На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа нформаця в ПК. СУБД

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 27.06.2012. Сдан: 2011. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


1. Представлення інформації  в ПК. Сутність  двійкового кодування.  Кодування цілих  та дійсних чисел
2. Поняття та призначення  системи управління  базами даних (СУБД). Структура бази  даних реляційного  типу
У діловій сфері  часто приходиться працювати  з даними з різних джерел, кожне з який пов'язане з певним видом діяльності. Для координації всіх цих даних необхідні певні знання й організаційні навички. 

   Електронною  базою даних (БД) називається послідовність  даних заданої структури, записана  на магнітний диск комп'ютера. 

Системи управління базами даних (СУБД) є набором програмних засобів, необхідних для створення, використання і підтримки баз  даних. 

База даних  – це набір даних з наступними властивостями:
    дані логічно пов'язані між собою і несуть відповідну інформацію;
    структура баз даних звичайно відповідає тому специфічному набору даних, які вона містить;
    бази даних відображають тільки окремі аспекти реального світу, що дає змогу визначити їх як "мікросвіт".
 
   Система  управління базами даних (СУБД) поєднує відомості з різних джерел в одній реляційній базі даних. Створювані форми, запити і звіти дозволяють швидко й ефективно обновляти дані, отримувати відповіді на питання, здійснювати пошук потрібних даних, аналізувати дані, друкувати звіти, діаграми і поштові наклейки. 

Системи управління даними першого  покоління 
СУБД першого  покоління характерні тим, що кожна  група користувачів розробляла своє власне програмне забезпечення по управлінню даними. Наслідками такої сепаратизації  стало надмірне дублювання програмних кодів і даних.
Системи управління даними другого  покоління 
Файли взаємопов'язаних даних об'єднуються в бази даних. СУБД створюються для таких досвідчених  користувачів, як програмісти.
Системи управління даними третього покоління 
Можливості СУБД розширились. Створені розвинуті інтерфейси, що забезпечують інтерактивний доступ звичайним користувачам. 

Переваги СУБД :
    Скорочення надлишку даних;
    Без баз даних неможливо уникнути зберігання надлишкових даних;
    При наявності центрального контролю баз даних деякі надлишкові дані можна усунути;
    Надлишкові дані не можуть бути повністю усунені, оскільки велику роль в СУБД відіграють питання часу і достовірності.
 
 
   У світі  існує безліч СУБД. Незважаючи  на те, що вони можуть по-різному  працювати з різними об'єктами і надають користувачу різні функції й засоби, більшість СУБД спираються на єдиний устояний комплекс основних понять. Це дає нам можливість розглянути одну систему й узагальнити її поняття, прийоми й методи на весь клас СУБД. В якості такого навчального об'єкта розглянемо СУБД Microsoft Access, що входить до пакета Microsoft Office.
   Найпоширенішими  СУБД є Visual FoxPro та Microsoft Access.

Основні поняття реляційних базах даних.

     Як  правило, розрізняють два рівні  абстракції представлення даних  у вигляді інформаційної та фізичної моделей. Користувач мало звертає увагу на організацію фізичного зберігання інформації - його цікавить логічне представлення даних. Інформаційна модель повинна відображати предметну ділянку в зрозумілих і звичних для користувача термінах. Змістовно база даних містить структуровану певним чином інформацію про факти, події, об’єкти та їх властивості і зв’язки між ними.
     Концепція реляційної моделі бази даних запропонована  Е.Ф.Коддом в 1970 році для розв’язання  наступної задачі - забезпечити незалежність представлення та опису даних від прикладних програм. В основі цієї моделі лежать поняття відношення (relations), подане у вигляді таблиці з дотриманням деяких обмежувальних умов. Основні взаємопов’язані поняття фізичного, спеціального прикладного та математичного рівнів побудови реляційної бази даних та їх взаємовідношення показані в таблиці, в рядках якої знаходяться еквівалентні поняття:
     Таблиця 1
Основні поняття реляційної бази даних та їх взаємозв’язок.
  Фізичний рівень Спеціальний прикладний рівень Математичний  рівень
1 Файл Таблиця Відношення
2 Запис Рядок Кортеж
3 Поле Стовпець Атрибут
 
