На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


дипломная работа Розвиток зовншньоторговельних операцй на умовах давальницької сировини в ТзоВ «Леон Ваернг Системс УА ГмбХ

Информация:

Тип работы: дипломная работа. Добавлен: 21.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 14. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ
Інститут  підприємництва та перспективних  технологій 
 
 
 
 
 
 
 
 

Дипломна  робота на тему:
«Розвиток зовнішньоторговельних  операцій на умовах давальницької сировини в ТзоВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» 
 
 
 
 
 
 

Виконала: ст. гр.. МЕ 52з
      Масловський О.В. 
 
 
 
 

Стрий 2010 
 
 

ЗМІСТ 

Вступ ....................................................................................................................... 3
Розділ 1. Загальна характеристика організації, мета та напрямки її діяльності
........................................................................................ 4
Розділ 2. Організація роботи підприємства
.................................................................................. 7
Розділ 3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності
................................................................ 15
Розділ 4. Інвестиційна діяльність підприємства.......................................................................... 27
Розділ 5. Інноваційна діяльність підприємства
…………………………………………………………….30
Розділ 6. Міжнародний маркетинг у діяльності підприємства та аналіз напрямів його вдосконалення…………………………37
Розділ 7. Фінансові аспекти зовнішньоекономічної діяльності
………………………………………………40
Розділ 8. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності підприємства…………………………………….46
Розділ 9. Вплив державного регулювання на процес здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства………….48 

Висновки ............................................................................................................51
Список  використаної літератури……………………………….54 
 
 
 
 

Вступ
  Операціями з давальницькою сировиною називають операції з попередньої поставки сировини для подальшої її переробки (обробки, збагачення або використання) в готову продукції за відповідну плату, з умовою, що вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки буде становити не менше 20 % загальної вартості готової продукції.   
      Виявлення  особливостей розвитку зовнішньоторговельних  операцій на основі давальницької сировини є досить актуальним, оскільки працівники правоохоронних органів з часів проголошення Україною незалежності та особливо під час проведення економічних реформ, зміни правового поля часто натикаються на застосування криміналітетом завуальованих фінансово-господарських операцій ускладненими неадекватними схемами. До них можна віднести бартерні та вексельні, давальницькі та толінгові схеми.  Метою даної роботи є вивчення основних проблем розвитку давальницьких операцій на основі іноземної сировини, їх вплив на економіку України, а також запропонувати методи спрощення проведення даного виду операцій на території України.
      Предметом даної роботи є дослідження проблем  та особливостей здійснення зовнішньоторговельних  операцій на основі давальницької сировини здійснювалося на прикладі підприємства - нерезидента ТзОВ „LEONI”. Об’єктом є діяльність підприємства та   характеристика  основних зовнішньоторговельних операцій, які здійснює підприємство, а також визначення оцінки ефективності цих операцій на умовах давальницької сировини. Здійснено також аналіз основних перешкод у роботі підприємства і запропоновані деякі шляхи виходу з ситуації, що склалася. 

                                          
 

Розділ1.  Теоретична частина.
Розділ  1.1.Теоретичні засади дослідження операцій на умовах давальницької сировини.
      Досить  часто для ведення господарської  діяльності підприємства звертаються  до послуг своїх партнерів. Одним  з видів таких послуг є переробка  давальницької сировини. Дослідженням особливостей розвитку та проблем операцій на основі давальницької сировини в галузях вітчизняної економіки займалося багато провідних економістів і думки їхні з цього приводу вкрай неоднорідні.         Як зазначають Голов С.[8, с.5], Гунський Б., Альошин В., Белоурова І [9, с.6] умови роботи з давальницькою сировиною передбачають, що компанія ввозить її без сплати податку, переробляє на території України і готову продукцію обов’язково вивозить до країни походження сировини. Із 78 тис. тонн імпортованого 2009 року м’яса реекспортували лише 12 тис. Де поділася решта? Осіла на внутрішньому ринкові. «Пільгові» субпродукти переробили на заводах і в міні-цехах, відкритих свого часу колишніми губернаторами, на ковбасу, шинку, які розчинилися у торговельній мережі.  Давальницька сировина – це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію певної країни іноземними замовниками (чи закуплені іноземними замовниками за іноземну валюту в цій країні) або вивезені за її межі  замовником даної країни для використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням усієї готової продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни[1, с. 34 ].          До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить не менше 20% загальної вартості готової продукції. Давальницькою сировиною можуть бути: сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії. Якщо питома вага сировини, що надається, в загальній вартості готової продукції складає менше 20%, то така операція буде належати до бартерних операцій[1, с. 35]. Тим часом, інші дослідники-економісти Мосійчук С [17, с. 33], Цеміна Я.    [ 23,с.13], Онишко Д.[ 18, с.34] стверджують, що саме давальницькі схеми, при всій відвертості гонитви за дешевою робочою силою, стали паличкою-виручалочкою для нашої легкої промисловості, залишеної державою напризволяще. Тільки після тривалої праці на закордонних замовників деяким підприємствам віднедавна вдається приділити дещицю уваги вітчизняним ринкам, місцевим споживачам. За даними асоціації «Укрлегпром», за давальницькими схемами сьогодні виготовляється 93% швейних виробів, 52% тканин, 89% трикотажних виробів, 55% взуття і 32% панчішно-шкарпеткових виробів.                                                                                                                                  Операція з переробки давальницької сировини може проводитися незалежно від кількості виконавців та замовників, а також етапів її переробки, але при цьому строк здійснення такої операції повинен бути не більше 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації на давальницьку сировину (за виключенням деяких окремих випадків передбачених чинним українським законодавством) [2, с. 21].                                              Замовник – це суб’єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину. Виконавець – це суб’єкт господарської діяльності, який здійснює переробку, збагачення, використання давальницької сировини. Готова продукція – це продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.         Операції з давальницькою сировиною здійснюються на підставі договорів на переробку давальницької сировини, укладених між підприємством-замовником (або“давальцем”) і підприємством-виконавцем (переробником). Порядок відображення зазначених операцій у бухгалтерському обліку визначається їх економічною суттю. Замовник, що є власником давальницької сировини і виробленої з неї готової продукції, веде облік своєї діяльності виходячи з того, що ця  діяльність є виробничою[3, с. 60].  Економісти Є.В. Марценко, Ю.П. Мірошник [16, с. 37], наголошують на суттєвих негативних рисах операцій на основі давальницької сировини, оскільки перехід на давальницький спосіб розрахунків призводить до бартеризації, тінізації взаємозаліків, що зовсім не сприяє утвердженню стабільних економічних умов у галузях.  Чукар Ю. [23, с. 20] вважає, що держава втрачає значні відрахування до бюджету у зв’язку з розвитком операцій на основі давальницької сировини.       Підприємство-замовник придбаває сировину для виробництва продукції, потім залучає інше підприємство до переробки цієї сировини і в результаті отримує готову продукцію. Облік виробництва готової продукції і калькуляцію її собівартості здійснює замовник, при цьому послуги переробника включаються до складу затрат замовника на виробництво готовоїпродукції.                                                                      Замовником дохід визначається після відвантаження продукції покупцеві. Собівартість реалізованої продукції визначається в сумі вартості сировини, переданої на переробку, і вартості послуг переробника, які припадають на реалізовану продукцію. У деяких випадках слід урахувати інші витрати, наприклад, втрати від браку. Усі інші витрати, що можна віднести до адміністративних витрат по збуту й інших операційних, списуються у витрати періоду в загальному порядку [8, с. 11].    При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї сировини до виконавця; 
форс-мажорні обставини – непередбачені та непереборні події, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця:    -
  війна, блокада, страйк, пожежа, аварія, паводок, замерзання моря, закриття  морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо;   - заборона експорту чи імпорту;         - валютні обмеження; інші обмеження прав власності на сировину чи готову продукцію, у тому числі на їх переміщення, прийняті державою або відповідним державним органом тощо, які можуть призвести до порушення умов укладених контрактів, Закону держави та інших законодавчих актів [17, с. 33].             Суть угоди на давальницьку сировину, схема якої зображена на рис. 1.1., полягає в тому, що одна країна, що володіє ресурсами, але не володіє достатніми виробничими потужностями для його переробки, відправляє частину даної сировини для переробки в іншу країну і розраховується за це або частиною виробленої продукції або шляхом переказу на рахунок виконавця відповідної суми коштів, зазначеної у контракті за надані послуги [15, с. 24 ]. 

