На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Економчн концепцї школи фзократв

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 22.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 5. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


       Зміст                                                                                                    
       Вступ……………………………………………………………………..3
      Економічна школа фізіократів……………………………………...5
      Економічні погляди Франсуа Кене………………………………....6
        Теорія вартості…………………………………………...……6
        Теорія доходів…………………………………………….…...7
        Теорія капіталу………………………………………………..7
        Теорія відтворення………………………………………........8
      Економічні погляди А. Тюрго……………………………………..12
    Висновки…………………………………………………………….….14
       Література………………………………………………………………16 
 

 

       
       Вступ
       Історію людства ділять на доісторичну та історичну. Межа між ними не чітко  визначена. Але вважається, що історія  повинна бути документована. А документування можливе лише з появою писемності. Вона відповість на поставлену, певними  умовами, необхідність. Очевидно, що вона повинна була з’явитися не там, де господарювало кочове тваринництво або примітивне землеробство. А там, де необхідно враховувати накопичені знання, у тому числі й астрономічні, фіксування знаменних діянь видатних діячів, агрономічні прийоми, світоглядні догмати, епос, міфи, державні встановлення, фіксування прав власності, сімейних відносин.
       Писемність  багатообразна як її графічне вираження, так і географічне місцеперебування. Очевидно, що вона є свідком стану  культури народу, союзу етносів, союзу  полісів (міст) включаючи й появу  соціальної стратифікації.
       У науці об’єднуючим поняттям загального економічного, політичного, культурного, ментального виступає поняття цивілізації. Саме слово походить від латинського  civilis, що означає громадянське, civitas – громадянська община, місто, що підкреслює саме специфічність, особливість громадянської спільності на основі появи класової диференціації. Але це вже нове соціально – політичне утворення. Це не рід, клан, плем’я з його традиціями, замкненістю. Це – новий стан людини – це вже особистість, індивід із його духовністю та економічним інтересом. Це цивілізована людина.
       Але вважати, що писемність являється єдиною ознакою цивілізації було б безпідставно. Існували й древні безписемні цивілізації, які мали зв’язок із матір’ю  – природою, (людини – частина  природи) він не первісний, не «дитячий»  стан суспільства. Ці шляхи розвитку на традиційній культурі. Вони існують  і сьогодні на африканському континенті, у Латинській Америці, на островах Океанії. Вони не були захоплені в потік  «осьового часу» (800–200 р. до н.е.).
       Та  й така якість homo sapiens як мислення формується в дописемну епоху. На homo sapiens мала вплив навколишнє середовище: ґрунтово-кліматичне, географічне, демографічне, тваринний та рослинний світ. Тут формувалась якість національного менталітету. У людей з острову Суматра й скандинавського вікінга різний менталітет. Біологічно вони не відрізняються, але традиції, морально – психологічні аспекти, життєва, соціальна позиція, різко відрізняться один від іншого. А якщо взяти до уваги ще й історичні аспекти, то вони інопланетяни один одному.
       Доісторична людина не знала расових, вікових  різниць. І якщо в сусідові він  бачив ворога, то той, хто жив за сусідом уже був його союзником  і другом. 

 

       
       1.Економічна школа фізіократів 

       Школа фізіократів виникає у Франції  XVII століття, вона відображає економічну ситуацію  періоду формування  і розвитку мануфактурного виробництва в країні та поступового його занепаду в системі економічних відносин феодалізму . Слово “фізіократизм” грецького походження і складається з двох слів “фізіо” – природа і “кратоз” – влада, сила, панування. «Влада природи» над всім сущим – ось головна теза прихильників даної школи.
       Сільське  господарство проголошувалось фізіократами єдиною галуззю, в якій створюється  дійсне багатство. Праця на зелі вважається більш продуктивною, ніж у промисловості  й торгівлі, завдяки самій природі, тому тільки сільське господарство створює  додатковий продук.  Вперше застосував термін “фізіократизм” Дюпон де Немур. у своєї кнізі “Фізіократія, або природна конструкція найбільш вигідного управління людським родом” (1768 р.).
       Основний  внесок у розробку аграрних проблем  зробили таки французькі фізіократи, як: Франсуа Кене (1694 – 1774), Анн Робер Жак Тюрго (1727 – 1781), Віктор Рікетті Мірабо (1715 – 1789), Дюпон де Немур (1739 – 1817), Поль П’єр Мерсьє (1720 – 1793), Венсан де Гурне (1712 – 1759) та ін. Помітний спадок у розв’язанні аграрних проблем залишив і англійський економіст-фізіократ Річард Кантільон (1680 – 1734).
       Погляди фізіократів відіграли велику роль у подальшому розвитку економічної  думки. На думку А. Сміта, доктрина фізіократів, незважаючи на деякі недоліки, найбільш наближена до істини, ніж будь-яка  інша теорія політичної економії з  опублікованих досі. 
 
