На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


доклад Звт з практики

Информация:

Тип работы: доклад. Добавлен: 04.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 11. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


План 

ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Характеристика гірничо-добувної промисловості України.............4
РОЗДІЛ 2. Характеристика відкритого акціонерного товариства
„Південний  гірничо-збагачувальний комбінат”..................................................................................................................9
      2.1. Історія розвитку......................................................................................9
      2.2. Характеристика та якість продукції...................................................14
      2.3. Виробничий процес..............................................................................17
      2.4. Індивідуальне завдання........................................................................21
РОЗДІЛ 3. Аналіз та стан менеджменту на підприємстві.................................26
ВИСНОВОК...........................................................................................................31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................32
ДОДАТКИ..............................................................................................................33  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ
    В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщується до основної ланки всієї економіки – підприємства. Саме на цьому рівні створюється потрібна суспільству продукція та надаються необхідні послуги. На підприємстві зосередженні висококваліфіковані кадри, на ньому вирішується питання економічного витрачання ресурсів, застосування високопродуктивної техніки та технології, розробляються бізнес-плани, використовується маркетинг, здійснюється ефективне управління – менеджмент.
    Все це потребує глибоких економічних знань. В умовах ринкової економіки виживе лише те підприємство, яке найбільш розумно й компетентно визначить потреби ринку, створить і організує виробництво продукції, яка користується попитом, а також забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.
    Метою практики є з’ясування питань пов’язаних з організацією робіт в конкретних виробничих умовах окремих дільниць.
    Завдання  практики полягає у відвідуванні кар’єру і аглофабрики та з’ясуванні принципів їх роботи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  1
Характеристика  гірничо-добувної промисловості України
     Україна входить в число провідних  мінерально-сировинних держав світу. Поєднання  різновікових структурних елементів, що сформувалися внаслідок вияву  всіх властивих становленню земної кори процесів, обумовило широкий діапазон корисних копалин, що складають мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0,4% земної суші і де проживає 0,8% населення планети, має в своїх надрах 5% мінерально-сировинного потенціалу світу. В Україні за даними Геоінформу розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин. З них 7807 родовищ та 94 види корисних копалин мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. Найбільше економічне значення мають кам’яне вугілля, нафта і газ, залізні і марганцеві руди, самородна сірка, кам'яна і калійна солі, нерудні буд. матеріали, мінеральні води. Їх родовища знаходяться у різних геологічних регіонах України. За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає РФ, США, Великобританію, Францію, ФРН, Канаду та інші. Зокрема, за запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна в кінці ХХ ст. займала провідне місце серед країн СНД, Європи і світу.
     Україна має потужний гірничодобувний потенціал і займає одне з провідних місць серед європейських країн з видобутку залізних і марганцевих руд, кам’яного і бурого вугілля, руд кольорових і рідкісних металів, самородної сірки, кам’яної та калійної солей, виробництву феромарганцю і глинозему. Видобувають також нафту і газ, індустріальні мінерали – доломіт, каолін, графіт, кварц та інші. Економіка України забезпечена вже розвіданими геологічними запасами на 20-30 років наперед.
