На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Роль нетрадицйних урокв у формуванн ншомовної комункативної компетенцї учнв початкової школи

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 10.07.2012. Сдан: 2010. Страниц: 12. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Вступ
    Проблема  викладання іноземної мови в школі  в даний час особливо актуальна, тому що зміни в характері освіти все більш явно орієнтують його на «вільний розвиток людини», на творчу ініціативу, самостійність учнів, конкурентоспроможність, мобільність майбутніх фахівців. Відомо, що метою навчання іноземної мови є формування комунікативної компетенції, що включає в себе як мовну, так і соціокультурну компетенцію, бо без знання соціокультурного фону не можна сформувати комунікативну компетенцію навіть в обмежених межах. Вивчення іноземної мови має сформувати особистість, здатну і бажаючу  брати участь в міжкультурній  комунікації. Але таку особистість неможливо формувати без знань про соціокультурні особливості країни мова, якої вивчається. Вивчення мови та культури одночасно забезпечує не тільки ефективне досягнення практичних, загальноосвітніх і розвиваючих цілей, але й містить значні можливості для подальшої підтримки мотивації учнів.
    Формування  позитивної мотивації повинно розглядатися вчителем як спеціальне завдання. Як правило, мотиви пов'язані з пізнавальними інтересами учнів, потребою в оволодінні новими знаннями, навичками, вміннями. Але перша і природна потреба тих, хто вивчає іноземну мову - комунікація. Для організації сприятливого клімату, що орієнтує учнів на комунікацію, необхідно вибирати такі форми уроку, які будуть стимулювати діяльність учнів.
    Нетрадиційні  форми проведення занять спрямовані на підвищення ефективності діяльності учнів. До таких занять слід віднести: урок - спектакль, урок - свято, урок - екскурсію, відео-урок і т.д.
    Досвід  шкільних викладачів та дослідження  педагогів-новаторів показали, що нетрадиційні форми проведення уроків підтримують  інтерес учнів до предмета і підвищують мотивацію навчання.
    Головною перевагою нетрадиційних форм уроків є розвиток і вдосконалення соціокультурної компетенції учнів, розширення в порівнянні з базовим рівнем знань про культурну спадщину країн мови, яких вивчаються.
    Виходячи  з вищезазначеного, мета курсової роботи - показати можливість використання нетрадиційних форм уроку в сучасній школі, спрямованої на вирішення задачі формування соціокультурної грамотності учнів. Феномен соціокультурної грамотності передбачає розвиток здатності розуміти й цінувати культуру інших народів, формування неупередженого погляду на світ, навчання культурі спілкування.
    Предмет дослідження - нетрадиційні уроки на початковому етапі навчання іноземної мови.
    Об'єкт  дослідження - процес формування комунікативних навичок в учнів молодшого шкільного віку при використанні різних видів нетрадиційних уроків у процесі навчання англійській мові.
    Завдання  дослідження:
    1. проаналізувати методичну літературу  з проблеми;
    2. дати визначення поняттю «нетрадиційні  уроки» та описати різні форми  їх проведення.
    Методи  дослідження - аналіз методичної літератури, синтез, узагальнення.
    Актуальність  дослідження визначена недостатньою вивченістю особливостей видів нетрадиційних уроків як одиниць навчального процесу. 
 
 
 
 
 
 

    Глава I. Психолого-педагогічні  основи навчання іноземної  мови на початковому етапі 

