На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Сенсорное развитие в дощкольном возрасте

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 08.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міжрегіональна  Академія Управління персоналом 
 
 

                                                                              група С 10-09-Б1МПС (4.0 з)
                                                   Рубцова С.Б.
м. Єнакіеве вул. Промислова 53
                                                            тел. 050-963-12-41   
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  реферативна робота 

з дисципліни: «Вікова психологія»
за темою: «Сенсорний розвиток у дошкільному віці»
викладач Шопша О. Л.  
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011
Зміст 

Вступ………………………………………………………………………….………2
1. Аналіз  психолого-педагогічної літератури з проблеми сенсорного розвитку дітей дошкільного віку………………………….…………………………………..4
2. Особливості  сенсорного розвитку дитини дитини-дошкільника……...……...7
3. Методичні рекомендації для вихователів та батьків……………………………13
Висновки…………………………………………………………………………….15
Список  літератури………………………………………………………………….17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів  і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Він становить фундамент її розумового розвитку. Чуттєве пізнання має дуже важливе значення у дошкільному дитинстві, яке є найбільш сприятливим періодом формування та вдосконалення діяльності органів чуттів, нагромадження уявлень про оточуючий світ.
     Актуальність  даної теми полягає в тому, що сенсорний розвиток, з одного боку, є фундаментом загального розумового розвитку дитини, з другого боку, має самостійне значення, оскільки повноцінне сприймання необхідне і для успішного навчання дитини у дитячому садку, у школі, і для багатьох видів праці.
     Зі  сприймання предметів і явищ оточуючого світу починається пізнання. Всі інші форми пізнання – запам’ятовування, мислення, уява – будуються на основі образів сприймання, є результатом їх переробки. Тому нормальний розумовий розвиток неможливий без опору на повноцінне сприймання.
       В дитячому садку дитина навчається малюванню, ліпленню, конструюванню, знайомиться з явищами природи, починає засвоювати основи математики і грамоти. Оволодіння знаннями і вміннями з усіх областей вимагає постійної уваги до зовнішніх якостей предметів, їх обліку та використання. Так, для того щоб отримати схожість в малюнку з зображеним предметом, дитина повинна досить точно вловити особливості його форми, кольору. Конструювання вимагає дослідження форми предмета (зразка), його будови. Дитина виясняє взаємовідношення частин у просторі і співвідносить якості зразка з якостями наявного матеріалу. Без постійної орієнтації у зовнішніх якостях предметів неможливо отримати чітке уявлення про явища живої та неживої природи, а саме про їх сезонні зміни. Формування елементарних математичних уявлень включає знайомство з геометричними формами та їх різновидами, порівняння об’єктів за величиною. При засвоєнні грамоти дуже велику роль відіграє фонематичний слух – точне диференціювання мовних звуків – і зорове сприймання окреслення букв. Таких прикладів є дуже багато.                                                                                                                                             
     Готовність  дитини до шкільного навчання в значній  мірі залежить від її сенсорного розвитку. Дослідження показали, що значна частина  труднощів, що виникають перед дітьми у ході навчального процесу (особливо в першому класі), зв’язана з недостатньою точністю та гнучкістю сприймання. В результаті виникають спотворення у написанні букв, у побудові малюнка, неточності у виготовленні поробок на уроках ручної праці. Бувають випадки, що дитина не може відтворювати зразки рухів на заняттях фізичної культури.
     Але справа не тільки в тім, що низький  рівень сенсорного розвитку різко знижує можливість успішного навчання дитини. Не менш важливо мати на увазі значення високого рівня такого розвитку для людської діяльності в цілому, особливо для творчої діяльності. Дуже важливе місце серед здібностей, що забезпечують успіх музиканта, художника, архітектора, письменника, конструктора, займають сенсорні здібності, які дозволяють з особливою глибиною, ясністю і точністю вловлювати та передавати найтонші нюанси форми, кольору, звучання та інших зовнішіх якостей предметів і явищ. А витоки сенсорних здібностей лежать у загальному рівні сенсорного розвитку, досягнутому в ранні періоди дитинства.
