На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Дослдження теоретичних практичних аспектв впливу економчних факторв на платжний баланс країни. Основн причини виникнення глобального дисбалансу й шляхи його усунення. Аналз основних механзмв зрвноваження зовншнх дисбалансв розвинутих країн.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 13.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

АНІСІМОВА ОЛЬГА ЮРІЇВНА
УДК 339.72.053
КОРИГУВАННЯ ЗОВНІШНІХ ДИСБАЛАНСІВ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ (НА ПРИКЛАДІ РОЗВИНУТИХ КРАЇН)

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Пузанов Ігор Іванович, професор кафедри міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Шевчук Віктор Олексійович, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії;
кандидат економічних наук, доцент Шемет Тетяна Станіславівна, доцент кафедри банківської справи ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Захист відбудеться “23” 06 2008р.о “__” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.
Автореферат розісланий “22” 05 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
Л.С. Поліщук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується невизначеністю і загостренням проблеми зовнішніх дисбалансів платіжних балансів країн, яких зазнали й розвинуті країни. Наявність стійкої незбалансованості зовнішніх платежів є ознакою проблем в економіці країни, усунення яких вимагає коригування платіжного балансу шляхом проведення відповідної грошово-кредитної і бюджетно-податкової політики.
Вирівнювання зовнішніх дисбалансів може проводитися ринковими й адміністративними методами. Розвинуті країни використовують ринкові методи, що базуються на застосуванні інструментів економічної політики для досягнення довгострокової рівноваги платіжного балансу. Вони спрямовані на розв'язання насамперед внутрішніх макроекономічних проблем, тому й виявляються найбільш ефективними для економіки.
Зовнішні дисбаланси окремих країн формують глобальний дисбаланс, що відображає основні напрями міжнародного руху капіталу, внаслідок чого механізми коригування дисбалансу однієї країни впливатимуть на економічну ситуацію в інших країнах світу, зокрема у розвинутих країнах. Це зумовлює необхідність аналізу впливу інструментів макроекономічної політики розвинутих країн на економіки інших країн.
Нерівновага платіжного балансу є безпосереднім відображенням внутрішньої економічної ситуації в країні, тому за своєю природою вона є дуже неоднорідною. Як наслідок, в економічній науці сформувалися чотири основні підходи до визначення найбільш ефективних інструментів коригування незрівноваженості зовнішніх платежів: концепція еластичності, монетарний підхід, концепції поглинання і макроекономічного балансу.
Дослідженням концепції еластичності, предметом аналізу якої є вплив коливань валютного курсу на торговельний баланс, присвячено роботи зарубіжних учених, зокрема: М. Айрондауста, Дж. Артуса, Т. Байоумі, Д. Бекуса, Т. Вормедінгера, Дж. Гегнона, Т. Гілфасона, М. Голдстейна, Дж. ДельАрісья, К. Джонсона, А. Дьєппа, К. Екблада, М. Кана, П. Кехо, Ф. Кідланда, П. Кругмана, Дж. Маркеса, С. Меджі, К.Монтенегро, К. Пайви, Дж. Пармлера, Е. Рінкона, М. Сайто, А. Сенхаджі, Н. Таміріси, Х. Фарука, Х. Хаутхекера, П. Хупера та інших.
Монетарний підхід, що встановлює залежність між реальним та грошовим секторами економіки, досліджувався зарубіжними вченими: Дж. Айзенманом, А. Бен-Бассатом, Е. Бланко, А. Веласко, Р. Геллером, Д. Готтлібом, М. Дарбі, Г. Джонсоном, Р. Дорнбушем, П. Кларком, А. Кордовою, Ф. Лейном, Дж. Лендел-Мілзом, Р. Манделом, Ж. Мілезі-Феретті, М. Муссою, М. Обстфельдом, Е. Оліверосом, Дж. Полаком, К. Рогоффом, Л. Тейлором, М. Флемінгом, Дж. Френкелем, Р. Чангом та іншими.
