На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Фнансова криза на пдприємств

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 08.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 9. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти і науки України 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Вадима Гетьмана 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат 

на  тему: 

«Фінансова криза на підприємстві» 
 
 
 
 
 

                      Виконала:
                      студентка 4 курсу
                      ФЕтаУ 
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       

Київ 2010 
 
 
 

План
Вступ 

    Фінансова криза на підприємстві. Економічний зміст та причини виникнення
2. Діагностика фінансової кризи на підприємстві.
3. Економічна сутність санації підприємств
4. Реструктуризація підприємства 

Висновок
Список  використаної літератури 

 

Вступ  

     Зважаючи  на важкі загальноекономічні умови в нашій державі на теперішньому етапі розвитку, досить значна частина вітчизняних підприємств мають проблеми з платоспроможністю, деякі з них стоять на межі банкрутства, а значна кількість вже збанкрутувала.
     Політика  антикризового фінансового управління є частиною загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в розробці і використанні системи методів попередньої діагностики загрози банкрутства і механізмів фінансового оздоровлення підприємства, що забезпечують його захист від банкрутства.
     Таким чином, діагностика фінансової кризи та управління фінансовою санацією підприємства не втрачає актуальності, а в сучасних умовах, навпаки, дуже гостро торкається багатьох нинішніх українських підприємств, які можуть виявитися неплатоспроможними і збанкрутілими.
     Мета  написання даного реферату полягає  в тому, щоб детальніше розкрити зміст фінансової кризи на підприємстві, вказати основні симптоми та фактори  її виникнення, розкрити сутність діагностики  фінансової кризи на підприємстві та санації підприємств.
     Предмет дослідження – сутність фінансової кризи, методика проведення фінансової санації підприємства та реструктуризація підприємства .
     Вибір предмету дослідження обумовлений  тим, що в даний час в умовах національної економіки, що складаються, багато підприємств схильні до ризику банкрутства і попадання в кризовий стан незалежно від галузі промисловості і величини самого підприємства. 
 
 
 
 

 

Фінансова криза на підприємстві. Економічний зміст  та причини виникнення
     Фінансові кризи характеризують протиріччя в стані фінансової системи чи фінансових можливостях фірми. Це кризи грошового вираження економічних процесів. Неплатоспроможність виступає основною ознакою фінансової кризи в будь-якій соціально-економічній системі [7].
     Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на фінансові відносини [8]. На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування.
     Ознаками  прояву фінансової кризи на підприємстві слід виділити:
    Різке зниження платоспроможності (збитковість виробництва, відсутність податкового планування, ріст прострочених зобов’язань, низька ліквідність майна, неефективне управління фінансово-економічною діяльністю тощо).
    Зниження значень фінансових показників і коефіцієнтів нижче їх критичного рівня).
        Виникнення чи розгортання кризового стану в цілому [7].
     Для вибору найефективніших форм санації, прийняття правильних рішень щодо усунення негативних процесів передовсім необхідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб'єкта господарювання.
     Чинники, які можуть зумовити фінансову кризу  на підприємстві, прийнято поділяти на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства). [12].
     Головними екзогенними факторами фінансової кризи на підприємстві можуть бути:
     • спад кон'юнктури в економіці в цілому;
     • зниження купівельної спроможності населення;
     • значний рівень інфляції;
     • нестабільність господарського та податкового  законодавства;
     • нестабільність фінансового та валютного  ринків;
     • посилення конкуренції в галузі;
     • криза окремої галузі;
     • сезонні коливання;
     • посилення монополізму на ринку;
     • дискримінація підприємства органами влади та управління;
     • політична нестабільність у країні місцезнаходження підприємства або в країнах підприємств-постачальників сировини (споживачів продукції).
     Головні ендогенні фактори фінансової кризи:
     • низький рівень менеджменту;
     • дефіцити в організаційній структурі;
     • низький рівень кваліфікації персоналу;
     • недоліки у виробничій сфері;
     • порушення в поставках;
     • низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції;
     • прорахунки в інвестиційній політиці;
     • брак чітко визначеної стратегії  розвитку підприємства;
     • незадовільне використання виробничих ресурсів;
     • непродуктивне утримання зайвих робочих місць[1].
     Типовими  наслідками впливу вищенаведених причин та факторів на фінансово-господарський стан підприємства є:
     • утрата клієнтів та покупців готової  продукції;
     • зменшення кількості замовлень  та контрактів з продажу продукції;
     • неритмічність виробництва, неповне  завантаження потужностей;
     • підвищення собівартості та різке зниження продуктивності праці;
     • збільшення розміру неліквідних  оборотних засобів та наявність понаднормових запасів;
     • виникнення внутрішньовиробничих конфліктів та підвищення плинності кадрів;
     • підвищення тиску на ціни;
     • суттєве зменшення обсягів реалізації та, як наслідок, недоодержання виручки від реалізації продукції [12].
     Виділяють такі види кризи:
     • стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал та бракує довгострокових факторів успіху);
     • криза прибутковості (перманентні збитки «з'їдають» власний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу);
     • криза ліквідності (підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності) [8].
     За  іншою класифікацією виділяють такі види фінансових криз:
     • загальна – котра виникає одночасно  на декількох рівнях управління, виробництва, матеріально-технічного забезпечення;
     • локальна – має місце в окремих його ланках, підрозділах [7].
     Важливою  передумовою застосування правильних антикризових заходів є ідентифікація глибини фінансової кризи. Розрізняють три фази кризи:
     а) фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства (за умови переведення його на режим  антикризового управління);
     б) фаза, яка загрожує подальшому існуванню підприємства і потребує негайного проведення фінансової санації;
     в) кризовий стан, який не сумісний з дальшим  існуванням підприємства і призводить до його ліквідації [8].
     Ідентифікація фази фінансової кризи є необхідною передумовою правильної і своєчасної реакції на неї.
 

