На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Нов тенденцї в органзацї гостинност в засобах розмщення

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 07.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 19. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


План 

Вступ 

Розділ  I. Розвиток готельного господарства та підприємств громадського харчування при готелях в Україні: 

1.1.Сучасні тенденції  розвитку індустрії гостинності.
1.2. Сутність та економічне значення ресторанного господарства.
1.3. Характеристика основних типів підприємств громадського харчування при готелях.
1.4.Обслуговування в буфеті готелю. 

Розділ  II. Розвиток готельного господарства у світі: 

2.1.Транс Нацiональнi Корпорацiї .
2.2. Класифікація готельних споруд у світі:
2.3. Історія розвитку готельних мереж.
2.4.Основні готельні компанії: 
 

Розділ  III. Аналіз американського та східного готельних ринків:  

3.1. Стан готельної справи США.
3.2. Курортні готелі у США.
3.3. Розвиток міжнародних готелів у США .
3.4.Фактори конкурентоспроможності американських готелів.
3.5.Східні ринки готельної індустрії. 

Висновок
Додаток 1 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ  

Гостинність - сфера  готельного й ресторанного бізнесу  є провідним чинником і базою  величезної індустрії туризму. 

Готель - це щось більше, ніж просто місце для ночівлі, він багато в чому визначає спосіб життя - на той час, поки триває подорож, доки гість проживає у готельному номері.
Індустрія гостинності - це індустрія, що працює на благо людей. Це – потужний механізм, що активно  функціонує та розвивається, вимагаючи при цьому максимальної підтримки з боку держави та більших інвестицій.  

Індустрія гостинності  є найважливішим елементом соціальної сфери.Вона відіграє важливу роль у  підвищенні ефективності громадського виробництва, та відповідно, росту життєвого рівня населення. 

Слово « гостинність»(фр.hospice) – притулок подорожніх, благодійний  дім. 

Гостинність як науковий термін визначає систему заходів  та порядок їх здійснення з метою  задоволення найрізноманітніших побутових, господарських і культурних запитів гостей туристських підприємств, їх запобігливого обслуговування, надання низки послуг. 

Термін «гостинність»  введений в 1982 р. на конференції націоцальних асоціацій готелів і ресторанів ЄЕС. 

Готельне господарство є однією з складових туристської індустрії. Матеріальна база, що призначена для розміщення туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфраструктури, бо якість проживання та відповідне обслуговування рішуче впливають на рівень туристичного сервісу. А отже, готельна індустрія стає швидко зростаючим бізнесом, що приносить значні грошові надходження, в тому числі валютні. Вітчизняна готельна галузь стає невід’ємною складовою світового готельного господарства. 

Такий швидкий темп інтеграції до європейського суспільства пояснюється зручним географічним положенням України (розташована в центрі Європи на перехресті транзитних шляхів) та не менш швидким зростанням українського бізнесу, що також активізує приїзд до нашої країни бізнесменів та людей у справах з різних куточків світу. Тому саме зараз стає актуальним питання відновлення та приведення готельного господарства країни до європейських стандартів. З підвищенням ділової активності країни зростає потреба й у більшій кількості готелів, оскільки першим питанням, яке незмінно виникає перед кожним приїжджим, є «де зупинитися в незнайомому місті?»  

У 2003р. в Україні  налічувалось 1254 готельних підприємств  на 104,1 тис. місць. Серед них за даними офіційної статистики: пятизірковий (Прем’єр –Палац – 1, чотиризіркових(Салют,Київський,Дніпро,Україна та ін. – 18. Проте більшість із них усе ще не відповідають міжнародним стандартам, якість наданих ними послуг найчастіше залишає бажати кращого. 

Світове готельне господарство нараховує близько 350 тис. комфортабельних  готелів, що налічують більш ніж 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість номерів щорічно зростає в середньому на 3-4 %.
Ще на початку п'ятидесятих років намітилися деякі тенденції, які згодом практично сформували сучасний готельний ринок і бізнес. Тоді тільки випробувався досвід надання великими компаніями дрібним власникам права виступати на ринку від їхнього імені й під їхнім прапором. В англійській мові подібні взаємини великого й дрібного бізнесу називаються franchising. Нині старі готельні марки запекло борються на готельному ринку. З одного боку, ніхто не зможе заперечувати, що такі імена, як Best Western, Holiday Inn, Howard Johnson або Quality Inn (список можна продовжити) уже міцно урізалися на згадку практично кожного постійно подорожуючим, але й багато готелів, над якими розвиваються прапори цих готельних мереж, так само старі, як і самі ці бренди, що саме головне, виглядають відповідним чином.
З іншого боку, більше молоді готельні компанії й марки, навпроти, не можуть похвалитись подібним реноме на готельному ринку, їхні назви маловідомі, але вони володіють новими сучасними готелями, побудованими з врахуванням останніх архітектурних і технологічних досягнень, що є значною перевагою в боротьбі за клієнта. Деякі фахівці готельної справи, такі, наприклад, як Патрик Форд, президент відомої в США корпорації Lodging Econometrics Hotel realty, вважають, що для переважної більшості споживачів слово «новий» має магічне значення й найчастіше визначає результат конкурентної боротьби. Форд упевнений, що якщо говорити про марки, сорти, імена, товарних знаках у глобальному аспекті, а не тільки стосовно до готельного бізнесу, то зовсім очевидно, що такі споживчі асоціації мають універсальний характер: нове й свіже, безперечно, краще старого, що встиг ґрунтовно набриднути клієнтові. Для підтримки конкурентноздатності готельної марки необхідно мати реальну програму відновлення. Бажано надавати готельній мережі кредити, пільги й бонуси для здійснення різних поліпшень і нововведень, а також підвищувати стандарти якості й установлювати більше тверді вимоги до їхнього дотримання всіма готелями мережі.  
 

Сьогодні готельні марки мають використовувати  можливості економіки, що розвивається швидкими темпами, й пропонувати  ринку нові продукти й послуги. Зараз  для готельних марок існують унікальні шанси якими неможливо не скористатися. Беручи до уваги готельний ринок, який так інтенсивно змінюється й розвивається, в результаті появи на ньому нових „імен”, а також розширення й інтергації всесвітньо відомих мереж, я обрала темою роботи стан готельної справи на міжнародному рівні. Ця тема є новою та актуальною, і особливо корисною для визначення перспективних напрямків розвитку готельної індустрії України, з використанням досвіду світових брендів, чия історія та аналіз діяльності послугують прикладом для вітчизняних готелей. 

