На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Пдготовка зовншньоторговельної угоди з експорту олї соняшникової

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 26.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 15. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти і науки України
Київський національний економічний університет 
ім. Вадима Гетьмана 
 
 
 
 

Курсовий  проект 

 з дисципліни «Міжнародна  економічна діяльність України»
 на тему : «Підготовка зовнішньоторговельної угоди
 з експорту олії соняшникової» 
 
 
 
 

                                                       
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 

Київ 2009
     Зміст
Вступ...................................................................................................................... 2
1. Аналітична  маркетингова оцінка ринку соняшникової олії......................... 5
   1.1. Аналіз світового виробництва соняшникової олії................................. 5                    
   1.2. Аналіз світової торгівлі соняшниковою олією....................................... 7
   1.3. Аналіз попиту та споживання соняшникової олії................................. 13
   1.4. Сегментація ринку соняшникової олії................................................... 14
   1.5. Аналіз властивостей соняшникової олії................................................ 14
   1.6. Аналіз цін на олію соняшникову у 2008 році....................................... 15
2. Правове  обґрунтування можливостей здійснення  зовнішньоекономічної угоди...................................................................................................................... 16
   2.1. Тарифне регулювання............................................................................. 16
   2.2. Нетарифне регулювання......................................................................... 18
   2.3. Митні процедури з соняшниковою олією............................................. 18
   2.4. Заборони, вимоги та стандарти,  які застосовуються  до соняшникової олії.......................................................................................................................... 19
   2.5. Особливості та умови транспортування................................................ 22
   2.6. Валютне регулювання експортних операцій та оподаткування.......... 23
3. Проект зовнішньоекономічного  контракту на купівлю-продаж соняшникової  олії................................................................................................. 25
    Оцінка ефективності запропонованого проекту........................................... 31
Висновки................................................................................................................ 33
Бібліографія........................................................................................................... 35
Додатки.................................................................................................................. 37 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ
     У сучасних умовах, коли процеси глобалізації світової економіки і торгівлі набирають все більших обертів кожна країна тією чи іншою мірою бере участь у міжнародному поділі праці в процесі обміну товарами. Ефективне проникнення на світові ринки та інтеграція у світову економіку може відбуватися за умови забезпечення якості товару відповідно до вимог міжнародних стандартів, моніторингу кон’юнктури та прогнозування її динаміки, а також регулювання внутрішнього ринку з використанням як адміністративних, так і ринкових інструментів. Структура експорту вітчизняних агропродовольчих товарів, де переважає сировина, свідчить про необхідність диверсифікації зовнішньої торгівлі в напрямі збільшення обсягів продажу товарів більш глибокої переробки, особливо тих, частка яких на світовому ринку є визначальною. Таким товаром протягом останніх років є олія соняшникова, за обсягами експорту якої Україна зараз посідає друге місце і яка характеризується найвищим рівнем конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому дослідження мікро- та макромаркетингового середовища, взаємозалежностей і взаємозв’язків кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків олії необхідно поглиблювати з урахуванням сутності соціально-економічних процесів, які відбуваються в аграрному секторі в сучасний період.
     Об’єкт дослідження: застосування сучасних державних механізмів регулювання галузі, що досліджується, формування, функцірнування та стан внутрішнього та зовнішнього ринків соняшникової олії.
Предмет дослідження : теоретичні, методологічні та прикладні аспекти щодо державного регулювання, оцінки стану та динаміки кон’юнктури ринків соняшникової олії в умовах глобалізації світової торгівлі.
Мета: розробити проект зовнішньоекономічної угоди з експорту олії соняшникової. 
 

Завдання:
    Провести аналітичну маркетингову оцінку ринку олії соняшникової як на національному, так і на світовому рівні.
    Визначити нормативно-правові умови здійснення експортних операцій на ринку соняшникової олії.
    Розробити проект контракту з купівлі-продажу соняшникової олії.
    Здійснити техніко-економічну оцінку запропонованого проекту.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Аналітична маркетингова  оцінка ринку соняшникової  олії
1.1. Аналіз світового  виробництва соняшникової  олії 
      У 2008/2009 маркетинговому році (МР) світове виробництво насіння соняшнику очікується на рівні 33,1 млн т, що більше порівняно з відповідним періодом (2007/2008) на 32%. Але слід зазначити, що соняшник не належить до основних олійних культур. За світового виробництва олійних культур минулого маркетингового року на рівні 391,4 млн т частка соєвих бобів становила 56,4%, ріпаку — 12,4%, а соняшнику лише 7 %.
   Обсяги  світового виробництва олії соняшникової у 2007/2008 році, відповідно до даних Американського міністерства з аграрної промисловості, дорівнюють 9,931 тисяч тон. У 2008/2009 МР очікується обсяг виробництва на рівні 10,650 тис.тон і має стійкі тенденції щорічного зростання (Діагр. 1).[16]
Діаграма 1. Прогноз обсягів виробництва соняшникової олії у світі, тис.тон
Джерело: FAPRI 2008 Agricultural Outlook, http://www.fapri.org
    Оскільки  соняшники є універсальною сільськогосподарською  культурою та адаптуються до різних кліматичних умов, його вирощують в багатьох країнах світу. Серед провідних країн-виробників можна назвати: Аргентину, Росію, Україну, Іспанію, Китай, США, Францію. [13]
    Розподіл  виробництва соняшникової олії по країнах  світу продемонстровано у Таблиці 1.  
 

