На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Рвноважний обсяг цна. Порушення ринкової рвноваги. Спввдношення ресурсв, яке забезпечує максимальний доход. зокоста, зокванта

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 21.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


             Міністерство освіти  та науки України

Одеська державна Академія будівництва  та архітектури 
 
 
 
 
 

     Контрольна  робота
     з дисципліни «Мікроекономіка»
   на  тему : «Рівноважний обсяг і ціна. Порушення ринкової рівноваги. Співвідношення ресурсів, яке забезпечує максимальний доход. Ізокоста, ізокванта.» 
 
 
 
 

                                        Виконала: Семененко Г.І.
                                                                               студентка 2-го курсу
                                                                        факультету ЗЕП
                                                                групи №21
                                                                    №ЗК: 28044                                            
                                                 
 
 
 
 
 
 
 

                          Одеса 2009р. 
 
 

     ЗМІСТ 

    Рівноважний обсяг і ціна.Порушення ринкової рівноваги.
    Співвідношення ресурсів, яке забезпечує максимальний доход.
         Ізокоста, ізокванта. ___________________________________________                                                 
          3. Задача  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                      
                 
                                    1. Рівноважний обсяг і ціна  

     Взаємодія попиту і пропонування визначає ринкову рівновагу. Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропонування збігаються. Криві попиту і пропонування в точці кількісно-цінової рівноваги перетинаються (Мал. 1.). Цей характерний графік називається «Хрестом Маршала» або «Ножиці Маршала».
     
     Рівноважна  ціна – це ринкова ціна Р*, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже, зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.
     Рівноважний обсяг ? це певна кількість  продукції Q*, яка реалізована (може бути продана) за ціною P*.
   На  мал. 2 показані в найбільш загальному виді ті різноманітні і динамічні процеси, що відбуваються в реальній дійсності в сфері руху товарів і цін. Рівноважна ринкова ціна – це ціна, при якій по кожнім даному товарі на ринку немає ні надлишку, ні дефіциту. Вона встановлюється в результаті зрівноважування попиту та пропозиції як грошовий еквівалент строго визначеної кількості товару.
     Р     D     S
    
    
                       E
     PE
    
    
           S                                  D 

    O  QE      Q
      

    Мал. 2. Ринкова рівновага цін попиту та пропозиції 

   Попит та пропозиція врівноважуються під впливом конкурентного середовища ринку, унаслідок чого про ціну говорять як про конкурентну ринкову рівновагу. У будь-якому випадку на конкурентному ринку рівноважна ціна і відповідна їй кількість  товару визначаються ринковим попитом та пропозицією.
   За  інших рівних умов рівноважна ринкова  ціна встановлюється при такому співвідношенні попиту та пропозиції, коли кількість  товарів, що покупці хочуть придбати, відповідає тій їх кількості, що виробники  пропонують на ринку. При цьому на ринку відсутні тенденції зміни цін і кількості товарів.
   Точка перетинання кривих попиту та пропозиції Е відповідає визначеному рівню ціни РЕ, що відзначена на осі ординат, і кількості, чи обсягу товару QЕ, що продається по цій рівноважній ціні (відзначено на осі абсцис).
   Як  показано на мал. 2, будь-який надлишок товару, тобто товарний надлишок, штовхає ціну товарів униз, до точки рівноваги Е. Любий товарний дефіцит, недостача товарів на ринку буде штовхати ціну товарів нагору, до точки рівноваги попиту та пропозиції Е. В остаточному підсумку встановиться рівноважна ціна РЕ, по якій буде продаватися QE товарів на ринку.
                                       Порушення ринкової рівноваги.
         Зміни в ринковій рівновазі можуть відбуватися як під впливом цінових, так і нецінових факторів. Якщо цінові фактори впливають на зміну величини попиту чи пропозиції, то нецінові впливають на сам попит і пропозицію. Уявімо, що ціна рівноваги на ринку курятини – 12 гривень за кг при кривій попиту D1. При такій ціні величина попиту і пропозиції -збалансовані, і рівноважний обсяг продукту на ринку 1 млн. кг за місяць. Ця ринкова рівновага відповідає точці Е 1 на мал.3
Мал. 3 Зміни ринкової рівноваги при  зміні попиту .
Тепер уявімо, що наступного місяця різко  скоротилися доходи споживачів. Це приведе до зниження попиту на курятину. Крива попиту D1зміщується ліворуч до положення D2. Згодом має відбутися зниження рівноважної ціни. Але, якби ціни залишилися на попередньому рівні, то за такої ціни величина попиту, побудована на новій кривій D2, була б меншою величини пропозиції. У результаті, на ринку був би надлишок курятини, який би тиснув на ціну згори, і привів би до її зниження. Нова рівноважна пропозиція відповідатиме тій точці E2, де QS=QD, тобто за ціною 10 гривень за кілограм, положення рівноваги зміщується з точки E1в Е2, де кількість продажів знижується до 0,8 млн. кілограм за місяць. Вплив зменшення попиту виражається зниженням ринкової рівноважної ціни, на яку продавці відповідають зниженням обсягів пропозиції, пересуваючись вгору по кривій пропозиції з точки E1в точку Е2 (мал.3). Аналогічно, підвищення попиту, при інших рівних умовах, підвищить рівноважну ціну і обсяг пропозиції. Наприклад, підвищення цін на яловичину при інших (рівних) умовах, може привести до підвищення попиту на курятину, що приведе до підвищення рівноважної ціни пропозиції. Ринкова рівновага буде також змінюватися у відповідь на зміну пропозиції. На малюнку 4 ринкова рівноважна ціна і обсяг товару спочатку відповідають точці E1, у якій ціна дорівнює 12 гривень за кілограм при кількості 1 млн. кілограмів за місяць.