    В Україні у великих обсягах  ведеться видобуток кам'яного вугілля (2% від світового видобутку), залізних (4 %) і марганцевих (10%) руд, урану, титану, цирконію, германію, графіту (4%), каоліну (18%), брому, вохри, нерудної металургійної сировини (кварцити, флюсові вапняки і доломити), хімічної сировини (самородна сірка, кам'яні і калійні сульфатні солі), облицювального каменю (граніти, габро, лабрадорити і ін.), скляного піску. В значній кількості видобувають з надр вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цементну сировину, карбонатну сировину для хімічної і харчової промисловості, тугоплавкі і вогнетривкі глини, сировину для будівельних матеріалів, йод, бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінні і виробні камені, п'єзокварц і ін. У відносно невеликих обсягах видобувають також нікелеві руди, золото, скандій, гафній, янтар, цеоліти. Іде переоцінка запасів ртуті, що видобувалася раніше в значних обсягах. В різному ступені розвідані і підготовлені до експлуатації родовища хрому, свинцю, цинку, міді, молібдену, золота, берилію, літію, танталу, ніобію, скандію, ітрію, рідкісних земель, алмазів, металів платинової групи, плавкового шпату, фосфоритів, апатиту, горючих сланців, бішофіту і ін.
    Запаси  корисних копалин та виробничі потужності України дають можливість забезпечити  себе та експортувати: залізо, марганець, титан, цирконій, графіт, каолін, самородну сірку, бентонітові та вогнетривкі глини, калійну та кухонну сіль, флюсову сировину, декоративно-облицювальні матеріали. Власний видобуток паливно-енергетичної сировини (нафти, газу, окремих сортів коксівного вугілля) на початку ХХІ ст. не задовольняє внутр. потреби країни. В Україну імпортуються: нафта, газ, глинозем, кольорові, рідкісні, рідкісноземельні метали, плавиковий шпат та ін. В країні постійно збільшується видобуток нафти і газу, буд. матеріалів, дорогоцінного каміння та ін. корисних копалин У 2000 р. в Україні перероблено 9,1 млн. т. нафти.
    Залізорудна промисловість в країні в кінці ХХ ст. добувалося 13,5% від обсягу світового видобутку залізної руди. Всього в кінці ХХ ст. (1997-98 рр.) працювало 18 шахт і 11 кар’єрів. Основна продукція гірничодобувних підприємств: багаті руди (Fe 54-61%), концентрат (Fe 63,8-66%), залізорудні обкотиші і агломерат. Річний видобуток руди в Україні сягав у 1997 - 115 млн. т., у 2000 р. – 55,9 млн. т, у 2001 – 54.66 млн. т. Виробництво Fe-концентрату в 2001 складало 42,29 млн. т., котунів (обкотишів) – 11,99 млн. т і знижувалося. Виробництво агломерату – 10,92 млн. т і зростало.
    Розробляються родовища в Полтавській, Дніпропетровській  і Запорізькій областях. Основним промисловим типом є багаті мартитові руди в залізистих кварцитах, а також гематитові руди і бурі залізняки. Як правило, в металургійне виробництво вони поступають без збагачення, незначну частину піддають магнітній сепарації. Приблизно 75% залізняку добувається відкритим способом і біля 25% – підземним.
    Україна займає 7-е місце в світі за виробництвом сталі – 33,1 млн. т сталі в 2001 (+5.4% до 2000). Стальна індустрія сильно залежить від експорту. У 2001 р. експорт становив 28,7 млн. т сталі (87% видобутку руди). Експорт металу забезпечує 47% надходжень іноземної валюти для країни. Станом на 2000 р. частка України у світовому виробництві заліза складала 4%. Запасів залізних руд в країні вистачає на сотні років видобутку і переробки.
    Основним  районом залізорудної промисловості є Криворізький залізорудний басейн, який дає понад 90 % видобутку залізної руди. Промисловий комплекс Криворіжжя станом на початок ХХІ ст. може добувати на рік понад 190 млн. т сирих руд і отримувати з них біля 70 млн. т товарної продукції. Розробляються як багаті залізні руди, так і бідні магнетитові кварцити, бурі оолітові залізняки. Видобуток ведеться підземним і відкритим способами. Багаті руди добувають на 16 шахтах ВО “Кривбасруда", на ш. “Центральна" Інгулецького ГЗК і ш. “Експлуатаційна" Запорізького залізорудного комбінату. Роботи ведуться на глиб. 1000-1300 м, відпрацьовуються майже 190 рудних тіл потужністю від 2 до 180 м. Системи розробки, що застосовуються - з обваленням руди і вмісних порід (бл. 60%), з відкритим очисним простором (бл. 20%) і з закладенням виробленого простору (бл. 20%). Всі основні процеси видобутку руди механізовані. Гірничотранспортне обладнання - бурові каретки, навантажувально-транспортні машини; прохідницькі комбайни, вібротехніка і інші.