     Значення  сенсорного розвитку дитини для її майбутнього життя ставить перед теорією та практикою дошкільного виховання завдання розробки та використання найбільш ефективних засобів та методів сенсорного виховання в дошкільному навчальному закладі. Головний напрямок сенсорного виховання повинен полягати в озброєнні дитини сенсорною культурою.
     Дитина  в житті стикається з різноманітністю  форм, кольорів та інших якостей  предметів, а саме іграшок і предметів  домашнього вжитку. Знайомиться вона і з витворами мистецтва – музикою, живописом, скульптурою. І звісно, кожна дитина, навіть без цілеспрямованого виховання, так чи інакше сприймає все це. Але якщо засвоєння проходить стихійно, без розумного педагогічного керування дорослих, воно нерідко виявляється поверховим, неповноцінним. Ось тут на допомогу і приходить сенсорне виховання - послідовне планомірне ознайомлення дитини з сенсорною культурою людства.
     1. Аналіз психолого-педагогічної  літератури з проблеми сенсорного розвитку дітей дошкільного віку.
     Важко переоцінити значення розвитку сенсорної сфери дошкільника. Сенсорний розвиток є фундаментом розумового розвитку дитини. Вивченням проблеми сенсорного розвитку та сенсорного виховання займалися багато видатних вітчизняних та зарубіжних педагогів і психологів.
      Сенсорне виховання – це система педагогічних впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого пізнання та вдосконалення відчуттів та спиймань. Сенсорне виховання має дуже важливе значення для всебічного розвитку дитини. О. Усова відзначала, що 9/10 всього розумового багажу дітей дошкільного віку складають результати діяльності органів чуття. Видатні педагоги – Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі, К. Ушинський, Є. Тихеєва, С. Русова відзначали його як одну с основних сторін дошкільного виховання.
     Видатний чеський педагог, автор книги «Велика дидактика» Я.-А. Коменський (1592 – 1670) розглядав розумове виховання як важливий засіб формування особистості дитини. Необхідною умовою розумового розвитку, на його погляд, є розвиток чуттєвих основ мислення: пізнання починається з відчуття, відчуття передає пам'яті образи дійсності, яка зберігає їх протягом усього життя. Починати навчання він рекомендував не зі словесного пояснення про речі, а з реального спостереження за ними. У процесі розумового виховання важливу роль відіграють відчуття й уявлення, думки і слова, мова і дії.
     Ж. Ж. Русо (1712 – 1778) казав, що виховання має навчити дитину “дивитись, слухати і дотикатись”, і не тільки дивитися та слухати неуважно, а й до усього доторкатися, прислухатися, затримувати у руці.
     Засновник дитячого садка Ф. Фребель(1782 – 1852) виходив з необхідності використовувати різноманітні ігри для розвитку органів чуття дітей, ознайомлення їх із природою, життям людей, підготовки до школи. Цій меті він підпорядковував дидактичний матеріал, призначений для формування уявлень про форму, величину, просторові відношення, числа, — так звані дари, а також систему занять та ігор, спрямовану на розвиток сенсорики. Дитина, на його думку, наділена, крім основних інстинктів, інстинктом пізнавальним, дослідницьким, який є основою навчальної діяльності. У дошкільному віці розвиток прагнення до пізнання повинен реалізовуватися через безпосереднє споглядання предметів навколишнього світу.
     Отстоюючи принцип наочності в розумовому вихованні, К. Ушинський (1824 – 1871) наголошував на необхідності того, щоб предмет безпосередньо відображався у душі дитини, її відчуття у цьому процесі перетворювалися на поняття, а з понять складалася втілена в слові думка.
    Є. Водовозова (1844 – 1923) вважала, що процес сенсорного виховання має відбуватися одночасно з розвитком вищих психічних функцій, пізнавальних процесів, з якими пов’язаний розвиток мислення, мовлення, пам'яті. Дитину слід вчити усвідомлено сприймати навколишній світ, розвивати спостережливість. «Якщо вихователь не зумів зробити цього в ту пору, коли у дитини лише починає пробуджуватися спостережливість до навколишнього, яка має таке величезне значення для психологічного життя людини, то розумові здібності дитини поступово притуплюються, і, ставши школярем, вона буде байдуже дивитися на світ».
