На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Нацональн програми нформатизацї охорони здоров'я. Необхднсть створення та впровадження новтньої нформацйної системи з реєстрацї облку професйних захворювань в Україн. Експертн системи в медицин, характеристика найбльш вдомих.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 09.11.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


17
План

Вступ
1. Чи потрібна інформатизація українській медицині?
2. Необхідність створення та впровадження новітньої інформаційної системи з реєстрації і обліку професійних захворювань в Україні
3. Експертні системи в медицині
Список використаної літератури
Вступ

У більшості медичних закладів України документообіг традиційно здійснюється у паперовому вигляді. Це час від часу стає причиною помилок при фіксуванні даних пацієнтів, проблем зі зберіганням і впорядкуванням результатів аналізів та різноманітних медичних досліджень (рентгенографія, томографія, УЗД тощо) і, як результат, може призвести до непередбачуваних наслідків. До того ж, через використання великої кількості паперових документів персонал клінік витрачає занадто багато часу на виконання рутинної роботи та пошук даних пацієнтів. Виписування необхідних довідок може зайняти до декількох днів, та й готових бланків вистачає далеко не завжди. Отже, проблема автоматизації документообігу в медичних закладах є вкрай критичною, проте вибору програмного забезпечення, здатного її розв'язати, на українському ринку практично немає.
1. Чи потрібна інформатизація українській медицині?

Здавалося б питання заявлене у заголовку цієї статті чисто риторичне - засоби інформаційних технологій (ІТ) міцно ввійшли в наше життя і його вже неможливо уявити без мобільного зв'язку, комп'ютерів, Інтернет та ін. Зрештою ми живемо в 21-м столітті - столітті інформації й телекомунікацій.
Однак питання, яке можна вважати риторичним не виглядає таким вже безглуздим при ближчому розгляді стану справ у вітчизняній медицині й, зокрема, у тій її частині, що має відношення до сфери інформатизації й автоматизації охорони здоров'я. Йдеться не просто про розміщення персонального комп'ютера (ПК) на робочому столі головного лікаря, лікаря-фахівця або працівника статистичного відділу. Цей етап багатьма установами охорони здоров'я давно пройдений і зараз їхня оснащеність засобами так званої «офісної» автоматизації: ПК, принтер, сканер, телефон\факс, модем та ін. (в основному великих містах, звичайно) перебуває на досить непоганому рівні.
У деяких (фінансово успішних) медичних установах ми можемо побачити навіть цілі медичні інформаційні системи (МІС): тобто ПК з'єднані в локальні обчислювальні мережі (ЛВМ) і з'єднані із сервером / серверами баз даних (БД). У силу багатьох обставин їхній технічний рівень нижчий ніж у аналогічних західних систем, але основна проблема української сфери медичних інформаційних технологій (на думку автора) лежить не в технологічній площині.
Якщо говорити не просто про автоматизацію робочих місць практикуючих лікарів, лікарів-статистиків або керівників медичних закладів, а про засоби ІТ, що дозволяють вести ефективний моніторинг роботи як окремого лікаря\відділення\медичної установи так і відділу охорони здоров'я міста\району\області й всієї системи охорони здоров'я в державі - то отут ми, судячи з наявної у автора інформації, відстаємо, на жаль, від цивілізованого світу на багато років.
Зовнішньополітичний курс України, заявлений керівництвом держави на найближчі десятиліття припускає її рух і наступну поступову інтеграцію в Європейські структури. Таке завдання ставить перед фахівцями всіх напрямків і зокрема працівниками охорони здоров'я високу планку цілей і пріоритетів. Щоб бути повноправним учасником Європейського співтовариства, необхідно відповідати тим стандартам і вимогам, які вже існують, а також плануються в найближчі роки в провідних країнах континенту.