Концепції поглинання і макроекономічного балансу, що визначають оптимальні величини сальдо поточного рахунку та реального валютного курсу, за якого досягається загальна рівновага, розроблені й описані у працях таких учених, як О. Адедеджі, С. Александер, М. Артіс, С. Бесанджер, Р. Брукс, Р. Гест, Р. Глік, Дж. Грубер, С. Едвардс, П. Ісард, Х. Іто, С. Калдерон, Т. Кано, К. Каса, П. Кашин, Дж. Кемпбелл, К. Кент, Т. Крюгер, С. Ларсен, Дж. Лі, Н. Лоайза, П. Мессон, Л. Метцлер, Дж. Мід, М. Мусса, М. Найт, М. Обстфельд, Ф. Парра, Е. Прасад, А. Разін, Дж. Рамос, К. Рогофф, Дж. Сакс, М. Тейлор, Х. Фарук, М. Хоффманн, М. Чін, А. Чонг та інших.
Теоретичними й практичними проблемами досягнення рівноваги зовнішніх платежів займалися російські науковці та вітчизняні дослідники Ю. Василенко, К. Данилова, О. Кірєєв, Є. Корнієнко, Л. Красавіна, З. Луцишин, І. Пузанов, О. Рогач, Т. Унковська, А. Філіпенко, Н. Шаповаленко, В. Шевчук, Т. Шемет та інші.
Водночас питання, пов'язані з вибором найефективніших інструментів коригування зовнішніх дисбалансів платіжного балансу за різної економічної ситуації в країні, залишаються недостатньо розробленими, що і зумовило актуальність обраної теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до наукової теми підрозділу 3 „Механізм взаємодії економіки України зі світовим господарством в умовах глобалізації”, яка є складовою частиною загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” № 01БФ048-01 у рамках Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України” (2001 - 2005 рр.); теми підрозділу 3 „Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір”, яка є складовою частиною загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин „Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи” № 06БФ048-01 у рамках Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми сталого державного розвитку України” (2006 - 2010 рр.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз основних теоретичних підходів до зрівноваження платіжного балансу, виявлення ключових факторів коригування зовнішніх дисбалансів та встановлення взаємозалежності між заощадженнями, інвестиціями і балансом поточного рахунку країни.
Досягнення поставленої мети передбачало розв'язання таких завдань:
- здійснити порівняльний аналіз теоретичних підходів і моделей платіжного балансу для визначення найбільш ефективних і універсальних інструментів коригування;
- розкрити вплив основних аналітичних складників платіжного балансу, зокрема торговельного та поточного балансів, на макроекономічні показники, що характеризують стан національної економіки;
- проаналізувати механізм впливу показників платіжного балансу на економічне зростання країни з метою встановлення їх оптимального значення, при якому досягається максимальний рівень добробуту в країні;
- виявити основні причини виникнення глобального дисбалансу й визначити можливі шляхи їх усунення через застосування інструментів макроекономічної політики країни;
- проаналізувати основні внутрішні чинники, що впливають на заощадження, інвестиції та економічне зростання;
- дослідити вплив демографічних зрушень на глобальні дисбаланси у світовій економіці.
Об'єкт дисертаційного дослідження - платіжний баланс країни та його складники - торговельний баланс, поточний рахунок.
Предмет дослідження - механізм коригування зовнішніх дисбалансів платіжного балансу.
Методи дослідження. У дисертації застосовано широкий інструментарій методів наукового дослідження міжнародних економічних відносин, а саме: методи аналізу і синтезу (при класифікації основних підходів до аналізу платіжного балансу в розділі 1, дослідженні впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на поточний рахунок у підрозділі 2.3 і підрозділі 3.1); метод абстрагування (при розкритті сутності основних економетричних моделей аналізу платіжного балансу у розділі 1); метод кількісного та якісного порівняння (при дослідженні відносного впливу економічних чинників на рівень заощаджень та інвестицій у підрозділі 3.1). Використано також статистичні методи, зокрема графічний метод (при визначенні рівноважного ефективного валютного курсу в межах концепції макроекономічного балансу в підрозділі 1.2, при порівняльному аналізі динаміки заощаджень та інвестицій у підрозділі 3.1 та структури внутрішнього поглинання у підрозділі 2.1); кореляційний аналіз (при визначенні ступеня взаємозалежності між рівнями заощаджень та інвестицій у різних країнах світу в підрозділі 3.1); аналіз динамічних рядів (при виявленні впливу демографічного чинника на поточний рахунок платіжного балансу у підрозділі 3.2) тощо.
