На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


научная работа Економчна безпека пдприємства

Информация:

Тип работы: научная работа. Добавлен: 10.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 9. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ 
 
 
 
 
 
 

    Науково-дослідницька робота студента
    за  темою:
    «ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА» 
     
     
     
     
     
     

                                           Виконала:
                                                                         студентка IІІ курсу гр. БІО-2-08
                                                               спеціальності “Менеджмент організацій”
                                                                    Невмержицька А.А
                                           Науковий керівник:
к.е.н.,доц. Луцик Т.Р 
 
 
 
 
 
 
 

КИЇВ 2011
ЗМІСТ 

      Вступ
    Поняття й цілі економічної безпеки підприємства.
    Структурні елементи  організації економічної безпеки.
    Загальна методологія оцінки рівня економічної безпеки.
    Аналіз та методи досягнутого рівня економічної безпеки.
    Основні напрямки економічної безпеки підприємства за окремими функціональними складовими.
    Принципи організації та ключові завдання служби безпеки підприємства.
    Висновки
    Список використаних джерел
      
     
     

                                                            

 
 
 
 
 
 
 
 
     ВСТУП
      Одним із порівняно нових понять, дедалі ширше вживаних вченими-економістами, є поняття економічної безпеки. Перехід до ринкової економіки, створення великої кількості підприємств різних організаційно-правових форм, що засновані на різних формах власності, поява нових механізмів господарювання та багато інших факторів, поставили суб’єктів підприємницької діяльності в умови, коли вони значну увагу повинні приділяти вирішенню питань, пов’язаних із забезпеченням своєї економічної безпеки.
      Економічна безпека підприємства є однією з найважливіших умов нормального функціонування і розвитку сфери підприємництва в економіці будь-якої країни. Це пов’язано з конкуренцією на ринку, як на внутрішньому, так і на зовнішньому. Вона є основою його стабільного розвитку, рушійною силою для досягнення поставлених цілей, а також тих цілей, що намічені у перспективі. Кожне підприємство, не зважаючи на форми власності, ставить собі за мету отримання прибутку, бо інакше існування цього підприємства є недоцільним, адже прибуток в будь-якому разі виступає у ролі результату від діяльності, показником того, наскільки ефективно та правильно працює  підприємство. Економічна безпека означає те, що підприємство реалізовує свої інтереси, тобто продає продукцію у потрібній кількості, є конкурентоспроможним, отримує прибуток, задовольняє потреби споживачів, здатне захистити себе від зовнішніх і внутрішніх загроз. Інакшими словами, процвітаючим є те підприємство, в якому економічна безпека знаходиться на належному рівні.
1.ПОНЯТТЯ Й ЦІЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

     За  ринкових умов господарювання дуже важливого  начення набуває економічна безпека  всіх суб'єктів підприємницької  та інших видів діяльності.

     Економічна  безпека фірми (підприємства, організації) —  це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технолог", техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).[1,55]
     Необхідність  постійного дотримання економічно безпеки зумовлюється об'єктивно наявним для кожного суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно п керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.
     Джерелами негативних впливів на економічну безпеку можуть бути:  1)свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств (організацій)-конкурентів; 2) збіг об'єктивних обставин (стан фінансової кон'юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо). Залежно від суб'єктної обумовленості негативні впливи на економічну безпеку можуть мати об'єктивний і суб'єктивний характер. Об'єктивними вважаються такі негативні впливи, які виникають не з волі конкретного підприємства або його окремих працівників. Суб'єктивні впливи мають місце внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів).
     Головна мета економічної  безпеки підприємства полягає в тім, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому.[2,ст.105] До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:
     • забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності підприємства (організації);
     • забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;
     • досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством (організацією);
     • досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних НДЦКР;
     • мінімізація руйнівного впливу результатів  виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;
     • якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства (організації);
     • забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства та відділів організації;
     • ефективна організація безпеки  персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних  інтересів.
     2. СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ.
     Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки. Типову структуру функціональних складових економічної безпеки з коротким описом їхньої сутності. Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно або одночасно:
     1) формування необхідних корпоративних  ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування);
     2) загальностратегічне прогнозування  та планування економічної безпеки за функціональними складовими;
     3) стратегічне планування фінансово-господарської  діяльності підприємства (організації);
     4) загальнотактичне планування економічної  безпеки за функціональними складовими (фінансова, інтелектуальна й кадрова , технологічна, політико- правова, інформаційна, екологічна,силова);
     5) тактичне планування фінансово-господарської  діяльності підприємства (організації);
     6) оперативне управління фінансово-господарською  діяльністю підприємства (організації);
     7) здійснення функціонального аналізу  рівня економічної безпеки;
     8) загальна оцінка досягнутого  рівня економічної безпеки.
     Тільки  за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства. 