              Сировина, що передається на переробку, а потім повертається назад у вигляді готового продукту, називається давальницькою сировиною. 
Операції на основі давальницької сировини не є чисто компенсаційними. Але, тим часом, вони володіють ознаками зустрічної торгівлі, бо збалансовані, безвалютні і наперед оцінені. Велика кількість авторів (Чопенко В. [20, с. 15], Захарко М. [11, с. 56], Краківський Ф. [26, с. 16]), які досліджували вплив розвитку операцій на основі давальницької сировини на внутрішньогосподарські процеси зазначають, що дуже часто вони набувають спекулятивного характеру, що згубно впливає на економіку, оскільки державний бюджет недоотримує значні суми коштів.    Зобов'язання сторін про поставку сировини й імпорту продукції оформляються одним контрактом із вказівкою вартості сировини й готової продукції. Поставками давальницької сировини покриваються не тільки всі узгоджені витрати переробника, враховуючи витрати на транспортування, виплату мита і т.д., але й забезпечується одержання ним запланованого прибутку.             З цією метою в контракті вказуються світові ціни на сировину , на продукт переробки, фіксується вартість транспортування і переробки. Ефективність операції на основі давальницької сировини для постачальника гарантується тільки в тому випадку, якщо вартість одержаної після переробки продукції на світовому ринку вище вартості давальницької сировини[1,с.35].                                                                            
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2. Особливості та проблеми використання давальницьких схем у зовнішньоторговельній діяльності вітчизняних підприємств
            Операції з давальницькою сировиною, або толінг, набули поширення в Україні у другій половині дев'яностих років, коли більшість підприємств країни відчувала гостру недостачу оборотних коштів через глибоку економічну кризу.         Давальницькі, або толінгові, схеми дозволяють підприємствам приймати і переробляти сировину, яка належить іншим власникам, за що компанія-переробник отримує частину виробленої з сировини продукції як оплату.            Використання толінгових схем дозволяло компаніям, власникам сировини і компаніям-переробникам уникати значних податкових платежів. Найбільш масштабними, як показано на рис. 1.2., толінгові операції були в сфері кольорової металургії[4, с. 5].

Рис. 1.2. Товарна структура продукції, виготовленої з давальницької сировини (січень – лютий 2009р.) [33]
      Найбільшу частку товарів виготовлених з давальницької  сировини становили текстиль і вироби з нього – 28,97%, продукція хімічної промисловості – 18,79% та недорогоцінні метали та вироби з них – 13,96%.
      Детально  вивчаючи проблеми використання давальницьких  схем у зовнішньоторговельній діяльності вітчизняних підприємств, варто  зазначити, що дуже часто вони набувають  спекулятивного характеру, що згубно впливає на економіку. За даними Державної митної служби України, за перше півріччя нинішнього року завезли 110 тис. тонн м’яса та м’ясопродуктів, що майже на 40% більше, ніж за відповідний період 2009 року. Із цього обсягу «чистий» імпорт становить  лише 4%. На спеціальні економічні зони (СЕЗ) і території пріоритетного розвитку (ТПР) припадає 57%, решта — на давальницькі операції. Через неправомірне використання пільг з оподаткування бюджет України недоотримав близько півмільярда гривень податків і митних платежів [22, с.25].       Проведення операцій на основі давальницької сировини надзвичайно поширені і в Україні. Торгівлею такого виду сировини даний час охоплені багато підприємств текстильної і швейної промисловості. Розміщення іноземних замовлень на вітчизняних підприємствах забезпечують завантаження робочих місць, дають можливість вижити в цей важкий час і, одночасно, одержати відповідний досвід в організації виробництва. 
 Разом з тим, велика орієнтація у виробництві й торгівлі на давальницьку схему негативно впливає на розвиток національного ринку і підприємств-суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що приймають участь в цих операціях. Обсяги ввезення давальницької сировини на території України і вивезення готової продукції, виробленої з неї – показані  на рис. 1.3. Як правило, такі операції прискорюють інфляцію в країні, суб’єкти господарювання, використовуючи давальницькі схеми, ухиляються від сплати податків, різноманітних зборів та мита, а також неефективно та не за призначенням використовуються кошти державного бюджету[8, с. 10].           


