На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Фнансування загальної середньої освти в Україн

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 08.07.2012. Сдан: 2010. Страниц: 6. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
     ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
     ТОРЕЗЬКИЙ КОЛЕДЖ 
 
 
 
 
 
 

     РЕФЕРАТ
     З дисципліни «БЮДЖЕТНА СИСТЕМА»
  На  тему:  Фінансування загальної середньої освіти в Україні 
 
 
 
 
 

                     Виконала
                     Студентка 4 курсу
                     Група Фд-07-1
                     Гуляр Юлія 
                 
                 
                 
                 
                 

     Торез 2010
 

Зміст

 

Вступ

 
      Освіта XXI століття - це освіта для людини. Її стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. XXI століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі два десятиліття вимагають глибокого оновлення системи освіти, зумовлюють її випереджувальний характер.
      Соціально-економічне значення освіти полягає в її троїстій цінності: державній, суспільній та особистісній. Перші дві випливають із залежності рівня соціально-економічного розвитку, суспільного прогресу в усіх сферах діяльності від якості освіти, насиченості галузей економіки працівниками високого освітньо-кваліфікаційного рівня. Особистісна цінність освіти полягає у наданні можливостей кожній людині розвивати свої здібності, набувати нових знань, одержати фах, який дасть їм змогу реалізуватися у певній сфері професійної діяльності, набувати бажаного соціального статусу із забезпеченням відповідного рівня добробуту. Таким чином, освіта стає основним засобом розвитку гуманітарної сутності людини, формування її як провідної продуктивної сили.
      Виникнення  суспільної потреби в освічених  особистостях спричинене рухливістю економічної  системи та науково-технічним прогресом, які суттєво впливають на ринок праці: змінюється потреба в кадрах певного освітньо-кваліфікаційного та професійного рівня. У даному разі освіта виконує водночас соціальну та економічну функції. Соціальна функція полягає в соціальному захисті населення від безробіття шляхом надання освітніх послуг, що підвищують його конкурентність на ринку праці. За виконанням економічної функції освіта виступає як інститут для задоволення потреб галузей економіки в кадрах певної професійно-кваліфікаційної спрямованості. Головною цінністю освіти є її здатність відкрити, сформувати, розвинути здібності людини, прищепити їй прагнення до постійного самовдосконалення.
 