    Відкритий видобуток у кінці ХХ ст. проводився на кар'єрах Південного ГЗК, Новокриворізького ГЗК, Центрального ГЗК, Північного ГЗК, Інгулецького ГЗК, Полтавського ГЗК і Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. Глибина кар’єрів понад 200 м (макс. до 320-350 м). Обсяги розкривних робіт 180 млн. м3. Використовується циклічно-потокова технологія. Застосовуються буро-підривні роботи, а також крокуючі екскаватори. У 2002-2003 р. для підривних робіт почали застосовувати екологічно і фізіологічно безпечну ВР нового покоління – украніт.
    Понад 80% руди, що добувається в Кривбасі підлягає збагаченню. Тонко подрібнені магнетитові кварцити переробляють мокрою магнітною сепарацією; на ряді комбінатів впроваджена суха магнітна сепарація дробленої руди перед подрібненням. Частка концентратів в товарній руді 72-74%. Грудкування концентратів проводиться на фабриках Центрального, Північного і Полтавського ГЗК, випуск агломерату на агломераційних фабриках Південного, Новокриворізького ГЗК.
    Планується  переробка окиснених залізних руд  на Криворізькому ГЗК окиснених руд (КГЗКОР) поблизу м. Долинська Кіровоградської обл. Згідно проекту продуктивність по руді І черги повинна складати 26,4 млн. т. на рік (10,8 млн. т. концентрату, 9,9 млн. т. обкотишів з вмістом заліза 58,7%). Будівництво розпочато 1985 р. Введення в експлуатацію КГЗКОРу передбачено планами розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 р. Комбінат є міжнародним промисловим об’єктом, у його проекті беруть участь крім України (56,4%) Румунія (28) та Словакія (15,6%). Пуск комбінату дозволить вирішити актуальну проблему залучення до промислової переробки слабкомагнітні окиснені руди, які є відходами діючих гірничо-збагачувальних комбінатів (раніше складувалися у відвали разом з іншими пустими породами, що привело до втрати бл. 500 млн. т. залізорудної окисненої сировини до 1980 р.). Розрахунковий прибуток від реалізації проекту комбінату складає 14,0 млн. дол. США на рік, крім того, очікується суттєве покращення екологічної ситуації в регіоні Кривбасу. Створюється біля 2700 нових робочих місць.
    На  початку ХХІ ст. найбільшим виробником концентрату був Інгулецький  ГЗК – 10.4 млн. т у 2001 (-9.6% до 2000). Південний ГЗК виробляв 8,3 млн. т (-0,6% до 2000), Полтавський ГЗК – 5,19 млн. т (-20,3% до 2000) концентрату. Новокриворізький ГЗК підвищував виробництво концентрату – 6,59 млн. т (+9,8 до 2000), Північний – 6,57 млн. т (+9,9%).
    Як  показала практика експлуатації Криворізьких залізорудних родовищ, всі вони є  комплексними. У процесі попутного  видобутку або переробки відходів збагачення залізняку можливе вилучення гранату, мусковіту, тальку, скандію, ванадію, літію, берилію, золота - всього біля 50 видів металевих і неметалічних корисних копалин. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ  2
Характеристика  відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат”
2.1. Історія розвитку
     Вiдкрите акцiонерне товариство "Пiвденний  гiрничо-збагачувальний комбiнат" (ВАТ "ПiвдГЗК) розташоване в пiвденнiй  частинi м. Кривого Рогу Днiпропетровської областi, великого промислового центру i залiзничного вузла України з населенням приблизно 800 тис. чоловiк.
    На  початку 1953 року, в районi, розташованому  на 12 км. пiвденнiше м. Кривого Рогу, почалося будiвництво Пiвденного гiрничо-збагачувального  комбiнату. Комбiнат був запроектований для вiдкритого видобутку бiдних залiзистих роговикiв, їх збагачення та подальшiй агломерацiї концентрату. До того часу залiзистi роговики, залежi яких на Криворiжжi невичерпнi не розроблялися через малий вмiст залiза (32-40%), а тi що зустрiчалися при пiдземних гiрничих роботах роговики направлялися у вiдвали пустих порiд. Він розвивався поетапно, нарощуючи потужності по виробництву концентрату із 4,9 млн. т на рік з масовою часткою заліза 58,4% до 17,1 млн. т з масовою часткою заліза 64,85% та по виробництву агломерату з 5,25 млн. т до 8,3 млн. т на рік. Комбінат було збудовано за дуже малий проміжок часу. 30 травня 1952 року було затверджено проектне завдання, а вже 27 липня 1955 року була випущена перша тонна концентрату, а через два місяці – перша тонна агломерату.
    28 листопада 1956 року Державною комісією був підписаний акт запровадження у експлуатацію першої черги Півд. ГЗК-1 з річною виробничістю сирої руди 9000 тис. т., концентрату 4446 тис. т. і агломерату 2625 тис. т. До того часу було вивезено з кар’єру 12,6 млн. м3 вскришних порід, добуто 4,4 млн. т. руди, вироблено 2,3 млн. т. концентрату і 2,6 млн. т. агломерату.
             