Рис.1.3. Ввезення давальницької сировини і  вивезення готової продукції, виробленої з неї (млн.дол.)                                                                       [33]
      З 90-х років у вітчизняній легкій промисловості стали популярними так звані давальницькі схеми, за якими наші підприємства в основному працюють і досі. За різними оцінками, від 70 до 95% швейної продукції в Україні виготовляється за цими схемами. Замовники — компанії з країн Європи й Північної Америки — надають українським підприємствам свій матеріал та свої моделі, оплачуючи за місцем виробництва лише трудові витрати. Вони ж оцінюються досить скромно: чоловіча сорочка, приміром, у межах 1,2—1,8 дол., жакет — близько семи [20, с. 9].
     Давальницька  сировина, що ввозиться на митну  територію України іноземним  замовником, обкладається ввізним митом  за ставками Єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються при ввезенні постачальниками іноземних товарів відповідно з чинним  законодавством. 
            Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя
органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Сума, у векселі, визначається у валюті контракту на здійснення операцій з давальницькою сировиною [2, с. 23]. 
            Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші строки виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною[2, с. 24]. 
              У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у період, зазначений у частинах другій, третій та восьмій цієї статті, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції за межі митної території України, передбаченого умовами контракту, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезення в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію.             Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість давальницької сировини перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діяв на день платежу за векселем. 
          Облік векселів ведеться органом державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця. Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням письмове зобов'язання щодо вивезення готової продукції у визначений період [5, с. 80].         У разі вивезення готової продукції в обумовленому письмовим зобов'язанням обсязі у період, зазначений у частинах другій, третій та восьмій цієї статті, письмове зобов'язанняпогашається. 
           Відповідні органи державної податкової служби можуть давати дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашення письмових зобов'язань окремим суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на умовах податкового кредиту, до настання строку фактичного відвантаження готової продукції іноземному замовнику. За користування кредитом суб'єкт підприємницької діяльності вносить до бюджету, до якого він сплачує податок на прибуток підприємств, щомісячну плату виходячи з облікової ставки Національного банку України від суми, визначеної у векселі. Розмір облікової ставки визначається на останній день періоду, за який сплачується зазначена плата [17, с.34].          Оскільки митні органи не уповноважені законодавством України визначати зовнішньоекономічну операцію як операцію з переробки давальницької сировини, перед постановкою на контроль зовнішньоекономчної операції до митного органу необхідно подати висоновок Торгово-промислової палати. Висновок приймається митними органами за умови, що аналіз даної операції базується на конкретних технологічних схемах переробки давальницької сировини, наданих до митного оформлення контрактів, і реальних витратах при виробництві готової продукції[1, с. 36].          У разі необхідності, на запит митних органів або державних податкових адміністрацій, визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною, здійснює Міністерство економіки України на підставі акту експертизи, виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, які мають право зробити такий висновок.      Давальницька сировина (крім тварин) вивозиться з України на підставі письмового зобов'язання про повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або поверення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції не пізніше 90 днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації). При цьому контрактна вартість готової продукції, що підлягає ввозу на територію України, повинна бути не менше митної вартості давальницької сировини.    Переміщення через митний кордон України давальницької сировини і готової продукції підлягає обов'язковому деклруванню в митних органах України. Митне оформлення ввезення (вивезення) давальницької сировини і вивезення готової продукції проводиться на митниці за місцем державної реєстрації українського резидента-виконавця або на підстав листа-узгодження в зоні діяльності іншої митниці.         При ввезенні давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України сплата ввізного мита, податків і зборів проводиться українським викнавцем шляхом видачі простого векселя органам з темріном платежу, який дорівнює терміну здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше 90 днів[1, с. 37].     Давальницька сировина, по якій не стягується мито, податки і збори, вивозиться на підставі подання органам митного контролю письмового зобов'язання щодо повернення в Україну готової продукції. У разі своєчасного вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, за межі митної території України, вексель погашається і ввізне мито, податки і збори (крім митних зборів) не справляються.     Для погашення векселя (письмового зобов'язання) українському виконавцю-векселедавцю необхідно подати до податкових органів заявку із зазначенням дати прийняття на облік і облікового номера векселя з копією митної декларації. За умови вивезення готової продукції за межі митної території України операції з продажу послуг (результатів робіт) з переробки давальницької сировини нерезидента в готову продукцію оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою [1,с. 34].        Митне оформлення ввезення (вивезення) давальницької сировини і повернення власнику готової продукції в іншому оперативному підрозділі в зоні діяльності однієї митниці проводиться на підставі листа-узгодження між оперативними підрозділами. Копія вантажної митної декларації разом з копіями документів передається через загальний відділ в оперативний підрозділ за місцем акредитації.        Продаж на митній території України готової продукції, виготовленої з використанням сировини іноземного замовника або із сировини, закупленої іноземним замовником на митній території України за іноземну валюту, підлягає обов'язковому декларуванню в митних органах України за місцем державної реєстрації покупця готової продукції (без фактичного вивезення готової продукції)[7, с. 22].          У разі митного оформлення вивізної вантажної митної декларації на давальницьку сировину, що підлягає переробці, замовник надає органам митного контролю письмове зобов'язання про повернення в Україну готової продукції, а у разі невиконання умов договору - валютної виручки від продажу сировини не пізніше 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації на сировину, що вивозиться. Виникнення податкових зобов'язань щодо ПДВ при імпорті послуги припадає на дату паідписання акту виконаних робіт [7, с. 24].         Якщо давальницька сировина, що вивозиться для переробки, обкладається вивізним (експортним) митом, податками і зборами, то український замовник може сплатити їх (крім митних зборів) шляхом видачі простого векселя. При цьому відстрочення платежу здійснюється на термін переробки сировини, але не більше 90 календарних днів з дня оформлення вивізної вантажної митної декларації.        Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини українського замовника, при ввезенні на митну територію України звільняється від обкладання митом і зборами (крім акцизного, митних зборів та ПДВ), які виникають при імпорті товарів.      Зовнішньоекономічний контракт є основним документом, що визначає права і обов'язки замовників при переробці давальницької сировини в готову продукцію. З метою захисту українських учасників зовнішньоекономічної діяльності, проведення контролю за зовнішньоекономічними операціями державними органами, законодавством регламентовані обов'язкові вимоги до зовнішньоекономічних контрактів на переробку давальницької сировини[1, с. 36]. При виконанні операцій з переробки давальницької сировини зовнішньоекономічна операція ставиться на облік в державних органах, уповноважених законодавстовм здійснювати контроль за операціями з давальницькою сировиною.         Умови поставок визначають основні права і обов'язки сторін щодо транспортування, страхування сировини і готової продукції, оформлення супровідної документації, а також визначають місце і час передачі результату переробки і ризику його випадкового пошкодження або втрати.  Операції з давальницькою сировиною та виготовлення з неї готової продукції має особливості залежно від виду операції:
1. При ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником.          Сплата податків (ПДВ та акцизних зборів) при ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником здійснюється українським виконавцем за давальницьку сировину, яка буде використана для проведення розрахунків за послуги з її переробки при проведенні митних процедур (аналогічно до проведення бартерних операцій), а за давальницьку сировину, яка буде використана для виробництва готової продукції, - шляхом видачі простого векселя з відстрочкою платежу на строк виконання операції з давальницькою сировиною, але не більше 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.  Видача і погашення векселя відбувається наступним чином: суб'єкт підприємницької діяльності купує оригінал векселя в установі банку, другий і третій примірники векселя він одержує шляхом ксерокопіювання неоформленого оригіналу вексельного бланку. Записи на всіх примірниках виконуються окремо, мають бути тотожнимим та ксерокопіюванню не підлягають.           Перший примірник оформленого векселя виписується органом митного контролюне пізніше ніж на третій день з дати його видачі органу державної податкової служби, в якому такий суб'єкт зареєстрований як платник податку на додану вартість. Другий примірник залишається в органі митного контролю, який здійснював оформлення давальницької сировини, що ввозилася. Третій примірник залишається у платника податку.   У подальшому при оформленні ввізної вантажної митної декларації на зворотньому боці векселя вказується дата і номер вантажної митної декларації, згідно з якою ввозиться давальницька сировина або готова продукція. Інспектор митниці засвідчує запис своїм підписом і особистою печаткою [1, с.36].
2. У разі вивезення  готової продукції.
     Виходячи  з норм чинного законодавства, нульова ставка податку на додану вартість може застостовуватися до готової продукції, яка вивозиться за межі митної території України, а також до послуг, що надаються з переробки давальницької сировини нерезидента лише за умови, що виготовлена продукція перетинає митний кордон України[3, с. 60].    Що стосується продажу сировини на території України за іноземну валюту нерезидента для подальшої її переробки, то такий продаж обкладається ПДВ за повною ставкою в розмірі 20%.     У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, у встановлені строки (або частково при наявності документального пітвердження сплати ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені при ввезенні в Україну частини сировини, з якої вироблена невивезена готова продукція), вексель погашається, ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не стягуються (підстава - копія вивізної вантажної митної декларації.).        Якщо продукція згідно з договором реалізується на території України, то підставою для погашення векселя є ввізна вантажна митна декларація на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), копія контракту та копія акту здачі-приймання готової продукції, довідка про сплату ввізного мита, інших податків та зборів.         При невиконанні ціїє умови з виконавця до бюджету (в який сплачується податок на прибуток) стягується пеня в національній валюті України за кожний день прострочення в розмірі 0,3% митної вартості давальницької сировини, але не більша за контрактну вартість невивезеної готової продукції (якщо не укладена кредитна угода між українським виконавцем та податковою інспекцією за місцем його знаходження, за що стягується відповідна плата) [1, с. 37].        Готова продукція, вироблена в Україні з давальницької сировини іноземного замовника, при вивезенні не оподатковується вивізним (експортним) митом, іншими податками та зборами (крім митних зборів) і не підлягає режиму ліцензування та квотування. Після того, як українським виконавцем здійснено переробку, при вивезенні готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом у встановлені терміни, оформляються вивізна вантажна митна декларація. Копія такої вантажної митної декларації є підставою для погашення векселя. При цьому на лицьовому боці векселя робиться напис «Погашено», який засвідчується підписом начальника, а також печаткою державної податкової служби.      Слід враховувати, що при погашенні векселя суттєву роль буде відігравати обсяг готової продукції, що вивозиться, а саме: якщо при ввезенні давальницької сировини органам митного контролю було надано вексель на загальну суму податкових зобов'язань, то при частковому вивезенні готової продукції виникає необхідність у погашенні векселя в частині ПДВ з вартості продукції, що залишилася у виконавця.       3. У випадку поверенення нерезиденту отриманої давальницької сировини.            Закон України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” не передбачає погашення векселя в разі повернення нерезиденту отриманої давальницької сировини (наприклад, якщо вона не відповідає якості, зазначеної у договорі). Тому вексель може бути поогашений лише шляхом оплати вексельних сум або анульований за умови переоформлення вантажної митної декларації на ввезення продукції на територію України зі зміною характеру угоди на тимчасове ввезення давальницької сировини [1, с. 34].         4. При вивезенні давальницької сировини з України з метою переробки її в готову продукцію.            З давальницької сировини в такому разі не стягується вивізне (експортне) мито, податок на додану вартість, збори (крім зборів за митне оформлення) і вивозиться з митної території України на підставі наданого письмового зобов'язання про повернення готової продукції або валютної виручки від її реалізації. Щодо операцій з вивезення давальницької сировини за митний кордон України, а отже, і ввезення готової продукції, виробленої з неї, положення закону “Про податок на додану вартість” спеціальних вказівок не дають. Отже, такі операції слід розглядати як експортно-імпортні.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Розділ 1. 3.Стратегія розвитку діяльності ТзОВ LEONI на основі іноземної давальницької сировини
        Підприємство LEONI WS постачає свої кабельні мережі на заводи в Німеччині, Польщі, Бельгії та Австрії. Автомобілі, які випускають ці заводи, це переважно -   Opel Corsa, Opel Zafira  та   Porche – автомобілі середнього і вищого класу. Оскільки країни-торговельні партнери підприємства – це країни з високим і середнім рівнем життя населення, то попит на зазначені марки автомобілів зберігається високим. У 2007 році збільшилися замовлення із німецького заводу в місті Бохум, а також із Англії.
     Корпорація  General Motors експортує понад 70% своїх автомобілів у 170 країн світу, працює тут близько 50 тисяч осіб. Останнім часом у Німеччині, яка завжди лідирувала у ЄС за обсягом продажу нових автомобілів, знизився попит на автомобілі  преміум класу, що стало відчутним ударом для конкурентів LEONI WS, які спеціалізуються на виробництві кабельних мереж саме для цього сегменту авто.
     Загалом, найбільший попит на нові автомобілі все одно найбільший в Німеччині  та Англії, далі йде Бельгія, і значно відстає Польща. Це явище можна  пояснити таким фактом, що у розвинених країнах діють спеціальні програми, які допомагають водіям продати своє старе авто і дають йому можливість зі знижкою купити нове. В Польщі тим часом більше 30% автомобілів – це брухт.
Формуючи  експортні ціни на свою продукцію,  підприємство LEONI WS аналізує ціни та якісні характеристики товарів фірм-конкурентів, а також проводиться оцінка власних витрат. Підприємство застосовує політику цінової конкуренції, як видно з таблиці 1.1., порівняно з іншими постачальниками LEONI WS встановлює найнижчі ціни на свої в’язки, але з 2010 року планується зміна структури виробництва на готові скомплектовані мережі, які не потребують подальшого монтуванні і є легшими в експлуатації. Швидше за все підприємство перейде до вищих цін за рахунок ексклюзивності характеристик товару [29] 
 