Діагностика фінансової кризи на підприємстві
     Важливим  завданням антикризового фінансового  управління є своєчасна і якісна діагностика фінансової кризи на підприємстві. Термін «діагностика»  означає визначення стану об’єкта  управління на основі реалізації комплексу аналітичних процедур з метою завчасного виявлення слабких ланок і «вузьких місць» [9].
     Діагностика фінансової кризи підприємства є  узагальненням всіх складових економічної  стратегії. Її головним завданням є  визначення потенційних можливостей кризових ситуацій та банкрутства, і формування заходів їх запобігання [ 6 ].
     Реалізація  на практиці системи раннього виявлення  та подолання фінансової кризи передбачає розробку теоретично обґрунтованої  методологічної бази, яка відображає сучасні вимоги.
     Аналіз  фінансового стану, що ґрунтується  на вивченні кількісних показників фінансової звітності підприємства із застосуванням  стандартних методів та прийомів, називається класичним або традиційним.
     Традиційний підхід до діагностики банкрутства полягає  у застосуванні стандартних аналітичних прийомів: горизонтальний та вертикальний аналіз, трендовий аналіз, аналіз відносних показників, порівняльний аналіз. Спільним для традиційних методик діагностики фінансової кризи є те, що вони передбачають вивчення простих математичних зв’язків між окремими позиціями фінансової звітності на основі обчисленої певної вибірки показників та порівняння їх значень з нормативними, середньогалузевими і в динаміці [9].
     Відомі  на сьогодні традиційні методи оцінки кризової ситуації мають певні недоліки: по-перше, неадаптованість зарубіжного інструментарію кризової діагностики до діяльності вітчизняних підприємств; по-друге, поширений управлінський підхід дає загальну характеристику кризовій ситуації, в той час, як прийняття рішень вимагає кількісного обґрунтування; по-третє, серед аналітичних показників діагностики банкрутства не виділено чітких критеріїв, орієнтованих на ідентифікацію ранніх ознак та глибини фінансової кризи; по-четверте, існує неузгодженість методичної та нормативно-правової бази антикризового регулювання в Україні.
     Експрес-діагностика  кризового фінансового стану банкрутства характеризує систему регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку господарюючого суб’єкта, здійснюваної на базі даних його фінансового обліку по стандартних алгоритмах аналізу.
     Експрес-діагностика  банкрутства здійснюється за такими етапами.
     1. Визначення об’єктів спостереження  «кризового поля», що реалізує  загрозу банкрутства господарюючого  суб’єкта.
     2. Формування системи індикаторів оцінки загрози банкрутства господарюючого суб’єкта.
     3. Аналіз окремих сторін фінансового  розвитку господарюючого суб’єкта, здійснюваний стандартними методами.
     4. Попередня оцінка масштабів кризового  фінансового стану господарюючого суб’єкта [1].
     Фундаментальна  діагностика банкрутства підприємств  характеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, яка здійснюється на основі методів факторного аналізу  та прогнозування.
     Основними цілями фундаментальної діагностики банкрутства є:
     - поглиблення результатів оцінки  кризових параметрів фінансового  розвитку підприємства, отриманих  у процесі експрес-діагностики  банкрутства;
     -  підтвердження  отриманої попередньої  оцінки масштабів кризового фінансового  стану підприємства;
     - прогнозування розвитку окремих  факторів, що спричиняють загрозу  банкрутства підприємства, та їхніх  негативних наслідків;
     - оцінка та прогнозування здатності  підприємства до нейтралізації  загрози банкрутства за рахунок  внутрішнього фінансового потенціалу [2].
     В процесі здійснення фундаментального аналізу використовуються наступні методи:
     -  алгоритм інтегральної оцінки  загрози банкрутства підприємства, що ґрунтується на використанні  закордонних методик прогнозування  ймовірності банкрутства;
     - кореляційний аналіз. Цей метод використовується для визначення ступеня впливу окремих факторів на характер кризового фінансового розвитку підприємства. Кількісно ступінь цього впливу може бути виміряний за допомогою одно- або багатофакторних моделей кореляції. За результатами такої оцінки проводиться упорядкування окремих факторів за ступенем їхнього негативного впливу на фінансовий розвиток підприємства;
     - СВОТ-аналіз (SWOT-analysis) [2]. 
 