    М. Монтессорі (1870 – 1952) розглядала сенсорний  розвиток як важливу складову частину  і основу формування особистості: без розвинутих органів чуття не може бути інтелекту і вихованої людини. Чуттєве сприймання є основою розумового і морального життя. Метод М. Монтессорі не просто вказує дитині на якості предметів і явищ навколишнього світу, а дає можливість самостійно набувати знання і відкривати свій внутрішній світ, що значно важливіше, ніж повідомлення з боку дорослих. Система сенсорного виховання М. Монтессорі включала поняття “сенсорна культура дитини”. Матеріал, розроблений М. Монтессорі, побудований так, щоб розвивати окремі сфери відчуттів, вчити слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу та інше. Цінність згаданої системи виховання полягає у тому, що дидактичний матеріал у ній – не самоціль, а засіб.
      Система сенсорного виховання М. Монтессорі була високо оцінена
С. Русовою, яка сама розглядала розвиток органів чуття як перший крок до самостійної свідомості дитини.
      Л. Венгер поділив процес сенсорного виховання у дошкільному віці на підготовчий етап (перші три роки життя) та систематичне засвоєння дитиною сенсорної культури.
      Радянський  психолог і дитячий дефектолог О. А. Венгер (1923 – 2004) в 1977 році захистила докторську дисертацію на ступінь доктора психологічних наук на тему «Сенсорний розвиток і сенсорне виховання аномальних дітей дошкільного віку (глухих, слабочуючих і розумово відсталих)».
     О. В. Запорожець, О. П. Усова вказували  на те, що основним у формуванні сенсорних здібностей дітей є навчання їх узагальненим способам обстеження предметів, перенесення засвоєних способів дій в нові умови, на нові предмети. Це дає можливість дітям самостійно орієнтуватися в різноманітних властивостях нових предметів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Особливості сенсорного  розвитку дитини-дошкільника.
      У дошкільному віці під впливом  навчання та виховання відбувається інтенсивний розвиток всіх пізнавальних процесів. Це відноситься і до сенсорного розвитку.
     Сенсорний розвиток — це удосконалення відчуттів, сприймання, наочних уявлень. У дітей знижуються пороги відчуттів. Підвищується гострота зору і кольоровідчування, розвивається фонематичний та звуковисотний слух, значно зростає точність оцінок ваги предметів. У результаті сенсорного розвитку дитина оволодіває перцептивними діями, основна функція яких полягає в обстеженні об'єктів і вичлененні в них найбільш характерних властивостей, а також в засвоєнні сенсорних еталонів, загальноприйнятих зразків чутливих якостей, властивостей та співвідношень предметів. Найбільш доступними для дошкільників сенсорними еталонами є геометричні форми (квадрат, трикутник, коло) та кольори спектра. Сенсорні еталони формуються в діяльності. Ліплення, конструювання, малювання найбільше сприяють прискоренню сенсорного розвитку (Л.А. Венгер).
     Мислення. Мислення дошкільника має свої особливості. Так, наприклад, дитину середнього дошкільного віку під час прогулянки біля річки запитують:
— Скажи, Боря, чому плавають ластівки на воді?
— Тому, що вони маленькі і легкі.
— А  чому пливе теплохід?
— Тому, що він великий і важкий.
     Діти  цього віку не вміють ще виділяти суттєві  зв'язки в предметах і явищах і  робити узагальнені висновки. Впродовж дошкільного віку мислення дитини суттєво змінюється. Це, в першу чергу, виражається в тому, що вона ще не оволоділа новими способами мислення і розумовими діями. Розвиток відбувається поетапно, і кожний попередній рівень необхідний для наступного.
Мислення  розвивається від наочно-дійового до образного. Далі на основі образного мислення починає розвиватися образно-схематичне, яке є проміжним між образним і логічним мисленням. Образно-схематичне мислення дає можливість встановлювати зв'язки і співвідношення між предметами та їх властивостями. Розвиток мислення дитини тісно пов'язаний з мовою. У молодшого дошкільника мова супроводжується практичними діями дитини, але вона ще не виконує функції планування. В 4 роки дитина здатна уявити хід практичної дії, але не вміє розповісти про дію, яку потрібно виконати. У середнього дошкільника мова починає передувати виконанню практичної дії, допомагає планувати її. На цьому етапі образи залишаються основою мислительних дій. Лише на наступному етапі розвитку дитина уже здатна вирішувати практичні завдання, планує їх словесними міркуваннями. (А.А. Люблинська).
