На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Пдприємноцтво в державному сектор економки

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 12.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ДЕРЖАВНА  ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ  ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра економічної теорії

 
 
 
 
 
КУРСОВА РОБОТА 

з дисципліни “Політична економія”
на тему:

Підприємництво  в державному секторі

Економіки 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                 
                                                                             

                                                             
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ

Вступ........................................................................................................................ 3
Розділ 1
Загальна характеристика підприємницької діяльності....................................... 4
      Підприємництво як сучасна форма господарювання............................... 4
      принципи здійснення, форми, типи і моделі підприємницької діяльності...................................................................................................... 7
Розділ 2
Особливості підприємницької  діяльності в Україні..........................................12
2.1.    Інвестиційно-підприємницький клімат  в Україні....................................12
2.2. Розвиток  малого підприємництва на сучасному  етапі економіки держави...................................................................................................................15
Розділ 3
Шляхи підвищення ефективності підприємництва............................................19
3.1. Основна  характеристика, основні методи  і форми активізації підприємницької діяльності.................................................................................19
3.2.    Сучасні  напрямки інноваційної діяльності...............................................20
3.3.    Конкурентоспроможність продукції  та оптимізація поточних витрат підприємств............................................................................................................22
Висновки................................................................................................................26
Список  використаних джерел..............................................................................27

ВСТУП

 
 
     В умовах становлення і розвитку ринкової економіки провідною формою господарювання має бути підприємництво – особливий  вид виробничо-торгівельної діяльності, надання послуг чи посередництва, який характеризується повною свободою вибору та інноваційним характером здійснення значною ймовірністю економічного ринку та чіткою орієнтацією на досягнення певного комерційного зиску. Як свідчить світовий досвід, саме підприємництво є потужним “локомотивом”, спроможним істотно прискорити реформування вітчизняної економіки на ринкових засадах, на базі цього забезпечити належне зростання виробництва й добробуту населення.
     Зростання ефективності підприємництва як сучасної форми господарювання неодмінно потребує підготовки висококваліфікованих підприємців (керівників, спеціалістів, менеджерів), здатних реалізувати у своїй діяльності вимоги ринкових відносин, менеджменту і бізнесу.
     В Україні та її окремих галузях спостерігається тенденція збільшення мережі добровільних та інституціональних об'єднань підприємств та організацій (асоціацій, корпорацій). Саме в таких організаційних утвореннях підприємницька діяльність стає провідною і переважаючою формою господарювання. Тому обґрунтування і вибір найбільш ефективних (доцільних) напрямків підприємництва в корпораціях, асоціаціях та інших подібних організаційних структурах є невідкладним завданням. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Підприємництво як  сучасна форма  господарювання