Що стосується охорони здоров'я, то найбільші країни-учасники Європейського союзу заявили амбіційне завдання інтеграції своїх медичних систем на основі міжнародних медичних стандартів і стандартів інформаційних технологій (ІТ): створення інтегрованих медичних мереж, що поєднують медичні заклади цілих регіонів і країн, а також створення єдиної для жителів Європи Електронної Карти Здоров'я (Electronic Health Record - EHR).
У більшості розвинених країн наприкінці 90-х років були прийняті національні програми інформатизації охорони здоров'я. Одним з лідером цього процесу можна вважати Велику Британію, уряд якої в 2002 році вирішив інвестувати в програму інформатизації охорони здоров'я 18 млрд. фунтів (26 млрд. євро, 32 млрд. доларів) протягом 10 років. За цей період передбачається об'єднати локальними (регіональними) і глобальними мережами всі медичні установи країни (30 тис. лікарів загальної практики й 270 медичних трастів), створивши єдину, захищену національну електронну інформаційну систему охорони здоров'я, у якій медична інформація (включаючи мультимедійні дані) могла б бути доступна авторизованим для цього користувачам у потрібному місці й у потрібний час.
Аналогічні національні програми інформатизації охорони здоров'я прийняті й у інших країнах Євросоюзу (Німеччини, Швеції й ін.), а також країнах Північної й Південної Америки (США, Канаді), Азії й Австралії. Провідна тенденція в розробці й впровадженні МІС у світі в цей час полягає в проектуванні не просто окремих ІС установ охорони здоров'я, а інтегрованих ІС охорони здоров'я цілих міст, провінцій і регіонів з тенденцією їхньої інтеграції в майбутньому в ІС охорони здоров'я всієї країни.
Такого роду розробки впроваджуються на основі міжнародних стандартів електронної медичної документації, а усередині країни із застосуванням технології електронного запису (карти) здоров'я (ЕКЗ) - Electronic Health Record (EHR). У перспективі Національні інформаційні мережі охорони здоров'я (National Health Information Networks - NHINs) повинні надати можливість безпечного й захищеного нагромадження, зберігання, передачі й використання медичних даних в електронному вигляді від народження й протягом всього життя пацієнта їм самим, а також медичними працівниками в тім місці й тоді, коли це необхідно.
У національних програмах розвитку охорони здоров'я більшості західних країн прямо сказано, що подальший розвиток медицини й охорони здоров'я без використання сучасних комп'ютерних і телекомунікаційних систем, а також без створення інтегрованих національних систем керування охороною здоров'я практично неможливий.
Україна не може залишатися осторонь від цього процесу, більше того, вона має щасливу можливість витягати уроки з досвіду країн, що йдуть в авангарді цього процесу й творчо застосовувати його у своїх умовах.
Головною проблемою й бар'єром на шляху впровадження сучасних інформаційних технологій (ІТ) в українській охороні здоров'я є хронічна недостача засобів, у силу низького рівня (близько 3.5% від ВВП) бюджетного фінансування галузі.
Тому, доцільно звернутися до досвіду країн колишнього соціалістичного табору (Польща, Чехія, Угорщина, Румунія) і спробувати зрозуміти, яким чином вирішувалось й вирішується це питання у них.
У вищезгаданих країнах охорона здоров'я також відчувала нестачу засобів для впровадження ІТ, тому були використані можливості співробітництва зі світовими фінансовими й інвестиційними інститутами.
Прикладом такого роду може бути проект START (1999-2003) у Польщі, проведений за підтримкою Світового Банку (The World Bank), що дозволив створити в одному з воєводств регіональну медичну ІС для 5 млн. жителів, кожний з яких, звертаючись у медичну установу, може використовувати чип-карту, що містить його паспортні й медичні дані. Кожна з установ охорони здоров'я регіону, від маленької амбулаторії до великого госпіталю, оснащена пристроєм для зчитування інформації із чип-карти, а також медичною ІС, у якій накопичується інформація про пацієнта. Крім того, всі ІС медичних установ з'єднані в єдину глобальну мережу з департаментом охорони здоров'я воєводства, куди регулярно передаються й де обробляються дані медичної статистики роботи установ в електронному вигляді.