1. Освіта  в Україні та  фактори, що впливають  на її розвиток

 
      Без відтворення та розширення освітнього потенціалу кожної людини неможливо  досягти результативності всіх соціально-економічних  та духовних процесів суспільства. Право на освіту гарантується Конституцією України, Законом України «Про освіту» та іншими нормативними актами України. Відповідно до Конституції в Україні обов’язковою є загальна і середня освіта. Професійна освіта є бажаною та необхідною і здійснюється на базі повної загальної середньої освіти, а також на базі освіти в обсязі основної та спеціальної школи. Згідно із Законом України «Про освіту» — метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими працівниками, спеціалістами.
      За  функціональною класифікацією система  освіти складається з таких ланок:
      Дошкільне виховання;
      Загальна середня освіта;
      Заклади освіти для громадян, що потребують соціальної допомоги і реабілітації;
      Позашкільна освіта;
      Вища освіта;
      Післядипломна освіта;
      Інші заклади і заходи в галузі освіти.
      Основним  джерелом фінансування витрат на освіту є державний та місцевий бюджети. Система освіти в нашій країні є єдиним комплексом послідовно пов’язаних між собою ланок виховання і навчання: дошкільне виховання, загальна середня освіта, позашкільне виховання, професійно-технічне навчання, середня спеціальна і вища освіта.
      У сучасних умовах особлива увага приділяється вдосконаленню змісту освіти з урахуванням  нових соціально-політичних реалій суспільства, сучасного рівня науки і техніки.
      Важливим  елементом державної політики в  галузі освіти має стати визначення державних вимог до змісту, рівня  та обсягів освіти і на цій основі вжиття заходів для поліпшення якості навчально-виховного процесу, забезпечення рівня освіти, достатнього для технічного, економічного та соціального прогресу країни.
      При збереженні орієнтації в основному  на державне фінансування освіти навчальним закладам надано широкі можливості самостійно отримувати кошти на своє утримання. Наприклад, не бюджетне фінансування вищих навчальних закладів становить нині більш як 40% загальної суми фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні вузів. Основними джерелами позабюджетних коштів є надходження за виконані госпрозрахункові, науково-дослідні роботи, від курсових заходів, плати студентів за навчання, продажу машинного часу електронно-обчислювальної техніки, здавання в оренду на період літніх канікул гуртожитків тощо.
      Фінансування  установ, закладів та заходів освіти здійснюється на нормативній основі за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів, галузей економіки, підприємницьких структур, а також додаткових джерел фінансування.
      Обсяг видатків місцевих бюджетів на освіту здійснюється на підставі формул, затверджених постановою КМУ « Про затвердження Формули розподілу обсягу між бюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання і коштів, що передаються до Державного бюджету) між Державним бюджетом і місцевими бюджетами» від 5.09.2001 р. №1195.
      Розрахунковий показник обсягу видатків на освіту визначається залежно від загального обсягу ресурсів місцевих бюджетів на освіту, фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на одного учня та кількості учнів різних типів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів.
      У разі одержання коштів з інших  джерел бюджетні асигнування навчально-виховних закладів, установ та заходів системи  освіти не зменшуються. Бюджетні асигнування  на освіту та позабюджетні кошти вилученню  не підлягають.
      До  загальноосвітніх навчальних закладів належать школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, санаторні школи, спеціальні школи, а також школи соціальної реабілітації. Загальноосвітні навчальні заклади  першого ступеня (початкова школа) забезпечують початкову загальну освіту, другого ступеня (основна школа) — неповну загальну середню освіту, третього ступеня (старша школа) — повну загальну середню освіту.
      На  обґрунтування стратегії розвитку освіти в Україні впливають такі фактори.
      1. Внутрішні:
      демографічні (прогноз чисельності, структури, демографічних характеристик населення);
      прогноз якості людських ресурсів та міграційних потоків;
      об’єктивні можливості фінансування середньої та вищої освіти;
      структура народного господарства та зовнішньоекономічних зв’язків, ступінь відкритості економіки, обсяги експорту послуг освіти;
      поточні тенденції та збалансування попиту і пропозиції на внутрішньому ринку праці за рівнем освіти та спеціальностях.
      2. Зовнішні:
        очікувані потужності міграційних потоків на Захід зі Сходу;
        тиск фактора глобалізації (інформаційний, культурний, шоу-бізнесовий, мовний);
        інформаційні, економічні та широкомасштабні електронні війни.
      Виходячи  з аналізу тенденцій, що існують, і майбутніх проблем розвитку освіти в Україні та її інноваційної ролі в економіці й суспільстві, стратегічну ціль розвитку освіти на довгостроковий період можна сформувати як забезпечення через освіту конкурентоспроможності та виживання українців як нації (осіб і країни в цілому) в умовах глобалізації та інформатизації.
 

2. Видатки бюджету на освіту

 
      Основну частину видатків бюджету на освіту складають видатки, спрямовані на фінансування загальноосвітніх шкіл.
      Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх шкіл здійснюється на основі єдиного кошторису доходів  і видатків.
      Джерелами формування кошторису є:
      кошти місцевого (Державного) бюджету за нормативами фінансування загальної освіти в обсязі державних стандартів освіти;
      кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;
      плата за надання додаткових освітніх послуг;
      кошти, одержані за науково-дослідні роботи;
      доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень;
      дотації місцевих Рад народних депутатів;
      кредити і позики банків;
      валютні надходження;
      добровільні грошові внески, матеріальні цінності, отримані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.
      Видатки на загальноосвітні школи складаються  з поточних і капітальних.
      Поточні видатки включають:
        оплату праці працівників;
        нарахування на заробітну плату;
        придбання предметів постачання та матеріалів;
        інші.
      Капітальні  видатки включають:
        придбання основного капіталу;
        капітальні трансферти;
        придбання землі і нематеріальних активів;
        інше.
      В основі визначення фінансування загальноосвітніх закладів лежать два показники:
        вихідний - кількість учнів;
        похідний - кількість класів.
      Ці  показники відображаються у кошторисі  на дві дати: на 1 січня планового  року і 1 вересня.
      Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту  на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається на основі плану прийому (перепису дітей в районі функціонування), повного переходу з класу в клас і випуску учнів.
      Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу, які встановлені на рівні:
      35 учнів для 1-9 класів;
      25 учнів для 10-12 класів.
          Оскільки  бюджетний рік не збігається з  навчальним, розраховуються середньорічні  показники за такою формулою:
          К = К1 • 8/12+ К2 • 4/12,е:
          К - середня кількість класів (учнів);
          К! - кількість класів (учнів) на початок  року;
          К2 - кількість класів (учнів) на кінець року.
 