Якість обслуговування туристів — проблема комплексна. ЇЇ вирішення передбачає ефективне  використання всіх важелів, різних форм і методів впливу. В основу вирішення  цієї проблеми покладено системний  підхід: єдність і взаємодія організаційних, технічних, економічних, соціологічні правових заходів.  

Якість обслуговування — це сукупність властивостей і  ступеню корисності послуг, що обумовлює  здатність усе повніше задовольняти потреби туристів.  

Комплексний підхід до визначення якості туристичних послуг викликає необхідність класифікувати послуги за кількома групами: 

Інформаційні послуги. 

Послуги транспортних перевезень. 

Послуги розміщення. 

Послуги харчування. 

Культурно-масові та фізкультурно-оздоровчі послуги. 

Додаткові послуги. 

Якість цих послуг залишає в пам'яті туриста найбільш стійке враження тому, що саме ці послуги  щоденно задовольняють його потреби  перішої необхідності. 

Важливий елемент  в обслуговуванні туристів — послуги  ресторанного господарства. Підприємства ресторанного господарства обслуговують досить різноманітний контингент відвідувачів-туристів як вітчизняних, так й іноземних, як організованих, так й індивідуальних. Для кожної категорії споживачів потрібні особливі методи, прийоми обслуговування.  

Розділ  I
1.1.Сучасні тенденції  розвитку індустрії гостинності. 

До тенденції розвитку підприємств індустрії гостинності, що набули розвитку за останні десятиліття, належать: 

поглиблення спеціалізації  готельної та ресторанної пропозиції; 

утворення міжнародних готельнних ланцюгів; 

розвиток мережі малих  підприємств; 

упровадження в  індустрію гостинності нових  комп’ютерних технологій. 

Останім часом поряд  із традиційними повносервісними готелями все більше зявляються підприємства зі скороченим набором послуг і страв.Спеціалізація може бути найрізноманітнішою.Готелі можуть орієнтуватися на обслуговування представників сегмента туристичного ринку. 

Ресторани все більш  спеціалізуються на виготовлення національних страв.Величезну популярність набули ресторани швидкого обслуговування (McDonalds, Pizza Hut, Domino, Red Lobster) та інші. 

Поглиблення спеціалізації  підприємств гостинності взаємоповязане з створенням міжнародних ланцюгів, що мають велике значення в розробці та впровадженні високих стандартів обслуговування.  

Розвиток готельного господарства в Україні сьогодні стримується низкою чинників: 

економічна криза; 

недоліки в роботі фінансово-банківської системи; 

обмеженна платоспроможність  населення; 

недосконала податкова  система. 

Законодавчо-правова база не відповідає вимогам сьогодення,немає інструкцій та інших нормативних документів,які були б логічно взаємопов’язані і не суперечили один одному. 

Слід відзначити відсутність  необхідної інфраструктури, відповідних  сервісних умов, що, в свою чергу  ,позначається на рівні якості обслуговування туристів.Стан сфери послуг не відповідає потенційним можливостям держави, яка має все для розвитку туристичної інфраструктури: 

природні умови; 

історико-культурні  ресурси; 

трудові та матеріальні  ресурси. 

Програмою розвитку туризму до 2005р. передбаченно будівіництво 78 нових готелів та інших об’єктів на 15.7тис.місць, а також проведення реконструкції 61 об’єкта на 21.5тис.місць. 

Орієнтиром у роботі приведення готельного сектора до міжнародних  стандартів є рекомендації, затверджені у листопаді 1989р. секрітаріатом Всесвітньої туристичної організації (ВТО). 

У сучасній економіці  з’явилися тенденції до швидкого розвитку туристичних послуг. 

Новий статут одержали готельні послуги, критерієм якості яких став принцип гостинності. 

Прийняття нової редакції закону про туризм дозволяє не лише створити професійну систему в сфері  формування і продажі туристичного продукту, але й сформувати основи діяльності всіх засобів розміщення, закласти фундамент для розвитку всіх складників туристичної індустрії. Відміна готельного збору також продемонструвала прагнення влади створити абсолютно нові умови для розвитку галузі. Серед першочергових завдань Кабінету Міністрів України - розробка законопроекту про стимулювання будівництва та реконструкції готелів. Вперше на державну підтримку туризму лише на центральному рівні було виділено 13 мільйонів гривень, достатньо вагомі бюджети отримали і ряд областей. 

Бізнес відповів на ініціативи влади будівництвом десятків нових готелів в усіх регіонах країни, формуванням першої вітчизняної готельної мережі, створенням аквапарків и розважальних центрів, збільшенням в багатьох регіонах об’ємів обертань у внутрішньому та в’їздному туризмі.
Важливо зауважити, що останнім часом як вітчизняні так  і зарубіжні інвестори виявляють зацікавленість можливостями вкладень в туристичну інфраструктуру країни. 

У зв’язку з усіма  вказаними факторами необхідно  для більшої інформативності  наявних та потенційних інвесторів, споживачів, теперішніх та майбутніх  фахівців та професіоналів, а також для вдосконалення комплексного розвитку індустрії відтворити повний огляд організацій та робітників, які працюють на створення нового іміджу України в частині надання туристичних послуг, послуг розміщення та харчування. 

Також, розвиток туристичної індустрії вплинув на появу послуг, пов’язаних з обов’язковим медичним страхуванням і виконанням митних умов. 

Готельний бізнес України  сприятиме презентаціям регіональних інвестиційних ідей та проектів, пропозиціям  готелів, ресторанів для потенційних інвесторів, розвитку франчайзних мереж, інвестуванню в рекреаційний і санаторно-курортний сектор, формуванню маркетингових систем, рекламно-інформаційному забезпеченню,а саме: 

владні структури,представників  державних організацій, асоціації, які безпосередньо приймають участь у створенні стратегії розвитку галузі; 

органи, які сприяють розвитку індустрії гостинності;  

керівників засобів  розміщення, підприємств харчування;  

керівників туристичних  організацій;  

відомих фахівців та професіоналів галузі;  

осіб та організації, які сприяють забезпеченню готелів  та ресторанів товарами та послугами. 

Готельне господарство є однією з основних складових  туристської індустрії України. У 2004 р. в Україні налічувалось 1308 готельних підприємств на 949,1 тис. місць (таблиця 1) 

За формами власності  їх кількість розподіляється так: 40 % перебувають у загальнодержавній  та комунальній, 57 - у колективній  і 3 % - у приватній власності  

Середньорічний коефіцієнт завантаження готелів у 2000 р. в середньому по Україні становив 0,24. При цьому мінімальне використання місткості готелів - 9 %-було в Луганській та Миколаївській областях, а максимальне - 78 % - у Севастополі. У Києві цей показник дорівнював 40 %. 