Мал. 4. Зміни ринкової рівноваги  при зміні пропозиції.
        Тепер уявімо, що наступного місяця станеться підвищення цін на корм для птахів. Це зменшить пропозицію на курятину. Зменшення пропозиції призведе до переходу на нове рівноважне положення, в точці Е2. Ціна рівноваги підніметься до 15 гривень за кілограм, а обсяг попиту зменшиться до 0,8 млн. кг за місяць. Якби ціна не підвищилася до цього рівня, то на ринку виник би дефіцит продукту. При новій рівноважній ціні, 15 гривень, обсяг пропозиції, заснований на новій кривій пропозиції S2, дорівнює обсягу попиту (QS=QD). Зниження пропозиції курятини призведе до підвищення ціни на неї. Покупці відповідають на підвищення ціни зменшенням обсягу попиту. Тобто, при вищій ціні покупці хочуть купити менше курятини, ніж раніше. Отже, зростання пропозиції передає інформацію про підвищення доступності товарів шляхом понижувальної дії на ціну. Реакція споживача на зниження ціни товару виражається підвищенням обсягу попиту. Зв'язок між змінами обсягу пропозиції і обсягу попиту виникає із зміни ціни. Здатність конкурентних сил попиту і пропозиції встановлювати таку ціну, за якої рішення про купівлю та продаж синхронізуються, називають врівноважуючою функцією цін . Будь-яка рівноважна ціна розвантажує ринок, не залишаючи обтяжливого надлишку в продавців (заощаджуючи рідкісні ресурси) і не створюючи дефіцит для покупця.
Математичне вираження ринкової рівноваги:


При цьому  рівноважна ціна

Рівноважний об'єм
 
 
 

3. Співвідношення ресурсів, яке забезпечує максимальний доход.
Ізокоста, ізокванта.
У мікроекономіці процес виробництва розглядається  як процес перетворення факторів виробництва (праця – L, капітал – К, матеріальні  ресурси – М) в готову продукцію  з використанням певної технології. Співвідношення між будь-якою комбінацією факторів виробництва та максимально можливим обсягом продукції, що виробляється з цих факторів, описується виробничою функцією:
Q=f (L, K, M).
Виробнича функція будується для конкретної технології. Нові технології, які збільшують максимальний обсяг випуску за будь-якої комбінації факторів, описуються новою виробничою функцією.
Залежно від кількості факторів виробництва, виробнича функція визначається як двофакторна, трифакторна, багатофакторна. Для графічного зображення виробничої функції використовується двофакторна модель:
Q=f (L, K).

Мал. 5 Ізокванта
Виробнича функція кожного виду виробництва, яка описує конкретну комбінацію факторів виробництва, виражається ізоквантою – лінією рівного випуску. (мал. 5)
Ізокванта відображає різні комбінації витрат факторів виробництва (L, K), які можуть бути використані для випуску  певного обсягу продукції.
Ізокванта показує, що існує безліч варіантів  для виробництва даного обсягу продукції.
Високомеханізований спосіб визначено точкою А на мал. 5, виробництво того ж обсягу продукції  меншою кількістю машин й більшою  кількістю ручної праці, визначено точкою D на мал.5.
Характеристика  ізоквант
1. Негативний  нахил ізокванти показує, що  скорочення одного фактора (при  Q = const), завжди викликатиме збільшення  іншого фактора.
2. Чим  далі від початку координат  знаходиться ізокванта, тим більший  обсяг випуску вона ілюструє.
3. Увігнутість  ізоквант означає, що уздовж  ізокванти скорочення людино-годин  праці вимагає збільшення машино-годин  устаткування.
4. Кут  нахилу ізокванти виражає граничну  норму технологічного заміщення. (MRTS).і
5. Ізокванти  схожі з кривими байдужості. Так, як і криві байдужості вони відображають альтернативні варіанти споживчого вибору благ, які забезпечують певний рівень корисності, ізокванта відображає альтернативні варіанти комбінацій витрат факторів для виробництва певного обсягу продукції
6. Ізокванти  можуть мати різну конфігурацію: лінійну, жорсткої доповнюваності, повної заміщуваності.

