На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Аналiз фiнансового стану комерцiйного банку

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 15.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 17. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     Курсова робота
     з курсу 
     «Фінансовий аналіз»
     на  тему: 

«АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ» 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ПЛАН
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
      Суть, функції та основні види аналізу фінансового стану комерційного банку………………………………………………………………………..5
      Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану комерційного банку…………………………………………………………………………..…8
      Методи та прийоми аналізу фінансового стану комерційного банку………………………………………………………………………….…11
РОЗДІЛ 2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ (На прикладі ПАТ КБ «Приватбанк»)
   2.1. Загальна  характеристика фінансово-кредитної  діяльності досліджуваного комерційного  банку………………………………………...... 20
    2.2. Аналіз  показників фінансової стійкості  банку …………………….…..24
    2.3. Оцінювання  ефективності фінансово-кредитної  діяльності банку…… 35
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ  ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВГО СТАНУ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
     3.1. Напрями вдосконалення фінансово-кредитної  діяльності банку……..38
     3.2. Вдосконалення інвестицій в оновлення  техніки і технології клієнтів  банку………………………………………………………………………………40
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………...44
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………46
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..49
ВСТУП 

   В нестабільному політичному  та економічному  середовищі, що склалося зараз в  Україні під впливом як світової економічної кризи, так і приходу  нової влади, українці втратили довіру до банків як таких, що визнають їх вже  менш надійними та стабільними. Тому комерційним банкам слід ретельніше відноситися до аналізу свого  фінансового стану та фінансового  стану інших банків на ринку для  того, щоб адекватно оцінювати  переваги та недоліки своєї банківської  діяльності. Такий аналіз дасть змогу  прийняти необхідні міри по зміцненню  свого фінансового стану по мірі необхідності, що підвищить довіру до банку ,  його стабільність та прибутковість,а  також конкурентоздатність у  порівнянні з іншими фінансового-кредитними установами,які впроваджують все  нові технології у обслуговування клієнтів.
     Багато авторів аналізували проблематику даної  теми, зокрема А.М. Герасимович, Р.Коцовська, А. М. Мороз ,І.М. Парасій-Вергуненко , В.Ричаківська , Р.І. Тиркало , З.І. Щибиволок та багато інших. Але на даний момент не вироблено єдиного підходу до визначення фінансового стану комерційного банку, різні автори наводять своє бачення даного питання і аналізують його у розрізі різних груп показників.
   Актуальність  теми полягає у тому, що оцінка фінансового  стану комерційних банків з огляду на економічну ситуацію  в країні та за її межами є надзвичайно важливою як для самого банку,так і для  його клієнтів і партнерів.
   Метою курсової роботи є дослідження методів  оцінки фінансового стану комерційного банку та впливу такого аналізу на його діяльність.
   Завданням  курсової роботи є дослідження основних методів  аналізу фінансового  стану банку,  оцінка показників фінансового стану комерційного банку (на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк») та з’ясування шляхів поліпшення фінансового  стану банку.
   Об’єктом  дослідження в даній курсовій роботі  є  діяльність комерційного банку, а предметом дослідження  даної роботи є показники діяльності досліджуваного банку, що характеризують його фінансовий стан.
    Для вивчення обраної теми використовувались поряд із законодавчими актами Верховної Ради і Уряду, нормативні акти Національного Банку України, фінансова звітність банку ПАТ КБ «Приватбанк», а також періодичні видання і економічна література, що стосується предмету дослідження.
   Обсяг роботи складає 61 сторінку, що включає у себе вступ,  три розділи, висновки та пропозиції, список використаних джерел і   додатки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ АНАЛІЗУ  ФІНАНСОВОГО СТАНУ  КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ 
 

1.1.Суть, функції та основні види аналізу фінансового стану комерційного банку  
 
 

   Фінансовий  аналіз як наука вивчає фінансові  відносини, виражені в категоріях фінансів і фінансових показниках. При цьому його роль у керуванні комерційним банком полягає в тому, що він є самостійною функцією керування, інструментом фінансового керування й методом його оцінки. [1, с.18] Таке визначення дає А. Д. Шеремет у своєму навчальному посібнику. Аналіз фінансового стану комерційного банку передбачає глибоке, науково обґрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у діяльності банку, регулярне проведення банком якого дає змогу банку ефективно управляти своїми активними і пасивними операціями для максимізації прибутку і забезпечення стабільного фінансового стану. Це виявляється особливо важливим у сучасних умовах, коли все більш загострюється суперництво банків та небанківських фінансово-кредитних установ.
    Суть поняття фінансового стану  досліджувалась багатьма авторами. А.Г.Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко у фінансовому словнику визначили фінансовий стан (держави, регіону, підприємства,сім’ї, особи) як стан економічного суб’єкта, що характеризується наявністю в нього фінансових ресурсів,забезпеченістю коштами,необхідними для господарської діяльності, підтримання нормального режиму праці та життя, здійснення грошових розрахунків з іншими економічними суб’єктами.[2, с. 219]
    І. М. Парасій-Вергуненко визначає фінансовий стан як характеристику фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, здатності виконувати свої зобов’язання перед державою та іншими контрагентами. [3, с. 304]
  Завданням аналізу фінансового стану комерційного банку є:
    виявлення рентабельності та фінансової стратегії банку;
    визначення ефективності використання фінансових ресурсів;
    визначення становища комерційного банку на фінансовому ринку та кількісне вимірювання фінансової конкурентоспроможності;
    оцінка рівня дотримання встановлених економічних нормативів та оціночних показників регулювання діяльності банку;
    розробка заходів для усунення виявлених недоліків
     Фінансовий стан комерційного банку відбиває всі аспекти його діяльності. Основним об’єктом аналізу є комерційна діяльність. Водночас суб’єктами можуть бути як комерційні банки, так і їхні контрагенти, зокрема інші кредитні установи, аудиторські фірми, реальні і потенційні клієнти та кореспонденти, інші фізичні та юридичні особи. [4, c.243]
     Аналіз  фінансового стану передбачає оцінку стану і результатів діяльності банку за звітний період ( аналіз капіталу, аналіз  активів, аналіз ліквідності), порівняння фінансового стану і результатів діяльності банку з результатами діяльності окремих підрозділів та інших банків, а також узагальнення результатів такого аналізу і підготовку рекомендацій для прийняття управлінських рішень для покращення діяльності банку.
     Аналіз  фінансового стану у економічній  літературі різниться за різними  ознаками. Залежно від спектра  досліджуваних питань аналіз фінансового  стану є повним, тобто таким, при  якому вивчаються всі аспекти  діяльності банку,внутрішні та зовнішні його зв’язки. За охопленням об’єктів дослідження такий аналіз є суцільним, тобто аналізуються всі об’єкти  задля всебічного  визначення  фінансового стану банку. Залежно  від мети та характеру аналізу, оцінку фінансового стану банку можна  поділити на 2 види:
    підсумковий аналіз проводиться за певний звітний період часу (місяць, квартал,півріччя, рік). Роль такого аналізу в тому, що діяльність банку вивчається комплексно, застосовується для визначення ефективності діяльності банку за звітний період, оцінки його фінансового стан, а також резервів підвищення прибутковості.
    Перспективний аналіз застосовується для прогнозування основних показників фінансового стану банку і результатів його фінансової діяльності.
     М.Р. Ковбасюк у своєму навчальному  посібнику виділяє ще деякі  специфічні види аналізу : функціональний , структурний, оперативно-вартісний  та макроекономічний. Функціональний  аналіз дозволяє визначити спеціалізацію  діяльності комерційного банку,  його місце в системі розподілу  банківських послуг, можливість  взаємодії з іншими контрагентами  системи. Структурний аналіз проводиться  для всіх видів банківських  послуг, активних і пасивних статей  балансу, що дозволяє проаналізувати  склад і питому вагу активів  і пасивів банку, а також  структури доходів,видатків і  прибутку банку. Оперативно-вартісний аналіз поглиблює визначення доходності банку і дає уявлення про вартість і рентабельність конкретних видів послуг. Макроекономічний же аналіз дозволяє визначити масштабність продуктивності і прибутку банку , а також ступінь участі комерційного банку у формуванні грошової маси. [5, с.81]
  Отже, можна зробити висновок,  що оцінка фінансового стану є дуже важливою  для комерційного банку, адже дає  можливість визначити конкурентоспроможність банку на ринку та приймати ті управлінські рішення, що будуть направлені на покращення фінансового стану задля забезпечення  необхідними ресурсами для надання  послуг клієнтам та зміцнення і поліпшення  платоспроможності та рентабельності своєї діяльності. Для банку важливий не тільки внутрішній аналіз його діяльності, але і порівняння результатів роботи з результатами інших банків для глибшої оцінки своїх сильних та слабких сторін. На основі комплексної оцінки фінансового стану банків складається їх рейтингова оцінка, матеріалами якої користуються потенційні клієнти банків, їх акціонери та внутрішні користувачі.  
 
