На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Результат поиска


Наименование:


реферат Стан готвкового грошового обгу в Україн та шляхи його вдостконалення

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 24.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 6. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     Вступ.
     Сучасний стан економічної ситуації в Україні визначається процесами ринкової трансформації, що зумовлює складність та неоднозначність при формуванні економічної політики держави та обумовлюється відсутністю адекватної законодавчої, інституційної бази, факторами протистояння ринковим перетворенням окремих соціальних груп населення. Основною проблемою є вибір правильної економічної політики, яка б включала фіксальну та грошово – кредитну політику держави.
     Важлива роль у цьому процесі відводиться  грошовому обігу, його регулюванню  та використанню в коригуванні поведінки  суб’єктів грошово – кредитного ринку.
     Гроші відносяться до тих особливих  історичних категорій, які завжди були найбільш актуальними в економічній  думці, так як в процесі грошовго обігу найбільшою мірою проявляються і реалізуються інтереси суб’єктів ринку. Через гроші, їх функції кожен індивідуум реалізує свої потреби, тому грошова система і визначає взаємозв’язок між виробництвом, обміном, розподілом і споживанням. Порушення цього взаємозв’язку неодмінно призводить до виникнення протиріч в економічному житті. Грошовий ринок є найбільш чутливим і вразливим елементом системи економічних відносин, що в свою чергу означає можливість його використання для впливу та регулювання окремих макроекономічних показників і економіки в цілому.
     Відображаючи  рівень розвитку продуктивних сил на кожному етапі вдосконалення товарно – грошових відносин, гроші постійно удосконалюють виконувані функції і свій зміст. Ось і сучасний етап розбудови української державності вимагає зміцнення стабільності і привабливості національної грошової одиниці та формування такої грошово – кредитної політики, яка швидко наблизить народ України до цивілізованих стимулюючих норм виробництва, розподілу, обміну і споживання.
     Гроші визначають і сам характер влади  та її інститути. Зокрема, якщо політична  влада розраховує на ближчі цілі, то вона вдається до силових прийомів тиску.
     А коли влада ставить перед собою  стратегічні тривалі цілі, вона розраховує на національні гроші, але за умов їхньої високої купівельної сили. Така орієнтація обов’язкова для будь-якої влади. Та й сам простір поширення фактичної влади державних інститутів, визначається сферою обігу національної грошової одиниці, а не прикордонними ознаками, бо вони є атрибутами ближчої влади.
     Об'єктом  дослідження в даному рефераті є стан грошового обігу в Україні. Зокрема предметом є готівковий сектор грошового обігу. Вибір тем і структури викладу зумовлений зростанням ролі грошей у забезпеченні дінамичного розвитку національної економіки України та її взаємодії з іншими суб’єктами світового ринку на основі спільного розв’язання економічних, соціальних та екологічних проблем. Метою роботи є вивчення соціально – еконмічних та організаційно – економічних відносин у сфері грошового обігу; оволодіння знаннями основоположних законів грошового обігу та прктичними навичками використання закономірностей функціонування грошових систем.
     При виборі тем було враховане наступне:
    актуальність теми, виходячи із перспективи розвитку об’єкта дослідження та економіки вцілому;
    достатню кількість статистичних даних для розкриття змісту теми.
     Інформаційною базою стали законодавчі акти, вітчизняні літературні джерела,  періодичні видання та електронні ресурси НБУ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. НБУ – основний  емісійний центр  готівкового обігу  України.
     НБУ як єдиний емісійний банк і касовий  центр держави організує і  регулює обсяг і структуру  готівкової маси в обігу на основі головних напрямів грошово-кредитної  політики. Розв'язання цих питань можливе  лише при чіткому прогнозуванні  грошового обігу через визначення головних напрямів грошово-кредитної  політики, прогнозних розрахунків балансу  грошових прибутків і витрат населення  і готівкового обороту.
