На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Труднощ перекладу фразеологчних одиниць з англйської мови на українську

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 21.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 12. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст
 
Вступ………………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Фразеологічні одиниці як об’єкт наукових досліджень…......................5      
      . Структурно-семантична класифікація фразеологічних одиниць………5
    1.2. Роль  прагматичного аспекту у перекладі  фразеологічних одиниць………………………………………………………………………...10
Розділ 2. Труднощі перекладу фразеологічних одиниць з англійської мови на українську …….……………………………..……………………………………...14
        2.1. Емотивно-експресивна насиченість  фразеологічних одиниць та наявність  перекладних відповідників……………………………………………..14
        2.2. Переклад структурно-тематичних фразеологічних одиниць……...…..18
Висновки……………………………………………………………………………26
Список  використаної літератури…………………………………………………..28
Додатки……………………………………………………………………………...30  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Вивчення особливостей формування, організації та функціонування фразеологічних одиниць та прагматичних ідіом уможливлює розуміння їх природи та сутності, поглиблює осмислення закономірностей організації прагматичних ідіом, їх специфічних властивостей, що зумовлюють спроможність мови бути засобом пізнання та комунікації.
     Розробкою питань теорії фразеології та ідіоматики займалися як вітчизняні так і зарубіжні мовознавці, зокрема Л.Г. Авксент'єв, М.Ф. Алефіренко,                     В.Л. Архангельський, Е.І. Астахова, В.М. Білоноженко, Л.А. Булаховський,               В.В. Виноградов, В.Г. Гак, М.Т. Демський, С.Н. Денисенко, В.П. Жуков,            І.П. Задорожна, Л.Г. Золотих, Г.П. Їжакевич, М.М. Копиленко, О.М. Мелерович, В.М. Мокієнко, О.Я. Остапович, Є.Д. Поливанов, З.Д. Попова, С.Б. Пташник, Л.Г. Скрипник, Ю.П. Солодуб, В.М. Угринюк, Ю.А. Фірсова, М.М. Шанський. Такі лінгвісти як А.І. Альохіна, Н.М. Амосова, О.В. Кунін, О.І. Смирницький досліджували фразеологію англійської мови. Серед західних мовознавців слід відзначити Ш. Баллі та А. Сеше, Л.П. Сміта, Е. Партрідж, Ф. де Соссюр.
     Поза увагою дослідників залишається  становлення зв’язків між розвитком  семантики фразеологізмів та  зміною їх валентності в умовах  мовленнєвого контексту, дослідження контекстуальної валентності фразеологізмів, не в достатній мірі вивчається вплив соціокультурних чинників на формування семантики фразеологічних одиниць.
   Переклад фразеологічних одиниць, ідіом ускладнюється комунікативною інтенцією автора оригіналу, передачею прагматичного характеру оригіналу з урахуванням чинника адресата.
     Актуальність визначається посиленою увагою дослідників до проблеми перекладу фразеологічних одиниць, ідіом, загальною спрямованістю лінгвістичних досліджень у галузі фразеології на поглиблене вивчення фразеологічних одиниць, ідіом. Вивчення механізмів формування фразеологічних одиниць, ідіом сприяє визначенню семантичних властивостей аналізованих фразеологічних одиниць.
     Об’єкт дослідження становлять фразеологічні відповідності перекладу фразеологічних одиниць, ідіом і закономірності їх функціонування на сучасному етапі розвитку мови.                                                                                                                                                                                                                 
     Предметом дослідження є переклад фразеологічних одиниць з метою перекладу і реалізації їх українською мовою.
     Мета дослідження: визначення основних закономірностей виникнення та використання фразеологічних одиниць, та виявлення ступеня їх прагматичної реалізації українською мовою, проаналізувати, наскільки природа фразеологізмів співвідноситься з їх компонентним складом, яка полягає у з'ясуванні та визначені засобів перекладу фразеологічних одиниць.
     Завдання дослідження:
    Дослідити існуючі класифікації фразеологічних одиниць і дати визначення поняттю фразеологічна одиниця;
    З'ясувати як прагматичний аспект впливає на переклад фразеологічних одиниць;
    Розглянути труднощі перекладу фразеологічних одиниць.