     «Південний  гірничо-збагачувальний комбінат» -  підприємство України по підготовці сировини для металургійної промисловості. ВАТ «ПівдГЗК» є правонаступником орендного підприємства «Південний гірничо - збагачувальний комбінат». Комбінат робить видобуток (відкритим способом) залізистих кварцитів і їхню переробку (дроблення, збагачення) у товарну продукцію у виді залізорудного концентрату й залізорудного офлюсованого агломерату. Отже, основною продукцією комбінату є концентрат залізорудний агломераційний (з вмістом Fе = 65,0 – 65,2%) і офлюсований агломерат (Fе=54,0 – 54,3%), які є якісною сировиною для подальшого металургійного переділу.
     Сировинна база ВАТ «ПівдГЗК» – Скелеватське магнетитове родовище залізистих кварцитів, розташоване в 12 кілометрах до півдня від центру Кривого Рогу. Родовище обробляється відкритим способом, максимальний розмір рудних шматків – 1200 мм. Основним методом збагачення є магнітний у слабкому полі. Технологічна схема включає 3 стадії подрібнення і 4-5 стадій магнітної сепарації.
     Основною  сировиною для збагачення є магнетитові  роговики з вмістом заліза загального від 30 до 37% та вмістом заліза зв’язаного з магнетитом від 10 до 30%. Щорічний видобуток магнетитових залізистих роговиків складає 17 млн. тон, з яких витягається при їх збагаченні 8 млн. тон концентрату. За період 1980-1990 роки комбінат стійко працював з річною продуктивністю по концентрату 17,0 - 17,3 млн. т., по агломерату 8,3- 8,5 млн. т., досяг самої високої продуктивності праці і найнижчої собівартості готової продукції серед споріднених підприємств СРСР.
     У січні-березні 2008 року ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»  зменшив виробництво агломерату на 35 тис. тонн (на 2,7%) до 1,250 млн. тонн. Виробництво залізорудного концентрату за цей же період зросло на 7 тис. тонн (на 0,3%) до 2,197 млн. тонн. За інформацією комбінату, у березні підприємством вироблено 440 тис. тонн агломерату, що на 34 тис. тонн (на 8,4%) більше рівня лютого 2008 року. Виробництво концентрату у березні склало 756 тис. тонн, що на 56 тис. тонн (на 8%) більше результату попереднього місяця. У 2007 році комбінат виробив 5,13 млн. тонн агломерату, що на 478 тис. тонн (на 10,3%) більше порівняно з 2006 роком. Виробництво концентрату, за інформацією Південного ГЗК, зросло на 59 тис. тонн (0,67%) та склало у минулому році 8,769 млн. тонн.
      Комбінат  характеризується масовим типом  виробництва, якому притаманні слідуючи риси:
    вузька номенклатура;
    великий обсяг виробництва продукції, яка виробляється на протязі тривалого часу.
     Типи  виробництв на підприємстві такі:
      - гірничо-видобувне; 
      - дробильне;
      - збагачувальне;
      - агломераційне. 
      За  технологією виробництва усі  типи тісно пов’язані один з одним.
