічного працівника ( в 1,5 рази ), крім виробництва молока, яке в 2006р. знизилось в порівнянні з 2005р. більш ніж в три рази, середньорічний надій молока в 2006р.  становив 800 кг, тоді як два роки тому від однієї корови отримували в середньому за рік по 1193 кг. В цілому ж по господарству рівень рентабельності виробництва збільшився за досліджуваний період в два рази: з 1,1%  в 2004р. до 2,25%  в 2006р., що свідчить про   покращення ефективності сільськогосподарського виробництва в ВАТ „Колос” та подальші перспективи економічного розвитку господарства.     
 
 
 
 
 
 

     3. Динаміка урожайності  зернових культур 

     Урожай  і урожайність — найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та господарств.
     Під урожаєм у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожай і валовий збір - поняття тотожні, однозначні. Урожайність - це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Урожайність культур, вирощуваних у відкритому грунті, визначають з розрахунку на 1 га, а у закритому грунті - на 1м2.
     Урожай  є результатом складного процесу  вирощування сільськогосподарських культур, в якому переплітаються економічний, біологічний і природний процеси відтворення. Для його характеристики використовують систему показників: видовий урожай,  урожай на пні перед початком своєчасного збирання (біологічний) і фактичний урожай.
     Фактичний урожай зернових культур обчислюють в початково-оприбуткованій (бункерній) масі і масі після доробки, тобто очищення і сушіння.
     Закономірності  розвитку урожайності зернових культур  у часі проаналізуємо за допомогою рядів динаміки.
     Процес  розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні величини які характеризують стан і зміну явищ у часі, - рядами динаміки. Побудова і аналіз рядів динаміки дають змогу виявити закономірності розвитку явищ і виразити їх у цифрах. Динамічний ряд є основою аналізу і прогнозування соціально-економічного розвитку. Обов'язковими елементами рядів динаміки є моменти або періоди часу (певне число місяця, день, місяць, рік і т. ін.), до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, що характеризують розмір явища. Рівні ряду динаміки виражають абсолютними, відносними і середніми величинами ( таблиця 3.1).
     Щоб докладно проаналізувати характер розвитку суспільно-економічних явищ, використовують такі показники: абсолютний приріст, темпи зростання і приросту. Ці показники визначають порівнянням рівнів ряду динаміки. При цьому рівень, який порівнюють поточним, а рівень з яким порівнюють , базисним. Крім того, розрізняють початковий рівень, за який приймають величину першого члену ряду, кінцевий рівень, який є величиною останнього члену ряду, і середній рівень - середню величину з усіх рівнів ряду динаміки.  Абсолютний приріст (А) визначають як різницю між поточним ( ) і попереднім ( ) або початковим ( ) рівнями ряду динаміки. Він може бути додатною або від'ємною величиною. Якщо рівні динаміки зменшуватимуться, то буде не абсолютний приріст, а абсолютне зниження. Розмір абсолютного зниження записується із знаком мінус.
     Абсолютний  приріст показує, на скільки одиниць збільшився або зменшився поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період. Його виражають у тих самих одиницях вимірювання, що й рівні ряду динаміки.
     Абсолютний  приріст називають ланцюговим якщо кожний рівень ряду динаміки порівнюються з попереднім рівнем :
                                                Ал = yі yі 1.    
       Якщо всі рівні ряду порівнюються з початковим, який є постійною базою порівняння , такий абсолютний приріст називають базисним :
                                              Ао = Аі yо.
     Темп  зростання (К) - це відношення поточного рівня ряду динаміки (у1) до попереднього (уі-1) або початкового рівня (уо). Він може бути ланцюговим, коли порівнюють поточний рівень з попереднім:
                                               Кл  = уі : уі-1
і базисним, коли порівнюють поточний рівень з початковим:
                                                     Ко = у1 : уо.
     Темп  зростання виражають у процентах  або у вигляді коефіцієнта. Якщо темп зростання більший за одиницю або 100%, то це свідчать про зростання досліджуваного явища, а якщо менший за одиницю чи 100%, то це означає зниження суспільного явища.
     Темп  приросту (Т) показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним рівнем.
     Його  обчислюють як відношення абсолютного приросту (Аі)  до попереднього (уі-1) або початкового рівня (уо). Якщо за базу порівняння беруть попередній рівень, то ланцюговий темп приросту визначають за формулою:
                              .
     Якщо  за базу порівняння беруть початковий рівень, формула для обчислення базисного темпу приросту матиме такий вигляд:
                              .
     Темп  приросту (зниження) можна визначити  віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100% :
                                                   Т  =  К 100 – 100 .
     Обчислення  абсолютного приросту, темпів зростання  і приросту наведено в таблиці 3.1.
     Дані  цієї таблиці показують, що урожайність зернових культур у ВАТ „Колос” за період 1999 – 2006 рр. під впливом багатьох факторів помітно коливалась. Найвищою за досліджувані вісім років вона була у 2006р. (26,4 ц/га), найнижчою – у 2004 р. (14,1 ц/га), порівняно з базовим 1999р. урожайність зросла на 11,8 ц. Особливо високі темпи зростання урожайності спостерігаються в останні два роки. Абсолютне значення 1% приросту збільшилося з 0,146 ц/га в 1999р. до 0,263 ц/га у 2006р.
     Для узагальнення характеристики динаміки урожайності зернових культур в ВАТ „Колос” за 1999-2006рр. визначимо середньорічні темпи зростання і приросту. Середнє значення урожайності за 8 років дорівнює 19,9 ц/га.
       Середньорічний коефіцієнт зростання ( К) обчислюють за формулою: 