Таблиця 1. Найбільші країни-виробники соняшникової олії у світі, тисяч тон
Країна 2005/06 2006/07 2007/08
Російська Федерація 2,320 2,450 2,075
ЄС-27 2,105 2,223 1,770
Україна 1,925 2,050 1,680
Аргентина 1,551 1,213 1,820
Туреччина 447 520 475
Інші  країни 2,152 2,265 2,257
В цілому по світу 10,500 10,721 10,077
Джерело: Офіційний сайт: United States Department of Agriculture, www.usda.gov
     На виробництво соняшникової олії впливають такі фактори :
    Обсяги  пропозиції насіння соняшника на світовому ринку та рівень цін на нього.Питома вага вартості сировини у структурі собівартості сирої олії залежно від олійності насіння та інших факторів знаходиться у межах 84-90%, а отже вплив ціни насіння соняшнику на виробництво соняшникової олії є визначальним. [4]
2. Цінові  коливання на ринку зернових  та енергоносіїв.
3. Інформація  про метеоумови в основних  країнах-виробниках.
4.  Забастовки  в основних країнах-виробниках.
5. Рівень  світових цін.
6. Якість продукції та попит на неї. [14]
     Очікується, що світове виробництво соняшникової насіння і олії в сезоні 2008/09 р. зросте, якщо збережуться сприятливі погодні умови. Після двох років, протягом яких воно скорочувалося, за прогнозами зарубіжних фахівців, передбачається збільшення випуску соняшникової насіння на 12% - до 31 млн.т. Збиральна площа збільшиться на 1,6 млн. га і досягне рекордного показника - 24,6 млн.га. Розширення її відбулося в основному за рахунок України, Росії та країн ЄС. Між тим, середня річна врожайність у європейських країнах знизиться в порівнянні з попереднім сезоном на 15%, в Україні - майже на 10%, в усьому світі - підвищиться на 5% - до 1,3 т/га. 
     У країнах СНД виробництво соняшникової насіння складе 11,9 млн.т, що на 1,7 млн.т вище рівня попереднього сезону, який характеризувався несприятливими погодними умовами. Якщо цей показник буде досягнуто, експорт соняшникової олії в 2008/09 р. істотно зросте.

     В Україні площа посадок під  соняшникова насіння помітно  збільшилася: на початок червня 2008 року фермерами було засаджено 3,72 млн.га (на 0,5% більше, ніж у минулому році). У Росії, для порівняння, - 5,5 млн.га (на 0,8 млн. га більше). Таким чином, в Україні прогнозується збільшення виробництва до 5,2 млн.т (в 2006/07 р. - 4,4 млн.т), а в Росії - до 6 млн. т (в 2006/07 р. - 5, 25 млн.т).
       У Туреччині в 2008 році розширення  посадкової площі та сприятливі погодні умови призвели до збільшення врожаю до 800-830 тис. т, в результаті чого було знижено залежность країни від імпорту в цьому сезоні.  
     В Аргентині в жовтні - листопаді 2008 р. відбулося подальше розширення посадкової площі на 100-150 тис.га. Це призвело до збільшення виробництва до 4,6 млн.т на початку 2009 року. Таким чином, воно буде трохи вище врожаю початку 2008 р. (4,5 млн.т) і досягне рекордної цифри за останні 9 років.
       За прогнозами, світові ресурси соняшникової насіння в 2008/09 р. зростуть на 3,65 млн.т. У період з вересня 2008 р. по серпень 2009 р. зростання може скласти 3,4 млн.т (або 14%) - до 27,8 млн.т. З початку осені 2008р, виробництво соняшникової олії істотно зросте, перш за все, в Україні, Росії та країнах ЄС. [17]
      Аналіз світової торгівлі соняшниковою олією
     За  повідомленнями європейських аналітиків, у жовтні-січні 2008/09 МР світовий експорт  соняшникової олії збільшився в порівнянні з аналогічним періодом минулого року майже на 50% до 1,8 млн т. За попередніми даними, Росія експортувала 360-370 тис.т проти 123 тис.т роком раніше.  
Очікується, що у другій половині поточного сезону темпи експорту знизяться в зв'язку зі значним зменшенням виробництва соняшника в Аргентині. В результаті, якщо в жовтні 2008 р. - березні 2009 р. приріст поставок досягне 750 тис.т, то у квітні-вересні він складе всього 100 тис.т.  
У січні 2009 р. Україна та Аргентині експортували близько 300 тис.т соняшникової олії, що більше попередніх прогнозів,та на 11,1% перевищує рівень поставок в попередньому місяці і на 64,8% більше їх обсягу в січні 2008 р. У поточному маркетинговому році ці країни поставили в ЄС 282 тис. т, що на 36% менше, ніж за аналогічний період роком раніше. У той же час, експорт в Індію, Іран і північноафриканські держави суттєво зріс, оскільки підвищилася привабливість соняшникової олії в порівнянні з соєвим та рапсовим маслом. [16]