 
 

  1.2. Інформаційне забезпечення  оцінки фінансового  стану комерційного  банку 
 
 

       Аналіз є важливим напрямком економічної роботи банку і повинен включати в себе аналіз ліквідності банку, фінансових результатів його діяльності,стабільності, давати  узагальнюючу оцінку фінансового стану та визначати виходячи з цього рейтинг банку.
   Актуальним є розроблення методів оцінки, зіставлення та відбору даних, що характеризують результативність діяльності банку, отриманих із різних джерел. Для інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану банку слід використовувати всі види директивної, нормативної, облікової, фінансової, статистичної, бухгалтерської, довідкової та методичної інформації. Але базовою інформацією для фінансового аналізу є дані звіту про фінансові результати, який відображає величину дохідних і витратних статей, згрупованих за їх характером та основними напрямами; балансу (з примітками), який розкриває наявність та напрями розміщення фінансових ресурсів банку на фіксований момент часу; фінансового плану, або бізнес-плану, комерційного банку щодо очікуваних доходів і витрат періоду, який аналізується.
    Відповідно до [6]  та [7] фінансова звітність банків складається на підставі Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368 (зі змінами та доповненнями) та Інструкції про складання річного фінансового звіту банків України, затвердженої Постановою НБУ від 26 грудня 2001 р. № 545 (зі змінами та доповненнями).
      До складу банківської звітності належать: балансовий звіт, звіт про фінансові результати, а також ряд додатків до цих звітів, у яких наведена інформація про структуру активів, зобов’язань та власних коштів банку, ризики, якість кредитного портфеля, а також про інші показники, які є дуже важливими для характеристики фінансового стану банку. Наявність таких додатків дає змогу відобразити звітність банків на рівні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Завдяки цьому фінансова звітність задовольняє вимоги користувачів інформації поза банком (акціонерів, клієнтів та партнерів банку, НБУ, фінансових органів тощо). Взаємозв’язок між балансом та звітом про фінансові результати проявляється в тому, що активи балансу генерують основну частину операційних доходів, а пасиви – операційних витрат, на аналізі яких ґрунтується оцінювання ефективності банківської діяльності. Для більш детального аналізу фінансових результатів діяльності банку (у тому числі доходів і витрат) як інформаційне джерело можуть бути використані дані звіту про рух грошових коштів та звіту про власний капітал банку, а також дані аналітичного і синтетичного обліку.
  Згідно  з вимогами нормативних актів  НБУ призначенням фінансової звітності  банків є створення бази даних, яка  дасть змогу реально оцінити  показники ліквідності, платоспроможності  та дохідності банків і на цій основі визначити їх фінансовий стан –  як комплексне поняття, що відображає різні напрями банківської діяльності. Фінансова звітність банків має бути перевірена щорічно аудитором, який має сертифікат НБУ на аудиторську перевірку банківських установ.
  Найважливішим принципом міжнародних стандартів обліку та звітності є принцип  відкритості (транспарентності). Відповідно до нормативних актів Національний банк України встановив порядок  публікацій комерційними банками у  засобах масової інформації звітності  про свою діяльність та надання її до НБУ. Передбачається послідовне розширення складу даних, що оприлюднюються банками, та підвищення їх достовірності.
  Для отримання більш ґрунтовної оцінки фінансового стану банку рекомендовано  проаналізувати не тільки баланс та матеріали  звітності самого банку, а й провести дослідження кон’юнктури ринку, оцінити конкурентів, здійснити  аналіз фінансового стану позичальників  та ін. Крім того, можливості фінансового  аналізу ширші, коли вони базуються  на побудові різного виду економіко-статистичних та математичних моделей зв’язку, а  також узагальнюючих характеристик  структури та динаміки. 
 
