На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Особливост економчного розвитку спанї: загальна характеристика країни; полтика соцального ринкового господарства, його нвестицйна привабливсть; зовншньоекономчн стосунки, товарна географчна структура експорту мпорту; актуальн проблеми.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 03.01.2011. Сдан: 2011. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


18
Зміст

Вступ
1. Розвиток економіки та її стабілізація
2. Зовнішньо-економічна діяльність
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми
Іспанія - країна Західної Європи. Піднесення Іспанії після Другої світової війни пов'язане із значним розширенням внутрішнього ринку, масовим оновленням і зростанням основного капіталу.
У перше післявоєнне десятиліття економічна політика проводилася під знаком соціального ринкового господарства з метою з'єднати конкуренцію, приватну ініціативу з соціальним прогресом, забезпеченим продуктивністю економіки.
На сучасному етапі розвитку міжнародних відносин, за часів поширення НАТО і ЄС на схід, Іспанія бачиться найбільш перспективним партнером з країн Заходу. Саме тому була вибрана як об'єкт даного дослідження.
Мета даної роботи - виявити особливості економічного розвитку і зовнішньоекономічної діяльності Іспанії. Відповідно до поставленої мети були визначені наступні найважливіші завдання:
- дати загальну характеристику;
- розглянути політику соціального ринкового господарства, що проводиться в Іспанії;
- оцінити інвестиційну привабливість;
- досліджувати особливості зовнішньоекономічних стосунків, товарну і географічну структуру експорту і імпорту, зовнішньоторговельну політику держави;
- виявити актуальні проблеми.
1. Розвиток економіки та її стабілізація

