Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Методи впливу на формування потреб населення в товарах послугах та шляхи їх удосконалення

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 06.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 19. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


   
Зміст: 1.Загальна частина………………………………………………………. стр. 2
1.1. Потреби людей як передумова організації торговельного обслуговування………………………………………………………….. стр. 2
1.1.1. Суть і класифікація потреб………………………………………..стр. 2
1.1.1. Ієрархія потреб……………………………………………………..стр. 3
1.2. Роль торгівлі  у задоволенні потреб населення…………………….стр. 6
1.2.1. Виникнення  торгівлі……………………………………………….стр. 6
1.2.2. Функції  і роль торгівлі…………………………………………….стр. 8
1.2.3. Торгівля  і споживання……………………………………………..стр. 10
1.3. Завдання  вдосконалення торговельного
обслуговування  населення……………………………………………….стр. 10
1.3.1. Передумови  вдосконалення обслуговування…………………….стр. 10
1.3.2. Витрати  споживання……………………………………………….стр. 11
2. Спеціальна  частина…………………………………………………….стр. 14
2.1. Порядок створення підприємства…………………………………...стр. 14
2.1.1. Найменування  підприємства………………………………………стр. 14
2.1.2. Місцезнаходження  товариства…………………………………….стр. 14
2.1.3. Цілі та  предмет діяльності товариства……………………………стр. 14
2.2. Організаційна  структура управління. Посадові обов`язки………..стр. 15
2.3. Завдання  і методи вивчення 
попиту населення  на роздрібних підприємствах……………………….стр. 16
2.3.1. Завдання вивчення попиту………………………………………...стр. 16
2.3.2. Методи вивчення  попиту…………………………………………..стр. 17
2.3.3. Стратегії формування асортименту……………………………….стр. 19
2.4. Методи активізації  продажу товарів………………………………..стр. 22
2.4.1. Суть активних  методів продажу…………………………………..стр. 22
2.4.2. Виставки  – продаж…………………………………………………стр. 23
2.4.3. Сезонний  продаж товарів………………………………………….стр. 23
2.4.4. Продаж товарів  зі знижкою ціни………………………………….стр. 24
2.4.5. Продаж з  використанням бізнес лотереї………………………….стр. 24
2.4.6. Послідовний  продаж товарів………………………………………стр. 25
2.4.7. Продаж товарів  з дегустацією……………………………………..стр. 26
2.4.8. Продаж по  пошті чи телефону……………………………………..стр. 26 
 

Підп..і  дата  
Інв.№  дубл..  
 
 
 
Взаєм. інв..№  
 
Підп. і дата  
           
         
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Інв.№  підп.   Розроб.         Літ. Арк. Аркушів
Перевірив                
         
    Н.Контр.          
    Затверд.          
 
  1. Загальна частина 
  1.1. Потреби людей  як передумова
  організації торговельного обслуговування 

1.1.1. Суть і класифікація потреб 

  Основним мотивом діяльності людей є задоволення потреб у засобах існування. Під потребою розуміють об'єктивну необхідність досягнення певних матеріальних, духовних і соціальних умов життя, що забезпечують неухильний розвиток суспільного виробництва і людини як основної продуктивної сили суспільства.
  Потреби дуже динамічні, мінливі, на базі задоволених потреб виникають нові, більш високі, що пов'язано з включенням особистості в різноманітні сфери і форми діяльності.
  Потреби особистості утворюють ієрархію, в основі якої лежать фізіологічні (у харчах тощо), а на останньому рівні соціальні потреби, вищим виявом яких є потреби в самореалізації, самоствердженні, тобто в творчій діяльності.
  Потреби людей виникають і формуються під впливом природної необхідності одержання певної кількості харчових речовин і створення умов, потрібних  для забезпечення життя людини. На потреби людей впливає багато різних факторів: соціально-економічні умови життя суспільства, особливо рівень розвитку суспільного виробництва, звички, умови життя, праці і побуту тощо. Певний комплекс потреб існує для кожного історичного періоду. Обсяг і склад комплексу потреб суспільства не визначається свідомістю людей, а обумовлюється матеріальними й соціальними умовами життя, зумовленими історією розвитку виробничих сил і виробничих відносин. Будучи об'єктивним фактом матеріального життя, вони відображаються свідомістю, усвідомлюються людиною, і усвідомившись, у свою чергу, впливають на на розвиток виробничих сил і виробничих відносин.
  Сучасна людина споживає такі предмети широкого вжитку, про які було ще невідомо навіть на початку нашого століття. Безперервне зростання виробництва буде і надалі супроводжуватися змінами у споживанні. Будуть виникати нові вимоги до одягу, прикрас, житла, предметів побуту і культури. Уже тепер люди бажають мати технічно досконалі і різноманітні види побутових машин і приладів тощо. В майбутньому потреби людей ще більше будуть ускладнюватися.
  Потреби бувають економічні і неекономічні. Економічні — це потреби, які задовольняються не взагалі предметами, явищами чи процесами зовнішнього світу, а тільки продуктами праці, продуктами суспільного виробництва. Повітря, наприклад, задовольняє одну з найважливіших потреб
            Лист
           