Статистичною і фактологічною основою дисертації є дані та матеріали економічних досліджень Міжнародного валютного фонду, Банку міжнародних розрахунків, Світового банку, Організації економічного співробітництва і розвитку, Світової організації торгівлі, Організації Об'єднаних Націй, центральних банків різних країн світу, Національного банку України, наукові праці зарубіжних та вітчизняних учених.
Наукова новизна дисертаційної роботи. Дисертаційна робота присвячена дослідженню основних механізмів та інструментів коригування зовнішніх дисбалансів платіжного балансу. Аналіз характеру й напрямів коригування дає можливість визначити зв'язок між аналітичними складниками платіжного балансу та макроекономічними показниками країни. Наукова новизна отриманих результатів:
вперше:
- виокремлено як найбільш ефективні, динамічні та дієві два основні підходи до коригування платіжного балансу - з точки зору торговельних потоків та міжнародних потоків капіталу. При підході з позиції торговельних потоків головним інструментом коригування виступає валютний курс, тоді як з погляду міжнародних потоків капіталу визначальним є обсяг чистих зовнішніх активів країни. Впливаючи на ці макроекономічні змінні, можна здійснювати ефективне зрівноваження платіжного балансу для досягнення макроекономічної стабільності;
- проведено порівняльний аналіз концепції еластичності, монетарного підходу, концепцій поглинання та макроекономічного балансу з метою визначення найбільш ефективних інструментів коригування платіжного балансу. Це дало можливість зробити висновок про те, що використання цих підходів має хвилеподібний характер, який визначається специфікою економічного розвитку країн. На сучасному етапі розвитку світової економіки використовується переважно концепція поглинання, що розглядає міжнародні потоки капіталу як визначальний чинник балансу поточного рахунку країни;
- доведено, що постійне нульове сальдо поточного рахунку є негативним явищем для економіки країни, оскільки воно може призвести до обмеження темпів економічного зростання через відсутність доступу до зовнішніх джерел фінансування. У довгостроковій перспективі країна повинна дотримуватися такого правила: якщо країна має високі темпи економічного зростання, то найбільш оптимальним є дефіцит поточного балансу, який через певний період повинен змінитися на активне сальдо, інакше країна буде не в змозі повернути вже залучені за кордоном кошти і взагалі втратить доступ до іноземного капіталу;
удосконалено:
- модель оптимальної залежності між балансом поточного рахунку та обсягом чистого внутрішнього продукту країни. Для досягнення оптимальних темпів економічного зростання повинна виконуватися така залежність: сума всіх майбутніх дисконтованих сальдо поточного рахунку має дорівнювати сумі всіх майбутніх дисконтованих чистих випусків за той самий період часу. Ця залежність враховує найбільш виважену динаміку балансу поточного рахунку країни та перебіг фаз її ділового циклу. Країни, які мають обмежений доступ до міжнародних ринків капіталу, при визначенні оптимальних величин поточного балансу враховують також інші джерела фінансування дефіциту;
- класифікацію зовнішніх дисбалансів у країнах залежно від розмірів балансу поточного рахунку, загальної економічної ситуації та механізмів їх коригування, що дало можливість виокремити три характерні типи - дисбаланси із внутрішнім, зовнішнім і мішаним коригуванням. Дисбаланси із внутрішнім коригуванням виникають через надто швидке зростання внутрішнього попиту і усуваються шляхом істотного уповільнення темпів зростання реального ВВП за майже незмінного реального валютного курсу. Дисбаланси із зовнішнім коригуванням викликані дуже повільними темпами зростання обсягів експорту або завищеним валютним курсом. Їх усунення вимагає зниження реального валютного курсу за майже незмінних темпів зростання ВВП. Дисбаланси із мішаним коригуванням є ознакою кризового стану економіки, і їх подолання вимагає значного уповільнення темпів економічного зростання та одночасного знецінення валютного курсу;
набули подальшого розвитку:
- основні механізми коригування глобального дисбалансу, що включали активне сальдо поточного рахунку Японії та Німеччини і дефіцит поточного рахунку США. В Японії причиною активного сальдо була висока конкурентоспроможність її експортних товарів завдяки низьким темпам інфляції та повільному зростанню витрат на одиницю праці, а також політика постійного захисту валютного курсу шляхом інтервенцій центрального банку. Німеччина проводила стратегію на підвищення міжнародної конкурентоспроможності через обмеження зростання внутрішніх витрат на одиницю праці. Серед основних чинників дефіциту поточного рахунку в США слід відзначити зростання реального ефективного валютного курсу долара, збільшення дефіциту державного бюджету, зниження рівня приватних заощаджень, розвиток світового фінансового посередництва тощо;