      Щодо  виробничої структури ВАТ «Південний ГЗК», вона є сталою починаючи з 1955 року. В умовах адаптації комбінату  до ринку суттєвої перебудови виробничої структури не відбулося. Перебудова виробничої схеми підприємства є  недоцільною, тому що все виробництво функціонує як єдиний комплекс : видобуток залізної руди - її переробка - транспортування продуктів переробки - виробництво залізорудного концентрату - виробництво доменного агломерату. Тому немає необхідності створення на базі підприємства окремих самостійних фірм, тому що при цьому значно підвищиться собівартість продукції. Існуюча виробничо - організаційна структура підприємства є найбільш оптимальною у теперішній час.
       До  складу комбінату входять:
1) дві  дробарні фабрики, які мають  4 дробарні агрегати крупного подрібнення і 17 агрегатів середнього і мілкого подрібнення, загальною потужністю 35 млн. т на рік;
2) дві  агломераційні фабрики, до складу  яких входять 10 машин проектною  потужністю 5250 тис. т концентрату; 
3) 2 збагачувальні  фабрики, які складаються із 20 секцій проектної потужністю 17,1 млн. т концентрату.
      За 50-тирічну історію розвитку комбінату  питання якості продукції, її підвищення та стабільність завжди стояло на першому  місті. В даний час на збагачувальних фабриках проводяться капітальні ремонти та реконструкції технологічних секцій. Завершення робіт з реконструкції дозволить стабільно одержувати концентрат з якістю 65,0-67,5% по вмісту заліза.
      Різновидність сировини та матеріалів, необхідних для  виробництва концентрату та агломерату, зумовило широкий спектр постачальників ресурсів.
      Продукція комбінату надходить на металургійні підприємства України, Польщі, Чехії, Словакії, Югославії, Румунії. Згідно розробленого інвестиційного проекту до 2010 р. комбінат зможе стабільно працювати з річною продуктивністю по концентрату 11,1 млн.т при вмісті в ньому Fe 67-68%; по агломерату – 5,5 млн.т.
      Крім  постачальників ресурсів та споживачів продукції продукції ВАТ «Південний ГЗК» підтримує стосунки з банками (КВ КАБ «Приватбанк», «ЕХІМ-банк»), контрольно-фінансовими органами, науково-дослідними інститутами. Основні фінансові органи, що контролюють діяльність та ведення звітності на ВАТ «Південний ГЗК» : державна податкова адміністрація по Інгулецькому району, Інгулецький райфінвідділ, Пенсійний фонд Інгулецького району.
      ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»  входить у п’ятірку найбільших виробників залізорудного концентрату та є  єдиним в Україні ГЗК, який виробляє агломерат.
      ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»  є юридичною особою, має відокремлене майно, майнові та особові немайнові права, несе зобов’язання, може бути позивачем у арбітражному і третейському суді. Форма власності – колективна.
      У 1995 р. комбінат став відкритим акціонерним товариством з державною часткою акцій 25,8%. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2.2. Характеристика та якість продукції
           Основною продукцією комбінату є концентрат залізорудний агломераційний (з вмістом Fе = 65,0 – 65,2%) і офлюсований агломерат (Fе=54,0 – 54,3%), які є якісною сировиною для подальшого металургійного переділу. Агломерат – це спечена в грудки дрібнозерниста або пилувата руда. Концентрат залізорудний – це концентрат, одержаний шляхом збагачення залізних руд.
     Характеристика  концентрату залізорудного представлена в таблиці 1.
Таблиця 1
Хімічний склад концентрату залізорудного 