Якщо відкинути  максимальне й мінімальне значення показників завантаженості, то використання місткості українських готелів у 2000 р. становило 0,20. Це значення є більш об'єктивним для характеристики стану готельного бізнесу в Україні. Винятком з цього незадовільного становища є Київ, де завантаженість у 1995 р. дорівнювала 0,52, в 1998 р. - 0,35, в 1999 р. - 0,37, у 2000 - 0,40. 

У більшості регіонів України рівень завантаженості готелів  коливався від 0,17 до 0,22. 

Чисельність готелів  в Україні скоротилась з 1995 р. по 2000 р. на 88 одиниць, або на б %, їх місткість зменшилась на 27 963 місця, або на 21 %. 

Найбільше скорочення спостерігалось у Києві - на 4287 місць, областях Хмельницькій (2953), Донецькій (2709), Львівській (1719), 

Усього готелями України  надано послуг 358 446 іноземним громадянам, що становить 10,9 % загального числа осіб, яким надано послуги (таблиця 3). 

Найбільшій кількості  іноземних туристів надано готельних  послуг у таких регіонах України: Київ (36,1 %), АР Крим (10,4%), областях Львівській (9,1 %), Одеській (5,3 %), Дніпропетровській (5,3 %), Київській (4,2 %), Донецькій (4,0 %). 

Середня тривалість перебування  однієї особи в готелях становить  для громадян України 2,7 доби, для  іноземців -2,6 доби. 

Середня місткість  номера по Україні дорівнює 2,02, у  Києві -1,9, а в областях, зокрема Рівненській і Донецькій, - 1,8, в Одеській -2,2, у Чернігівській і Херсонській - 2,3, у Сумській - 2,6. 

На виконання статті 15 Закону України «Про туризм» з 1 жовтня 1999 р. введено обов'язкову сертифікацію готельних послуг та послуг харчування, які надають суб'єкти туристської діяльності. Згідно з чинним законодавством обов'язковій сертифікації в Україні нині підлягають 266 підприємств, що надають готельні послуги, та 455 підприємств харчування. Станом на 01.10.2004 р. сертифікат відповідності надано: на готельні послуги -158 підприємствам, на послуги харчування - 274 підприємствам. 

Результатом проведеної роботи стало помітне підвищення рівня обслуговування на підприємствах  готельної галузі. 

Разом з тим існуюча  інфраструктура туризму ще не відповідає вимогам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсутні сучасні засоби зв'язку та комунікацій, конференц-зали з відповідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу. 

Подальший розвиток готельного господарства неможливий без сучасного обладнання і новітніх технологій, про що нагадує девіз Всесвітньої туристської організації на 2003 рік: «Технологія і природа -два актуальних аспекти розвитку туризму на початку двадцять першого століття». Це стосується насамперед інформаційних технологій, ефективних і надійних систем захисту, без чого неможливо досягти високого рівня якості послуг. 

Послуги підприємства гостинності мають видозмінюватись  відповідно до потреб і запитів гостей. 

Кількість готелів  в Україні порівняно з туристськими країнами світу незначна. У Великій Британії, наприклад, функціонує близько 260 тис. готелів. У країнах Європи число великих готелів становить 15 -25 % загальної кількості готельних господарств, 75 -85 % -мотелі та готелі сімейного типу. За даними аналізу структури готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази, надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні практично не розвинуті. 

Як свідчить міжнародний  досвід, саме такі підприємства могли  б дати істотний поштовх розвитку галузі та створенню додаткової кількості робочих місць. 

Чинне законодавство  України нечітко визначає готельне господарство, його належність до сфери  туристських послуг та відомче підпорядкування. Тому для розвитку готельного господарства України, підвищення попиту на ринку споживання готельних послуг, створення і входження на ринок малих готельних підприємств доцільним є розробка проекту Закону України про розвиток готельного господарства. Положення Закону мають визначити правові, економічні та організаційні засади створення і подальшого розвитку конкурентних відносин на цьому ринку. 

Завантаженiсть по Українi 25%, в Києвi - 44%  

Забезпеченiсть готельними мiсцями - 2,4, в Києвi - 7.  

В Українi класифiкацiя  готелiв є основою для їх сертифiкацiї. 

Сертифiкацiя - це дiяльнiсть  з пiдтвердження вiдповiдностi якостi товару чи послуг взiрцю (або стандарту). З сiчня 1997 року дiють державнi стандарти  в галузi туризму, готельного i ресторанного господарства. Базою є мiждержавнi стандарти СНД: "ГОСТ 28681.4-95 класификация гостиниц".
4 жовтня 1999 року - правила  сертифiкацiї були затвердженi мiн’юстом  -
введена обов"язкова сертифiкацiя.
Сертифiкацiю проводить  незалежний аудиторський орган акредитований 
держстандартом УкрСЕПРО.
Сучасна стратегія надання готельних послуг дає змогу розширити їхній асортимент і є засобом як виживання, так і пошук нових шляхів. 

Для збереження своїх  позицій на ринку підприємство гостинності  має впроваджувати передові технології, шукати нові форми в умовах зовнішнього середовища, що постійно змінюється. 

(деякі нормативні  акти –додаток №1) 
 

1.2. Сутність та економічне значення ресторанного господарства. 

У процесі обслуговування туристів ресторанне господарство відіграє особливо важливу роль і набуває  специфічних рис, що дозволяє вважати ресторанне господарство в курортно-туристичних центрах складовою індустрії туризму. Характерною особливістю обслуговування туристів в готелях є надання їм повного комплексу послуг (сніданок, обід, вечеря). 

Розрізняють два основних шляхи задоволення попиту — для організованих та індивідуальних туристів. 

Організовані відпочиваючі, як відомо, сплачують гроші за харчування заздалегідь, коли купують путівку. Однак, витрати організованих відпочиваючих  не вичерпуються придбанням путівки. Вони додатково купують фрукти, морозиво, напої тощо. Задоволенню цих потреб значною мірою сприяє розгалуженість мережі підприємств ресторанного господарства, рівень та якість обслуговування у них. 

