На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Аналз ефективност використання трудових ресурсв

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 12.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 22. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Аналіз  ефективності використання трудових ресурсів

Кадровому потенціалові підприємства належить провідна роль у розв'язанні науково-технічних, організаційних та економічних завдань щодо досягнення накреслених результатів господарювання. Ступінь забезпечення підприємства робочою силою та раціональне її використання значною мірою визначають організаційно-технічний рівень виробництва, характеризують ступінь використання техніки і технології, предметів праці, створюють умови для високої конкурентоздатності та фінансової стабільності. 
Вихідним моментом для оцінювання і прийняття рішень у галузі кадрового потенціалу є аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами й ефективності їх використання. Слід зауважити, що з переходом до ринкової економіки аналіз трудових відносин набирає щораз більшої ваги, оскільки робоча сила має вартісну оцінку, та є конкурентною на ринку праці. Це розширює межі аналітичних досліджень, критеріями оптимізації трудових відносин стають не лише економічні, а й соціальні параметри. Економічні й соціальні гарантії праці, з одного боку, і жорсткі умови трудової діяльності, з іншого, формують сферу глибоких аналітичних досліджень кадрового потенціалу підприємства. 
При аналізі кадрового потенціалу вирішують такі завдання: 
- оцінюють трудовий потенціал підприємства і його підрозділів; 
- визначають ступінь відповідності загальноосвітнього і кваліфікаційного складу кадрів та їх структури до сучасного науково-технічного рівня виробництва і його організації; 
- встановлюють забезпеченість виробництва кадрами; 
- визначають ступінь обгрунтованості завдань з підвищення продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції; 
- виявляють резерви підвищення продуктивності праці. 
Аналіз чисельності і структури працюючих починають з оцінюванню їх відповідності трудомісткості виробничої програми та встановлення відхилень фактичної чисельності проти розрахункової чи проти минулого періоду. При цьому окремо виділяють склад і структуру персоналу основної діяльності (табл. 15). 
Таблиця 15 
Зміна чисельності персоналу Тернопільського фарфорового заводу і його 
Структури 
Важливими характеристиками зміни чисельності і структури робітничих кадрів є: 
а) відносне скорочення приросту чисельності працюючих стосовно зростання обсягу виробництва та фінансових результатів господарської діяльності; 
б) підвищення частки робітників у складі персоналу основної діяльності як передумова зростання продуктивності його праці. 
Разом з цим, велике значення приділяють аналізу забезпеченості підприємства кваліфікованими кадрами та надлишку чи нестачі робітників у провідних виробничих підрозділах за професіями і спеціальностями. Періодичний аналіз професійного складу робітників має важливе значення для поліпшення технічного процесу і дає змогу виявити нестачу чи надлишок робочої сили за тією чи іншою професією, спеціальністю та проводити оперативні заходи щодо поліпшення професійного складу кадрів робітників. 
Аналіз професійного складу кадрів здійснюють способом порівняння необхідної і фактичної чисельності робітників за кожною професією (табл. 16). 
Таблиця 16 Характеристика забезпечення заводу робітниками за видами виконуваних робіт 
Дані свідчать, що надлишок формувальників (на 3 особи) - це негативне явище, оскільки будь-який надлишок робочої сили призводить до неповного завантаження робітників, може викликати простої в роботі, зниження виробітку. Для усунення цих недоліків надлишкову робочу силу необхідно використовувати на інших ділянках виробництва. 
Недостача декольщиків (на 3 особи) також є ненормальним явищем, бо недостача робочої сили може призвести до невиконання виробничого завдання, надурочних робіт, переплат тощо. 
У результаті виявляють найнезабезпеченіші робочою силою ділянки виробництва та невідповідність кваліфікації робітників виконуваним роботам. Враховуючи неможливість чіткої комплектації виробничих підрозділів кадрами заданої кваліфікації, застосовують різні форми опанування суміжних професій. Невідповідність між кваліфікацією робітників і характером виконуваних ними робіт погіршує техніко-економічні показники роботи підприємства чи його підрозділів. При перевищенні кваліфікації робітників над розрядністю робіт нераціонально використовують кваліфіковані кадри, зростає собівартість продукції за рахунок непродуктивних доплат, послаблюється стимул до високопродуктивної праці. В іншому разі збільшується брак, погіршується використання виробничого устаткування й інструменту, зменшується обсяг виробництва продукції і т. ін. Однією з важливих умов успішної роботи підприємства є постійний склад робітників. Склад працюючих постійно змінюється, що характеризує коефіцієнт обігу. Для їх аналізу використовують такі облікові дані (табл. 17). 
Таблиця 17 Рух кадрів на заводі за 2000 р.  
Рух робітників характеризують наступні коефіцієнти. 
1. Коефіцієнт обігу з прийому визначають як співвідношення числа всіх прийнятих робітників до їх середньоспискової чисельності:  
Плинність кадрів є особливим об'єктом дослідження, оскільки це - основний резерв підвищення продуктивності праці. Для того, щоб передбачити заходи щодо скорочення плинності і закріплення кадрів, необхідно виявити причини звільнення робітників. Ці дані можна отримати при проведенні соціологічних досліджень. 
Найдоцільнішим є аналіз показників руху робітників у динаміці років, що свідчить про проведені підприємством заходи та їх ефективність. 
У результаті оцінювання ступеня стабільності і плинності кадрів оцінюють причини плинності і розробляють заходи щодо її скорочення. 
Головними напрямками досліджень при аналізі організації праці є: аналіз режиму роботи підприємства, аналіз умов праці, аналіз стану та якості нормування праці, аналіз використання робочого часу. 
Аналіз і оцінювання режиму роботи підприємства проводять, виходячи з можливостей найінтенсивнішого використання виробничого устаткування, досягнення пропорційності в роботі всієї технологічної і загальновиробничої системи машин, дотримання раціонального режиму праці і відпочинку. 
Аналіз умов праці проводять за оцінками ступеня її монотонності і напруженості, шкідливого впливу на здоров'я працівників, важкості фізичної праці і т. ін. Результатом таких досліджень є визначення напрямків подолання монотонності праці та скорочення застосування ручних робіт, ліквідація важкої фізичної праці, забезпечення здорових санітарно-гігієнічних умов та впровадження досконалої техніки безпеки. 
Аналіз стану та якості нормування праці проводять за станом охоплення робіт нормування, обгрунтованістю і напруженістю чинних норм та оцінювання ступеня їх виконання. Стан нормування праці на підприємстві характеризує показник питомої ваги нормованих робіт у їх загальному обсязі. Цей показник аналізують як на окремих виробництвах, так і за категоріями працюючих. Ступінь прогресивності норм визначають у загальній їх кількості та за масштабами перегляду. Часто в аналізі використовують середній процент виконання норм з праці, що дає загальну характеристику виконання норм. Водночас за ним криється як значне перевиконання норм, так і їх невиконання. 
Найбільшу увагу слід приділити аналізу використання робочого часу. Раціональне використання робочого часу є головним резервом зростання продуктивності праці і визначається високою ефективністю, бо дає змогу збільшити випуск продукції без додаткових інвестицій. 
Аналіз використання робочого часу проводять у двох напрямках: виявлення втрат робочого часу і непродуктивне використання робочого часу. 
Аналіз проводять за даними балансу робочого часу та оперативного табельного обліку. 
Ведучи мову про достовірність даних для аналізу, варто відзначити, що облік витрат часу на основі табелів має ряд недоліків, що не дає змоги мати реальні відомості про кількість фактично відпрацьованих людино-днів і людино-годин. З'явлення на роботу відзначають незалежно від того, виконував робітник продуктивно роботу чи ні. Широко застосовують практику надання дозволених невиходів замість наднормативних годин, відпрацьованих раніше, неточно зазначають відпрацьовані за зміну години. Якщо у табелі зазначений день, то автоматично зазначають повну тривалість дня. Практично простої не документують Це не дає змоги виявити реальні резерви зростання продуктивності праці. 
Для аналізу втрат робочого часу вивчають його баланси за минулий рік, прогноз і фактичний період звітного року, одного середньоспискового робітника (табл. 18). 
У нашому прикладі тривалість відпусток зросла проти прогнозу на 5,2 дня (21,4 - 16,2), що призвело до додаткових втрат робочого часу. Маючи дані про фактичний виробіток одного робітника, можна встановити втрати його виробітку через цю причину на рік. Аналогічно визначають вплив інших чинників. 
Крім встановлення втрат робочого часу, слід проаналізувати, чи продуктивно 
витрачався робочий час. До непродуктивних втрат робочого часу потрібно віднести і час, 
затрачений на виправлення браку, на виготовлення бракованої продукції, різні відхилення від 
нормальної роботи. Все це приховані резерви. 
Наприклад, втрати від браку (Б) можна виразити у втратах робочого часу. Для цього: а) знайдемо співвідношення товарного випуску продукції (ТП) до її виробничої 
собівартості:  
Аналогічно можна оцінити й інші непродуктивні витрати робочого часу. 
Наступний етап аналізу кадрового потенціалу підприємства - оцінювання якісних характеристик ефективності трудових ресурсів. Основним показником якості праці є її продуктивність. Вона формується під впливом всієї сукупності трудових чинників. Однак зростання продуктивності праці потрібно відрізняти від її інтенсивності (підвищення ступеня експлуатації). Таке розрізнення є суттєвим як в управлінні трудовими відносинами, так і в забезпеченні соціальної справедливості. На жаль, за чинними методиками аналізу і при наявній інформаційній базі таке розрізнення ускладнюється. Слід зауважити, що зростання продуктивності праці можливе лише за умови додаткових інвестицій (капіталізації праці), що передбачає вихідне оцінювання обгрунтованості завдань щодо зростання її продуктивності. 
Враховуючи, що зростання продуктивності праці може відбуватися на основі реалізації організаційно-технічних заходів, тобто при мобілізації чинників її підвищення, цей можливий приріст розраховують за формулою: 
де ?іЕЧі — відносна сумарна економія чисельності працюючих при реалізації і - 1 групи організаційно-технічних заходів, чол.; 
Чз - чисельність працюючих, розрахована, виходячи із фактичної трудомісткості виробничої програми та базових норм виробітку, чол. 
Таким чином, прогнозний рівень продуктивності праці працюючих визначають як: 
Рп=Рб + Р, 
де Рб - базовий рівень продуктивності праці. 
Аналіз зміни продуктивності праці за техніко-економічними чинниками найдоцільніший в оцінках годинного виробітку одного робітника. Щодо аналізу середньомісячного чи середньорічного виробітку одного робітника, то при цьому необхідно враховувати і використання робочого часу. Зокрема, середньорічний виробіток одного робітника аналізують під впливом таких чинників, як: 
- зміна числа відпрацьованих кожним робітником робочих днів у році; 
- зміна середньогодинного виробітку одного робітника. 
Враховуючи, що ці чинники мають детерміновану функціональну залежність, їх вплив можна розрахувати технічним прийомом ланцюгових підстановок. Використаємо розрахункову аналітичну табл. 19. 
Таблиця 19 Характеристика показників зміни середньорічного виробітку одного працівника 
За даними таблиці розраховують вплив чинників, серед яких: 
а) зміна цілодобових втрат робочого часу: 
233 х 7,7 х 185,89 - 233,4 х 7,7 х 185,89 = - 0,5725; 
б) зміна тривалості робочого часу: 
233 х 7,8 х 185,89 - 233 х 7,7 х 185,89 = + 4,331237; 
в) зміна середньогодинного виробітку: 233 х 7,8 х 184,53 - 233 х 78 х 185,89 = -2,471664. Перевіримо об'єктивність розрахунку вищенаведених чинників, склавши баланс відхилень: +1,2 = 4331237 - 0,5725 - 2,471664.