      Урок  як основна одиниця  навчального процесу
 
    Урок - це основна організаційна форма  навчання в школі. Він є не тільки важливою організаційною, але і, перш за все, педагогічною одиницею процесу навчання та виховання, його моральність, а також основні принципи, методи і засоби навчання отримують реальну конкретизацію і знаходять своє правильне рішення і втілюються в життя тільки в ході уроку і через нього. Кожен урок вносить свій специфічний, властивий лише йому внесок у вирішення завдань. Урок виконує конкретну функцію, в якій знаходить вираз певна частина більш великих блоків навчального матеріалу. Мистецтво проведення уроків багато в чому залежить від розуміння і виконання вчителем соціальних та педагогічних вимог, що визначаються завданнями школи, закономірностями і принципами навчання. Важливою умовою проведення уроку є грамотна постановка цілей уроку і успішна їх реалізація. Навчання іноземної мови має на меті реалізацію практичних, виховних, освітніх і розвиваючих завдань. Практична, або комунікативна задача, "націлена" на формування в учнів комунікативної компетенції, тобто мовної активності. Загальноосвітні завдання покликані закласти основи філологічної освіти школярів; удосконалювати культуру навчання, що проявляється в специфічних комунікативних уміннях: уміння почати розмову, підтримувати її, виявляючи увагу, зацікавленість, завершити розмову. Чимала роль відводиться і виховним завданням. Виховне значення іноземної мови полягає у вихованні в учнів оцінно-емоційного ставлення до світу, позитивного ставлення до іноземної мови, до культури народу, що говорить цією мовою. Розвиваючі завдання окреслюють шляхи формування і розвитку мотиваційної та емоційної сфер особистості учнів, ціннісних орієнтирів, готовності до подальшої самоосвіти в іноземній мові.
    З одного боку, основою для характеристики уроку є функціональний підхід, з  іншого боку, підкреслюється, що функції  уроку обумовлюються закономірностями процесу навчання, розвитку особистості  учня, без урахування яких цілі уроку недосяжні. Урок трактувався як "педагогічний твір", "складне явище", що відрізняється "цілісністю", "внутрішнім взаємозв'язком частин, єдиною логікою в діяльності вчителя і класу", "єдність педагогічних і методичних засобів впливу на розум і душу дитини", що виступає для них "найважливішою" формою процесу пізнання світу та розвитку їх духовного життя. Теоретичною думкою висловлювалося, що урок набував здатність бути гнучким і різноманітним за способами організації учнів, що він не вичерпується озброєнням учнів знаннями, а включає в себе виховання самостійності, допитливого і творчого ставлення до навчання і т.д.
    Провідна  роль уроку серед інших форм навчання пояснювалася тим, що він є найбільш доцільною формою з науково-педагогічної точки, що на уроці концентрується головна  частина роботи вчителя з учнями з метою засвоєння ними системи знань, умінь і навичок (Б.П. Єсіпов), що це найбільш зручна форма при систематичних курсах предметних навчальних програм.
    Були  виділені характерні ознаки уроку як елемента класно-урочної системи: а) наявність класу з незмінним складом учнів; б) точно визначений час; в) твердий розклад з дотриманням раціонального та планомірного чергування навчальних дисциплін; г) застосування різноманітних методів досягнення дидактичних завдань.
    Поряд із зовнішніми ознаками, виявлялися і сутнісні характеристики уроку. Вже на початку періоду урок розглядався як структуроутворюючий компонент навчально-виховного процесу і свого роду "дзеркало", що відображає всі сторони шкільного життя (навчально-виховну, методичну, організаційну) (И. Н. Казанцев).
    М.А. Данилов послідовно розвивав ідею уроку - "клітинки" живого навчального  процесу, рух якого криволінійний, зигзагоподібний і за своїм характером наближається до руху по спіралі. У цьому коловороті ясно виступають основні структурні одиниці. Первинною структурною одиницею навчального процесу, що володіє всіма його ознаками, є урок. М.А. Данилов вбачав в уроці особливу якість, називаючи урок "відрізком" цілісного живого процесу навчання, в якому важливі всі моменти, властиві навчальному процесу в цілому: зміст, ідейна спрямованість, методи навчання, прийоми організації школярів, їх поведінка, використання навчальних посібників вчителем і т.д.
    Акцентуючи  положення про урок як структурно значущу одиницю навчального процесу, Б.П. Єсіпов бачив в уроці "закінчений" відрізок навчальної роботи, протягом якого здійснюється досягнення певної дидактичної задачі, поставленої вчителем. І.Я. Лернер і М.Н. Скаткін поглиблювали цю думку, підкреслюючи, що урок є закінченим, цілісним, обмеженим у часі відрізком навчального процесу, в якому представлені в складній взаємодії основні елементи цього процесу: цілі, зміст, засоби, методи, організація. Урок як основна одиниця навчального процесу виконує всі його функції: освітню, розвиваючу і виховну. Освітня функція уроку включає в себе формування лінгвістичних понять, засвоєння учнями фактів, розвиток спеціальних лінгвістичних вмінь та навичок. Зміст досліджуваного матеріалу повинен мати високий рівень, відображати наукову істину і практичну цінність знань, відповідати сучасним досягненням філологічної науки.
    Розвиваюча  функція сучасного уроку англійської  мови полягає в розвитку у всіх учнів пізнавальних процесів (спостережливості, пам'яті, мислення, мови, уяви) і розумових  здібностей. Оволодіння основними теоретичними поняттями, законами науки, методами їх логічного аналізу.
    Отже, можна зробити висновок, що урок є найбільш доцільною формою з науково-педагогічної точки зору, на уроці концентрується головна частина роботи вчителя з учнями з метою засвоєння ними системи знань, умінь і навичок. Це найбільш зручна форма при систематичних курсах предметних навчальних програм. Слід також зауважити, що урок як основна одиниця навчального процесу виконує всі його функції: освітню, розвиваючу і виховну.  

      Специфіка уроку іноземної мови на початковому етапі навчання.
 