Ця система функціонує вже декілька років, підвищивши ефективність медичного обслуговування пацієнтів у регіоні (особливо диспансерного спостереження за хворими цукровим діабетом, туберкульозом і іншими «фінансово-навантажувальними» видами захворювань), за рахунок чого зменшується кількість госпіталізації пацієнтів у стаціонар з ускладненнями й, відповідно витрати медикаментів, оплати знаходження в лікарні й т. п. - і тим самим заощаджується й повертається частина коштів, витрачених на впровадження системи.
Історія співробітництва польської охорони здоров'я зі Світовим Банком починалася з 1993 року й містила в собі:
залучення до процесу реформування галузі міжнародної консалтингової фірми PriceWaterhouse і створення документації (концепцій, календарних планів, технічних завдань, специфікацій на закупівлю устаткування та ін.);
забезпечення проекту сучасними телекомунікаційними засобами в межах всієї території воєводства: з'єднання всіх медичних установ регіону високошвидкісними кабельними лініями зв'язку з Департаментом охорони здоров'я воєводства;
закупівлю апаратного й програмного комп'ютерного забезпечення;
концептуалізацію необхідного для розробки прикладного медичного програмного забезпечення (ПО);
установку системного й прикладного ПО в 266 госпіталях;
установку систем керування базами даних (СУБД);
залучення до участі в роботах 6-ти (вітчизняних) постачальників ПО/консорціумів;
підключення близько 3000 користувачів.
Загальні витрати на розробку й впровадження такої регіональної інформаційної системи охорони здоров'я за весь період склали близько 8 мільйонів доларів США. Ця система є базовим проектом по автоматизації всієї польської системи охорони здоров'я й досвід, отриманий у процесі її впровадження буде використаний надалі, при поетапному впровадженні подібних систем в інших регіонах і об'єднанні їх в остаточному підсумку в єдину ІС охорони здоров'я країни із центром у Міністерстві охорони здоров'я.
Впровадження ІТ у медицину Польщі проходило паралельно з реформуванням всієї системи охорони здоров'я країни: закон про загальне державне медичне страхування населення, разом з пакетом супутніх законів, був прийнятий в 1999 році. На даний момент 99% населення Польщі має медичні страховки державного медичного страхування.
В Україні система охорони здоров'я поки не реформована, що утруднює й впровадження ІТ у керування охороною здоров'я й лікувальну практику. Участь у фінансуванні проектів по інформатизації медицини у масштабах міста чи регіону (створенні проектної документації, закупівлі комп'ютерів, розробці ПО та ін.) на даний момент вкрай проблематична як з боку держави, так і з боку приватного бізнесу, тому що не існує законодавчої бази, що дозволяє медичним установам виступати суб'єктами господарської діяльності, і відповідно, не можуть бути визначені механізми й способи взаєморозрахунків між всіма учасниками процесу.
Який же вихід із ситуації? Більшість із експертів і фахівців сходяться в думці, що Україні терміново необхідно (за прикладом Росії, Польщі й ін. країн) проводити реформу системи охорони здоров'я й впроваджувати обов'язкове державне медичне страхування, приймати у Верховній Раді пакет законів, що регламентують роботу як окремих лікарів, так і медичних установ і відділів охорони здоров'я, зробивши їх повноправними учасниками ринку медичних послуг. Це не суперечить ідеї загальнодоступної й безкоштовної медичної допомоги для більшості громадян (як показує досвід роботи лікарняних кас, наприклад, коли своїх працівників страхують їхні організації), однак у такому випадку буде можливість обліку й контролю всіх тих засобів, які циркулюють у цей час у сфері охорони здоров'я.