На відміну від  організованих відпочиваючих, туристи-індивідуали мають, потребу не тільки в основних послугах підприємств ресторанного господарства, а й у додаткових, тобто відпустку обідів, вечерь до дому, а також туристичних наборах цих страв у спеціальній упаковці, придатній для споживання на лоні природи та в автомобілі, купівлі напівфабрикатів максимального ступеню готовності та ін.  

Підприємства ресторанного господарства в готелях сприяють залученню до обігу частки доходів  туристів із різних регіонів. Таким  чином, відбувається переливання купівельних фондів з одних районів до інших, з однієї країни до іншої. Крім того, задоволення потреб за межами постійного місця проживання трансформує витрати купівельних фондії населення, зокрема, витрати на купівлю товарів заміняються витратами на послуги. А це сприяє мобілізації вільних грошових коштів населення. 

Ресторанне господарство створює умови для досягнення суспільних цілей розвитку туризму. У ресторанах зустрічаються та знайомляться люди з різних країн, тут створюється  сприятливе оточення для взаєморозуміння, корисних, ділових контактів, розвитку громадського та культурного життя. 

Ресторанне господарство отримує значну частку доходів як від внутрішнього, так і міжнародного туризму, активізує валютні надходження, створює умови для «експорту» послуг і входження їх до міжнародного ринку. До того ж, «експорт» послуг здійснюється на досить вигідних умовах тому, що він не пов'язаний з транспортними витратами. 

У ресторанному господарстві зосереджена значна частина матеріально-технічної  бази туристичної індустрії. Від якості будівництва, рівня устаткування й обладнання, різноманітності її типів істотно залежить ступінь комплексного обслуговування та задоволення потреб туристів у різних туристичних районах країни. 

Діяльність підприємств  ресторанного господарства, що задовольняють потреби туристів, значною мірою пов'язана зі зміною потоку відпочиваючих у курортних і туристичних центрах. У залежності від режиму ( піриємства ресторанного господарства поділяються на цілорічні -зонні, а за організацією слід розрізняти закриті, відкриті та змішай ми. 
 

Закрита форма організації  ресторанного господарства характеру  підприємств організованого відпочинку (санаторії, будинки відпо турбази  та ін.), де відпочиваючі одержують повний комплекс (чотирьохразове чи триразове) харчування. 

Відкрита форма  організації ресторанного господарства розрахована на відпочиваючих самостійно, туристів-індивідуалів, а також організованих  туристів, які харчуються за готівку  та замовляють страви в будь-якій кількості  й асортименті, що вказані у меню. Ця форма характерна для багатьох підприємств різних типів і категорій. 

Змішана форма організації  ресторанного господарства поєднує  характерні особливості перших двох вище вказаних.Така форма зручна як для організованих, так і самостійно відпочиваючих туристів. Це дозволяє туристам урізноманітнити своє меню, вибрати зручне для кожного випадку місце харчування. 

Однією з форм підприємств  ресторанного господарства, що сприяє кращому пізнанню традицій і культури країни перебування, є етнографічні ресторани та кафе, тобто такі, де національні особливості проявляються в інтер'єрі, одязі офіціантів, репертуарі оркестру і, саме головне, в асортименті страв і напоїв. Такі ресторани, як правило, відвідує більший контингент туристів. 

Створюючи в Україні  індустрію туризму, намагаючись гідно увійти до міжнародного ринку туристичних послуг, необхідно реконструювати діючі, будувати нові сучасні підприємства ресторанного господарства, здатні конкуруванти з кращими ресторанами світу, завоювати авторитет і популярність. 

На сьогодні в Укрвїні  немало ресторанів такого рівня. Прикладом  можуть слугувати ресторани готельного комплексу «Київська Русь» (м. Київ), що за європейською класифікацією відповідає вимогам, що становляться до готелів  «****». Тільки в готелі «Київський»  працює три ресторани («Європейський», «Польський», «Український») з відповідною кухнею. 

1.3. Характеристика основних типів підприємств громадського харчування при готелях. 

В залежності від асортимента  страв (додаток № 3), що реалізуються в готелях, форм обслуговування, характера торгово-виробничої діяльності підприємства громадського харчування розділяються на різні типи.  

Ресторани - підприємства громадського харчування, в яких поєднується  організація харчування з відпочинком  гостей готелю. В них пропонується найбільш широкий асортимент страв, напоїв, кулінарних віробів складного приготування, у тому числі фірмових страв. 

Відвідувачів у  ресторані обслуговують офіціанти. Якщо у ресторані харчуються іноземні туристи, офіціанти повинні знати  одну іноземну мову. 

В ресоранах при  готелях постійно організовують  зустрічі разних свят, тематичні вечори, прийоми, презентації тощо. Ввечері  працює оркестр.  

Страви та напої  виготовляють висококваліфіковані  повара, обслуговуванням гостей зайняті  добре підготовлені офіціанти. Торгові приміщення обладнання з комфортом.  

Ресторани мають категорії  – люкс, вищу, першу, другу.(додаток  № 2) 

Основною задачею  офіціантів ресторану готелю є швидке та культурне обслуговування (особливо підприємства час сніданку та обіду). В готельних комплексах використовують різні форми обслуговування офіціантами: накриття столів-буфетів у залі, реалізація скомплектованих сніданків, обідів, приймання попередніх замовлень, бригадне обслуговування. Кількість місць в торгових залах має відповідати місткості готелю.  

Бари - підприємства громадського харчування, в яких реалізуються напої  та зікуски. Їх обладнують в приміщеннях  готелів, ресоранів, кафе. Вони можуть бути і самостійними підприємствами.  

В барах категоріії люкс, вищої та першої споживачів в залі обслуговують офіціанти, за барною стійкою - бармени, в барах другої категорії у залі використовується самообслуговування, за барною стійкою споживачів обслуговує бармен, за буфетним прилавком -буфетчик. 

В барах категоріі  люкс, кількість місць за барною стійкою не менш 50 % кількості місць за столами, вищої категорії -не менш 25, першої категорії - не менш 20%. В барах різної категоріі правила забеспечення посудом, меблями, засобами реклами, музикальне обслуговування також,як і в ресторанах відподної категорії.  

Асортимент продукції  бару дуже різноманітний так що може задовільнити потреби навіть самого вибагливого клієнта!  

1.4.Обслуговування в буфеті готелю. 

Буфет– підприємства громадського харчування, в яких реалізують головним чином холодні закуски, солодкі страви, холодні та гарячі напої, соки, кондитерські вироби. Буфети получають продукцію від підприємств, филиалами якиз вони є, та призначені для швидкого обслуговування споживачів. 