     Регіональне управління НБУ для складання  прогнозів касових оборотів отримує  від обласних і місцевих органів  управління і статистики наступні прогнозні  і звітні матеріали в територіальному  розрізі:
     - розрахунки роздрібного товарообігу  і дані про обсяг продажу  товарів по безготівкових розрахунках;
     - розрахунки надходжень грошової  виручки від перевезення пасажирів і багажу;
     - розрахунки прибутків по окремих  видах платних послуг, що надаються  населенню;
     - розрахунки по надходженню податків  і зборів;
     - очікувані фонди оплати праці;
     - розрахунки закупівлі сільгосппродукції і продуктів її переробки у населення в сумарному вираженні;
     - дані про витрати на виплату  пенсій і допомоги.
     Прогнозування грошового обороту зводиться  до визначення кількості необхідної для обігу готівки і регулювання  грошової маси, що дозволяє встановлювати  необхідне співвідношення між грошовою і товарною масою в обігу. Тобто, для прогнозування основне значення має встановлення співвідношення між грошовими прибутками і витратами населення.[12,с.98]
     Про те, наскільки реальним є проект касового прогнозу маємо можливість пересвідчитися, порівнявши із затвердженим прогнозом касового обороту, затвердженим Правлінням НБУ для області і  фактичним його виконанням. Затверджений прогноз касових оборотів регіональним управлінням розподіляється в 5-ти денний термін згідно з наданих проектів і фактичного виконання за відповідний квартал минулого року, а часто в зв'язку з нестабільністю цін і обсягів виробництва, по фактичному виконанню попереднього місяця попереднього кварталу. У зв'язку з кризовими явищами, що є в економіці виникають труднощі в прогнозуванні і доводиться вдаватися до неординарних форм і методів, які не завжди записані в інструкціях і нормативних документах. Тут чималу роль грає досвід, кваліфікація, оперативність і технічна озброєнність працівників управління НБУ. Великою підмогою в цій складній роботі на сьогоднішній день є численні прикладні програми для персональних комп'ютерів, наявність мережевих зв'язків між всіма установами банків по всій країні і застосування електронної пошти.
     НБУ очолює касове обслуговування народного господарства і проводить його через комерційні банки. НБУ здійснює емісію грошей та регулює сферу емісійно-касових операцій у народному господарстві України. Головна мета діяльності НБУ в цій сфері - підтримання стабільності і зміцнення національної грошової системи. НБУ встановлює для всіх господарських суб`єктів єдині правила щодо обігу готівки, її зберігання і раціонального витрачання.
     Для підприємств, організацій і установ встановлено єдиний порядок приймання грошей у каси, їх зберігання, транспортування і видачі, єдині вимоги щодо технічного укріплення і обладнання приміщень каси підприємств, оформлення касових документів, ведення касової книги, проведення ревізії каси і контролю за дотриманням касової дисципліни.
     Установи  банків повинні постійно контролювати дотримання всіма господарськими суб`єктами правил ведення касових операцій.
     Хід ринкових реформ потребує постійного перегляду та вдосконалення нормативних документів, що регламентують обіг готівки. Нормативна база НБУ щодо регулювання використання готівки повинна охоплювати усі сфери її обігу у народному господарстві.
     Перспективи скорочення готівково-грошового обігу  в Україні пов`язані з макроекономічною стабілізацією вітчизняного народного господарства.
     Основні завдання установ банків у роботі з готівкового обігу - раціональна  організація грошового обороту, якнайшвидше залучення готівки  до кас банків; подальше зміцнення  готівкового обігу; прогнозування  готівкового обігу за загальним  обсягом і структурою, аналіз стану  збалансованості грошових доходів  і витрат населення; обмеження готівкової емісії економічно обґрунтованими вимогами зростання обігу готівки; вчасна видача готівки всім господарським суб`єктам; здійснення контролю за економним витрачанням готівки, а також за її витрачанням за цільовим призначенням; дотримання встановленого порядку ведення касової та емісійної роботи тощо.
     З метою регулювання сфери готівково-грошово обігу НБУ використовує такі основні норми:
     - витрачання готівки підприємств (організацій установ) на поточні потреби;
     - ліміт залишку готівки в касах  підприємств (організацій, установ);
     - норми і цілі витрачання грошей  з виручки підприємств (організацій, установ).