     Теоретичне значення роботи полягає у вивченні ідентифікації перекладу фразеологічних одиниць, ідіом, виявляє характерні риси вживання фразеологічних одиниць, вносить певний вклад у загальну теорію перекладу різних частин мови.
     Практичне значення роботи полягає в тому, що робота може бути використана в практичній діяльності перекладачів, студентів, які зіштовхуються з перекладом фразеологічних одиниць з української мови на англійську мову.
     Наукова новизна роботи полягає у багатосторонньому розкриті основних властивостей компонентного складу фразеологічних одиниць, що є важливим порівняльним аналізом перекладу фразеологічних одиниць, ідіом. 

Розділ  1. Фразеологічні одиниці як об’єкт наукових досліджень
1.1. Структурно-семантична класифікація фразеологічних одиниць 

     Фразеологічна одиниця як певна цілісність, має свої, притаманні тільки їй ознаки [14,c.132].
     Вперше термін "фразеологічна одиниця" запровадив В.В. Виноградов і запропонував ґрунтовну класифікацію фразеологізмів. Вживаються також терміни "фразеологізм", "ідіома" (що властива дослідженням у галузі англійського мовознавства – idiom), "стійке словосполучення", "стійкий зворот", "стійка фраза" [7, c.25].
     В основу концепції цілісності і стійкостіості фразеологізму покладено поняття обсягу інваріантності (спільності) різних аспектів фразеологічного рівня. О.В. Кунін підкреслює такі аспекти структури фразеологізма [9, c.15]:
1) стійкість  вживання, яка полягає у тому, що фразеологізм – це загальновживане сполучення для даного мовного колективу;
2) структурно-семантичну  стійкість, що ґрунтується на  немодельованості стійкого сполучення. Цю особливість добре видно  при перекладі фразеологізму  з однієї мови на іншу;
3) стійкість  значення і лексичного складу фразеологізму, які спонукають до того, що сполучення стали застиглими традиційними моделями; вони важко змінюються. Лексичні компоненти фразеологізму зберігають загальне визначення сполучення і не дозволяють змін за винятком поодиноких випадків, коли значення стосуються споріднених явищ;
4) синтаксична  стійкість фразеологізмів полягає  у тому, що вони мають певний  порядок слів, який лише зрідка  може порушуватися шляхом додавання  до нього поодиноких лексем.
     Мінімальна стійкість структури властива усім фразеологічним одиницям, хоча вона і неоднакова для загального складу. О.В. Кунін розрізняє три рівні стійкості: нижній, середній і верхній в залежності від кількості змін, що допустимі у структурі фразеологізмів [11, с.74-75]. Ці властивості дають змогу відмежовувати фразеологізми від вільних сполучень.
     Розглядаючи фразеологізми, не  можна залишити поза увагою  їхні основні риси – образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості і відрізняють сталі звороти від слів. Спробуємо з'ясувати, що ж є основою образності серед фразеологізмів. За висловом В.М. Мокієнка підґрунтям цього феномену є "здатність створювати наочно-чуттєві образи предметів і явищ. Сила образу полягає в його конкретності, тісному зв’язку з контекстом у широкому розумінні слова. Найбільшу схильність до фразеологізації виявляють ті вільні сполучення слів, які відображають конкретні явища матеріальної дійсності, пов’язані з життям людини" [13, c.62-63].
     У О.В. Куніна знаходимо розподіл  ідіом, фразем за наступними видами: ідіоми, ідіофразеоматизми та фразеологізми неідіоматичного характеру, але з ускладненим значенням. Цей розподіл ґрунтується на різних типах значення фразеологізмів: від більш ускладнених до менш ускладнених [9, c.26].
      Узагальненою класифікацією фразеологізмів за джерелом походження є розподіл В.М. Мокієнка фразем на дві групи – природні та умовні [13, c.63]. Перша група – фразеологізми, що виникають самостійно в різних мовах і відображають явища природи, тваринний та рослинний світ, фізичний та психічний стан людини, до другої належать сполучення, що обумовлені специфікою національного розвитку і відображають факти матеріальної та духовної культури того чи іншого народу.
     У О.В. Куніна існує декілька  класифікацій за джерелами походжень фразем [9, c.38].Він виділяє такі типи:
1) прислів’я  і приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені  вислови з анекдотів, жартів  тощо; 4) цитати з Біблії; 5) переклади  іншомовних висловів; 6) крилаті вислови письменників; 7) влучні вирази видатних людей.
