Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Лекции Органзаця економчного аналзу на пдприємств

Информация:

Тип работы: Лекции. Добавлен: 03.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 4. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


      Тема  1. Організація економічного аналізу на підприємстві
      1.1. Методичні вказівки  до вивчення теми
      Кожна наука має свій предмет вивчення, тобто коло питань, що вивчаються тією чи іншою наукою. нема предмета дослідження  – нема і науки. тому визначення предмета має принципове значення для обґрунтування самостійності і відокремленості тієї чи іншої галузі знань.
      Один  і той же об’єкт може розглядатися різними науками. Так, господарська діяльність являється об’єктом дослідження  багатьох наук: економічної теорії, макро- і мікроекономіки, управління, організації і планування, статистики, бухгалтерського обліку, економічного аналізу і т. ін. Однак кожна з них находить в ній специфічні сторони чи відносини. Тому предметом тієї чи іншої науки слід вважати те специфічне, що дозволяє відрізняти її серед кількості других наук.
       Що  являється предметом економічного аналізу? Слід замітити, що в сучасній економічній літературі нема єдиного  трактування  предмета економічного аналізу, можна зустріти  десятки  самих різних його формулювань.
       З відомою умовністю усі визначення предмета можна згрупувати в слідуючи групи:
    господарська діяльність;
    господарські процеси і явища;
    економіка підприємств і господарських об’єднань;
    інформаційні потоки;
    причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів.
         Критично оцінюючи ці групи  чи ознаки, слід відразу ж відкинути  інформаційні потоки, бо їх аналіз  є розрахунком цифр для одержання  нових цифр без конкретної  мети пошуку, без виділення суттєвого,  щоб розкривало предмет науки.  Крім того, інформаційні потоки є об’єктом вивчення економічної кібернетики, інформатики, статистики.
       Термін  “економіка” у перекладі з  грецької означає “управління господарством”. Зміст цього поняття трактується  досить широко, і як сукупність виробничих відносин, що є базисом суспільства, і як народне господарство країни або його частина, що включає відповідні галузі та види виробництва, і як галузь науки, що вивчає виробничі відносини або їх специфічні аспекти і т.ін.
       Розпливчатою  є ознака “господарські процеси  і явища”. Тому найбільш повним і об’єктивним є визначення, де предметом економічного аналізу є господарська діяльність підприємств. У господарській діяльності підприємства відбувається багато різноякісних процесів суспільного виробництва і відтворення, які переплітаються та взаємо зумовлюють один одного. Це і суто технічні процеси, пов’язані з оснащенням його матеріально - технічної бази, конструкторською і технологічною підготовкою виробництва, використанням матеріальних і трудових ресурсів, збутом продукції тощо; це звичайно, і економічні процеси, пов’язані з формуванням фінансових ресурсів підприємств, їх розміщенням у активи, розподілом накопичень, забезпеченням платоспроможності підприємства тощо; це, нарешті, соціальні процеси, тобто процеси життєдіяльності трудового колективу (поліпшення умов праці, відпочинку і побуту трудящих, створення сприятливого мікроклімату в колективі, інші складові дії так званого людського фактора).
       Отже, господарська діяльність – це досить складний об’єкт управління, який вивчається багатьма науками. Однак звісно, що господарська діяльність характеризується системою показників, які є результатом дії причинно-наслідкових зв’язків і взаємовідношень.
       Таким чином, на наш погляд, ближче до істини в визначені предмета остання  група – причинно-наслідкові зв’язки. І ось чому. При розгляді усіх других визначень можна замітити, що аналіз вивчає не саму господарську діяльність як технологічний, організаційний процес, а економічні результати господарювання як слідство економічних процесів. Тому в цих визначеннях спостерігається ідентифікація предмета економічного аналізу з його об’єктами, не знайдений  вододіл аналізу з другими науками, які вивчають господарську діяльність підприємства чи господарські процеси. Нарешті, розглянуті визначення не містять того специфічного, що дозволяє відрізнити економічний аналіз від других наук.