     Таблиця зрозуміла оглядово і звична для  людей. Оригінальність підходу Е.Ф.Кодда  полягає в застосовані до відношень впорядкованої системи операцій, що дозволяє отримувати складені відношення з бази (виводити, обчислювати, проводити арифметичні операції). Використання відношень дозволяє ділити інформацію на таку, що зберігається постійно і таку, яка отримується в результаті визначених перетворень над постійною. Е.Ф.Кодд показав, що набір відношень (таблиць) може бути використаний для збереження даних про об’єкти реального світу і моделювання зв’язків між ними. Під таблицею будемо розуміти структуру заголовку даної таблиці плюс сукупність записів даних у відповідності із заголовком. Наприклад, для збереження інформації про об’єкти з назвою “студент” можна використати відношення СТУДЕНТ, в якому властивості об’єктів розміщуються в стовпцях таблиці: 
 
 
 

     Таблиця 2
     Список  студентів.
 Прізвище  І. П. Дата народження Курс Спеціальність
Хагба Р.Д. 12.02.1970 2 історія
Качарава  Д.В. 15.04.1967 1 біологія
Іванов  І.І. 18.11.1968 3 прикладна математика
Федорів М.Ж. 31.11.1969 4 фізика
 
     Стовпці відношення називають атрибутами і їм присвоюють імена. Список імен атрибутів відношення називається схемою відношення. Таблиці не дозволяють проводити узгодження наступних трьох способів маніпулювання даними: впорядкування, групування по певних ознаках, доступ по дереву параметрів. Це пов’язано з тим, що в таблиці всі три способи маніпулювання жорстко закріплені: дані впорядковані по одному параметру і не впорядковані по іншому.

Відношення  реляційних баз даних.

     Відношення  реляційної бази даних діляться на два класи: об’єктні та зв’язні. Об’єктне відношення зберігає дані про об’єкти (екземпляри сутності). В об’єктному відношенні один (або декілька) з атрибутів однозначно ідентифікують об’єкт. Такий ключовий атрибут називається (одиничним чи множинним) ключем відношень або первинним атрибутом. Ключ, як правило, знаходиться у першому стовпці. Інші атрибути функціонально залежать від даного ключа. Ключ може включати кілька атрибутів (складний ключ). В об’єктному відношенні атрибути не повинні дублюватися. Це основне обмеження в реляційній базі даних для збереження цілісності даних. Зв’язне відношення зберігає ключі двох чи більше об’єктних відношень, тобто по ключах встановлюються зв’язки між об’єктами відношень. Зв’язне відношення може мати і інші атрибути, які функціонально залежать від цього зв’язку. Ключі в зв’язних відношеннях називаються зовнішніми (сторонніми) ключами, оскільки вони є первинними ключами інших відношень.
     Умови і обмеження, які накладаються на відношення реляційних баз даних  на табличному рівні представлення, можна сформулювати наступним чином:
    не може бути однакових первинних ключів, тобто всі рядки (записи) повинні бути унікальними;
    всі рядки повинні мати однакову типову структуру;
    імена стовпців в таблиці повинні бути різними, а значення стовпців повинні бути однотиповими;
    значення стовпців повинні бути атомарними, тобто не можуть бути компонентами інших відношень;
    повинна зберігатися цілісність для зовнішніх ключів;
    порядок розміщення рядків у таблиці неістотний - він впливає лише на швидкість доступу до потрібного рядка.

Фізична організація файлів баз даних.