Компоненти Частка в  загальній кількості, %
Залізо 64,5
Волога 10,5
Інші  компоненти 25
 

Рис. 1. Вміст заліза і вологи у концентраті залізорудному 
 
 
 
 
 
 
 

     Розглянемо  хімічний склад агломерату залізорудного.
Таблиця 2
Хімічний  склад агломерату залізорудного 

Компоненти Частка в  загальній кількості, %
Залізо 53,9
Волога 12,3
Інші  компоненти 33,8
 

Рис. 2. Вміст заліза і вологи у агломераті залізорудному
      Не  випадково комбінат до 1980 року досяг найнижчої собівартості в галузі і найвищої продуктивності праці.
     Після спаду виробництва і економічної  кризи в 90-х роках ВАТ “ПівдГЗК”  зумів стабілізувати роботу і  вийти на високий рівень виробництва.
     Сучасна ситуація на ринку, зміна внутрішньоекономічних відносин, удосконалення форм господарювання ставлять перед виробниками нові вимоги. Південний ГЗК одним з перших взяв курс на реформування виробництва, удосконалення технологій.
     Керівництво комбінату робить ставку, насамперед, на підвищення якості продукції, посилення її конкурентоспроможності та розширення кола споживачів.
     В п'ятдесятих роках минулого століття Південний ГЗК виробляв концентрат з масовим вмістом заліза 57,4 відсотка. Сьогодні комбінат виробляє концентрат залізорудний марки КЗ і КЗВ із вмістом заліза 64,61 відсоток і 67,66 відсотка відповідно. Поліпшення якості продукції — це результат високопродуктивної праці, творчого пошуку, ініціативи всього трудового колективу комбінату, Не було такого року, щоб комбінат не проводив реконструкцію чи технічне переоснащення виробництва, не працював у напрямку удосконалення технологічних процесів з метою поліпшення якості продукції.
     З 2005 року на комбаті впроваджена система  управління якістю продукції, сертифікована на відповідність вимогам стандарту ДСТУ ISO 9001-2001, яка передбачає забезпечення стабільності технологічних процесів і постійне підвищення ефективності виробництва.
     Якщо  вже говорити про якість, то слід відзначити, що комбінат не раз був дипломантом і переможцем національних і міжнародних конкурсів. За рішенням експертної ради Міжнародної програми “Лідери XXI століття” ВАТ “ПівдГЗК” визнано одним із кращих виробників, України з присвоєнням звання лауреата і присудженням знаку “Вища проба”(2005), підприємство неодноразово було лауреатом і переможцем конкурсу якості “100 кращих товарів України” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.3. Виробничий  процес
    ВАТ „ПівдГЗК” робить видобуток (відкритим способом) залізистих кварцитів і їхню переробку (дроблення, збагачення) у товарну продукцію у виді залізорудного концентрату й залізорудного офлюсованого агломерату.
    Відкрита  розробка родовищ корисних копалин - видобування корисних копалин безпосередньо з земної поверхні. Воно полягає у підготовці поверхні землі (в основному у видаленні родючого шару, виведенні поверхневих вод), осушенні (в разі потреби) родовища, його розкритті (спорудженні траншей), виконанні розкривних робіт (у тому числі відвальних робіт) і робіт видобувних — відокремленні корисних копалин від масиву. Здійснюється за допомогою відкритих гірничих виробок. Основні гірничі виробки відкритих розробок родовищ корисних копалин — капітальні траншеї, що забезпечують доступ до корисних копалин і розрізні траншеї, що підготовлюють кар'єрне поле до розкривних і добувних робіт.
    Основні технологічні процеси відкритої розробки корисних копалин включають:
    підготовку гірських порід до виймання — відокремлення гірських порід (або корисної копалини від масиву з одночасним її механічним, або вибуховим розпушенням);
    навантаження гірничої маси в засоби транспорту,