                              , або          
                                                                          

                                                                   Таблиця 3.1
     Показники динамічного ряду урожайності зернових культур 

    Рік Урожайність, ц/га Абсолютний  приріст (+, -), ц/га Темп зростання, % Темп  приросту (+, -) % Абсолютне значення 1% приросту, ц/га
    базис ний ланцюговий базисний ланцюго вий
    базис ний ланцю говий
    1999 14,6     100,0        
    2000 18,1 3,5 3,5 124,0 124,0 24,0 24,0 0,146
    2001 17,6 3 -0,5 120,5 97,2 20,5 -2,8 0,181
    2002 19,5 4,9 1,9 133,6 110,8 33,6 10,8 0,176
    2003 22,9 8,3 3,4 156,8 117,4 56,8 17,4 0,195
    2004 14,1 -0,5 -8,8 96,6 61,6 -3,4 -38,4 0,229
    2005 26,3 11,7 12,2 180,1 186,5 80,1 86,5 0,141
    2006 26,4 11,7 0,1 180,8 100,4 80,8 0,4 0,263
 
     Середньорічний  темп приросту у нашому випадку дорівнює:
                          Кпр = К – 100 %  = 108,8 – 100 = 8,8 % ,
тобто, урожайність зернових культур в  ВАТ „Колос” за 1999-2006рр. збільшувалася в середньому за рік в 1,088 раза, або на 8,8 %  
     Рівні ряду динаміки формуються як під впливом сільськогосподарського виробництва, так і під впливом випадкових причин окремих періодів. Так, урожайність зернових культур залежить, з одного боку, від рівня організаційно - господарської діяльності підприємства, а з другого - від природно - кліматичних умов.
     Важливим  завданням статистичного аналізу  рядів динаміки є кількісна характеристика основних тенденцій розвитку суспільно-економічного явища. Для цього статистика використовує такі способи: укрупнення періодів, спосіб ковзної середньої, вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання, а також спосіб найменших квадратів.
     Найпростішим  способом виявлення основної тенденції  розвитку є укрупнення періодів. Суть його в тому, що один інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами. Об'єднані періоди мають бути якісно однорідними щодо факторів, що визначають загальну тенденцію, і досить тривалими, щоб запобігти випадковим коливанням досліджуваних ознак.
     Різновидом  укрупнення періодів є згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої. Суть цього способу в тому, при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсуваючи період на одну дату.
     Визначаючи  ковзну середню, спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал і обчислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню,  і т. д.
     Застосовуючи спосіб ковзної середньої, інтервали для її обчислення доцільно встановлювати з непарної кількості рівнів. Якщо період включатиме парну кількість рівнів, то обчислені середні слід відносити до середини періодів між двома рівнями ряду.
     Результати  визначення середньої урожайності  зернових культур способом укрупнення періодів і способом ковзної наведені в таблиці 3.2.
                                                                                                                                      Таблиця  3.2
     Згладжування  динамічного ряду урожайності зернових культур
     за  допомогою багаторічної середньої і середньої ковзної 