 
 

1.3.Методи  та прийоми аналізу  фінансового стану  комерційного банку  
 
 

    Останнім часом все більше  уваги приділяється діагностиці  у банківській сфері, що дозволяє  виявити наявні проблеми та  вжити заходів щодо усунення  їх можливих наслідків. Проте,  незважаючи на існуючі загальні  тенденції, методи оцінки фінансового  стану банківських установ дуже  різні, що стосується і досвіду  зарубіжних країн  та особливостей  історичного розвитку.
    Питання, що стосуються методик оцінки фінансового  стану банків знаходять широке відображення  у публікаціях вітчизняних та зарубіжних учених та економістів, зокрема  у працях П.С.Роуза, І.Шумила, Н.Шелудько, В.Міщенко, Р.Лисенко та ін. Спираючись на класифікацію, розроблену спеціалістами  Банку міжнародних угод, розглянемо основні підходи щодо оцінки фінансового  стану банків. [8, с.76 ]
    Для прийняття економічно - обгрунтованих  рішень щодо здійснення операцій банку, що відповідають обраній ним стратегії  розвитку, суб’єкти господарської  діяльності, приватні особи й самі банки потребують об’єктивної інформації про фінансовий стан своїх банків-партнерів. Саме для цього і існують рейтингові системи оцінки банків, що присвоюються банкам рейтинговими агенціями. Основний принцип складання рейтингу полягає  в тому, щоб відбити стан учасника ринку серед йому подібних за допомогою  обробленої у певній спосіб інформації. [9, с. 581] Основні показники діяльності українських банків наведені у Додатку А.
    Прикладом рейтингової оцінки, що є показником надійності банку, є найбільш відома у світі рейтингова система CAMELS (C- достатність капіталу, A- якість активів,M – фактори управління, E – доходи, L- ліквідність, S – чутливість до ризиків) Така система використовується американськими організаціями. Однією з розвинених систем також є заснована Банком Італії у 1993 році рейтингова методика PATROL, яка окрім визначення поточного фінансового стану банку, також імітує вплив таких зовнішніх шоків (несподіваний відплив депозитів,зростання заборгованості клієнтів), що дає можливість перевірити поведінку банку в таких ситуаціях та перспективи подальшого його функціонування. (журнал) На нашу думку, така система є досить дієвою й необхідною для впровадження в Україні, адже вона є своєрідним стимулом і мотивацією  для комерційних банків зміцнювати свій фінансовий стан, щоб вистояти від неочікуваного спланованого поштовху імітованих ризиків. [10, с. 98]
    Для того, щоб скласти рейтинг банків, необхідно проаналізувати їх фінансовий стан, що дозволяє зробити метод  коефіцієнтного аналізу . Однією з найбільш розвинених систем коефіцієнтного аналізу  є система BAKIS, що використовується Центральним банком Німеччини з 1997 року. Ця система містить в собі 47 коефіцієнтів, 19 з яких належать до кредитного ризику, 16 – до ринкових ризиків, 2 до ризиків ліквідності і 10 коефіцієнтів пов’язані з прибутковістю банківських операцій. Також досить цікавим є досвід Нідерландів, де для визначення надійності фінансових установ, вивчають не тільки показники, що характеризують діяльність банківської установи, а й макроекономічні індикатори, що впливають на розвиток банківської системи в цілому ( ріст ВВП і промислового виробництва, курси валют, рівень безробіття, показник кількості банкрутств протягом року,тощо.)
    Проте щодо коефіцієнтного аналізу виникає  суттєва проблема, яка полягає  в тому що у банків з різною спеціалізацією та індивідуальною специфікою діапазони  значень багатьох коефіцієнтів будуть суттєво різнитися. Для вирішення  цієї проблеми використовують метод  поділу банків на однорідні групи  на основі одного або кількох критеріїв. Серед них найбільш відомі з них: розмір активів, сегмент банківської  індустрії, регіональне положення. [10, с. 99] Груповий аналіз ґрунтується на фінансових коефіцієнтах для групи банків, для кожної з яких визначене їх оптимальне значення.
     Огляд методичної літератури з аналізу  банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в  банках свідчить, що на сьогодні єдина  система показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують їх фінансовий стан, остаточно ще не склалася. Кожний банк використовує свої самостійно розроблені методики, що включають різні показники, які часто суттєво різняться.
    На  основі власним досліджень нами було обрано систему показників, що характеризують в повній мірі фінансовий стан банку. На нашу думку, така система, представлена у табл.. 1.1 , є найбільш оптимальною  і включає в себе найважливіші показники, що дають уявлення про  надійність та стабільність банку.  

    Таблиця 1.1
    Система показників фінансового  стану банку та алгоритм їх розрахунку
Показник Алгоритм розрахунку Умовні позначення
1.1.Норматив  миттєвої ліквідності
  
- коррахунки  в банках
 – готівка  в касі банку
 – депозити
1.2.Норматив  загальної ліквідності
 – загальна  кількість активів
- зобов’язання  банку
1.3.Норматив відношення
високоліквідних активів  до робочих активів
- високоліквідні  активи
- робочі активи  банку
1.4.Норматив надійності
К - власний капітал
- залучені  кошти
1.5.Коефіцієнт  захищеності  власного капіталу
- капіталізовані  активи К - власний  капітал
1.6.Достатність  власного капіталу
- загальна  вартість активів К - власний  капітал
1.7.Коефіцієнт  активності залучення позичених  і залучених коштів
- залучені  кошти
– загальна кількість  пасивів
1.8.Коефіцієнт  активності залучення строкових депозитів
- строкові  депозити
- загальна  кількість пасивів
1.9.Коефіцієнт  активності залучення міжбанківських кредитів
МБК – одержані банком міжбанківські кредити
- загальна  кількість пасивів
1.10.Коефіцієнт  активності використання залучених  коштів у дохідні активи
- дохідні активи
- залучені  кошти
1.11.Коефіцієнт  активності використання залучених коштів у кредитний портфель
КР – кредитний  портфель
- залучені  кошти
1.12.Коефіцієнт  рівня дохідних активів
- дохідні  активи
- загальна  кількість активів
1.13.Коефіцієнт  кредитної активності
КР – кредитний  портфель
- загальна  кількість активів
1.14.Коефіцієнт  ліквідного співвідношення виданих  кредитів і залучених депозитів
КР – кредитний  портфель Д –депозити
1.15.Доход  на активи
ЧП – чистий прибуток
 – загальні  активи
1.16.Доход  на капітал
ЧП – чистий прибуток К - власний  капітал
1.17.Окупність  витрат доходами
- загальний  дохід
- загальні  витрати
1.18.Рентабельність  активів   ЧП – чистий прибуток
 – середня  вартість активів
 
