На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Основн стадї обороту коштв та їх сутнсть. Мета та методика аналзу обороту коштв у експортних операцях. Форми прояву ефекту зовншньоекономчний операцй та їх основн характеристики. Валютна ефективнсть експорту та мпорту, їх взаємозалежнсть.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 07.06.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Реферат
Аналіз оборотності коштів та ефективності експортно-імпортних операцій в зовнішньоекономічній діяльності
Вивчення коштів належить до основних задач економічного аналізу. Достатньо сказати, що за рахунок прискорення оборотності коштів, зайнятих у зовнішній торгівлі України, лише за один день із зовнішньоторгового обороту країни можна вивільнити сотні мільйонів гривень.
Оборот коштів поділяється на дві основні стадії: оборот коштів, вкладених у товари та оборот коштів у розрахунках.
Оборот коштів у товарах починається з моменту переходу товаросупровідних документів від постачальника до підприємства (тобто, фактично, з моменту поставки товару на облік) і закінчується випискою рахунку за товар іноземному покупцеві (у зв'язку із чим товар списується з обліку на реалізацію), після чого оборот коштів продовжується у сфері рахунків. Оплата покупцем рахунку підприємства та поступлення грошей за товар у банк підприємства означає завершення обороту коштів з експорту. Крім того, існують проміжні стадії обороту, однак їх вплив внаслідок їх невеликої питомої ваги у загальному обсязі коштів на оборот у цілому є незначним.
Оборот коштів у експортних операціях, який розраховується не як окремий акт, а як процес, що періодично поновлюється, називається оборотом (або оборотністю).
Мета аналізу обороту коштів у експортних операціях - встановлення факторів, які викликають зміни величини вкладів у експортні операції підприємства, а також виявлення можливостей вивільнення коштів із зовнішньоторгового оберту.
Нижче приводиться методика аналізу обороту коштів. Для вивчення обороту розраховують коефіцієнт швидкості обороту, який вказує на середню тривалість одного обороту коштів з експорту, або, іншими словами, середню тривалість експортної операції. Розрахунок цього коефіцієнта виконується за формулою:
де С3екс - середній залишок коштів з експорту, гр. од.; Д - кількість днів у звітному періоді; Секс - собівартість реалізованих товарів на зовнішньому ринку за звітний період, гр. од.
Показник середнього залишку (СЗ) характеризує суму коштів, яку в середньому вкладає підприємство в експортні операції протягом одного обороту у звітному періоді. При цьому слід мати на увазі, що вкладення в експортні операції поділяються за часом оберту на два види: кошти із швидкістю оберту до року і кошти, оборот яких триває більше року. До другого виду належать довгострокова заборгованість іноземних покупців за комерційним кредитом. Для розрахунку за звітний рік середнього залишку коштів і середньої швидкості оберту таку заборгованість покупців не слід враховувати. Однак для повної характеристики вкладень коштів у експортні операції підприємства слід розрахувати два середніх залишки: залишок, що включає всі вкладення в експортні операції, та залишок коштів без довгострокової заборгованості за комерційними кредитами.
Середній залишок коштів за будь-який період розраховується за формулою середньої хронологічної для моментних рядів:
де Зок - залишки коштів на окремі дати, гр. од.; n - кількість доданків у чисельнику.
Аналіз обороту коштів у імпортних операціях проводиться тими ж методами, що і з експорту товарів. За аналогічними формулами позначаються середній обсяг вкладень (або середні залишки коштів) в імпортні операції, швидкість оберту коштів з імпорту товарів, вплив різних факторів на зміну величини середнього обсягу вкладень.
Тривалість оберту коштів у товарах залежить від умов і місця реалізації, близькості постачальника-відправника до вихідного пункту товару з України, способу організації перевезень товарів, організації обороту документів, структури товарних запасів. Слід розглядати вказані фактори з точки зору їх впливу на оборотність і на розмір коштів у експортних товарах.
Очевидно, що реалізація товарів із складів за кордоном відволікає кошти підприємства на більш тривалий термін, оскільки потрібен час на перевезення товару до складу за кордоном та його зберігання на складі до продажу. Нагромадження товарів у межах України (у портах та на складах) до їх продажу іноземним покупцям також подовжить середній термін зберігання товарів і тим самим негативно позначиться на оборотності коштів. Зміна товарної структури також впливає на швидкість обороту. Так, підвищення питомої ваги товарів з більшими термінами зберігання на складі гальмує оборотність всієї групи товарів загалом, і навпаки.
