На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


дипломная работа Розробки програмно-апаратного комплексу тарифкацї блнга телефонних розмов та нтернету

Информация:

Тип работы: дипломная работа. Добавлен: 07.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 23. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Розробки  програмно-апаратного комплексу тарифікації  і білінга телефонних розмов та інтернету.

Дипломна  робота

1 автоматизації обліку  Інтернет послуг

 
     1.1 Сучасний стан  автоматизації обліку  Інтернет послуг 

     Автоматизована  система розрахунків NETUP UTM 5.0 [1] призначена для здійснення комплексного обслуговування абонентів підприємств зв'язку. За допомогою системи UTM 5.0 здійснюються всі основні кроки взаємин з клієнтами: укладення договорів, здійснення технічної підтримки, підрахунок що надаються клієнтові послуг, виставляння рахунків, виписування рахунків-фактур, актів выполенных робіт, різних звітів і багато що інше. На даний момент при роботі з UTM можна організувати надання наступних послуг:
     – Доступ в інтернет через виділені лінії (Ethernet, Radio Ethernet, мережі кабельного телебачення, xDSL, VPN, PPPoE і ін.)
     – Доступ в інтернет за допомогою Dial-up (за договором, по інтернет-картах)
     – Доступ в інтернет через точки  публічного доступу (хотспот)
     – E-mail хостинг і WWW-хостинг 
     – Класична телефонія 
     – IP-телефонія (VOIP)
     Оскільки  багато послуг, що надаються через  локальну мережу, пов’язані з використанням IP-трафіку і дуже часто їх об'єм пропорційний використаному трафіку, то можна організувати підрахунок послуг, не перерахованих вище, таких як доступ до ігрового сервера, доступ до відео- і музичного сервера, надання в платне користування файлового сервера і т.п.
     Білінгова система UTM 5.0 дозволяє створювати безліч тарифів, задаючи різну вартість трафіку залежно від об'єму  вже викачаного трафіку від напряму (наприклад, український-зарубіжний), часу доби або дня тижня. Також можна вести облік по преважаючому трафіку. Для послуг Dial-up можна задати різну вартість часу з'єднання залежно від часу доби і дня тижня. У тарифах для класичної і IP-телефонії також задається різна вартість часу розмови залежно від напряму дзвінка. У системі можливий облік послуг (а також прийом платежів) в різних валютах.
     Як  альтернатива клієнтському web-інтерфейсу користувача існує клієнтська програма UTM Wintray. За допомогою UTM Wintray користувач може у будь-який момент перевірити баланс свого особового рахунку, включити/виключити доступ в інтернет для свого комп'ютера, відправити (або отримати) повідомлення адміністратора. У UTM Wintray вбудований функціонал захисту від несанкціонованого доступу в інтернет третіми особами.
     Крім  внесення даних про оплату послуг через оператора існують альтернативні  способи поповнення особового рахунку. Так, UTM підтримує роботу з передоплаченими  інтернет-картами. Також є можливість роботи з картами платіжної системи Рапіда. Уніфікований механізм внесення зовнішнього платежу дозволяє набудувати роботу практично з будь-якими платіжними системами і бухгалтерськими програмами (наприклад, 1С-Бухгалтерія, системи банк-клієнт і ін.).
     Білінгова система UTM 5.0 підтримує наступні операційні системи: Linux, FREEBSD, Solaris SPARC, Windows (NT, 2000, XP, 2003 та бази даних: MYSQL, POSTGRESQL
     В якості устаткування для збору первинних  даних по трафіку необхідно використовувати:
     – маршрутизатор на основі ПК з ОС Linux, FREEBSD, або Windows (NT, 2000, XP, 2003)
     – будь-яке устаткування, що підтримує  експорт даних у форматі NetFlow v.5
     – будь-яке устаткування, що підтримує  експорт даних у форматі Cisco IP Accounting
     – будь-яке устаткування, що надає  дані по трафіку у вигляді таблиці, що містить IP-адресу джерела, IP-адреса одержувача і кількість переданих байт.
     Наприклад, Cisco, MikroTik, NSG, Revolution, Cabletron, Huawei.
     Для надання послуг dial-up можна використовувати  будь-яке устаткування, що підтримує авторизацію і акаунтинг по протоколу RADIUS. Наприклад, Cisco AS5350, USR NetServer, Lucent MAX6000, Huawei, NSG, сервер доступу на основі ПК з ОС Linux, FREEBSD або Windows Server.
     Для надання послуг IP-телефонії, можна  використовувати будь-яке устаткування, що підтримує авторизацію і аккаунтинг по протоколу RADIUS. Наприклад, Cisco AS5350, сервер VOIP на основі ПК з ОС Linux, FREEBSD або Windows.
     Білінгова система "BG-білінг" [2] створена для автоматизації діяльності операторів зв'язку. Великий набір модулів дозволяє тарифікувати широкий круг послуг, таких як:
     – комутований доступ в Інтернет
     – доступ в Інтернет за картками
     – доступ в Інтернет по виділених лініях
     – доступ в Інтернет по VPN
     – IP - телефонія
     – послуги класичної телефонії
     – послуги кабельного телебачення
     – послуги цифрового кабельного телебачення
     В даний час система упроваджена  і успішно експлуатується в декількох  десятках організацій по всій територии  СНД і зарубіжних країн.
     Програма  написана на Java в клиент-серверному варіанті з використанням бази даних MYSQL. АРМ адміністратора системи і операторів реализовані у вигляді GUI додатку. Для абонентів доступний Web-інтерфейс.
     Можливості BG-Billing по обліку різних сервісів абонентів  реалізовані за допомогою модулів. Використання модульної архітектури дозволяє швидко розробляти підтримку нового вигляду сервісу, а клієнтам гарантує можливість простої оптимізації системи під вирішуваний круг завдань. До основних модулів сисиеми відносяться:

     1) Модуль комутованих з'єднань(DIALUP)

    здатний авторизувати і підраховувати трафік і час будь-якого комутованого (не постійного) з'єднання, що підтримує протокол RADIUS: DIALUP, VPN;
    відновлення підрахунку з'єднання після перезавантаження RADIUS сервера або розриву мережі;
    наявність режиму активної перевірки з'єднання на предмет його існування по протоколу SNMP або RSHELL;
    обмеження доступу клієнтам по телефонах дозвону, часі, телефону дозвонювача;
    обмеження напрацювання логіна за часом і трафіком;
    обмеження кількості одночасних з'єднань;
    зміна вартості трафіку і часу по годинах, днях тижня та місяця;
    підтримка протоколів авторизації PAP, CHAP і MS-CHAP v.2 з генерацією ключів шифрування MPPE-128;
    підтримка пулів адрес, що динамічно роздаються клієнтам;
    перегляд клієнтом сесій і напрацювання по логінах через WEB статистику, можливість зміни клієнтом пароля доступу.
    взаємодія з модулем Картки, створення логіна по Інтернет-карті. Вивантаження вільних логінів для генерації карток;
    перегляд звіту за договором через клієнт BGBilling з можливістю збереження в HTML файл і відправки на Email;
    монітор з'єднань і помилок авторизації: проглядання з'єднань як завершених так і поточних, RADIUS запитів по цьому з'єднанню, помилок авторизації з вказівкою причини, по якій був заборонений доступ;
    підтримка CallBack;
    примусове завершення з'єднань (через консольне управління RADIUS сервером);
    вбудований NetFlow колектор: можливість підрахунку трафіку усередині сесії з діленням за типами з різною ціною.