Рік Урожайність, ц/га Метод багаторічної середньої Метод середньої  ковзної
4-річні  періоди сума середня урож-ть, ц/га 4-річні періоди Сума середня урож-ть, ц/га
1999 14,6    1999-   2002
 
69,8   
 
17,45  
     
2000 18,1      
2001 17,6  1999-2002 69,8 17,45
2002 19,5 2000-2003 78,1 19,53
2003 22,9  
2003-2006  
 
 
89,7  
 
 
22,43  
 2001-2004 74,1 18,53
2004 14,1  2002-2005 82,8 20,70
2005 26,3  2003-2006 89,7 22,43
2006 26,4      
 
      Дані  таблиці 3.2 показують, що урожайність зернових культур під впливом метеорологічних умов в окремі роки помітно коливається. Об’єднання років у чотирирічні періоди дає змогу вирівняти метеорологічні умови і виявити тенденцію поступового зростання урожайності зернових культур в товаристві „Колос” за останні вісім років.
      Найбільш  досконалим способом виявлення закономірності розвитку є аналітичне вирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання та способом найменших квадратів.
      Порядок вирівнювання по середньому абсолютному  приросту і середньому коефіцієнту  зростання розглянемо на прикладі даних  таблиці 3.3.
                                                                                                                      Таблиця 3.3
Вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур
за  середнім  абсолютним приростом і темпом зростання 

    Рік Урожайність, ц/га Поряд. №  року Вирівняні рівні урожайності, ц/га
    за  середньорічним абсол. прирістом за середньорічним темпом зростання
      y t
    = 14,6 + 1,69t
     
          
    1999 14,6 0 14,60 14,60
    2000 18,1 1 16,29 15,89
    2001 17,6 2 17,97 17,29
    2002 19,5 3 19,66 18,82
    2003 22,9 4 21,34 20,48
    2004 14,1 5 23,03 22,29
    2005 26,3 6 24,71 24,26
    2006 26,4 7 26,40 26,40
 
           Середній абсолютний приріст урожайності зернових культур  за 1999-2006рр. склав:
                         
     Отже, початковий рівень урожайності зернових культур дорівнює 14,6 ц/га, а кожний наступний вирівняний рівень збільшуватиметься на 1,69 ц/га або в 1,088 раза.
     Недоліком вирівнювання по середньому абсолютному приросту і середньому  коефіцієнту зростання є те, що рівні, які знаходяться в середині ряду, не враховуються, і якщо початковий та кінцевий рівні зазнають сильного випадкового впливу, то загальна тенденція може бути викривленою.
       Щоб краще абстрагуватися від випадкового коливання рівнів ряду, застосовують аналітичне вирівнювання способом найменших квадратів. Суть його в знаходженні такої математичної лінії, ординати точок якої були б найближчі до фактичних значень ряду динаміки.
     Найбільш  доцільною для вирівнювання є пряма лінія, рівняння якої має такий вигляд :
                                            уt = ао + а1t ,
     де уt - вирівняні рівні ряду динаміки;  ао - вирівняний рівень урожайності при умові, що t = 0, тобто в році, який передує початку досліджуваного періоду; а1 - середній щорічний приріст ( зниження ) урожайності;  t  - порядковий номер року .
     Невідомі параметри  ао і а1 визначають способом найменших квадратів,  розв'язуючи систему нормальних рівнянь:
                       