     На  Діаграмі 2 можна побачити баланс світової торгівлі соняшниковою олією з 1999/2000 по 2007/2008 маркетингові роки, а також прогноз до 2017/2017 МР.
Діаграма  2. Баланс світової торгівлі соняшниковою олією , млн тон

Джерело: FAPRI 2008 Agricultural Outlook, http://www.fapri.org
Експорт
     До  основних країн-експортерів соняшникової олії належать Аргентина – 42,94%, Україна  – 34,57 % , Росія – 12,44%. (Діаграма 3) [13] 
 
 
 
 

Діаграма 3.   Питома вага основних країн-експортерів соняшникової олії  у 2007/2008 роках, %

Джерело: http://www.fapri.org
      Можна побачити, що у 2006/2007 МР частка України в загальному обсязі експорту соняшникової олії зросла порівняно з 2005/2006 МР і зайняла лідируючі позиції. Але у 2007/2008 МР першість була за Аргентиною .
Діаграма 4.

Джерело: http://www.sagpya.mecon.gov.ar, www.ukrstat.gov.ua, www.mcx.ru
     Проаналізуємо діяльність основних  країн-експортерів соняшникової олії на світовому ринку .
Аргентина.
     Згідно  з оцінками німецького аналітичного агентства Oil World, Аргентина суттєво збільшила експорт соняшникової олії. Так, за перші 4 місяці поточного сезону з країни було вивезено 328 тис. тонн даної продукції, що на 74% перевищує обсяг, експортований за аналогічний період 2007/08 МР. Головними напрямами експорту соняшникової олії були Нідерланди (11%), Єгипет (12%), Південна Африка (11%). В Аргентині знаходиться близько 47 заводів, які виробляють соняшникову олію. Вони переважно зосереджені у провінціях Буенос Айрес та Санта Фе. Провідними компаніями є  Cargill, Oleaginosa Moreno, Nidera, Vicentin, Molinos Rio de la Plata and Oleaginosa Oeste. Шість фірм представляють близько 90% всієї експортованої продукції. [18]
Росія.
      Частка  експорту соняшникової олії з Російської Федерації до країн далекого зарубіжжя  є превалюючою і складає 86,3% від  загального обсягу . і лише 13,6% - до країн  СНД. Основними імпортерами були країни ЄС (Греція, Франція, Іспанія) – 39 % від загального експорту, країни Близького Сходу (Іран, Туреччина, Сирія) – 17,8%, країни Північної Африки (Єгипет, Алжир, Марокко) – 23,5%.
     Соняшникова олія поставлялася практично в усі країни СНД, але найбільш активно до Казахстану, Грузії та Узбекистану (приблизно 75%). Основні товаровиробники: Південь Русі, Сонячні продукти, Ефко, Астон,  НМЖК, Російські олії. [19]
Україна
     Галузь  виробництва олії в Україні –  потужний агропромисловий комплекс, який об’єднує виробників насіння та масложирової продукції. В основному ця галузь орієнтована на виробництво соняшникової олії та пов’язаних з нею продуктів. У загальному обсязі виробництва олійних культур в Україні соняшник займає більше 90%, а в структурі посівних площ не менше 10%. Унікальні природно-кліматичні умови України дозволяють вирощувати соняшник практично на всій території України (окрім Волинської, Львівської та Рівненської областей). Але найбільш сприятливі землі степової зони, куди входить Кримська АР, Херсонська, Одеська, Запорізька, Миколаївська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська та Кіровоградська області.
     Масложировоий комплекс України, виробничий потенціал  якого складає 5,5 млн. тон/рік переробки  насіння соняшника, складається  з : 19 олієекстракційних заводів, більш ніж 50 олієпресувальних заводів, близько однієї тисячі маслоробок. Виробничий потенціал спеціалізованих олієдобувних підприємств складає 2,4 млн. тон виробництва соняшникової олії на рік. [20]
     На  українському ринку успішно функціонують п’ять найбільших експортерів вітчизняної соняшникової олії, серед яких тільки два власне українських – «Зерноторгівельна компанія Олсідз Україна» та «Кернел», інші – з іноземним капіталом: Cargill, Bunge (США), Alfred С. Toepfer International (Німеччина). [14]