  Лист № докум. Підпис дата
 
 
людини, але ця потреба неекономічна, оскільки вона задовольняється не за рахунок продуктів праці. Однак потреба в кондиційованому повітрі буде економічною, бо для кондиціювання повітря затрачається праця.   Суб'єктом  потреб виступає окрема людина або  соціальна спільність людей (виробничий колектив, клас, нація, держава тощо). Залежно від суб'єкта соціально- економічні потреби поділяються на суспільні й особисті. Суспільні потреби — це потреби окремих виробничих і соціальних груп, верств, класів. Носіями особистих потреб виступає людина і сім'я (сім'я, хоч і є соціальною групою, але це особливий тип соціального життя, що задовольняє особисті потреби). У житті суспільства особисті і суспільні потреби перебувають у тісній єдності.
  Залежно від об'єкта потреби діляться на матеріальні й духовні, які, у свою чергу, діляться на групи і підгрупи. Матеріальні потреби можна поділити на потреби в харчуванні, одязі, взутті, житлі тощо, духовні — на потреби в трудовій діяльності, освіті, вихованні. Ці абстрактні групи потреб виражають реально існуюче різноманіття потреб. 

1.1.2. Ієрархія потреб 

  Зарубіжні психологи виділяють певну ієрархію задоволення потреб 

  ІЄРАРХІЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ 

  Приклади
  Самовираження   мистецтво, індивідуальний розвиток, ідеали, культура, честолюбність
  Пошана і повага   титули, просування по службі, звання,
  Соціальні (суспільні)   знаки поваги, признання заслуг, кар'єра клуби, асоціації, об'єднання
  Безпека   страхування, суспільна безпека, колективні  договори
  Біологічні   голод, спрага
  Потреби
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  На  нижчому рівні розташовані фізіологічні потреби: це — потреби втамовувати голод, спрагу, спати, мати дітей, мріяти. Це основні потреби, які називають базовими, або первісними, тобто це ті потреби, які необхідні для виживання індивіда і які зумовлюють можливість задоволення інших потреб. Більш складний характер носять потреби безпеки. Це мати дах над головою, мінімальну заробітну плату, щоб ростити своїх дітей, гарантії безпеки життя, забезпечення у випадку хвороби.
  Далі  розміщуються потреби соціальні — потреби належати до певного кола, виражати свої думки, отримувати певну достовірну інформацію тощо.
            Лист
           