     3. ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ  БЕЗПЕКИ .
     Економічна  наука розробила, а господарська практика випробувала загальну методологію оцінки рівня економічної безпеки підприємства (організації). Його пропонується оцінювати на підставі визначення сукупного критерію через зважування й підсумовування окремих функціональних критеріїв, які обчислюються із допомогою порівняння можливої величини шкоди підприємству та ефективності заходів щодо запобігання цій шкоді.[2,ст.35] Сукупний критерій економічної безпеки будь-якого суб'єкта господарювання (kсеб) можна розрахувати, користуючись формулою:
     
   (1)
 

     де  ki величина окремого (поодинокого) критерію за i-ю функціональною складовою; di. — питома вага значущості i-Ї функціональної складової; п — кількість функціональних складових економічної безпеки підприємства.
     Оцінка  рівня економічної безпеки здійснюється порівнюванням розрахункових значень  kсеб із реальними величинами цього показника по підприємству (організації), що аналізується, а також (коли це можливо) по аналогічних суб'єктах господарювання відповідних галузей економіки. 

     4. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ДОСЯГНУТОГО РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ.
     Після розрахунку впливу функціональних складових на зміну kсеб здійснюється функціональний аналіз заходів з організації необхідного рівня економічної безпеки за окремими складовими з використанням відповідного алгоритму.
     Результати  функціонального аналізу оформляються у вигляді спеціальної таблиці-карти. Заповнюючи таку таблицю-карту, негативні явища, що випливають одразу на кілька складових економічної безпеки, ураховують окремо для кожної з них, натомість вартість заходів, які повторюються стосовно різних функціональних складових, ураховується в бюджеті підприємства (організації) лише один раз.[4.ст 135]
     Оцінка  ефективності діяльності відповідних структурних підрозділів підприємства (організації) з використанням даних про витрати на запобігання можливим негативним впливам на економічну безпеку та про розміри відведеної і заподіяної шкоди дає об’єктивну (підкріплену економічними розрахунками) панораму результативності діяльності всіх структурних підрозділів (відділів, цехів) з цього питання. Конкретна оцінка ефективності роботи структурних підрозділів того чи того суб'єкта господарювання щодо економічної безпеки здійснюється з використанням таких показників:
     1) витрати на здійснення заходу;
     2) розмір відверненої шкоди;
     3) розмір заподіяної шкоди;
     4) ефективність здійсненого заходу (як різниця відверненої та  заподіяної шкоди, поділеної на  витрати на здійснення заходу).
     Для більшої наочності та зручності користування зазначені показники доцільно подавати у формі нескладної таблиці. 

     5. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ОКРЕМИМИ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ СКЛАДОВИМИ. 