     Сучасні бази даних можуть представлятися сукупністю взаємопов’язаних таблиць. Тіло типового файлу бази даних для однієї таблиці  містить заголовок таблиці та власне послідовно організований набір записів. В заголовку файлу міститься наступна інформація:
    перелік полів з характеристиками (назва, тип, довжина поля);
    час створення чи обновлення файлу;
    кількість записів, що знаходяться у файлі,
    інша допоміжна інформація (наприклад, інформація про зв’язок з індексним файлом, відомості про мову заповнення та інше).
     Кожен запис таблиці складається із окремих полів (атрибутів), які діляться на три групи: ключові, вказівні та допоміжні. Ключовими є ті атрибути, якими  однозначно ідентифікується даний  запис. Двох записів з однаковими ключовими атрибутами бути не може. Вказівні атрибути виконують роль ключових атрибутів в інших базах даних, на які посилається даний запис. З їх допомогою можна отримати додаткову інформацію для заданого запису. Допоміжні атрибути - це характеристики для заданого запису і вони, як правило, можуть повторюватись.
     Файл  бази даних може бути індексованим або ні. Наявність індексації означає, що всі записи в файлі баз даних  перевпорядковані у відповідності  із наперед заданим принципом (алфавітний порядок, порядок зростання чи спадання і так далі) по одному з полів. Інформація про індексацію міститься в індексному файлі у вигляді набору взаємопов’язаних пар чисел. Система індексації застосовується для зручності використання бази даних: для заданих полів створюється впорядкований перелік пар чисел, перше з яких вказує фізичний реальний порядковий номер запису в файлі, друге - порядковий номер даного запису у перевпорядкованому списку. Розрізняють так звані одиничні і множинні індексні файли. Для кожного фізичного запису одиничний індексний файл містить тільки одну пару чисел, в той час як множинний - множину з декількох впорядкованих пар чисел. Кожне друге з наступної пари чисел в наборі означає порядковий номер у новому списку.
     Характеристикою типу інформації даного атрибуту є тип поля. Найчастіше вживані наступні позначення типів полів, які наводяться в таблиці. 

     Таблиця 3
Типи  полів файлів баз даних.
      Позначення Тип поля
      1 N  Числовий
      2 F  Числовий  з плаваючою комою
      3 C  Символьний
      4 D  Дати
      5 M  Мемо-поле
      6 L  Логічний 
 
     В деяких сучасних системах керування  базами даних введено нові типи полів, але вони або надають нові можливості (наприклад тип графічного об’єкту) або просто розширюють наведені типи полів. Крім цього, для кожного числового чи символьного поля задається його довжина в символах. Так, для поля дати відведено 8 позицій, а для логічного - одне (логічний нуль - “false” або одиниця - “true” ). Поле мемо містить стандартної довжини вказівник на текстову інформацію. Ці вказівники містять адреси послідовно організованих записів в допоміжному файлі. 
 

3. Поняття топології  мереж.Приклади
Локальна  мережа являє собою систему розподiленої обробки iнформацiї, яка складається як мiнiмум з двох комп’ютерiв, що взаємодiють мiж собою при допомозi спецiальних засобiв зв’язку. Комп’ютери, що входять до складу мережi, виконують досить широке коло функцiй, основними з яких є:
    органiзацiя доступу до мережi;
    управлiння передачею iнформацiї;
    надання обчислювальних ресурсiв i послуг абонентам мережi.
     В свою чергу, засоби зв’язку покликанi забезпечити надiйну передачу iнформацiї мiж комп’ютерами мережi.
     Звичайно, комп’ютерна мережа може складатися i з двох комп’ютерiв, але, як правило, їх кiлькiсть в мережi бiльша. При цьому комп’ютерна мережа не являє собою просте об’єднання комп’ютерiв – це досить складна система. Будь-яка комп’ютерна мережа характеризується (рис.1) топологiєю, протоколами, iнтерфейсами, мережевими технiчними та програмними засобами. 

      Л о к а л ь  н а    м е р е ж а      
                   
                   
Технiчнi засоби Iнтерфейси Топологiя Протоколи Програмнi засоби
Рис.1. Основнi компоненти архiтектури локальної  комп’ютерної мережi.
     Топологiя комп’ютерної мережi вiдображає структуру зв’язкiв мiж її основними функцiональними елементами. В залежностi вiд компонентiв, що розглядаються, розрiзняють фiзичну i логiчну структури локальних мереж. Фiзична структура визначає топологiю фiзичних з’єднань мiж комп’ютерами. Логiчна структура визначає логiчну органiзацiю взаємодiї комп’ютерiв мiж собою. Доповнюючи одна одну, фiзична та логiчна структури дають найбiльш повне уявлення про комп’ютерну мережу. 
     Пiд  мережевими технiчними засобами маються на увазi рiзноманiтнi пристрої, що забезпечують об’єднання комп’ютерiв в єдину комп’ютерну мережу.
     Протоколи являють собою правила взаємодiї функцiональних елементiв мережi.
     Iнтерфейси – засоби узгодження функцiональних елементiв мережi. Слiд звернути увагу, що в якостi функцiональних елементiв можуть виступати як окремi пристрої, так i програмнi модулi. Вiдповiдно до цього iснують апаратнi та програмнi iнтерфейси.
     Мережевi програмнi засоби здiйснюють управлiння роботою комп’ютерної мережi i забезпечують вiдповiдний iнтерфейс з користувачами. До мережевих програмних засобiв належать мережевi операцiйнi системи i допомiжнi (сервiснi) програми.
     Кожна з складових локальної мережi характеризує її окремi властивостi, i тiльки їх сукупнiсть визначає всю мережу в цiлому. Таким чином, вибiр локальної  мережi полягає у виборi її топологiї, протоколiв, апаратних засобiв та мережевого програмного забезпечення. Кожен з цих компонентiв є вiдносно незалежним. Наприклад, мережi з однаковою топологiєю можуть використовувати рiзнi методи доступу, протоколи i мережеве програмне забезпечення. В свою чергу, в рiзних мережах можуть використовуватись однаковi протоколи i (або) мережеве програмне забезпечення. Це, з однiєї сторони, розширює можливостi вибору найоптимальнiшої структури мережi, а з iншої – ускладнює цей процес. 
 