     де у - фактичні рівні ряду динаміки ;   п - кількість років .
     Методику  вирівнювання ряду динаміки розглянемо на прикладі даних про урожайність зернових культур. Потрібні дані для розв'язання системи рівнянь обчислимо в таблиці 3.4.
                                                                 Таблиця 3.4
Вихідні і розрахункові дані для вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур за рівнянням  прямої лінії 

    Рік Урожайність, ц/га Поряд. №  року Розрахункові  дані Теоретична  урожайність, ц/га
      y T t2 yt yt = 13,73 + 1,38t
    1999 14,6 1 1 14,6 15,11
    2000 18,1 2 4 36,2 16,49
    2001 17,6 3 9 52,8 17,87
    2002 19,5 4 16 78,0 19,25
    2003 22,9 5 25 114,5 20,63
    2004 14,1 6 36 84,6 22,01
    2005 26,3 7 49 184,1 23,39
    2006 26,4 8 64 211,2 24,77
    Разом 159,5 36 204 776,0 159,52
 
     Підсумкові дані таблиці 3.4 перенесемо в систему рівнянь:
                                      159,5 = 8а0+ 36а1;
                                  776,0 =  36а0+ 204а1.
     Кожне рівняння розділимо на коефіцієнт при а0тобто перше рівняння – на 8, друге  - на 36:
                                       19,94  = а0+ 4,5а1;                                                                                           
                                            21,56  =  а0+ 5,67а1.
      Від другого рівняння віднімемо перше:
                                  
                                                 1,62 = 1,17а1.
      Звідси, а1= 1,62 : 1,17 = 1,38, а а0=19,94 - 6,21=13,73
Отже, рівняння прямої лінії, яке характеризує динаміку урожайності зернових культур, матиме такий вигляд:
                                уt=13,73 + 1,38t
     Це  означає, що середній щорічний приріст  урожайності становить 1,38 ц.
     Аналіз  динаміки урожайності зернових культур  показав, що спостерігається тенденція зміни приростів урожайності за 1999-2006 рр. Тому, крім вирівнювання динамічного ряду за рівнянням прямої лінії, здійснимо математичне вирівнювання динамічного ряду за рівнянням параболи другого порядку. Використаємо для цього пакет прикладних програм “Статистика 5,0”(рис.1).
     За  даними рис.1 рівняння параболи другого порядку має такий вигляд:
                       у= 0,1446х2 + 0,0851х + 15,866
     Це  означає, що у 1998р., тобто році, який передує досліджуваному періоду, вирівняна урожайність зернових культур становила 15,87 ц/га, початкова швидкість зниження урожайності – 0,08 ц, а середнє прискорення зміни щорічних рівнів урожайності – 0,14 ц.
     Рівняння  параболи другого порядку є більш  адекватним реальній дійсності, оскільки коефіцієнт детермінації, отриманий при розрахунку за параболою, перевищує коефіцієнт детермінації, отриманий при використанні рівняння прямої лінії:
                             0,5184 > 0,4968.
     Результати  вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур ВАТ “Колос” наведені в таблиці 3.5.
                                             Таблиця 3.5
Результати  вирівнювання динамічного  ряду урожайності  зернових культур
    Рік Фактична  урожайність, ц/га Теоретичні  рівні урожайності, ц/га
    за  рівнянням прямої лінії за рівнянням  параболи другого порядку
      у yt=13,73 + 1,38t yt=0,1446t2 + 0,0851t +15,866
    1999 14,6 15,11 16,096
    2000 18,1 16,49 16,615
    2001 17,6 17,87 17,423
    2002 19,5 19,25 18,52
    2003 22,9 20,63 19,907
    2004 14,1 22,01 21,582
    2005 26,3 23,39 23,547
    2006 26,4 24,77 25,801
    Разом 159,5 159,52 159,491
    Аналіз розміру і структури посівних площ
 