    Урок  іноземної мови має свою специфіку, тому що, на відміну від інших  предметів, тому що за основну мету навчання висувається формування комунікативної компетенції учнів. В даний час глобальною метою оволодіння іноземною мовою вважається прилучення до іншої культури та участь у діалозі культур. Ця мета досягається шляхом формування здатності до міжкультурної комунікації. Саме викладання, організоване на основі завдань комунікативного характеру, навчання іншомовної комунікації, використовуючи всі необхідні для цього завдання і прийоми є відмінною рисою уроку іноземної мови.
    Іншомовна комунікація базується на теорії мовленнєвої діяльності. Комунікативне  навчання іноземної мови носить діяльнісний  характер, оскільки мовне спілкування здійснюється за допомогою "мовної діяльності", яка, в свою чергу, служить для вирішення завдань продуктивної людської діяльності в умовах "соціальної взаємодії" людей, що спілкуються. Учасники спілкування намагаються вирішити реальні та уявні завдання спільної діяльності за допомогою іноземної мови.
    Діяльнісна  сутність комунікативно-орієнтованого  навчання іноземної мови реалізується в умовах гуманістичного підходу  до навчання. При такому підході  створюються позитивні умови для активного і вільного розвитку особистості в діяльності. У загальному вигляді ці умови зводяться до наступного:
    • учні отримують можливість вільного вираження своїх думок і почуттів у процесі спілкування;
    • кожен учасник спілкування залишається  у фокусі уваги інших;
    • учасники спілкування відчувають себе в безпеці від критики, переслідування за помилки та покарання.
    При гуманістичному підході до навчання зникають характерні для навчального  процесу пізнавальні бар'єри, які  знижують мотивацію учнів, які спонукають їх до дратівливості.
    Гуманістичний підхід припускає навчання, сконцентроване на учня. Це означає, що учні, які взаємодіють між собою є центром пізнавальної активності на уроці.
    Підводячи підсумок вищезазначеного, необхідно підкреслити важливість взаємодії і співпраці учнів, а також мовного завдання для організації комунікативного засвоєння мови. Комунікативне навчання включає формування комунікативної концепції, тобто внутрішньої готовності і здатності до мовного спілкування, орієнтує учнів на "входження" в інший культурний простір. Для такого навчання характерні, насамперед, нетрадиційні форми проведення занять.
    Під початковим етапом в середній школі  розуміється період вивчення іноземної  мови, що дозволяє закласти основи комунікативної компетенції, необхідні і достатні для їх подальшого розвитку та вдосконалення в курсі вивчення цього предмета. До початкового етапу слід віднести I-IV класи загальноосвітніх установ. Щоб закласти основи комунікативної компетенції, потрібно достатньо тривалий термін, тому що учням потрібно з перших кроків ознайомитися з мовою як засобом спілкування. Це означає, що вони повинні вчитися розуміти іншомовну мову на слух (аудіювання), висловлювати свої думки за допомогою мови, що вивчається (говоріння), читати, тобто розуміти іншомовний текст, прочитаний про себе, і писати, тобто навчитися користуватися графікою і орфографією іноземних мов при виконанні письмових завдань, спрямованих на оволодіння читанням і усним мовленням, або уміти письмово викладати свої думки. Дійсно, щоб закласти основи по кожному з перерахованих видів мовної діяльності, необхідно накопичення мовних засобів, що забезпечують функціонування кожного з них на елементарному комунікативному рівні, що дозволяє перейти на якісно новий щабель їх розвитку в подальшому.
    Початковий  етап важливий ще й тому, що від того, як йде навчання на цьому етапі, залежить успіх в оволодінні предметом  на наступних етапах. Не можна не погодитися з англійським методистом Г. Пальмером, який надавав дуже велике значен ня початоку вивченні іноземної мови. Так, він писав: "Take care of the first two stages and the rest will take care of itself". Хоча в цьому висловлюванні крім елементарної ступені згадується і проміжна ланка, це не знімає важливість першого, тобто початкового етапу.
    Крім  того, саме на початковому етапі реалізується методична система, покладена в основу навчання іноземної мови, що з перших кроків дозволяє вчителю увійти до цієї системи і здійснювати навчально-виховний процес відповідно до її основних положень.
    Ще в 1947 році І.В. Рахманов писав: «... більшість методів (мається на увазі напрямок, система навчання) істотно відрізняються один від одного тільки на елементарній ступені навчання, а для подальшої ступені вони зовсім не розроблені, або мало відрізняються один від одного навіть у методистів, що належать до протилежних лагерів ... »
    Як  відомо, побудова початкового етапу  може бути різноманітною щодо мовного матеріалу, його обсягу, організації; послідовності у формуванні та розвитку усного та письмового мовлення; обліку умов, у яких здійснюється навчально-виховний процес; розкриття потенційних переваг самого предмета у вирішенні виховних, освітніх і розвиваючих завдань, що стоять перед школою.
    Саме  тому початковий етап у вивченні іноземної  мови дозволяє закласти основи комунікативної компетенції, необхідні і достатні для їх подальшого розвитку та вдосконалення в курсі вивчення предмета.  