    2)  Модуль підрахунку виділених  каналів (IPN)

    підрахунок  постійних з'єднання грунтуючись на логах trafd або будь-яких інших логах, приведених до стандарту білінгу;
    гнучкий поділ трафіку по видах з різною тарифікацією;
    докладні денні, місячні і річні звіти по трафіку договору;
    ведення пулу адрес з автоматичним перенесенням адрес між договорами;
    можливість блокування клієнта через менеджер файрвола;
    автоматичне блокування клієнта після досягнення нуля балансу;
    автоматичне розблокування після поповнення балансу;
    гнучкі тарифні плани з можливістю ділення вартості по днях місяця, тижня, датам. Диференціація вартості від об’єму вже використаного трафіку;
    перегляд статистики користувачем через WEB інтерфейс
    можливість самостійного управління шлюзом користувачем через WEB інтерфейс для запобігання використанню його адреси;
    підтримка збору статистики по протоколу NetFlow
    розсилки сесій і напрацювання на e-mail.

    3) Модуль IP телефонії (VOICEIP)

    підтримка різного устаткування: CISCO, Mediant, Lucent. Можливість додавання підтримки  будь-якого іншого устаткування;
    підтримка програмних GATEKEEPER-ів (GNUGK, Aqua);
    довідник напрямів з різними вартостями дзвінка;
    зміна вартості часу по годинах, днях місяця, тижня;
    перегляд клієнтом сесій і напрацювання по логінах через WEB статистику, можливість зміни клієнтом пароля доступу. Перегляд напрацювання по напрямах;
    взаємодія з модулем Картки, створення логіна по Інтернет-карті. Вивантаження вільних логінів для генерації нових карток;
    перегляд звіту за договором через клієнт BGBilling з можливістю збереження в HTML файл, друк і відправки на e-mail.
    монітор з'єднань і помилок авторизації, RADIUS запитів по цьому з'єднанню, помилок авторизації з вказівкою причини, по якій був заборонений доступ.
    авторизація по логіну або номеру дозвонювача;
    режим роботи без авторизації для корпоративних користувачів, підрахунок з'єднань по завершенню;
    розсилка сесій і напрацювання по логінах і напрямах на e-mail клієнта.

    4) Модуль Картки + видалені платежі (card)

    ведення бази карток;
    завантаження карток з текстового файлу;
    ведення бази ділерів, з передачею карток ділерам;
    видалені платежі через ділерів. HTTP(S)+XML протокол. Клієнтський Web-додаток;
    звіти по платежах ділерів;
    поповнення клієнтом балансу картками через WEB – інтерфейс;
    ведення історії за картками клієнта;
    інтеграція з модулями VOICEIP і DIALUP – можливість використання карток для створення логінів в цих модулях.

    5) Модуль телефонії (PHONE)

    облік операторських  взаєморозрахунків і послуг абонентам;
    підрахунок телефонних логів, наданих в стандартному форматі;
    зміна вартості часу по годинах, днях місяця, тижня;
    тарифікація дзвінків по зонах і префіксах;
    автоматичне завантаження, підрахунок логів;
    можливість перерахунку логів;
    WEB-интерефейс клієнта. Перегляд дзвінків, напрацювання по телефонах, напрацювання телефону по напрямах;
    звіти за договорами з можливістю відправки на пошту, друк, збереження у файл;
    Можливість похвилинної/посекундної тарифікації;

    6) Модуль абонплат (NPAY)

    автоматичне нарахування абонплат користувачам. Можливість як глобальної установки  розміру абонплати, так і зміна  її розміру для кожного користувача;
    нарахування абонплат залежно від напрацювання в інших модулях;
    режими нарахування: щомісячний, щоденний, авансовий, до поточної дати;

    7) Модуль TrayInfo (TRAYINFO) дозволяє клієнтові  оперативно дізнатися про залишок  свого балансу а також миттєво  перейти на сторінку статистики.

    8) Модуль Звіти (REPORTS). Система звітів  як по загальному модулю (відкриті/закриті  договори, платежі, напрацювання) так  і по окремих модулях (VOICEIP, DIALUP, Картки ). Можливість збереження  в PDF, Excel, HTML, друк. Підтримка графіків  і діаграм.

    9) Модуль WebMoney (WM)

    можливість  поповнення клієнтом рахунку з використанням WM;
    перегляд платежів клієнта в договорі.

    10) Модуль бухгалтерії (BILL)