    Матеріал  Табл.1.1 показує,що при аналізі фінансового  стану банку доцільно оцінити  його ліквідність, що відіграє важливу  роль як у діяльності самого банку, так і у фінансовій системі  всієї країни. Щоденна робота з  підтримки достатнього рівня  ліквідності є неодмінною умовою самозбереження та виживання банку. Без якісного управління ліквідністю  банк не зможе виконувати  свої основні  функції щодо обслуговування населення  та суб’єктів господарювання. Здійснення кредитно-інвестиційної діяльності вимагає  вирішення проблем підтримки  ліквідності. Вказана діяльність повинна  мати найбільший пріоритет у роботі менеджменту банку,особливо у період після кризового відновлення  економіки та нестабільного політичного  становища в країні. Дослідженню  банківської ліквідності присвячено багато наукових праць, зокрема А.Герасимовича, В.Міщенка, М.Савлука, Ф.Мішкіна та ін.  [8, с.76]
    Тлумачення  банківської ліквідності в сучасній економічній літературі та на практиці мають неоднозначний характер. Що ж таке ліквідність взагалі та банківська ліквідність зокрема?  Розглядаючи загальну сутність ліквідності, І.М.Лис та В.В. Салтинський з поняттям «ліквідність»  пов’язують поняття «платоспроможності», під якою розуміють не тільки можливість перетворення активів у швидкореалізовувані, але й спроможність виконувати свої зобов’язання в повному обсязі. Тому ліквідність вони розглядають як необхідну та обов’язкову умову платоспроможності. [11, с.38] На думку Г.С. Панова,« ліквідність банку – здатність банку забезпечити своєчасне виконання в грошовій формі зобов’язань за пасивами. Ліквідність визначається збалансованістю активів та пасивів балансу банку, ступенем відповідності строків розміщених активів та залучених банком пасивів» [12, с.120]
      При аналізі ліквідності банку,  передусім, дається оцінка дотримання  економічних нормативів, установлених  НБУ. Комерційні банки повинні  дотримуватися показників миттєвої  і загальної ліквідності, а  також нормативу співвідношення  високоліквідних і робочих активів.  [5, с.150] Норматив миттєвої ліквідності показує можливість банку якомога в коротші строки погашати грішми з коррахунків і каси зобов’язання за всіма депозитами , нормативне значення показника повинно бути не менше 20%, перевищення якого свідчить про те, що банк має можливість погашати свої зобов’язання. Норматив загальної ліквідності зобов’язань банку характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобов’язань всіма активами й має бути не нижчим за 100%. Норматив співвідношення високоліквідних і робочих активів характеризує питому вагу високоліквідних активів у робочих активах (оборотних) і його значення має бути не меншим за 20 %. [5, с.101] Недостатня ліквідність може не лише стати загрозою виникнення ризику неплатоспроможності та втрати довіри до банку, а й обмежить можливість його подальшого розвитку, тому ефективне управління ліквідністю  має дуже велике значення. [8, с. 78]
      Доцільно також при аналізі  фінансового стану банку оцінити  банківський капітал, адже він  є показником, що характеризує  фінансову стійкість, платоспроможність  та самостійність банківської  установи. Під капіталом банку  слід розуміти спеціально створені  резерви і фонди, призначені  для забезпечення його фінансової  стійкості, комерційної та господарської  діяльності, відшкодування можливих  збитків, які перебувають у  користуванні банку протягом  всього періоду його функціонування. [13, с.95] У Законі України «Про банки і банківську діяльність» у ст. 2 подані визначення різновидів банківського капіталу. На думку деяких науковців капітал є головним показником банківської установи щодо її здатності до подальшого ефективного розвитку. Відповідно банківський капітал трактується як власний капітал банку – один із базових елементів,який сформований за рахунок коштів його власників, використовується в процесі здійснення банківської діяльності з метою отримання прибутку, сприяє підвищенню довіри клієнтів до банку в результаті виконання властивих йому функцій. [13, с.96]
    Враховуючи  роль і значення капіталу банку для здійснення його діяльності, при аналізі, на нашу думку, необхідно дати оцінку достатності капіталу , його надійності та захищеності. Таким чином  ми можемо визначити рівень залежності банку від залучених коштів , оцінити яку частину капіталу вкладено у майно, а яку у активи, в тому числі і дохідні . На основі  проведених розрахунків буде можливим оцінити фінансову стійкість банку і сказати в якій мірі вона забезпечується власним капіталом. Неправильна оцінка реальної величини капіталу може призвести до негативних наслідків у діяльності банку . З одного боку, необґрунтоване завищення величини капіталу призводить до викривлення інформації і вводить в оману не лише органи контролю, а й вкладників, акціонерів, інвесторів, що може завдати значних втрат. З іншого боку, неправильне визначення величини капіталу до його штучного заниження дає зворотній ефект. [14, с.123]
    Не  менш важливим також при аналізі  фінансового стану банку є  оцінка його ділової активності, тобто використання ресурсної бази.  Основними напрямами ресурсної політики банку є акумуляція тимчасово вільних грошових коштів економічних суб’єктів, формування за рахунок цього власного капіталу та розміщення банківських ресурсів у сфери найефективнішого їх використання з метою отримання максимального прибутку. Тобто ресурсну політику банку можна розподілити на акумуляційну, що включає депозитну політику, та капіталотворчу політику, що включає в себе кредитну політику банку. Банки постійно вдосконалюють кредитну та депозитну політику, збільшують кількість послуг задля залучення нових клієнтів. Формування адекватної ресурсної бази є надзвичайно важливим етапом діяльності банківської установи і є показником його фінансової надійності, адже характеризує можливість банку отримувати прибуток та акумулювати кошти й надавати їх у користування, що є основою діяльності банку. [14, с.116]
    Для того, щоб  оцінити ресурсну базу банку та його ділову активність, застосовують ряд показників, наведених у таблиці 1.1, зокрема такі коефіцієнти : активності залучення позичених і залучених коштів , залучення строкових депозитів, залучення міжбанківських кредитів ,активності використання залучених коштів у дохідні активи,використання залучених коштів у кредитний портфель, рівня дохідних активів, кредитної активності та ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів. Ці показник дають змогу оцінити рівень використання залучених та власних коштів у кредитний портфель,активність його використання та ефективність залучення коштів на депозити банку.
    Виходячи  з того, що прибуток комерційного банку  характеризує його стабільність як кредитної  установи, ми бачимо необхідність в  оцінці його прибутковості. Резерви  зростання прибутковості зазвичай полягають у підвищенні ефективності використання активів шляхом збільшення частки «працюючих» або активів, що забезпечують прибуток, і скорочення активів, що не забезпечують його. Необхідно балансувати між прибутковістю і стабільністю банку. [15, с.99] Прибутковість можна вважати основним економічним показником ефективної роботи банку, індикатором фінансової надійності [16, с.41] Найважливішими показниками прибутковості банку є доход на активи та доход на капітал. При цьому узагальнюючим показником банківської діяльності слід вважати прибутковість капіталу, що характеризує доходність капіталу учасників, а показник прибутковості активів рекомендується вважати показником, що характеризує ефективність використання всіх ресурсів. Що є в розпорядженні банку. Він відображає внутрішню політику банку, професіоналізм його управлінського апарату, що підтримує оптимальну структуру активів і пасивів з точки зору доходів і витрат. [5, с. 179]
    Також при аналізі фінансового стану  ми вважаємо за доцільне оцінити ефективність діяльності банку, що найбільш відображається показниками окупності витрат доходами та рентабельністю активів, тобто рівень окупності активів чистим прибутком . Рівень наведених показників вказує на ефективність діяльності банку з  точки зору його можливості так організувати роботу, щоб вона була рентабельною і вкладення банку у свої активи окуповувалися очікуваними доходами.
     Отже, наведена методика, на нашу думку , дає  змогу в повній мірі оцінити  фінансовий стан і результати діяльності банку  за звітний період, порівняти його стан і результати діяльності з результатами діяльності окремих підрозділів  та інших банків, а також узагальнити  результати такого аналізу і підготувати  рекомендації для прийняття управлінських  рішень для покращення діяльності банку.
     Таким чином, у ході дослідження теоретичних  аспектів аналізу фінансового стану  комерційного банку, було опрацьовано  матеріали стосовно даної проблематики та доведено необхідність та актуальність такого аналізу.  Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в банках показує, що на сьогодні не вироблено єдиної методики  оцінки фінансового стану банку. Це є суттєвим недоліком, адже було б доцільно ввести єдину методику аналізу з урахуванням необхідних груп показників, що характеризують фінансовий стан банку. Дослідження фінансового стану банківської установи є дуже важливим як для самого банку,так і для його партнерів в умовах  посилення конкуренції на ринку банківських послуг. Тож нами було запропоновано групу показників, за допомогою яких більш ємко можна оцінити фінансову стійкість банку задля виявлення реального його стану та перспектив розвитку у майбутньому. На нашу думку, необхідно аналізувати ліквідність банку, рівень використання його капіталу, прибутковість, ділову активність та ефективність маневрування наявною ресурсною базою. У наступних розділах курсової роботи на прикладі досліджуваного ПАТ КБ «Приватбанк» буде на практиці показано ефективність впровадження такої   методики. 
 