      Психологічні  основи навчання іноземної  мови в молодшому  шкільному віці
 
    Експерименти  останніх років підтвердили, що заняття іноземною мовою розвивають дітей, перш за все, їх логічне мислення, піднімають їх освітній і культурний рівень, спостерігається позитивний вплив вивчення іноземної мови і на знання рідної. Загальна тривалість сенситивного, тобто найбільш сприятливого для початку вивчення іноземної мови, періоду психологи трактують по-різному, але найбільш часто вони сходяться на період з 4 до 8 років. Фізіологи вважають, що існує біологічний годинник мозку, також як існують у часі етапи розвитку залоз внутрішньої секреції дитини. Дитина до 9 років - фахівець у володінні мовою. Після цього періоду мозкові механізми мови стають менш гнучкими і не можуть так легко пристосовуватися до нових умов. Після 10 років дитині доводиться долати безліч додаткових перешкод. Мозок дитини має спеціалізовану здатність засвоєння мови, але з віком вона зменшується. Швидкість і міцність запам'ятовування іншомовного матеріалу в цьому віці пояснюється як переважанням механізмів довготривалої пам'яті, так і наявністю імпрітінга (друк матеріалу в свідомість за умови наявності необхідного стимулу та мотивації).
    Психологи визначають час для імпрітінга до 8 років. Хоча у цього віку є деякі обмеження, на які люблять посилатися супротивники раннього навчання: наприклад, обсяг пам'яті у дитини справді менше, ніж у дорослих, але і його мовні потреби теж менше. Є всі підстави вважати, що саме заняття мовою сприяють поступовому  збільшенню обсягу пам'яті. В даний час можна вважати доведеним, що за легкістю оволодіння мовним матеріалом дітьми, навіть у природному середовищі, стоять складні процеси, побудовані не на імітації, а на узагальненні, хоча і внутрішньо неусвідомлені. Встановлено також, що дитина опановує другу  мову легше, ніж дорослий, тільки в умовах життєво важливого для нього спілкування, джерелом якого для даного віку є навчальна гра. Інтерес до можливості реального включення в нову гру забезпечує справжню внутрішню мотивацію вивчення іноземної мови дітьми.
    Ігрова  діяльність є провідною для дитини від 3 до 8 років та її значення не втрачається в початковій школі. Навчальні можливості гри на іноземній мові відзначали багато відомих педагогів: Л.В. Виготський і Д. Б. Ельконін. Великий російський педагог Ушинський, вважав, що при правильній організації навчального процесу, навчання дітей іноземної мови повинно починатися з дошкільного віку. Ушинський вважав, що шлях розвитку мови дитини будується на розвитку дитячого мислення, а воно в свою чергу, спирається на конкретні зорові образи, на наочність. В даний час психологічні умови формування у дітей молодшого віку мовних навичок і вмінь теоретично обґрунтовані і експериментально перевірені в дослідженнях та навчальних посібниках. На думку Ш.Г. Амонашвілі дитина дуже вільно опановує мову в ранньому віці без спеціального навчання. Дворічна дитина вже в змозі вести мовне спілкування з оточуючими його людьми. Дитина від народження успадковує певну мовну функцію або мовну здатність. Ця функція синтезує в собі всі необхідні психічні закономірності, вона систематизує і виробляє способи речі, вона не потребує складних розумових операцій для розкриття закономірностей мови. Розумові операції виникають у дитини в результаті життєвого досвіду і діяльності навколишнього середовища, і поглиблюються, сформовані в міру оволодіння мовою.
    Але ці розумові операції спрямовані не на досягнення закономірностей самої мови. Мовна функція наділена специфічними здібностями: перша особливість полягає в тому, що її діяльність обмежена в часі. Саме в певний період треба забезпечити дитину необхідним вмінням у навколишнє середовище - вмінням і здатністю навчатися. Через певний проміжок часу у дитини формується мова, мовний механізм, і функція втрачає свою значимість. Тому в той період, коли діє функція, дитина досить легко засвоює мову. У силу згасання мовної функції стає неможливим уподібнювати процес навчання іноземної мови процесу засвоєння мови. Тому варто скористатися могутністю мовної функції і не відмовлятися від навчання дитини іноземній мові в ранньому дитинстві. У дошкільному та молодшому шкільному віці родима мовна функція поки що здатна діяти і якщо правильно організувати педагогічний процес з навчання іноземної мови, то вони можуть подовжити життя мовної функції.
    Усі дослідники стверджують, що навчання має  бути орієнтоване на психофізіологічні  вікові особливості дітей. Доведено, що спеціальні заняття з іноземної мови можна починати з дітьми 4-10 років: до 4 років - марно, а після 10 років - марно сподіватися на позитивний результат. Найкраще починати вивчення іноземної мови у віці 5-8 років, коли система рідної мови добре засвоєна, а до нової мови вже сформувалося усвідомлене ставлення. Саме в цьому віці ще мало мовних штампів, легко перебудовувати свої думки на нову конструкцію і немає великих труднощів при вступі в контакт на іноземній мові. І якщо методична система побудована грамотно з лінгводидактичної  і психолінгвістичної точок зору, то успіх в оволодінні запропонованим обмеженим мовним матеріалом і створення необхідних передумов для подальшого засвоєння іноземної мови забезпечено практично всім дітям. Раннє навчання іноземної мови сприяє не тільки більш міцному та вільному оволодінню нею, а й несе в собі великий інтелектуальний, виховний і моральний потенціал.
    Раннє навчання мовам:
    • стимулює мовний і загальний розвиток дітей і підвищує загальноосвітню  цінність початкового навчання, як фундаменту загальної освіти;
    • залучає дітей до культури інших  народів, формуючи тим самим загальнолюдську свідомість;
    • створює сприятливу вихідну базу для оволодіння іноземною мовою, а також для подальшого навчання мови, оскільки запобігає утворенню психологічних бар'єрів, які виникають при початковому навчанні іноземної мови у віці 1-11 років;
    • забезпечує можливість більш раннього завершення вивчення першої мови  та підключення другої;
    • вдосконалює загальні вміння (вміння працювати з книгою, довідковою літературою);
    • формує спеціальні навчальні вміння (вміння працювати з двомовним  словником).
    Слід  зауважити, що при грамотній побудові методичної системи з лінгводидактичної і психолінгвістичної точок зору успіх в оволодінні запропонованим обмеженим мовним матеріалом і створення необхідних передумов для подальшого засвоєння іноземної мови забезпечено практично всім дітям. Ефект від занять іноземною мовою в молодшому шкільному віці неодмінно позитивно позначиться на розвитку дітей, культурі спілкування, буде впливати на активізацію всіх психічних функцій, розширить загальний кругозір дітей. 