       Щоб виділити в об’єктах дослідження  ту частину чи ті відношення, які  відносяться тільки до аналізу, треба  виходити із наступного.
         Результати господарської діяльності  висловлюються системою різних показників, які плануються, облічуються і аналізуються. Однак результати як слідство процесів не являються предметом економічного аналізу, а об’єктами.
       Предметом ж економічного аналізу є причини  виникнення і зміни результатів  господарської діяльності.
         Розкрив і пізнав причинно-наслідкові  зв’язки в господарській діяльності  підприємств можна дати правильну  оцінку досягнутим результатам,  перелічити за рахунок чого  вони змінились, виявити резерви  підвищення ефективності виробництва,  зробити обґрунтування будь-якого управлінського рішення.
       Таким чином, предметом економічного аналізу  є причинно-наслідкові зв’язки економічних  явищ і процесів.
       На  відміну від предмета об’єкти  аналізу – це насамперед результати господарської діяльності. Наприклад, до об’єктів економічного аналізу відносяться виробництво і реалізація продукції, її собівартість, використання матеріальних і фінансових ресурсів, фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства і т. ін.
       Опанування  наукою вимагає усвідомлення її суті та змісту. Суть економічного аналізу обумовлена об’єктивною потребою організації господарювання відповідно з вимогами економічних законів ринку.
       Суть  економічного аналізу проявляється в його принципах, функціях, ролі в  управлінні та його задачах.
       З вимог до управління економікою витікають  слідуючи принципи аналізу: науковість; системність; комплексність; об’єктивність; точність; достовірність; діючість; оперативність; демократизм; ефективність і т.ін.
       Ними  треба керуватися при проведенні аналізу господарської діяльності на будь-якому рівні.
       Коротко зупинимося на важливіших принципах  аналізу.
       1. Науковість – аналіз повинен  мати науковий характер, тобто  базуватися на положеннях діалектичної  теорії пізнання, ураховувати вимоги  економічних законів розвитку виробництва, використовувати найновіші методи економічних досліджень і т. ін.
       2. Системність – кожний  об’єкт, що вивчається, розглядається як  складна динамічна система, яка  складається з ряду елементів,  котрі визначеним способом зв’язані  між собою і зовнішнім середовищем. Вивчення кожного об’єкту повинно здійснюватися з урахуванням всіх внутрішніх і зовнішніх зв’язків, взаємозалежності і взаємопідпорядкованості його окремих елементів.
       3. Комплексність – дослідження  потребує охоплення усіх сторін  і ланок діяльності, всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства.
       4. Достовірність, точність – аналіз  повинен базуватися на достовірній,  перевіреній інформації, яка реально  відображає об’єктивну дійсність,  а висновки його повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками.
       5. Конкретність і діючість -  аналітичні  розрахунки можуть оставатися  “грою в цифри”, якщо вони  ведуться без конкретного напрямку, в відриві від потреб управління.
         Конкретність  аналізу безпосередньо  зв’язана з його діючістю. Якщо результати аналізу не забезпечують матеріалу для прийняття управлінських рішень, направлених на поліпшення роботи, то такий аналіз не досягне кінцевої цілі і, отже, не має практичного смислу.
       6. Оперативність означає уміння  швидко і чітко проводити аналіз, приймати управлінські рішення і запроваджувати їх в життя. Оперативність аналізу полягає в своєчасному виявленні і попередженні причин відхилень від плану і знаходження шляхів усунення негативно діючих факторів.
       7. Динамічність – цей принцип потребує, щоб усі об’єкти вивчались в їх взаємозв’язку в динаміці. Це дозволяє виявити закономірності змін які відбуваються.
       8. Об’єктивність – недостатня  об’єктивність результатів аналізу  може привести до прийняття  рішень, які потягнуть за собою втрати, збитки в використанні ресурсів відповідного об’єкту, що управляється.
       9. Ефективність – витрати на  проведення аналізу повинні давати  багаторазовий ефект.
       Економічний аналіз виконує основні і спеціальні функції.
       Основні функції характеризують суттєвість економічного аналізу як науки – системи знань, їх відтворення і практичну сторону упровадження цих знань в практику господарювання.