Аналіз  використання фонду  робочого часу  
Повноту використання персоналу можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником за аналізований період часу, а також за рівнем використання фонду робочого часу (ФРВ).
Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству (табл. 1).  
ФРВ залежить від чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік і середньої тривалості робочого дня. [9, с. 35] Цю залежність можна представити наступним чином:  
ФРВ = ЧР * Д * П.  
Таблиця 1  
Використання трудових ресурсів підприємства

Показник  Значення  показника  Зміна (+,-)
  t 0 t 1  
середньорічна чисельність робітників (ЧР) 160 164 +4
Відпрацьовано днів одним робочим за рік (Д) 225 215 -10
Відпрацьовано годин одним робітником за рік (Ч) 1755 1612,5 -142,5
Середня тривалість робочого дня (П), год  7,8 7,5 -0,3
Загальний фонд робочого часу (ФРВ), люд.-год 280 800 264 450 -16 350
На аналізованому  підприємстві фактичний ФРВ менше  планового на 16 350 год, у тому числі  за рахунок зміни:  
а) чисельності робітників  
? ФРВ чр = (ЧР 1 - ЧР 0) * Д о * П о = (164 - 160) * 225 * 7,8 = + 7020 год;  
б) кількості відпрацьованих днів одним робочим  
? ФРВд = ЧР 1 * (Д 1 - До) * П про = 164 * (215 - 225) * 7,8 = -12 792 год;  
в) тривалості робочого дня  
? ФРВ П = ЧР 1 * Д 1 * (П 1 - П о) = 164 * 215 * (7,5 - 7,8) = -10578 ч.  
Як видно з наведених даних, підприємство використовує наявні
трудові ресурси недостатньо повно. У середньому одним робочим відпрацьовано 215 днів замість 225, у силу чого цілоденні втрати робочого часу на одного робітника збільшилися на 10 днів, а на всіх - на 1640 днів, або 12 792 год (1640 * 7,8).  
Істотні і внутрішньозмінні втрати робочого часу: за один день вони склали 0,3 год, а за всі відпрацьовані дні усіма робітниками -10 578 год (164 * 215 * 0,3).  
Загальні втрати робочого часу - 23 370 год (12 792 + 10 578), або 8,8% (23 370: 264 450).  
Для виявлення причин цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу зіставляють дані фактичного і планового балансу робочого часу (табл. 2). [9, с. 36]  
Втрати робочого часу, як випливає з
таблиці, можуть бути викликані різними об'єктивними і суб'єктивними обставинами, не передбаченими планом: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, захворюваннями працівників з тимчасовою втратою працездатності, прогулами, простоями через несправність обладнання, машин, механізмів, через через відсутність роботи, сировини, матеріалів, електроенергії, палива і т.д. Кожен вид втрат аналізується більш докладно, особливо ті, які сталися з вини підприємства.  
 