      Про введення іноземної  мови в молодшій школі
 
    Чотирирічна початкова освіта розглядається як перший ступінь нової 12-річної школи, перед якою ставляться завдання, що відповідають світовим тенденціям розвитку освіти. На початковій ступені освіти відбувається становлення особистості молодшого школяра, виявлення і розвиток його здібностей, формування уміння і бажання вчитися, оволодіння елементами культури мови і поведінки.
    Новий базисний навчальний план передбачає обов'язкове вивчення іноземної мови з II по IV клас в початковій школі при 2-х годинах на тиждень. В основній школі (V-X класи) на вивчення іноземної мови виділяється 3 години на тиждень; на старшій ступені навчання в школі (XI-XII класи) вивчення іноземної мови також являється обов'язковим і передбачає два рівні: загальноосвітній (з навчальним навантаженням 2 години на тиждень) і профільній (з навчальним навантаженням 3 години на тиждень).
    Таким чином, реалізується принцип безперервного мовного шкільної освіченості в галузі вивчення іноземних мов, що відповідає сучасним потреб особистості і суспільства.
    Той факт, що у 12-річній школі іноземну  мову пропонується вивчати з II класу, є визнанням об'єктивно існуючого соціального інтересу до вивчення іноземних мов і підтвердженням важливості даного предмета для реалізації перспективних завдань розвитку особистості, таких, наприклад заходів, як зростання середнього рівня освіченості, підвищення вимог до культури, формування готовності до міжнаціональному і міжкультурного співробітництва.
    З огляду на результати більш ніж сорокарічних досліджень в області раннього навчання, які проводилися в нашій країні паралельно з широким досвідченим навчанням, можна стверджувати, що його користь багаторазово доведена. Коротко підсумовуючи переваги систематичного навчання дітей іноземній мові в молодшому шкільному віці, можна відзначити, що вивчення іноземної мови в даному віці корисно всім дітям, незалежно від їх стартових здібностей, оскільки воно надає:
    • Безперечний позитивний вплив на розвиток психічних функцій дитини: його пам'яті, уваги, мислення, сприйняття, уяви та ін.; стимулюючий вплив на загальні мовні здібності дитини.
    • Раннє навчання іноземної мови дає великий практичний ефект у плані підвищення якості володіння першою іноземною мовою, створює базу для продовження її вивчення в основній школі, а також відкриває можливості і для навчання другої, третьої іноземних мов, необхідність володіння якими стає все більш очевидною.
    • Незаперечна виховна та інформаційна цінність раннього навчання іноземної мови, яка проявляється в більш ранньому входження дитини в загальнолюдську культуру через спілкування на новій для неї мовоі. При цьому постійне звернення до досвіду дитини, врахування його менталітету, сприйняття їм дійсності дозволяє дітям краще усвідомити явища власної національної культури в порівняно з культурою країн,мова яких вивчається.
    Оновлення змісту навчання іноземних мов виявляється в тому, що відбір тематики та проблематики іншомовного спілкування орієнтований на реальні інтереси і потреби сучасних школярів з урахуванням різних вікових груп, на посилення діяльнісного характеру навчання в цілому.
    Особливу  увагу при відборі змісту навчання іноземних мов приділяється соціокультурним знанням і вмінням, що дозволяє учням адекватно представляти культуру своєї країни в процесі іншомовного спілкування.
    На  першому ступені навчання (в II-IV класах) реалізуються наступні цілі:
    • сприяти більш раннього залученню молодших школярів до нового для них мовного простору в тому віці, коли діти ще не відчувають психологічних бар'єрів у використання іноземної мови як засобу спілкування; формувати у дітей готовність до спілкування іноземною мовою і позитивний настрій до подальшого її вивчення;
    • сформувати елементарні комунікативні вміння у чотирьох видах мовленнєвої діяльності(говорінні, аудіюванні, читанні, письмі) з урахуванням мовленнєвих можливостей і потреб молодших школярів;
    • ознайомити молодших школярів зі світом зарубіжних однолітків, з пісенним, віршованим і казковим фольклором і з доступними дітям зразками дитячої  художньої літератури при вивченні іноземної мови;