       До  основних функцій відносяться такі:
    безперервний процес виробки знань, удосконалення методології аналізу шляхом узагальнення практичного досвіду і знань;
    використання системи знань для дослідження економіки, вивчення її закономірностей і удосконалення управління.
       З основних функцій випливають спеціальні:
    економічне обґрунтування прогнозів, перспективних, поточних планів і конкретних управлінських рішень;
    активний вплив на процеси виконання поточних планів, прийнятих конкретних управлінських рішень і виявлення поточних резервів;
    наукове вивчення і глибока оцінка процесів розвитку економіки на всіх рівнях, її ефективності, раціональності використання ресурсів, виявлення факторів і резервів її зросту.
       Філософська категорія змісту – це впорядкована сукупність частин (елементів) цілого предмета або явища. Зміст пов’язується з формою, яка є способом  існування, вираження внутрішньої організації змісту.
       Зміст економічного аналізу як науки складається  із специфічних і відповідних  частин (елементів), які дають змогу  розкрити його суть, а саме:
       -  формулювання конкретного завдання  аналізу певного об’єкту;
       - об’єктивна оцінка результатів діяльності підприємства, його конкурентноздатності;
       - дослідження причинно-наслідкових  зв’язків об’єкта і моделювання  його факторної системи;
       - вивчення характеру існуючих  причинно-наслідкових зв’язків  і підбір прийомів їх кількісного  виразу;
       - обґрунтування напряму і обчислення величин впливу факторів на результативний показник;
       - вияснення умов, що породжують  і сприяють або ж стримують  дію факторів;
       - розробка варіантів поширення  дії позитивних і нейтралізації  негативних факторів;
    конкретизація висновків, пропозицій, рекомендацій.
Безперечно, що серед цих складових частин головна  роль належить першій – формулюванню завдання аналізу.
       Важливою  складовою частиною економічного аналізу  є установлення причинно-наслідкових  зв’язків, відбір факторів. Це пов’язано з певними труднощами, оскільки об’єкти характеризуються складними і численними зв’язками. Відповідно є велика кількість факторів, з яких треба чітко виділити об’єктивні і суб’єктивні, залежні і незалежні від діяльності колективу.
       Важливим  елементом змісту економічного аналізу є з’ясування умов, що породжують і сприяють впливу факторів.
       В принципі регульовані умови, що позитивно  впливають на розвиток факторів, мають  бути закріплені, а ті, що впливають  негативно – усунені або нейтралізовані. Відповідно посилиться або послабиться чи зовсім зникне вплив факторів на результативний показник.
       Уточнивши   зміст економічного аналізу, можна  дати його визначення як конкретної функціональної науки.
       Таким чином, змістом економічного аналізу  є глибоке і комплексне дослідження всіх сторін діяльності підприємств з використанням відповідних джерел інформації, визначення, вивчення і вимір факторів, причин та резервів, оцінка роботи, узагальнення результатів аналізу.
 Суттєвість  і зміст економічного аналізу визначають його завдання:
      -  підвищення науково-економічного  обґрунтування бізнес-планів і  нормативів;
      - об’єктивна оцінка роботи підприємства, підрозділів, окремих виконавців  з точки зору контролю за  виконанням ними планів, договірних  зобов’язань;
       - виявлення впливу факторів і  різних причин на відхилення  проти завдань, зобов’язань і  даних за попередні роки.
       - виявлення і організація використання  резервів підвищення ефективності  виробництва, підготовка відповідних  управлінських рішень для їх  реалізації;
       - вивчення новацій і сприяння  їх поширенню, аналіз ефективності  новацій за конкретних умов  даного підрозділу чи регіону;
       - обґрунтування та іспит оптимальності  управлінських рішень;
       - оцінка реальності та напруженості  планових завдань, договірних  зобов’язань, квот і розробка на цій основі прогнозів, які як правило, не виходять на можливість обґрунтувати планові завдання, оцінити майбутні доходи, потреби;
       - дослідження конкурентноздатності  підприємства і кон’юнктури ринку. 
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.