На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Дисциплнарна вдповдальнсть

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 12.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 5. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ
з дисципліни «Основи права»
на тему: «ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ  – 2011
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………....3
    Загальні відомості дисциплінарної відповідальності……………………...4
      Підстава дисциплінарної відповідальності…………………………5
      Види дисциплінарної відповідальності……………………………7
    Дисциплінарні стягнення…………………………………………….……..9
    2.1. Практичне застосування дисциплінарних стягнень……………….11
Висновки………………………………………...……………………………….16
Список використаної літератури….………………...………………………….17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП
     Під дисциплінарною відповідальністю згідно з чинним законодавством України  слід розуміти винне порушення трудової дисципліни і службових обов'язків. Такі порушення можуть бути виражені як у діях, так і у бездіяльності, допускатися як свідомо, так і  з необережності. Деякі категорії  державних службовців у зв'язку з  виконанням своїх повноважень відповідають у дисциплінарному порядку і за проступки, які порочать їх як державних службовців або дискредитують органи, в яких вони працюють (керівники, державні службовці — співробітники правоохоронних органів, військовослужбовці та ін.).
     Дисциплінарна відповідальність розглядається у  двох аспектах: як певна реакція  на дисциплінарний проступок у сфері  трудових відносин, можливість застосування до порушника заходів дисциплінарного стягнення, визначених у трудовому законодавстві; як наслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов'язків конкретним працівником із застосуванням санкцій за порушення трудової дисципліни. У цьому аспекті дисциплінарна відповідальність є ретроспективною і полягає в обов'язкові порушника відповісти за вчинений дисциплінарний проступок і зазнати негативних наслідків у вигляді обмежень особистого, організаційного чи майнового порядку. Зі сторони роботодавця реакція на дисциплінарний проступок полягає в тому, щоб зажадати пояснення від порушника трудової дисципліни; застосування до працівника санкцій у порядку, визначеному трудовим законодавством . 
 
 
 
 
 

    Загальні  відомості дисциплінарної відповідальності
     Дисциплінарна відповідальність є особливим видом  юридичної відповідальності, її застосування завжди пов’язане з виконанням трудових або службових обов’язків. Особливістю  дисциплінарної відповідальності є  застосування стягнень, що становлять її зміст, як правило, субєктом трудових відносин, а саме роботодавцем. 
     Нормами адміністративного права встановлюються дисциплінарна відповідальність і порядок її реалізації, коло суб'єктів і повноваження органів управління (посадових осіб), що наділені «дисциплінарною» владою, категорії службовців, відповідальність яких регулюється адміністративним правом. Стосовно більшості працівників дисциплінарна відповідальність передбачена нормами трудового і адміністративного права, а щодо деяких категорій осіб (військовослужбовців строкової служби, працівників органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та ін.) — повністю нормами адміністративного права, що пояснюється необхідністю поряд із загальними правилами дисциплінарної відповідальності враховувати особливі вимоги дисципліни до них, встановлення специфіки їх дисциплінарної відповідальності.  
     Правове поняття "дисциплінарна відповідальність працівника" складається з трьох юридично значимих обставини: 1) вчинення працівником дисциплінарного проступку; 2) наявності у повноважного представника роботодавця права застосувати передбачені законодавством заходи дисциплінарного стягнення; 3) наявності обовязки працівника перетерпіти встановлені законодавством за вчинення дисциплінарного проступку несприятливі наслідки. При цьому зміст дисциплінарної відповідальності складають передбачені в законодавстві заходи дисциплінарних стягнень, які і виступають в якості застосовуваних до працівника санкцій за вчинення дисциплінарного проступку. 
 

     Функції дисциплінарної відповідальності
     Існує чотири функції дисциплінарної відповідальності: регулятивна, превентивна, каральна, відновлювальна і виховна. Регулятивна - спрямована на формування поведінки співробітника (працівника), на визначення кордону між правомірним і протиправним виконанням своїх трудових обов'язків. Превентивна - попередження порушення трудової дисципліни як самою особою, яка піддається дисциплінарної відповідальності (приватна превенція), так і іншими співробітниками (працівниками) (наприклад, за рахунок створення враження про невідворотність настання відповідальності як результату певних дій). Каральна - припускає накладення на суб'єкта, який несе відповідальність, несприятливих для нього моральних і матеріальних наслідків. Відновлювальна і виховна - формуванням у особи переконання про неприпустимість вчинення дій, що тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність. 