3. Фінансування загальноосвітніх шкіл

      Розмір  витрат на утримання шкіл визначається кошторисом доходів і видатків. Вихідною базою для визначення розміру асигнувань за основними статтями кошторису школи є кількість учнів і класів (граничне наповнення 1-9 класів – 40 учнів, 10-11 – 35.
      Їх  відображають у кошторисі на дві  дати: на 1 січня та на 1 вересня планового року. Кількість учнів і класів на 1 січня беруть за фактичним станом на останню звітну дату. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначають відповідно до плану прийому і випуску учнів, а кількість дітей, що підуть до школи в наступному навчальному році, - за даними спеціального обліку, який веде школа.
      Кількість класів, кількість годин навчальних занять (навчальний план щороку встановлюється МОН України) і норма тижневого  навчального навантаження учителя (для 1-4 класів – 20 год.; для 5-11 – 18 год.) є основною для визначення кількості педагогічних ставок. Розрахунок робиться окремо по 1-4, 5-9 та 10-11 класах. Кількість педагогічних ставок визначається шляхом ділення загальної кількості тижневих годин навантаження для всіх класів на норму тижневого навантаження на одну ставку окремо по групах класів.
      Розрахунок  зарплати вчителів, кількість розрахованих педагогічних годин і педагогічних ставок відображається у спеціальному документі – тарифікаційному  списку. Посадові оклади педагогів встановлюються за Схемою посадових окладів, встановленою МОН України. Крім основного складу, педагогам встановлюють доплати і надбавки за класне керівництво, за перевірку зошитів, за завідування кабінетом, за почесні звання, за науковий ступінь.
      Кількість посад заступників і організаторів  масової роботи залежить від кількості  класів, а ставка зарплат директора  і заступників – від кількості  учнів. Кількість посад обслуговуючого персоналу визначається за встановленими  нормативами (кількість прибиральниць – за нормативами площі на одну прибиральницю).

3.1. Розрахунок фонду заробітної плати

      Розрахунок  зарплати вчителів здійснюється у спеціальному документі – тарифікаційному  списку, в рядках якого відображаються дані по кожному вчителю.
      Графи показують основні відомості і розрахунок зарплати:
        Освіта, номер диплома;
        Кваліфікаційна категорія;
        Предмет;
        Навчальне навантаження на тиждень у розрізі трьох груп класів;
        Сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зошитів по кожній групі класів;
        Додаткові доплати (по кожному виду)
      Підсумкова  графа – загальна сума зарплати за місяць. У тарифікаційному списку підсумки підбиваються по рядках (зарплата кожного вчителя) і графах (обсяг педагогічного навантаження, зарплата, доплати і сумарна зарплата).
      Керівники шкіл отримують зарплату, що складається  з двох частин: ставки директора  чи завуча та оплати педагогічної роботи. При цьому для них встановлені  обмеження – максимальний обсяг  їх педагогічного навантаження не повинен  перевищувати 2/3 від нормативу (тобто 12 годин).
      Фонд  зарплати вчителів планується у розрізі  трьох зазначених складових системи  зарплати.
      Планування  фонду оплати педагогічного навантаження здійснюється на основі двох показників:
      кількості педагогічних ставок;
      середньої ставки зарплати.
      Педагогічна ставка – це умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного  навантаження.
      Кількість педагогічних ставок розраховується за кожною групою класів шляхом ділення  загальної кількості годин педагогічного  навантаження по даній групі на норматив навантаження. Загальна кількість годин зафіксована у тарифікаційному списку і визначається, виходячи з кількості класів у кожній групі та обсягу годин за планом. Крім того, враховується ділення класів на групи з окремих предметів: праця, фізкультура, іноземна мова.
      Середня ставка зарплати визначається шляхом ділення суми оплати навчальних годин (з тарифікаційного списку) на кількість педагогічних ставок за даною групою класів.
      Розрахунок  річного фонду зарплати проводиться  в розрізі двох періодів: за січень-серпень і вересень-грудень. Це пов’язано з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюється кількість класів у кожній навчальній групі. У січні-серпні кількість педагогічних ставок кількість педагогічних ставок на 1 січня по даній групі множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (у міських школах на 8,5 місяців). За вересень-грудень кількість педагогічних ставок на 1 вересня множиться на ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,5) місяці.
      Фонд  зарплати за перевірку зошитів планується в розрізі груп класів шляхом множення середньорічної кількості класів у даній групі на середні витрати на перевірку зошитів на один клас. Середні витрати визначаються діленням суми доплати за перевірку зошитів за тарифікаційним списком на кількість класів на 1 січня.
      Додаткові доплати плануються в розрізі  кожного виду доплат шляхом множення відповідних показників на встановлений норматив доплати:
    За класне керівництво – середньорічна кількість класів на норматив доплати;
    За керівництво кабінетами – кількість кабінетів на норматив доплати ;
    За ведення позакласної фізкультурної роботи – залежно від чисельності класів у школі.
      Нарахування на заробітну плату (ПФ - 32% від фонду  заробітної плати, фонд соцстраху 4%).