Мал.6а Лінійна ізокванта
Лінійна ізокванта - ізокванта, що виражає досконалу заміщуваність факторів виробництва (MRTSLK= const) мал. 6.а. В реальному житті повна заміщуваність факторів виробництва неможлива. Цю ситуацію можна розглядати як теоретичну абстракцію.

Мал.6 б Жорстка ізокванта
Жорстка доповнюваність факторів виробництва представляє таку ситуацію, за якої праця і капітал поєднуються в єдино можливому взаємному співвідношенні (MRTSLK=0) мал.6.б. Такі ізокванти характерні для співвідношення комп'ютерів і операторів. Якщо кількість годин роботи комп'ютера протягом робочого дня фіксована, то збільшення кількості операторів не призведе до збільшення обсягів виконаної роботи.

Мал. 6в Карта ізоквант
Карта ізоквант – це сукупність ізоквант однієї виробничої функції, кожна яких відповідає певному обсягу випуску продукції (мал. 6.в.). Карта ізоквант може бути використана для того, щоб показати можливості вибору серед варіантів організації виробництва в короткостроковому періоді, якщо капітал є постійним фактором, а праця змінним.
Ізокванти ілюструють гнучкість ухвалених фірмами рішень у виробництві. У більшості випадків фірми можуть досягти певного випуску продукції, використовуючи різні поєднання виробничих факторів. Керівник фірми повинен розуміти природу такої гнучкості, оскільки це дозволить йому вибирати такі поєднання виробничих факторів, які мінімізують витрати виробництва і максимізують прибуток.
            Карта ізоквант може бути використана для того, щоб показати можливості вибору серед варіантів організації виробництва в рамках короткострокового періоду, коли, наприклад, капітал є постійним фактором, а праця — змінним фактором. Важливу оцінку безлічі варіантів поєднання факторів виробництва (L, K) дає ізокоста .
       Ізокоста — лінія, що демонструє всі комбінації факторів виробництва, які можна купити за однакову загальну суму грошей. Ізокосту інакше називають лінією рівних витрат. Ізокости є паралельними прямими, оскільки допускається, що фірма може придбати будь-яку бажану кількість факторів виробництва за незмінними цінами. Нахил ізокости відображає відносні ціни факторів виробництва. Кожна точка на лінії ізокости характеризується одними і тими ж спільними витратами. Ці лінії прямі, оскільки факторні ціни мають негативний нахил і рівнобіжні (мал. 8).

де ТС – ізокоста (сукупні витрати),
L – працю,
K – капітал,
, – вартість праці і капіталу
Цю рівність називають бюджетним обмеженням виробника .

Мал.8. Карта ізокост
Рівновага виробника - стан виробництва, коли використання факторів виробництва дозволяє отримати максимальний обсяг продукції, тобто коли ізокванта займає найбільш віддалену від початку координат точку. Щоб визначити рівновагу виробника необхіднопоєднати карту ізоквант з картою ізокост. Максимальний обсяг випуску буде в точці дотику ізокванти з ізокостою (мал. 9).      З мал.9 видно, що ізокванта, розташована ближче до початку координат, дає меншу кількість виробленої продукції (ізокванта Q1). Ізокванти, розташовані вище і праворуч ізокванти Q2, викликають зміни більшого обсягу факторів виробництва, ніж дозволяє бюджетне обмеження виробника. Таким чином, точка торкання ізокванти і ізокости (мал.9 – точка Е) є оптимальною, оскільки у цьому випадку виробник отримує максимальний результат.

Мал.9 Рівновага
Зміна цін на фактори виробництва викликає зміну кута нахилу ізокости. Як показано на мал. 10, за початкової ізокости E1фірма мінімізує свої витрати в точці A1, застосовуючи K1одиниць капіталу і L1одиниць праці. Якщо, приміром, збільшиться ціна капіталу, його застосовувана величина зменшиться.