Із метою прискорення оборотності коштів і скорочення транспортних витрат доцільно при можливості вибору відправляти товар на експорт з місць, які розташовані ближче до кордонів.
Великий вплив на тривалість обороту можуть здійснити спосіб і організація перевезення товарів. Так, відправлення товарів безпосередньо покупцям міжнародним залізничним вантажним сполученням по одному транспортному документу значно пришвидшує оборотність коштів, порівняно із тими випадками, коли товари слідують до кордону України з наступним переоформленням транспортних документів у прикордонному пункті. Під час морських перевезень найбільш раціонально перевантажувати товари з вагонів безпосередньо на пароплавах, обминаючи склад порту. Якщо товари вивантажуються у портах для нагромадження з метою подальшого завантаження пароплава або для комплектації, то необхідно скорочувати термін їх зберігання.
Організація чіткого обороту документів може суттєво скоротити тривалість обороту коштів, особливо під час морських перевезень і залізничних перевезень до кордону України з переоформленням накладних у прикордонному пункті.
Для більш чіткого уявлення про оборотність товарів доцільно розрахувати окремо оборотність товарів, реалізованих в Україні та за кордоном, товарів, які перевозяться морським, залізничним та автомобільним транспортом, товарів відвантажених, але не відфактурованих.
Зміна часу знаходження товарів на різноманітних стадіях оберту викликає відповідне залучення або вивільнення коштів з обороту на цих стадіях. У зв'язку із цим слід визначити не лише розмір додатково закріплених або вивільнених з обороту на цих стадіях коштів, але й вияснити, під впливом яких саме факторів це відбулось.
На тривалість цієї частини обороту впливають форми і порядок розрахунків і платежів з іноземними покупцями. Так, для розрахунків шляхом інкасо з негайною оплатою з моменту виписки рахунку покупцю до його оплати в банку потрібно лише 1-2 дні. З інших форм розрахунків надають перевагу акредитивній формі, особливо, якщо акредитив відкрито у країні продавця. Розрахунки по звичайному інкасо тривають довше. Але довше за все оборотність коштів для продажу товарів за готівку затримується при розрахунках за відкритим рахунком, які частіше за все призводять до виникнення простроченої заборгованості.
Аналізуючи оборот коштів у розрахунках, виявляють доцільність і можливість застосування тієї чи іншої форми розрахунків із врахуванням конкретних країн і фірм, з'ясовують причини зміни тривалості розрахунків з іноземними покупцями за окремими країнами і фірмами, вивчають стан розрахунків з іноземними покупцями на останню звітну дату. При цьому особливо ретельно вивчають причини виникнення заборгованості іноземних покупців.
Інтереси українських підприємств, які здійснюють ЗЕО, дуже різноманітні: одного боку, державна зовнішньоекономічна політика покликана стимулювати насичення внутрішнього ринку необхідними товарами, прискорення НТП, підвищенні кваліфікації керівників та фахівців, залучення в економіку додаткових матеріальним та фінансових ресурсів, розширення експортного потенціалу, структурну перебудов національної економіки. З іншого боку, окремі підприємства можуть добиватися реалізації власних цілей: підвищення економічної ефективності виробництва, залучення іноземної технології та комерційної реалізації власних науково-технічних досягнень, гарантованості надійного матеріально-технічного забезпечення.
Такі цілі різні у різних галузях. У машинобудуванні, зокрема, важливою метою є ефективне науково-технічне, виробниче та збутове кооперування і на цій основі - підвищення конкурентоспроможності продукції, доведення її до вимог світового ринку. Посередницькі організації приділяють головну увагу одержанню власне економічного (зовнішньоторгового) ефекту.
Різноманітність форм ЗЕД та інтересів учасників зумовили множинність напрямків, за якими може бути досягнутий ефект у найближчому чи віддаленому майбутньому. При оцінці конкретних ЗЕО слід враховувати усі можливі прояви ефект, для чого необхідно чітко уявляти їх природу та особливості, які впливають на методи та послідовність розрахунків.
Виділяють 6 основних форм прояву ефекту ЗЕО:
1. Зовнішньоторговельний ефект.
2. Науково-технічний ефект.
3. Ефект спеціалізації та кооперування.
4. Ефект виграшу у часі.
5. Ефект подолання дефіциту ресурсів.