Таблиця 2  
Аналіз використання фонду робочого часу

Показник  На одного робітника  Зміна
      на одного робітника  на всіх робочих 
Календарне кількість днів 365 365 - -
У тому числі: святкові і вихідні дні  101 101 _  
Номінальний фонд робочого часу, дні 264 264 - -
Неявки  на роботу, дні  39 49 +10 +1640
У тому числі: щорічні відпустки  21 24 +3 +492
відпустки по навчанню 1 2 +1 + 164
відпустки по вагітності та пологах  3 2 _1 -164
додаткові відпустки з дозволу адміністрації 5 8 +3 +492
хвороби 9 11,8 +2,8 +459
прогули - 1,2 +1,2 +197
простої - 4 +4 +656
Явочний фонд робочого часу, дні  225 215 -10 -1640
Тривалість  робочої зміни, год  8 8 - -
Бюджет робочого часу, год 1800 1720 -80 -13 120
Передсвяткові скорочені дні, год  20 20 - -
Пільговий час для підлітків, год  2 2,5 +0,5 +82
Перерви в роботі матерів, що годують, год  3 5 +2 +328
Внутрішньозмінні  простої, год  20 80 +60 +9840
Корисний  фонд робочого часу, год  1755 1612,5 -142,5 -23 370
Понаднормово  відпрацьований час, год  - 8 +8 +1312
Непродуктивні витрати робочого часу, год - 10 +10 +1640
У нашому прикладі велика частина втрат [(492 + 197 + 656) -7,8 + 9840 = 20 330 ч.] викликана суб'єктивними факторами: додаткові відпустки з дозволу адміністрації, прогули, простої, - що хибно вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу . Недопущення їх рівнозначно вивільненню 11 працівників (20 330: 1755).  
Істотними є на даному підприємстві і непродуктивні
витрати праці (витрати робочого часу в результаті виготовлення забракованої продукції та виправлення шлюбу, а також у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу) - вони складають 1640 ч. Скорочення втрат робочого часу, які обумовлені причинами, залежними від трудового колективу , є резервом збільшення виробництва продукції, що не вимагає додаткових інвестицій і що дозволяє швидко отримати віддачу. Щоб підрахувати його, необхідно втрати робочого часу (ПРВ) з вини підприємства помножити на планову середньогодинну вироблення продукції:  
ДВП = ПРВ ЧВ 0 = (20 330 + 1640) -284,9 * = 6259,2 тис. руб.  
Після вивчення екстенсивності використання персоналу потрібно проаналізувати інтенсивність його праці.

Висновок  
Економічний аналіз - це один з найважливіших інструментів отримання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень і являє собою системне вивчення та узагальнення системи показників роботи підприємства, впливу факторів на результати даної діяльності, використовуючи різні прийоми і методи.  
Отже,
економічний аналіз являє собою систему спеціальних знань, що використовуються для вирішення основних завдань по:  
• дослідженню тенденцій господарського розвитку;  
• обгрунтування бізнес-планів, управлінських рішень;  
• контролю за їх виконанням;  
• оцінкою досягнутих результатів;  
• пошуку резервів підвищення ефективності
виробництвом;  
• розробці заходів щодо їх використання.  
Загальновідомо, що основним чинником, за рахунок якого підприємство може підвищити
економічну результативність функціонування і забезпечити конкурентоспроможність своєї продукції, є зниження витрат.  
Зниження трудомісткості продукції може бути результатом зміни асортименту продукції, що випускається (тобто виготовлення менш трудомісткою продукції), механізації та автоматизації виробництва, впровадження прогресивної технології,
підвищення кваліфікації робітників, поліпшення використання робочого часу і т.п. На середньорічний рівень заробітної плати можуть вплинути також зміни в структурі персоналу, у формах оплати праці працівників. Вплив цих та інших факторів можна встановити на основі аналізу даних бухгалтерського обліку, облікової політики організації та положень з оплати праці, зокрема переліку премій, що виплачуються працювати у відповідності з колективним договором, що включаються до собівартості.
Теоретичне питання  № 11.
Аналіз використання робочого часу та продуктивності праці  на підприємстві
Умовою виконання  виробничої програми, раціонального  використання трудових ресурсів є економне й ефективне використання робочого часу. Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним робітником за період часу, що аналізується, а також за ступенем використання фонду робочого часу.
Основним джерелом даних для аналізу використання фонду робочого часу є статистична форма 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу (за квартал, півріччя, 9 місяців, рік)». Додатково залучаються для аналізу дані табельного обліку, плановий (номінальний) баланс робочого часу, дані оперативного та вибіркового обліку (фотографії, самофотографії робочого дня окремих робітників, хронометраж операцій і робочих процесів, моменті спостереження в цехах і на дільницях).
При розрахунку балансу робочого часу використовуються як нормативні матеріали, так і дані за попередні періоди (наприклад, неявки з причин хвороби), а також дані табельного обліку явок і неявок на роботу з розшифруванням причин останніх. Баланс робочого часу складається по господарюючому суб'єкту в цілому, кожному виробничому підрозділу та категорії працюючих. У балансі робочого часу розраховуються календарний, табельний, максимально можливий і явочний фонди робочого часу.
Аналіз використання робочого часу доцільно проводити у  двох напрямках:
виявлення втрат  робочого часу;
виявлення непродуктивного використання робочого часу.
Використання  робочого часу для всіх категорій  робітників аналізується за допомогою  таких двох показників:
середня кількість  днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період (місяць, квартал, рік);
середня тривалість робочого дня (зміни).
Перший показник, що характеризує тривалість робочого періоду в днях (явочні дні), залежить від наступних факторів: кількість  вихідних і святкових днів; кількість  днів чергової відпустки, інших видів  відпусток, передбачених законодавством; кількість днів непрацездатності; неявки на роботу з дозволу адміністрації; прогули тощо.
Тривалість робочого дня (зміни) робітника залежить від: величини нормативно встановленого  робочого тижня; часу інших скорочень  робочого дня, передбачених законодавством (для підлітків, матерів-годувальниць тощо); часу понадурочної роботи (збільшує величину показника) тощо.
Під час аналізу  визначаються відхилення фактичних  показників від запланованих, проводиться  порівняння їх з аналогічними показними за минули періоди, встановлюються конкретні причини можливих відхилень.
Після загальної  оцінки повноти використання робочого часу необхідно визначити вплив  наступних факторів на зміну фонду  робочого часу (Фрч).:
- чисельності  робітників (ЧР);
- кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за звітний період (Д);
- середньої тривалості  робочого дня (Т).
Зв'язок між цими показниками можна представити  за допомогою мультиплікативної  моделі:
Фрч = ЧР * Д * Т.
Методом ланцюгових підстановок встановлюється вплив цих факторів на величину фонду робочого часу:
- середньоспискової  чисельності робітників:
 