    генерація рахунків для клієнтів як самостійно через сторінку статистики так і  примусово адміністратором;
    облік рахунків, пошук і нарахування в баланс після позначки адміністратором;
    автоматичне рознесення виписок вивантажених у форматі 1С;
    підтримка декількох банківських рахунків;
    генерація друкарських форм рахунків і рахунків-фактур з виводом на друк.
    Автоматизована  система розрахунків (АСР) "Білл-Майстер" [3] створена з урахуванням багаторічного і обширного досвіду експлуатації вузлів операторів зв'язку, відповідає передовим стандартам ринку сучасних автоматизованих систем розрахунку телекомунікаційних послуг.
    АСР "Білл-Майстер" забезпечує наступні можливості:
    ведення розрахунків у валюті особового рахунку;
    реєстрацію платежів в різних валютах;
    ведення курсів валют по відношенню до внутрішньої валюти системи;
    облік фінансових періодів і автоматичну обробку процедур відкриття і закриття періодів;
    ведення розрахунків з урахуванням різниці курсів виставлених рахунків-фактур і отриманих платежів;
    ведення розрахунків з урахуванням специфіки оподаткування за договором;
    автоматичне і ручне формування фінансової і ліцензійної звітності відповідно до законодавства;
    зберігання історії надання послуг і ведення взаєморозрахунків за період;
    ведення книги покупок;
    ведення книги продажів;
    можливість реалізації різних способів оплати, зокрема облік платіжних карт, використовуваних як для поповнення рахунку, так і для організації доступу до послуг Dial-Up і картковій телефонії з технології Voice IP.
    можливість роздільного обліку послуг з інформаційних доменів;
    можливість тарифікації наданих послуг з урахуванням календарної дати надання послуг, часу доби і об'єму наданих послуг за звітний період;
    можливість управління генерацією, реалізацією, використанням і блокуванням платіжних карт;
    можливість реалізації бонусних програм заохочення клієнтів що поповнюють свій особовий рахунок за допомогою карт. Підтримуються бонуси по картах певного пакету, що нараховуються одноразово або при кожному платежі після перевищення певного порогу суми платежів. Бонусні програми вирішують конфлікти бонусів на основі терміну дії і правил відпрацювання конкуруючих бонусів.
    АСР "Білл-Майстер" не має програмних обмежень по кількості тарифів і  тарифних планів і кількості підтримуваних  користувачів в рамках реалізованих алгоритмів.
    Розглянута  система втановлюється програмною надбудовою над мережевою інфраструктурою оператора зв'язку, створюючи віртуальну модель того середовища, в якому вона функціонує. Таким чином, "Білл-Майстер" дозволяє ієрархічно відображати наявне мережеве устаткування, а також інших учасників процесу роботи оператора зв'язку.
    Модульна структура АСР "Білл-Майстер" дозволяє конфігурувати системи з таким набором модулів, який найточніше відповідає потребам провайдерів в частині управління телекомунікаційними послугами, формування звітів, виконання інших облікових завдань.
    Система має багаторівневу модульну архітектуру, в основі якої лежать СУБД, сервер додатків, програмні модулі і агенти. Архітектура АСР Білл-Майстер передбачає наступні можливості:
    розширення функціональності системи;
    використання на різних програмних і апаратних платформах;
    адаптації до бізнес-процесів постачальників послуг електрозв'язку;
    адаптації до різних видів телекомунікаційного устаткування і протоколів взаємодії;
    інтеграції з інформаційними системами підприємства.
    Модулі  системи об'єднані єдиним інформаційним  сховищем репозиторного типу, організованим на основі сертифікованої СУБД, а так само єдиним графічним інтерфейсом управління, реалізованим з використанням Web-технологій. Модулі є не тільки системним, але і маркетинговим розбиттям функціонала.
    В умовах динамічного розвитку ринку телекомунікацій, услід за розширенням спектру послуг, що надається операторами, підвищуються вимоги до апаратної частини. Для безперебійної роботи сервісів і ефективної тарифікації необхідні всі великі обчислювальні ресурси.
    Для функціонування автоматизованої системи розрахунків «Білл-Майстер» пропонуються надійні апаратні комплекси, зокрема на основі устаткування провідного світового постачальника Sun Microsystems.
    Як  альтернатива можуть розглядатися сервери  інших виробників, зокрема сертифіковані сервера Inpro Archer від компанії-виробника Інпро Компьютерз. Дана компанія пропонує лінійку серверів, від простих однопроцесорних серверів для підтримки малих робочих груп до багатопроцесорних високопродуктивних систем для обслуговування підприємств і кластерних систем, що забезпечують постійну доступність мережевих сервісів, стовідсоткову надійність і безвідмовну роботу.
    Інформаційна  система білінгу, абонентського  обслуговування і підтримки діяльності персоналу підприємств електрозв'язку «Буєр-телемережа» [4], забезпечує наступні основні функції:
    Єдиний білінг по всіх видах послуг, що надаються абонентам з боку оператора зв'язку (включаючи послуги провідної телефонії, послуги абонентам мобільних мереж, послуги автоматичного і замовленого міжміського і міжнародного зв'язку, послуги абонентам мереж персонального радіовиклику, послуги Інтернет, оренда каналів і споруд зв'язку і т.д.).
    Функції бухгалтерської системи в частині віддзеркалення прибуткової частини підприємства зв'язку відповідно до нормативних документів.
    Обслуговування абонентів згідно вимог нормативних документів і існуючих на підприємстві бізнес-процесів (від укладення договорів з абонентами до прийому оплат і реалізації зумовлених реакцій на зміни станів рахунків абонентів, включаючи обмеження зв'язку, автоінформування, функції бюро ремонту і т.п.).
    Управління комутаційним устаткуванням.
    Взаєморозрахунки з партнерами оператора зв'язку (відомчими операторами зв'язку, третіми фірмами, одержуючими відрахування від послуг, що надаються абонентам, наприклад, при прийомі рекламних оголошень по телефону і т.п.).
    Аналіз обороту фінансових коштів і маркетинговий аналіз.
    Підтримку діяльності, пов'язаної з обліком і експлуатацією об'єктів лінійно-кабельного господарства і систем передачі, зокрема з використанням цифрової карти міста, яка також була розроблена в рамках реалізації даного проекту з використанням програмного забезпечення фірми ESRI.
    У системі використовуються різні  варіанти моделей розрахунків з  абонентами і контролю їх особових рахунків, включаючи зумовлені реакції на зміну станів рахунків абонентів, направлені на абсолютне недопущення виникнення або контроль розмірів дебіторської заборгованості
    Передбачена можливість оперативного ведення субрахунків  абонентів, при якій особові рахунки абонентів змінюються в режимі, близькому до «гарячого» білінгу.
    Передбачена фіксація в системі бізнес - правил обслуговування абонентів, що є на підприємстві, з можливістю їх зміни.
    Використовуються  автоматичне знімання і тарифікація  трафіку, що отримується з різних АТС і комутаторів, що забезпечують мінімальну участь персоналу, оперативність отримання результатів тарифікації і широкі можливості аналізу трафіку.
    Передбачено управління з боку персоналу абонентського  відділу комутаторами і АТС із забезпеченням повної узгодженості бази даних білінгової системи і стану комутатора при зміні наборів послуг або станів послуг абонентів.
    Повний  розрахунок всіх абонентів за наслідками поточного дня відбувається автоматично  з подальшим формуванням аналітичної і фінансової звітності по операційному дню підприємства, доступною з ранку наступного дня персоналу підприємства. Одночасно доступні для пред'явлення абонентам всі нарахування і детальні розшифровки по наданих ним послугах по попередній день включно.
    Виключно могутня підтримка завдань технічного обліку об'єктів лінійно-кабельного господарства, систем передачі, рішення задачі призначення технічних даних, що включає зокрема використання цифрової карти міста.
    Використання  цифрової карти міста дозволяє задіювати візуальні аспекти сприйняття даних при роботі персоналу різних служб підприємств електрозв'язку, зокрема керівництво підприємства, планово-економічного відділу, абонентського відділу, служби лінійно-кабельного господарства.
    «Буєр-телемережа» спирається на використання СУБД Oracle, що працює як на персональних комп'ютерах, так і на кластерах, на різних апаратних платформах і під різними операційними системами. Застосування СУБД Oracle забезпечує надійність, масштабованість, переносимість, можливість ефективної реалізації різних, зокрема територіально розподілених, схем функціонування системи, що відрізняються складом, характеристиками, розташуванням і призначенням серверів баз даних і додатків, використовуваних каналів зв'язку, устаткування клієнтських місць (включаючи застосування символьних терміналів).
    Протоколювання  діяльності персоналу при змінах в базі даних, аудит об'єктів бази даних, адміністрування користувачів, бізнес-додатків, ролей і т.п., здійснюється з використанням як штатних засобів  СУБД Oracle, так і спеціально розроблених.
    Система підтримує роботу з будь-якими  валютами і умовними розрахунковими одиницями, забезпечуючи ведення і  роздільне використання декількох (необмежено багато) курсів конвертації. Допускається зміна правил формування фінансових документів в межах, визначуваним законодавством, для кращої відповідності особливостям конкретного оператора зв'язку.
    Забезпечується  ведення історій абонентських установок, абонентів, договорів, платежів, тарифів  і т.п.
    Забезпечується  інтерфейс з фінансовими (бухгалтерськими) системами, зокрема, системою «ПАРУС», а також системами абонентського обслуговування (автоінформування, автодозвон, сервісні телефонні карти, «інформаційний кіоск» і т.п.)
    Функціонально система «Буєр-телемережа» включає наступні основні модулі:
    – «Буєр-mobile» –система білінгу для  оператора мережі рухомого радіозв'язку.
    – «Буєр-i» – система білінгу  для Інтернет-провайдера.
    – «Буєр-тфоп»  – система білінг для оператора фіксованого зв'язку (ТФОП).