     Перед тим як розглянути розмір і структуру посівних площ ВАТ ”Колос” проаналізуємо структуру земельного фонду даного господарства.
     Відповідно  до стану і виробничого використання земельний фонд поділяють на окремі види земельних угідь. Земельні угіддя – це ділянки землі, які різняться природними властивостями і способом господарського використання. Їх поділяють на сільськогосподарські і несільськогосподарські.
     До сільськогосподарських належать угіддя, які придатні і використовуються для виробництва продукції рослинництва й тваринництва. Це рілля, перелоги, сіножаті, пасовища і багаторічні насадження.
     До  несільськогосподарських угідь належать землі під лісом, деревно- чагарникові насадження, землі під водою, болота, землі під дорогами і прогонами, піски, яри, землі під виробничими будівлями і дворами та інші землі, непридатні для використання в сільському господарстві.
     Під структурою земельних угідь розуміють  частку окремих видів угідь у  загальній земельній площі. Динаміка і структура земельного фонду ВАТ “Колос” наведені в таблиці 4.1.
                                                                           Таблиця 4.1
     Динаміка  і структура земельного фонду
    Види земельних  угідь Площа, га Структура, % 2006р. в % до
    2004 2005 2006 2004 2005 2006 2004 2005
    С.-г. угіддя, всього: 2976 2467 2464 87,1 98,0 97,9 82,8 99,9
    в тому числі: рілля 2130 1942 1942 71,6 78,7 78,8 91,2 100,0
    сіножаті 360 232 230 12,1 9,4 9,3 63,9 99,1
    пасовища 455 293 292 15,3 11,9 11,9 64,2 99,7
    багаторічні насадження 31     1,0        
    Нес.-г. угіддя 441 51 52 12,9 2,0 2,1 11,8 102,0
    Загальна  земельна площа 3417 2518 2516 100,0 100,0 100,0 73,6 99,9
 