3.2. Канцелярські та господарські витрати

      Видатки на придбання матеріалів та інвентарю  для господарських цілей, як правило, зберігаються на рівні, який фактично склався за минулі роки.
      Навчальні витрати розраховуються за нормами  на один клас, затвердженими у встановленому порядку.
      Оплата  послуг з утримання бюджетних  установ обчислюється прямим розрахунком  на основі діючих тарифів, порядку розрахунку за окремі види послуг.
      Оплата  комунальних послуг та енергоносіїв обчислюється прямим розрахунком, виходячи із зовнішньої кубатури приміщень шкіл, площі будівель, встановлених норм витрат, діючих цін та тарифів, порядку розрахунку за електроенергію, газ, воду, паливо. Вартість інших комунальних послуг визначають, виходячи з середніх витрат, які склалися за минулі роки на одного учня.
      Опалення.  При центральній системі опалення витрати визначаються на підставі угоди з постачальником. При місцевому опаленні врахування витрат ведеться на основі 2 показників:
      а) норматив тепло забезпечення, враховуючи тривалість опалювального сезону;
      б) встановлення цін на паливо.
      Спочатку  на підставі норм в теплозабезпечення  розраховуються потреби в паливі, потім на основі встановлених цін на паливо визначається сума витрат. Крім того, враховується вартість доставки палива.
      Освітлення. Витрати на освітлення визначаються 2 способами:
      а) прямий розрахунок, виходячи з площі освітлюваних приміщень і встановлених нормативів освітленості. Потреби в електроенергії вираховуються в КВт . Перемноживши потреби на тариф за 1 КВт отримаємо витрати на освітлення.
      б) Розрахунок витрат здійснюється на основі кількості освітлюваних точок. Кількість точок множиться на середні витрати електроенергії на 1 точку в поточному році і на тариф за електроенергію в плановому році.
      Витрати на поточний ремонт вираховуються на основі нормативів на 1 кв. метр приміщень.
      Канцелярські  витрати - фінансування на рівні попереднього року.
      Видатки на канцелярське приладдя, придбання  класних журналів, бланків свідоцтв, медалей, грамот, придбання або передплату періодичних, довідкових, інформаційних видань (крім придбання книг для бібліотечних фондів) розраховується прямим розрахунком з розшифровкою витрат на конкретний клас або виходячи з фактичних витрат на одного учня, що склалися у школі за минулий звітний період.
      Витрати на придбання книг, періодичних видань для бібліотечних фондів розраховуються, виходячи із затверджених норм на один клас.
      Відрядження і службові роз’їзди. Розмір видатків на відрядження визначається, виходячи з фактичних даних, що склалися в минулі роки, з урахуванням необхідності жорсткої економії бюджетних коштів.
      По  цій статті можуть плануватися витрати на придбання поїзних квитків.
        Виплата стипендій.
      Витрати на харчування.
      В цілому ці витрати забезпеч за рахунок батьків. За рахунок бюджету можуть оплачуватися харчування окремих дітей груп подовженого дня. Ці витрати визначають за встановленими нормами, залежно від кількості учнів, які отримують харчування за рахунок бюджетних коштів, та кількості днів харчування, які розраховуються на сонові даних за минулі роки.
      В регіонах потерпілих від аварії ЧАЕС харчування забезпечується за рахунок Чорнобильського фонду.
      Придбання медикаментів та перевезення  матеріалів.
      Придбання матеріалів та інвентарю. Планування здійснюється виходячи з встановлених нормативів забезпеченості факт наявності , вибуття в плановому році зношеного інвентарю та обладнання. На підставі цих даних визначається потреба в придбанні.
      Витрати на придбання м’якого інвентарю, спецодягу розраховуються відповідно до діючих норм, враховуючи при цьому наявність інвентарю згідно з переліком Міністерства освіти і науки, а також можливість його придбання за рахунок позабюджетних коштів.
      Норм  потр.= Наявність - вибуття.
      Сума  витрат = необхідна кількість придбання – встановл. ціни.
      Інші  витрати. Це витрати на підтримання навчального процесу.