 

     Таблиця 1.1 

Дані  про ціни підприємства LEONI WS та його основних конкурентів
      Назва підприємства Ціни (євро)
      Кабельні  в’язки
      2009 2010
      LEONI WS 50 63
      „Ядзакі” 60 68
      „ДЕЛФАІ” 55 63
[29] 

     Найбільшими конкурентами підприємства, згідно з  даними таблиці, є японські виробники кабельних в’язок „Ядзакі”, „ДЕЛФАІ”, які встановлюють вищі ціни на аналогічні експортні товари.
  Та, все ж, впродовж п’яти років своєї  діяльності на території України, досягнувши значних успіхів, варто зазначити, що підприємство зіштовхнулося із деякими труднощами. Зокрема це, високі ставки ввізного мита в Україні, митні процедури оформлення експотру/імпорту, постачальна база та відшкодування ПДВ.
Обмеження при здійсненні зовнішньоторговельних  операцій LEONI WS :
1. Ставки  ввізного мита в Україні 5 – 10%.
     Для таких виробників як LEONI WS, що експортують 100% своєї продукції за межі України, ставки ввізного мита є негативним фактором, що унеможливлює отримання прибутку, який би у свою чергу оподатковувався.
      Режим переробки давальницької сировини може бути вирішенням проблеми тільки для низько технологічної продукції і не може застосовуватись до виробництва кабельних мереж, що потребують значної кількості комплектуючих. 

  2. Митне оформлення імпорту.
      З огляду на труднощі процедури імпорту в Україні, міжнародні компанії, такі як LEONI WS, змушені консолідувати свою сировину за межами України, а потім здійснювати її ввезення.
3. Відшкодування  ПДВ.
      Протягом  останніх років підприємству було відшкодовано ПДВ із значним запізненням (на суму більше 15 млн. дол.), що нанесло підприємству незаплановані витрати та збитки.
  До  недоліків давальницької схеми  можна віднести жорсткий контроль за вивезенням готової продукції з  боку митних і податкових органів, необхідність отримання дозволу митного органу, обмеження терміну переробки (90 днів) та негнучкість давальницької схеми. При здійсненні виробництва на 100% експорт, сплата ПДВ за допомогою векселів можна вважати варіантом вирішення проблеми, але це несе за собою додаткові витрати для забезпечення фінансових гарантій (авалю).  
  В Україні на митні процедури витрачається більше часу і вони ускладнюються  наявністю великої кількості  структур:
- митниця
- карантинна  служба
- державна  санітарна служба
- департамент  екології
- сертифікаційна  служба
     Досліджуючи проблеми, з якими зіштовхнулося не одне іноземне підприємство, що працює на території України на основі давальницької сировини, для прикладу, в таблиці 1.2. подана порівняльна характеристика вимог українських та європейських митних норм, згідно з якими звикли працювати великі європейські компанії та корпорації, а також великі інвестори  [32] .  
 