       Cargill
Одна  з найбільших світових компаній, що інвестує у сільське господарство в 60 країн світу. Кредитний рейтинг компанії перебуває на рівні А2 (Мооdу's). Компанія одна з перших прийшла на український ринок і зважилася на великі вкладення у виробництво. У Донецьку за два роки був побудований один з найбільших переробних комплексів у СНД (Cargill Industrial Complex). Загальний обсяг інвестицій оцінюється в 50 млн. дол. США. Запуск заводу АТ «Каргілл» був здійснений у 2000 році. Олійноекстракційний завод став першим проектом, реалізованим у рамках спеціальної економічної зони «Донецьк». Незабаром, завод вийшов у лідери вітчизняного виробництва рослинної олії. Протягом своєї діяльності компанія інвестувала близько 100 млн. дол. США у будівництво заводів. За підсумками минулого сезону «АТ Каргілл» виготовив 190 тис. продукції, а це практично шоста частина всього виробництва сирої олії великими вітчизняними олійножировими підприємствами. [21]
     Bunge
Міжнародний агропромисловий холдинг «Вungе» займає провідне положення на світовому ринку агробізнесу, виробництва добрив і харчових продуктів. Кредитний рейтинг холдингу перебуває на рівні Ваа2 (Мооdу's). В Україні інтереси Bunge представляє дочірнє підприємство «Сантрейд», створене в 1998 році. «Вungе» почав освоювати український ринок у 2002 році, з придбанням відомої торговельної марки «Олейна» і ЗАТ «Дніпропетровський ОЕЗ», яке її випускає. Для «Вungе» купівля українського лідера у виробництві фасованої олії мала велике значення, тому що близько 70% «Олейни» відправляється на експорт. Європейська філія компанії «Вungе» на паритетних засадах з кіпрською компанією «Eston Corporation» створили спільне підприємство з метою будівництва олійнопереробного комплексу в Іллічівськом порту. Планується, що це підприємство з 2005 року випускає тільки сиру олію, призначену для експорту в Європу, на Середній Схід, у країни Середземномор'я й Північну Африку. У випадку успішної реалізації цього проекту «Вungе» має шанс закріпити за собою статус головного виробника олії в Україні. [22]
     Група Кернел
     Працює  на аграрному ринку України протягом десяти років. На сьогодні группа компаній володіє Полтавським ОЕЗ (з 2001 року), Меловським заводом рафінованої олії (з 2004 року), що виробляють продукцію під торговельною маркою «Щедрий Дар», торговельною компанію «Кернел-Трейд» із представництвами в 11 регіонах країни та компанія «Іnеrсо», 28 елеваторами з загальним обсягом зберігання 1,6 млн. т, трьома автотранспортними підприємствами, п’ятьма агропідприємствами. [23]
Таблиця 2. Частка основних виробників соняшникової олії у експортних операціях, %
Компанія  виробник Частка, %
Cargill 28
"Олсидз" 13
"Кернел" 11
Bunge 9
Інші 39
Джерело: "АПК-Информ"
     У світі соняшникова олія має великий  попит, як сировина. Дві третини всього вітчизняного експорту продається наливом, і тільки 30 % приходиться на фасовану брендовану продукцію. Повноправними українськими брендами можна назвати лише кілька, наприклад, «Олейна», «Ідеал» («Бунте Україна») та «Чумак» (ЗАТ «Чумак»). Така олія в основному поставляється до СНД: Росію, Білорусь, Казахстан, Узбекистан. В країнах дальнього зарубіжжя попит на брендовану продукцію, яка випускається в Україні, відсутній. Головними причинами є індивідуальні регіональні особливості споживання олій та жорсткі стандарти якості у більшості держав.
     Імпорт
     Найбільшими країнами-імпортерами соняшникової олії у світі виступають: Індія, Нідерланди, Єгипет, США, Іспанія. На сьогодні найвагомішим імпортером соняшникової олії у світі є Європейський Союз (Діаграма 5) [13] .
Діаграма 5. Головні світові імпортери соняшникової олії , %. 
 