    Розглянемо  більш детально систему «Буєр-i». Продукт призначений для Інтернет-провайдерів, що надають доступ до мережі по комутованих/виділених лініях, послуги хостингу, електронної пошти, доступу до конференцій, послуги передачі даних. Включає ведення тарифів, абонентське обслуговування, завантаження і обробку трафіку, оцінку вартості записів – тарифікацію, систему розрахунків і виставляння рахунків, роботу з розрахунково-платіжними документами, звіти. Реалізовані алгоритми взаємодії з устаткуванням з використанням протоколу SNMP: знімання трафіку з маршрутизаторів, управління профілем абонента, розрив з'єднання при відповідній оцінці стану дебіторської заборгованості для абонентів Dial-Up. Передбачається можливість отримання звітів і інформування абонентів через WEB інтерфейс, реалізована підтримка роботи з інтернет-картами.

    Додаткові переваги:
    відкрита архітектура, наявність Буеръ-API для інтеграції з третіми системами, бухгалтерськими програмами;
    система звітів, що настроюється;
    вибір моделі білінгу (кредитова, авансова та ін.) та тарифікації (можливість використання лічильників на певні інтервали, дати, різна тривалість);
    підтримка комутованих (DialUp), постійних з'єднань (NetFlow, Ethernet, PPPoE), пошта, колокація, хостинг;
    гарячий білінг (On-Line) з розривом з'єднання (PPP, PPPoE);
    управління устаткуванням (SNMP, Telnet, RS-232, Corba, ACTIVEX, rlogin і ін.);
    підтримка взаємодії з мережами складної структури – використання абонентських груп по підключенню;
    розширене абонентське обслуговування (робота із заявами і листами, визначення технічної можливості, формування нарядів);
    управління профілем і послугами абонента, підтримка інформаційного стану абонента, забезпечення блокувань і умовної таификации постійних послуг;
    підтримка роботи з дебіторами при кредитній системі оплати (контроль ИБС, контроль операторами), аналіз надійності абонента;
    підтримка інформування SMS, E-mail на власні точки доступу і загальні для клієнта – WWW самообслуговування абонентів;
    підтримка карткової платформи;
    підтримка різних податків (ПДВ, НСП), зокрема різних ставок;
    підтримка роботи видалених АРМ абонентського обслуговування, прийому платежів, в т.ч. з підтримкою ККМ;
    підтримка роботи з партнерами і диллерами (продажів і послуг);
    підтримка функцій складу для видачі партнерам устаткування, договорів і т.п.;
    HASP Security Agent і Watchdog Ethernet Utility - контроль за підключенням по Ethernet без підтримки PPPoE.
      Розглянути  програмно апаратні комплекси білінгу  послуг інтернет провайдера призначені для великих компаній, є досить громізкими та вартісними і тому не доцільне їх застосування для невеликих фірм, що надають послуги доступу до мережі обмеженому числу клієнтів.