      Підстава  дисциплінарної відповідальності
     Підставою дисциплінарної відповідальності є  дисциплінарний проступок, склад якого  традиційно включає суб'єкт, суб'єктивну  сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.
     Суб'єктом  дисциплінарного проступку завжди є особа, яка перебуває у трудових правовідносинах з власником або уповноваженим ним органом. Деліктоздатність — тобто здатність особисто нести відповідальність за порушення трудових обов'язків є складовою частиною праводієздатності особи. Трудова праводієздатність за загальним правилом наступає з 16 років, в певних випадках — з 15 років, а учнів — з 14 років (ст. 188 КЗпП). Всі неповнолітні мають рівні права і обов'язки в трудових правовідносинах з повнолітніми. Це говорить про те, що до дисциплінарної відповідальності працівник може притягатися з моменту, коли він за віком досяг трудової праводієздатності й уклав трудовий договір з роботодавцем. У трудовому праві відповідальність має тільки особистий характер, на відміну від цивільного права, де майнову відповідальність за неповнолітніх до 15 років несуть батьки, опікуни, аз 15 до 18 років неповнолітні самі несуть майнову відповідальність за шкоду, яку вони заподіяли, проте якщо вони не мають заробітку чи майна, до відповідальності залучаються їхні представники.
     За  законодавством розрізняється загальний і спеціальний суб'єкт дисциплінарної відповідальності. Загальним суб'єктом є будь-який працівник, на якого поширюються загальні норми про дисципліну: правила внутрішнього трудового розпорядку, КЗпП.
     Суб'єктивну  сторону дисциплінарного проступку характеризує вина, тобто певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вона виступає в двох формах: умислу і необережності. Умисна вина передбачає, що особа усвідомлювала протиправність свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання. Для дисциплінарного правопорушення найбільш характерною є вина у формі необережності. Необережність як форма вини передбачає, що особа усвідомлювала протиправність своєї поведінки, передбачала її шкідливі наслідки, проте легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала, хоча повинна була їх передбачити. В усіх випадках наявності вини спільним і обов'язковим її елементом є усвідомлення особою протиправності свого діяння, якщо ж немає усвідомлення — немає і вини. Слід звернути увагу на те, що працівник не може бути визнаний винним, якщо він ненадежно виконує свою роботу внаслідок недостатньої кваліфікації або відсутності відповідних умов для її виконання, інакше кажучи, коли він об'єктивно не міг належно виконати роботу або коли власник не створив для цього належні умови. Не можна притягати працівника до відповідальності за невиконання завідомо незаконного розпорядження адміністрації, а також за відмову виконувати роботу, не передбачену трудовим договором.
     Об'єктивна  сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою правопорушника. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права:
КЗпП, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації. Потрібно звернути увагу на те, що дисциплінарним проступком визнається невиконання саме трудових обов'язків. За загальним правилом невиконання громадських доручень, моральних, етичних правил поведінки, не пов'язаних з виконанням трудової функції, не може тягти застосування юридичної відповідальності. Згідно з законодавством порушення трудової дисципліни вважається таким за умови, що воно сталося в робочий час. Але в окремих випадках, коли таке порушення негативно впливає на виробничий цикл, заважає виконанню трудового завдання, судова практика розцінює його як дисциплінарний проступок. Для працівників, які працюють у режимі ненормованого робочого часу, весь час перебування на робочому місці та на території підприємства вважається робочим часом.
     Отже, підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні або в неналежному виконанні працівником покладених на нього трудових чи службових обов'язків (ст. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій). 