 

     Таблиця 1.2. 
Вимоги  Українських митних норм у порівнянні із нормами ЄС
  Вимоги України Вимоги ЄС
Зовнішньоекономічний  договір Вимагається копія  договору між продавцем і покупцем-резидентом України Не вимагається
Довідка про відсутність валютних цінностей  за межами України вимагається Не вимагається
Декларація  митної вартості вимагається Достатньо рахунку-фактури  або рахунку-проформи
Дозвіл  фітосанітарної служби Вимагається щодо будь-якої дерев’яної та картонної  упаковки рідко
Аркуш про пакування вимагається Тільки на дерев’яні  піддони походженням з певних країн
Дозвіл  санітарно-епідеміологічної служби вимагається Не вимагається
Сертифікація Вимагається на певне обладнання, інструмент, частини Не вимагається
 
      Підсумовуючи порівняльні аргументи, які наведені в таблиці 1.2., можна зробити висновок, що чинне українське митне законодавство виступає значною перешкодою для здійснення зовнішньоторговельних операцій не тільки по відношенню до нерезидентів, а й для національного виробника.
       Керівництво, уважно вивчивши  зауваження головних клієнтів  та замовників підприємства, прийняло  рішення про закриття виробництва  окремих кабельних  частин  та контактів, адже покупці витрачали зайвий час та кошти на комплектування та збирання в’язок. Цей крок виявився виправданим, як показано на рис. 1.1.,  оскільки починаючи з середини 2008 року обсяг продажу упевнено почав зростати. Таким чином підприємство LEONI WS планує у 2009 році охопити від 5 до 7% світового ринку.

      Аналізуючи малюнок 1.4., варто зазначити, що причиною зниження обсягів продажу кабельних в’язок стала перекваліфікація виробництва з менших і легших у виготовленні кабельних в’язок на довші та складніші за конструкцією, виготовлення яких потребує більших затрат праці та матеріалу.
     З 2009 року кількість працівників підприємства становила 4500 особи, а середня заробітна плата сягнула 2000 гривень. На 2010 рік заплановано будівництво ще кількох ліній виробництва, тож можна припустити, що кількість робочих місць збільшиться, оскільки саме на 2010 рік заплановане перевезення виробничих ліній з Польського заводу.
     Підприємство  також планує в 2010 році вийти зі своїм товаром на ринок Росії, оскільки нещодавно там відкрився новий завод Opel і ТзОВ LEONI вже має налагоджені контакти з ним.
  Аналізуючи  маркетингову політику підприємства LEONI WS варто звернути увагу на те, що ставлячи собі за мету завоювання більшої частки ринку (рис. 1.5.), маркетингова стратегія повинна бути напрямлена на розробку чіткої збутової та рекламної стратегії, виявлення сильних та слабких сторін конкурентів, а також передбачення можливих принципових змін та тенденцій на ринку. 


Рис. 1.5. Частка ринку бортових кабельних мереж підприємства та його основних конкурентів [здійснено автором]
      Як  видно з рис. 1.5. на ринку у підприємства є ще можливість завоювати більшу частку оскільки можна відвоювати позиції у 21% підприємств, які не великими і не мають добре розгалуженої збутової мережі. На майбутнє підприємство саме планує застосувати агресивну стратегію захоплення ринку, тим більше, що на даному етапі розвитку воно володіє необхідними ресурсами, контактами та має стабільно стійку позицію на ринку. Підприємство ТзОВ LEONI відоме як надійний постачальник якісних і, порівняно, дешевших кабельних мереж. Зараз воно перебуває на так званому етапі „росту”, коли спостерігається високий рівень продажу при мінімальних затратах, а репутація, яку впродовж тривалого періоду часу підприємство формувало – працює на нього. 
 