     З даних таблиці 4.1 видно, що протягом 2004 – 2006рр. загальна земельна площа зменшилась на 901 га. За рахунок несільськогосподарських угідь, посівна площа залишилась майже незмінною і в 2006р. становить близько 98%.
     Побудуємо гістограму динаміки і структури  земельного фонду даного господарства за 2000-2002 роки (рис.1).     
     Далі  зробимо аналіз динаміки і структури посівних площ господарства.
     Посівною  називають площу ріллі або інших розораних угідь, яка зайнята посівами сільськогосподарських культур. Розміри посівних площ визначають по окремих культурах, а по кожній культурі — за господарським призначенням.
     Для характеристики загального розміру  посівів використовують такі облікові категорії посівних площ: засіяну, весняну продуктивну, збиральну і фактично зібрану.
     Засіяною називають площу, на якій висіяно насіння сільськогосподарських культур. Якщо протягом року на тій самій площі культури висівалися двічі, то цю площу включають у засіяну два рази. Засіяну площу поділяють на засіяну під урожай поточного року і засіяну в календарному році. Площа, засіяна під урожай поточного року, включає посіви ярих культур поточного року і озимих культур минулого року, площа, засіяна в календарному році,— посіви ярих культур поточного року і озимих культур під урожай наступного року. Показник засіяної площі використовують для розрахунку потреби в насінні, а також для перевірки виконання плану сівби сільськогосподарських культур.
     Весняною  продуктивною називають площу, яка зайнята посівами на кінець весняної сівби. До неї включають площу посівів озимих культур, що збереглися до кінця весняної сівби, посіви ярих культур поточного року, включаючи пересів загиблих озимих, площу багаторічних технічних культур , а також укісну площу посівів багаторічних трав минулих років
     Весняна продуктивна площа є основною категорією посівних площ. Урожайність сільськогосподарських культур (крім конопель, сіяних однорічних і багаторічних трав) визначають з розрахунку на весняну продуктивну площу.
     Збиральною називають площу, з якої у поточному році збирають урожай сільськогосподарських культур. Її розмір визначають, віднімаючи від весняної продуктивної площі загиблих улітку посівів, а також площ, з яких урожай у поточному році не збиратимуть (безпокривні багаторічні трави, посіви, використані для випасання тварин), і додають посіви, з яких урожай у поточному році збирають двічі (повторні, проміжні і міжрядні посіви).
     Фактично  зібраною називають площу, на якій проведено збиральні роботи. Від збиральної площі вона відрізняється розміром посівів, які залишились незібраними у зв'язку з несприятливими кліматичними умовами, з організаційних та інших причин.
     Облік посівних площ здійснюють на основі класифікації сільськогосподарських культур, яка поділяє їх на групи за різними якісними  ознаками.   За  біологічними  особливостями   польові   культури . поділяють на однорічні (вегетаційний період не перевищує одного року), дворічні та багаторічні.
     За  виробничим призначенням сільськогосподарські культури поділяють на такі групи: зернові і зернобобові (пшениця, жито, ячмінь, горох і т. д.), технічні (цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець і т. д.), картопля і овоче-баштанні (капуста, огірки, цибуля, кавуни, дині і т. д.), кормові культури (кормові коренеплоди, силосні культури, однорічні і багаторічні трави тощо), сидеральні культури (люпин та ін.), які висівають на зелене добриво.
     У свою чергу, посівні площі окремих груп культур поділяють на озимі і ярі, а ярі, крім того,— на культури ранньої і пізньої сівби; за способом сівби — на суцільні і просапні культури, безпокривні (на самостійній площі) і підпокривні (підсіяні під основну культуру). За кінцевим використанням продукції посівні площі поділяють на посіви насіннєвих, фуражних і товарних культур. У посівних площах зернових і зернобобових культур залежно від характеру використання виділяють посіви хлібних культур (пшениця, жито), круп'яних (просо, гречка, рис), зернофуражних (ячмінь, овес, кукурудза), зернобобових (горох, вика, квасоля).
     Під структурою посівних площ розуміють  частку окремих видів посівів  у загальній земельній площі. Її виражають, як правило, у відсотках. Динаміка і структура посівних площ в ВАТ “Колос” наведені в таблиці 4.2.
                                                                 Таблиця 4.2
     Динаміка  і структура посівних площ в ВАТ “Колос”
    Культури Посівна площа, га Структура, % 2006р. в % до
    2004 2005 2006 2004 2005 2006 2004 2005
    Зернові всього: 1058 1058 923 55,1 61,1 53,3 87,2 87,2
    в т. ч.: озима пшениця 452 550 535 23,5 31,7 30,9 118,4 97,3
    кукуруза 305 39 50 15,9 2,2 2,9 16,4 128,2
    ячмінь 301 469 338 15,7 27,1 19,5 112,3 72,1
    Техничні  всього: 380 330 330 19,8 19,1 19,1 86,8 100,0
    В т. ч.: цукрові буряки 150 100 100 7,8 5,7 5,7 66,7 100,0
    соняшник 230 230 230 12,0 13,2 13,2 100,0 100,0
    Кормові всього: 482 344 479 25,1 19,8 27,6 99,4 139,2
    В т. ч.: кукурудза 377 262 344 19,6 15,1 19,9 91,2 131,3
    багаторічні трави 85 62 110 4,5 3,5 6,5 129,4 177,4
    коренеплоди 20 20 25 1,0 1,5 1,4 125,0 125,0
    Всього  1920 1732 1732 100,0 100,0 100,0 90,2 100,0
 