 

БАЗОВI МЕРЕЖЕВI ТОПОЛОГIЇ
     При створеннi мережi, в якiй використовуються тiльки мережевi адаптери без таких засобiв, як маршрутизатори, концентратори i т.п., може бути реалiзована одна з трьох мережевих технологiй: зiркоподiбна, шинна, кiльцева. Зiркоподiбна мережа (рис.2) характеризується наявнiстю цетрального вузла комутацiї – мережевого сервера, до якого (або через який) посилаються всi повiдомлення. В цьому випадку на мережевий сервер, крiм основних функцiй, можуть бути покладенi додатковi функцiї по узгодженню швидкостей роботи станцiй i перетворенню протоколiв обмiну, що дозволяє в рамках однiєї мережi об’єднати рiзнотипнi робочi станцiї. 

        Сервер  мережi        
       
 
 
         
                   
Робоча
станцiя
  Робоча станцiя
  Робоча станцiя
    Робоча станцiя
  Робоча станцiя
         
 
Рис.2. Зiркоподiбна топологiя.
     Поряд з окремими перевагами, данi локальнi мережi мають ряд недолiкiв. Зокрема, при пiдключеннi великої кiлькостi робочих станцiй пiдтримання високої  швидкостi комутацiї вимагає значних  апаратних затрат. Крiм того, значне функцiональне навантаження центрального вузла визначає його складнiсть, що вiдповiдно позначається на надiйностi.
     В мережах з шинною топологiєю (рис.3.) робочi станцiї з допомогою мережевих адаптерiв пiдключаються до магiстралi (шини). Аналогiчним чином до загальної магiстралi пiдключаються й iншi мережевi пристрої. В процесi роботи мережi iнформацiя вiд передаючої робочої станцiї поступає на адаптери всiх робочих станцiй, але сприймається вона тiльки адаптером тiєї робочої станцiї, якiй вона адресована.
     Напрям передачi iнформацiї
     
Робоча станцiя   Робоча станцiя   Робоча станцiя   Робоча станцiя   Робоча станцiя  
 
   
 
Пристрiй  узгодження (термiнатор)
  Шина (магiстраль)
  Пристрiй  узгодження (термiнатор)
Рис.3. Шинна топологiя  мережi. 

      Подiбна  лiнiйна топологiя характеризується простотою органiзацiї i можливiстю пiдключення нових робочих станцiй без додаткового обладнання. Однак наявнiсть загального середовища передачi не дозволяє абонентським системам одночасно передавати iнформацiю.
     Кiльцева мережа (рис.4) характеризується наявнiстю замкнутого однонаправленого каналу передачi даних у виглядi кiльця або петлi. В цьому випадку iнформацiя передається послiдовно мiж адаптерами робочих станцiй до тих пiр, поки не буде прийнята одержувачем i потiм видалена з мережi. Переважно за видалення iнформацiї з мережi вiдповiдає  її вiдправник. Управлiння роботою кiльцевої мережi може здiйснюватися централiзовано з допомогою спецiальної монiторної станцiї, або децентралiзовано за рахунок розподiлу функцiй управлiння мiж всiма робочими станцiями. Недолiком кiльцевої топологiї є те, що вiдмова однiєї ланки кiльця може вивести з ладу всю локальну мережу. З метою пiдвищення надiйностi кiльцевих структур використовують спецiальнi безрозривнi комутатори, якi дозволяють автоматично вiдключати неробочi комп’ютери або окремi сегменти мережi. 