   РОЗДІЛ 2
   ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ  КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ (На приклад ПАТ КБ «Приватбанк») 
 

   2.1. Загальна характеристика  фінансово-кредитної  діяльності досліджуваного комерційного банку   
 
 

   ПАТ КБ «Приватбанк» — один з найбільших банків України. Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку включає близько 3 000 філій і відділень на всій території України. У ході дослідження ринку банківських послуг в 2009 році, проведеного компанією GFK Ukraine, 23,3% жителів України назвали ПриватБанк найбільш привабливим для себе українським банком. ПриватБанк також є самим популярним і впізнаваним банківським брендом України - 64% жителів країни знають ПриватБанк без підказки. ПриватБанк також є лідером серед українських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугами користується понад 23% населення України. На сьогоднішній день банк обслуговує 334 тисяч корпоративних клієнтів, приватних підприємців - 314 тисяч і понад 12,5 мільйонів рахунків фізичних осіб. Обсяг залучених банком коштів юридичних осіб на 1 січня 2009 року становить 20,7 млрд. грн, у тому числі депозитний портфель юридичних осіб - 12430 млрд. грн. Обсяг коштів фізичних осіб, залучених ПриватБанком на 1 січня 2009 року, становить 32754 млрд. грн., у тому числі депозитний портфель фізичних осіб - 27,1 млрд. грн.
   У 2009-му році Global Finance сьомий рік поспіль визнає ПриватБанк кращим банком в Україні, так само як й інші впливові видання у різні роки віддавали ПриватБанку звання "The Bank of Year" (журнал "The Banker") та «Кращий банк» (журнал -- "Euromoney"). На звітну дату Приватбанк є учасником системи гарантування вкладів населення. Згідно Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №639-VI від 30.10.2008 г, розмір повернення коштів по вкладам, враховуючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 05.11.08 г. збільшено до 150 000 гривень. [17]
   ПАТ КБ "Приватбанк" - найбільший український  універсальний комерційний банк, що здійснює свою діяльність на основі ліцензії Національного Банку України  № 22 від 04.12.2001 року, орієнтований на обслуговування приватних осіб і корпоративних  клієнтів всіх форм власності, входить  до складу семи системних банків України, має один з найбільших об'ємів капіталу і чистих активів. За оцінкою експертів  журналів Euromoney і Global Finanсe в 1999г. ПАТ КБ «Приватбанк» був визнаний кращим українським банком в номінації кращих банків на ринках, що розвиваються. У банківській системі України "Приватбанк" відноситься до групи нових комерційних банків, так званих банків "другої хвилі", на відміну від колишніх державних банків першої хвилі. За 18 років свого існування банк добився лідируючих позицій на ринку банківських послуг України за рахунок збільшення частки ринку, підвищення ефективності діяльності, постійного підвищення надійності, збільшення конкурентоспроможності і комплексності надання банківських продуктів для своїх клієнтів. Досягти цього удалося спільною роботою згуртованого колективу банку на базі прогресивної системи менеджменту і передових банківських технологій. Заснований в 1992 році, комерційний банк «ПриватБанк» є лідером банківського ринку країни і найбільшим банком з вітчизняним капіталом. За станом на 1 січня 2009 року:
    розмір чистих активів «ПриватБанку» складає 80165 млрд. грн.,
    статутний фонд банку становить 5684 млрд. грн.,
    власний капітал - 7,67 млрд. грн.,
    кредитний портфель банку - 72788 млрд. грн.,
    чистий прибуток « ПриватБанку» за підсумками 2008 року складав 1292 млрд. грн.
   Стратегія банку спрямована на подальше збільшення капіталу банку, розширення кількості  й обсягів операцій. Основну частину  корпоративних клієнтів, що обслуговуються банком, складають підприємства малого і середнього бізнесу. При цьому  значну долю вжитку банківських продуктів  забезпечують крупні фінансові і  промислові корпорації. Особлива увага  протягом року приділялася обслуговуванню компаній, що мають широку мережу структурних  підрозділів, - мережевих корпорацій. Галузева характеристика клієнтської  бази банку свідчить, що велику частину  складають підприємства, основний вид  діяльності яких торгівля і комерційна діяльність. Значну долю серед корпоративних  клієнтів займають підприємства харчової, транспортної, сільськогосподарської  і будівельної галузей. Досліджуваний банк є уповноваженим банком з обслуговування кредитних ліній Світового банку реконструкції та розвитку (МБРР), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) і Українсько-Німецького Фонду, спрямованих на розвиток малого та середнього бізнесу. ПриватБанк єдиний з українських банків має закордонну філію на Кіпрі, також банк активно розвиває систему сучасних фінансових послуг у Росії, Латвії, Португалії, Грузії за допомогою своїх дочірніх банків "Москомприватбанк", ParitateBanka, TAOПріватБанк. Представництва банку працюють в Казахстані та Китаї.
   Надійність  та якість проведених банківських операцій багато в чому залежать від досвіду  та компетентності фахівців банку. Сьогодні персонал ПриватБанку - це команда висококваліфікованих фахівців, здатних оперативно вирішувати найскладніші задачі та задовольнити швидко зростаючі потреби клієнтів у банківському обслуговуванні. На сьогоднішній день в банку працює понад 30 тисяч співробітників, з  них 3 000 - в головному офісі банку. Середній вік співробітників банку  складає 34 роки. Більшість працівників  ПриватБанку (75%) мають вищу освіту, що відповідає профілю займаної посади. У банку створені сприятливі умови  для отримання вищої та післядипломної освіти, більше половини співробітників щорічно підвищують свою кваліфікацію. [17]