    • залучити дітей до нового суспільного досвіду з використанням іноземної мови за рахунок: розширення спектру програвання соціальних ролей у ігрових ситуаціях, типових для сімейного, побутового, навчального спілкування; формувати уявлення про найбільш широкі  особливості мовної взаємодії рідною та іноземною мовами, що відповідають інтересам молодших школярів;
    • формувати деякі  універсальні лінгвістичні поняття, які спостерігаємо в рідній та іноземній мовах, розвиваючи цим інтелектуальні, мовні і пізнавальні здібності учнів.
    Раннє навчання іноземної мови надає учням  можливість:
    • розуміти на слух мову  вчителя, однокласників, основний зміст текстів з опорою на зорову наочність та мовну здогадку;
    • брати участь у діалогічному мовленні: вести етикетні діалоги     і елементарні  двосторонні діалоги - розпитування в обмеженому колі ситуацій повсякденного спілкування;
    • коротко висловлюватися на теми, відібрані  для початкової школи, вчити напам’ять знайомі римовані твори;
    • оволодіти технікою читання вголос; читати про себе навчальні та полегшені  автентичні тексти;
    • писати коротке привітання і лист (з опорою на зразок), заповнювати просту анкету про себе;
    • правильно вимовляти і розрізняти на слух звуки, слова, словосполучення іноземної мови; дотримуватись певної інтонації;
    • оволодіти найбільш уживаною  лексикою  в рамках тематики початкового етапу, засвоїти продуктивний лексичний мінімум в обсязі не менше 500 лексичних одиниць. Загальний обсяг лексики складає не менше 600 лексичних одиниць;
    • отримати уявлення про основні граматичні  категорії мови. Яка вивчається, розпізнавати вивчену лексику та граматику під час читання та аудіювання і використовувати їх в усному спілкуванні;
    • освоїти елементарні відомості  про країну мови, що вивчається.
    Цілі, поставлені перед предметом «іноземна  мова», повинен вирішувати методично  грамотний вчитель, який володіє сучасними технологіями навчання іноземної мови, що знає психолого-педагогічні особливості учнів молодшого шкільного віку. Починаючи навчання з II класу, дуже важливо, щоб процеси виховання і розвитку учнів йшли в руслі сучасних методик.
    Як  відомо, кількість вчителів іноземної  мови, які мають спеціальну підготовку для роботи з малятами, невелика. Разом з тим вміння грамотно навчати спілкуванню іноземною мовою молодших школярів, які ще не цілком володіють комунікативними вміннями рідною мовою, - завдання досить нелегке і відповідальне. Любов до предмету в цьому віці дуже тісно пов'язана з відчуттям психологічного комфорту, радості, потреби і готовності до спілкування, які створює вчитель на уроці.
    Успішний  початок навчання іноземній  мові  сприяє створенню високої мотивації до вивчення іноземних мов. Успіх навчання та ставлення учнів до предмета багато в чому залежать від того, наскільки цікаво і емоційно вчитель проводить уроки. Звичайно, в процесі навчання іноземних  мов учнів молодшого шкільного віку велике значення має гра. Чим більш доречно використовує вчитель ігрові прийоми, наочність, тим цікавіше проходять уроки, тим інтенсивніше засвоюється матеріал.
    У плані методичної спадкоємності бажано забезпечити плавний перехід дітей з одного ступеня навчання на інший, уникаючи втрат сформованих умінь і як можна менше травмуючи дітей. Легше всього цього можна досягти, якщо протягом всього курсу навчання іноземної мови дотримуватися єдиної стратегії навчання, що забезпечує чітке формулювання і досягнення цілей навчання кожного ступеня при взаємодії  між ними. Подібна взаємодія досягається через наскрізні програми та використання посібників, які послідовно ведуть дитину від дошкільного етапу до початкової школі і від початкової школи до середньої.
    У цьому контексті більш перспективними слід визнати навчальні посібники, які побудовані на єдиній авторській концепції. Улюблений і знайомий підручник - це співрозмовник, «характер» якого дитина вже добре знає, яким їй легше спілкуватися
    Непоодинокими є також випадки, коли замість  тих підручників, які спеціально написані  для даних умов навчання, вчитель вибирає більш звичні. Наприклад, у масових школах часто використовуються підручники для шкіл з поглибленим вивченням мови або ж у I-II класах використовуються підручники для V класу. Це вкрай небажано, оскільки піддає ризику результат навчання. 