     Фінансова складова
     Серед функціональних складових належного  рівня економічної безпеки фінансова складова вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є «двигуном» будь-якої економічної системи.[7]
     Загальну  схему процесу охорони фінансової складової економічної безпеки.
     Спочатку  оцінюються загрози економічній безпеці, що мають політико-правовий характер і включають:
      внутрішні негативні дії (неефективне фінансове планування та управління активами; малоефективна ринкова стратегія; помилкова цінова й кадрова політика);
      зовнішні негативні дії (спекулятивні операції на ринку цінних паперів; цінова та інші форми конкуренції; лобіювання конкурентами недостатньо продуманих рішень органів влади);
      форс-мажорні обставини (стихійне лихо, страйки, військові конфлікти) та обставини, наближені до форс-мажорних (несприятливі законодавчі акти, ембарго, блокада, зміна курсу валют тощо).
     У процесі оцінки поточного рівня  забезпечення фінансової складової економічної безпеки підлягають аналізу:
      фінансова звітність і результати роботи підприємства (організації) — платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу та прибутку;
      конкурентний стан підприємства (організації) на ринку — частка ринку, якою володіє суб'єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;
      ринок цінних паперів підприємства (організації) — оператори та інвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.
     Важливою  передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи тим суб'єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.
     Класифікація підприємств за ступенем ризику, виходячи з фактичного рівня показників фінансової стійкості і рейтингу кожного показника, вираженого в балах. При цьому виділяється шість класів підприємств:
     1-й  клас – підприємство з добрим запасом фінансової стійкості, що дозволяє бути впевненим у поверненні позикових засобів;
     2-й  клас – підприємства, що демонструють деякий ступінь ризику по заборгованості, але ще не розглядаються як ризикові;
     3-й  клас – проблемні підприємства. Тут навряд чи існує ризик втрати основних і оборотних засобів, але повне отримання процентів є сумнівним;
     4-й  клас – підприємства з високим ризиком банкрутства навіть після проведення заходів з фінансового оздоровлення. Кредитори ризикують втратити свої проценти і позиковий капітал;
     5-й  клас – підприємство дуже високого ризику, практично неплатоспроможні;
     6-й  клас – підприємства найвищого ризику.
     Згідно з цією методикою, фінансовий стан підприємства оцінюється шістьма коефіцієнтами. Групування підприємств за такими критеріями оцінки фінансового стану надано у статті (1) згідно з таблицею 1.1
Таблиця 1.1 - Групування підприємств за критеріями оцінки фінансового стану
Показник Границі класів згідно з критеріями (бал)
1-й  клас 2-й клас 3-й клас 4-й клас 5-й клас 6-й клас
Коефіцієнт  абсолютної ліквідності більше 0,2 - 20  0,2-16 0,15-12 0,1-8 0,05-4 менше 0,05-0
Коефіцієнт  швидкої ліквідності більше 0,6 - 20  0,9-15 0,8-12 0,7-9 0,6-6 менше 0,5-0
Коефіцієнт  поточної ліквідності більше 1,5 - 20  {1,9-1,7} - {15-12} {1,6-1,4} - {10,5-7,5} {1,3-1,1} - {6-3} 1,0-1,5 менше 1,0-0
Коефіцієнт  фінансової незалежності більше 2 - 20  {0,59-0,54} - {15-12} {0,53-0,43} - {11,4-7,4} {0,42-0,41} - {6,8-1,8} 0,4-1 менше 0,4-0
Коефіцієнт  забезпеченності власними оборотними засобами більше 0,1 - 20  0,4-12 0,3-9 0,2-6 0,1-3 менше 0,1-0
Коефіцієнт  забезпечення запасів власним капіталом більше 0,2 - 20  0,9-12 0,8-9 0,7-6 0,6-3 менше 0,5-0
Мінімальне  значення границі 100 85-64 63,9-56,9 41,6-28,3 18  
 
     Для використання цієї методики необхідно, насамперед, розрахувати за допомогою  наданий нижче формул наступні коефіцієнти;
    - коефіцієнт абсолютної ліквідності:
     Кал. = Грошові кошти/Поточні зобов’язання;
    - коефіцієнт швидкої ліквідності:
     Кшл. = (Поточні активи – Запаси)/Поточні  пасиви;
    - коефіцієнт поточної ліквідності:
     Кпл. = Поточні активи/Поточні пасиви;
    - коефіцієнт фінансової незалежності:
     Кфн. = Власний капітал/Пасиви;
    - коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами:
     Кзвз. = Власні оборотні засоби/Запаси;
    - коефіцієнт забезпеченості запасів власним капіталом:
     Кззвк. = Запаси/Власний капітал. 

       Інтелектуальна й кадрова
     Належний  рівень економічної безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму. Змістову характеристику всього циклу охорони інтелектуальної та кадрової складової економічної безпеки.
     Охорона інтелектуальної та кадрової складових  економічної безпеки охоплює взаємозв'язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи того суб'єкта господарювання:
      перший — зорієнтовано на роботу з персоналом фірми, на підвищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу;
      другий — націлено на збереження й розвиток інтелектуального потенціалу, тобто сукупності прав на інтелектуальну власність або на її використання (у тім числі патентів і ліцензій), та на поповнення знань і професійного досвіду працівників підприємства (організації).
     На  першій стадії процесу охорони цієї складової економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на економічну безпеку підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи тих структурних підрозділів, їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу підприємства (організації) чи нераціональним їх витрачанням.
     Процес  планування та управління персоналом, спрямований на охорону належного  рівня економічної безпеки, має  охоплювати організацію системи  підбору, найму, навчання й мотивації  праці необхідних працівників, включаючи  матеріальні та моральні стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами.
     Важливою  ланкою встановлення нормального рівня  економічної безпеки є оцінка ефективності заходів, яка здійснюється через зіставлення загальної величини витрат на запобіжні заходи і втрат, яких могло б зазнати підприємство. 