     Комерційні  банки повинні встановлювати  суворий контроль за виконанням цих  норм готівкового обігу всіма суб`єктами господарської діяльності.
     Видача  готівки банками на поточні потреби  підприємств (організацій, установ) проводиться диференційовано в розмірі до тридцятикратного неоподаткованого мінімуму на місяць залежно від їх розмірів (кількості працюючих). Ці кошти підприємства можуть використовувати на поточні потреби за власним розсудом на будь-які виробничі, господарські та інші цілі, крім виплат заробітної плати і відрядних. Витрати на заробітну плату до поточних потреб підприємств не відносяться.
     Для аналізу зміни руху грошей на певну  дату та за визначений період в фінансовій статистиці стали використовувати  спочатку в економічно розвинутих країнах, а потім в нашій країні грошові  агрегати М0, M1, M2, M3, М4(в Україні грошовий агрегат М4 не використовується )
     На відміну від безготівкового, готівковий грошовий обіг, він характеризується низкою негативних особливостей, а саме:
    готівково-грошовий обіг характеризується високими витратами щодо його організації. Це пов’язано з випуском (емісією) готівки, її транспортуванням, збереженням, заміною зношених купюр і т. ін.
    на основі цієї форми організації грошового обігу складно забезпечити належний контроль з боку держави за грошовим оборотом.
    розрахунки між господарюючими суб’єктами у готівковій формі відкривають можливість для різних фінансових порушень, наприклад, для приховання прибутку, ухилення від податків і тощо.[9, с.240]
     Зазначені недоліки готівково-грошового обігу  змушують державу йти на максимальне  застосування безготівкових розрахунків. У сучасних умовах цьому сприяє подальший  розвиток кредитних грошей (наприклад, у вигляді широкого застосування кредитних карток) і науково-технічний  прогрес, що сприяє впровадженню безготівкових  розрахунків навіть на рівні роздрібної торгівлі. Крім того, у ряді країн розрахунки готівкою обмежуються адміністративними заходами. Як правило, це стосується платежів великими сумами. Унаслідок проведення такої політики, частка готівки в країнах з високорозвиненою ринковою економікою, як правило, невелика і складає 5—7 % усіє грошової маси.
     Правове забезпечення готівкового грошового обігу довгий час визначалось «Порядком про ведення касових операцій у народному господарстві України» та інструкцією Національного банк; України «Про організацію роботи з готівковим оборотом установами банків України» від 13.10.1997 р. На зміну цим норматив ним актам згодом була ухвалена Постанова Національного банк України від 19.02.2001 р. Це «Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні». У ньому визначено порядок організації готівкових розрахунків, порядок здійсненню обліку і контролю касових операцій і т. ін.
    Організація готівкового обігу в Україні має ґрунтуватися на таких основних законодавчих документах: Закон України "Про Національний банк України",
    Закон України "Про банки і банківську діяльність",
    Закон України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
     Також дана тема ґрунтується на відповідні нормативні акти Національного банку  України, зокрема:
    Інструкція" Про порядок здійснення установами комерційних банків касових операцій", "З організації емісійно-касової роботи в установах Національного банку України",
    Інструкція "З визначення платіжності національної валюти та валюти іноземних держав",
    Інструкція "Про порядок експертизи банкнот національної та іноземної валюти у банківській системі України",
    Інструкція "Щодо організації обробки банкнот на автоматизованих системах";
    Інструкція "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України",
    Інструкція "Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України",
    Інструкція "Порядок організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносини з цього питання між установами Національного банку України та комерційними банками", ряд інших документів;
    Інструкцією "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України" .
 
     Потребує  зміни законодавча база щодо організації  роботи з фальшивими грошима.
     Вкрай негативним фактом у справі поліпшення організації здійснення операцій з  готівкою є відсутність комплексного підходу до проблеми обробки готівки, починаючи від її виробництва  і випуску в обіг до обробки  в Національному банку України  і комерційних банках та у позабанківській сфері.