- дослідження основних чинників впливу на рівень національних заощаджень та інвестицій, серед яких обсяг державних та корпоративних заощаджень, темпи зростання економіки, демографічна ситуація в країні, обсяги багатства домогосподарств, рівень безробіття, реальні відсоткові ставки, рівень інфляції, умови торгівлі, для визначення основних напрямів грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики, які є необхідними для коригування зовнішніх дисбалансів країни. Це дало можливість зробити висновок про те, що інструменти економічної політики повинні бути спрямовані на підвищення темпів економічного зростання, консолідацію державного бюджету, поліпшення демографічної ситуації в країні, покращення умов торгівлі тощо;
- механізм впливу демографічних зрушень на поточний баланс і економічне зростання окремих країн та світової економіки в цілому. З'ясовано, яким чином коливання рівня заощаджень внаслідок зміни вікової структури населення впливає на величину балансу поточного рахунку країни, а також окреслено найбільш ефективні заходи для подолання негативного впливу старіння населення на зовнішні дисбаланси, серед яких: проведення сприятливої імміграційної політики, зменшення інвестиційного попиту, збільшення продуктивності праці тощо.
Практичне значення роботи. Основні положення, висновки та рекомендації наукового дослідження можуть бути використані в роботі органів державного управління при формуванні економічної політики, міжнародних економічних організацій щодо вироблення для країн, а також великих підприємств рекомендацій стосовно пошуку найбільш перспективних партнерів в інших країнах світу. У вищих навчальних закладах матеріали дисертації можуть бути застосовані при підготовці навчально-методичного забезпечення із низки дисциплін, які передбачають вивчення міжнародних фінансів.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практичну роботу: кафедри міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 048/11-111 від 11.09.2007 р.); використано Міністерством промислової політики України при розробці стратегії розвитку промислового комплексу України (довідка № 14/3-2-2-723 від 12 жовтня 2007 року), і Національним банком України при визначенні основних шляхів коригування платіжного балансу України (довідка № 13-122/3987 від 19 жовтня 2007 року).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, викладені у дисертаційному дослідженні, отримані автором особисто.
Апробація роботи. Основні положення і наукові результати дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та конференціях і семінарах: науково-теоретичній конференції молодих учених Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (24 - 25 квітня 2003 р., м. Київ); ХІ Міжнародній науково-теоретичній конференції “Механізми співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями” (20 листопада 2003 р., м. Київ); конференції молодих учених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (14 жовтня 2004 р., м. Київ); круглому столі „Проблеми відносин України з міжнародними фінансовими організаціями” (14 жовтня 2004 року, м. Київ); ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (18-19 листопада 2004 р., м. Київ); XVI Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону” (25 - 26 березня 2005 року, м. Чернівці); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Шевченківська весна. Секція: Міжнародні відносини” (3 березня 2006 р., м. Київ); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий простір Європи - 2007. Секція: Економічні науки” (16 - 30 квітня 2007 р., м. Дніпропетровськ).
Публікації результатів дослідження. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 5 одноосібних наукових статей у фахових наукових виданнях, включених до відповідного переліку ВАК України, загальним обсягом 3,35 д.а. та 3 тези доповідей на міжнародних наукових конференціях загальним обсягом 0,65 д.а.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Текст дисертації викладений на 192 сторінках і містить 21 таблицю та 16 рисунків. Список використаних джерел включає 258 найменувань і поданий на 24 сторінках. Додатки (6 таблиць) займають 12 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, відображено ступінь її розробки, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, зазначено мету і завдання дослідження, сформульовано об'єкт, предмет, визначено методи дослідження, наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення.
У першому розділі “Теоретико-методологічні підходи до концептуалізації платіжного балансу” розкрито основні концепції, які стали теоретичним підґрунтям аналізу поточного рахунку платіжного балансу країни на сучасному етапі; визначено основні економічні фактори, що розглядаються в межах кожної концепції, а також переваги й недоліки використання вказаних підходів для аналізу поточного рахунку окремої країни.