 ФРЧрч = ( ЧРф - ЧРпл) * Дпл * Тпл.
- відпрацьованих  днів одним робітником:
ФРЧд = ЧРф *(Дф - Дпл) * Тпл
- середньої тривалості  робочого дня:
ФРЧп = ЧРф * Дф *ф - Тпл)
Аналізуючи використання робочого часу на підприємстві, необхідно  визначити загальні втрати робочого часу, цілоденні та внутрішні.
Загальні втрати робочого часу (Твт) визначаються:
1) як різниця  між фактично відпрацьованим  часом усіма робітниками за звітний період в урочистий час (з фактично відпрацьованого часу вираховується час, відпрацьований надурочно) та часом, передбаченим для виконання планового завдання з випуску продукції, перерахованого на фактичну чисельність робітників. Алгоритм розрахунку:
Твт = (ФРЧф - Тнв) - (ФРЧб / ЧРб * ЧРф);
2) як сума  добутку втрат робочого часу, допущених одним робітником, і  фактичної чисельності робітників  і відпрацьованих надурочно годин.
Твт = (Тф - Тб) * ЧРф + (-Тнв).
Цілоденні втрати робочого часу (Твт.д.) розраховуються за наступними формулами:
1) як різниця  між відпрацьованими людино-днями  фактично та за планом, перерахованими  на фактичну чисельність робітників:
Тв = (Дф - Дб) * ЧРф,
2) як множення  цілоденних втрат робочого часу  одним робітником на фактичну чисельність робітників:
Тнв = (Дф - Дб) * ЧРф * Тб, або Тнв = Тв * Тб.
Внутрішньозмінні  втрати робочого часу (Твт) розраховуються:
1) як різниця  між загальними втратами робочого  часу та цілоденними втратами, обчисленими в годинах:
Твт.ч. = Твт - Тнв,
2) як зміна  середньої тривалості робочого  дня, помножена на кількість  днів, відпрацьованих одним робітником  фактично та помножена на фактичну  кількість робітників плюс години  надурочної роботи:
Твт.ч. = (Тф - Тб) * Дф* ЧРф + (-Тнв) [2, c. 441].
Після вивчення втрат робочого часу визначаються непродуктивні  витрати робочого часу. Це втрати робочого часу внаслідок виготовлення браку, його виправлення, а також втрати пов'язані з відхиленням від  технологічного процесу.
Проте втрати робочого часу не завжди призводять до зменшення випуску продукції. Ці втрати можуть компенсуватися підвищенням продуктивності праці робітників підприємства.
Вивчення конкретних причин втрат і непродуктивних витрат робочого часу дадуть можливість вжити  необхідних заходів для їх усунення.
Аналіз продуктивності праці. Продуктивність праці -- найважливіший  якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів виробництва  продукції.
Вимірюється продуктивність праці двома способами: кількістю продукції, випущеної за одиницю часу (годину, день, рік), або кількістю часу, затраченого на виготовлення одиниці продукції. Відповідно, існує тісний взаємозв'язок між затратами праці на одиницю виробленої продукції і продуктивністю праці: чим нижче трудомісткість виробництва продукції, тим вища продуктивність праці.
Показники продуктивності праці визначають у:
- натуральних  вимірниках - при випуску однорідної  продукції, там де виробляють  один вид продукції або декілька  подібних (у штуках, літрах);
- трудових вимірниках - передбачає вимірювання через трудомісткість окремих видів продукції (у нормо-годинах);
- вартісний вимірник - найпоширеніші вимірники, які  можуть бути використані на  будь-якому підприємстві(у грн., тис.грн.).
Аналіз продуктивності праці розпочинається з вивчення її рівня, динаміки та загальної оцінки виконання плану (завдання).
Найбільш узагальненим показником продуктивності праці є  середня продуктивність праці одного працюючого (РВп). Величина його залежить від продуктивності праці робітників, їхньої питомої ваги в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу (ПВр), а також від кількості відпрацьованих ними днів (Д), тривалості робочого дня (Т) та середньоденного виробітку робітника (ГВр). Отже, середня продуктивність праці одного працюючого дорівнюватиме добутку таких факторів:
РВп = ПВр * Д * Т * ГВр.
Розрахунок впливу даних факторів на зміну рівня  середньої продуктивності праці  одного працюючого проводиться методом  абсолютних різниць та ланцюгових підставок.
На наступному етапі аналізу продуктивності праці необхідно проаналізувати показник, від якого залежить рівень середньоденного і середньорічного виробітку робітників, -- середньогодинну продуктивність праці одного робітника. Величина цього фактора залежить від факторів, пов'язаних із трудомісткістю продукції і вартості її оцінки. До першої групи факторів належать такі, як технічний рівень виробництва, організація виробництва, непродуктивні витрати часу у зв'язку з браком і його виправленням. До другої групи входять фактори, пов'язані зі зміною обсягу виробництва через зміну структури виробництва і рівня кооперованих поставок. Скористаємося методикою розрахунків цього показника, запропонованою Г.В. Савицькою. Для визначення впливу цих факторів на середньогодинну продуктивність праці необхідно розрахувати три умовні показники методом ланцюгових підстановок.
Для розрахунку першого необхідно фактичний  обсяг товарної продукції скоригувати  на величину структурних змін (ДТПстр) і кооперованих поставок (ДТПкп), а  величину відпрацьованого часу -- на непродуктивні затрати часу (ЛГн) і планову економію часу від впровадження НТП (ЛГе), ураховуючи, що розрахунки мають бути порівнянними з плановими і виконуватися з урахуванням планової структури, планового технічного рівня та фактично відпрацьованого часу:
ГВ1 = (ТПф ±  ТПстр): (ЛГр.ф - ЛГн ± ЛГе);
Алгоритм розрахунку другого умовного показника буде таким:
ГВ2 = (ТПф ±  ДТПстр) / (ЛГр.ф - ЛГн);
Різниця між  другим і першим умовними показниками -- це результат зміни середньогодинного  виробітку за рахунок надпланової економії часу (ГВе) у зв'язку з впровадженням заходів НТП.
Алгоритм розрахунку третього умовного показника відрізняється  від другого лише браком коригування  на непродуктивні витрати часу, тобто 
ГВ3 = (ТПФ ±  ДТПстр) / ЛГр.ф;
Якщо відняти від значення третього умовного показника значення другого, то одержимо вплив непродуктивних витрат часу (ГВн) на рівень середньогодинної продуктивності праці одного робітника.
Порівнюючи третій умовний показник із фактичним, визначимо  зміну середньогодинної продуктивності праці за рахунок структурних зрушень.
На закінчення аналізу підрахуємо вплив усіх названих факторів на середньогодинну продуктивність праці одного робітника.
Аналіз продуктивності праці закінчується розрахунком  впливу окремих факторів на обсяг товарної продукції у звітному періоді. Розрахунок проводиться методом абсолютних різниць:
Зміна кількості  робітників:
ДТП = ДЧР * Дпл* Тпл * ГВр.пл,
Зміна кількості  відпрацьованих одним робітником днів:
ДТП = ДД * ЧРф * Тпл * ГВр.пл,
Зміна тривалості робочого дня:
ДТП = ДТ * ЧРф * Дф * ГВр.пл,
Зміна середньогодинного  виробітку одного робітника:
ДТП =ДГВр* Дф* Тф * ЧРф.
 