Робоча станцiя
  Робоча станцiя   Робоча станцiя    
 
     
     
     
       

     
Робоча станцiя
  Робоча станцiя     Робоча станцiя  
Рис.4. Кiльцева топологiя  мережi.
     На  рис.5 представлена найбiльш характерна структура кiльцевої мережi з використанням безрозривного комутатора, вихiднi  роз’єми якого є нормально замкнутими, в результатi чого утворюється внутрiшнє кiльце передачi iнформацiї. При пiд’єднаннi нового сегмента в комутаторi розмикається вiдповiдний роз’єм, який пiдключає робочу станцiю до кiльця. Вiдповiдно, при вiдключеннi робочої станцiї вiдповiдний роз’єм комутатора замикається. Це дозволяє в будь-який момент вiдключити або пiдключити будь-яку абонентську систему без порушення цiлiсностi кiльця. 

Робоча
станцiя
  Робоча станцiя
  Робоча станцiя
  Робоча станцiя
  Робоча станцiя
 
 
 
 
 
Комутатор
 
 

Робоча станцiя
  Замкнутi роз’єми
  Робоча станцiя
  Робоча станцiя
Рис.5. Використання комутаторiв  в кiльцевих мережах.
ЛОГIЧНА  ОРГАНIЗАЦIЯ МЕРЕЖI 

           Поряд з фiзичною топологiєю, локальна мережа характеризується логiчною структурою. На рiвнi логiчної структури визначається логiчний канал  передачi iнформацiї, порядок доступу  робочих станцiй до загального середовища передачi i характер взаємодiї комп’ютерiв мiж собою.
     Логiчний канал задає послiдовнiсть передачi iнформацiї робочими станцiями. При цьому логiчна органiзацiя не завжди спiвпадає з топологiєю мережi. Так, показана на рис.5 кiльцева мережа має явно виражену зiркоподiбну топологiю. В рамках локальних мереж розрiзняють лiнiйнi i кiльцевi логiчнi канали. При лiнiйнiй логiчнiй органiзацiї (рис.6) всi вузли локальної мережi зв’язанi мiж собою загальною логiчною шиною. В цьому випадку iнформацiя вiд вузла поступає на загальну логiчну шину, потiм, в залежностi вiд адреси одержувача, поступає на один з вузлiв локальної мережi. Подiбна органiзацiя вiдповiдає лiнiйнiй фiзичнiй структурi, показанiй на рис.3. Це найпростiший вид логiчної органiзацiї мережi, який, як правило, не потребує спецiального управлiння. Подiбне поєднання фiзичної i логiчної структур використовується в широко вiдомих мережах Ethernet. 
 

Вузол №1   Вузол №2   Вузол №3   Вузол №4   Вузол №5
 

 

     
Напрям  передачi iнформацiї
Рис.6. Логiчна лiнiйна  структура.
     При кiльцевiй логiчнiй органiзацiї (рис.7) використовується спецiальна управляюча iнформацiя, наприклад, у виглядi маркера, який послiдовно передається мiж вузлами мережi. При поступленнi маркера вузол отримує можливiсть передавати iнформацiю у фiзичне середовище. Кiльцева логiчна органiзацiя може використовуватися не тiльки в кiльцевiй, але i у лiнiйнiй фiзичнiй структурi локальних мереж. 

Вузол №1
  Вузол №2   Вузол №3   Вузол №4   Вузол №5
 
 


Напрям передачi iнформацiї
Рис.7. Логiчна кiльцева структура.
     На  рис.8 показано варiант реалiзацiї кiльцевої логiчної структури в рамках фiзичної шинної топологiї. Тут управляюча iнформацiя (маркер) передається у вiдповiдностi з логiчним кiльцем, а данi передаються через загальну шину безпосередньо адресату. Як видно з малюнка послiдовнiсть робочих станцiй в логiчному кiльцi може не спiвпадати з їх фiзичними адресами.

  Робоча станцiя  №1   Робоча станцiя  №5   Робоча станцiя  №3   Робоча станцiя  №2   Робоча станцiя  №4  
     

и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.