     Порядок організації готівкових розрахунків  поширюється на всіх юридичних осіб (крім банків і підприємств поштового  зв’язку) і фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без  оформлення юридичної особи. Він  обмежує розміри таких розрахунків (на сьогодні це не більше 10 тисяч гривень  протягом одного дня за одним, або  кількома платіжними дорученнями), а  також визначає перелік винятків із цього положення (розрахунки за електроенергію, добровільні пожертви, розрахунки з  бюджетом тощо). В одному з розділів Положення визначаються й ті документи, що супроводжують розрахунки (прибуткові та витратні ордери, касові й товарні  чеки і т. ін.), а також порядок  обліку всіх первинних документів, які супроводжують видачу або  надходження грошей, що здійснюється способом ведення касової книги  підприємства.
     Визначальним  напрямком діяльності Національного  банку України в організації  готівкового грошового обігу  є, з одного боку, посилення контролю за дотриманням господарюючими суб’єктами касової дисципліни, що забезпечується, наприклад, вимогою обов’язкового  подання юридичними особами обліково-розрахункових  документів, які підтверджують проведення готівкових платежів. З іншого боку, Національний банк України прагне забезпечити  необхідний рівень лібералізації розрахунків  готівкою між господарюючими суб’єктами, а також між ними і населенням. Реалізація цього завдання здійснюється шляхом створення умов для вільного отримання готівки кожним господарюючим  суб’єктом зі свого банківського рахунка, зняття обмежень за розрахунками готівкою з населенням, удосконалення  порядку встановлення комерційними банками лімітів готівки в  касі підприємства тощо. [10, с.76]
     Основними шляхами надходження готівки  в обіг є виплата заробітної плати  і здійснення інших платежів, наприклад, виплата пенсій, стипендій, премій і  т. ін. Ці гроші надходять населенню через банки або через каси підприємств.
     Витрата грошей населенням на оплату товарів  і послуг забезпечує зворотне надходження  готівково-грошової маси в каси підприємств, а від них — у каси банків. Частина отриманої населенням готівки відразу повертається безпосередньо в комерційні банки у вигляді вкладів, внесків на оплату придбаних ощадних сертифікатів та ін.
     Гроші, які отримує підприємство, воно повинно здати того самого дня в банк. У касі підприємства може залишитись тільки частка грошей. Цей касовий залишок лімітується. Касовий ліміт установлюється комерційним банком на підставі відповідної заяви господарюючого суб’єкта та його потреб у готівці. Остання залежить від потреби в організації роботи підприємства (наприклад, для видачі здачі покупцям, здійснення передбачених нормативними актами розрахунків готівкою, умов здавання готівки в банк тощо). Якщо в господарюючого суб’єкта у зв’язку зі зміною обсягів касового обороту, змінами в організації діяльності і т. ін. виникає потреба в збільшенні касового ліміту, тоді суб’єкт підприємницької діяльності звертається до банку з відповідним обґрунтуванням необхідності зміни розміру касового ліміту.
     За  певних обставин касовий ліміт може бути перевищено на законних підставах. До таких можна зарахувати, наприклад, ті випадки, коли видається заробітна плата. Під час установленого терміну (три дні) касовий ліміт перевищується. В окремих випадках його може і не бути взагалі. Це найчастіше має місце стосовно організацій, які займаються закупівлею певних товарів у населення, наприклад, грибів, м’яса та ін.
     Акумульовані  підприємством готівкові гроші, як уже зазначалося, крім лімітованого касового залишку, мають бути в той самий день здані в касу комерційного банку. Для цього кожний банк має денну касу, в якій гроші приймаються і в той самий день зараховуються на відповідний рахунок підприємства. Якщо гроші не надійшли до банку протягом операційного дня, то вони можуть бути прийняті вечірньою касою. У цьому разі гроші клієнта зараховуються на його розрахунковий рахунок, як правило, вже наступного дня.
     Такі  правила є загальними, але в  окремих випадках до них передбачено  винятки, наприклад, за термінами здачі  готівки, або за самої форми. Так, підприємства, що знаходяться в сільській місцевості і на значних відстанях від місцезнаходження банку або його філії, можуть здавати виторг раз у декілька днів, а якщо необхідно, не прямо в банк, а на пошту. Усі ці винятки регламентуються Національним банком України. Він же розробляє принципи й методику інкасації готівки, її транспортування і збереження.