      Комунікативна мета навчання іноземної  мови на початковому  етапі
 
    Розкриття комунікативної мети навчання почнемо з розгляду специфіки навчального предмета «іноземна мова». У чому ж полягає специфіка цього предмета? Вона полягає в тому, що, по-перше, мова - чи то рідна чи іноземна служить засобом спілкування, засобом прийому та передачі інформації про навколишню дійсність в природних умовах соціального життя, і як такий він і повинен розглядатися при його вивчення в школі.
    По-друге, при навчанні цього предмету не передбачається особливе поповнення знань про навколишню дійсність, у всякому разі, в умовах школи і, особливо на початковому  етапі його вивчення, як це відбувається при вивченні школярами інших предметів, таких, як ботаніка, біологія , фізика, хімія, але розширюються уявлення про іншомовні культури країни через мову, і розширюється загальний кругозір. Вивчення іноземної мови дає учням лише можливість опанувати засобами сприйняття і вираження думок про предмети, явища,у їх зв'язках і відносинах за допомогою нової  для них мови, яка виступає у двох формах: усній та письмовій. Оволодіння цими формами спілкування і повинно входити  в комунікативну мету навчання предмета «іноземна мова».
    По-третє, мова, будучи засобом спілкування, має  потребу в тому, щоб її «утримували в робочому стані», тобто бути завжди готовою до використання в виникаючих ситуаціях спілкування. Тому оволодіння цією шкільною дисципліною неодмінно пов’язано із цілеспрямованою, чітко організованою практикою у вживанні засвоюваного матеріалу в усній і письмовій формах спілкування в тих умовах, які мають загальноосвітні установи.
    З специфіки предмета «іноземна мова»  випливає, що учні повинні опановувати мову, яка вивчається за допомогою спілкування, вміти нею користуватися в усній та письмовій формах. Усна форма включає володіння розумінням усної мови на слух - аудіюванням і виразом своїх думок іноземною мовою - говорінням. Письмова форма передбачає оволодіння графічною мовою, тобто розумінням друкованого тексту - читанням і використанням графічної системи для вираження думок - листи.
      Аудіювання, говоріння, читання і  письмо - це види мовленнєвої діяльності, які повинні бути сформовані в учнів, щоб забезпечити можливість здійснювати спілкування в усній і письмовій формах.
    В умовах навчання англійської  мові в загальноосвітній установі, зокрема на початковому етапі, повинні бути закладені міцні основи всіх видів мовної діяльності.
    Чого  ж можна досягти, навчаючи англійської  мови на початковому етапі в школі? Який може бути планований результат, точніше, результати, тому що можна говорити про планований результат по кожному з видів мовленнєвої діяльності - аудиювання, говоріння, читання та письма?
    Заплановані результати для даного етапу навчання і класів, що входять до нього, відображені в «Вимогах до рівня володіння іноземною мовою» на початковому етапі в чинній програмі. Учень може навчитися розуміти звукову мову англійською мовою тривалістю до однієї хвилини. Це може бути розповідь, що учні слухають на звукозаписі або виконанні вчителя, що відповідає основним вимогам, що пред'являються до текстів при комунікативно-спрямованому навчанні.
    Нарешті, це активна участь у розмові, що проводиться на уроці, яке можливе лише за умови володіння розумінням мови на слух, коли говорить вчитель і учні за темами і ситуаціям, передбачених початковим етапом.
    До  кінця початкового етапу навчання англійській мові в плані спілкування  учень може:
    • привітатися - Good morning. Morning. Good afternoon. Good evening. Evening. Good night;
    • привітати - Hi. Hello. How do you do? How are you? Fine. OK;
    • попрощатися - Goodbye. Bye-bye. Bye. So long. See you again;
    • уявити - This is (Mike). Meet my friend ...; відповісти на привітання - Hello. Glad to meet you. How do you do? Nice to meet you;
    • привітати з днем народження - Happy birthday! Many happy returns of the day!;
    • привітати з Новим роком - Best wishes for the New Year! Happy New Year!;
    • звернутися з проханням, питанням - Excuse me, how can I. ..; попросити дозволу - May !..... Could you help me?; Вибачитися - I am sorry. Sorry. Excuse me; подякувати - Thank you. Thank you very much. Thanks; відповісти на подяку - You are welcome. It's my plea sure;
    • попросити - Give me (a toy, a book ...). Pass me (the bread, the salt ...);
    • запропонувати - Let us ... Let's ... . How about going to the park?;