У сучасній економічній літературі домінують два основні підходи щодо пояснення причин існування нерівноваги поточного рахунку. Відповідно до підходу з позиції торговельних потоків, який отримав розвиток у дослідженнях Дж. Артуса, А. Бен-Бассата, Дж. Гегнона, Р. Геллера, Т. Гілфасона, М. Голдстейна, Д. Готтліба, М. Дарбі, Р. Дорнбуша, П. Кругмана, Р. Мандела, М. Мусси, М. Обстфельда, Дж. Полака, А. Сенхаджі, Л. Тейлора, М. Флемінга, Дж. Френкеля, П. Хупера тощо, вважається, що причиною виникнення балансу поточного рахунку є потоки міжнародний рух товарів і послуг. У ролі головного інструменту коригування поточного балансу розглядається валютний курс. Зокрема припускається, що девальвація або знецінення національної грошової одиниці може призвести до покращення стану торговельного балансу і балансу поточного рахунку внаслідок зростання обсягу експорту та скорочення розмірів імпорту. З іншого боку, підтримання активного сальдо поточного рахунку не повинно перетворюватись у єдину мету макроекономічної політики країни, оскільки слід врахувати остаточний вплив на інші макроекономічні показники, такі як інфляція, безробіття, національний дохід тощо. У межах такого аналізу виділяють дві основні концепції - концепцію еластичності та монетарний підхід.
Підхід з позиції балансу „заощадження-інвестиції”, прихильниками якого були С. Александер, М. Артіс, Р. Брукс, Р. Глік, С. Едвардс, П. Ісард, С. Калдерон, Дж. Кемпбелл, С. Ларсен, П. Мессон, Л. Метцлер, Дж. Мід, М. Найт, М. Обстфельд, А. Разін, Дж. Сакс та ін., основну увагу звертає на потоки капіталу, оскільки для країни баланс поточного рахунку завжди дорівнює різниці між національними заощадженнями та внутрішніми інвестиціями, тому рішення про підвищення рівня заощаджень викликає дефіцит фінансового рахунку, бо не всі заощадження можуть ефективно використовуватися всередині країни. У такому разі дефіцит поточного рахунку виникатиме, якщо схильність до інвестицій у країні буде вищою, ніж її схильність до заощаджень, а торговельний баланс розглядається як наслідок рішень економічних агентів країни щодо обсягів їх поточного споживання. У цьому випадку нульовий поточний баланс не є бажаною метою економічної політики країни. Навпаки, в умовах фінансової лібералізації і глобалізації світової економіки заощадження повинні використовуватись із максимальною ефективністю за рахунок вільного руху капіталу між країнами. Вказаний підхід включає концепцію поглинання та концепцію макроекономічного балансу.
Концепція еластичності розглядає безпосередній вплив змін валютного курсу на вартісні обсяги експорту та імпорту країни, тобто на її торговельний баланс, і дозволяє визначити умови, за яких девальвація або ревальвація є ефективними інструментами торговельної політики, спрямованої на коригування зовнішніх дисбалансів. У межах концепції еластичності виділяють дві великі групи моделей - стандартні і розширені.
У стандартних моделях припускається, що екзогенні зміни валютного курсу викликають зміни обсягів попиту, торговельних потоків і ВВП: знецінення валюти призводить до зменшення відносних цін вітчизняних товарів та зростання сукупного попиту нерезидентів на вітчизняні товари, збільшення експорту та підвищення реального ВВП даної країни.
Розширені торговельні моделі враховують додаткові чинники, що впливають на динаміку торговельних потоків країн при зміні валютного курсу, серед яких: (1) наявність конкуренції експортним товарам даної країни за кордоном; (2) попит і пропозиція на імпорт; (3) валютний контроль і контроль за рухом капіталу; (4) кількісний показник впливу змін валютного курсу на ціни експорту та імпорту.
Монетарний підхід розглядає вплив основних макроекономічних змінних на платіжний баланс, а також враховує вплив коливання попиту і пропозиції на грошовому та валютному ринках як на платіжний баланс, так і на самі макроекономічні показники. Наприклад, якщо в країні має місце надлишкова пропозиція грошей, то це викликає зростання поглинання і дефіцит платіжного балансу, якщо ж у країні існує надлишковий попит на гроші, то це призводить до скорочення поглинання і появи активного сальдо платіжного балансу.