       1.2 Типові послуги інтернет-провайдера

 
      Доступ  до Internet можна отримати встановивши  зв’язок з провайдером послуг Internet (Internet Service Provider). Провайдер виступає в якостi посередника (провiдника) Internet, забезпечуючи пiдключення користувачiв до Internet через маршрутизатор Internet. Користувач пiдключається до маршрутизатора провайдера за допомогою телефона або видiленої лiнiї.
      Бiльшiсть  провайдерiв є прямими провайдерами. Для таких провайдерiв надання  доступу в Internet є основним видом  їх дiяльностi. Їм сплачують разовий  вступний внесок плюс пiдписну плату. Вони переважно надають користувачам все програмне забезпечення, необхiдне для пiдключення. Додатковi послуги, що надаються провайдерами можуть iстотно вiдрiзнятися. Однi провайдери надають тiльки можливiсть доступу до Internet без будь-яких додаткових можливостей. Iншi - можуть здавати в оренду мiсце для особистого Web–сервера, запропонувати можливiсть постiйного пiдключення або допомогти в оформленнi i веденнi Web–сервера.
      В залежностi вiд способу застосування iснує кiлька способiв пiдключення  до мережi Internet.
      1. Переписка i електронна пошта – найпростiша форма застосування Internet. Пiдключення, що дозволяє переписуватися та користуватися електронною поштою, є найпростiшим по установцi i найдешевшим в експлуатацiї.
      2. Доменний доступ – з провайдером заключається договiр про можливiсть безпосереднього доступу до Internet, за який вноситься мiсячна або рiчна плата. Подiбний вид доступу найчастiше використовується в органiзацiях, якi використовують ресурси Internet для отримання загальної iнформацiї, проведення iнтерактивних дослiджень або придбання товарiв та послуг.
      3. Клiєнтський доступ використовується для запуску Internet-додатків на робочих станцiях (наприклад, програмне забезпечення для торгiвлi акцiями, яке зв’язується з брокерськими конторами або комунiкацiйною програмою, яка проводить конференцiю в режимi реального часу). Подiбнi приложення самостiйно встановлюють пiдключення до Internet пiд час запуску i вiдключаються в момент завершення роботи.
      4. Постiйний прямий доступ до Internet використовується компанiями, що iнтенсивно пропонують свої товари та послуги через Internet; в якостi прикладу можна навести аiвакомпанiю з можливiстю бронювання квиткiв через Internet. Подiбний вид доступу є найдорожчим i його установка та супровiд вимагає додаткових послуг зi сторони провайдера.
      Для забезпечення обмiну повiдомленнями, доменного або клiєнтського доступу достатньо лише комутованого доступу (dial-up access) до провайдера; це означає, що для встановленя зв’язку, використовуються стандартнi телефоннi лiнiї або ISDN-лiнiї, якi бiльш швидко працюють, але коштують дорожче.
      Вирiшивши, як буде використовуватися мережа Internet, слiд визначити, яку кiлькiсть ресурсiв власної мережi можна видiлити для доступу в Internet. Доступ в Internet можна надати або всiм, або кiльком користувачам мережi. Якщо приймається рiшення надати доступ тiльки кiльком користувачам, тодi зручнiше буде налаштувати робочi станцiї таких користувачiв окремо; тобто встановити на таких станцiях модем та пiдтримку протоколу TCP/IP, пiсля чого такi користувачi зможуть самостiйно зв’язуватися з провайдером. Впровадження такого рiшення не займе багато часу, такий доступ легко супроводжувати i, крiм того, не знадобиться настроювати всю мережу для пiдтримки протоколу TCP/IP.
      Однак, якщо неохідно надати доступ до Internet всiм користувачам локальної мережі, то пiдтримку протоколу TCP/IP слiд буде встановлювати по всiй мережi. В такому випадку замiсть установки зв’язку за допомогою модему, доцiльно використати комутуючий маршрутизатор, який є вдосконаленою формою модема, призначеною для використання в мережах.
       Постiйне IP з'єднання по видiленiй лiнiї – абонент пiдключається до вузлу доступу до мережi Iнтернет по фiзичнiй 2-х, 4-х проводнiй лiнiї або цифровому каналу, при цьому вiн отримує послугу доступу до ресурсiв Iнтернет в режимi on-line цiлодобово. Для кожного клiєнта на вузлi доступу конфiнгуруються параметри маршрутизацiї трафiку.
       Доступ  по комутованiй лiнiї— абонент пiдключається  до вузла доступу до мережi Iнтернет, використовуючи телефонну мережу загального користування (ТфМЗК), при цьому вiн  отримує послугу доступу до ресурсiв Iнтернет в режимi on-line. Оплата стягується за час з'єднання.
       Електронна  пошта – абонент отримує адресу електронної пошти та поштову скриньку, при цьому для абонента резервується дисковий простiр для поштової скриньки на поштовому серверi провайдера, обсяг необхiдного дискового простору замовляється абонентом. Можна створити одну або кiлька поштових скриньок. З'єднання з поштовим сервером може бути органiзовано за протоколами POP3, IMAP чи UUCP.
       Необхідною  умовою для забезпечення функціонування Інтернет є надійна робота серверів доменних імен DNS, які виконують функції посередників між фізичними адресами та іменами ресурсів Інтернет. Провайдер може надавати послуги розміщення первинних та вторинних систем доменних імен клієнтів на своєму сервері доменних імен.
       Можга зареєструвати власний первинний та вторинний DNS (при цьому електронна адреса не буде містити адреси провайдера); зареєструвати структуру підприємства будь-якої складності, без проблем зареєструвати власний WWW або FTP-сервер, маючи власний DNS.
       При пiдключеннi до вузла доступу до мережi Iнтернет абонентiв з власними мережами чи автономними системами органiзується маршрутизацiя цих мереж чи автономних систем для доступу до свiтової мережi Iнтернет.
       Ці  послуги надаються Інтернет-провайдерам для забезпечення їх клієнтам доступу до Інтернет через зовнішні канали провайдера з використанням технічних ресурсів Укртелекому. При цьому, за доступ до Інтернет клієнт розраховується безпосередньо з провайдером, а провайдер, в свою чергу, розраховується з Укртелекомом за використання його технічних ресурсів.
       Телеконференцiї – абонент отримує доступ до серверу телеконференцiй провайдера, при цьому вiн має можливiсть пiдписуватись на групи новин за рiзноманiтними спрямуваннями (за бажанням) та приймати участь в роботi цих груп (читати повiдомлення та надсилати повiдомлення в цi групи).
       Вiртуальний FTP-сервер, призначений для розмiщення на ньому файлiв та забезпечененя доступу до них користувачiв Iнтернету. Провайдер Інтернет послуг може надавати можливість розміщення клієнтських віртуальних WWW або FTP-серверів на власному вузлі Інтернет. Оплата за сервер стягується відповідно до об'єму дискового простору, який він займає.
       Послуга "Розміщення WWW-сторінки" дозволяє абоненту публікувати в глобальній мережі Інтернет персональну WWW-сторінку з можливістю вільного доступу з мережі Інтернет. Оплата стягується в залежності від обсягу текстової та графічної інформації, яка організована у виді WWW-сторінки.
       Послуга доступу до вузла обмiну IP-трафiком – надається клiєнтам/провайдерам Iнтернет для розвантаження їх закордонних зв'язкiв вiд мiжпровайдерського IP-трафiку. Клiєнти отримують порт локальної мережi Ethernet на вузлi обмiну та мiсце для встановлення їх обладнання доступу до вузла. Клiєнти, що пiдключенi до вузла обмiну укладають мiж собою угоди щодо обмiну трафiку.
       Розміщення  фізичного серверу та надання  в користування фізичного серверу, для цього провайдером надається місце в телекомунікаційних шафах в спеціалізованих приміщеннях, забезпечується енергоживлення, а також підключення до Інтернет серверів. Атрибутом інформації в мережі Інтернет є адреса WWW-сайту. За кожною такою адресою є сервер, який зберігає доступну для всіх користувачів мережі інформацію. У свою чергу більшість серверів розташовані на спеціалізованих вузлах Інтернет.
      хDSL – високошвидкiсний цiлодобовий Iнтернет доступу по телефоннiй лiнiї з використанням технологiї хDSL. Швидкiсть передачi даних до 115,2 кбiт/с. хDSL – це телефон та Iнтернет одночасно по однiй лiнiї. Тобто, одночасно по однiй парi мiдного дроту, на якiй ранiше працював лише телефон, утворюється два незалежних цифрових канал для Iнтернету та телефону. При цьому голос (телефонний канал) передається цифровим потоком в 64 кбiт/с, що гарантує високу якiсть звучання та надiйне функцiонування будь-якого додаткового устаткування (факс, модем, тощо). В той час, коли не здійснюються телефонні розмови, швидкiсть доступу до Iнтернету збiльшується за рахунок використання телефонного цифрового потоку для передачi даних Iнтернету.
      DSL – в буквальному перекладi на українську мову – це цифрова абонентська лiнiя (Digital Subscriber Line). З'явився цей термiн з появою ISDN (Integrated Service Digital Network) – цифрового абонентського доступу, що був реалiзований з появою у 80-х роках нових цифрових автоматичних телефонних станцiї (цифрових АТС). Найчастiше термiн DSL використовувався в контекстi ISDN BRI (Basic Rate Interface) - цифрового доступу зi швидкiстю 160 кбiт/с.
      В даний час термiн майже повнiстю  втратив зв'язок з лiнiєю ISDN BRI та означає технологiю (набiр протоколiв фiзичного рiвня моделi взаємодiї вiдкритих систем OSI) для високошвидкiсної передачi дискретних сигналiв по фiзичнiй лiнiї (звичайно мiдному дроту). Бiльш загально пiд DSL розумiють сукупнiсть технiчних засобiв, що включає абонентську лiнiю зв'язку (кручену пару) та цифрову систему передачi, або так званi модеми, що забезпечують дуплексну (двонаправлену) передачу по абонентськiй лiнiї цифрових сигналiв.
      xDSL — В даний час iснує безлiч  рiзних "DSL-подiбних" методiв передачi iнформацiї по мiдному дротi. Всiх їх умовно об'єднують у сiмейство xDSL-технологiй. В лiнiях, що органiзованi на базi xDSL-обладнання трафiк передається тiльки у цифровому виглядi.
      У даний час xDSL найчастiше використовується для органiзацiї доступу кiнцевих користувачiв до мереж передачi даних загального користування, наприклад, Iнтернет.
      