В готелях організовують  поповерхові буфети, що обслуговують туристів. Вони працюють за методом самообслуговування.  

Особи, що мешкають у  готелі, можуть харчуватися в буфетах, розташованних на поверхах. Буфети розміщують з розрахунком на два-три  поверхи. Режим роботи передбачає забезпечення харчуванням в ранкові та вечірні години.  

Розвиток готельного господарства в світі 

Визначальною тенденцією розвитку світового готельного господарства в 90-х pp. залишалася централізація управління. Практично всі готельні ланцюги  світу, незалежно від їхнього  рейтингу, зазнаючи жорсткої конкуренції, шукали будь-які можливості для збільшення свого потенціалу. У 1992-1996 pp. лідером рейтингу був Hospitality Franchise System (HFS). У цей період йому вдалося поглинути такі великі компанії, як Ramada Inns і Howard Johnson. Але у 1997 p. настала черга HFS: його поглинув ланцюг, що динамічно розвивається. 

Наприкінці століття явно набирав темпи процес централізації  управління Cendant Corp., що очолив рейтинг  готельних ланцюгів. Якщо за 1970 -1991 pp. Holiday Inns збільшив контроль у готельному госпо­дарстві тільки на 106 тис. номерів, то в 90-х контроль лідера зріс уже до 214,8 тис. номерів. Правда, це були вже зовсім інші компанії. Збільшення спостерігалося в усіх рангових позиціях рейтингу. У 1970 р.перша десятка рейтингу об'єднала 4987 готелів на 502,4 тис. номерів, у 1991 р.- вже 13813 готелів на 1847 тис. номерів, у 1999 р. — 25827 готелів на 3083,9 тис. номерів. Тільки в 90-х роках число контрольованих номерів виросло майже в 1,7 раза, або на 1236,7 тис. 

Централізація управління в дрібних готельних ланцюгах відбувається інтенсивніше, ніж у великих. До централізації менш схильні так звані управлінські компанії (consortia). Тут лідером донедавна була Utell International, що у 1992 р. контролювала 1360 тис. номерів, у 1997 -1998 pp. її змінила REZ Solutions Inc. (1560 тис. номерів), а у 1999 p.-Pegasus Solutions (1803 тис. номерів). 

Процес укрупнення готельних ланцюгів грунтується  насамперед на розвитку системи франчайзингу (нині приблизно 80 % готелів входять  у ланцюги на правах франчайзингу). У 1999 р. із 6315 готелів, керованих Cendant Corp., 6258 входили в цю компанію на умовах франчайзингу. Bass Hotels & Resorts (2-ге місце в рейтингу) керує усіма своїми 2886 готелями тільки на таких умовах. З 1880 готелів більш відомої компанії Marriott Int. (3-тє місце в рейтингу) 998 також мають франчайзин-гові угоди. А з 716 готелів Starwood Hotels (8-ме місце в рейтингу) за даною системою працюють 299. З 10 готельних ланцюгів, що займали перші місця в рейтингу 1970 p., 9 зміцнили своє становище в 1999 р. 

Якщо порівняти  списки готельних ланцюгів першої двадцятки  рейтингу у 1991 та у 1999 pp., то багатьох уже  немає. Вийшли з гри торгові марки Holiday Inns (1-ше місце в 1991р.), HFS (2-ге місце), ITT Sheraton (7-ме місце), Promus (12-те місце), Intercontinental Hotels (16-те місце), Ramada Inter (18-те місце), Westin Hotels (19-те місце). 

Нинішні лідери Cedant Corp., Bass Hotels, Starwood Hotels y 1991 p. були нікому не відомі. Більше того, у 1999 р. про себе заявили порівнянно недавно утворені готельні ланцюги, що відразу потрапили в рейтинг. Серед перших 100 фірм десять готельних ланцюгів уперше згадуються тільки в 1999 р. З них слід відзначити такі: TUI Group (17-те місце) включає 172 готелі на 43,4 тис. номерів, Millennium (23-тє місце) — 117 готелів на 30,3 тис. номерів, Interstate Hotels Corp. (24-те місце) — 158 готелів на 29,4 тис. номерів. 
 

Звичайно, найбільш відомі ті готельні ланцюги, що оперують у  багатьох державах, а не обмежуються  контролем готелів однієї країни. На початку 90-х років лідерами з міжнародної діяльності були Ассог, представлені у 66 країнах; ITT Sheraton - у 61 країні; Holiday Inns -у 55 країнах; Hilton Int., Inter-Continental, Best Western Hotels - у 47 країнах. У лідерів 1999 p. міжнародна операційна діяльність значно розширилася. Bass Hotels має готелі в 98 країнах, Best Western Int. - у 84 країнах, Ассог -у 81 країні, Starwood Hotels - у 80 країнах, Carlson Hospitality Worldwide - у 57 країнах, Marriott Int.- у 56 країнах, Hilton Int. - у 53 країнах, Forte Hotel Group - y 51 країні. Багато готельних ланцюгів прагнуть територіально розширити свою діяльність. 

Процес зростання  значення готельних ланцюгів в управлінні світовим готельним господарством  характеризується істотним протиріччям: з одного боку, укрупнюються головні готельні ланцюги, що оперують у багатьох країнах, з іншого, -все більше країн створюють власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями. Штаб-квартири 325 готельних ланцюгів, що потрапили в рейтинг журналу Hotels за 1999 p., розташовані в 39 країнах. Причому понад 60 % із них припадає на США, 17 штаб-квартир -у Великій Британії, 14 -у Японії, 11 -у Німеччині, 8-у Гонконгу, по 6- у Франції і Сінгапурі (табл. 1.2). 

Таким чином, готельні ланцюги мають в управлінні готелі місткістю 5698,7 тис. номерів. Лідируюче  положення зберігають США, на частку яких припадає 62,5 % від усіх номерів, а на частку головних європейських країн -усього 27,1 %. Роль готельних ланцюгів в управлінні постійно зростає. У табл. 1.3 наведено кількість готельних номерів у ланцюгах у різних країнах світу за 1999 р. Нині готельні ланцюги об'єднують приблизно половину всіх існуючих у світі готелів. 