Монетарний підхід дозволяє встановити залежність між реальним і грошовим секторами економіки, що є безпосереднім складником процесу формування макроекономічної політики держави. Головним недоліком вказаного підходу є те, що він майже не враховує міжнародний рух приватного капіталу, а також не включає до аналізу такі макроекономічні показники, як заощадження, інвестиції, інфляція, безробіття тощо.
Концепція поглинання базується на припущенні, що баланс поточного рахунку дорівнює різниці між національним доходом і внутрішнім поглинанням, тобто різниці між заощадженнями та інвестиціями. Концепція макроекономічного балансу також включає до аналізу торговельні потоки і дозволяє визначити такий рівноважний реальний валютний курс, за якого баланс торгівлі товарами і послугами буде дорівнювати різниці між національними заощадженнями та внутрішніми інвестиціями.
Перевагою наведених концепцій є те, що вони досліджують механізми коригування зовнішніх дисбалансів як окремих країн, так і глобального дисбалансу, що дозволяє проаналізувати напрями руху капіталу і товарів між країнами. Головним недоліком концепцій є те, що вони спираються на значну кількість обмежувальних припущень, які значно скорочують перелік країн, до яких ці підходи можна застосувати без попередніх модифікацій.
Основні інструменти коригування зовнішніх дисбалансів платіжного балансу в різних концепціях наведено на рис.1.
У концепції коригування за допомогою торговельних потоків визначальним інструментом виступає реальний валютний курс, причому майже в усіх моделях цього підходу припускається існування прямої залежності між поточним балансом та динамікою реального валютного курсу. Крім того, у концепції еластичності важливим інструментом є національний дохід, тоді як для монетарного підходу використовується рівень міжнародних резервів. У підході з позиції балансу „заощадження - інвестиції” основним інструментом є обсяг чистих зовнішніх активів країни, який перебуває у прямій залежності від балансу поточного рахунку. Згідно з концепцією поглинання в деяких випадках процес коригування прискорюється за рахунок зміни рівня національних заощаджень, тоді як концепція макроекономічного балансу особливу увагу звертає на механізм впливу демографічного чинника на зовнішні дисбаланси.
У другому розділі “Основні фактори зовнішнього зрівноваження платіжного балансу” розглядаються основні макроекономічні залежності платіжного балансу, напрями і механізми його коригування, а також головні причини виникнення та шляхи подолання глобального дисбалансу.
При дослідженні впливу макроекономічної політики та економічних факторів на платіжний баланс країни використано аналітичні складники, що включають торговельний баланс, поточний баланс, загальний баланс та баланс офіційних розрахунків. Ці складники отримано шляхом групування статей платіжного балансу за критерієм впливу на них основних інструментів макроекономічної політики, при цьому вважається, що сальдо решти статей залежить від динаміки аналітичного балансу, тобто є ендогенною величиною.
Рівновагу платіжного балансу зазвичай не вважають першочерговою метою економічної політики, оскільки не існує очевидних причин того, чому країна повинна постійно її підтримувати. Дефіцит платіжного балансу не заважає досягненню інших економічних цілей, якщо з часом він зміниться на активне сальдо. Однак постійна нерівновага платіжного балансу впливатиме на економічне зростання, зайнятість та стабільність цін. За таких умов досягнення зовнішньої рівноваги може стати головною метою економічної політики.
При аналізі дефіциту балансу поточного рахунку необхідно перш за все визначити його тривалість та очікувану динаміку, оскільки в будь-якому випадку зовнішні дисбаланси впливатимуть на рівень інфляції, поточний та очікуваний валютні курси в країні. Якщо дефіцит поточного рахунку є тривалим явищем, то це може призвести до неефективного використання виробничих ресурсів, зниження темпів економічного зростання та коливання рівня цін.
У країні також можуть виникнути серйозні проблеми, якщо протягом тривалого часу вона має активне сальдо поточного рахунку, наприклад, через значне поліпшення умов торгівлі або високу схильність до заощадження. При постійному активному сальдо поточного рахунку часто рекомендується сприяти відпливу капіталу з країни за допомогою валютного контролю. Якщо це неможливо, то слід впливати на обсяг грошової маси в країні, оскільки зростання реального валютного курсу може значно знизити конкурентоспроможність внутрішніх товарів і викликати зростання обсягу імпорту.
Першочерговою метою макроекономічної політики будь-якої країни є забезпечення стійкого економічного зростання за умов стабільності цін та прийнятного зовнішнього баланс и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.