      Види  дисциплінарної відповідальності
     Виділяють два види дисциплінарної відповідальності:
     1) загальну (санкції такої відповідальності застосовуються до всіх без винятку працівників);
     2) спеціальну (застосовується на підставі окремих нормативно-правових актів: статутів, положень, законів і поширюється лише на визначене коло працівників).
     Застосування  загальної дисциплінарної відповідальності не потребує доказування додаткових або спеціальних юридично значимих обставин. У зв’язку з чим вона і зізнається загальною дисциплінарною відповідальністю.
     Спеціальна  дисциплінарна відповідальність застосовується тільки в тих випадках, коли не може бути застосована загальна дисциплінарна  відповідальність. Дисциплінарна відповідальність вводиться спеціальним законодавством, зокрема статутами і положеннями  про дисципліну працівників. Застосування дисциплінарної відповідальності завжди пов’язане з доведення додаткових, тобто спеціальних, юридично значимих обставин. Можна виділити кілька видів  юридично значимих обставин, які підлягають доказуванню при застосуванні спеціальної  дисциплінарної відповідальності.
     Першим  видом спеціальних юридично значущих обставин, що підлягають доказуванню  при застосуванні спеціальної дисциплінарної відповідальності, є віднесення працівника до спеціальних суб’єктів, які залучаються до дисциплінарної відповідальності за особливими правилами. Наприклад, прокурори, судді притягаються до дисциплінарної відповідальності за особливими правилами. При цьому загальні норми про дисциплінарну відповідальність застосовні до них в частині, що не суперечить спеціальному законодавству про притягнення до відповідальності даного виду.
     По-друге, як вид спеціальних юридично значущих обставин, що підлягають доказуванню  при застосуванні спеціальної дисциплінарної відповідальності, можна виділити виконання  працівником особливих трудових обов’язків, безпосередньо пов’язаних з життям і здоров’ям людей. До числа таких обов’язків слід віднести виконання робіт, безпосередньо пов’язаних з рухом залізничного транспорту.
     По-третє, обставиною, доведеність якого дозволяє зробити висновок про застосування спеціальної дисциплінарної відповідальності, є наявність особливого кола осіб або органів, наділених правом притягнення  до дисциплінарної відповідальності. Наприклад, притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів здійснюють кваліфікаційні колегії за поданням голови відповідного суду.
     По-четверте, особливим видом обставин, доведенння яких дозволяє зробити висновок про застосування спеціальної дисциплінарної відповідальності, є наявність додаткових, тобто спеціальних, дисциплінарних стягнень, що застосовуються до працівників. Наприклад, спеціальним дисциплінарним стягненням є позбавлення машиніста права на керування локомотивом на строк від трьох місяців до одного року з перекладом з його згоди на іншу роботу, звільнення від займаної посади, пов’язаної з експлуатаційною роботою залізниць, з наданням за згодою працівника в порядку переведення іншого роботи.
     По-п’яте, обставинами, доведенння яких дозволяє зробити висновок про застосування спеціальної дисциплінарної відповідальності, слід визнати наявність додаткових можливостей для оскарження дисциплінарних стягнень. Зокрема, крім судового може існувати позасудовий порядок оскарження дисциплінарних стягнень, наприклад, у вищий орган або вищій посадовій особі. Працівники державних організацій можуть оскаржити дисциплінарне стягнення вищій посадовій особі. 

     2. Дисциплінарні стягнення
     Значні  особливості є в порядку застосування та видах дисциплінарних стягнень, що передбачені дисциплінарними статутами або спеціальними положеннями про дисципліну в окремих сферах (галузях) діяльності. Вони пов'язані з характером тих функцій і завдань, що вирішуються відповідними органами, їх службовцями. В деяких випадках дисциплінарна відповідальність регулюється відповідними кодексами (Повітряний кодекс, Митний кодекс та ін.). Так, відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить їх як працівників прокуратури.
      За  порушення трудової  дисципліни  до  працівника  може  бути  
застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

      1) догана;
      2) звільнення.
      Законодавством, статутами  і положеннями про дисципліну можуть  
бути  передбачені  для  окремих  категорій  працівників   й   інші  
дисциплінарні стягнення.

