На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


творческая работа Лга арабських держав - центральною проблемою є палестинська проблема. Об'єднує Алжир, Бахрейн, Джбут, гипет, Йорданю, рак, ЙАР, Катар, Кувейт, Лван, Лвю, Мавританю, Марокко, НДРЙ, ОАЕ, Оман, Саудвську Аравю, Сирю, Сомал, Судан, Тунс.

Информация:

Тип работы: творческая работа. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 10.01.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
Реферат
на тему:
"Миротворча діяльність Арабської Республіки
Єгипет в межах Ліги арабських держав"
Виконала студентка
Другого курсу
Четвертої групи
Відділення міжнародне право
Павлова Надія
Перевірив: Бовсунівський В.П.
Київ 2008
Ара?бська лі?га, організація арабських держав, створена в Каїрі в 1945 для затвердження арабської єдності, спочатку як опозиційна Ізраїлю. Членами організації є Єгипет, Сирія, Ірак, Ліван, Трансіорданія, Саудівська Аравія і Ємен.
З самого початку існування Ліга арабських держав (тут і надалі - ЛАД) центральною проблемою в її діяльності стала палестинська проблема. На сьогоднішній день ЛАД об'єднує 21 країну (Алжир, Бахрейн, Джібуті, Єгипет, Йорданію, Ірак, ЙАР, Катар, Кувейт, Ліван, Лівію, Мавританію, Марокко, НДРЙ, ОАЕ, Оман, Саудівську Аравію, Сирію, Сомалі, Судан, Туніс).
Безпека арабського світу - об'єктивна необхідність, котра є виразом його волі, прагнення арабів до єдності, що була порушена колонізаційним порядком у минулому i правлячими національними елітами в незалежних арабських державах після деколонізації регіону. Суть концепції загальноарабської безпеки полягає в тому, що загроза будь-якій арабській державі як частині арабського світу є загрозою для загальноарабської безпеки. Лізі арабських держав, враховуючи реалії сучасного Арабського Сходу, відводиться центральна роль у процесі розробки стратегії та формування механізмів гарантування безпеки.
Серед арабських авторів існують різні підходи до концепції загальноарабської безпеки. Умовно можна виділити три основні напрями. Представники першого напряму вважають, що поняття “загальноарабська безпека” непридатне для сучасних арабських реалій та є породженням епохи Г.А. Насера. Щодо ЛАД, то, на їх думку, діяльність цієї організації є неефективною не лише у сфері гарантування безпеки арабського світу, але і в цілому, і тому немає реальної необхідності в її подальшому існуванні. Послідовниками цієї думки є переважно єгипетські науковці, зокрема, Рамадан.
На думку представників другого напрямку, система загальноарабської безпеки перебуває лише в процесі становлення, а її елементи - на стадії утворення. Вони зазначають, що ЛАД у цих умовах може відігравати суттєву роль у гарантуванні загальноарабської безпеки (не виключаючи при цьому суттєвого зростання цієї ролі у перспективі), що, на їхню думку, обумовлює необхідність зміщення акцентів на розвиток системи безпеки кожної окремої арабської держави як необхідної передумови для створення загальноарабської системи безпеки. Цей напрям представляють дослідження Рабі Х., Хелала А.А.
Представники третього напряму визнають важливість ролі ЛАД у процесі становлення системи загальноарабської безпеки, акцентуючи при цьому увагу на нагальній необхідності реформування ЛАД (зміни Статуту ЛАД, проведення структурної перебудови), що дозволить модернізувати систему безпеки відповідно до існуючих міжнародних та регіональних реалій. Серед представників цього напряму слід згадати таких дослідників, як Тоніра Б.М., Хітті Н.
На початку 90-х років на Близькому Сході склалася якісно нова політична обстановка, яка вплинула і продовжує впливати на подальшу еволюцію регіональних конфліктів і пошуки шляхів їх врегулювання. До числа найважливіших змін потрібно віднести нову розстановку сил в арабському світі внаслідок війни в Перській затоці і посилення там відцентрових тенденцій, що не могло не відбитися на ситуації в ЛАД, зміни в підході Ізраїля до проблеми близькосхідного врегулювання, мирні переговори на Близькому Сході, початок яким поклала міжнародна конференція в Мадриді, початок ізраїльсько-палестинского діалогу, і його перші практичні результати, нормалізацію відносин між Ізраїлем і Йорданією.
Прихід в середині 90-х років до влади в Ізраїлі нового керівництва, створив перешкоди на шляху її вирішення. Однак загалом домінуючою тенденцією є тенденція до врегулювання, значну роль в чому покликана зіграти Ліга арабських держав.