     Пам'ять.Протягом дошкільного віку відбувається розвиток пам'яті. В молодшого дошкільника помітну роль у розвитку пам'яті відіграє впізнавання. Але все більшого значення починає набувати відтворення. В середньому та старшому дошкільному віці з'являються достатньо повні уявлення пам'яті. Продовжується інтенсивний розвиток образної пам'яті (запам'ятовування предметів та їх зображення). Для розвитку пам'яті дитини характерним є рух від образної до словесно-логічної. Розвивається довільна пам'ять. Довільне згадування передує довільному запам'ятовуванню, розвиток довільної пам'яті починається з розвитку довільного відтворення. Причиною цього є те, що ситуація запам'ятовування сама по собі часто не спонука до особливої активності. Ситуація пригадування здійснює позитивний вплив на розвиток запам'ятовування: невдачі у відтворенні спонукають дитину чіткіше виділити мету, усвідомити її необхідність і щось зробити для її досягнення (наприклад, повторити доручення).
      Уява. Уява дитини починає розвиватися в кінці другого, на початку третього року життя. Про наявність образів як результатів уяви можна судити по тому, що діти із задоволенням слухають невеликі розповіді, казки, співпереживають героям. Розвитку відтворюючої (репродуктивної) і творчої (продуктивної) уяви дошкільників сприяють різні види продуктивної діяльності, такі як конструювання, ліплення, малювання. Особливість образів, які створюють діти, заключається в тому, що вони не можуть існувати самостійно. Їм необхідна зовнішня опора в діяльності. Так, наприклад, якщо в грі дитина повинна створити образ людини, то цю роль вона бере на себе і діє в уявній ситуації. Велике значення в розвитку творчої уяви має дитяче словотворення. Діти складають казки, дражнилки і т. ін. Характерним для дошкільника є зростаюча довільність уяви. В ході розвитку вона перетворюється у відносно самостійну психічну діяльність.
     Сенсорний розвиток дошкільника включає дві  взаємопов'язані сторони — засвоєння уявлень про різноманітні властивості предметів і явищ та оволодіння новими діями, які дають змогу повніше та більш диференційовано сприймати світ.
      Ще  в ранньому віці у дитини накопичилося певне коло уявлень про ті чи інші властивості предметів, і деякі  з таких уявлень виконували роль зразків, з якими порівнювалися нові предмети у процесі їх сприймання. Тепер же починається перехід від предметних зразків, що базуються на узагальненні індивідуального досвіду дитини, до використання загальноприйнятих сенсорних еталонів, тобто вироблених людством уявлень про основні різновиди властивостей і відношень (кольору, форми, розмірів предметів, їх розташування у просторі, висоти звуків, тривалості проміжків часу тощо).
      Поступове ознайомлення дітей з різними  видами сенсорних еталонів та їх систематизація — одне з найважливіших завдань сенсорного виховання в дошкільному віці. Його основою має бути організація дорослими дій дітей з обстеження та запам'ятовування основних різновидів кожної властивості, що здійснюється передусім у процесі їх навчання малюванню, конструюванню, ліпленню та ін.
      У дошкільному віці відбувається зниження порогів чутливості (зорової, слухової та ін.). Зростає гострота зору, спроможність розрізняти відтінки кольорів, розвивається звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо. Усі ці зміни є наслідком того, що дитина оволодіває новими способами сприймання, які мають забезпечити обстеження предметів та явищ дійсності, їх різноманітних властивостей та взаємозв'язків.
      Органи чуттів дітей до початку дошкільного віку за своєю будовою та деякими особливостями функціонування схожі з органами чуттів дорослих людей.
      Гострота  зору в дошкільному віці росте  безперервно  (див.Табл.1).
      Дані  дослідження показали, що гострота зору значно зростає в такій діяльності, для здійснення якої вона є необхідною умовою її виконання, безпосередньо пов’язана з метою та мотивами цієї діяльності (див. Табл.2). Аналогічні явища мають місце і в розвитку інших видів відчуттів та сприймань: в развитии фонематичного слуху, в розвитку розрізнення кольоьрів в зв’язку з малюванням і т.д.
      Таблиця 1
      Середня дистанція, з якої діти дошкільного віку бачать розрив у кільці Ландольта1 (за даними Т. В. Єндовицької) 