  Лист № докум. Підпис дата
 
 
  Це  важливі потреби, оскільки людина —  істота соціальна, що спирається на думку  інших людей. Сама вона не завжди впевнена в своїй правоті або може сумніватися  у своїх поглядах. Інша справа — у групі, яка, впливаючи на нього, сприяє ствердженню його поглядів.   Далі  в ієрархії стоїть потреба досягнення успіхів і поваги. Бути визнаним — це перш за все потреба об'єктивно отримати оцінку своїх дій.
  І, нарешті, вищий щабель ієрархії потреб — потреба самовираження — стосується найвищих сфер людського буття — мистецтва, культури або творчої діяльності в усіх цих сферах. Ця потреба найбільш благородна з усіх, але водночас найважча в плані її задоволення.
  Виходячи  з ієрархії потреб можна зробити  такі висновки:
    задоволена потреба втрачає значення стимулу і створює нову потребу;
    не може бути задоволена яка-небудь потреба якщо не була задоволена потреба нижчого рівня;
    кожний індивід чи суспільство не перебуває постійно на тій самій стадії реалізації своїх потреб:
  Для кожного історично визначеного  ступеня розвитку суспільства в  цілому і для кожної окремо взятої країни конкретні суспільні потреби  можуть бути виявлені (виміряні) на трьох кількісно і якісно різних рівнях: 1) раціональних (розумних); 2) фактичних; 3) задоволених.
  Раціональний рівень потреб — це науково обґрунтований ідеал споживання, досягнення якого повинно прагнути суспільство. Сучасний рівень розвитку науки дозволяє достатньо точно визначити раціональні (розумні) рівні потреб основних матеріальних і духовних благ, ураховуючи фізіологічні особливості людини та соціальні й економічні інтереси суспільства. Так, у даний час розроблено фізіологічні норми споживання основних продуктів харчування, раціональні норми споживання головних непродовольчих товарів і раціональні норми забезпечення сімей товарами культурно-побутового та господарського призначення.
  
            Лист
           
  Лист № докум. Підпис дата
 
 
 
СЕРЕДНЬОРІЧНІ НОРМИ СПОЖИВАННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ В РОЗРАХУНКУ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ
Продукти Норма споживання
М'ясо і вироби з м'яса, кг 87
Риба і рибні консерви, кг 16
Молоко і молочні продукти, кг 467
Рослинні жири, кг 10
Яйця, шт. 365
Цукор, кг 44
Овочі і баштанні плоди, кг 164
Фрукти і ягоди, кг 133
Хлібопродукти, кг 120
Картопля, кг 95
 
 
 
 
 
 
 
Вид товару Кількість
Тканини, м2 58
Трикотажні вироби, шт. 8,25
Взуття шкіряне, пар 3,3
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РІЧНІ НОРМИ СПОЖИВАННЯ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ У РОЗРАХУНКУ НА ОДНУ ЛЮДИНУ 
 
 
 
 
 
 
НОРМАТИВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ТОВАРАМИ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО І ГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ (НА 100 СІМЕЙ) 
 
 
 
 

Товари Кількість
Телевізори 130
Пральні машини 85
Пилососи 60
Велосипеди 60
 
 
 
 
 
 
 
  Фактичні потреби відображають певний рівень розвитку виробництва і суспільства. Вони неоднакові для різних людей, соціальних груп, класів і країн. За своїм складом і обсягом фактичні потреби не збігаються з раціональними, оскільки формуються під впливом складного комплексу об'єктивних і суб'єктивних чинників.
  Задоволені потреби — це та частина фактичних потреб, які задоволені в певному минулому або можуть бути задоволені в майбутньому періоді.
  
            Лист
           
  Лист № докум. Підпис дата
 
 
  Досягнутий  у нашій державі рівень споживанням  продовольчих товарів забезпечує кількість калорій, які необхідні для відшкодування енергетичних затрат, пов'язаних з життєдіяльністю людини. Однак по цілому ряду товарів рівень споживання значно нижчий від фізіологічних норм їх споживання, і структура споживання все ще постійно погіршується в останні роки.   Ще  гірше становище зі споживання непродовольчих товарів. В умовах значного зниження життєвого рівня населення, зменшення  його грошових доходів населення  майже всі свої наявні кошти направляє  на купівлю продовольчих товарів. З  непродовольчих товарів купуються тільки найнеобхідніші речі: взуття, одяг тощо. Тому з кожним роком все більше стає розрив між фактичним споживанням непродовольчих товарів і нормами споживання основних непродовольчих товарів та нормативами забезпеченості населення товарами культурно-побутового та господарського призначення 