У 20 ст. Іспанія увійшла із слабо розвиненою промисловістю, а в економіці в основному панував іноземний капітал. Це була аграрна країна, що славилася маслинами і оливковим маслом, а також відмінними винами. Промисловість спеціалізувалася в основному на виробництві тканин і обробці металів.
Після другої світової війни Іспанія залишилася в стороні від світової спільноти, як країна з фашистським режимом. З цієї ж причини США не надали країні економічну допомогу (план Маршалла). Країна стала розвивати замкнуту самодостатню економіку. Це спричинило високу міру втручання держави в ринок, введення ввізних мит, фіксований валютний курс, збільшення долі державної власності.
З 1950-х років Іспанія стала перетворюватися з аграрної країни в країну індустріальну. За об'ємом промисловій продукції вона займає п'яте місце в Європі і восьме - в світі.
На початку 1960-х років був прийнятий стабілізаційний план, пізніше відомий як «іспанське диво». З 1960 по 1974 р. економічні показники зростали в середньому на 6,6% в рік. Це було вище, ніж в будь-якої іншої країни світу (за винятком Японії).
Економічне диво сталося в період найвищого підйому західних країн і мало зовнішнє походження. Три чинники забезпечили ривок іспанської економіки:
Зарубіжні інвестиції. Як тільки були зняті обмеження держави для інвесторів, США і ФРН стали основними джерелами інвестицій;
Туризм. Підйом національних економік розвинених країн Заходу привів до зростання рівня доходів. Збільшилося число людей, що мають можливість здійснювати іноземні поїздки. Іспанія, володіючи прекрасними пляжами, теплим кліматом і високим рівнем сервісу стала основним світовим центром туризму;
Грошові перекази емігрантів-робітників. З 1959 по 1974 р. більш за 3-х мільйонів іспанців покинули країну у пошуках роботи. Переважна більшість виїхала до Швейцарії, Західної Німеччини і Франції. Ці робітники-емігранти лише за один 1973 р. перевели додому близько 1 млрд. дол.
Еволюція іспанської економіки за останні десятиліття характеризується прогресуючою відвертістю зовнішньому світу і її повною інтеграцією в міжнародну економіку. Цей процес почався в кінці 50-х років з “Плану лібералізації”, продовжився потім в рамках Переважного Договору з ЄС 1970 років, і важливою формальною кульмінацією став вступ Іспанії до Європейського Співтовариства в 1986 році. Іспанська економіка пережила період швидкого поширення і створення робочих місць за роки, що послідували за нашим вступом в ЄС. В той же час, іспанські виробничі структури піддалися швидкій модернізації перед лицем конкуренції ззовні. Найбільш динамічні підприємства і споживачі виграли від створення цього величезного загальноєвропейського ринку.
Економічний спад, що вибухнув на початку 1990-х років, був частково пов'язаний з дефіцитом платіжного балансу після 1989. Хоча доходи від туризму і понизили цей дефіцит в 1992, особливо завдяки проведенню літніх Олімпійських ігор в Барселоні і усесвітньої виставки «Експо-92» в Севільє, в цьому секторі економіки виявилися ознаки застою. Більшість інвестицій продовжували прямувати в традиційно привілейовані райони (Барселона, Мадрид) в збиток депресивним районам (Астурія). Нееластичний ринок праці продовжував гальмувати спроби скорочення високого рівня безробіття.
Не дивлячись на все це, на початку 90-х років почали з'являтися симптоми економічного перенапруження, що відбилися в інфляції, що намітилася, і погіршенні платіжного балансу. Іспанська економіка пережила наслідки цього у вигляді економічного спаду (у 1993 р. у ВВП відмічено негативне сальдо у розмірі 1,2%), скороченні зайнятості і подальшої девальвації.
У 1994 р. Іспанія знов вступила у фазу відносного відновлення, хоча все ще страждала від наслідків, викликаних швидкоплинною, але інтенсивною економічною депресією. Повне повернення на дорогу економічного розвитку сталося в 1996 році, в значній мірі завдяки ліберальним реформам, проведеним в життя новим Урядом, сформованим після виборів в квітні 1996 року.
У економічному розвитку Іспанії за 1991-1997 рр. чітко просліджуються два різних по тенденціях і результатах періоду. Перший (1991-1993) характеризувався циклічним спадом промисловості виробництва і подальшою глибокою депресією, що охопила практично всі сфери економіки. Після досягнення в 1993 р. нижчої точки господарського спаду економіка Іспанії з 1994 р. увійшла в період стабілізації і розвитку. Пожвавлення, що почалося, до кінця 1995 р. перейшло у фазу підйому, що продовжувалася впродовж всього 1997 р.
Після різкого інвестиційного спаду в 1993 р. середньорічні темпи зростання валових приватних капіталовкладень, перш за все в будівництво, офісне устаткування і комп'ютерну техніку, піднялися до 7%. У зв'язку із зниженням кредитних ставок, у тому числі і у сфері іпотеки, середньорічні темпи зростання будівництва збільшилися за останнє семиріччя на 31%, найдинамічнішим компонентом кредитних ресурсів стали індивідуальні позики на будівництво житла, які послужили вирішальним чинником будівельного буму.
Зростання капіталовкладень проводився зростанням прибутків приватних компаній, чому значною мірою сприяли зростання внутрішнього вжитку, скорочення фінансових витрат і витрат на заробітну плату.
У 1994-1997 рр. середньорічні темпи зростання експорту складали майже 13% проти 5,3% за попередній чотирилітній період. Це з'явилося прямим результатом неодноразової девальвації.