Отже, за планування й організації виробництва необхідно  обов'язково враховувати можливості зростання рівня показників, пов'язаних із цілоденними, внутрішньозмінними, невиробничими втратами робочого часу, а також можливе зростання продуктивності праці робітників-відрядників.
Однак зростання  продуктивності праці слід відрізняти від її інтенсивності (підвищення ступеня  експлуатації), що є суттєвим як в управлінні трудовими відносинами, так і соціальної справедливості праці. Зростання продуктивності праці можливе лише за умови додаткових інвестицій, що передбачає вихідну оцінку обґрунтованості завдань зростання її продуктивності.
Задача № 11
За даними бухгалтерського  балансу розрахувати і проаналізувати такі показники ділової активності підприємства: коефіцієнт стійкості  економічного зростання; період окупності  власного капіталу. Одержаний чистий прибуток підприємства - 50 тис. грн. Порівняти розраховані показники з нормативами
Розв'язання.
Коефіцієнт стійкості  економічного зростання розраховується як відношення чистого прибутку (прибутку, що залишається в розпорядженні  підприємства після сплати податків і платежів) за мінусом суми дивідендів, виплачених акціонерам, до середньорічної вартості власного капіталу підприємства; тобто показує, яку суму прибутку реінвестує підприємство на 1 грн. власного капіталу.
Ксез = (ЧП - Д) / ВК,
де ЧП - чистий прибуток підприємства, тис.грн.;
Д- дивіденди, що виплачуються акціонерам;
ВК - власний  капітал, тис.грн.
Цей коефіцієнт характеризує стабільність одержання  прибутку, який залишається на підприємстві для його розвитку та створення резерву.
Нормативне значення критерію - понад 0,05.
Підставляємо вихідні данні в формулу і проведемо розрахунок:
Ксез = 50 / 4066,3 = 0,013
Це означає, що прибуток у розмірі 1,3 % власного капіталу за рік направлено на розвиток і  створення резервів підприємства. Дане значення показника нижче нормативного і свідчить про потребу підприємства більше коштів вкладати в фінансові інвестиції.
2) Період окупності  власного капіталу розраховується  як відношення величини власного  капіталу до прибутку.
Пок = 4066,3 / 50 = 81,33(днів).
Відповідь: коефіцієнт стійкості економічного зростання = 0,013; період окупності власного капіталу = 81,33/360= 0,2 (років).
робочий час  продуктивність праця
 

Задача № 48
За наведеними в таблиці даними визначити результативний показник, виявити вплив усіх можливих факторів на зміну результативного  показника, а також позитивні та негативні зміни факторів. З'ясувати резерви поліпшення господарювання.
Таблиця 1 - Початкові  дані.
 
Показник Минулий рік Звітний рік  
  План Факт План Факт  
Обсяг валового прибутку, грн. 205 120 198 520 205 000 207 010  
Собівартість одиниці продукції, грн. 250 265 230 232  
Обсяг випуску продукції, шт. 3 033 3 800 3 015 3 090  
           
Розв'язання.
Виходячи з  приведених даних, результуючим показником є рентабельність, яка визначається по формулі:
R = Валовий прибуток/ (Об'єм випуску продукції* Собівартість одиниці продукції)*100%
Розрахуємо вплив  всіх можливих чинників на зміну результативного  показника в минулому і звітному роках.
Таблиця 2 - Розрахунок чинників, які впливали на результуючий показник в минулому і звітному роках
 
  Валовий прибуток, грн. Собівартість  товарної продукції, грн. Рентабельність % Вплив чинника  на прибуток Чинники, що впливають  на прибуток  
          валовий прибуток об'єм випуску  продукції собівартість  одиниці продукції  
минулий рік                
план 205120 758250 27,05   205120 3033 250  
  198520 758250 26,18 -0,87 198520 3033 250  
  198520 950000 20,89 -5,29 198520 3800 250  
факт 198520 1007000 19,71 -1,18 198520 3800 265  
звітний рік                
план 205000 693450 29,56   205000 3015 230  
  207010 693450 29,85 +0,29 207010 3015 230  
  207010 710700 29,13 -0,72 207010 3090 230  
факт 207010 716880 28,87 -0,26 207010 3090 232  
                 
Використовуючи  метод ланцюгових підстановок, визначимо  вплив кожного чинника в минулому і звітному роках.
Минулий рік:
R план = (205120/ (3033*250))*100% = 27,05%
R прибуток = (198520/ (3033*250))*100% = 26,18%
Д R прибуток = 26,18 - 27,05 = -0,87%
Таким чином, за рахунок зниження валового прибутку рентабельність впала на 0,87%.
R об'єм = (198520/ (3800*250))*100% = 20,89%
Д R об'єм = 20,89 - 26,18 = -5,29%
Зниження об'ємів реалізації привело до падіння рентабельності на 5,29%.
R факт = (198520/ (3800*265)) *100% = 19,71%
Д R витрати = 19,71 - 20,89 = -1,18%
Збільшення собівартості виробництва одиниці продукції  привело до зниження рентабельності на 1,18%.
Д R = 19,71 - 27,05 = -7,34%
 

Перевірка:
Д R = -0,87 - 5,29 - 1,18 = -7,34%
Звітний рік:
R план = (205000/ (3015*230))*100% = 29,56%
R прибуток = (207010/ (3015*230))*100% = 29,85%
Д R прибуток = 29,85 - 29,56 = +0,29%
Таким чином, за рахунок збільшення валового прибутку рентабельність підвищилася на 0,29%.
R об'єм = (207010/ (3090*230))*100% = 29,13%
Д R об'єм = 29,13 - 29,85 = -0,72%
Збільшення об'ємів реалізації привело до падіння рентабельності на 0,72%.
R факт = (207010/ (3090*232)) *100% = 28,87%
Д R витрати = 28,87 - 29,13 = -0,26%
Збільшення собівартості виробництва одиниці продукції  привело до зниження рентабельності на 0,26%.
Д R = 28,87 - 29,56 = -0,69%
Перевірка:
Д R = 0,29 - 0,26 - 0,69 = -0,69%
 

Висновок: Резерви  збільшення рентабельності криються, перш за все, в зниженні собівартості одиниці продукції, що випускається. Цього можна досягти за рахунок скорочення витрат шляхом впровадження енергозберігаючих технологій, закупівлі більш дешевої сировини при незмінній якості, впровадження нових прогресивних методів праці, зниження усередині змінних простоїв і т.д.
Задача № 54
За наведеними в таблиці даними визначити результативний показник, виявити вплив усіх можливих факторів на його зміну. Зробити висновки.
Таблиця 1 - Початкові дані.
 