 
 
 

Джерело: FAPRI 2007 Agricultural Outlook, http://www.fapri.org
     Найбільшими країнами-імпортерами української  соняшникової олії виступають такі країни: Російська Федерація – 6,27%; Нідерланди – 10,86%; Англія – 6,52%; Франція – 8,07%; Іран – 6,02%; Єгипет – 10,46%  (Додаток 1).
1.3. Аналіз попиту  та споживання  соняшникової олії
      Обсяги  світового споживання олії соняшникової у 2007/2008 МР становили 9,757 тисяч тон. За прогнозами FAPRI цей показник буде збільшуватися з кожним роком, це можна побачити у Таблиці 3 .
Таблиця 3. Прогноз обсягів споживання олії соняшникової у світі, тис. тон
Роки  07/08 08/09 09/10 10/11 11/12 12/13 13/14
Обсяг споживання 9,757 10,265 10,522 10,697 10,851 10,999 11,150
Джерело: FAPRI 2008 Agricultural Outlook, http://www.fapri.org
     Прогнозоване  збільшення випуску та експорту соняшникової олії з найбільших країн-продуцентов вже вплинуло на ціни. Із збільшенням спроможності задовольнити купівельний попит на світових ринках, найближчі кілька місяців очікується зниження цін на олію. [16]
1.4. Сегментація ринку  соняшникової олії
     Сегментація ринку кожного товару відбувається шляхом виокремлення певної множини  характеристик. Ринок соняшникової олії можна сегментувати наступним чином:
      Споживчі характеристики соняшникової олії. [2]
Діаграма 6. Сегментація ринку за споживчими характеристиками олії, %

Джерело: Russian Food & Drinks Market, Исследования маркетингового агентства "Делфи".
         2. За рейтингом  представленості олії на ринку можна виділити загальнонаціональні марки (в Україні це «Олейна», «Чумак», «Щедрий дар», «Стожар») та регіональні торгові  марки  («Диканька», «Майола).
         3. За ціновими сегментами ринок соняшникової олії, зазвичай, поділяють на три сегменти: преміум-, середньоціновий та масовий сегмент.
1.5. Аналіз властивостей  соняшникової олії
     Основним  вміст соняшникової олії переважно складають лінолева кислота та трігліцерідні форми. Британська Фармакопея надає такі базові характеристики:
      пальмітинова кислота – 4-9%;
      стеаринова кислота – 1-7%;
      олеїнова кислота – 14-40%;
      лінолева кислота – 48-74%.  [24]
     Виділяють три основні види соняшникової олії: лінолева (традиційна), середньоолеїнову та з високим рівнем олеїновості. Олія всіх трьох видів має низький рівень насичених жирів, але олеїнова кислота (мононасичені жири)  та лінолієва кислота (полінасичені жири) мають різні параметри.  
     Лінолева (традиційна) соняшникова олія має  в своєму складі 69% поліенасичених жирів, 30%  мононенасичених жирів та 11% насичених жирів.
Середньоолейнова  олія містить в собі 65% мононасичених  жирів, 26% полі ненасичених жирів  та 9% насичених жирів.
     Олія  з високим рівнем олейновості  містить 82% мононенасичених жирів, 9% полі ненасичених жирів та 9% насичених  жирів. Це олія першого ґатунку, яка використовується у випадках, коли необхідне високий рівень мононенасичених жирів. [3]
     Відповідно  до ГОСТ 1129-93: Олія соняшникова. Технічні умови. В залежності від способу  обробки та показників якості соняшникова  олія підрозділяється на види, сорти та марки, які вказані у Додатку 2.
     За  органолептичними показниками олія соняшникова повинна відповідати  вимогам, вказаним у Додатку 3.
     За  фізико-хімічними показниками соняшникова  олії повинна відповідати вимогам, вказаним у Додатку 4.[5]
1.6. Аналіз цін за 2008 рік на соняшникову олію
      Динаміку  цін на соняшникову олію та соняшникове  насіння можна побачити на Діаграмі 7.
Діаграма 7. Ціни на соняшникову олію та насіння соняшника , дол США/т