 
 

       2. Економічні погляди Франсуа Кене 

       Франсуа Кене (1694 – 1774) – видатний французький  економіст, засновник школи фізіократів. Народився у сім’ї дрібного землевласника  з передмістя Версалю. Одержав добру  медичну освіту. У 1736 р. отримав посаду професора хірургічної академії, а в 1975 р. став королівським лікарем. Економічними дослідженнями вчений почав займатися у 60-ти річному  віці.
       Економічні  погляди Ф. Кене знайшли відображення у таких працях, як „Економічна  таблиця” (1758), „Загальні принципи економічної політики держави” (1760), „Про торгівлю” (1760), „Природне право” (1765), „Аналіз економічної таблиці” (1766), „Діалог про ремісничу працю” (1766), „Зауваження стосовно грошового процента” (1766), „Китайський деспотизм” (1767) та ін. ( Основний твір – «Економічна таблиця»)
       В основі теоретичних міркувань фізіократів  лежить учення  про «природний порядок» як цілком логічне продовження раціоналістичного  підходу до аналізу економічної  діяльності, характерних для французьких  просвітителів. Ф. Кене вважає, що основними  законами суспільного розвитку вступають закони природного порядку, тобто ті, що найбільш вигідні людині, встановлені Богом для відтворення й розподілу матеріальних благ.
       Економічне  життя являє собою, на думку Кене, природний процес, що має внутрішні  закономірності, а завданням економічної  науки є пізнання їхньої сутності. Однак, це досить складний процес, який можливо пізнати лише за допомогою  абстрактних понять.  

       2.1. Теорія вартості 

       Розмірковуючи над проблемою вартості, Кене писав: «Покупки урівноважуються з обох боків таким чином, що їх обопільна дія зводиться до обміну цінності на рівні цінність, причому такі цінності існували… так чи інакше до обміну; так що обмін у дійсності нічого не виробляє». На думку  Кене, вартість може створюватись тільки у сільськогосподарському виробництві, і перш за все, в обробітку землі. Вартість продукту промислової праці «є не що інше, як продажна чинність первинного матеріалу і тих засобів існування , які робітник споживав під час своєї праці» .  Отже, для Ф. Кене характерне натуралістичне тлумачення вартості, зведення її до  виробничих витрат. 

       
      Теорія  доходів
 
       З точки зору Франсуа Кене, чистий продукт – це різниця між ціною  і витратами. Оскільки в обробітку  землі й тваринництві має місце  збільшення матеріальних благ завдяки  природному росту культур і розмноженню  тварин, то надлишок сільськогосподарської  продукції вважається даром природи,який, однак, можна отримати завдяки витратам  сировини,матеріалів і праці. Оскільки такий надлишок у сільському господарстві найбільш помітний, то тільки дана галузь, на думку Кене, приносить чистий продукт і єдиною формою чистого продукту та реального доходу є сільськогосподарська рента. У промисловості ж чистий продукт не створюється, тому що продажна ціна продуктів річної праці не містить ніякого надлишку над витратами. Таким чином, величина чистого продукту при даній продажній ціні залежить від величини витрат, що мають місце у сільськогосподарському господарстві.  Оскільки величина засобів виробництва вважається заданою, то величина чистого продукту  залежить від розмірів заробітної плати найманих працівників.  