      Рисунок 2.1 – Схема надання послуг xDSL 

       1. 3 Постановка задачі дослідження 

       Задача  полягає в розробці системи для  контролю і тарифікації телефонних дзвінків та надання доступу до мережі Інтернет клієнтів через офісну АТС. Ця система повинна складатися з програми тарифікації і програми білінга.
       Програма  тарифікації повинна фіксувати  дані про зроблені телефонні дзвінки  з порту офісної телефонної станції  і зберігати їх в базі даних комп'ютера для подальшої обробки,  тарифікації і надання звітів а також:
    проводити ефективний контроль і облік дзвінків;
    мати тарифні плани основних українських операторів зв'язку;
    проводити тарифікацію по різних тарифах в залежності від:
    а) географічної зони;
    б) часу доби зробленого дзвінка;
    в) категорії дня (будні, вихідні, свята);
    г) тривалості з’єднання;
    д) типу дзвінків;
    е) транку номера
    є) мінімального облікового часу;
    ж) мінімального часу замовлення;
    з) поточного курсу валют;
    мати передвстановлену базу кодів автоматичного зв'язку;
    коректно обробляти такі типи дзвінків, як вхідний, вихідний, транзитний, внутрішній, конференційий, переведений, без відповіді, а також час очікування до підняття трубки при вхідному двінку;
    підтримувати основні типи станцій ATC;
    мати встроєну систему розробки тарифних планів і часових зон будь-якої складності (тарифікаційні інтервали, нетарификуємі інтервали, пільгові періоди, зкидки, надбавки, облік абонплати, безплатні хвилини, ціна за з'єднання і т.д.);
    експортувати дані в інші формати;
    мати підтримку декількох валют;
    працювати з декількома станціями одночасно;
    мати документацію для користувача;
    друкувати рахунки в режимі реального часу;
    Програма  білінга повинна надати можливість зручно користуватися отриманою інформацією про телефонні дзвінки [1]:
    зберігати поточну і знищувати застарілу інформацію;
    настроювати параметри абонентів і зовнішніх форм;
    робити виборки по абоненту і періоду;
    робити сумарні виборки за період з проміжними сумами по абонентах і лініях;
    видавати результати на друк у зручній формі.
 
 
СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

    1. http://www.netup.ru/utm5.php
    2. http://bgbilling.bitel.ru/program/about.shtml
    3. http://www.bill-master.ru/system/description/
    4. http://www.bill-master.ru/system/description/ 
 

 

2 РОЗРОБКА АРХІТЕКТУРИ СИСТЕМИ 

       Розглянемо  у загальному випадку архітектуру  програмно-апаратного комплексу тарифікації  і білінга телефонних розмов dial-up послуг доступу до Інтернет. Як правило, комплекс підключається в уже існуючу систему телефонного зв'язку. В організації, що використовує комплекс, встановлено міні-АТС (надалі АТС) офісного типу. АТС має зовнішні канали зв'язку, які під'єднані до міської, або районної АТС (рис 3.1) та доступ до мережі Інтернет через зовнішні канали.
       Всередині організації встановлено кінцеві пристрої телефонного зв'язку (телефонні апарати, факси, модеми), які приєднані до АТС внутрішніми лініями. Під час роботи по комутуванню внутрішніх ліній між собою та зовнішніми лініями, АТС фіксує у внутрішній пам'яті інформацію про всі телефонні дзвінки і передає їх по спеціальному кабелю в комп'ютер, на якому встановлено програму тарифікації і програму білінга.
       Дані  поступають в програму через послідовний  порт комп'ютера,  сполучений кабелем  з послідовним портом АТС (або  іншого комутатора зі схожим функціональним призначенням). Спосіб і фізичний рівень прийому даних – RS-232. У процесі прийому дані без змін вносяться в лог-файл.
       Обробка вхідних даних здійснюється на основі установок для конкретного формату  АТС і складається з:
      читання даних з порта RS-232;
      за допомогою спеціальних символів визначається рядок даних;
      по шаблону визначаються поля і їх формати;
      значення полів проходять первинну обробку відповідно до форматів;
      дані з полів проходять обробку за спеціальним алгоритмом, використовуючи базу даних тарифів. В результаті визначається вартість, валюта, часові параметри і додаткові поля;