     О.В. Кунін також виділяє декілька груп фразеологічних одиниць на основі їх походження, однак ця класифікація у даного автора не є домінуючою [9, c.52]:
1) власне  англійські фразеологічні одиниці; 2) міжмовні запозичення, тобто фразеологічні одиниці, які запозичені з іноземних мов шляхом того чи іншого виду перекладу; 3) внутрішньомовні запозичення, тобто фразеологічні одиниці, які запозичені з американського варіанту англійської мови; 4) фразеологічні одиниці, що запозичені в іншомовній формі.
     У В.В. Виноградова є ґрунтовна  класифікація фразеологічних одиниць,  у якій розрізняються три типи  фразеологізмів: фразеологічні єдності, сполучення і зрощення [7, c.45-46].
     Згідно його класифікації під фразеологічною єдністю розуміється сполучення, у якому зберігається ознака семантичної роздільності складових частин, а, звідси, і часткова умотивованість загального значення.
     Під фразеологічним сполученням розуміється зворот, який утворений внаслідок поєднання фразеологічно зв’язаних значень слів.
     Фразеологічне зрощення - це найскладніше стійке сполучення; його нероздільне значення не залежить від значення окремих компонентів.
     Ряд дослідників – О.В. Кунін,  Н.М. Амосова виділяють ще четвертий  тип фразеологічних одиниць – фразеологічні вирази. Фразеологічні вирази – це стійкі сполучення, які складаються із слів з цілком вільними значеннями. Фразеологічні вирази межують з прислів’ями [9, c.16].
     У О.В. Куніна існує структурно-семантична  класифікація фразеологічних одиниць, що поділяє фразеологізми на класи, підкласи і розряди. Він виділяє класи на грунті функції фразеологічних одиниць у процесі спілкування, де класи визначаються за структурно-семантичними особливостями [9, c.47]:
1) номінативні  фразеологічні одиниці; 2) номінативно-комунікативні одиниці; 3) фразеологічні одиниці ні номінативного, ні комунікативного характеру; 4) комунікативні фразеологічні одиниці.
     Надто складними і поширеними  постають комунікативні фразеологічні  одиниці, до яких відносяться  ідіоми, прислів’я, приказки, приповідки. Комунікативні фразеологічні одиниці за своєю граматичною структурою є реченнями. Ці одиниці переважно складають закінчену граматичну структуру.
     Процес утворення фразеологізмів внутрішньо пов'язується з функціональною, комбінаторною, мовною діяльністю. Перетворення вільного словосполучення у фразеологізм відбиває незвичну сполучуваність слів, а інколи навіть алогічність, тобто поєднання слів, які логічно не сполучуються.
     Перша спроба класифікації фразеологічних значень належить О.В. Куніну [9, c.30-34]. Його класифікація ґрунтується на виділені класів, підкласів та розрядів значень в залежності від структури одиниці. Кунін розрізняє чотири типи значень.
     Перший тип – це цілісне значення яке властиве фразеологізмам з постійними повністю переосмисленими компонентами. Цілісне значення властиве ідіоматичним сполученням.
     Другий тип – роздільно-цілісне значення – притаманний фразеологізмам, що не мають стійкої структури, а їх переміні компоненти можуть вживатися у прямому значені.
     Третій тип – частково-переосмислене значення сполучення. Фразеологізми з цим значенням мають однорідні компоненти з прямим значенням.
     Четвертий тип стосується роздільного, частково переосмисленого значення, яке властиве фразеологізмам, чий перший компонент вживається у прямому значені, а інші – у переосмисленому значені.
     Дещо іншу класифікацію значень фразеологізмів пропонує                                          В.Л. Архангельський. Він розрізняє шість ознак, що притаманні значеню фразеологічних одиниць і охоплюють усю сукупність фразеологічного складу. Фразеологічні значення розрізняються наступним чином [3, c.25].
        1. За ступенем єдності вони можуть бути: а) синтетичні, які, у свою чергу, поділяються на глобально-неумотивовані; б) аналітичні, тобто значення, що властиві фразеологічним сполученням.