1.2. Роль торгівлі у задоволенні потреб населення 

1.2.1. Виникнення торгівлі 

  Ефективність  економіки прямо залежить від  досконалості механізму взаємодії  виробництва й споживання (пропозиції і попиту), які в умовах ринкового господарства розірвані між собою в просторі й часі. Формою реалізації такої взаємодії на даному етапі розвитку економіки є торгівля.
  Торгівля — це та галузь бізнесової діяльності, в якій дохід і прибуток створюються в результаті не виробничої, а посередницької діяльності, тобто в результаті різниці в цінах: між ціною, яку отримує виробник, та ціною, яку платить споживач.
  Відокремлення торгівлі в самостійну галузь сталося  стихійно в інтересах як виробників, так і споживачів. Щоб детальніше розібратися в цьому, уявімо собі примітивну економічну співдружність з 4 осіб: рибака, мисливця, гончара і фермера. Кожний з них повинен задовольнити свої потреби як у своїх товарах, так і в товарах сусідів.
  Задоволення потреб кожного з них може здійснюватися трьома різними способами: самозабезпеченням, децентралізовано і централізовано.
  Перший  спосіб — самозабезпечення, коли більша частина часу кожного з них  іде на виконання своєї роботи, а решту часу він займається іншими видами робіт. При цьому ефективність виконання ним інших робіт дуже низька. Схематично це можна зобразити таким чином: Рис. 1) Самозабезпечення; Рис 2) Децентралізований обмін; Рис. 3) Централізований обмін
            Лист
           
  Лист № докум. Підпис дата
 
 
  
  З метою  підвищення ефективності діяльності кожен виробник вступає у відносини з потенційними «покупцями своєї продукції». Але й децентралізований обмін продуктами діяльності здійснюється з великими затратами часу через потребу в установленні значної кількості зв'язків, тобто неефективно.
  При централізованому обміні на сцені між  ними з'являється нова дійова особа  — купець. Кожен виробник везе свої товари до купця й обмінює їх на все, що йому потрібно.Поява купця  знижує загальну кількість угод, необхідних для здійснення обміну в заданих обсягах. При цьому ускладнюються й економічні відносини з обміну товарами.
  Чому  виробники готові перекласти частину  роботи зі збуту своєї продукції  на посередників? Адже це означає, що вони якоюсь мірою втрачають контроль над тим, як і кому продають його товар. Однак використання посередників приносить виробникам значні вигоди, оскільки:
    багато виробників не має необхідних фінансових ресурсів для самостійного збуту своєї продукції на ринку;
    навіть якщо виробник може дозволити собі власні канали розподілу, у багатьох випадках він заробить більше, якщо вкладе гроші у свій основний бізнес;
    використання посередників пояснюється їх високою ефективністю в забезпеченні широкої доступності товарів і доведенні їх до цільових ринків. Завдяки своїм контактам, досвіду, спеціалізації й розмаху діяльності посередники пропонують виробникам більше того, що вони можуть зробити
  
            Лист
           
  Лист № докум. Підпис дата
 
 
самі;
    використання посередників значно зменшує кількість зв'язків між суб'єктами, необхідних для здійснення обміну в заданих обсягах, що підвищує їх ефективність.
  Споживачеві торгівля теж надає ряд переваг. Вона позбавляє споживача необхідності самому розшукувати необхідний йому товар. Можливість нагромадження в торгівлі товарних запасів дозволяє регулярно постачати їх покупцям у необхідний час і стані.
  Таким чином, торгівля є продуктом процесу  суспільного розподілу праці. З  розвитком виробничих відносин механізм і статус торгівлі змінювався. Натуральний обмін базувався на безпосередньому контакті виробника і споживача. Подальше ускладнення виробничих відносин і спричинена ним спеціалізація праці та поява грошей зумовили необхідність у торговельному посередництві й у формування відповідної галузі господарської діяльності — торгівлі.
  Тобто як галузь діяльності торгівля виникає тільки тоді, коли натуральне господарство втрачає свою замкненість і зароджуються мінові (ринкові) відносини з іншими господарствами. При цьому завданням торгівлі є часове і просторове зближення попиту і пропозиції шляхом посередництва між виробником і споживачем. Тому своїм призначенням торгівля має забезпечити:
    виробникові — гарантований збут його продукції;
    споживачеві — найякісніше задоволення його потреб;
    розвиток як виробництва і пропозиції, з одного боку, так і потреб і споживання — з другого.
 