Рисунок 2.1 – Архітектура системи 

      виходячи  з вищевказаної  інформації визначається тривалість, ціна тарифної одиниці  і вартість розмови;
      формується вихідний рядок, що відображається в головному вікні програми тарифікації і виводиться в вихідну базу даних.
       Слід  зауважити, що процес тарифікації відбувається в режимі реального часу.
       Оператор, що працює з комплексом, при потребі  запускає програму білінга, яка дає йому можливість аналізувати інформацію про телефонні дзвінки і виводити на друк первинні документи (рахунок і сумарна відомість).
       Отже, комплекс складається з вже існуючої апаратної частини, яку необхідно  правильно підключити і двох програм, які потрібно розробити.
      2.1 Опис апаратного забезпечення 

       2.1.1 Типи АТС і формати виводу даних
       У станціях типу HICOM 300 програма CDR має  великі можливості по відстеженню будь-якого  вигляду дзвінків. Настройка програми CDR здійснюється фахівцями. Всі параметри вихідного рядка регулюються в програмі CDR. Візьмемо, як приклад, не складний рядок даних про дзвінки:
       $_9522+___314+___0+ОБ+_______________7977041+______000150+980318113007$
       Це  – запис файла CDR для міського дзвінка. Нижче подано розшифровку  для рядка даних в таблиці 1.
     Таблиця 1 – Розміщення полів даних для  АТС HICOM
Назва поля Початковий  байт Кінцевий байт Формат
Транк 2 6 -
Абонент 8 13 -
Лінія 15 18 -
Номер 22 43 -
Тривалість 47 56 dddddd
Дата 58 63 yymmdd
Час 64 69 hhmmss
Тип дзвінка 20 20 -
Статус  дзвінка 23 26 -
 
       У станціях типу MERIDIAN1 в залежності від  версії програмного забезпечення станції, програма CDR станції видає рядки  даних про дзвінки в декількох  виглядах. Для докладнішої інформації потрібно ретельно вивчати інструкцію користувача станції.
       Розглянемо  приклад рядка програми CDR версії вище за 20:
       N 110 00 A015 012 A006 024 07/17 17:26:57 00:00:58. 0 A92428430 & 000 000 & 000
Нижче подано розшифровку  для рядка даних в таблиці 2.
     Таблиця 2 – Розміщення полів даних для  АТС MERIDIAN1
Назва поля Початковий  байт Кінцевий байт Формат
Транк 11 17 -
Абонент 10 13 -
Лінія 7 11 -
Номер 54 73 -
Тривалість 40 48 hh:mm:ss
Дата 26 30 mm/dd
Час 32 39 hh:mm:ss
 
       У станціях типу HARRIS 20-20 набір і вигляд полів даних що видаються програмою CDR залежить від вибраної команди для видачі даних на пристрої негайного висновку.  Також всередині програми CDR визначається так званий набір фільтрів – параметри дзвінків, інформація про які буде видаватися на зовнішні пристрої.  Розглянемо приклад рядка програми CDR при виведенні всіх по команді REPORT:
       0000 002 06 00 00 980910 102927 102941 103000 000000 000 ---- 1004 --- 011405 001 001 003 001 ---- 0007 ---- 006 012015 0001 496356------------ ----------------- ----------------.
       Нижче подано розшифровку для рядка даних в таблиці 3.
     Таблиця 3 – Розміщення полів даних для  АТС HARRIS
Назва поля Початковий  байт Кінцевий байт Формат
Транк 114 119 -
Абонент 72 77 -
Line 50 63 -
Номер 10 26 -
Тривалість 60 78 -
Дата 1 9 yymmdd
Час 26 3 hhmmss
Тип дзвінка 6 8 -
Статус  дзвінка 10 11 -
Початок 26 32 hhmmss
Закінчення 40 45 hhmmss
Статус  черги 13 14 -
Конференція 16 17 -
ID абонента 54 56 -
Номер АОН 58 69 -
Код доступу 95 98 -
Вибраний  пристрій 100 103 -
Вибраний  № телефону 105 108 -
Вибраний  зворотній маршрут 21 24 -
Правильність  коду 135 139 -
Лічильник тарифікації імпульсний 156 160 -
Код рахунку 162 177 -
 
       У станціях типу PANASONIC формати рядків різних моделей АТС,  як правило,  схожі.  Є відмінності лише в  розташуванні даних в рядку і  форматах часу дзвінка. Приведемо приклад рядка станції KXTD-1232:
       Date Time Ext CO Dial Number Ring Duration Acc code CD
       11/30/98 10:31AM 104 09 080957977041 00:02'10
       11/30/98 10:32AM 102 03 9227081 00:00'30
       Нижче подано розшифровку для рядка  даних в таблиці 4. 

     Таблиця 4 – Розміщення полів даних для  АТС PANASONIC
Назва поля Початковий  байт Кінцевий байт Формат
Транк 24 25 -
Абонент 20 22 -
Line З0 43 -
Номер 27 5 -
Тривалість 58 65 Hh:mm:ss
Дата 1 8 Mm/dd/yy
Час 10 16 Hh:mmPP
Тип дзвінка 28 28 i=I
Статус  дзвінка 30 30 -
 
       У наведеному прикладі для виходу на міжміську лінію використовується префікс "0". Для виходу в місто  використовується префікс "9". При  настройці на рядок станції особливу увагу необхідно приділити настройці  формату часу дзвінка. У наведеному прикладі час 10:22. Поле в настройках має розмір 7 байтів і формат hh:mmPP. "PP" – означає включення режиму розпізнавання часу в форматі АМ/PM.
       У станціях типу CORAL використовується запис CDR простого вигляду:
       1991 11/06 12:31 5:05 7129 6230 Y
       1992 11/06 12:36 1:06 7115 6226 7416079
       1993 11/06 12:38 0:16 7100 6230 Y
       Нижче подано розшифровку для рядка  даних в таблиці 5:
     Таблиця 5 – Розміщення полів даних для  АТС CORAL
Назва поля Початковий  байт Кінцевий байт Формат
Транк 28 30 -
Абонент 35 38 -
Лінія 20 23 -
Номер 42 69 -
Тривалість 20 25 mm:ss
Дата 7 11 mm/dd
Час 14 18 hh:mm
Тип дзвінка 77 77 Y=I
Статус  дзвінка 82 84 -
 
       Рядок даних CDR станцій SAMSUNG не містить складностей  і є максимально інформативний:
       132 205 11:24 17:44:06 00:00:33 9562060
       132 204 11:24 17:45:21 00:00:34 5800000
       135 209 11:24 17:45:47 00:01:38 INCOMING
       131 210 11:24 17:47:20 00:00:00 9500002
       130 211 11:24 17:47:16 00:00:04 9500013
       Варто звернути увагу на відсутність року в полі Дата рядка станції. Програмою  в такому випадку рік буде підставлятися автоматично з системної дати.
       Нижче подано розшифровку для рядка  даних в таблиці 6.
     Таблиця 6 – Розміщення полів даних для  АТС SAMSUNG
Назва поля Початковий  байт Кінцевий байт Формат
Транк 4 6 -
Абонент 11 13 -
Line 45 49 -
Номер 48 68 -
Тривалість 37 44 hh:mm:ss
Дата 18 22 mm:dd
Час 26 33 hh:mm:ss
Тип дзвінка 48 49 IN=I
 