        2.За способом відображення дійсності значення можуть бути прямими і переносними. Пряме (буквальне) значення властиве лише окремим компонентам фразеологічної одиниці, тоді як перенесене (образне) значення спостерігається як в окремих компонентах, так і в цілих одиницях.
      3.Стосовно ступеня фразеологічної абстракції значення можуть бути конкретними і абстрактними. В.Л. Архангельський вважає, що конкретне фразеологічне значення притаманне побутовим сполученням, а абстрактне - науково-технічним термінам.
      4.Значення фразеологізму може бути інтенсивне або не інтенсивне. Ступінь інтенсивності властивий значній більшості образних стійких сполучень.
    5.За ступенем членування фразеологізми поділяються на однозначні і багатозначні. Однозначних фразеологізмів у мові значно більше. Ніж багатозначних.
    6.Фразеологізми можуть мати також функціональні ознаки в залежності від характеру лексико-семантичного оточення. Значення стійкого сполучення бувають комунікативні, модальні, предикативні, вигукові, експресивно-стилістичні тощо.
     У Л.П. Сміта відсутній єдиний  підхід до класифікації фразеологічних  одиниць, однак йому вдалося  відобразити все розмаїття фразеологізмів англійської мови та пояснити характер цих мовних одиниць: "оскільки наші ідіоми…беруть початок в народному мовленні, тому вони не містять абстрактних суджень, висновків наукового характеру, естетичних оцінок чи психологічних аналізів – все це майже ніколи не зустрічається в ідіомах. Їх внутрішній зміст відображає життя людей в його простих проявах… В англійських ідіомах багато гумору, але мало романтики і краси" [18, c.58].  

1.2. Роль прагматичного аспекту у перекладі фразеологічних одиниць 

     Кожна фразеологічна одиниця, містить в собі повідомлення, яке передається адресату, і повинна бути зрозумілою для нього. Сприймаючи отриману інформацію через фразеологічні одиниці адресат тим самим вступає в певні особисті стосунки  з адресатом. Такі відносини можуть мати різний характер. Наприклад, інтелектуальний характер, слугує для адресата лише джерелом інформації про деякі факти і події, що його особисто не стосуються і не є для нього великим інтересом. Здібність ідіом утворювати комунікативний ефект, викликати у адресата певне ставлення до повідомлення, здійснювати прагматичний вплив на одержувача інформації, називається прагматичним аспектом або прагматичним потенціалом [7, c.85-87].
     Втілення прагматичного впливу на отримувача інформації складає найважливішу частину будь-якої комунікації в тому числі і міжмовної. Встановлення необхідного прагматичного відношення адресата перекладу якому передається повідомлення, залежить від вибору перекладачем мовних засобів при створені тексту перекладу. Вплив на хід і результат процесу перекладу, необхідність відтворення прагматичного потенціалу оригіналу і прагнення забезпечити вплив на адресата перекладу називається прагматичним аспектом або прагматикою перекладу [7, c.90-92].
     Перекладач, виступаючи у ролі адресата оригіналу, намагається добути інформацію яка знаходиться в ньому, для цього він повинен володіти тими ж знаннями, якими володіють носії оригіналу. Успішне виконання функції перекладача передбачає всебічне знайомство з історією, культурою, літературою, звичаями, сучасним життям та іншими реаліями народу, який розмовляє мовою оригіналу.
     Прагматичні проблеми перекладу  безпосередньо пов’язані з жанровими  особливостями оригіналу і типом  адресатів, для яких він призначається.  З суттєвими труднощами при передачі прагматичного потенціалу оригіналу стикаються перекладачі художньої літератури. Твори художньої літератури на будь- якій мові звернені, в першу чергу, до людей, для яких ця мова є рідною, але вони мають загальнолюдську цінність і часто перекладаються різними мовами. Разом з тим, в них не рідко зустрічаються опис фактів і подій, пов’язаних з історією окремого народу, побутом, звичаями, назвами національних страв, предметів одягу тощо. Все це вимагає внесення поправок на прагматичні відмінності між мовою оригіналу і мовою на яку робиться переклад для забезпечення адекватного розуміння тексту адресатом перекладу.