    • запросити - I feel like playing chess. I don't feel like study ing tonight, let's go for a walk. I'd like to invite you to ... Can you come ...? We are having a party ... Would you like to join us? I'd like to. Thanks. I'm afraid I can't. I wish I could hut I'm afraid I can't;
    • подякувати - Thanks a lot. Thanks for your help. That was kind of you. I'm glad I could help. Glad that I could help. Any time. I was happy to do it;
    • привернути увагу - Look at ...;
    • наказати зробити що-небудь - Stand up. Open (the win dow ...);
    • не дозволяти зробити що-небудь - Don't (open the door ...);
    • висловити згоду - Yes. Yes, of course; незгоду - No; бажання - I want ...; I'd like ...; небажання - I don't want ...; схвалення-I like ...;
    • несхвалення - I don't like ...; I don't like it at all, I don't like it a bit;
    • повідомити співрозмовникові, хто він, де живе, вчиться, з кого з стоїть його сім'я, чим займаються члени сім'ї; про своє hobby;
    • описати зовнішність своїх близьких, друзів, школу, квартиру, будинок, вулицю, місто (село), де він живе;
    • відповісти на питання, сам задати питання;
    • спонукати співрозмовника до дії мовних і немовних.
    Все перераховане можна розглядати як основу усного спілкування англійською  мовою, необхідну і достатню для  розвитку і вдосконалення його на наступних етапах засвоєння англійської мови в школі.
    Наприклад, за наступними навчальним ситуацій:
    «Давайте  познайомимося». «Сім'я». «Ким ти хочеш  бути?». «Давайте пограємо». «Які у тебе іграшки?». «Де твої ігруш  ки?». «Ігри та спорт» .- II кл.
    Seasons. Clothes. Family. Food. Animals. Holidays. Nature. Daily Life. School Life. The Place We Live In. Town Life. Traveling and Transport. Hobbies. America. My Country. - III-IV кл.
    На  початковому етапі закладаються основи оволодіння читанням і листом. Учень може навчитися читати англійською мовою, спираючись на правила читання, представлені не у вигляді словесних формулювань, а у вигляді ключового слова, навколо якого організовані інші слова, використовуючи звукозапис - всі вправи на правила читання записані на касети (таким чином , учні не тільки бачать, але і чують читання носія мови - як потрібно прочитати) - і користуючись транскрипцією.
    Оволодінню  технікою читання, інтонаційним оформленням  читаного сприяють спеціальні вправи.
    Оволодіння  технікою читання вголос, графікою та орфографією здійснюється протягом усього початкового етапу і в першу чергу на першому році вивчення англійської мови. На другому році йде розвиток навичок читання про себе, знайомлять учнів з англійськими письменниками, традиціями, улюбленими заняттями англійських школярів (V клас), оповідань та казок (III клас). У доповненні до текстів підручників дані книги для домашнього читання.
    Зазначене вище може складати основу для подальшого розвитку читання з повним розумінням читається і з охопленням основного  змісту розповідей, текстів різних функціональних стилів (з урахуванням мовних можливостей учнів) на наступних етапах вивчення англійської мови.
    Щодо  листа планується написання найпростіших висловлювань. Прикладами завдань можуть бути:
    • Write 5 sentences about what you did yesterday.
    • Draw the picture of Robin-Bobin and write what he ate yesterday.
    • Write about your favourite animal.
    • Write how you are going to celebrate your birthday.
    • Write out sentences to illustrate the picture.
    • Write a composition on the topic "Traveling".
    Отже, мета визначає загальний напрям - стратегію навчання, і досягається вона під час вирішення безлічі конкретних завдань при проведенні уроків і виконанні учнями самостійної позаурочної роботи по досліджуванню мови. Завдання ставляться з урахуванням досягнення мети і являють собою тактику навчання. Вони визначають дії учнів з навчальним матеріалом, які приведуть до формування необхідного в даній «точці навчання» навички (фонетичного, граматичного, лексичного, орфографічного, читання, письма) та вміння розуміти англійську мову на слух, читати висловлювання вголос, читати про себе з витягом змістовно-смислової інформації (що, де, коли, чому, з чого це витікає), говорити в заданих ситуаціях спілкування і т. п.
    Чітка організація дій учнів з навчальним матеріалом, оснащення навчального процесу необхідними засобами, стимулюючими і забезпечують вирішення конкретних задач, можуть вести до досягнення комунікативної мети і служити надійною основою, як би не була вона елементарна, для реалізації освітньої, виховної та розвиваючої функцій у навчанні англійської мови вже на початковому етапі.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.