    Економічна  сутність санації  підприємств
     Найдієвішим засобом запобігання банкрутства підприємства є фінансова санація.
           Термін “санація”  походить від латинського “sanаre”  – оздоровлення, видужання. Економічний  словник тлумачить це поняття  як систему заходів, здійснюваних для  запобігання банкрутств промислових, торгових, банківських монополій, визначаючи, що санація може відбуватися злиттям підприємства, яке знаходиться на межі банкрутства, з могутньою компанією; випуском нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшенням банківських кредитів і наданням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокову; повною або частковою купівлею державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства. [5 ]
      Законодавство визначає санацію як сукупність усіх можливих методів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.
     Метою фінансової санації є покриття поточних збитків і усунення причин їх виникнення, відновлення або збереження ліквідності і платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу і формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення заходів санації фінансового і організаційно-технічного характеру [3].
     Виділяють такі форми санації підприємства:
    Санація підприємства спрямована на рефінансування боргу, передбачає такі варіанти:
    мобілізацію внутрішніх фінансових резервів;
    зміну розміру статутного фонду шляхом додаткової емісії акції
    перетворення короткострокової кредиторської заборгованості в довгострокову;
    списання санатором-кредитором частини боргу;
    державну допомогу санованому підприємству;
    переведення боргу на іншу юридичну особу;
    цільовий банківський кредит;
    учать робітників у оздоровленні підприємства;
    відстрочку погашення облігацій підприємства;
    трансформацію боргу у власність.
    Санація підприємства спрямована на його реорганізацію має такі форми:
    • об’єднання;
    • поділ;
    • перетворення;
    • передача в оренду;
    • приватизація;
    • продаж цілісного комплексу.
      Санаційні заходи можуть оформлятися у вигляді  плану або програми, які різняться цілями, структурою, часовими характеристиками та складом виконавців [10].
                                                                  Таблиця 1
      Типовий план санації підприємства  
Вступ Загальна характеристика підприємства: • правова форма організації бізнесу та форма власності;
• організаційна  структура;
• сфера  діяльності;
• історична  довідка.
1-й  розділ Аналіз вихідних даних: • оцінка зовнішніх умов;
• аналіз фактичного фінансового стану підприємства;
• аналіз причин кризової ситуації та слабких місць підприємства;
• стан ринків збуту продукції;
• наявний  потенціал підприємства;
• обґрунтування доцільності санації;
2-й  розділ Стратегія санації, оперативна програма: • стратегічні цілі санації;
• каталог  оперативних заходів щодо відновлення ліквідності.
3-й  розділ План санаційних заходів: • план маркетингу та оцінка ринків збуту;
• план виробництва та капіталовкладень;
• організаційний план;
• фінансовий план.
4-й  розділ Ефективність  санації та заходи для реалізації плану: • організація  реалізації плану;
• критерії оцінки ефективності;
• оперативний  санаційний контролінг;
• можливі  ризики в процесі виконання;
• сума можливих збитків;
• можливі  позитиви та додаткові прибутки.
[8].
    Розробка  плану санації
    Введення. У ньому наводяться:
          • мета й завдання плану санації;
          • замовник плану санації;
          • обґрунтування заходів щодо відновлення платоспроможності;
          • повні відомості про підприємство: повне і скорочене найменування підприємства, його юридична адреса, організаційно-правова форма, форма власності, організаційна структура, коротка історія створення й т.д.
    Розділ 1. Аналіз поточного стану. Містить  аналіз зовнішніх умов функціонування, характеристику фінансового й техніко-економічного стану підприємства, оцінка причин неплатоспроможності й наявного у підприємства потенціалу.
          Аналіз  зовнішніх умов функціонування підприємства включає оцінку загальних політико-економічних тенденцій, галузі й ринку.
          Аналіз  фінансового й техніко-економічного стану підприємства включає аналіз коефіцієнтів:
          • ліквідності;
          • фінансової стабільності;
          • ділової активності;
           прибутковості підприємства;
          При аналізі необхідно більше уваги  приділити аналізу якісних характеристик, які можуть оздоровити фінансове становище підприємства.
          Аналіз  причин неплатоспроможності має на меті виявити фактори кризи й виключити їхній вплив  на діяльність підприємства.
          Наявний потенціал у підприємства оцінюється таким факторами: можливістю залучення  додаткового капіталу, наявністю  кваліфікованого персоналу, надійних джерел поставки сировини, ринків збуту, виробничим потенціалом, якістю менеджменту й організаційної структури.
          Розділ 2. Стратегія санації. Містить стратегічні  цілі санації, цільові орієнтири, безпосередньо  розробку стратегії, а також програму покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності й ліквідності.
          Розділ 3. План санаційних заходів. Складається  з наступальних частин, які можуть бути виділені в самостійні розділі плану санації.
        План маркетингу. Мета – розробка комплексу заходів  впливу на ринок і ситуацію на ньому для збільшення обсягів збуту продукції. У зв’язку з цим оцінюються:
        • попит і можливості ринку;
        • конкурентність;
        • місткість ринку;
        • ринкові можливості підприємства;
        • можливості і шляхи  розширення ринків збуту.
  Виробничий  план. Мета – оптимізація виробничих процесів у частині поставок сировини й матеріалів, технологічного просу, виробничих потужностей, контролю якості. На цьому етапі оцінюється потреба в інвестиціях.
  Організаційний  план. Мета – створення ефективної організаційної структури підприємства, виявлення необхідності реорганізації або реструктуризації, підвищення мотивації й умов праці працівників.
  Фінансовий  план. Мета – розробка системи показників, що відображають очікувані фінансові  результати діяльності підприємства:
  • прогноз обсягів реалізації;
  • баланс грошових доходів і витрат;
  • прогнозований баланс активів і  пасивів після проведення санації;
  • шляхи досягнення беззбитковості;
  • джерела й форми мобілізації  фінансових ресурсів і їхня окупність.
  Розмір  потреби у фінансових ресурсах із зовнішніх джерел визначається різницею між загальною потребою підприємства у фінансових ресурсах і прогнозованому виручка від реалізації окремих об’єктів активів, продаж яких передбачено планом санації.
  Розділ 4. Ефективність санації й графік заходів щодо реалізації плану. Включає аналіз очікуваних результатів, можливих ризиків і строків ви конання. [3]. 