     За результатами  регулярного «Дослідження ринку банківських послуг для юридичних осіб: 2009», яке здійснила компанія GfK Ukraine, Райффайзен Банк Аваль та Приватбанк вважаються найбільш надійними банками (по 30% респондентів назвали кожен з цих банків серед найбільш надійних банків). На другому місці – Ощадбанк (21%).За результатами  другої хвилі регулярного «Дослідження іміджу найбільших українських банків», яку компанія GfK Ukraine здійснила в березні 2009 року,у якому використовувався список з 10 банків : Альфа-банк, Райффайзен Банк Аваль, Надра, ОТП банк, Правекс-банк, Приватбанк, Укрексимбанк, УкрСиббанк, Укрсоцбанк, Універсал банк, досліджуваний банк  набрав 3,6 балів з можливих 5 у рейтингу банків за найкращою репутацією.[18]

 
 
 
 
2.2. Аналіз показників  фінансової стійкості  банку 
 
 

  При дослідженні фінансового стану ПАТ КБ «Приватбанк» використовуємо  методику, запропоновану нами у першому розділі роботи. Розрахунок показників проводився у розрізі чотирьох періодів на основі використання зведених балансів ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 31.10.2007 року (Додаток Б), станом на 31.10.2008 року (Додаток В), станом на 30.10.2009 року (Додаток Г)  та станом на 29.10.2010 року(Додаток Д).  
 

  Таблиця 2.1
  Показники ліквідності ПАТ  КБ «Приватбанк» 

Назва показника станом на 31.10.2007
станом на 31.10.2008
станом на 30.10.2009 станом на 29.10.2010
Норматив  миттєвої ліквідності 11,9 % 12,2% 10,7% 11,8%
Норматив  загальної ліквідності 111,04% 110,9% 112,8% 112,4%
Норматив  відношення високоліквідних активів  до робочих активів
11,3% 8,4% 6,7% 8,7%
 
 
     Як  свідчать дані, наведені в табл. 2.1, ПАТ  КБ «Приватбанк» станом на 21.10.2007 забезпечував рівень миттєвої ліквідності всього на 11,9 % , станом на 29.10.2010 даний показник ліквідності незначно знизився до 11,8 % ,найвищий показник миттєвої ліквідності  було зафіксовано станом на 31.10.2008 і  складав 12,2 %.  Динаміку зміни показників ліквідності наведено на рисунку  2.1. 

       

     Рис. 2.1.  Динаміка показників ліквідності  ЗАТ КБ «Приватбанк» 

     Норматив  миттєвої ліквідності характеризує здатність банку погасити зобов’язання за рахунок активів, що можуть бути швидко реалізовані. За нормативами  НБУ даний показник не повинен  бути нижчим за 20%. З вищесказаного  можна зробити висновок, що досліджуваний  банк не дотримувався нормативу протягом проаналізованого періоду,тобто мав  недостатньо високоліквідних активів  для погашення своїх поточних зобов’язань. Поряд з тим рівень загальної ліквідності поступово  зростав і станом на 29.10.2010 досяг  рівня 112,4%, що більше на 1,36 % у порівнянні зі значенням показника станом на 21.10.2007.  При оптимальному значенні даного показника не менш ніж 100 % бачимо, що досліджуваний банк все ж за рахунок всіх активів, частка високоліквідних  активів в яких є меншою за необхідну, зміг забезпечити спроможність своєчасно  виконувати свої зобов’язання  і  погашати наявні борги. Забезпеченість робочих активів високоліквідними активами, про що свідчить норматив відношення високоліквідних активів  до робочих активів, знизився до 8,7 %,  причиною чого є збільшення робочих активів поряд з зниженням високоліквідних. Нормативним значення даного показника є значення не менше за 20 %, бачимо що досліджуваний банк не дотримується даного нормативу і можна зробити висновок, що банку необхідно приймати міри щодо підвищення ліквідності за рахунок збільшення високоліквідних активів. [19, с.72]
     Враховуючи  необхідність аналізу капіталу банку  на основі методики розрахунку, було розраховано  показники його надійності, захищеності,  достатності та участі у формуванні активів. Результати розрахунків , що характеризують фінансову стійкість банку, забезпечену  капіталом, представлені  в табл. 2.2. 

     Таблиця 2.2
     Показники фінансової стійкості  ПАТ КБ «Приватбанк»
Назва показника станом на 31.10.2007
станом на 31.10.2008
станом на 30.10.2009 станом на 29.10.2010
Норматив  надійності 14,3% 14,7% 19,05% 15,03%
Коефіцієнт  захищеності  власного капіталу 0,3 0,2 0,13 0,15
Достатність власного капіталу 10% 9,8% 11 % 11,4%
 