Джерело: TheBioenergySite News Desk, www.thebioenergysite.com 

     Значне  зростання цін у грудні-липні 2007/2008 р. на ринку соняшникової олії сталося з багатьох причин. Крім зниження світового виробництва і поставок, особливо після січня 2008 р., негативний вплив на цей процес зробили два фактори. По-перше, скоротився експорт з України: відвантаження в країни ЄС були майже повністю припинені після 23 травня, оскільки в українській олії були виявлені нафтопродукти. Це скоротило ресурси і підвищило ціни в одному зі світових центрів торгівлі олійним продукцією Роттердамі до 2000 дол США за тонну на початку червня. В даний час в країни ЄС можна імпортувати його з України.
     По-друге, зниження обсягів експорту соняшникової олії з Аргентини, головним чином  через зменшення виробництва, страйки, а також дій уряду цієї країни. У травні та червні 2008р, декільком судам з соняшниковою олією не дозволили покинути порти. Таким чином намагалися знизити внутрішні ціни на цю продукцію.  
     Цінова політика зазнає істотних змін. У травні цього року вартість поставок соняшникової олії в Північно-Західну Європу підвищилася до 1960 дол США (у травні 2007 р. - 831 дол.). Такий стрибок цін був результатом складної ситуації на ринку, оскільки багато хто споживачі не могли задовольнити свій попит. Але збільшення виробництва насіння в нинішньому сезоні призведе до зниження цін на олію до червня 2009 року, коли, за прогнозами, воно буде коштувати в середньому 1460 дол США.
   За  прогнозами, з жовтня 2008 р. по вересень 2009 р. світове виробництво соняшникової олії досягне рекордного рівня - 11,4-11,5 млн. т, що на 1,6 млн. т більше, ніж  у 2007/2008 р. Тим не менш, перехідні  запаси значно скоротяться в ряді країн. [17] 
 
 
 

2. Правове обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоекономічної угоди
     2.1. Тарифне регулювання
     Згідно  із Додатком до Закону України «Про митний тариф України», 05.04.2001, соняшникова олія відноситься до 15 групи УКТЗЕД, а саме:  жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження.
     Тарифне регулювання за даним товаром  здійснюється тільки у вигляді митних зборів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1997 р. № 65 «Про ставки митних зборів». При чому розмір митної ставки коливається від 0 % до 5 % в залежності від митної вартості товару. [6]
     Митна вартість товару визначається відповідно до Митного Кодексу України ст.274 «Митна вартість  товарів,  що  вивозяться  (експортуються)   з  
України   на   підставі   договору   купівлі-продажу   або   міни,  
визначається на основі ціни,  яку було фактично сплачено  або  яка  
підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону  
України. До митної вартості товарів,  що  вивозяться  (експортуються),  
також  включаються  фактичні витрати,  якщо вони не були раніше до  
неї включені:

а) на     навантаження,     вивантаження,     перевантаження, транспортування  та  страхування  до  пункту  перетинання  митного кордону України;
б) комісійні  та брокерські винагороди;
в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів  права  
інтелектуальної  власності,  які покупець повинен прямо чи побічно  
здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються».

      Соняшникова олія не входить до переліку товарів, на які Міністерство економіки України  встановлює мінімальні індикативні  ціни відповідно до Наказу «Про затвердження переліку мінімальних рівнів індикативних цін на деякі види продукції, що експортується з України у квітні 2008 року» від 31.03.2008 № 29. [7]
      Таким чином, згідно з Законом України «Про ціни та ціноутворення», від 3 грудня 1990 року №508-XII, ст.7 «Вільні ціни та тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін та тарифів».
2.2. Нетарифне регулювання
     Засобом нетарифного регулювання, який застосовується до даної групи товарів є експортна ліцензія в межах квоти. Митне оформлення товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, здійснюється тільки за наявності відповідної ліцензії, яка видається на підставі заявки в межах квоти із зазначенням строку дії ліцензії.Ліцензування експорту цих товарів здійснюється у формі неавтоматичного ліцензування.Квота експортна - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.
     Згідно  з Постановою Кабінету Міністрів  України, від 12 березня 2008 р. № 189, «Про затвердження обсягів квот на олію соняшникову та насіння соняшнику, експорт яких підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 р., та порядку видачі ліцензій» було встановлено квоту у 300 тис. тон до 1 липня 2008 року за товарними групами: 1512 11 91 00 та 1512 19 90 10.
2.3. Митні процедури  з соняшниковою  олією
     Згідно  з Митним Кодексом України, 11 липня 2002 року  N 92-I вивезення товарів за межі митної території України  в  режимі  
експорту передбачає:

1) подання  митному органу документів, що засвідчують підстави  
та умови вивезення товарів за межі митної території України;  
2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;  
3)  дотримання експортером вимог, передбачених законом.