1.2.2. Функції і роль торгівлі 

  Торгівля  як соціально-економічна категорія  виражає економічні відносини, що складаються  в процесі обміну, і відіграє важливу  роль у суспільному відтворенні. Процес суспільного відтворення  охоплює всю сукупність економічних відносин суспільства і являє собою безперервну взаємодію всіх його фаз: виробництва, розподілу, обміну і споживання.
  У цілому процесі відтворення відносини  виробництва є визначальними. При  цьому всі фази відтворення взаємозв'язані. Так, немає виробництва без обміну, а обмін передбачає виробництво, він зв'язує суспільне виробництво, розподіл і споживання.
  Торгівля  товарами народного споживання займає особливе місце серед різних видів  обміну у сфері обігу. Відповідно до вимог економічної теорії і практики на торгівлю в процесі суспільного відтворення покладено виконання двох суспільно необхідних функцій:
    організація й технологічне забезпечення просування товарів від виробника до споживача в просторі і часі;
    організація і технологічне забезпечення процесу зміни форм вартості з товарної на грошову,
  
            Лист
           
  Лист № докум. Підпис дата
 
 
тобто організація роздрібного продажу  товарів та послуг.   Виконання цих функцій — єдиний процес, оскільки товари являють собою єдність споживної вартості і вартості.
  Торгівля  доводить товари від виробника до споживача шляхом купівлі-продажу. При цьому забезпечується не тільки їх реальне просування зі сфери виробництва  у сферу споживання, але і зміна  форм вартості, реалізація вартості.
  Вирішальною ознакою торгівлі як форми обміну є зміна товарної вартості в грошову. Зміна форм вартості — неформальний процес і він не здійснюється автоматично. У процесі і в результаті реалізації виявляється відповідність вироблених товарів попиту і виявляється ступінь суспільної корисності і ефективності затрат. Тому без реалізації неможливо забезпечити нормальний процес суспільного відтворення.
  Від розвитку торгівлі, її здатності своєчасно  забезпечити реалізацію маси вироблених товарів залежать темпи розвитку роздрібного товарообігу, і відповідно, темпи всього процесу відтворення суспільного виробництва. Це пояснюється тим, що торгівля тісно пов'язана з усіма фазами суспільного відтворення: виробництвом, розподілом, обміном і споживанням.
  Орієнтація торгівлі на реалізацію товарів створює об'єктивні передумови для прискорення товарного обігу, зменшення часу перебування товарів у сфері обігу, що має великий народногосподарський ефект. Така значна роль торгівлі пояснюється тим, що саме в торгівлі завершується процес товарного обігу -— продані товари вибувають зі сфери товарного обігу і перестають бути товарами. У результаті цього створюється економічна основа для відновлення виробництва нових товарів.
  Разом з тим торгівля, у свою чергу, впливає  на розвиток виробництва: опосередковує зв'язок з іншими фазами суспільного відтворення, забезпечує його безперервність та узгодженість, дає можливість найбільш ефективно використовувати матеріальні ресурси для задоволення потреб населення, удосконалювати асортимент і якість товарів згідно з попитом різних груп споживачів.
  Взаємозв'язок торгівлі з розподілом здійснюється на основі розвитку грошового обігу, встановленні цін на товари. Суспільний продукт, призначений для задоволення суспільних та особистих потреб, підлягає розподілу по праці, тобто в установленні співвідношення між мірою праці і мірою споживання шляхом обміну грошових доходів населення на предмети споживання. Торгівля впливає на економічне значення реальних доходів і заробітної плати населення, роль матеріальних стимулів трудової діяльності.
  Кінцевою  фазою процесу відтворення і  кінцевою метою виробництва виступає споживання матеріальних благ. Взаємозв'язок торгівлі з особистим споживанням  виявляється перш за все через  ступінь задоволення потреб населення у товарах народного споживання.
            Лист
           