     Готівкова маса обслуговує значну частину товарообігу, а остання постійно змінюється. У  зв’язку з цим виникає питання  про поповнення готівки в обігу. У цілому цей механізм діє таким чином. Касове обслуговування клієнтів (а це як господарюючі суб’єкти, так і населення) у нашій державі, згідно з відповідним законом, покладено на комерційні банки. Вони мають свою оборотну касу і при зростанні потреб у готівці вирішують це питання за рахунок своїх касових резервів. Якщо ж цього резерву не вистачає, то комерційний банк звертається до відповідного правління НБУ і в разі обґрунтованості такого звернення Національний банк дає дозвіл на підкріплення оборотної каси комерційного банку. Це підкріплення здійснюється за рахунок резервних фондів (запасів) грошових знаків, які НБУ тримає у своїх регіональних відділеннях для забезпечення своєї емісійної функції. [3] 

2. Сучасний стан  готівкового грошового  обігу.
     Процедура емісії грошей в Україні суворо регламентована. Вона відбувається виключно в безготівковій формі шляхом зарахування відповідної суми коштів на кореспондентські рахунки українських банків в Національному банку. Коли ж гроші вилучаються з обігу, то відповідна сума, навпаки, списується з цих рахунків. Готівкові гроші випускаються в обіг або вилучаються з обігу виключно в обмін на безготівкові. На загальний обсяг грошей в обігу операції перетворення безготівкових коштів в готівкові (і навпаки) не впливають.
     За 2010 року обсяг чистої безготівкової  емісії (випуск коштів в обіг за мінусом їх вилучення з обігу) становив 35,5 млрд. грн. Майже всі ці кошти (99,4%) були випущені в обіг через операції з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародни резервів України.
     Грошовий  агрегат М3(розглядаємо саме його, оскільки він включає і агрегат  М0 – «готівка») на кінець серпня 2011 року збільшився до 664.4 млрд. грн., а  темп його приросту становив 19.5% у річному  обчисленні порівняно з 657.0 млрд. грн. та 19.3% на кінець липня 2011 року відповідно.(див. додатки В,Г)
Відбулися такі зміни основних компонентів  грошового агрегату М3:
    готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями (М0) та темп їх приросту в річному обчисленні майже не змінилися і становили відповідно 194.0 млрд. грн. та 10.8% порівняно з даними на кінець липня 2011 року;
    переказні депозити в національній валюті (М1 – М0) зменшилися до 117.1 млрд. грн., а темп їх приросту становив 21.8% у річному обчисленні порівняно з 24.9% на кінець липня 2011 року;
    переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити (М2 – М1) збільшилися до 349.9 млрд. грн., а темп їх приросту становив 23.2% у річному обчисленні порівняно з 21.6% на кінець липня 2011 року(див. додаток Д).
   Випуск  коштів в обіг здійснюється через  валютний, фондовий та кредитний канали і забезпечується отриманням Національним банком України еквівалентного обсягу іноземної валюти або ліквідних фінансових інструментів, завдяки чому за потреби через ці ж канали відбувається вилучення коштів з обігу.
     Необхідно розуміти, що не увесь обсяг емітованих коштів в той або інший момент часу реально знаходиться в обігу. Частина емітованих коштів вилучається Національним банком України через проведення мобілізаційних операцій в процесі регулювання грошово-кредитного ринку. Частина коштів акумулюється на рахунках Уряду в Національному банку України. Той обсяг коштів, який є реально доступним для обслуговування економічного обороту, знаходить відображення в показнику монетарної бази (базових грошей). Цей показник включає кошти в гривні, які знаходяться на кореспондентських рахунках банків в Національному банку України, а також готівкові кошти як в касах банків, так і в позабанківському обігу.
     Показник  приросту монетарної бази підлягає жорсткому контролю. Зокрема, він контролюється в рамках зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом в рамках зобов’язань, які Україна взяла на себе при реалізації програми «Стенд-бай».