     Відповідно  до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» від 20 грудня 2006 року № 1766, експортер повинен надати митному органу декларацію митної вартості, в якій визначається митна вартість товарів та метод її визначення. Дана Постанова визначає випадки коли ДМВ не надається. При розгляді соняшникової олії необхідно звернути увагу на те, що вона підпадає під виключення, а саме митне оформлення товарів, які відповідно до законодавства підлягають обкладенню тільки митними зборами.
2.4. Заборони, вимоги  та стандарти,  які застосовуються  до даного товару  при зовнішньоторговельних  операціях.
      Згідно  із Законом України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР (а саме ст.12), Кабінетом Міністрів України можуть бути встановлені обмеження або заборона використання природних ресурсів під час здійснення операцій з давальницькою сировиною, а також перелік цих ресурсів.
      Згідно  з Постановою Кабінету Міністрів  України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»,  від 11 жовтня 2002 р. № 1493 олія соняшникова відноситься до переліку товарів експорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється.
      Кабінет Міністрів України має право тимчасово обмежувати або забороняти вивезення окремих видів давальницької сировини, реалізацію за межами України окремих видів готової продукції, виготовленої з давальницької сировини українських замовників, або ввезення окремих видів готової продукції, виробленої з використанням цієї сировини українськими замовниками, якщо це може завдати шкоди економіці країни. Це правило не поширюється на операції з підакцизною давальницькою сировиною та підакцизною готовою продукцією.
      Згідно  із затвердженим Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики Наказом «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні» від 01.02.2005 № 28, соняшникова олія, розфасована в споживчу тару місткістю не більше ніж 10 кг та герметично закупорена, підлягає сертифікації. [9]
      Нормативний документ у відповідності з яким здійснюється сертифікація – ГОСТ 1129-93. Обов’язковими для виконання  є вимоги щодо вмісту радіонуклідів, а саме пункти 2.8, 2.9.
      Регулювання технічних умов соняшникової олії здійснюється відповідно до ГОСТ 1129-93. Даним державним стандартом визначаються види соняшникової олії та технічні вимоги до неї,в тому числі такі параметри, як упаковка, розлив та маркування.
      Соняшникову олію випускають фасованою та нефасованою. Соняшникову олію фасують:
    масою нетто 500 та 700 г у скляні пляшки відповідно до ГОСТ 10117, типів VII и IX;
    масою нетто 470, 575 та 1000 г у пляшки із пофарбованих (або непофарбованих) полімерних матеріалів, які дозволені до використання органами державного санітарно-епідеміологічного надзору;
Допустимі відхилення по масі нетто в грамах:
± 10 при  фасуванні 1000 г;
± 5 при  фасуванні від 470 до 750 г включно.
      Пляшки  з соняшниковою олією повинні  бути герметично закупорені алюмінієвим  ковпачком для закупорювання  пляшок з харчовою рідиною із алюмінієвої фольги відповідно до ГОСТ 745 з картонною ущільнювальною прокладкою з целофановим покриттям.
      Пляшки  із полімерних матеріалів закупорюють  ковпачками із поліетилену високого тиску низької щільності за нормативно-технічною документацією або заварюють. Пляшки з соняшниковою олією запаковують у дерев’яні багатооборотні ящики за ГОСТ 11354 та пластмасові багатооборотні ящики для пляшок за нормативною документацією.Пляшки із полімерних матеріалів запаковують також у ящики з картону з брижованою текстурою за ГОСТ 13516.
      Заборонено запаковування пляшок у дротові багатооборотні ящики за нормативною документацією, а також у тару-устаткування за ГОСТ 24831 для здійснення експортної діяльності.Нефасовану соняшникову олію запаковують у фляги алюмінієві за ГОСТ 5037 з кільцями із жиро-стійкої резини, що ущільнюються за ГОСТ 17133 та інших матеріалів, які дозволяються органами державного санітарно-епідеміологічного надзору в установленому порядку, в бочки стальні неоцинковані для харчових продуктів за ГОСТ 13950, а також за згодою споживача наливають рафіновану недезодоровану, гідратовану та нерафіновану соняшникову олію в тару споживача, яка придатна для транспортування соняшникової олії автотранспортом.
      Рафіновану  недезодоровану соняшникову олію у стальні неоцинковані бочки для харчових продуктів за ГОСТ 13950, а також в алюмінієві фляги за ГОСТ 5037 наливають тільки за погодженням зі споживачем.