Розділ 2. Аналітична частина.
Розділ 2.1. Загальна характеристика організації, мета та напрямки її діяльності
     Засновниками  підприємства є товариство з обмеженою  відповідальністю „ЛЕОНІ Борднетце Фервальтунгс Гмбх ” та товариство з обмеженою відповідальністю „ЛЕОНІ Борднетце Холдинг Гмбх”, на німецькій мові „LEONI Bordnetze Holding GmbH” з місцезнаходженням по вулиці Маріенштрассе, 7, 90402, Нюрнберг, Федеративна Республіка Німеччина.
     Товариство  є юридичною особою за законодавством України з витікаючи ми з цього  правами і обов’язками.  Товариство розташоване за адресою: вул. Леоні 1, Стрийський р-н, Львівська область, Україна.
     Місце реєстрації: Стрийська Районна Державна Адміністрація Львівської області, дата реєстрації: 08.02.2002 р.
     Метою створення Товариства є здійснення інвестиційної діяльності в Україні  у галузі автомобілебудування і, в особливості, виготовлення електричного обладнання у загальних і електричних пристроях для моторів і автомобілів, включаючи отримання прибутку
     Підприємство  має відкриті банківські рахунки  у ОТР банку і всі грошові  перекази здійснюються через цей  банк.
Товариство  здійснює наступні види діяльності:
      Виробництво електричного обладнання;
      Виробництво електричного обладнання для моторобудування та автомобілів;
     Матеріально-технічна база підприємства повністю відповідає його потребам. Підприємство складається  з виробничого корпусу – одноповерхового  в легких конструкціях та зблокованого з виробничим корпусом двоповерхового адміністративно-побутового корпусу, майданчика для стоянки автобусів та легкових автомобілів.
     Відділи підприємства обладнані необхідними  офісними обладнанням. Виробнича база включає всі необхідні для  даного виду виробництва прилади, машини, станки та техніку. Підприємство володіє власними автобусами (35 шт.), які привозять робітників та завод та по закінченню зміни відвозять. Є також 25  автомобілів для термінових доручень.
      Окрім зазначених вище видів операцій товариство здійснює наступні види суміжних видів діяльності:
      Виробництво покриття, плівки, скла і профілів із штучних матеріалів;
      Виробництво пакувальних матеріалів із штучних матеріалів;
      Виробництво інших товарів із штучних матеріалів;
      Обробка поверхонь і теплозбереження;
      Операції у сфері загальної механіки;
      Виробництво дротяних продуктів;
      Виробництво машин для певних галузей економіки;
      Виробництво ізольованих електрокабелів, електроз’єднань і дротів;
      Виробництво іншого електрообладнання;
      Перевезення і експедиціонування вантажів;
      Складування, включаючи утримування ліцензійних митних складів;
      Дослідницькі та розвідувальні роботи у галузі природознавства, інженерних наук, сільського господарства і медицини;
      Імпортні та експортні операції у галузі зовнішньоекономічної діяльності:
                         -   експорт
        реекспорт
        давальницькі операції
        бартерні операції
        міжнародний лізинг
        франчайзинг
        транзитні операції,
включаючи пов’язані з цим роботи і послуги, які повинні бути здійснені у  зв’язку із здійсненням операцій з матеріалами, товарами, продуктами та додатковими послугами. Підприємство з початку функціонування здійснює зазначені види діяльності, станом на 2010 рік лише зменшився обсяг виробництва у зв’язку зі зменшенням замовлень.
      Відділення  підприємства «LEONI WS» у м. Стрий є одним з найбільших інвестиційних проектів підприємства впродовж останніх років, що свідчить про тісну співпрацю між Україною та ФРН.  Завод було побудовано в рекордний термін і з того часу було виготовлено бортових кабельних мереж для автомобілів корпорацій General Motors та   Porsche. Успішний обсяг продажу та продуктова стратегія сприяли розширенню виробничої зони на 13,500 м2. Протягом останніх чотирьох років функціонування стрийське відділення було відзначене корпорацією General Motors як «Постачальник року». Це найкращий доказ конкурентоспроможності підприємства за критеріями якості, обслуговування, технологіями та ціни.
      Підприємство  є вагомим інвестором у стрийському  районі, адже за кошти виділені керівництвом були направлені на модернізацію місцевої інфраструктури. З відкриттям підприємства у стрийському районі знизився рівень безробіття, оскільки на підприємстві як пості робітничі, так і керівні посади займають місцеві спеціалісти. Персонал щороку проходить курси підвищення кваліфікації, а керівники відділів додатково беруть участь у спеціальних виїзних тренінгах.
       Завод «LEONI WS» у м. Стрию займає площу 65 000 м2 та більше 5,500 працівників, з яких 300 – керівні посади. Підприємство сплачує податок на прибуток та інші податки, а також внесків на соціальне страхування. 

Розділ 2.2. Організація роботи підприємства
      Підприємство  складається з дев’яти спеціалізованих  відділів, керівництво здійснюється генеральним директором, а також  чотирма його помічниками та заступниками (рис. 2.1.)
      Про обсяги продажу та продуктивність процесу виробництва, керівництво стрийського відділення   LEONI WS звітує раді директорів корпорації, штаб-квартира якої знаходиться у Німеччині.