     Техніко-технологічна складова.
     Процес  охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох послідовних етапів.
     Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства чи організації-проектувальника (збирання та аналіз інформації щодо особливостей технологічних процесів на підприємствах, котрі виготовляють аналогічну продукцію; аналіз науково-технічної інформації стосовно нових розробок у даній галузі, а також технологій, спроможних здійснити інтервенцію на галузевий технологічний ринок).
     Другий  етап — це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.
     На  третьому етапі здійснюється: а) аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників; б) оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства; в) прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентоспроможних товарів. Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії розвитку підприємства (виробника продукції), що має включати:
     1) виявлення перспективних товарів  з групи (номенклатури, асортименту), що виготовляється підприємством;
     2) планування комплексу технологій  для виробництва перспективних товарних позицій;
     3) бюджетування технологічного розвитку  підприємства на засаді оптимізації витрат за програмою технологічного розвитку, для вибору альтернатив, опрацювання власних розробок або придбання патентів і необхідного устаткування на ринку;
     4) розробка загального плану технологічного  розвитку підприємства (з відображенням  у ньому вибору альтернативного  варіанта технологічного розвитку строків та обсягів фінансування; відповідальних виконавців);
     5) складання плану власних корпоративних  НДДКР відповідно з планом  технологічного розвитку підприємства.
     На  п'ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської діяльності.
     Шостий  етап є завершальним, на якому аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.
     Формалізована оцінка рівня техніко-технологічної  складової економічної безпеки  підприємства за окремим функціональним критерієм (коефіцієнтом) здійснюється на підставі аналізу розрахунку останнього (ОФК) за формулою:
     
   (2)

     де  Звідв. — сумарний відвернений збиток від реалізації комплексу заходів для охорони техніко-технологічної безпеки підприємства; Вркз. — загальна сума витрат підприємства на реалізацію зазначеного комплексу заходів; Ззавд. — сумарний завданий підприємству збиток за техніко-технологічною складовою його економічної безпеки.
     Як  додаток до плану охорони техніко-технологічної  складової економічної безпеки  треба розробити планову карту розрахунку ефективності заходів з виокремлюванням прогнозованих необхідних показників. У такій карті, як правило, зазначають: розмір можливих збитків від негативних впливів; витрати на реалізацію заходів для відвернення очікуваної (можливої) шкоди і охорони техніко-технологічної безпеки підприємства; можливе значення окремого функціонального критерію ефективності заходів, що здійснюються для охорони цієї складової економічної безпеки; функціональні підрозділи підприємства (організації), які є відповідальними за реалізацію пропонованого комплексу заходів. 

        
        Політико-правова складова.
     Загальний процес охорони політико-правової складова складової економічної безпеки  здійснюється за типовою схемою, яка  охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:
     1) аналіз загроз негативних впливів;
     2) оцінка поточного рівня забезпечення;
     3) планування комплексу заходів,  спрямованих на підвищення цього  рівня;
     4) здійснення ресурсного планування;
     5) планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства (організації);
     6) оперативна реалізація запропонованого  комплексу заходів щодо організації  належного рівня безпеки.
     Передовсім  детально аналізують загрози внутрішніх і зовнішніх негативних впливів  на політико-правову складову економічної безпеки та причини їхнього виникнення.
     Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів можуть бути:
     а) низька кваліфікація працівників юридичної  служби відповідного суб'єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби;
     б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення підприємницької або іншої діяльності;
     в) небажання чи нездатність підприємства (організації) активно впливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності.
     Останнє, як правило, виявляється в слабкому правовому опрацюванні договірних відносин даного суб'єкта господарювання з іншими, невмінні захищати інтереси підприємства (організації) в конфліктних ситуаціях, неефективному плануванні юридичного забезпечення бізнесової діяльності.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.