Вік дітей Середня дистанція (в см)
4 –  5 років 207,5
5 –  6 років 270,0
 
1 Кільце Ландольта – зображення чорного кільця з розривом, яке слугує для визначення гостроти зору.
      Таблиця 2
      Гострота  зору (в см дистанції) у звичайній ситуації та у грі
      (за  даними Т. В. Єндовицької) 

Вік дітей Звичайна ситуація Гра Приріст (в %)
4 –  5 років 283 331,4 17,2
5 -6 років 287 372 29,8
 
      Ефективність  розрізнення кольору і форми  та його рівень у дітей дошкільного віку залежать від того, яке значення мають ці ознаки в діяльності дитини. Якщо вони є суттєвою умовою дії і безпосередньо зв’язані зі змістом завдання, що виконується, то діти дошкільного віку однаково легко виділяють у предметах колір і форму (табл.3). 

Таблиця 3
      Орієнтація  на різні ознаки об’єктів в залежності від змісту завдання (в % до загальної кількості випадків)
      (за  даними З. М. Богуславської) 

 
        Завдання
Орієнтовна  ознака Вік дітей
3 – 4 роки 4 – 5 років 5 – 6 років
Розкладання фігур на кольоровому фоні Колір  
 
50
 
 
70
 
 
100
Викладання  на однобарвному кресленні Форма  
 
80
 
 
100
 
 
100
Викладання  на різнобарвному кресленні Форма та колір  
 
70
 
 
100
 
 
100
 
     В ранньому дитинстві сприймання завжди включене в предметну діяльність. Рідко можна побачити дитину молодшу 2,5 – 3 років, яка довго б роздивлялася предмети, не діючи з ними. В дошкільному віці процеси сприймання поступово виокремлюються і починають формуватися як відносно самостійні, цілеспрямовані процеси зі своїми специфічними завданнями та способами.
      Зорове  сприймання, вбираючи в себе досвід інших видів орієнтовно-дослідницької  діяльності, стає в дошкільному віці одним із основних засобів безпосереднього пізнання предметів і явищ навколишньої дійсності.
      Уміння  роздивлятися предмети, спостерігати за ними з’являється з середини дошкільного віку. Ця якість сприймання – керованість – виникає у процесі спеціальної педагогічної роботи з дітьми. Н. П. Сакуліна виявила, що при такій роботі вміння дітей вести цілеспрямоване спостереження може розвиватися до досить високого рівня.
      На  початку дошкільного віку процес зорового сприймання здійснюється на основі вказівних жестів дитини. Вона показує послідовно всі предмети і таким чином знаходить той, який шукає. Потім необхідність у такій опорі відпадає, її замінює слово, яким дитина констатує та закріплює результати своїх пошуків. І лише до кінця дошкільного віку сприймання стає своєрідною дією, яка внутрішньо регулюється.
      У розвитку сприймань дошкільників провідне значення набуває мовлення дітей. Називаючи ті чи інши якості або ознаки предметів, дитина тим самим виділяє іх; називаючи предмети, вона відділяє їх один від одного; визначаючи в мовленні їх стан або дію, дитина осмислює реальні відношення між предметами. Збагачення дитячого мовлення словами – назвами якостей, ознак, станів предметів та відношень між ними – є важливим фактором розвитку цілеспрямованого, осмисленого сприймання.
      Таким чином, найбільш суттєвою зміною процесів сприймань на протязі дошкільного віку є те, що вони виокремлюються в самостійні мимовільні дії, всередині яких починають формуватися особливі способи спостереження, роздивляння, пошуку, виконання перших перцептивних завдань.
      Перцептивні дії – структурні одиниці процесу  сприймання у людини, які забезпечують свідоме перетворення сенсорної  інформації, що забезпечує побудову образу, адекватного предметному світу [15;255].
      Перцептивні дії, адекватні об'єкту, починають  формуватися у дітей 5 – 6 років, їх характерною ознакою є розгорненість, включення до свого складу великої кількості рухів рецепторних апаратів, що здійснюються рукою чи оком. 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Методичні рекомендації для вихователів та батьків. 