 Рис. 2.1. Структура штату відділу FIBU – Фінансів та бухгалтерського обліку 

Спеціалісти, які відповідають за облік внутрішніх операцій, підраховують поточні постійні витрати підприємства, плату за комунальні послуги, інші витрати; здійснюється приймання  вхідної документації, її реєстрація, облік, розподіл, організація внутрішнього документообігу, відправлення та зберігання документів.
     Облік основних засобів – це облік засобів, термін служби яких становить більше одного року і їх вартість перевищує  тисячу гривень.
     Опрацювання векселів. При ввезенні давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України сплата ввізного мита, податків і зборів проводиться LEONI WS шляхом видачі простого векселям органам з темріном платежу, який дорівнює терміну здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше 90 днів. У разі своєчасного вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, за межі митної території України, вексель погашається і ввізне мито, податки і збори (крім митних зборів) не справляються.      Облік зовнішніх операцій – це облік усіх доходів та витрат, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю підприємства.       Нарахування зарплати і каса проводять видачу нарахованої зарплати спеціалістам та робітникам, а також нарахування та видачу премій та грошових заохочень і винагород.         Відділ обліку робочого часу проводить підрахунок відпрацьованих годин спеціалістами та робітниками, кількість напрацьованих понаднормових годин чи неявок на роботу (без поважних причин)  і подає дані у відділ нарахування зарплати.       Організація управління зовнішньоекономічною діяльністю: Відділ фінансів та бухгалтерського обліку.      Мотивація працівників підприємства – це основа, для того щоб бути успішними і гнучкими. Спеціалістів мотивують використовуючи систему рейтингів успішності.           Філософія винагороди на підприємстві: „Ми хочемо нагородити наших працівників за їхні досягнення!  Винагорода підтримує:
                         - мотивацію та досягнення працівників,
                     - усвідомлення якості з нульовим рівнем помилок,
                    - участь робітників у оптимізації процесів, які ведуть до                                          зменшення витрат,
                    - прийняття відповідальності в команді,
                    - бажання вчитися та вдосконалюватися”.     По відношенню до нових працівників деякі компоненти премії не виплачуються (під час випробувального терміну).
     Надбавки  виплачуються відповідно до законів  України та специфіки підприємства. Обов’язковою є виплата функціональної надбавки спікерами команд після закінчення випробувального терміну у розмірі 15% від базової зарплати. Бажана мета надбавки становить 5-10% базової зарплати. Вона не є складовою частиною базової зарплати.
     Кожного працівника щороку оцінюють за такими критеріями:
      внесок у командну роботу (критикує, приймає критику та робить зміни; бере на себе відповідальність; заохочує співробітництво в команді.)
      старання праця (працює згідно інструкцій, підтримує чистоту на робочому місці, бережно відноситься до приладів, дотримання правил, наприклад, пунктуальність).
      орієнтація на клієнтів та продукцію (знає конструкцію та функцію зв’язки; вчасно розпізнає помилки та приймає заходи щодо їх уникнення; здобуває додаткову інформацію, шукає контакт з іншими командами).
   Працівників, які протягом 6 - 12 місяців не були відсутніми, заохочують. Форма (наприклад, у рамках особистої розмови або під час зібрання команди) та тривалість цієї короткої бесіди залежить від рішення керівництва. Підприємство має добре налагоджений механізм контролю за якістю та ефективністю праці. Наприклад, програма покращення відвідування:
      Процес покращення відвідування” (ППВ) повинен  сприяти здоров’ю і, таким чином, поступово та стабільно досягати максимальної квоти відвідування.
    У цьому процесі після кожного пропуску проводяться систематичні бесіди з працівниками на тему відвідування.
    існує кілька виразно структурованих рівнів обговорення, які за   змістом  відповідають один одному. Яка розмова проводиться з  конкретним працівником, залежить від частоти його пропусків.
    Всі розмови документуються, це означає – хід і основний зміст розмови відмічаються у відповідному формулярі.
    Одним з найважливіших аспектів розмови ППВ є можливість працівника  описати у звіті ППВ конкретні проблеми пов’язані з робочим  місцем, які ведуть до його відсутності. Проблема відвідування вирішується у чітко встановленому процесі за допомогою узгоджених зарадчих дій.
    Проведені розмови, заповнені звіти ППВ та стан відвідування працівників по можливості унаочнюються на дошці візуалізації.
     Досвід  співробітників. Основною умовою при прийнятті на роботу є знання однієї або двох іноземних мов (німецької чи англійської), вільне володіння комп’ютером, а також досвід роботи по спеціальності та необхідні навики для даного виду роботи, якщо це керівна посада, то обов’язковою вимогою до кандидатів є вміння вести переговори, комунікабельність та вміння працювати в команді.
       Спеціалісти відділу мають безпосередній  доступ до усієї необхідної для роботи інформації, відділи підприємства відповідно оснащені комп’ютерною та іншою необхідною для ефективної роботи технологією.
     Підприємство  складається з дев’яти спеціалізованих  відділів, керівництво здійснюється генеральним директором, а також  чотирма його помічниками та заступниками (рис. 2.2.) 
 

 

Рис. 2.2. Організаційна структура підприємства 

       Виробництво – розробка виробничої та цінової стратегії; комплектація виробів; формування асортименту продукції; впровадження нових видів продукції та комплектуючих; дослідження бракованих деталей та виявлення причини виникнення пошкоджень чи невідповідностей у виробленій продукції, співпраця з клієнтом, розподіл замовлення між виробничими підрозділами, встановлення кінцевих термінів виробництва.
     Нарізка – це відділ, де нарізають проводи, знімають ізоляцію та кримпують контакти. Відділ нарізки працює за спеціально розробленою схемою KANBAN.
     Монтаж  – складається з виробничих ділянок (сегментів), кожна з яких виготовляє певний продукт. На кожному сегменті є начальник сегменту, який має  в підпорядкуванні керівників змін та спікерів команд. До кожного з  сегментів прикріплені керівники з різних відділів: підготовки виробництва, якості, технічного відділу, відділу персоналу, які допомагають забезпечити безперебійну роботу виробництва.
     Відділ  монтажу складається з команд, кожна з яких не повинна перевищувати 15 чоловік. Тут працюють жінки, оскільки такого роду робота потребує вправності рук, концентрації та уваги.
     Технічний відділ – Займається технічною підтримкою діяльності заводу, до нього входять підрозділи обробки металів, електроніки, електрики, відділ проектування монтажних дошок. До обов’язків цього відділу входять: обслуговування будівлі, енергозабезпечення, освітлення, опалення, налагодження роботи технічного устаткування; обслуговування станків, обрізочних машин та іншого обладнання; впровадження систем управління якістю. Розробка проектів здійснюється з використанням програмного забезпечення на базі комп’ютерів.
     Відділ  з логістики – відповідає за здійснення експортно-імпортних операцій, розвиток збутової мережі; замовлення потрібної кількості сировини та матеріалів, необхідних для виготовлення товарів; складування товарів; планування, виконання та контроль фізичного переміщення виготовленої продукції від виробництва до замовників;
     Відділ  інформаційних технологій – підтримка та адміністрування комп’ютерної мережі заводу LEONI, що є частиною глобальної мережі концерну, встановленням та супроводом необхідного програмного забезпечення. Одним з основних напрямів діяльності відділу є контроль та надання прав доступу користувачам до програмних продуктів, пов’язаних зі специфікою їхньої роботи.
     Відділ  поділяється на три підрозділи за напрямком діяльності:
      Системні адміністратори
      Адміністратори системи FORS
      Адміністратори системи SAP і  Navision
   Відділ персоналу – опіка та рекрутинг – займається набором та опікою працівників усіх відділів: відслідковує закінчення випробувальних термінів, слідкує за своєчасним продовженням нових договорів та розвитком працівників різних відділів.
     Адміністрування персоналу – займається оформленням  працівників на роботу, веде облік перепусток, лікарняних, відпусток, видає довідки та слідкує за правильним веденням всієї кадрової документації.
     Навчання  – відповідає за підготовку кандидатів на роботу (базове навчання) та підвищення кваліфікації працівників (теоретичні тренінги).
     Маркетинг людських ресурсів – займається дослідженням мотивації працівників, та способів покращення умов праці, пошуком трудових ресурсів, випуском корпоративного інформаційного вісника «Життя LEONI», працює з засобами масової інформації.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.