  Лист № докум. Підпис дата
 
 
1.2.3. Торгівля і споживання 
  В умовах товарно-грошових відносин потреби  населення виносяться на ринок в  вигляді платоспроможного попиту. Тому у їх задоволенні надзвичайно важлива роль належить роздрібній торгівлі.
  Роздрібна торгівля — сфера підприємницької діяльності з продажу товарів чи послуг на підставі усного чи письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання.
  Роздрібна торгівля відіграє вирішальну роль у  забезпеченні особистого споживання. Понад 90 % усіх матеріальних благ, що надходять у сферу особистого споживання, реалізуються населенню через підприємства торгівлі і громадського харчування.
  На  роздрібну торгівлю покладено важливе  соціальне завдання — найбільш повне задоволення потреб усіх членів суспільства у товарах народного споживання. Роздрібна торгівля повинна забезпечити такий рівень і структуру споживання матеріальних благ, які б якнайбільше відповідали цілям формування гармонійно розвиненої, духовно багатої особистості. Вивчаючи процеси, що відбуваються у сфері споживання, вона покликана сприяти підвищенню культури споживання, формуванню розумних потреб шляхом виховання естетичних смаків населення, пропаганди і впровадження у споживання нових товарів, створення покупцям необхідних зручностей для придбання товарів з мінімальними затратами часу. Усе це вимагає постійних пошуків удосконалення торговельного обслуговування.
  Таким чином, розвиток торгівлі багато в чому визначає ефективність усього суспільного відтворення, і саме тому торгівлю дуже часто називають дзеркалом економічного життя держави. 

1.3. Завдання вдосконалення
торговельного обслуговування населення 
 

1.3.1. Передумови вдосконалення обслуговування 

  Особливої актуальності питання вдосконалення  торговельного обслуговування населення  набувають в умовах формування ринкових відносин. Різкий спад виробництва товарів народного споживання, зниження реальних грошових доходів населення, розвиток інфляційних процесів призводять до значного загострення соціаль- но-економічного напруження в Україні. Тому від чіткої організації роздрібної торгівлі, удосконалення торговельного обслуговування населення, швидкого доведення товарів від виробників до споживачів з мінімальними затратами, підвищення культури обслуговування покупців значною мірою залежатиме зниження соціально-економічного на-
            Лист
           
  Лист № докум. Підпис дата
 
 
пруження  в суспільстві.   На  вдосконалення торговельного обслуговування впливає ряд соціально- економічних факторів. Одним з найважливіших факторів удосконалення торговельного обслуговування населення виступає необхідність забезпечення наявності в продажу широкого асортименту високоякісних товарів. Спад виробництва товарів на вітчизняних підприємствах призводить до того, що наш ринок все більше заповнюють імпортні товари не найвищої якості. Низька ефективність вітчизняного виробництва призводить до того, що ціни на українські товари дуже високі, і населення з метою збереження коштів все частіше віддає перевагу імпортним товарам, навіть нижчої якості, але й нижчої ціни. Тому вирішення проблеми вдосконалення торговельного обслуговування населення перебуває в тісному взаємозв'язку з відродженням вітчизняної промисловості, насиченням ринку своїми товарами високої якості і за доступними для населення цінами.
  Розвиток  соціальної сфери в Україні до останнього часу здійснювався за так  званим залишковим принципом. Разом  з тим саме в соціальній сфері  реалізуються результати економічної діяльності держави, які зачіпають життєві інтереси всього населення — забезпечення продуктами харчування і промисловими товарами, покращання організації транспортного і медичного обслуговування, у вирішенні інших життєво важливих проблем, які суттєво впливають на відтворення робочої сили, створення сприятливих умов для життя людей.
  Розвиток  торгівлі за цим принципом призвів  до того, що торгівля не мала можливості надавати належної уваги розвитку своєї матеріально-технічної бази. У результаті цього забезпечення населення торговельною площею залишається на низькому порівняно з іншими країнами рівні. Достатня ж забезпеченість населення роздрібною торговельною мережею, раціональні типи та зручне для покупців розміщення магазинів, оснащення їх сучасним обладнанням, відповідність планувань магазинів вимогам торговельно-технологічного процесу сприяють зменшенню нераціональних затрат часу населення на придбання товарів. 

1.3.2. Витрати споживання 

  Торгівля  суттєво впливає на затрати часу населення, пов'язані з задоволенням потреб у їжі, одязі, товарах культурно-побутового призначення, бо основна частина цих потреб задовольняється обміном грошових доходів на товари через систему торгівлі. Затрати часу на отримання необхідних предметів споживання мають назву витрат споживання. Суспільство зацікавлене в постійному зниженні витрат споживання, оскільки цей процес сприяє вивільненню часу населення. Вільний час виступає багатством суспільства і поряд з іншими показниками характеризує рівень життя народу. Це пояснюється тим, що вільний час є необхідною умовою гармонійного розвитку людини і суспільства в цілому.
            Лист
           