Соняшникову олію розливають за видами та сортами. Тара, яка використовується для розливу соняшникової олії повинна бути сухою, чистою та не мати сторонніх запахів. На кожну пляшку з соняшниковою олією повинна бути наклеєна барвисто оформлена етикетка, на яку наноситься маркування, яке містить:
    найменування підприємства-виробника, його товарний знак;
    вид, сорт, марку олії;
    масу нетто, г;
    дату розливу;
    калорійність 100 г продукту (рафіноване – 899 ккал, нерафіноване та гідратоване – 898 ккал);
    гарантійний строк зберігання;
    позначення цього стандарту.
      Маркування способом тиснення наносять безпосередньо на пляшку із полімерних матеріалів.
      Дату  розливу соняшникової олії проставляють компостером або штампом на етикетці, тисненням на ковпачці або будь-яким іншим способом, який забезпечує чітке  його визначення, в тому числі лазером.
При маркуванні пляшок з олією, які піддалися  «виморожуванню», найменування олії повинно бути доповнено: «виморожене». Додатково маркування, яке характеризує продукцію, наносять на кожну пакувальну одиницю з олією:
- найменування  підприємства-виробника, його місцезнаходження та його товарний знак;
- вид,  сорт та марку олії;
- кількість  пляшок в одиниці пакування  та масу нетто для нерозфасованої  олії;
- дату  наливу для бочок та фляг  або дату розливу для пляшок;
- визначення  даного стандарту.
      При маркуванні ящиків з олією, яка піддалася  «виморожуванню», найменування олії має  бути доповнено; «виморожена». Маркування ящиків не проводиться при пакуванні пляшок з олією у відкриті ящики. Маркуванні транспортної тари – за ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляцій них знаків «Берегти від нагріву» та «Берегти від вологи». [5]
2.5. Особливості та  умови транспортування  соняшникової олії.
      Для транспортування соняшникової олії використовують залізничні цистерни з низьким зливом, які спеціалізовані для перевозки рослинних олій та забезпечені трафаретами та надписами у відповідності із правилами перевозки вантажів, в автоцистернах з щільно зачиненими люками та в інших критих транспортних засобах згідно з правилами перевозки вантажів, які діють на відповідні види транспорту.
      У випадку транспортування відкритим автотранспортом бочки, фляги та ящики з фасованою соняшниковою олією повинні бути захищені від атмосферних опадів та від сонячних променів.
      Відвантаження пляшок з фасованою олією в  відкритих ящиках повинно бути узгоджено із споживачем.
      Залізничні  цистерни та автоцистерни повинні відповідати  умовам, які пред’являються до перевозки  харчових продуктів. У випадку використання залізничних цистерн та автоцистерн  для транспортування та тимчасового  зберігання рафінованої дезодорованої олії повинні бути захищені від залишків в них олії, що зберігалася, пропарені, вимиті та висушені.
      Налив рафінованої дезодорованої соняшникової олії у залізничні цистерни та автоцистерни повинен здійснюватися за допомогою  трубопроводу, який доходить до дна цистерни.
      Перекачка рафінованої дезодорованої соняшникової олії повинна здійснюватися комунікаціями, які призначені тільки для даного виду олії. Транспортування бочок, фляг з олією, а також ящиків з фасованою соняшниковою олією транспортними пакетами здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 21650, ГОСТ 22477, ГОСТ 23285, ГОСТ 24597 и ГОСТ 26663. Соняшникова олія до наливу у залізничні цистерни та автоцистерни, а також у фляги та бочки або до розливу у пляшки повинна зберігатися у закритих бочках.
      Строк транспортування та зберігання рафінованої  олії до розливу у пляшки на підприємстві, де відсутня можливість дезодорації  олій, а також до використання у  виробництві продуктів дитячого та дієтичного харчування, не повинен  перевищувати 1 місяць.
      Соняшникова олія у пляшках повинна зберігатися  у закритих затемнених приміщеннях, у флягах та бочках – в закритих приміщеннях.Соняшникова олія у  промислових умовах зберігається у  відповідності із інструкціями організації, де здійснюється зберігання.
2.6. Валютне регулювання  експортних операцій  та оподаткування
      Валютне регулювання експортних операцій в  Україні здійснюється Законом України «Про порядок  здійснення розрахунків в іноземній валюті», від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР. Цей Закон визначає, що виручка резидентів  у  іноземній  валюті  підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних  днів  з  дати  митного  оформлення  (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.