Крім готельних  ланцюгів, на світовому туристському ринку активно функціонують специфічні об'єднання, основна мета яких -виявляти кращих представників готельного бізнесу. Наприклад, з 1928 р. проводить роботу з визначення найкращих готелів світу міжнародна корпорація "Ведучі готелі світу". Вона щорічно поміщає дані про кращі підприємства у своєму спеціальному каталозі. Міжнародна організація "Привілейовані готелі і курорти світу" проводить таку роботу близько ЗО років. З 1968 р. функціонує міжнародна готельна асоціація "Найтихі-ші готелі світу", штаб-квартира якої знаходиться в Парижі. При вступі в цю асоціацію оцінюються три критерії: природне і приємне навколишнє середовище; затишна будівля та інтер'єр готелю з характерним виглядом; гостинність, що відповідає всім сучасним вимогам, у тому числі і чудовій кухні. 

Питаннями координації  функціонування готельних ланцюгів і асоціацій незалежних готелів  і ресторанів у Європі займається Конфедерація національних асоціацій  готелів і ресторанів Європейського  економічного співтовариства (ХОТРЕК). 

Кількісний ріст готельних ланцюгів, їхнє злиття й об'єднання справляють помилкове враження про зниження різноманіття пропозиції та відпочинку. Проте на практиці спостерігається інша тенденція: поширення ланцюгів не може задовольнити всіх різноманітних вимог туристів (через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування), що створює підґрунтя для розвитку малих незалежних готелів, які роблять ставку на унікальність і неповторність. Такі готелі спеціалісти вважають прототипами готелів XXI ст.: комфортабельні, без ресторану (передбачається, що ресторан знаходиться поруч), побудовані в сільському стилі, пропонують послуги за помірну ціну і мають все необхідне для роботи та відпочинку, де клієнти можуть одержати вишукане персоніфіковане обслуговування. Саме унікальність малого готелю є головним інструментом ринкової політики. 

Як свідчить практика, малі готелі у своїй більшості - це незалежні готелі, тобто вони перебувають  у вільному володінні, розпорядженні  і користуванні володаря, що одержує  прибуток від такої власності. Наявність договірних зобов'язань з іншими компаніями в питаннях управління або використання чужого знака обслуговування не призводить до зміни статусу підприємства як незалежного стосовно інших суб'єктів ринкових відносин. 

За останні десятиліття  ніщо так не підвищило професіоналізм та продуктивність підприємств і організацій індустрії гостинності, як впровадження нових комп'ютерних технологій, що докорінно змінили способи ведення готельного бізнесу, дали можливість власникам підприємств розв'язати ряд проблем і створили багато зручностей клієнтам. 

В свiтi сьогоднi iснує вiд 25 до 30 млн. готельних мiсць:  

Європа - 45-50%  

Америка - 38-38%  

США - 2,7 млн гот. мiсць  

Iталiя - 1 млн  

Францiя, Iспанiя, Нiмеччина, Великобританiя - бiльше млн.  

Забезпеченiсть готельними мiсцями (кiлькiсть мiсць на 1000 населення):  

Австрiя - 86  

Швейцарiя- 42  

Францiя - 23  

Завантаженiсть готелiв:  

40% - межа рентабельностi, 

64-66% - нормальна межа, 

оптимальне 70-80%,  

>80 - проблемно.  

Середнiй тариф - за мiсце в 1-2 мiсних номерах дещо бiльше 100$ 

Управлiння готелями: 30% - готельнi ланцюги,їх кількість бiльше 200.  

Розділ  II
2.1.Транс Нацiональнi Корпорацiї  

Найбiльшi Американськi - Хiлтон, Марiотт, Шератон, Редiсон, Холiдейс Iнн  

Європейськi - Аккор (Софiтель, Iбiс, Новотель, Коралiте), Форте-хотел,  

Метрополiтен, Клаб Медiтеранее, Голден Тьюлiп.  

МГА - мiжнародна готельна асоцiацiя. Утворенна 1946-47 р.р.  

На Європейському  рiвнi HotRes - Конфедерацiя Нацiональних Асоцiацiй Готелiв i Ресторанiв. Регулює  стандарти, пiктограми, iнформацiйна допомога.  

Тенденцiї розвитку:  

готелi будуються як комплекси;  

розвиваються додатковi засоби розмiщення (тур селища, бази, кемпiнги,  

караванiнги);  

спецiалiзацiя готельної  бази;  

концептуалiзацiя;  

екологiзацiя ; 

гедонiзацiя (зробити  вiдпочинок радiсним - любими методами);  

новiтнi технологiї i використання новiтньої технiки (АСУ, бронювання);  

На рiвнi обслуговування тенденцiї:  

великий комплекс додаткових послуг;  

концентрацiя обслуговування в номерi;  

комплiментарнi послуги (безкоштовнi, готель показує свою прихильнiсть до  

гостей);  

2.2Класифікація готельних споруд у світі  

В багатьох країнах  Європи найпоширеніша система класифікації готелів - по зірках. Але за піввіку  існування такої системи, дотепер  так і не виникло єдиних правил присвоєння готелям певної категорії. У більшості країн число "зірок" на фасаді готелю – справа абсолютно добровільна. Проте, власники готелів різних країн у прагненні додати певний статус об'єкту керуються національними засадами відповідності.
Як не сумно це усвідомлювати, але сьогодні "зірковість" готелів  діє як своєрідна принада для  туристів. У різних країнах готелю з рівною кількістю "зірок" можуть відрізнятися за рівнем сервісу, комфортабельності  номерів, місцю розташування.
Всесвітня туристична організація (ВТО) кілька років назад  спробувала покласти кінець цьому "параду зірок" й увести універсальну систему  класифікації готелів. Секретаріат  ВТО виніс на розгляд міжнародним  готельним компаніям новий звід правил для визначення "зірковості" готелів. Приміром, "нові зірки" прижилися в Польщі, де більшість готелів відкрито американськими фірмами, що опираються у своїй роботі на стандарти ВТО. Втім, фахівці готельного бізнесу з жалем відзначають, що критерії Всесвітньої туристської організації теж недосконалі.  

  

  

Напевно, потрібно час  для того, щоб більшість країн  внесло свої пропозиції в дану класифікацію, що зробить її більше ефективної й  прийнятної.
При класифікації готелів  фіксується певний рівень комфорту, технічне оснащення, склад й якість номерного фонду, для конкретної категорії готелю.
За даними Міжнародної  Готельної Асоціації (МГА), у цей  час офіційна система класифікації готелів прийнята в 64 країнах світу, в 11 країнах вона перебуває в стадії розробки, в 58 - готелі не мають єдиної класифікації.
У світі здійснювалися  спроби створення єдиної міжнародної  класифікації готелів. 