      Органи, правомочні застосовувати  дисциплінарні стягнення:
      Дисциплінарні стягнення  застосовуються органом,  якому надано  право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на  посаду) даного працівника. На працівників,  які несуть дисциплінарну відповідальність за  статутами,   положеннями   та   іншими  актами  законодавства  про  дисципліну,  дисциплінарні  стягнення  можуть  накладатися   також органами, вищестоящими  щодо  органів,  вказаних у частині першій  цієї статті.
      Працівники, які   займають   виборні   посади,   можуть  бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
       Строк для застосування дисциплінарного стягнення:
       Дисциплінарне стягнення    застосовується    власником    або  
уповноваженим  ним  органом безпосередньо за виявленням проступку,  
але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу  
звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

      Порядок застосування дисциплінарних стягнень: 
До  застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт. Дисциплінарні стягнення застосовуються власником або уповноваженим ним органом безпосередньо після виявлення проступку, але без урахування часу хвороби працівника або перебування його у відпустці. При обранні виду  стягнення  власник  або  уповноважений  ним  
орган  повинен  враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і  
заподіяну ним шкоду,  обставини,  за  яких  вчинено  проступок,  і  
попередню  роботу працівника. За кожне порушення трудової дисципліни накладається тільки одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівнику під розписку.

      Зняття  дисциплінарного  стягнення:
      Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного  стягнення  
працівника  не  буде піддано новому дисциплінарному стягненню,  то  
він вважається таким,  що не мав дисциплінарного  стягнення.

      Якщо  працівник  не  допустив   нового   порушення   трудової  
дисципліни і до того ж проявив себе  як  сумлінний  працівник,  то  
стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

      Протягом  строку   дії   дисциплінарного   стягнення   заходи  
заохочення до працівника не застосовуються.

     Передача  питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу:
     Власник або уповноважений ним орган  має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Працівник може оскаржити накладене стягнення у комісію з трудових спорів (де вона створена), вищій посадовій особі чи у вищий орган або в суд. 