     В рамках програми «Стенд-бай» встановлені  кількісні критерії ефективності по показниках чистих внутрішніх активів та чистих міжнародних резервах, які є складовими показника монетарної бази.
     Показник  чистих внутрішніх активів демонструє наскільки монетарна база формується за рахунок випуску коштів в обіг через канали, відмінні від валютного, в свою чергу показник чистих міжнародних резервів характеризує зовнішню стійкість грошової одиниці.
     За  станом на 01.01.2011 ці критерії ефективності Національним банком України були дотримані.
     Щодо обсягу емісії грошей в Україні в 2011 році, то за 6 місяців 2011 року обсяг чистої безготівкової емісії (випуск коштів в обіг, крім їх вилучення з обігу) становив 11.4 млрд. грн., збільшившись з початку року на 5,1%. (див.додаток А,Б).Більшість коштів були випущені в обіг через операції з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів України. Випуск коштів в обіг здійснювався через валютний, фондовий та кредитний канали і забезпечувалось отриманням Національним банком України еквівалентного обсягу іноземної валюти або ліквідних фінансових інструментів, завдяки чому за потреби через ці самі канали відбулося вилучення коштів з обігу. Випущені Національним банком України в обіг гроші спрямовувалися на обслуговування процесів реального зростання економіки, заощаджень населення тощо. Зростання грошової бази з початку року становило 2,4 млрд. грн. (або 1,1%). Цей показник включає кошти в гривнях, які зберігаються на кореспондентських рахунках банків у Національному банку України, а також готівкові кошти як у касах банків, так і в позабанківському обігу, тобто ті кошти, які є реально доступними для обслуговування економічного обороту. Обсяг випуску в обіг коштів, здійснений у поточному році Національним банком України, відповідає зобов’язанням України в рамках програми “Стенд-бай”, яка підтримується МВФ. Свідченням обґрунтованого обсягу емісії грошей в 2011 році є продовження економічного зростання на рівні 5,3% (за перший квартал) та низький рівень базової інфляції (3,6% з початку року), на яку передусім має вплив Національний банк України через проведення грошово-кредитної політики. 

     3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТАНУ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ
     В умовах переходу на ринкові засади існуюча система управління готівковим обігом в цілому є централізованою  та адміністративною. Зокрема, складання  прогнозів касових оборотів (починаючи  від суб`єктів господарювання і  закінчуючи Національним банком України) є трудомістким і тривалим процесом, кількість показників та відповідних  розрахунків досить значна, недостатньо  аналізується стан і динаміка готівкового  обігу в регіонах у зв`язку з  економічною ситуацією, яка там  склалася. Більш чіткою має бути взаємодія з Банкнотно-монетним двором при видачі йому замовлень  на виробництво грошових білетів  на основі відповідних прогнозних розрахунків.
     Окремі  недоліки у практиці ведення касових  операцій пояснюється певною мірою  тим, що Інструкцією № 1 "З організації  емісійно-касової роботи в установах  банків України" не передбачено розмежування функцій регіональних управлінь  НБУ та комерційних банків, а також  єдиного порядку виконання комерційними банками операцій зі зберігання цінностей  у депозитних сховищах і операцій з приймання комунальних та інших  платежів від населення тощо.
     Комерційним банкам бракує ретельності у роботі з відсортування зношених банкнот  через відсутність єдиних параметрів зношеності банкнот та реальних стимулів для проведення такої роботи.
     Украй негативним фактом у справі поліпшення організації здійснення операцій з  готівкою є відсутність комплексного підходу до проблеми обробки готівки, починаючи від її виробництва  і випуску в обіг до обробки  в Національному банку України  і комерційних банках та у позабанківській  сфері. Це веде до зростання витрат на виробництво грошей та їх обіг, збільшення чисельності обслуговуючого персоналу, пов`язаного з обробкою готівки, зменшення швидкості обігу грошей, зниження рівня захисту грошових знаків від підробки, посилення вірогідності зловживань із боку обслуговуючого персоналу, звуження можливостей банку щодо надання клієнтам різноманітних  послуг тощо.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.