Мал.10. Заміна застосовуваного чинника при зміні його ціни.  

Щоб зберегти попередній обсяг випуску (залишитися на ізокванті Q), фірмі необхідно  здійснити технологічну заміну капіталу працею. Кут нахилу ізокости збільшиться, вона займе положення E2. Тепер фірма буде мінімізувати свої витрати в точці A2, застосовуючи K2одиниць капіталу і L2одиниць праці.
Кут нахилу лінії ізокости дорівнює відношенню ціни одиниці капіталу до ціни одиниці праці  і визначається відношенням  граничного продукту капіталу до граничного продукту праці. А так, як в точці обидві ці прямі мають однакову крутизну, то можна стверджувати, що в цій точці співвідношення граничних продуктів капіталу і праці відповідно дорівнює співвідношенню цін одиниці капіталу і праці:
MPK/MPL=PK/PL(1.1)
Відомо, що гранична норма технологічного заміщення  капіталу працею дорівнює співвідношенню граничних продуктів капіталу і  праці:
MRTS=MPK/MPL(1.2)
Преформулюючи формулу (1.1) з урахуванням формули (1.2), отримаємо:
                                                         MPK/PK=MPL/PL(1.3)
Звідси  можна зробити висновок про те, що для мінімізації своїх витрат (при заданому обсязі виробництва) фірмі доцільно заміщувати один фактор іншим доти, доки відношення граничного продукту кожного з факторів до ціни одиниці даних факторів не становитиме рівну для всіх використаних факторів величину.
Інакше  кажучи, рівняння (1.3) показує, що при  мінімальних сумарних витратах кожна  додаткова грошова одиниця витрат на виробничі фактори додає однакову кількість випуску продукції. Фірма мінімізує свої витрати тоді, коли витрати на виробництво додаткової продукції однакові, незалежно від того, який додатковий виробничий фактор застосовується. 