Показник Минулий рік Звітний рік  
  План Факт План Факт  
Обсяг валової продукції у порівняльних цінах, грн. 29 951 29 751 30 689 30 750  
Обсяг виробництва, шт. 724 736 750 750,5  
Норма витрачання матеріалів на одиницю продукції, кг 1,6 1,8 1,7 1,65  
Облікова  ціна 1 кг матеріалів, грн. 20,3 18,6 19,0 20,1  
           

Розв'язання.

Виходячи  з приведених даних, результуючим показником є матеріалоємність продукції, яка визначається відношенням матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції.

За  даними таблиці 1 розрахуємо показники суми матеріальних витрат і матеріалоємності. Розрахуємо вплив  всіх можливих чинників на зміну результативного  показника в минулому і звітному роках.

 

Таблиця 2 - Розрахунок чинників, які впливали на результуючий показник в минулому і звітному роках.

 
  Обсяг валової  продукції у порівняльних цінах, грн. Сума матеріальних витрат, грн. Матеріалоємність, грн. Вплив чинника  на матеріалоємність. Чинники, що впливають  на прибуток  
          Обсяг валової  продукції у порівняльних цінах, грн. Обсяг виробництва, шт. Норма витрачання матеріалів на одиницю продукції, кг Облікова ціна 1 кг матеріалів, грн.  
минулий рік                  
план 29951 23515,5 0,785   29951 724 1,6 20,3  
  29751 23515,5 0,790 0,005 29751 724 1,6 20,3  
  29751 23905,28 0,804 0,014 29751 736 1,6 20,3  
  29751 26893,44 0,904 0,100 29751 736 1,8 20,3  
факт 29751 24641,28 0,828 -0,076 29751 736 1,8 18,6  
звітний рік                  
план 30689 24225 0,789   30689 750 1,7 19,0  
  30750 24225 0,788 -0,001 30750 750 1,7 19,0  
  30750 24241,15 0,789 0,001 30750 750,5 1,7 19,0  
  30750 23528,18 0,766 -0,023 30750 750,5 1,65 19,0  
факт 30750 24890,33 0,809 0,043 30750 750,5 1,65 20,1  
                   

Використовуючи  метод ланцюгових підстановок, визначимо  вплив кожного  чинника в минулому і звітному роках.

Минулий рік:

МЄ  план = (724*1,6*20,3)/29951 = 0,785 грн.

МЄ  валов.продук = (724*1,6*20,3)/29751 = 0,790 грн.

Д МЄ валов.продук = 0,790 - 0,785 = 0,005 грн.

Таким чином, за рахунок  зміни валової  продукції матеріалоємність зросла на 0,005 грн.

МЄ  обсяг виробництва = (736*1,6*20,3)/ 29751 = 0,804 грн.

Д МЄобсяг виробництва = 0,804- 0,790 = 0,014 грн.

За  рахунок зміни  обсягу виробництва  матеріалоємність зросла на 0,014 грн.

МЄ  норма матер. = (736*1,8*20,3)/ 29751 = 0,904 грн.

Д МЄ норма матер = 0,904 - 0,804 = 0,100 грн.

За  рахунок зміни  норм витрачання матеріалів матеріалоємність зросла на 0,100 грн.

МЄ  факт = (736*1,8*18,6)/ 29751 = 0,828 грн.

Д МЄ факт = 0,828 - 0,904 = -0,076 грн.

За  рахунок зміни  ціни на матеріли матеріалоємність знизилась на 0,076 грн.

Д МЄ = МЄ факт - МЄ план = 0,828 - 0,785 = 0,043 грн.

Перевірка:

Д МЄ = 0,005+0,014+0,100-0,076 = 0,043 грн.

Звітний рік:

МЄ  план = (750*1,7*19)/30689 = 0,789 грн.

МЄ  валов.продук = (750*1,7*19)/30750 = 0,788 грн.

Д МЄ валов.продук = 0,788 - 0,789 = -0,001грн.

 

Таким чином, за рахунок  зміни валової  продукції матеріалоємність скоротилась на 0,001 грн.

МЄ  обсяг виробництва = (750,5*1,7*19)/30750 = 0,789 грн.

Д МЄобсяг виробництва = 0,789- 0,788 = 0,001 грн.

За  рахунок зміни  обсягу виробництва матеріалоємність зросла на 0,001 грн.

МЄ  норма матер. = (750,5*1,65*19)/30750 = 0,766 грн.

Д МЄ норма матер = 0,766 - 0,789 = -0,023 грн.

За  рахунок зміни  норм витрачання матеріалів матеріалоємність скоротилась  на 0,023 грн.

МЄ  факт = (750,5*1,65*20,1)/30750 = 0,809 грн.

Д МЄ факт = 0,809 - 0,766 = 0,043 грн.

За  рахунок зміни  ціни на матеріли матеріалоємність зросла на 0,043 грн.

Д МЄ = МЄ факт - МЄ план = 0,809 - 0,789 = 0,02 грн.

Перевірка:

Д МЄ = -0,001+0,001-0,023+0,043 = 0,02 грн.

Висновок: В минулому році матеріалоємність зросла на 0,043 грн. проти запланованого рівня, темп росту становить 105,48%. В звітному році матеріалоємність зросла на 0,02 грн. проти запланованого рівня, темп росту становить 102,6%.

Отже, підприємство втрачало прибуток через збільшення норм витрат на одиницю продукції. Проте незважаючи на збільшення собівартості матеріалів підприємство у звітному році збільшило прибуток через збільшення обсягу реалізації продукції.

Для збільшення прибутку підприємству необхідно  зменшити норму витрат на одиницю продукції (хоча б до 1,6 кг).

 

Використана література:

Болюх М.А., Бурчевський  В.З., Горбаток М.І. Економічний  аналіз: Навч. посіб./ - К.: КНЕУ, 2001. - 540с.

Бутинець  Ф.Ф., Зіновчук В.В., Мних Є.В. Економічний  аналіз: Навч. посіб./ - Житомир, ПП «Рута», 2003. - 654с.

Бойчик  І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. І-ІV рівнів акредитації. -- 2-ге вид., виправ. і доп. -- К.: Каравела, 2001. -- 298 с.

Витвицький  Я.С. Економіка: Навч. посіб. для загальноосвітніх закладів. - К.: КНЕУ, 2000. - 292 с.

Іваненко  В.І, Болюх М.А. Економічний  аналіз господарської  діяльності. - К.: Ніч  лава, 1999

Петряєва  З.Ф., Хмеленко Г.Г., Азаренков  Г.Ф. Економічний  аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - Х.: АТЗТ “Самміт-Харків”, 2001. - 302 с.

Степаненко  С.В. Економіка: Навч. посіб. для загальноосвітніх закладів. - К.: КНЕУ, 2000. - 292 с.

Мец В.О. Економічний  аналіз фінансових результатів  та фінансового стану  підприємства. - К.: КНЕУ, 1999

Савицька Г.В. Аналіз хоз. деятельности предприятия: 2 – е изд., перераб. и доп. – Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997 – С. 204 – 234. 