    З наведених  у табл.2.2 даних  бачимо, що коефіцієнт надійності, тобто співвідношення капіталу  банку і залучених коштів станом  на 21.10.2007 становив 14,3%, а станом на 29.10.2010 року коефіцієнт надійності  підвищився до 15,03% . Проте це значення  є нижчим, порівняно від значення  станом на 30.10.2009 року, яке становило  19,05 % (найвище значення за аналізований  період). Нормативним значенням даного  показника є значення  не менше  5%  і дані табл.2.2 свідчать про  те, що показник знаходиться у  межах норми і отже банк  забезпечений власним капіталом  настільки, що залежність його  від залучених коштів є невисокою.  Проте зниження коефіцієнта надійності  у динаміці свідчить про посилення  такої залежності і можна зробити  висновок, що банку необхідно  збільшувати власний капітал  для розміщення його в інвестиції  та кредити для отримання більшого  прибутку. Тут варто зазначити,  що порядок розрахунку коефіцієнта  надійності має певні недоліки, адже при його обчисленні не  береться до уваги призначення  складових елементів власного  капіталу і залучених коштів.
  Коефіцієнт  захищеності власного капіталу характеризує захищеність власного капіталу від  інфляції через вкладення коштів у капіталізовані активи ( нерухомість, обладнання та інші матеріальні активи ). Захищеність власного капіталу знижується на 15% у порівнянні значення показника  станом на 21.10.2007 року та станом на 29.10.2010 року. Тобто знижується частина капіталу , що вкладена в капіталізовані активи й ,як наслідок, знижується захищеність  капіталу досліджуваного банку. Норматив достатності капіталу характеризує участь власного капіталу у формуванні активів й розкриває достатність  власного капіталу в активізації  та покритті різних банківських ризиків. Нормативним значенням даного показника  є значення, що не менше 4%. Достатність  власного капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» значно перевищує нормативне значення. З табл. 2.2 бачимо, що даний показник зростає  з 10% до 11,4 %  станом на 21.10.2007 року та станом на 29.10.2010 року  відповідно. Отже, перевищення показників над  нормативним значенням і зростання  його у динаміці підтверджує достатність  капіталу для здійснення діяльності банку. [20, с.72]На рисунку 2.2 проілюстровано динаміку зміни показників фінансової стійкості ПАТ КБ «Приватбанк». 

  
Рис. 2.2. Динаміка показників фінансової стійкості  ПАТ КБ «Приватбанк» 

  Аналізуючи  фінансовий стан КБ «Приватбанк» було також розраховано показники  ділової активності , розрахунки яких представлено у табл. 2.3. 

  Таблиця 2.3
  Показники ділової активності ПАТ КБ «Приватбанк»
Назва показника станом на 31.10.2007
станом на 31.10.2008
станом на 30.10.2009 станом на 29.10.2010
Коефіцієнт  активності залучення позичених  і залучених коштів 0,77 0,74 0,68 0,82
Коефіцієнт  активності залучення строкових депозитів 0,44 0,47 0,45 0,55
Коефіцієнт  активності залучення міжбанківських кредитів 0,06 0,08 0,13 0,14
Коефіцієнт  активності використання залучених  коштів у дохідні активи 1,27 1,28 1,58 1,39
Коефіцієнт  активності використання залучених коштів у кредитний портфель 1,28 1,27 1,55 1,37
Коефіцієнт  рівня дохідних активів 0,88 0,85 0,94 1,02
Коефіцієнт  кредитної активності 0,86 0,84 0,93 0,95
Коефіцієнт  ліквідного співвідношення виданих  кредитів і залучених депозитів 2,2 2,03 2,2 2,06
 
 
     Рівень підвищення ділової активності  щодо залучення ресурсів у  загальному значенні характеризує  коефіцієнт активності залучення  позичених і залучених коштів і за даними табл. 2.3 бачимо, що у досліджуваному банку цей показник підвищується з 0,77 станом на 21.10.2007 року до 0,82 станом на 29.10.2010 року. Рівень даних показників перевищує оптимальне значення (0,70) й зростає у динаміці (відхилення складає + 0,05) і це свідчить про те, що банк має можливості й збільшує активність щодо залучення коштів зі сторони. Це підтверджується і зростанням у динаміці коефіцієнту активності залучення строкових депозитів (порівнюючи його значення станом на 21.10.2007 року та станом на 29.10.2010 року відхилення складає + 0,11) та коефіцієнту активності залучення міжбанківських кредитів (порівнюючи його значення станом на 21.10.2007 року та станом на 29.10.2010 року відхилення складає + 0,08). 
         Тобто зростає кількість залучених  коштів банку, які він активно  вкладає у дохідні активи та  у розширення кредитного портфеля. Про це свідчить коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи, що має динаміку до зростання, показник зріс з 1,27 до 1,39 станом на 21.10.2007 року та станом на 29.10.2010 року відповідно (відхилення складає + 0,12); а також коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель, який також має динаміку до підвищення і зріс на кінець періоду порівняно з початком періоду з 1,28 до 1,37 відповідно. Також з даних     табл. 2.3 бачимо, що зростає рівень дохідних активів за рахунок зростання кредитної активності банку. Про це свідчить зростаюча динаміка коефіцієнтів рівня дохідних активів та кредитної активності.
     Отже, можна зробити висновок, що зростаюча  ділова активність досліджуваного банку  проявилася насамперед у кредитній  політиці шляхом збільшення залучених  та позичених коштів і підвищення активності їх використання у кредитний  портфель та дохідні активи, що в  цілому позитивно впливає на діяльність банку. Але коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів знижується у динаміці. Тобто знижується рівень забезпеченості виданих банком кредитів залученими депозитами, що в подальшому, при збереженні такої тенденції, може призвести до незбалансованої ліквідності.(відхилення становить – 0,14).[21,с.31 ] У Додатку Е показано динаміку зміни показників ділової активності протягом аналізованого періоду , що дозволяє прослідкувати за зрушеннями у фінансово - кредитній діяльності досліджуваного банку та зробити висновки щодо ефективності такої діяльності.  
  При оцінці прибутковості банку були розраховані найважливіші показники, а саме доход на активи, за допомогою  якого визначають рівень рентабельності сукупних активів, та доход на капітал, що допомагає оцінити ефективність використання коштів власників банку. [22, с.308] Результати розрахунків наведено у табл. 2.4.  
 
 
 

  Таблиця 2.4
  Показники прибутковості ПАТ  КБ «Приватбанк»
Назва показника станом на 31.10.2007
станом на 31.10.2008
станом на 30.10.2009 станом на 29.10.2010
Доход на активи 0,21% 3,27% 2,3% 1,85%
Доход на капітал 2,15% 1,48% 21,02% 16,8%
 
 
  Показник  доходу на активи характеризує ефективність використання всіх наявних у розпорядженні  банку ресурсів й отримання за рахунок їх оптимального  використання  найбільшого прибутку. За даними табл. 2.4 бачимо, що доход на активи має  тенденцію до підвищення. Даний  показник зріс з 0,21% на початок періоду  до 1,85 % на кінець досліджуваного періоду, що свідчить про те, що ресурси,які  використовувалися банком у процес своєї діяльності протягом досліджуваного періоду, приносили з кожним наступним  аналізованим роком все більше доходу. Разом з тим підвищився і доход  на капітал, відхилення склало + 14,65 %. Проте  підвищення було нерівномірним, а стрибкоподібним,як видно з даних табл. 2.4. Все ж  приріст доходу на капітал свідчить про збільшення доходу за рахунок  використання власного капіталу банку. Динаміка  показників  прибутковості  представлена на рисунку 2.3. 