Необхідною умовою розв'язання палестинської проблеми є визнання не тільки палестинцями та окремими арабськими країнами, але і Лігою Арабських Держав, всіма арабськими країнами права Ізраїля на існування і визнання Ізраїлем законних національних прав палестинських арабів як нації, в тому числі і прав політичних. Таке взаємне визнання повинне бути гарантоване відповідним міжнародно-правовим актом, можливо, рішенням Ради Безпеки 00Н, що зобов'язує всі сторони. У цьому плані актуальним представляється подальша розробка механізму взаємодії між 00Н і ЛАД, ЛАД і арабськими субрегіональними організаціями - Радою Співробітництва арабських держав Перської затоки і Союзом Арабського Магрібу в справі розв'язання палестинської проблеми.
Посилення доцентрових тенденцій в міжарабських відносинах призвело до активізації ролі національних держав, зокрема, в справі близькосхідного врегулювання. У цей час миротворчий процес розвивається в основному в рамках двосторонніх відносин між Ізраїлем і арабськими країнами та ізраїльсько-палестинских відносин.
Сучасні реалії ситуації на Близькому Сході, перші зрушення на шляху вирішення палестинської проблеми свідчать, що після стількох років конфронтації ще існують великі складності у виробленні конкретних практичних домовленостей з різних аспектів їх рішення. Дотримання власних національних інтересів (передусім палестинців і Ізраїля) не може бути збитковим національним інтересам партнерів по переговорах. Отже, необхідна розробка взаємоприйнятних принципів, якими повинні керуватися учасники переговорного процесу, значну роль в чому покликана зіграти Ліга арабських держав. До числа цих принципів, з точки зору автора, потрібно віднести визнання того факту, що прямі переговори сторін в конфлікті, зокрема, палестинців і Ізраїля, не можуть розглядатися як загроза або перешкода на шляху розвитку мирного процесу, відмова від тези про те, що ключ на шляху врегулювання палестинської проблеми лежить тільки на шляху переговорів між Ізраїлем і Лігою арабських держав. Разом з тим це не означає недооцінки ролі і можливостей Ліги арабських держав в справі врегулювання палестинської проблеми, відмови від її використання в переговорному процесі. Форсування переговорного процесу, зокрема між Ізраїлем і ОВП, між Ізраїлем і окремими арабськими країнами, має важливе, але проміжне значення. ЛАД могла б зіграти велику роль в процесі створення системи колективної безпеки на Близькому Сході, в переговорах по таким комплексним, що представляють взаємний інтерес для Ізраїля і арабських країн питанням, як контроль над озброєнням, недопущення поширення в регіоні зброї масового знищення і проблема біженців, проблема водних ресурсів тощо. Максимальне розширення порядку денного переговорного процесу, розгляд всіх близькосхідних проблем в їх взаємозв'язку і взаємозалежності, передбачає активізацію ролі Ліги арабських держав.
Необхідною умовою підвищення значення ЛАД в міжнародних і регіональних відносинах, активізації її діяльності по врегулюванню регіональних конфліктів, зокрема палестинської проблеми, є приведення її Статуту у відповідність з потребами сьогоднішнього дня, внесення в нього відповідних змін, які передбачають уточнення формулювань, що стосуються її цілей і задач, розширення компетенції її Генерального секретаря, зокрема з політичних питань, розгляд ряду процедурних питань. Разом з тим її рішення мали і продовжують мати велику політичну силу. Діяльність ЛАД є постійно діючим важливим чинником в регіональних міжнародних відносинах. У зв'язку з цим представляється перспективним розширення співпраці з Лігою арабських держав неарабських країн, зокрема України.
У 1943 першій половині 1944 року Єгипет здійснює активні дипломатичні зусилля по утворенню Ліги арабських держав. Восени 1944 року в місті Олександрія відбулася підготовча конференція по створенню Ліги арабських держав. Статут Ліги було підписано 22 березня 1945 року всіма незалежними країнами: Єгипет, Сирія, Йорданія, Ірак та Ліван, а згодом через декілька днів приєднується і Ємен.
Після проголошення незалежності, Єгипет був монархією. В 1952 році в Єгипті відбулася и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.