Так Міжнародною Готельною  Асоціацією разом з Міжнародною  Торговельною Палатою й Міжнародним  Союзом Офіційних Туристських Організацій  був розроблений проект єдиної міжнародної класифікації готелів. Але цей проект не був схвалений національними асоціаціями, членами МГА через різний підхід до оцінки якості встаткування, різниці в кліматичних й інших умов. 

Більшість країн визнали  неможливим створення єдиної класифікації, придатної для використання повсюдно в кожній з них.  

У цей час у світі  діють близько 30 різних національних систем класифікації готелів (система  зірок від 1до 5; система букв - А, В, З, D; система "корон" або "ключів", "діамантів" і т.д.), які можна об'єднати у дві основні групи. "Європейський" тип, в основу якого покладена французька національна система, і бальна оцінка, в основі якої лежить індійська національна система. 

     -Французька національна (європейська) система класифікації.  

За французькою  системою готелі класифікуються на 5 категорій. Для одержання певної категорії  готелі повинні відповідати встановленим вимогам для конкретної категорії: по кількості номерів з певною площею, по наявності ресторану або  кафі, стоянки для автомобілів, по наявності різного встаткування (центральне опалення, телефони, водопостачання, ліфти, звукоізоляція), по розмаїтості послуг і кваліфікації службовців.  

Французька система  заснована на обліку встаткування номерів, окремих елементах комфорту й розмірів загальних приміщень. 

Особливості готелів  у Франції  

Французькі готелі не піддаються прийнятим категоріям, таким як у Європі (2-5 зоряні) або  в Америці (бюджет-люкс). Їхня класифікація трохи інша:
2* - готелі з невеликою  кількістю номерів, розраховані на мінімум зручностей. У номерах душ і туалет, телевізор. Сніданок складається з булочки, кава, джему й масла. Готелі перебувають, як правило, на відстані 15-30 хвилин ходьби від історичного центра.
3* - більшість розташовані  в центрі. Номери красиво оформлені в традиційному стилі. У кімнатах є всі зручності. Сніданок – булочка, кава, джем, апельсиновий сік, масло, нарізка із сиру, фруктовий салат. Багато хто із цих готелів можна дорівняти до 4 у Європі.
4*** - всі готелі  зручно розташовані в центрі. Номера із класичним декором. У багатьох, крім душу є ванна й фен. 

     У готелях  такої категорії на курортах є  басейн і сауна. Бари, ресторани, гарні  холи й салони. Сніданок – шведський  стіл. Додається максимум зусиль, щоб  клієнт проводив в отеленні якнайбільше часу.
4** Luxe & Palaces – найвища категорія у Франції. Готелі-палаци, готелі-легенди, кожний зі своєю історією, у якій фігурують багато світових знаменитостей. Просторі номери в традиційному французькому стилі з вишуканим декором і всіма сучасними зручностями. Гастрономічні ресторани, салони краси, чудовий сервіс.  

     - Індийска система класифікації  

Включає також 5 категорій: "1 зірка", "2 зірки", "3 зірки", "4 зірки", "5 зірок", які привласнює спеціальна комісія на основі бальної  оцінки. Комісія може за своїм розсудом дати до 15 балів за будь-які, на передбачені кваліфікаційними вимогами, додаткові послуги. Для одержання тієї або іншої категорії необхідно набрати встановлену для даного класу мінімальну суму балів, причому їхня кількість по кожному пункті повинна становити не менш 50% максимальної оцінки.
Наприклад, готель категорії  „1 зірка” повинен бути розташований у гарному районі, у споруді  придатній для розміщення гостей з усіма необхідними зручностями. 

Для отримання відповідної  категорії слід набрати мінімальну суму балів:  
 

1 зірка – 100 балів; 
2 зірки – 150 балів; 
3 зірки – 210 балів; 
4 зірки – 260 балів; 
5 зірок – 290 балів.  

     - Класифікація готелів у інших країнах  

На даний момент у світі діє майже 30 різноманітних  систем класифікації готелей. В окремих країна ця класифікація може бути ріхною. Так, наприклад, у США найпоширенішою є класифікація за родом операцій, що здійснюються в готелі, або ж за тим, наскільки обслуговуваннязадовольняє економічні та соціальні потоеби туристів. Відповідно до цього готелі підрозділяютьсяна комерційні, мотелі, курортні, і для проведенняділових зустрічей. Окрім того у США готелі класифікують за строком перебування6 від 1 до 7 днів, для постійного проживання,курортні готелі.  

У США єдиної офіційної  затвердженої урядом класифікації не існує. Тут, по комфортабельності готелю діляться на 5 категорій. Вищий статус присуджується двома установами: American Automobile Association (AAA, Автомобільна Асоціація Америки), що ділить готелі по так називаним "діамантах" й Mobile Travel Guide, асоціація пов'язана з організацією поїздок, по системі - "П'ять зірок". З більш ніж 21 тисячі претендентів вищої категорії, п'ятизіркового статусу визнані гідними тільки 35 готелів.  

Готелі США класифікуються по місцю розташування, за цінами, по типах послуг, які вони пропонують, а також залежно від умов використання.
Класифікацією готелів  і ресторанів у Великобританії займається Автомобільна Асоціація Великобритнії. Обов'язкова класифікація включає п'ять  категорій "зірок" чорної й червоної квіток 

У Німеччині в рамках класифікації до готельних споруд відносять  засоби розміщення,бкотрі мають не менше 9 місць для розміщення і  котрі пропонують не менше двох послуг: ночівля та харчування. Класифікація готелів від 1 до 5 зірок у Німеччині передбачає контроль відповідності послуг в них обов’язковим (їх 22) та додатковим (факультативним) критеріям.  

Такі критерії, як зовнішній вигляд споруди, надання  додаткових послуг, спортивна і оздоровча  інфраструктура, можливості для організації  бенкетів, конференцій.  

Слід відзначити, що готелі, у яких одномісні номери мають площу менше 6 кв.км, не підлягають класифікації до проведення реконструкції  та приведення площ номерів до нормальних вимог.  

Готелі, яким присвоєні  зірки, отримали у Німеччині назви: 

1 зірка – Tourist (туристичний);
2 зірки – Standart ( стандартний);
3 зірки – Komfort (комфортний);
4 зірки – First Class (першого класу);
5 зірок - Luxus (люкс).  