     Дані  таблиці 4.2 показують, що за досліджуваний період з 2004-2006 рр. загальна посівна площа господарства зменшилась на 9,8%, а саме за рахунок зменшення посівів кукурудзи (на 255 га) та цукрового буряку (на 50 га). Ми бачимо, що серед зернових більша частка приходиться озимим зерновим (23,5% в 2004 році та 30,9% в 2006 році). Значні посівні площі у господарстві відводяться під ячмінь (15,7 та 19,5% у 2004 та 2006 роках відповідно), соняшник (13,2% щорічно) та кормові культури (25,1 та 27,6% у 2004 та2006 роках відповідно).
     Побудуємо гістограму динаміки та структури посівних площ за 2004-2006 роки (рис.2).
       

     Для характеристики якості посівних площ обчислюють частку посівів кожної культури сортовим насінням у загальній площі. При цьому виділяють посіви районованими сортами. Структура і продуктивність посівів зернових культур наведені в таблиці 4.3.
     Важливе значення у вивченні структури посівних площ має аналіз розширення посівів, які вирощують за інтенсивними технологіями.
     Під час аналізу динаміки і структури  посівних площ особливу увагу приділяють виявленню резервів розширення посівних площ, особливо найбільш продуктивних і цінних культур. Площу посіву можна збільшити за рахунок меліорації земель і освоєння несільськогосподарських угідь, підвищення ступеня використання ріллі для посівів, розширення повторних і міжрядних посівів.
                                                                  
 
 
 

                                                                                                      Таблиця 4.3
     Структура і продуктивність посівів зернових культур
Культури Структура посівів, коефіціент Урож-ть в 2004р., ц/га Порівня- на ціна, грн. Вихід продукції  з 1 га посівів, ц Вартість  продукції з 1 га, грн.
2004 2006 2004 умовний 2004 умовний
 
Озима пшениця 0,427 0,580 16,5 43,34 7,06 9,57 305,98 414,76
Кукуруд- За
0,288 0,054 11,1 49,69 3,20 0,60 159,01 29,81
Ячмінь 0,285 0,366 13,8 37,52 3,93 5,05 147,45 189,48
В цілому 1,000 1,000     14,19 15,22 612,44 634,05
 
     Посіви  найбільш продуктивних і цінних культур можна розширити за рахунок зменшення площ інших, менш продуктивних культур. В зв'язку з цим важливим завданням аналізу є оцінка змін структури посівних площ, яку здійснюють за допомогою індексу структури:
                  або    
                             15,22 – 14,19 = 1,03
     Звідси  ми бачимо, що за рахунок поліпшення структури посівних площ продуктивність зросла на 7,3% або на 1,03 ц.
     Розрахуємо  індекс структури посівних площ товарних культур:
                  I або   
                       634,058 – 612,44 = 21,61
     Отже, за рахунок поліпшення структури посівних площ товарних культур продуктивність зросла на 3,5% або на 21,61 ц. Структура посівів поліпшилась за рахунок розширення площ під найбільш продуктивними озимою пшеницею та ячмінем при відповідному зменшенні посівів менш продуктивної кукурудзи.
       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                 
     5. Індексний аналіз  урожаю і урожайності 

     Під час аналізу даних про урожай і урожайність оцінюють рівень виконання плану урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а також вивчають вплив природно-кліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукції рослинництва. Щоб оцінити рівень виконання плану валового збору і урожайності, застосовують метод різниць та індексний метод. Метод різниць використовують при аналізі виконання плану по окремих сільськогосподарських культурах, індексний метод — при аналізі виконання плану по групі однорідних культур (зернових, овочевих, баштанних, кормових тощо).
     За  допомогою індексного методу аналізу  оцінюють вплив окремих факторів на зміну результативного показника у відносному і абсолютному виразі. Для індексного методу аналізу використовують лише ті індекси, які економічно взаємопов’язані.
     Обчислення  і розкладання індексу валового збору зернових культур розглянемо за допомогою таблиці 5.1.
                                                                      Таблиця 5.1
    и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.