3.3. Особливості фінансування шкіл-інтернатів

      1) У статті фонду заробітної плати виділяють видатки на заробітну плату вихователів (в зв’язку з цим не плануються видатки на класне керівництво);
      2) Планування витрат на харчування виходить з цілодобового забезпечення учнів харчуванням. Планування здійснюється так: середня кількість днів перебування дитини на рік помножується на кількість дітей і на норматив витрат на харчування на 1 дітодень.
       3) В кошторисі передбачається фінансування придбання м’якого інвентарю та обмундирування, взуття та одягу для дітей-сиріт та малозабезпечених сімей.
 

Висновок

      Важливим  фактором соціально-економічного розвитку держави є освіта, яка розглядається  як форма інвестицій у людський капітал поряд з такими їх формами, як охорона здоров’я, міграції, пошук інформації тощо.
      Досвід  свідчить, що інвестиції в освіту, професійну підготовку та мобільність працівника відчутно підвищують вартість і ціну робочої сили. Надважливим є значення освіти та професійної підготовки у розвитку людських ресурсів, визнання їх високими цінностями людини та суспільства обумовило прийняття Міжнародною Організацією Праці у 1975 р. Конвенції про розвиток людських ресурсів.
          Бюджетні  асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню. В умовах дефіциту особливо важливого значення набуває жорсткий режим економії у витрачанні бюджетних коштів, у зв'язку з цим фінансування провадиться не в сумах, передбачених у кошторисах, а по мірі виконання показників по мережі, штатах, контингентах і забезпеченнях видатків на заробітну плату, харчування, медикаменти, стипендії й обмеження видатків на суто господарські потреби, поточний і капітальний ремонт, придбання обладнання й інвентарю та інших видатків.
          По  школах - виходячи із класів-комплектів і кількості учнів, розраховують кількість навчальних ставок на вчителя, а під них встановлюється завантаженість на вчителя плюс доплати за перевірку зошитів, класне керівництво і т. д. Аналогічний порядок і по інших установах: або розрахунково, або за типовими штатами. 1 інші норми обсягу діяльності є однаковими в усіх установах. Наприклад, одна прибиральниця на 400 квадратних метрів площі, яку необхідно прибирати. Визначивши кількість працівників по тій чи іншій установі за тарифними ставками або схемами посадових окладів, визначають ставку або посадовий оклад того чи іншого працівника.
          Видатки бюджетів майстерні МПТУ і СПТУ, учбові комбінати шкіл стали виробничими  цехами по виробництву меблів, станків  і т.п. За рахунок бюджетних коштів розпочалося будівництво невеликих ферм, освоюються земельні ділянки із розрахунку повного забезпечення як професійно-технічних училищ, так і шкіл крупами, овочами, і це веде до здешевлення вартості харчування. Інший приклад: їдальні при школах раніше обслуговувалися підприємствами асоціації торгівлі та споживчої кооперації, тепер вони взяті школами на свій баланс і обслуговуються найманими робітниками, а це значно здешевлює харчування.
      Освіта  — це цілеспрямований процес виховання  і навчання в інтересах людини, суспільства, держави, що супроводжується констатацією досягнення громадянином встановлення державою освітньо-кваліфікаційних рівнів. У широкому розумінні слова «освіта» охоплює всі форми навмисного і ненавмисного впливу середовища на людину, які поряд із самоосвітою та самовихованням мають своїми результатами формування і розвиток її особистості.
 

      

Перелік використаної літератури

    Закон України  «Про освіту» 
    Каленюк І. До питання про освітній потенціал країни // Економіка України. — 2001. — № 1.
    Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В. М. Гейця. — К.: Фенікс, 2003. — С. 283.
    Василенко О.Д. Державні фінанси України К., Вища школа 1997р.
    Кравченко В. І. Місцеві фінанси Украни: Навч. посіб. - К.: Т-во «Знання», КОО, 1999.
    и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.