 
     Щоб розв'язати вузол економічних  проблем нашої країни, необхідні  радикальні заходи для створення  механізму ринкових відносин, за допомогою  якого реалізуються вимоги економічних  законів.
     Прийняті  Верховною Радою України закони значною мірою юридично оформили механізм ринкових відносин і створили умови для підприємництва – “бізнесу”. Термін “бізнес” поширений в усьому світі, у певній мірі його можна ототожнювати з підприємництвом.
     Що  ж таке підприємництво? Відповідь на це питання дуже важлива для економічної науки і господарської практики.
     Вчені-економісти минулого виокремлювали три фактора  виробництва: 1) землю;  2) працю; 3) капітал. Сучасний досвід господарювання свідчить про те, що процвітання країн з розвинутою ринковою економікою забезпечує вміла реалізація їх підприємницького потенціалу як четвертого фактора виробництва.
     Термін  “підприємництво” запозичений з  Франції. Він був уведений в економічний  лексикон на початку XVIII століття французьким економістом Рішаром Кантільйоном, який характеризував самостійного підприємця (ремісника, фермера, купця) як індивідуального виробника і власника, діяльність котрого обов'язково зв'язана з певним господарським ризиком.
     Необхідно і важливо також відрізняти підприємництво від менеджменту, а підприємця від управляючого (керівника). Підприємець – це самостійний агент ринку, котрий діє на свій острах і ризик, під особисту відповідальність за результати бізнесової діяльності. Менеджер – найманий працівник, який організовує реалізацію завдань, поставлених підприємцем. Він, як правило, не несе майнової відповідальності за свої дії.
       Підприємець завжди є власником  капіталу (хоча б у тій частині,  в якій він отриманий прибуток  інвестує як влас6ний капітал), а також у тій або іншій мірі менеджером. При цьому важливо зазначити, що підприємництво можна вважати особливою сферою професійної діяльності, сутність якої полягає у постійному перетворені ресурсів і майна в реальний капітал, тобто в те, що приносить прибуток.
     Отже, підприємництво – це самостійна, ініціативна господарсько-фінансова діяльність громадян, спрямована на отримання прибутку (доходу0 і здійснюється від свого імені на власний ризик та пд. Свою особисту майнову відповідальність або ж від імені і під майнову відповідальність юридичної особи підприємства (організації).
     Якщо  діяльність фізичних або юридичних  осіб не зв'язана з отриманням прибутку, то вона не може вважатися підприємницькою. Головне, що відрізняє підприємця серед  інших агентів суспільної корисної діяльності, - це можливість і обов’язковість отримання певного зиску.
     Сучасна економічна наука визначає підприємництво як особливий вид діяльності, в основу якого покладені таки ознаки:
      свобода вибору напрямків і методів діяльності, самостійність у прийнятті рішень;
      постійна наявність фактора ризику;
      орієнтація на досягнення комерційного успіху (зиску);
      інноваційний характер діяльності.
Підприємництво  – не лише особливий вид діяльності, а й певні стиль і тип  господарської поведінки, яким притаманні:
    ініціативність і пошук нетрадиційних рішень у сфері бізнесу;
    готовність наражатися на власний ризик;
    гнучкість і постійне самооновлення;
    цілеспрямованість і наполегливість у бізнесовій діяльності.
     Крім  того, підприємництво – це комплекс особливих функцій, виконуваних в економіці (народному господарстві), спрямований на забезпечення розвитку і вдосконалення господарського механізму, постійне оновлення економіки господарюючих суб'єктів, створення інноваційного поля діяльності. Сучасна економічна література виокремлює три головні функції сфери підприємницької діяльності:
      ресурсну (формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів);
      організаційну (організація маркетингу, виробництва, збуту, реклами та інших господарських справ);
      творчу (новаторські ідеї, генерування й активне використання ініціатива, вміння ризикувати).
     Із  зазначених вище міркувань випливає такий важливий висновок: підприємництво має завжди супроводжуватись науково-технічною, організаційною і комерційно-економічною творчістю, новими підходами до вирішення господарських завдань; воно зумовлює особливий, антибюрократичний стиль господарської поведінки, підвалинами якого є, з одного боку, постійний пошук нових можливостей і ресурсів, а з іншого – персональна відповідальність за наслідки своєї діяльності.
     Суб'єктами підприємницької  діяльності можуть бути:
      громадяни України та інших держав;
      юридичні особи – підприємства (організації) усіх форм власності.
     Законодавство України передбачає певні обмеження щодо здійснення підприємства. Зокрема, не дозволяється займатися підприємницькою діяльністю таким категоріям громадян: військовослужбовцям, посадовим особам органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади й управління, які здійснюють контроль за діяльністю підприємств і організацій.
     Об'єтами підприємницької діяльності можуть бути: товар; продукт; послуга.
     Підприємницька  діяльність здійснюється згідно з чинним законодавством: 

      без використання найманої праці;
      з використанням найманої праці;
      без утворення юридичної особи;
      з утворенням юридичної особи.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1.2. Принципи здійснення, форми, типи і  моделі підприємницької
         діяльності
        