Роскошный выбор 
 
Телефоны которые перевернули мир! 
rozetka.ua  
от 2 000 грн.
Автоэлектроника! 
 
Новейшие модели бортовых компьютеров по самым выгодным ценам 
vcene.ua  
от 600 грн.
Ноутбуки 
 
Большой выбор ноутбуков по низким ценам! 
vcene.ua  
от 1 900 грн.
Здесь дешевле 
 
Распродажа зимней обуви. Огромные скидки! 
prestige.ua  
Скидка 80%
       
2. «Анализ хозяйственной  деятельности в промышленности»;  Учебник (А.А.Богдановский, Г.Т. Викогоров,  О.Ф. Мигун и др.); Под общ.  редакцией В.И. Стражева, - 2-е изд., стериот. - Мн. Высш. школа, 1996 – С. 200 – 257. 
3. «Экономич. анализ хоз. деятельности предприят. и объединений: Учебник (Под ред. С.Б. Барнголоц и Т.М. Тация. – 3 – е.изд.; перераб. и доп.. – М.: финансы и статистика, 1986 – С. 153 – 167. 
4. Житна У. П., Нескреба А.М. “Еконономічний аналіз госп. діяльності підприємств”, Навчал. посібник: Пер. з рос. – Віща шк.,1992 - С. 77 – 97. 
5. Навчально – методичні картки з аналізу госп. діяльності промислових підприємств (Укл.С.І. Шкарабан, І.В. Спільник). – Тернопиль: ТАНГ, 1995 – С.84. 
 
5.1.Мета, завдання та джерела інформації 
Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами – одна з найважливіших умов його успішної роботи. 
Мета курсу – розкрити резерви підвищення продуктивності праці. 
Завдання аналізу зображено на рис.5.1.1.  
 
Рис.5.1.1. Завдання аналізу використання трудових ресурсів. 
Джерела інформації: Ф. 2-пв, Ф. 22, данні табельного обліку і відділу кадрів. 

загрузка...
 
5.2. Аналіз забезпеченості  підприємства робочою  силою 
Це аналіз передбачає оцінку виконання плану щодо чисельності і складу працюючих. 
Показники, що характеризують забезпеченість підприємства робочою силою, зображені на рис.5.2.1. 
 
Рис. 5.2.1. Показники, що характеризують забезпеченість підприємства робочою силою 
Увесь персонал підприємства поділяється на 2 групи (рис.5.2.2.) 
 
Рис. 5.2.2. Класифікація персоналу промислового підприємства 
При аналізі забезпеченості підприємства робочою силою спочатку аналізуємо виконання плану по чисельності і складу працюючих. 
Для цього потрібно: проаналізувати загальну забезпеченість підприємства робочою силою. Для цього: 
а) визначаємо виконання плану по чисельності по групам і категоріям працюючих; 

ЯндексДирект
Стать партнёром
Устал жить на зарплату? Организуй свой доход через Интернет. Обучение. Практика. Результат.
www.tvoy-startup.ru
  Любишь математический анализ? Присоединяйся к знатокам форума!
math.hashcode.ru
  Хотите открыть свое дело? Выгодные идеи для своего бизнеса на нашем сайте.
ideaforbusiness.ru
б) визначаємо питому вагу ПВП і непромислового персоналу до загальної чисельності. При цьому більш висока забезпеченість підприємства ПВП, являється позитивним фактором, бо ПВП виробляє продукцію, а непромисловий персонал лише допомагає її випуску; 
в) визначаємо абсолютний і відносний залишок чи недостачу робочої сили по групам і категоріям працюючих. 
Абсолютне відхилення – це різниця між факт. і плановою чисельністю по кожній категорії ПВП. 
Підприємство планує свою чисельність з певного обсягу випуску ТП. Зміна в обсязі випуску продукції призводить до зміни чисельності працюючих. Тому необхідно обчислити і відносне відхилення. 
Відносне відхилення повинно бути скориговане на % виконання плану по обсягу продукції. Відносне відхилення обчислюється лише по категорії робітників, бо лише вони приймають участь в виробництві. Обчислюється: фактична чисельність мінус скоригована планова чисельність. 
 
Абсолютне відхилення достовірно відображає виконання плану по чисельності в тому випадку, коли план по випуску ТП виконаний на 100%. Якщо ж план не виконаний або перевиконаний, то необхідно визначити відносне відхилення (табл. 5.2.1.). 
 
Таблиця 5.2.1 
Аналіз виконання плану по чисельності 
 
План по випуску ТП виконаний на 100,5% 

RedTram Goods
Стильная новинка от HTC
"Пробейте" любого человека по базе!
Телефоны за ПОЛцены к Новому году!
Хочешь от 50$ в день, сидя дома? Жми!
Визначити за планом виконання по чисельності абсолютне  і відносне відхилення. 
Зробити висновки. 
Спочатку ми аналізуємо співвідношення між ПВП і непромисловим персоналом, тобто питому вагу ПВП і непромисловим персоналу до загальної чисельності працюючих. 
Таблиця 5.2.2. 
Аналіз чисельності працюючих 
 
З табл. 5.2.2. видно, що питома вага ПВП збільшилась на 0.6%, у той же час непромислового персоналу зменшилась на 0.6%, тобто за період, що аналізується, на підприємстві велика увага приділялась набору робочої сили, від якої залежить випуск продукції.  
Але ці дані не відображають по яким категоріям спостерігалась абсолютна недостача робітників. Щоб її визначити, потрібно розглянути відхилення чисельності працюючих по кожній категорії. 
Визначаємо виконання плану по чисельності і абсолютне відхилення. 
Таблиця 5.2.3. 
 
Висновки. З таблиці 3 видно, що забезпеченість по групам персоналом і категоріям робітників нерівномірна. Так, по ПВП забезпеченість становила 99.7%, або недостача 3 чол., а по непромисловому 87.7%, або нестача - 7 чол. 

Добавить свое объявление
Скидка 50% на все! Выбирайте свою дубленку на распродаже!
 
Пистолет Crosman C-31. АКЦИЯ! $58.00
Отличается легкостью и точностью в стрельбе! ...
 
Такие часы должны быть у каждого мужчины $200.00
Элитная копия VIP класса от Omega ...
 
Більш висока забезпеченість ПВП порівняно з непромисловим являється позитивним фактором, бо ПВП являється виробником продукції, а непромисловий персонал лише допомагає її випуск.  
Знаходимо відносне відхилення робітників (по іншим категоріям не обчислюється, бо вони не виготовляють продукцію). 
Відносне відхилення по чисельності – це факт мінус скоригований план (план помножений на % виконання ТП поділений на 100).  
У нашому прикладі план по об’єму випуску ТП виконаний на 100,5% (з умови), тобто відносне відхилення по чисельності робітників:  
 
Отже, відносна нестача робітників на виробництві складають 4 чол. (для випуску фактичної продукції при плановій продуктивності праці потрібно було б 903 робітника (898*100,5%):100), а факт. їх чисельність – 899 чол., або 0.44% ((4*100):898). 
2. Після встановлення загальної забезпеченості підприємства робочою силою, потрібно забезпечити робочою силою цехи, дільниці.  
3. Потім проаналізують забезпеченість підприємства робочою силою окремих професій, особливо тих, від яких залежить виконання плану, виробничої програми. 
Аналіз виконується порівнянням фактичної чисельності з плановою проблемою по кожній професії працюючих окремо. Для цього використовуємо дані відділу кадрів, пояснювальної записки до річного звіту. При цьому важливо встановити забезпеченість підприємства кваліфікованими робітниками. 
Кваліфікація робітників характеризується середнім тарифним розрядом (Стр), який визначається як середньозважена арифметична величина.  
 