  Лист № докум. Підпис дата
 
 
  Розвиток  торгівлі і підвищення якості торговельного  обслуговування населення сприяє зниженню витрат споживання і цим самим робить все більшу частину неробочого часу дійсно вільним часом.   Витрати споживання, пов'язані з торговельним обслуговуванням населення, становлять основну частину загальних витрат споживання (крім часу, пов'язаного з роботою транспорту, розміщенням і розвитком промисловості і сільського господарства). Величина витрат споживання залежить від двох факторів:
  1) ступеня розвитку промислового приготування їжі, предметів одягу, яке впливає на величину вивільнення часу населення, пов'язаного з домашньою роботою;
  2) організації торгівлі, розвитку форм обслуговування, які впливають на величину часу, необхідну для здійснення купівель товарів народного споживання.
  Збільшення вільного часу через скорочення його затрат на працю в домашньому господарстві виступає найефективнішим способом вирішення цієї проблеми на сучасному етапі розвитку економіки. Економії затрат часу на працю в домашньому господарстві, які нині становлять 19—27 % усього неробочого часу, можна досягнути завдяки розвитку і вдосконаленню роботи сфери обслуговування населення — торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування.
  Особливо велика роль у збільшенні вільного часу населення належить торгівлі. Річ у тім, що затрати часу населення на придбання товарів у роздрібній торговельній мережі сьогодні надто великі і саме тут є значні резерви для збільшення вільного часу населення.
  Статистика показує, що в загальних затратах часу на придбання товарів тільки 20 % часу витрачається безпосередньо на процес обслуговування населення на підприємствах роздрібної торгівлі. З решти 80 % найбільшу питому вагу займають затрати часу населення на дорогу в магазин і назад (від 31 до 46,6 %). Як видно, саме тут особливо багато невиробничих затрат часу населення і є значні резерви для збільшення вільного часу населення.
  Відомо, що затрати часу населення на дорогу в магазин і назад в основному визначаються розмірами роздрібних торговельних підприємств. Адже великі підприємства мають значний радіус дії і, таким чином, віддаляються від покупців, і навпаки, малі торговельні підприємства розміщуються ближче до населення, яке вони обслуговують. Цілком зрозуміло, що для покупців вигідне близьке розміщення підприємств, що їх обслуговують, тому що це до мінімуму зменшує затрати часу на дорогу в магазин і назад. Але наближення магазинів до покупців викликає необхідність подрібнення роздрібних торговельних підприємств, що негативно впливає на ефективність їх використання. Теорія і практика підтверджують, що важливим фактором підвищення соціально-економічної ефективності діяльності роздрібної торговельної мережі є збільшення її розмірів. Це пояснюється тим, що організація торговельного процесу в більш великому підприємстві дозволяє застосовувати різні засоби механізації трудомістких процесів, найбільш раціонально організовувати працю його ро-
  
            Лист
           
  Лист № докум. Підпис дата
 
 
бітників. Крім того, питомі затрати на будівництво 1 м2 торгової площі у великих магазинах нижчі, ніж у малих.   Разом з тим питання збільшення розмірів магазинів не таке вже й просте. Річ у тім, що збільшення магазинів понад оптимальні розміри призводить до погіршання економічних (товарообіг на 1 м2 торгової площі, товарообіг на 1 працівника магазину) і соціальних (затрати часу населення на дорогу в магазин і назад) показників.
  В останні роки в роздрібній торговельній мережі практично не дотримується спеціалізація магазинів, що призводить до розпорошування товарів по різних типах магазинів. Це змушує населення багато часу витрачати на пошук необхідних йому товарів у торговельній мережі. Проблема значно ускладнюється тим, що в різних магазинах робиться різний розмір торговельної надбавки, що призводить до різниці і цінах на одинакові товари в різних магазинах, що ще більше впливає на затрати часу на придбання товарів.
  Суттєвим фактором зниження витрат є також скорочення затрат часу на процесс обслуговування  покупців на підприємствах роздрібної торгівлі. Дані затрати часу як уже відзначалося становить 20% усіх затрат часу на придбання товарів. Причому в останні роки  дані затрати часу мають тенденцію до зростання. Це пояснюється  цілковитою від використання такого прогрессивного методу обслуговування, як самообслуговування. Тому й у данному напрямку торговельним підприємствам і організаціям є чимало роботи.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.