        У сучасних умовах господарювання ринкову економіку визначають коротко як економіку вільного підприємництва. Проте підприємництво здійснюється за певними принципами, має власні форми, типи і моделі функціонування.
             Основні принципи підприємництва:
      вільний вибір діяльності;
      залучення на добровільних засадах для здійснення підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян;
      самостійне формування програми виробничої та інших видів діяльності; вибір постачальників ресурсів і споживачів виготовлюваної продукції; встановлення цін на товари і послуги відповідно до чинного законодавства України;
      вільний найом працівників для здійснення бізнесової діяльності;
      залучення і використання природних, трудових, матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, якщо це не заборонено або не обмежено чинним законодавством;
      вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів до відповідних бюджетів згідно з законодавством;
      самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютного виторгу на власний розсуд.
        Визначальним принципом сучасного  зарубіжного підприємництва є  такий: виробник, проводячи маркетингові  дослідження, спочатку знаходить  покупця (споживача) продукції чи послуг, пропонованих для ринку, і лише після цього приступає до її (їх) продукування. Саме у цьому виявляється пріоритет споживача як провідної ланки  ринкового господарства.
     Підприємництво  як форма ініціативної діяльності може бути представлене певними видами:
      будь-якими видами виробничої діяльності;
      різноманітними видами торговельної діяльності;
      діяльністю з наданням послуг;
      комерційним посередництвом тощо.
        Підприємницька діяльність може  здійснюватись як в індивідуальній, так і в колективній формі. Перша означає здійснення її громадянами, тобто фізичними особами, вільними у встановленні своїх прав і обов'язків на основі договору (угоди) і у визначенні будь-яких умов договору (угоди), що не суперечать чинному законодавству. Друга – колективна – передбачає межі та процедури, які окреслені більш строго с участю держави. У таких випадках підприємницька діяльність здійснюється вже на основі і в межах тих завдань і повноважень, котрі відбиті у засновницьких документах та статутах підприємств (організацій) різних форм власності.
      Зазначені вище форми підприємницької діяльності тісно корелюють з можливими  її типами. Основні з них такі:
      малий бізнес, що базується на особистій власності або оренді;
      спільне підприємництво або партнерство, засноване на колективній власності;
      корпоративне підприємництво, засноване на акціонерній власності.                
      Багаторічний  досвід господарювання у країнах  з розвиненою ринковою економікою свідчить про те, що традиційно існують дві  моделі підприємництва: класична та інноваційна, але на практиці можливе їх поєднання.
      Класична  модель підприємництва орієнтована на максимально ефективне використання наявних ресурсів підприємства. Схема підприємницьких дій за такої моделі достатньо проста і чітко окреслена: оцінка наявних ресурсів; вивчення можливостей досягнення поставленої мети; використання тієї можливості, яка зможе забезпечити максимальну віддачу від наявних ресурсів.
      Інноваційна модель підприємництва передбачає активне використання будь-яких (у межах закону) і насамперед нових управлінських рішень для підприємницької діяльності, особливо коли бракує власних природних ресурсів. Схема дій цієї моделі підприємницької діяльності є такою: формулювання головної мети; вивчення зовнішнього середовища з метою пошуку альтернативних можливостей; порівняльна оцінка власних ресурсів і знайдених можливостей; пошук зовнішніх додаткових джерел ресурсів; аналіз можливостей конкурентів; реалізація завдань згідно з вибраною концепцією (рис 1.1).     
     Для започаткування і тривалого здійснення підприємства необхідні самі підприємці. Останніх не безпідставно вважають центральними особами у бізнесі. Підприємця інколи порівнюють з полководцем, здатним з меншими силами виграти бій у кількісно переважаючого противника. Держава буде багатою, якщо принаймні 5-7% її активного населення матиме нахил до підприємництва.         
 


 
Навколишнє середовище
 
Шанси на
успіх
 
Чинники
розвитку
 
Передумови активності
 
Умови досягнення
цілей
     Нестача капіталу обумовлює необхідність розвитку фондового ринку, який в Україні поки що розвинений слабо, а становище іноземця на ньому обтяжується ще й ризиком неадекватного обміну прибутку на валюту всієї країни. Перелік інших потенційних ризиків також вельми високий. До них можна віднести надійність інформації; компетентність в управлінні; дотримання партнерських умов та ін.
     Внутрішня ситуація обумовила фактичну відсутність  процесу нагромадження капіталу, стимулювала відплив і втечу  капіталів у товарній та вартісній  формі. Це характерно для всіх країн з перехідною економікою. Його причини конкретні – висока інфляція, нестабільність і недосконале законодавство.
     Одним словом, інвестиційний клімат в Україні  є несприятливим, що не дає підстав  розраховувати на надходження необхідних зовнішніх коштів. Звичайно, в перспективі в економіку України будуть здійснені певні вкладення, однак виходити з кризи доведеться самотужки. Може і не допомогти і створення привабливого законодавства для іноземних інвесторів.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.