В Австрії діє „зіркова”  класифікація готельних споруд.Відповідно до неї усі готелі за рівнем комфортності проживання туристів поділяються на п’ять категорій. Ще готелі в Австрії класифікуються за розміром засобів розміщення. Встановлено, що величина споруди впливає на економічні порказники її використання. Таким чином, заирати на персонал, витрати на рекламу, аренду, коєфіцієнт використанняпотужностей готелю зростають із збільшенням розміру підприємства готельного бізнесу.Малими вважаютьсяготелі приблизно на 42 місця, з кількістю персоналу – 6 чоловік, річною виручкою -5 млн. шилінгів. Група великих підприємств має в средньому майже 110 місцб, чисельність персоналу 42 людини.Річна виручка підприємств цієї групи коливається від 12 до 15 млн. шилінгів.  

З точки зору довготи  туристського сезону австрійські готелі підрозділяються на:
цілорічні,  

двосезонні,  

односезонні.  

Ще існує розподіл австрійських готелей залежно від їх місцярозташування. Таке розмежування робиться черезвстановлений в країні різний рівень цін за проживання у готелях однієї категорії залежно від того, де вана розташована – у Відні чи інших містах, наприклад, у Зальцбурзі. 

Класифікація готельних  споруд у цілому світі проводиться  за спеціальними критеріями. Готелі й  ресторани перевіряються щорічно  й анонімно. Готелям привласнюються "зірки" від 1 до 5 чорних кольорів. Вони характеризують відповідність  підприємств єдиним прийнятим у країні стандартам.  

Крім чорних зірок, готелям привласнюються додаткові  оцінки у відсотках. Відсотки відображають якісну різницю обслуговування в  готелях з однаковою кількістю  зірок. Цю процентну оцінку виставляє  інспектор, ґрунтуючись на своїх  особистих враженнях від обслуговування.
Крім "зірок" чорних кольорів використається й більше престижна  класифікація. Готелям, які забезпечують прекрасний рівень гостинності й  комфорту, привласнюють від 1 до 5 "зірок" червоних кольорів.  

Така оцінка привласнюється щорічно готелям, визнаним кращими в межах своєї категорії. У цьому випадку процентна оцінка за якість уже не обов'язкова. 

Готельні мережі і  франчайзинг у світовому готельному бізнесі 

У структурі світового  готельного бізнесу можна виділити два сегменти - незалежні підприємства й операційні ланцюги (мережі). Незалежне підприємство перебуває в незалежному володінні, розпорядженні й користуванні власника, що дістає прибуток від цієї власності. Операційниа мережа -це група підприємств (два й більше), які здійснюють колективний бізнес і перебувають під безпосереднім контролем керівництва мережі.  

Готельна мережа як форма організації бізнесу виникла  в США наприкінці Другої світової війни, піонерами в цьому минулому компанії Statler group, Hilton й Sheraton. 

Об'єднання готелей  має дві основних мети: 

забезпечення конкурентноздатності на ринку гостинності за рахунок  високої якості обслуговування, що підтримується станом основних фондів (якість споруд, оформлення інтер'єрів, оснащення), кваліфікацією персоналу, безпекою клієнта і його майна;  

забезпечення економічної  ефективності діяльності шляхом стабільного  завантаження готелів. Мережа дозволяє зменшити витрати на резервування, маркетингові дослідження, рекламу, підготовку кадрів.  

Одним з найпоширеніших у всьому світі видів об’єднань є франчайзинг, який дає можливість підприємству об'єднатися з іншим підприємством або цілою мережею підприємств, які впевнено почувають себе на ринку, чиї послуги користуються стабільним попитом, налагоджені певні системи фінансового контролю й виробництва даної послуги. 

"Франчайзинг- тривалі  в часі взаємини, згідно яким  франчайзер надає захищене законним  шляхом право займатися певною  підприємницькою діяльністю, а також  допомога в організації цієї  діяльності, навчанні, реалізації й керування за винагороду від франчайзинга" (визначення Міжнародної асоціації франчайзингових організацій МАФО). 

Міністерстві торгівлі США підрахували, що закриття франчайзингових  компаній протягом перших п'яти їхнього  існування становить лише 4%. Є офіційні повідомлення про те, що франчайзинг викоростовується більш ніж в 70-ти країнах світу. 
 

2.3 Історія розвитку готельних мереж  

Франчайзинг як метод  керування готелями показав оптимальні результати. Звернемося до історії.  

До початку 80-х років  світова готельна індустрія переживала дійсний бум, що обумовили такі причини:  

Розширення бази клієнтів, що відбулося за рахунок демографічного вибуху й підвищення рівня життя  окремих країн Європи й Азії;  

Зростання ролі бізнес-туризму;  

Зростання зацікавленості інвесторів у перспективній області;  

Інфляційні процеси  в ряді країн, завдяки яким відбувалося  вкладання засобів у нерухомість. 

Але згодом більша конкуренція  на туристичному ринку й загальний  економічний спад завдали значного удару по індустрії гостинності в цілому. 

Бажання скоротити  витрати, насамперед на рекламу нового готелю, привело до того, що в Європі й Америці виникли готелі, подібні  як за назвою, так і по стилю роботи - готельні мережі.  

Готельна мережа являє  собою об'єднання декількох підприємств готельного бізнесу в загальний бізнес із централізованим, єдиним керівництвом й єдиною торговельною маркою. Перевагами такої організаційної форми є те, що клієнти, які користуються послугами готелів однієї мережі, уже чітко уявляють собі якість розміщення й обслуговування, незалежно від того, у якому місті й у якій країні знаходиться даний готель. Це дає можливість істотно заощаджувати на рекламі й просуванні нових послуг, оскільки підприємство ланцюга автоматично входить у єдину систему бронювання й продажів. I "Ранні магнати" готельного бізнесу розробили теоретичні підходи до здійснення підприємницької діяльності на основі постійної "систематизації управління ефективністю".  

Цей підхід надалі розвили  Конрад Хілтон і Коммонс Вілсон (засновник  Holiday Inns), імена яких, зв'язують із "феноменом готельних мереж". У своєму першому готелі Хілтон застосував такі принципи як "максимізація простору" й "командний дух", які надалі зробили готель відомим з погляду високого рівня сервісу й стабільних темпів розвитку. Ці два основних принципи управлінської діяльності використовувалися в кожому готелі мережі.  

Основою розвитку Holiday Inns стало поняття "стандартизації готельних послуг". У результаті були уведені схеми, які гарантують контроль за операціями обслуговування й погодженість дій із клієнтами. Ця концепція була розроблена Вілсоном і принесла успіх.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.