 

Таблиця 5.2.4. 
Вихідні дані для аналізу кваліфікації робітників 
 
Визначить середній тарифний розряд. 
 
 
 
 
Стр фактично вищий, ніж по плану. Це говорить про забезпеченість підприємства кваліфікованими кадрами. 
Якщо Стр був би нижче, ніж це передбачено планом, то це означало б, що прийняті на роботу робітники не мають відповідної кваліфікації. 
4. В процесі аналізу вивчають і структуру кадрів по віку та стажу роботи. Це означає, що потрібно встановити стабільність кадрів, яка визначається питомою вагою по стажу неприривної роботи в загальній чисельності працюючих. 
 

Новости недвижимости на BFM.ru ФГУП смогут продавать свое имущество только на торгах
bfm.ruОдесса
Украинские гаишники лишились самого дорогого — Сенсационный судебный вердикт приняли в Закарпатье. ...
news.rambler.ru
Не для всех — Исконно русский планшетный компьютер весом в два центнера представлен в Москве.
www.nomobile.ru
Гонщик F1 попал в тюрьму — Бывший финский гонщик F1 Юрки Ярвилехто получил 2 года и 4 месяца. ..
autoitogi.ru
 
begun
Таблиця 5.2.5. 
Аналіз структури кадрів за віком і стажем 
 
З даних табл. видно, 54% (20+22+12) мають стаж роботи від 5 до 25 років, а 21% (11+10) більше 20 років. Підприємство приймало на роботу нових працівників, їх питома вага – 10%. 
Аналіз забезпеченості робочої сили необхідно доповнити аналізом обороту і плинності кадрів. 
 

5.3. Аналіз обороту  та плинності робочої  сили 
При аналізі забезпеченості підприємства робочої силою необхідно проаналізувати також оборот і плинність кадрів, бо рух робочої сили впливає на продуктивність праці, використання робочого часу і т.д. 
Оборотом робочої сили називається зміна складу кадрів в результаті прийому на постійну роботу і звільнення працівників. 
Аналіз обороту і плинності кадрів здійснюють за допомогою розрахунку спеціальних коефіцієнтів (коефіцієнти обороту по прийому, вибуттю, коефіцієнти плинності кадрів і постійності персоналу). Методика розрахунку зображено на рис.2. 
При визначенні коефіцієнта плинності не включають: вибулих на пенсію, в армію на навчання, оформлення по переводу на інші підприємства. 
 

5.4. Аналіз використання трудових ресурсів 
Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин 1 працівника за період, що аналізується, а також за ступенем використання робочого часу. 
Такий аналіз проводиться по кожній категорії робітників, по кожному виробничому підрозділі і у цілому по підприємству. 
Раціональне використання робочого часу, тобто зменшення і ліквідація цілоденних та внутрізмінних простоїв - важлива умова збільшення виробництва продукції, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції без додаткових капітальних витрат. 
Аналіз використання робочого часу здійснюється за двома напрямами: 
1) виявлення витрат робочого часу (простоїв); 
2) виявлення невиробничого витрачення робочого часу. 
Джерела інформації: ф.-2пв, дані табельного обліку, відділу кадрів. 
Дані про фактично відпрацьованих людино-годинах, людино-днях отримують по даним табличного обліку. Дані про різні види фонду зарплати і методика їх розрахунку на рис.5.4.1. 
 
Рис 5.4.1. Види фонду робочого часу та методика їх розрахунку 
Для визначення фонду робочого часу використовуємо формулу: 

Якщо фактично одним робітником відпрацьовано  менше днів і годин, ніж за планом, то можна визначити позапланові  втрати робочого часу: цілоденні та внутрізмінні. 
Цілоденні втрати робочого часу = (кількість днів, відпрацьованих одним робітником - кількість днів відпрацьованих 1 робітником за планом) х чисельність фактична х середня тривалість робочого дня за планом. 
Внітрішньозмінні втрати робочого часу = (середня тривалість робочого дня фактично-середня тривалість робочого дня планова) х кількість днів, відпрацьованих 1 робітником фактично х чисельність фактична. 
Для аналізу використання трудових ресурсів складаємо таблицб 5.4.1. 
 
Таблиця 5.4.1. 
Аналіз використання трудових ресурсів

Показники Минулий Звітний рік  Відхилення +, -
    рік план  факт  від мину-лого року від плану 
1 2 3 4 5=4-2 6=4-3
1. Обсяг  продукції у порівняльних цінах,  млн,грн  3800,00 3240,00 3100,00 -700,00 -140,00
2. Середньорічна  чи-сельність робітників, чол.  1230,00 1232,00 1239,00 +9,00 +7,00
3. Кількість  днів, відпрацьованих 1 робітником, днів (5:4) 230,00 238,00 237,00 +7,00 -1,00
4. Середня  три-валість робочого дня, год. (5:3) 7,70 8,00 7,85 +0,15 -0,15
5. Кількість  годин, відпрацьованих 1 робітником, год (3х4) 1771,00 1904,00 1860,00 +89,00 -44,00
6. Фонд  робочого часу, тис. год. ((2х3):100) 2178,30 2345,70 2305,20 +126,80 -40,60
7. Відпрацьовано  всіма робітниками людино-днів (2х3) 282900,00 293216,0 293643,0 +13743,0 +427,00
8. Середньорічний  виробіток одного робітника, (1:2х1000) тис.грн. 3089,00 2630,00 2502,00 -587,00 -128,00
9. Середньоденний  виробіток одного робітника, (1:7х1000) тис.грн.  13,43 11,05 10,56 -2,87 -0,49
10. Кількість  люди-но-годин, відпра-цьованих усіма  робітниками за рік, тис.люд.-год. (2х5):1000 2178,33 2345,73 2304,54      
11. Середньогодин-ний  виробіток 1 робітника, грн. (1:10х1000) 1744,00 1381,00 1345,00      
З таблиці 5.4.1. видно, що трудові ресурси підприємства використовуються недостатньо. У середньому 1 робітником відпрацьовано по 237 днів, замість 238, у зв’язку з цим цілоденні витрати робочого часу на 1 робітника складають 1 день, а на всіх 1239(-1х1239) або 9912 годин (1239х8). 
Розрахуємо, як на випуск продукції вплинули цілоденні втрати. Для цього відхилення в кількості днів, відпрацьованих 1 робітником помножити на плановий середньоденний виробіток та фактичне число робітників. Отже, у зв’язку з тим, що
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.