    

  Рис. 2.3. Динаміка показників прибутковості  ПАТ КБ «Приватбанк» 

  Для оцінки ефективності діяльності банку  було розраховано показники окупності  витрат доходами та рентабельності активів, й отримані результати наведено у  табл.2.5. 

  Таблиця 2.5
  Показники ефективності управління банком ПАТ КБ «Приватбанк» 

Назва показника станом на 31.10.2007
станом на 31.10.2008
станом на 30.10.2009 станом на 29.10.2010
  Окупність  витрат доходами 1,14 1,09 3,2 2,9 
    Рентабельність активів 1,25% 1,28% 1,33% 1,38%
  Рівень  окупності витрат доходами характеризує спроможність банку так побудувати свою діяльність, щоб доходи перевищували витрати на забезпечення отримання  цих доходів. В цілому можна сказати, що коефіцієнт окупності витрат доходами показує приріст розміру доходу на 1 грн витрат і характеризує забезпечення витрат доходами, а не залученими коштами. З табл. 2.5 бачимо, що окупність витрат доходами у досліджуваному періоді  має тенденцію до підвищення. Станом на 21.10.2007 року даний показник становив 1,14 , а станом   на 29.10.2010 року зріс до значення 2,9 ( відхилення становить +1,76)  Разом з тим зростає  і  рентабельність активів з 1,25% на початку періоду до 1,38% на кінець досліджуваного періоду. Це свідчить про  те, ефективність використання банком всіх своїх активів зростала  в динаміці, в наслідок чого зростав  і рівень доходу, від чого в свою чергу залежало зростання окупності  отриманими доходами витрат банку. Отже, банк нарощував з кожним роком  ефективність своєї діяльності.[23, с.352]Динаміку показників ефективності управління банком показано на графіку 2.5. 

  
  Рис. 2.4. Динаміка показників ефективності діяльності ПАТ КБ «Приватбанк»
2.3.  Оцінювання ефективності  фінансового –  кредитної політики  банку 
 
 

  Об’єктивну  оцінку ефективності фінансово –  кредитної політики досліджуваного банку, що є гарантією його міцного  фінансового стану,  можна дати з огляду оцінки показників його фінансового  стану. Доцільно проаналізувати розміщення залучених банком коштів, здатність  наявних активів приносити дохід  і таким чином підтримувати ліквідність, платоспроможність та стійкість  банківської установи, також оцінити  активність в акумуляції тимчасово  вільних коштів, що є головним джерелом його кредитної та інвестиційної  діяльності. Оптимальний обсяг залучених  банком ресурсів визначається безпекою і доходністю їх розміщення, рівень яких через норматив достатності  капіталу контролюється зваженими (з урахуванням ризику) активами. При зниженні якості кредитів та інших  активів, що обертаються на ринку, банк змушений обмежувати приплив депозитів  до рівня, адекватного їх реальній ефективності. [24, с.196]
  ПАТ КБ «Приватбанк» найбільший український  універсальний комерційний банк. Стратегія банку спрямована на подальше збільшення капіталу банку, розширення кількості й обсягів операцій, що є необхідним в умовах зростаючої конкуренції на ринку банків в Україні. Банк активно залучає кошти, в основному у вигляді довгострокових та короткострокових депозитів. Різноманітність депозитних послуг банку постійно розширюється, що є запорукою задоволення всіх потреб наявних та потенційних клієнтів. Разом з тим досліджуваний банк залучає і міжбанківські кошти. Тобто з кожнім досліджуваним роком зростав коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів.
  Звичайно  ж банк залучає кошти задля  досягнення певної мети, і ціллю  є отримання прибутку задля розширення своєї діяльності. Важливим моментом в оцінюванні фінансової політики банку  є оцінка використання його залучених  коштів. ПАТ КБ «Приватбанк»  вибрав стратегію якомога ефективнішого  використання коштів, що підтверджується  збільшенням активності  їх використання у дохідні активи, тобто ті,  в майбутньому забезпечать банку  прибуток. Дохідними активами можна  вважати і сформований банком кредитний портфель, рівень використання залучених коштів у який зростає  впродовж досліджуваного періоду.  «Приватбанк» надає перевагу співпраці  з надійними позичальниками, тому старається знижувати ризики неповернення кредитів та невиплати відсотків  по ним.
  За  рахунок нарощування темпів використання коштів у дохідні активи, розширення кредитної та депозитної політики, зростає рівень дохідних активів  банку, що вказує на його ефективну  роботу. Також зростає дохідність банку протягом досліджуваного періоду, що свідчить про правильно обрану стратегію своєї роботи.  Проте  ліквідне співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів знижується у динаміці. Тобто знижується рівень забезпеченості виданих банком кредитів залученими депозитами, що в подальшому, при збереженні такої тенденції, може призвести до незбалансованої  ліквідності. Тож банку необхідно  збалансувати співвідношення кредиті  та депозитів задля спроможності розраховуватися за всіма своїми зобов’язаннями, ураховуючи певні  ризики.
  Поряд з тим, «Приватбанк» сформував достатньо  власного капіталу задля забезпечення своєї діяльності у разі недостатності  залучення коштів чи виникненні незбалансованої  ліквідності. Протягом досліджуваного періоду банк також використовував власний капітал у дохідні  активи, а також частину капіталу вкладав у капіталізовані активи (основні засоби та нематеріальні  активи) для збільшення захищеності  власного капіталу. Оцінюючи ефективність роботи банку, також варто зазначити, що з кожним роком зростала окупність  витрат доходами, тобто доходи з  кожним роком все більше перевищували витрати банку, що свідчить про ефективну  політику банку у отриманні доходів  та правильному розміщенні коштів задля  отримання більшого прибутку.
  Базуючись на постійній підтримці об'єктивно  необхідного співвідношення між  трьома складовими ліквідності  - власним  капіталом банку, залученими і розміщеними  ним коштами шляхом оперативного керування , «Приватбанк»» забезпечував на достатньому рівні  протягом  досліджуваного періоду загальну ліквідність, тобто спроможність у разі необхідності перетворити наявні активи у грошові  кошти задля розрахунку з боргами  чи за зобов’язаннями, або ж покриття непередбачуваних витрат. Проте внаслідок  зниження на кінець періоду частки високоліквідних активів у загальній  кількості робочих активів банку  знижувався і рівень миттєвої ліквідності, що ставило під загрозу платоспроможність  банку. Отже в такому разі банку необхідно  збільшувати частку високоліквідних  активів у  загальній їх кількості. Дефіцит ліквідних засобів призводить до порушення нормативних вимог центральних банків, штрафних санкцій і що найнебезпечніше для банків-до втрати депозитів. Щоденна робота з підтримки достатнього рівня ліквідності є необхідною умовою самозбереження та виживання банку. [25, с.38]
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.