Кожна фірма у визначенні своєї стратегії  орієнтується на отримання максимального прибутку. Водночас будь-яке виробництво товарів і послуг пов'язане з використанням праці, капіталу і природних ресурсів, що становлять фактори виробництва, вартість яких визначається витратами.
Витрати виробництва — витрати на придбання економічних ресурсів, спожитих в процесі випуску тих чи інших благ. Фірма прагнутиме використовувати такий виробничий процес, поєднання технології (K) і праці (L), при якому заданий обсяг продукції забезпечуватиметься з найменшими витратами на використані фактори виробництва. У зв'язку з обмеженістю ресурсів виникає проблема найкращого їх використання з можливих альтернатив. Тому всі витрати носять альтернативний характер.
Альтернативні витрати — це витрати випуску благ, зумовлені вартістю найкращої втраченої можливості застосування ресурсів виробництва, які забезпечують максимальний прибуток. Альтернативні витрати підприємства називаються економічними витратами . Ці витрати необхідно відрізняти від бухгалтерських витрат.
Бухгалтерські витрати відрізняються від економічних витрат тим, що вони не включають вартість факторів виробництва, які є власністю власників фірм. Бухгалтерські витрати менші від економічних на величину неявного заробітку підприємця, неявної земельної ренти і неявного відсотка на власний капітал власника фірми. Інакше кажучи, бухгалтерські витрати рівні економічним, мінус всі неявні витрати. Варіанти класифікації витрат виробництва різноманітні. Визначимо відмінності між явними і неявними витратами.
Явні  витрати — це альтернативні витрати, які мають форму грошових платежів постачальникам факторів виробництва і напівфабрикатів. Вони визначаються сумою витрат фірми на оплату купованих ресурсів: сировини, матеріалів, палива, робочої сили і т. і.
Неявні (імпліцитні) витрати – альтернативні витрати використання ресурсів, які належать власникам фірм (чи є у власності фірми як юридичної особи). Ці витрати не передбачено контрактами, обов'язковими для явних платежів, і залишаються недоотриманими (у грошовій формі). Так, якщо власник дрібної фірми працює поряд із найманими працівниками цієї фірми, не отримуючи при цьому зарплати, то він, очевидно, тим самим відмовляється від можливості отримувати зарплату, працюючи де-небудь в іншому місці.
Незповоротні  витрати здійснюються фірмою раз і назавжди і не можуть бути повернуті навіть у тому випадку, коли фірма припиняє свою виробничу діяльність. Це витрати на вивіску чи організацію дилерської мережі. Різні концепції витрат виробництва обумовлюють різноманітні концепції прибутку . Вирізняють бухгалтерський, економічний, нормальний прибуток.
Бухгалтерський  прибуток — це різниця між доходом фірми і явними витратами. Бухгалтерський прибуток перевищує економічний, на величину неявних витрат.
Економічний прибуток — це різниця між бухгалтерським прибутком і величиною неявних витрат. Економічний прибуток показує, що на цій фірмі ресурси застосовуються ефективніше. Тому економічний, а не бухгалтерський прибуток виступає критерієм ефективного використання наявних ресурсів. Нормальний прибуток виникає тоді, коли загальний виторг фірми дорівнює загальним витратам, розрахованим як витрати відкинутих можливостей для всіх застосованих ресурсів. Нормальний прибуток дорівнює неявним витратам, вкладеним у справу, але не спрямованим на виробництво. Отже, під нормальним прибутком розуміється винагорода за виконання підприємницьких функцій.
Нормальний  прибуток є елементом внутрішніх витрат поряд із внутрішньою рентою і внутрішньою заробітною платою. Вона дозволяє утримувати підприємницькі ресурси у сфері діяльності. Щоб чіткіше уявити собі поняття економічних і неявних витрат, бухгалтерського і економічного прибутку розглянемо наступний приклад. Припустимо, що власник 200 гектарів землі стоїть перед альтернативою: здати цю землю в оренду і працювати управляючим на фермі чи стати фермером. Щоб зробити правильний вибір необхідно виконати розрахунки, подані в таблиці 1.
Таблиця 1. Розрахунок бухгалтерських, неявних і економічних витрат.
Назва Бухгалтерські витрати (грн.) Неявні витрати (грн.) Економічні  витрати (грн.)
Заробітна плата 40 000 40 000
Виплата банківського відсотка 10 000 10 000
Амортизація 20 000 20 000
Витрати на матеріали, насіння, добрива й  паливо 20 000 20 000
Неявний заробіток підприємця 30 000 30 000
Неявний заробіток дружини підприємця 10 000 10 000
Неявна  земельна рента 40 000 40 000
Неявний відсоток на власний капітал 2000 2000
усього 90 000 82 000 172 000
Крім  фермера і його дружини, на фермі  повинні працювати п'ятеро робітників із річною зарплатою 40 000 грн. Для придбання  сільськогосподарського устаткування необхідно взяти позику в банку – 100 000 грн., щорічна виплата відсотків якої становить 100 000 грн./5 = 20 000 грн. Витрати на страхування, матеріали, насіння, добрива становитимуть 20 000 грн.
Усі ці витрати становлять бухгалтерські витрати. Проте альтернативна вартість експлуатації ферми має більше значення для фермера при прийнятті рішення про роботу за наймом чи ведення власного бізнесу.
Для визначення альтернативних витрат фермер оцінює неявні витрати і додає їх до явних (бухгалтерських). Для визначення неявних витрат необхідно врахувати можливі альтернативні варіанти.
Для фермера  альтернативою роботи на власній  фермі є можливість працювати  управляючим на фермі з зарплатою 30 000 грн (неявний заробіток). Замість  роботи на фермі, дружина фермера могла б в іншому місці заробляти 10 000 грн щорічно (неявний заробіток дружини фермера) Фермер також відмовляється від альтернативи здачі землі в оренду за 40 000 грн щорічної ренти. Для організації бізнесу фермер зняв з банківського рахунку 20 000 грн. При 10% ставці депозиту, щорічний дохід з капіталу становив би 2000 грн. З таблиці 8 видно, що неявні витрати становлять 82 000 грн., а бухгалтерські – 90 тис. грн. Економічні витрати більші ніж бухгалтерські на суму неявних витрат і становлять 172 000 грн.
В якому  разі фермеру слід вибирати власний  бізнес? Для відповіді на це запитання  необхідно розглянути прибуток.
Можливий  дохід від фермерської діяльності становить 150 000 грн. Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між доходом  і бухгалтерськими витратами: 150 000 – 90 000 = 60 000 грн.
Економічний прибуток буде менший бухгалтерського  на суму неявних витрат: 60 000 – 82 000 = –22 000 грн. У даному прикладі економічного прибутку немає. У разі здачі 200 гектарів землі в оренду, роботи фермера управляючим на фермі, а дружини в іншому місці, отримання відсотка від вкладеного капіталу, сімейний дохід б 82 000 грн. При роботі на своєї фермі сімейний дохід підприємця становитиме 60 000 грн. Яку альтернативу вибрати? Цілком очевидно – першу.
Питання про джерело і причину утворення прибутку є предметом довгих дискусій в економічній науці.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.