Розширюються зв'язки між нашими країнами в туризмі. За останні роки Іспанію в середньому щорік відвідують понад 120 тис. російських туристів. Доходи Іспанії від туризму складають біля 4% ВВП. Нетто-доходи, що постійно збільшуються, від цієї діяльності разом із зменшенням (у 1,8 рази) торгівельного дефіциту сталі вирішальним чинником різкого скорочення негативного сальдо балансу по поточних операціях, яке за останніх 3 роки жодного разу нс перевищило 1% ВВП.
Офіційні резерви скоротилися з 44.8 млрд. дол. в 1994 р. до 36,8 млрд. в 1997 р. (еквівалент п'ятимісячного об'єму імпорту). Скорочення резервів було б ще більшим, якби уряд не збільшив їх за рахунок короткострокових зовнішніх позик, аби профінансувати бюджетний дефіцит.
Економічний підйом сприяв збільшенню темпів зростання зайнятості населення і скороченню безробіття з 24,6% в кінці
Больові точки економіки Іспанії в 90-х роках - незбалансованість державного бюджету, інфляція і структурне безробіття, показники яких почали зростати з середини 70-х років. Тому в даний період основною метою бюджетної політики іспанського уряду було скорочення бюджетного дефіциту до критеріїв, встановлених Маастрихтськими угодами.
Для цього треба б збільшити прибуткову частину бюджету без вживання яких-небудь спеціальних екстремальних заходів, скоротити різко збільшені поточні витрати, ввести систему моніторингу державних витрат, проводити адекватну грошово-кредитну політику
Одна з головних заслуг уряду - поетапне проведення найглибшої за всю історію країни податкової реформи з метою справедливішого розподілу податкового тягаря, демократизації, модернізації і адаптації системи оподаткування до вимог і нормативів ЄС. Реформа, зокрема, передбачала введення податку на власність і спадок; прогресивної шкали оподаткування з доходів фізичних осіб; податку на додану вартість замість безлічі інших видів податків і поборів; модернізацію системи соціального страхування, а головне створення ефективнішої системи збору податків, фіскальної інспекції. що передбачала виключно жорсткі штрафні санкції до неплатників податків (аж до 6-річного тюремного висновку. Це дозволило за порівняно короткий проміжок часу забезпечити найвищий в ЄС приріст податкових вступів в казну. У 1991-1997 рр. їх доля у ВВП складала в середньому близько 40% проти 30% в 1980 р.
В даний час основний об'єм бюджетних вступів дають податок на прибуток компаній (що становить 35%), прибутковий податок з фізичних осіб (для резидентів він складає від 2 до 25%) і податок на додану вартість (з 1966 р. - 15%), тобто податки, що фінансують систему соціального страхування. У Іспанії ставу цього податку для тих, що працюють рівна 6%. Додатково до цього, як і в більшості інших європейських країн, податки до фонду соціального страхування зобов'язані платити і підприємства. Зазвичай вони обчислюються у розмірі 22% загальної суми виплаченої заробітної плати.
Оскільки вже на початок 90-х років реформування податкової системи привело до значної фіскальної консолідації, перспективу подальшого зростання прибуткової частини бюджету уряд пов'язував не із збільшенням ставок оподаткування, а перш за все з активним заохоченням економічної діяльності за допомогою інвестиційних пільг і кредитів економічної діяльності і появою нових платників (фізичних і юридичних осіб) податків унаслідок природного зростання населення, створення нових підприємств і фірм, а також доходів від приватизації підприємств держсектора.
Пріоритетний напрям бюджетної політики в 1991-1997 рр. - суворий урядовий контроль за витратною частиною бюджету, а за останні три роки - значне (майже на 1%) скорочення поточних витрат, різко збільшених за 1991-1993 рр.
Протягом 1997 і 1998 років вже можна говорити про нову модель економічного зростання, яка дозволила зробити сумісними відновлення економіки з істотними досягненнями в контролі над основними дисбалансами в економічній системі. У 1998 р. економічне зростання досягло 3,8%, практично перевищивши на один відсоток середній показник для крупних європейських держав.
Таблиця 1
ВНП на душу населення в 1998 і 1999 рр.
1998
1999
ВНП (в млн. дол. США).
555 244
551 560
ВВП (в млн. дол. США).
553 230
562 245
ВНП на душу населення (в дол. США)
14 100
14 000
У 1998 р. остаточно оформилася ця модель зростання і відновлення економіки: по офіційних прогнозах зростання ВВП складе 3,8%, а дефіцит бюджету буде на рівні 1,9% (менше, ніж передбачено Програмою Конвергенції).
Таблиця 2
Зростання ВВП країни в 1990 - 1996 рр. (у відсотках від ВВП у відсотках до попереднього року)
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
ВВП
3,7
2,3
0,7
-1,2
2,2
2,7
2,3
Сільське господарство і рибальство
3,1
-0,3
-1,4
-0,4
-10,1
13,2
25,7
Промисловість
3,8
1,7
-1,2
-3,7
3,9
5,2
-0,7
Будівництво
10,2
3,0
-5,4
-5,5
1,6
6,7
-3,2
Послуги
4,0
2,7
2,1
0,8
2,2
2,7
2,9
Ринкові
3,1
2,1
1,8
0,9
2,9
2,9
3,4
Неринкові
6,8
4,8
3,0
0,8
0,3
2,1
1,2
Економічна політика, що проводиться, покоїться на двох основних опорах. З одного боку, це формування бюджету, в основі якого скорочення дефіциту, що досягається за рахунок суворого контролю за витратною його частиною; з іншої - амбітна програма лібералізації економіки і приватизація, що має головною метою зробити економіку країни більш конкурентоздатною і додати динамізм приватному сектору.
2. Зовнішньо-економічна діяльність

Основні зовнішньоторговельні партнери: країни ЄС, США, країни Близького Сходу, Латинська Америка. Торгівля з країнами Східної Європи, включаючи Росію, не перевищувала 3% загального товарообігу Іспанії.
Таблиця 3
Основні країни-партнери по експорту, 2009р.

Країна
Доля від експорту, %
1
Франція
19,6
2
Німеччина
11,8
3
Португалія
9,9
4
Великобританія
9
5
Італія
9
6
США
4,4
7
Латинська Америка
4
Зовнішня торгівля и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.