На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Рух як спосб снування матерї, основн форми руху

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 22.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


                    Рух як спосіб існування матерії, основні форми руху.
Спочатку поняття  “матерія” ототожнювалось із конкретним матеріалом, з якого складаються  тіла і предмети
(камінь, вода, земля,  дерево, глина тощо). Узагальнюючи  здобутки минулих часів, Арістотель у книзі “Метафізика” писав, що “більшість перших філософів вважали початком усього лише матеріальні начала, а саме, те, з чого складаються всі речі, із чого, як першого, вони виникають і на що як останнє, вони, гинучи, перетворюються, причому сутність хоч і залишається, але змінюється в своїх проявах, — це вони вважають елементом і початком речей”.
Якщо для філософів  стародавнього світу матерія  — це матеріал, з якого складаються  тіла, предмети, а кожний предмет (тіло) складається з матерії та форми як духовного першопочатку, то для Р.Декарта (XVII ст.) матерія — це складова частинка предмета (тіла), а саме: тіло разом з формою. Декарт визначає матерію як субстанцію самоіснуючого буття, атрибутом якої є протяжність із її властивостями: займати певне місце, мати об’єм, бути тривимірною. І.Ньютон додає до Декартового визначення матерії як субстанції ще три атрибути: протяжність, непроникність (непорушна цілісність тіла), інертність (пасивність, нездатність самостійно змінювати швидкість згідно із законами динаміки); вага, зумовлена дією закону всесвітньої гравітації. Причому інертність та вага потім об’єднуються ним у поняття маси, яка виступає основним атрибутом матерії і одночасно мірою її кількості. П.Гольбах визначає матерію як все те, що пізнається чуттєво, при цьому джерелом чуттєвого знання є відчуття форми, кольору, смаку, звуку та ін. Він доводить розуміння матерії до гносеологічного узагальнення. На думку Г.Гельмгольца, матерія — це все, що існує об’єктивно (незалежно від свідомості людини).
Матерія як філософська  категорія визначає найбільш суттєві  властивості реального буття світу — пізнаного і ще не пізнаного. До таких суттєвих ознак належать: цілісність, невичерпність, мінливість, системна упорядкованість та інше. Системність як фундаментальна властивість матерії визначає методологію сучасного наукового пізнання. Розрізняють такі структурні рівні матерії: неорганічний (мікро-, макро-, мегасвіти); органічний (організмений, підорганізмений, понадорганізмений); соціальний (особистість, родина, плем’я, народність, нація, клас, суспільство, людство).
Отже, в історії  розвитку філософської думки поняття  матерії проходить складний шлях розвитку, постійно уточнюється, поглиблюється, збагачується новими властивостями, відображає рівень розвитку пізнання людиною світу.
Поширене визначення матерії як філософської категорії  для означення об’єктивної реальності, що дана людині у її відчуттях, відображається нашими відчуттями та свідомістю й існує незалежно від них, певною мірою є обмеженим, оскільки зосереджується на гносеологічних аспектах матеріального, не враховуючи притаманний йому онтологічний зміст.
Узагальнене визначення категорії “матерія” має базуватися на тому, що це — об’єктивно реальне  буття світу в часі, просторі, русі, детерміноване і пізнаванне людиною.
Рух — це найважливіший  атрибут матерії, спосіб її існування. Рух включає в себе всі процеси  у природі і суспільстві. У  загальному випадку рух — це будь-яка  зміна, будь-яка взаємодія матеріальних об’єктів, зміна їх станів. У світі немає матерії без руху, як нема і руху без матерії. Тому рух вважається абсолютним, на той час як спокій — відносним: спокій — це лише один із моментів руху. Тіло, що перебуває у стані спокою відносно Землі, рухається відносно Сонця.
Рух виявляється  у багатьох формах. В процесі розвитку матерії з’являються якісно нові і більш складні форми руху. Саме особливості форм руху зумовлюють властивості предметів і явищ матеріального світу, його структурну організацію. У зв’язку з цим можна сказати, що кожному рівню організації матерії (нежива природа, жива природа, суспільство) притаманна своя, властива лише їй, багатоманітність форм руху. Кількість форм руху безкінечна, рух невичерпний за своєю багатоманітністю, як і матерія.
Джерело руху —  сама матерія. Матерії притаманна здатність до саморуху. Рух матерії — це процес взаємодії різних протилежностей, які є причиною зміни конкретних якісних станів.