     З усіх аспектів перекладу найважливішим є мовний аспект тому що саме завдяки мові, яка багата на ідіоми, передається вся інформація яка міститься в оригіналі. Без мови, бідної на фразеологічні одиниці, не було б і самого перекладу. Оскільки у перекладі перекладач має справу із двома мовами, важливим видається усвідомлене знання ним усіх особливостей цільової мови у порівнянні з вихідною мовою [16, c.58-60].
     Важливим методом дослідження  перекладу є порівняльний аналіз перекладу, тобто, аналіз форми і змісту фразеологічних одиниць перекладу у порівнянні з формою і змістом оригіналу. В процесі перекладу встановлюються певні відношення між двома текстами на різних мовах (текстом оригіналу і текстом перекладу). Порівнюючи такі тексти, можна розкрити внутрішній механізм перекладу, виявити еквівалентні одиниці, а також знайти зміни форм і змісту, які здійснюються при заміні одиниці оригіналу еквівалентної їй одиниці тексту перекладу [2, c.17].
     Значно рідше виникає необхідність прагматичної перебудови ідіом в перекладі науково-технічних матеріалів, розрахованих на фахівців, які мають однаковий рівень знань і володіючих в усіх країнах приблизно однаковою кількістю фонової інформації. Такі повідомлення добре розуміються вченими, які розмовляють на різних мовах, і пояснення доводиться давати лише по відношенню до назв фірм, національних одиниць виміру, специфічних номенклатурних найменувань [2, c.19].
     Для перекладу фразеологічних  одиниць необхідно знати значення фразеологічної одиниці і правильно передати її смисл. Оскільки фразеологічні одиниці в більшості випадків мають національне забарвлення, вони не мають абсолютного відповідника в іншій мові. Трудність перекладу фразеологічних одиниць заключається у тому, що перекладач повинен вміти їх розпізнавати і знайти відповідний український варіант. Фразеологічні одиниці не можна перекладати дослівно. Типовою помилкою є приклад буквального перекладу, коли перекладач не розпізнав фразеологічну одиницю в англійському спортивному терміні "to cats a crab" - "закопати весло", "впіймати ляща" – і переклав його дослівно - "впіймати краба" [11, c.102-103].
     Важливу роль в забезпеченні прагматичної адекватності перекладу відіграють і соціолінгвістичні фактори, що обумовлюють різницю в мовленні окремих груп носіїв мови. Додаткові труднощі для забезпечення всебічного розуміння адресатом перекладу повідомлення, можуть виникнути в зв’язку з наявністю в тексті оригіналу відхилень від загальнонародної норми мови оригіналу.
     Самі по собі елементи територіальних  діалектів мови оригіналу, розкриті  в оригіналі, не передаються  в перекладі. З однієї сторони  весь текст оригіналу може  бути написаний на будь-якому діалекті мови оригіналу, перекладач повинен володіти необхідним ступенем володіння даним діалектом. З іншої сторони, діалектичні форми можуть вживатися в тексті, головним образом в художній літературі, з метою мовної характеристики окремих персонажів, де розмовляють на даному діалекті мови оригіналу.     
       Висновки до розділу 1
     Останнім часом залучають прагматичну інформацію для аналізу структур мовних одиниць і їх функціонування в розмовній і літературній англійській мові [22, c.62]. Це означає, що мова стала вивчатися з функціональної точки зору, тобто з точки зору особливостей використання мови в актах мовного спілкування. Значний прагматичний потенціал фразеологізмів викликає зацікавленість багатьох вчених і опиняється в контексті сучасних наукових робіт в вивченні фразеологічного матеріалу. Функціонування фразеологічних одиниць в мовленні багато в чому залежить від прагматичних аспектів ситуації спілкування (час, місце, соціальне положення, взаєморозуміння, світобачення та ін.). Слід також зазначити, що серед розмаїття фразеологічних одиниць існують загальні фразеологізми та індивідуально–авторські [15, c.92]. Якщо перші включені в словники, то другі, як правило, до словників не потрапляють.
     Труднощі перекладу фразеологічних одиниць, ідіом пов’язані, по-перше із певною складністю їх ідентифікації (стале словосполучення може сприйматися як вільне, нестале сполучення слів), по-друге, з їх етноспецифікою, тому перекладач не повинен локалізувати текст при перекладі, тобто, надмірно вносити елементи культури мови перекладу, проте разом з тим повинен передати певним чином етноспецифічність сталих висловів, по-третє, труднощі перекладу фразеологізмів пов’язані з їх емоційною насиченістю, що може бути різною в різних мовах, по-четверте, труднощі перекладу пов’язані із наявністю кількох перекладених відповідників.