       2.1.2 Настройка АТС  для виводу даних
       Практично у всіх електронних телефонних станціях існує можливість збирати дані про  дзвінки, що відбуваються. Ця можливість полягає в тому,  що АТС може формувати запис про дзвінок з зазначенням деяких полів. Кількість і види полів в різних АТС відрізняються.
       В АТС функції реєстрації дзвінків виконує програма CDR - Call Detail Recording (або SMDR – Station Message Detail Recording). Записи можуть зберігатися в станції або видаватися на зовнішні пристрої – комп'ютер або принтер. Принципово в АТС можуть бути закладені додаткові можливості по тарифікації дзвінків, але, як правило, ці можливості не використовуються через складність освоєння і роботи з даними функціями оператором АТС.
       Для отримання даних CDR (SMDR) необхідно  запрограмувати АТС для видачі даних  на зовнішній пристрій. У будь-якій програмі CDR дзвінок повинен мати як мінімум наступні поля (атрибути дзвінка):
      Дату / Час (Date/Time) здійснення дзвінка;
      Тривалість, або ЧасЗавершення (ContinEndTime) дзвінка;
      Місце призначення (Номер);
      Ідентифікатор власника дзвінка (Абонент).
       Додатково можуть виводитися:
      Номери зовнішніх ліній (Лінія);
      Номери маршрутів (Транк);
      Ідентифікатори видів обслуговування.
       Кожна станція в програмі CDR може мати свій набір додаткових полів. Їх кількість  часто залежить від видів послуг, що надаються абонентам. У рядках CDR додаткові поля можуть виводитися в окремому полі в вигляді набору цифр або букв.
       Нижче подано види додаткових полів виходячи з функціональних особливостей АТС. Зрозуміло, що цей розподіл є умовним, оскільки додаткові функції АТС  по кожному з цих типів атрибутів  можуть перетинатися:
       Маршрутизація – це набір правил по виходу дзвінка у зовнішні телефонні мережі.  Він базується на принципах організації телефонних з'єднань в АТС. Коди ці можуть набиратися як АТС (в залежності від статусу абонента) так і самим абонентом. У рядку виводиться часто у вигляді цифр.
       Коди  доступу – частина набраного номера для доступу до сервісів в телефонній станції, розташована в рядку CDR окремо від безпосередньо набраного номера.
       Коди  авторизації – атрибут, що дозволяє ідентифікувати конкретного абонента.  Іноді входить в набраний номер. Існують АТС,  в яких цей код виводиться в рядок окремо від набраного номера або номера абонента.
       Персональні коди – коди,  що дозволяють певним абонентам вибирати необхідні види сервісу телефонної станції,  шляхом набору додаткових цифр або клавіш системного телефону.
       Коди  маршрутів – ідентифікатори правил набору станцією додаткових кодів,  правил виходу абонентів у зовнішні мережі і т.п. Аналіз цих кодів  дозволяє оптимізувати навантаження і  проходження дзвінків всередині  АТС.
       Коди  проектів – маршрути можуть об'єднуватися в логічні групи.  Ідентифікація обладнання дзвінка абонента по коду маршруту і є код проекту.  Часто ця функція використовується для підрахунку витрат певної групи абонентів (підрозділ, відділ і т.п.). Коди проектів можуть видаватися в рядку окремо у вигляді буквено-цифрового запису.
       Послуги – (переадресація, донабір при доступі  ззовні, доступ до зовнішніх серверів голосової пошти і запису переговорів, гучний зв'язок, конференція, АВН). Станції  з розвиненим сервісом, як правило,  мають можливості для видачі даних про послуги в рядках CDR у вигляді буквено-цифрових записів.
       Організаційні одиниці – станції, що використовуються декількома організаціями, можуть бути запрограмовані для таких умов (коди, маршрути і т.п.), але на практиці це рідко відбувається, і виникають конфлікти при розподілі витрат по оплаті телефонного трафіка. 

       2.1.3 Під'єднання АТС до комп'ютера
       Для забезпечення прийому даних необхідно  підключити комп'ютер до АТС. З'єднання  АТС і комп'ютера проводиться  штатним кабелем, що входить в  комплект постачання АТС, оскільки різні типи АТС можуть мати абсолютно різні схеми контактних з'єднань в кабелі. У випадку відсутності такого кабеля, його виготовляють, використовуючи схему, надану виробником АТС в документації. Нижче наведено схеми підключення роз'ємів DB-9, DB-25 кабелів для деяких АТС в таблицях 7 – 12.
     Таблиця 7 – Підключення роз'ємів кабеля для ATC KX-T1232, KX-TD816, KX-TD1232, KX-T336, KX-TD500
ATC Комп'ютер
Роз'єм DB-25P Роз'єм DB-25S Роз'єм DB-9S
Сигнал Сигнал Сигнал
FG 1 FG 1 - -
TXD 2 RXD 3 RXD 2
RXD 3 TXD 2 TXD 3
RTS 4 CTS 5 CTS 8
CTS 5 RTS 4 RTS 7
DSR 6 DTR 20 DTR 4
SG 7 SG 7 SG 5
DTR 20 DSR 6 DSR 6
 
     Таблиця 8 – Підключення роз'ємів кабеля для ATC GDK-100
ATC Комп'ютер
Роз'єм DB-9P Роз'єм DB-25S Роз'єм DB-9S
Сигнал Сигнал Сигнал
TX 2 RX 3 RX 2
RX 3 TX 2 TX 3
GND 5 GND 7 GND 5
 
     Таблиця 9 – Підключення роз'ємів кабеля для ATC DCS
ATC Комп'ютер
Роз'єм DB-25P Роз'єм DB-25S Роз'єм DB-9S
Сигнал Сигнал Сигнал
TXD 2 TXD 2 TXD 3
RXD 3 RXD 3 RXD 2
GND 7 GND 7 GND 5
DTR 20 DTR 20 DTR 4
 
     Таблиця 10 – Підключення роз'ємів кабеля для ATC VB-9
ATC Комп'ютер
Роз'єм DB-25P Роз'єм DB-25S Роз'єм DB-9S
Сигнал Сигнал Сигнал
FG 1 FG 1 -
TD 2 RD 3 RD 2
RD 3 TD 2 TD 3
CTS 
DSR 
DCD


8
DTR 20 DTR 4
SG
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.