Матерії притаманна також здатність до розвитку і  саморозвитку. Відповідей на запитання, як світ розвивається, існує багато: міфологічні, релігійні, наукові, ненаукові тощо. За діалектичного розуміння, розвиток — це зміна матеріального та духовного світу, його перехід від старого до нового. Розвиток є універсальною властивістю Всесвіту. Це саморух світу та розмаїття його проявів (природа, суспільство, пізнання тощо), самоперехід до більш високого рівня організації. Саморозвиток світу виростає з саморуху матерії. Саморух відображає зміну світу під дією внутрішніх суперечностей.
На основі розвитку приватних наук, аналізу філософських ідей своїх попередників творці діалектико-матеріалістичної філософії поглибили розуміння сутності руху, його безперервного зв'язку з матерією, простором і часом. Діалектичний матеріалізм стверджує, що матерія без руху так само немислима, як і рух без матерії.
Філософи, які  мислять метафізично, якщо вони розуміли рух як тільки механічне, бачили причину  руху у зовнішніх обставинах. На цій основі виникла ідея першопоштовхів (Ньютон), яка цілком могла поєднуватися з визнанням якоїсь загадкової сили і навіть з існуванням бога.
З точки зору діалектичного матеріалізму причини  руху матерії існують всередині  неї, визначаються її внутрішньою суперечливістю, наявністю таких протилежностей, як мінливість і стійкість, тяжіння  і відштовхування, протиріччям між старим і новим, простим і складним і т. д. Таким чином, рух є результат внутрішньої активності матерії, єдність суперечностей, є її саморух. Роздвоєння єдиного на протилежності і боротьба між ними розкривають джерело саморуху матерії.
Концепція саморуху матерії є логічний висновок з самої суті діалектики, основними принципами якої є принципи загального зв'язку і розвитку. Діалектико-матеріалістична концепція руху долає механістичне і метафізичне розуміння руху як тільки простого переміщення предметів один щодо одного, як рух по замкнутому колу з поверненням у вихідне положення, як тільки чисто кількісні або тільки якісні зміни. З діалектико-матеріалістичної точки зору будь-який предмет, що знаходиться в стані спокою щодо одних тіл, знаходиться в русі по відношенню до інших тіл. Більш того, усередині кожного предмета відбуваються безперервні зміни і процеси, взаємодії їхніх внутрішніх частин (елементарних частинок, полів), перехід частинок в поля і навпаки, що і є внутрішньою причиною їх змін, причиною того, що будь-яка річ у кожний момент часу є тією само і в той же час вже інший. Зі сказаного випливає, що "рухом називаються всякі зміни та процеси у Всесвіті, починаючи від простого переміщення і кінчаючи мисленням". І це нескінченний процес, в цьому суть, в цьому основа і причина існування нескінченного різноманіття речей, що об'єднуються загальним поняттям "матерія". Як бачимо, якщо припустити неможливим відсутність руху, то матерія являла б собою позбавлену всякої визначеності, мертву, безжиттєву, повністю позбавлену активності масу. Саме завдяки руху матерія диференціюється, відбувається безперервне виникнення і знищення всього різноманіття предметів і явищ. Рух - спосіб існування матерії, і, отже, бути, існувати означає бути залученим до процесу зміни, в рух. А це означає, що рух абсолютно, як і матерія. Але це не виключає визнання відносності руху в різних конкретних випадках. Наприклад, механічний рух одного предмета щодо іншого або взаємоперетворення конкретних елементарних частинок даного стану по відношенню до іншого їх станом. Так, анігіляція електрона і позитрона веде до появи двох протонів. Тут ми бачимо відмінність кінцевого результату по відношенню до початкового стану елементарних частинок.
Визнаючи абсолютність руху, діалектичний матеріалізм не заперечує його протилежності - спокою. Під спокоєм розуміється незмінність речей, їх стабільність, тимчасове єдність протилежностей, рівновагу, збереження речей і їх станів. Якщо рух є причиною виникнення конкретних, якісно різних речей, то спокій є причиною збереження відносної стійкості цих конкретних речей, умовою їхнього існування. Якщо уявити собі, що стан спокою не існує, то всю матерію доведеться уявити як щось хаотичне, позбавлене будь-якої визначеності,, якісно неможливим. Таким чином, завдяки руху утворюються конкретні якісно різні предмети, а завдяки станом спокою вони існують якийсь час в певному стані і у відомому місці. Наприклад, Пі-мезон "живе" всього О, 5 лютого. 01О 5-6 0 с. Це дуже малий час, але протягом цього часу він залишається самим собою. Таким чином, стан спокою, стан тимчасової рівноваги є, як і рух, необхідною умовою диференціації матерії.