У цьому зв'язку й інформаційні технології в охороні здоров'я можуть виступити потужним фактором, що забезпечує такий облік і аналіз всіх надаваних послуг, структури захворюваності, витрат на надання медичної допомоги та ін., як це вже відбувається в більш розвинених в цьому напрямку країнах.
Засоби автоматизованого збору й аналізу інформації роблять весь процес надання послуг або виробництва більше прозорим і прогнозованим, що виключає або значно зменшує можливість ухвалення невірного рішення або ж можливість яких-небудь маніпуляцій, підтасувань даних або зловживань. Сама по собі зникає так звана «брудна вода»: можливість безконтрольно використовувати бюджетні засоби не за призначенням, або в корисливих цілях - що має місце зараз (на великий жаль, ніде правди діти) в українській системі охорони здоров'я.
Що стосується фінансування таких робіт, то Україна, ставши на шлях демократизації, може виступити як реципієнт Світового Банку й інших західних фінансових інститутів для одержання фінансування проектів реформування медицини й, зокрема, проектів створення інформаційних систем (ІС) автоматизованої підтримки керування медичними установами й відділами охорони здоров'я.
Це можливо в тому випадку, якщо нам вдасться, урахувавши досвід інших, більше просунутих в цьому напрямку країн, встановити співробітництво з європейськими фахівцями в цій сфері й разом з ними створити фінансову й документальну основу відносно проектів медичних ІС, максимально наближених до вищезгаданих стандартів ЄС в сфері медицини й ІТ, а також задіяти наявний у регіонах кадровий потенціал фахівців в області організації/керування охороною здоров'я й інформаційних технологій, а також потенціал великих регіональних фінансових і комерційних організацій.
Переоцінити значення такого роду ініціативи було б важко, тому що роль медичного обслуговування й, відповідно його рівень і ефективність прямо зачіпає інтереси кожного громадянина України.
Питання якісної, сучасної й своєчасної медичної допомоги, по оцінках соціологічних опитувань, завжди стоїть на одному з перших місць у списку пріоритетів жителів нашої країни.
Коли в Польщі була почата спроба призупинити проект START, про який згадувалося вище, і позбавити 5-мільйонне населення воєводства їх медичних пластикових карт - це привело до хвилі збурювання громадян і виступів громадськості, що змусило владу продовжити роботу із проектом й дозволити довести його до завершення.
Варто сказати, що у процесі реформування такої соціально значимої сфери як охорона здоров'я дуже велика роль належить політичним партіям та громадським організаціям. Останні вибори в парламент і органи місцевого самоврядування на пропорційній основі, переклали відповідальність за всі зміни в нашому житті на плечі фракцій, що представляють у цих законодавчих органах ту або іншу політичну силу. Це потребує від членів цих фракцій більшої відповідальності й компетентності, оскільки їхні дії тепер будуть прямо відбиватися не тільки на їхній особистій репутації, але й на рейтингу партії, яку вони представляють.
А це, у свою чергу, потребує від них більше грамотного й професійного підходу до підбору помічників і консультантів по кожному з напрямків, обговорюваних на рівні місцевих рад або Верховної Ради й віддзеркалюваних на житті й благополуччі їхніх виборців - простих громадян нашої країни.
Можливо варто порушити питання про створення в первинних осередках, районних, міських\обласних організаціях усіх політичних партій України свого роду експертних рад? Вони поєднували б членів партії за професійною ознакою й служили б джерелом кваліфікованого опрацювання програмних положень партій по основних напрямках життєдіяльності суспільства: соціального захисту, житлово-комунального господарства, медичного обслуговування й т. п., а також могли б бути кадровим резервом депутатів всіх рівнів, що представляють партії в органах законодавчої й виконавчої влади.
2. Необхідність створення та впровадження новітньої інформаційної системи з реєстрації і обліку професійних захворювань в Україні

Основні принципи державної політики у сфері інформатизації країни сформовані Законами України «Про інформацію» (1992) та «Про Національну програму інформатизації» (1998). В документах визначена необхі и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.