     Методика  проведення фінансової санації підприємства
     Санація що ініціюється самим підприємством  представляє складний і у багатьох відношеннях хворобливий для нього процес, що вимагає ефективного фінансового управління на всіх стадіях його здійснення.
     Таке  управління здійснюється на підприємстві по наступних основних етапах:
     1.Визначення  доцільності і можливості проведення  санації.
     2. Обґрунтування концепції санації.
     3. Визначення напряму здійснення  санації. 
     4. Вибір форми санації. Форма  санації безпосередньо характеризує  той механізм, за допомогою якого  досягається її основна мета.
     5. Підбір санатора.
     6. Підготовка бізнес-плану санації.
     7. Розрахунок ефективності санації.
     8. Затвердження бізнес-плану санації. 
     9. Моніторинг реалізації заходів  бізнес-плану санації.
     Мета  санації вважається досягнутою, якщо вдалося за рахунок зовнішньої фінансової допомоги або заходів реорганізацій  нормалізувати господарську діяльність і уникнути оголошення підприємства-боржника банкротом з подальшою його ліквідацією. 
 

Реструктуризація  підприємства
      У комплексі фінансово-економічних  та організаційно-правових заходів  з фінансового оздоровлення підприємства-боржника важливе значення має реструктуризація (реорганізація).
      Реструктуризація  підприємства означає здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових і  технічних заходів, спрямованих  на реорганізацію підприємства, зокрема  шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. [4]
      Реструктуризація  передбачає передусім аналіз фінансово-господарської  діяльності підприємства, який має  містити оцінку загальної вартості майна підприємства, активів і пасивів його балансу, їх структуру, аналіз кредиторської і дебіторської заборгованості, прибутковості та рентабельності виробництва, а також розрахунок коефіцієнтів абсолютної ліквідності та платоспроможності, які характеризують рівень фінансового стану підприємства.
      На  основі даних аналізу робиться висновок щодо ліквідації підприємства через  процедуру оголошення його банкрутом  або реорганізації.
      У разі прийняття рішення про реорганізацію  підприємства розробляється проект заходів реорганізації, який має включати:
      • економічне обґрунтування необхідності реструктуризації;
      • пропозиції щодо методів реструктуризації;
      • витрати на реструктуризацію та джерела  їх покриття;
      • заходи вирішення фінансових, соціальних та інших проблем, пов'язаних з реалізацією проекту реструктуризації підприємства.
      Реструктуризація (реорганізація) підприємства може передбачати  такі заходи:
      • заміну керівника підприємства;
      • відокремлення від підприємства непрофільних структурних підрозділів;
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.