       2.3. Теорія капіталу 

       Капітал для Кене – це сировина, матеріали, джерела існування робітників, будівлі, худоба, інструменти та інші засоби виробництва. Виробничим капіталом  він вважає тільки той, що використовується у сільському господарстві. Тому, розглядаючи структуру витрат у даній галузі, він поділяє капітал на дві частини: «первісні аванси», тобто витрати, які здійснюються один раз на декілька років  ( будівлі, худобу та сільськогосподарські машини) і «щорічні аванси» (витрати, що здійснюються щорічно на робочу силу і насіння). Кене таким чином робить першу в історії спробу поділу капіталу на функціональні частини і, фактично, виділяє основний та обіговий капітал. 

       
      Теорія  відтворення
 
       Особливою відзнакою Кене - економіста можна назвати те, що саме він навчив економічну думку розрізняти дві категорії витрат: разові та поточні. Але серед усього творчого доробку лідера фізіократів Кене чільне місце по праву належить його “Економічній таблиці” (1758 р.).
       Ця  таблиця показує процес суспільного  відтворення – а саме те, як сукупний суспільний продукт розподіляється між класами; із чого складається  доходи трьох класів суспільства; як між цими класами доходи обмінюються  на продукти. Суспільство розглядається  як єдиний організм, що об’єднує три  основних класи. “Нація, — пише Кене, — складається з трьох класів: виробничого класу, класу власників та класу безплідного.”
       До  виробничого класу включені усі, хто обробляє землю – селяни, фермери, наймані працівники. Власниками Кене називає тих, хто отримує  щорічний чистий продукт, створений  у землеробстві (король, землевласники, церква тощо). Безплідним же класом він  оголосив усіх зайнятих в промисловості (наймані робітники, ремісники, капіталісти, купці, торговці), а розподіл суспільства  на фермерів, власників та промисловців відповідав розподілу суспільства  у середні віки на селян, дворян та міських жителів.
       Таким чином, у “Економічній таблиці” Кене вперше в історії політичної економії намагався показати основні пропорцій  та основні лінії реалізації суспільного  продукту, поєднавши численні акти обміну та рух грошей і товарів. Саме Кене належить відкриття того, що процес відтворення та реалізації відбувається безперервно лише за умови дотримання певних пропорцій розвитку господарства.
       “Економічна Таблиця” – це схема, яка спрощує  реальну економічну ситуацію заради виявлення закономірностей. Він  представляв звертання річного  продукту в такий спосіб.
       Кене  приймає такі вихідні дані:
       1. Первинні аванси виробничого  класу 
       (в  потоках участі не приймають  ) 10 млрд ліврів.
       2.Річні  аванси виробничого класу 2 млрд ліврів.
       3.Річний  продукт виробничого класу 5 млрд ліврів,
       у тому числі:
       промислова  сировина 1 млрд ліврів;
       продовольство 4 млрд ліврів.
       До  початку процесу обігу клас фермерів сплачує класу землевласників ренту, яку Кене вважав єдиною формою "чистого  продукту", у сумі 2 млрд. ліврів. Сам  обіг складається з п'яти актів:
       1) Клас землевласників купує в  класу фермерів засобу харчування  на 1млрд. ліврів. Отже, до класу фермерів  повертається 1 млрд. ліврів і 1/5 частина  річного продукту виходить з  обігу. 
       2) Клас землевласників на другий  млрд. ліврів отриманої ренти  купує у безплідного класу  промислові вироби.
       3) Клас безплідних на отримані  за свої товари 1 млрд. ліврів купує  у класу фермерів продукти  харчування. Таким чином, класу  фермерів повертається другий  млрд. ліврів і 2/5 частини продукту  виходять з обігу. 
       4) Клас фермерів купує безплідного  класу на 1 млрд. ліврів промислових  виробів, що йдуть на відновлення  інструментів і матеріалів, вартість  яких ввійшла у вартість зробленого  річного продукту.
       5) Клас безплідних на 1 млрд. ліврів  купує сировина в класу фермерів.
       Зокрема Кене припускає, що
       1) ціни незмінні протягом року;
       2) всі доходи витрачаються на  вживання (це означає, що інвестиції  не ростуть по роках);
       3) покупки й продажі всередині  кожного класу не враховуються;
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.