6. Ефект збереження ресурсів на майбутнє.
Зовнішньоторговельний ефект
Вперше пояснити джерело переваг (ефект) зовнішньої торгівлі намагався А.Сміт у рамках теорії абсолютних переваг. Суть теорії абсолютних переваг: країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництв яких вони мають абсолютну перевагу), та імпортують ті товари, які продукуються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна переваг; належить їх торговим партнерам). Більше того, виробництво даного товару в одній з країн може виявитись просто неможливим через об'єктивні причини.
Теорію абсолютних переваг А. Сміта розвинув Давид Рікардо, довівши, ще абсолютні переваги є лише частковим випадком загального правила. Він показав, що торгівля вигідна кожній з двох країн, навіть якщо одна з них має абсолютні переваги виробництві обох товарів. У теорії порівняльних переваг додатково використовується поняття альтернативних витрат, які являють собою просте порівняння цін одиниць двох товарів на внутрішньому ринку, виражених через кількість робочого часу витраченого на їх виробництво.
Суть теорії порівняльних переваг: якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій.
А.Сміт та Д.Рікардо пояснювали міжнародну торгівлю існуванням абсолютних та порівняльних переваг у виробництві товарів, а головним фактором, що впливає на виробництво товарів, вони вважали працю. Ціна товару, на їхню думку, залежала тільки від трудових витрат, тобто вони дотримувались трудової теорії вартості.
Шведські економісти-неокласики Елі Хекшер та Бертіл Олін розробили теорію співвідношення факторів виробництва (теорію Хекшера-Оліна), в якій вони, не відкидаючи трудової теорії вартості, доповнили її думкою про те, що у створенні вартості беруть участь, крім праці, також і інші фактори виробництва, такі як земля та капітал. Зміст теорії Хекшера-Оліна полягає ось у чому: країни експортують продукти інтенсивного використання надлишкових факторів та імпортують продукти інтенсивного використання дефіцитних для них факторів. Таким чином, наприклад, країнам з надлишком робочої сили вигідніше продукувати та експортувати трудомісткі товари.
У 1953 р. В. Леонтьєв, а потім і його послідовники піддали тестуванню висновок теорії Хекшера-Оліна про те, що країни експортують товари, у виробництві яких інтенсивно використовуються надлишкові і тому більш дешеві для них фактори виробництва, і імпортують товари, у виробництві яких ці фактори використовуються менш інтенсивно. Провівши розрахунки на кількох часових горизонтах та для кількох країн, вони отримали статистичні результати, які не узгоджувалися з теорією Хекшера-Оліна. Це явище отримало назву "Парадокс Леонтьєва": теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна не підтверджується на практиці: трудонасичені країни експортують капіталомістку продукцію, тоді як капіталонасичені - трудомістку. Пояснення парадоксу дається у рамках неотехнологічних теорій зовнішньої торгівлі, які пояснюють її природу впливом ще одного фактору - НТП.
На практиці побудова системи показників ефекту експорту та імпорту базується на передумовах теорії порівняльних переваг Д.Рікардо, а вплив науково-технічного фактору оцінюється здебільшого окремо, що дозволяє говорити про самостійний науково-технічний ефект міжнародного поділу праці.
Отже, власне зовнішньоторговий ефект враховує міжкраїнні відмінності двох типів:
§ відмінності в умовах виробництва певного товару, які виявляються у кінцевому підсумку у різному рівні витрат виробництва;
§ відмінність структури цін, що призводить до того, що рівень ціни на даний товар неоднаково наближується до середнього світового рівня.
Науково-технічний ефект
Найважливішим фактором конкурентоспроможності багатьох видів промислової продукції є високий технічний рівень, тому виділення науково-технічного ефекту як окремої складової ефекту ЗЕД є дуже суттєвим. Значення технологічного компоненту у міжнародних економічних відносинах постійно зростає. З іншого боку, сам науково-технічний розвиток української економіки зазнає дедалі більшого впливу з боку зовнішньоекономічної діяльності підприємств та організацій.
На рівні підприємств поряд із власне економічним результатом експорту або імпорту науково-технічних досягнень необхідно враховувати також побічні (емерджентні або резонансні) ефекти, хоча останні дуже важко піддаються формалізації і мають, як правило, стратегічний характер. Дослідження фахівців дозволили виділити основні напрямки реалізації таких ефектів, серед яких важливе місце посідають такі з них:
1. М и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.