2.1. Практичне застосування  дисциплінарних стягнень
     Законом України «Про державну службу» встановлено  особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців, органів виконавчої влади та їх апарату. Сутність її полягає в тому, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за проступок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
     До  службовців цих органів, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідальність та затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або призначенні на вищу посаду.
     Згідно  з Типовими правилами внутрішнього розпорядку для працівників державних  навчально-виховних закладів України  за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано догану або звільнення.
     Генеральний прокурор України має право застосовувати  дисциплінарні стягнення, зазначені у названому статуті, в повному обсязі, за винятком позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1,2,3 класів, яке здійснюється Президентом України за поданням Генерального прокурора.
     Прокурори АРК, областей, міста Києва та прирівняні до них прокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догана, пониження в посаді, звільнення, крім пониження в посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України. В разі необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України. Особи, нагороджені знаком «Почесний працівник прокуратури України», можуть бути звільнені з роботи лише за попередньою згодою Генерального прокурора України.
     Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню  вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
     Дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не рахуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців.
     За  один і той же проступок може бути накладено тільки одне стягнення.
     У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільнення проводиться незалежно від часу вчинення проступку.
     Про накладення дисциплінарного стягнення  видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку.
     Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено  працівником Генеральному прокурору  України в місячний строк з дня ознайомлення з наказом.
     Генеральний прокурор приймає рішення по скарзі в десятиденний строк, а в разі проведення перевірки — не пізніше одного місяця з дня надходження скарги. Про прийняте рішення повідомляється працівнику, який звернувся із скаргою.
     Оскарження  наказу не зупиняє виконання дисциплінарного  стягнення.
     Рішення Президента України та Генерального прокурора України про застосування деяких з дисциплінарних стягнень або відмова у поновленні на роботі прокурорсько-слідчих працівників, звільнених прокурорами АРК, областей, міста Києва та прирівняними до них прокурорами, можуть бути оскаржені до Верховного Суду України в місячний строк.
     Працівник вважається таким, що не має дисциплінарного  стягнення, якщо протягом року з дня його накладення він не піддавався
     новому  дисциплінарному стягненню.
     Дисциплінарне стягнення може бути знято прокурором, який видав наказ, або вищим прокурором раніше року, якщо працівник виявив дисциплінованість і сумлінність у виконанні службових обов'язків. У таких випадках стягнення знімається наказом з оголошенням його всім, кому було оголошено наказ про накладення стягнення.
     Згідно  з Дисциплінарним статутом органів  внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу можуть накладатися такі стягнення: зауваження, догана, сувора догана, затримка у присвоєнні чергового спеціального звання або поданні до його присвоєння на строк до одного року, попередження про неповну службову відповідальність, пониження в посаді, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.
     У навчальних закладах і навчальних підрозділах  Міністерства внутрішніх справ України, крім цих стягнень, можуть застосовуватися: позбавлення звільнення з розташування навчального закладу, підрозділу на строк до одного місяця, позачергове  призначення в наряд по службі (за винятком призначення в караул або черговим підрозділу) чи на роботу до п'яти нарядів.
     На  осіб рядового і начальницького складу, нагороджених нагрудним знаком органів внутрішніх справ, може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення цього знака.
     Дисциплінарні стягнення застосовуються начальниками в межах наданих їм прав. Перелік  посад начальників та їх прав щодо накладення дисциплінарних стягнень визначається додатком до статуту Дисциплінарні права інших начальників встановлюються Міністром внутрішніх справ України стосовно дисциплінарних прав начальників, передбачених переліком.
     Старший начальник має право скасувати, пом'якшити чи посилити дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо службовою перевіркою встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого проступку і ступеню провини.
     Накладати дисциплінарні стягнення на працівників  слідчого апарату органів внутрішніх справ (з урахуванням додержання вимог кримінально-процесуального законодавства) можуть лише начальники органів внутрішніх справ, яким надано право призначати цих працівників на посаду, їх заступники по слідству, а також начальники вищих органів внутрішніх справ та їх заступники.
     Дострокове  зняття дисциплінарного стягнення  в порядку заохочення проводиться начальником, який наклав його, рівним йому чи старшим прямим начальником.
     Незалежно від того, дисциплінарним статутом чи спеціальним положенням встановлюється відповідальність, ними передбачаються численні дисциплінарні стягнення, які застосовуються до відповідних категорій службовців за вчинені дисциплінарні проступки. В цих актах встановлюються також дисциплінарні повноваження відповідних органів (посадових осіб), які в порядку підлеглості накладають стягнення, а також регламентується процедура їх застосування. Вся ця діяльність регулюється нормами адміністративного права. 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ:
     Дисциплінарна відповідальність як один з видів  юридичної відповідальності — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.
     У трудових правовідносинах роботодавець має дисциплінарну владу над  працівником, а працівник несе дисциплінарну  відповідальність саме перед роботодавцем, а не перед державою (державним органом), як це відбувається при адміністративній та кримінальній відповідальності.
     Правовий  механізм дисциплінарної відповідальності складається з правових норм, які  передбачають підставу дисциплінарної відповідальності, дисциплінарні стягнення, порядок їх накладення, зняття й оскарження.
     Незалежно від того, на підставі якого законодавчого акта настає дисциплінарна відповідальність, вона характеризується такими загальними ознаками:
     1) її підставою є дисциплінарний  проступок;
     2) за такий проступок передбачено  накладення дисциплінарного стягнення;
     3) стягнення застосовується уповноваженим  на те органом (посадовою особою) в порядку підлеглості;
     4) межі «дисциплінарної» влади  цього органу (посадової особи)  чітко встановлюються правовими  нормами;
     5) службовець, на якого накладено  дисциплінарне стягнення, може, його  оскаржити у виший орган (вищій  посадовій особі) або в суд;
     6) за один дисциплінарний проступок  може бути накладене лише одне дисциплінарне стягнення. 
 
 

   СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.