     
       
          
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2. Труднощі перекладу фразеологічних одиниць з англійської мови на українську
2.1. Емотивно-експресивна насиченість фразеологічних одиниць та наявність перекладних відповідників 

     Фразеологічні одиниці у різних мовах можуть співпадати або не співпадати за змістом. Особливу складність у перекладі становлять фразеологічні одиниці які не співпадають за змістом, оскільки речення, що їх виражають, зовсім або суттєво не тотожні за лексичним складом та структурою, наприклад: Keep off the grass! - По газонах не ходити! Як можна бачити в англійському реченні відсутній прямий відповідник українського дієслова "ходити" та іменника "газон", хоча ці речення й вживаються в ідентичних ситуаціях спілкування [22,c.120].
     Як відомо, фразеологічні одиниці – повні або еліптичні сталі речення, що вживаються у певних ситуаціях спілкування, смисл яких іноді не виводиться прямо із змісту речення, наприклад [10, c.18]:
     I should worry! - А чого мені хвилюватися?
    Fresh paint! - Обережно, пофарбовано!
    Agree my Aunt Fanny! - Дідька лисого я погоджусь!
     Вживання у спілкуванні таких речень становить непрямі мовленнєві акти, пропозиційний та ілокутивний зміст яких не співпадає. Перекладачі повинні знати такі фразеологічні одиниці для їх точної ідентифікації, аби не сприйняти їх у буквальному значенні. Головна трудність перекладу фразеологічних одиниць полягає у правильній їх ідентифікації саме як фразеологічних одиниць – непрямих мовленнєвих актів.
     Нижче наводимо англійські відповідники деяких українських фразеологічних одиниць [5, c.15; 585; 909]:
     Будь ласка, сплачуйте проїзд! – All aboard!
     Обережно, під струмом! – Live with lightning!
     Про вовка промовка – Take a running jump!
     Автобус далі не йде! – Fares, please!
     Обережно, скло! – Fragile!
     Українські прагматичні ідіоми перекладаються на англійську мову або такими ж англійськими образними прагматичними ідіомами або ж необразними прагматичними ідіомами.
     Багато фразеологічних одиниць подається у загальних перекладних словниках. Проте є спеціальний словник, який може бути дуже корисним для перекладачів - "Англо-український фразеологічний словник", де зібрана велика кількість українських фразеологічних одиниць з їх англійськими перекладними відповідниками.
     Для правильного перекладу фразеологічних одиниць головним є знання якомога більшої кількості фразеологічних одиниць в українській та англійській мовах та їх співвідношення.
     Для забезпечення зрозумілості  перекладу (зокрема, назв виробів,  організацій, компаній тощо) іноді  доводиться прагматично адаптувати  його враховуючи рівень знань  адресата, додавати пояснювальні  слова або вилучати зайві слова, наприклад [22, c.130]:
     Нова "Таврія" значно краще  від "Запорожця" – A new Tawria car is better than a "Zaporizhets" car.
     "АвтоЗАЗ" переходить на  випуск нових автомобілів. –  The AvtoZAZ car factory switches to a new car make production.
     Компанія "Вестингауз" має намір інвестувати більше 1 млрд. доларів у розвиток української енергетики. – Westinghouse Electric intends to invest more than $1 billion in the development of Ukrainian power engineering.
     У перших двох прикладах у переклад включено слово car та словосполучення car factory, для того, щоб англомовний читач міг зрозуміти, що таке "Таврія", "Запорожець" та "АвтоЗАЗ". У третьому прикладі спостерігається зворотний випадок коли не перекладається слово "компанія", адже англомовному читачеві добро відома ця компанія. Разом з тим, у перекладі до назви компанії додається слово Electric, оскільки саме такою є повна назва компанії і саме під цією назвою вона найбільше відома. Отже, перекладач постійно повинен мати на увазі рівень знань адресата перекладу, адаптуючи переклад зазначеними вище способами.
     Додаткові пояснення застосовуються  також при перекладі речень  з назвами відомих Україні  людей та назвами місцевості, які недостатньо відомі в англомовних  країнах [22, c.132]:
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.