      Зробивши  аналіз психолого-педагогічної літератури, ми розробили методичні рекомендації для вихователів та батьків.
      Необхідно врахувати те, що діти йдуть до школи  і майбутнім школярам важко буде сприймати навчальну інформацію, якщо у них не будуть достатньо розвинені всі види сприймання (зокрема, зорове) та сформовані перцептивні дії.
     Узагальнюючи  результати психологічних досліджень, відомий український психолог Г. К. Костюк пише: «Процес сприймання відбувається ефективніше, коли перед дітьми ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових об’єктів, виділяти їх характерні ознаки, об’єднувати в єдине ціле, означати певними словами. В таких ситуаціях у дітей швидше розвивається спостережливість, ніж тоді, коли сприймання наочних об’єктів є тільки ілюстрацією готових відомостей, які повідомляє вчитель. Показниками розвитку спостережливості є вдосконалення перцептивного аналізу й синтезу об’єктів, виділення й об’єднання в єдине ціле малопомітних їх ознак і властивостей, підвищення точності словесного їх опису, формування настанови на спостереження».
     Найважливішою умовою виразного зорового сприймання є уміння виділити предмет на загальному фоні на основі чіткого розпізнавання контуру. Цьому сприяють різні види завдань. Ми підібрали дидактичні ігри та вправи «Гостре спостережливе око».
     Ми  пропонуємо завдання для колективної  та індивідуальної роботи на знаходження  добре відомих предметів в  умовах, що відволікають, наприклад  «Скільки предметів зображено на малюнку?», на розпізнавання предмета за істотними ознаками контуру («Скільки вісімок на малюнку?»), на знаходження однакових предметів зоровим зіставленням їх форми - розташуванням, розміром, кольором («Скільки однакових фігур на малюнках?»). Також ми пропонуємо ряд ігор, які передбачають вибір маршруту на основі зорового зіставлення різних напрямів руху: «Яка дорога приведе ведмедика додому?», «Якою дорогою дівчинці найшвидше дібратися додому?», «Де живе зайчик, а де білочка? Якою дорогою вони побігли?». Дітям дуже подобаються ігри та вправи, завдання яких передбачає пошук виходу з лабіринтів – «Покажіть лінією шлях, яким хлопчик може вибратися з лісу», «Через які ворота кицька знайде вихід?».
      Корисними є вправи на тренування обсягу й  точності зорового сприймання групи об’єктів. Вихователь демонструє дітям картку чи малюнок на дошчі протягом кількох секунд:
а) зображено 8 листочків зеленого і жовтого  кольорів;
Завдання. Не лічачи, скажіть, яких листочків  більше – жовтих чи зелених. Усіх листочків  більше чи менше п’яти?
б) зображено 12 кульок трьох кольорів, кульки однакові за розміром;
Завдання. Яких кольорів кульки? Яких найбільше? Яких найменше? 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки
     Отже, ми проаналізували психолого-педагогічну  літературу з проблеми сенсорно-перцептивного розвитку дітей дошкільного віку.
      Ця  проблема займала одне з центральних місць на всіх етапах розвитку дошкільної педагогіки та психології. Вивченням проблеми сенсорного розвитку і виховання займалися Я. А. Коменський, Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі, К. Ушинський, Л. Венгер, Л. Виготський та ін.
      Сенсорні  можливості дитини формуються у процесі  життєдіяльності. Розвиток відчуттів  і сприймань взаємопов’язаний із загальним рівнем розумового розвитку дитини, оволодінням нею мовленням. Особливе значення у розвитку сенсорики має засвоєння дитиною суспільного сенсорного досвіду, опанування діями сприймання, удосконалення їх.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.