    транспортування гірничої маси з вибоїв на пром. майданчик залізничним транспортом, автомобілями, конвеєрами, скіповими підйомниками, гідротранспортом, підвісними канатними дорогами,
    розміщення пустих порід у відвалах,
    планування відвалів.
    Існує також підземна розробка родовищ корисних копалин  – видобування корисних копалин з надр Землі. Традиційною і поки що найпоширенішою є розробка твердих копалин (у шахтах, на рудниках), під час якої агрегатний стан речовини (копалини) не змінюється. Полягає у розкритті родовища (проведенні капітальних гірничих виробок), підготовці його до експлуатації і веденні видобувних робіт шахтним способом.
    Останнім  часом все частіше застосовують підземну розробку родовищ з частковою або повною зміною агрегатного стану корисних копалин, використовуючи бурові свердловини (підземна сублімація, розчинення підземне, вилуговування підземне тощо). Ці способи по суті поєднують власне видобуток і збагачення корисних копалин. Найближчим часом очікується розробка технології підземного і підводного видобутку кристалогідратів.
    Основні системи традиційної підземної розробки родовищ корисних копалин можна розділити на дві групи: системи підземної розробки вугільних родовищ; системи підземної розробки рудних родовищ.
    Після видобутку корисні копалини збагачуються. Це технологічний процес підвищення концентрації в руди корисного елемента шляхом видалення з них пустої породи; найважливіша проміжна ланка  між видобутком корисних копалин  і їх використанням.
    При збагачені гірнича маса проходить процеси дроблення, грохотіння, класифікації, основне збагачення корисної копалини з виділенням концентратів і відходів, обезводнення і згущення.
    Готовий продукт (концентрат) нагромаджують  у бункерах або складах, звідки він надходить на подальшу переробку або відпускається споживачеві, а відходи у вигляді водно-піщаної (водно-глинистої) суспензії направляються у відвали.
    Дроблення і подрібнення – технологічна операція та процес руйнування і зменшення  розмірів грудок мінеральної сировини (корисної копалини) під дією зовнішніх механічних, теплових, електричних сил, направлених на подолання внутрішніх сил зчеплення, що зв’язують між собою частинки твердого тіла.
    Грохочення  і класифікація застосовуються з  метою розділення корисної копалини на продукти різної крупності – класи крупності. Грохочення здійснюється розсіванням корисної копалини на решетах і ситах з каліброваними отворами на дрібний (підрешітний) продукт і крупний (надрешітний). Грохочення застосовується для розділення корисних копалин за крупністю на просівних (просіюючих) поверхнях, з розмірами отворів від часток міліметра до декількох сотень міліметрів.
    Найстародавнішим  способом збагачення є рудорозбірка — спосіб збагачення, заснований на різному зовнішньому вигляді (блиск, колір) рудоутворюючого мінералу і пустої породи. Цей спосіб збагачення міг застосовуватися при незначному об'ємі здобичі залізняку.
    Збагачення  залізних руд промивкою, засноване  на різній розмиваності пустої породи і рудного мінералу, застосовується для руд з піскувато-глинистою пустою породою, яка легко розмивається. У тому випадку, коли є істотна відмінність щільностей рудного мінералу і пустої породи, застосовуються гравітаційні способи збагачення: відсадження, збагачення у важких суспензіях. При збагаченні відсадженням використовують різну швидкість руху частинок рудного мінералу і пустої породи в потоці рідини. Збагачення у важких суспензіях здійснюється в рідинах зі зваженими в них твердими частинками, щільність яких більше щільності пустої породи, але менше щільності рудного мінералу. В цьому випадку пуста порода спливає на поверхню суспензії, а частинки рудного мінералу тонуть.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.