Разом з тим  важливо відзначити, що сама можливість спокою, відносної стійкості речей  визначається рухом матерії. Не було б руху, не було б і якісно різних предметів, не було б і рівноваги, стабільності і т. д., тобто не було б і спокою. Це ще раз наводить на думку, що "рух абсолютно, а спокій щодо відповідності". І якщо можна в якійсь мірі говорити про абсолютність спокою, то тільки в плані необхідності загального тимчасового існування конкретних речей.
На відміну  від механістичного матеріалізму, абсолютизує  механістичний форму руху, що поширює  її на будь-які матеріальні освіти, діалектичний матеріалізм, виходячи з досягнень усієї сукупності наук, розглядає рух у всьому різноманітті його форм і під взаємопереходах останніх. При цьому важливим є твердження, що кожна форма руху має певного матеріального носія.
Вперше чітку  класифікацію основних форм руху, а  через неї і класифікацію наук дав Ф. Енгельс. Він виділив п'ять основних форм руху матерії: механічну, фізичну, хімічну, біологічну і соціальну.
Критерієм виділення  цих форм руху є зв'язок кожної з  них з певними матеріальними  носіями. Разом з тим кожна  основна форма характеризується відповідними законами, які діють на тому чи іншому структурному рівні матерії.
Далі. Більш складні  форми руху включають в себе більш  прості. Більш складна форма руху не є просто арифметична сума більш  простих, а якісно нова, синтетична форма руху.
Енгельс виділив 5 основних форм руху:
1. Механічна
2. Фізична
3. Хімічна
4. Біологічна
5. Соціальна
Усі ці форми  руху взаємопов'язані між собою  і більш прості входять у більш  складні, утворюючи якісно іншу форму  руху. Кожна з цих форм включає в себе безліч видів руху. Навіть, за Енгельсом, найпростіша механічна включає в себе такі види руху, як рівномірно-прямолінійний, рівномірно-прискорене (уповільнене), криволінійне, хаотичне й ін
Найбільш складною формою руху є соціальна, тому що матеріальний носій є найскладніший вид матерії - соціальний. Ця форма руху включає і зміни, що відбуваються в організмі окремої людини. Так, серце людини - це механічна двигун, що забезпечує рух крові в судинах. Але це не суто механічний двигун. Його діяльність регулюється механізмами вищої нервової діяльності людини. А життєдіяльність організму - умова участі людини в праці, у суспільному житті. Сюди входять зміни соціальних груп, верств, класів, етнічні зміни, демографічні процеси, розвиток продуктивних сил і виробничих відносин і інші зміни, що визначаються законами руху на соціальному рівні матерії.
Слід підкреслити, що різні форми руху здатні переходити один в одного у відповідності  з законами збереження матерії і  руху. Це є прояв властивості незнищенність  і несотворімості матерії і руху.
Мірою руху матерії  є енергія, мірою спокою, інертності - маса.
Класифікація  основних форм руху матерії, розроблена Енгельсом, спиралася на досягнення наук XIX ст. Залишаючись вірною в  принциповому плані, вона тим не менше  повинна бути уточнена і розвинена у зв'язку з розвитком природничих та суспільних наук.
Розвиток квантової  механіки поставило питання про  аналіз нової основної форми руху - квантово-механічної, яка, вочевидь, на сьогоднішній день є найпростішою. У розвиток уявлень про основні форми руху мова в даний час йде про геологічну, космічної форми руху, які мають специфічних матеріальних носіїв, що вивчаються сучасними науками - фізикою, астрофізикою, геологією. Таким чином, розвиток сучасної науки веде до збагачення наших знань про основні форми руху. До того ж зараз виникає проблема з'ясування природи особливих біополе, "читаються" екстрасенсами, ясновидця, і, отже, стає нагальною проблема подальшого розвитку вчення про форми руху, що вважаються поки загадковими і незрозумілими. Так, підтверджуються припущення, сформульовані ще на початку ХХ ст. , Що в природі буде відкрито ще багато дивовижного. Все сказане вище свідчить про те, що світ принципово пізнаваний, хоча кожна ступінь в розвитку нашого пізнання розширює область сторонній, ставить нові проблеми.
З спробами відірвати  рух від матерії виступали  природники і філософи, починаючи  з середини XIX ст.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.