На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Облк зовншнеекономчної звтност

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 12.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 17. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     Приватний вищий навчальний заклад України
     Харківський інститут економіки ринкових
     відносин  та менеджменту 
 

           КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 
З ДИСЦИПЛІНИ
 

облік зовнішньоекономічної діяльності 

     Варіант-5 

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
     Виконала:                                                                         студентка 5 курсу
                                                                                               заочного відділення
                                                                                     спеціальність - „Облік і аудит”
                                                                                               Мензатова Х.С
                                           

     Євпаторія  2010 

     ЗМІСТ

 
     МОДУЛЬ I
     1.Дати  письмову відповідь на наступне  питання:
           Іноземна валюта й особливості її обліку. Поняття курсової різниці та відображення її в обліку й звітнотсі
     2.Дати  відповідь на тести
     3.Задача. 
 

     МОДУЛЬ II 

     1.Дати  письмову відповідь на наступне  питання:
     Порядок обліку операцій з давальницькою  сировиною
     2.Задача. 

     Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Порядок відображення  операцій в іноземній  валюті 

 
     Порядок відображення операцій в іноземній  валюті в бухгалтерському обліку  визначений нормами П(С) БО 21 "Вплив  змін валютних курсів".
     Згідно  з П(С) БО 21 операція в іноземній валюті- це господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка  спричиняє  проведення розрахунків в іноземній валюті.
     Одним з основних принципів бухгалтерського  обліку і фінансової звітності, який спричиняє особливий порядок обліку операцій в іноземній валюті, є принцип єдиного грошового вимірника.
     Принцип єдиного грошового  вимірника - це принцип, згідно з яким вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій здійснюється в єдиній грошовій одиниці - гривні.
     Принцип єдиного грошового вимірника обумовлює перерахунок всіх операцій, відображених в іноземній валюті, в єдиний грошовий вимірник - гривну.
     Для перерахунку використовується валютний курс, встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. 
     Коли  підприємство здійснює яку-небудь операцію в іноземній валюті, виникає необхідність первинного визнання активів, зобов’язань, доходів та витрат.
     Первинне  визнання валютної операції здійснюється на дату :
    визнання одержаних активів, в тому числі іноземної валюти, дебіторської заборгованості;
    визнання зобов'язань (кредиторської заборгованості);
    визнання  власного капіталу;
    визнання доходів і витрат.
     У момент первинного визнання операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку у гривнях шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу, що діяв на дату здійснення операції.
     Згодом  валютний курс змінюється, що вимагає  відповідного відображення статей балансу  в іноземній валюті.
     Статті  балансу згідно з нормами П(С)БО 21 підрозділяються наступним чином:
     
       
 
 

     Рис.2.1. - Класифікація статей балансу
     Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть одержані або сплачені у фіксованій (або визначеної) сумі грошей або їх еквівалентів.
     До  монетарних статей відносяться:
     1. Активи
    іноземна валюта (грошові знаки) в касі підприємства;
    іноземна валюта на валютних рахунках підприємства;
    платіжні документи в іноземній валюті, що знаходяться у підприємства (чеки, векселі, акредитиви та ін.);
    цінні папери, виражені в іноземній валюті, якщо вони не враховані як інвестиції (облігації, казначейські зобов'язання);
    фінансові інвестиції в іноземній валюті, якщо їх повернення у валюті гарантоване законодавством країни перебування;
    дебіторська заборгованість, що підлягає погашенню в іноземній валюті .
     2. Власний капітал
    несплачений статутний капітал;
     3. Позиковий капітал
    довгострокові й поточні позики;
    векселі видані, виражені в іноземній валюті;
    довгострокові зобов'язання по міжнародному фінансовому лізингу;
    розрахунки з учасниками в частині заборгованості (зобов'язань) учасникам з виплати дивідендів;
    кредиторська заборгованість в іноземній валюті, що виникла по інших, ніж вказано вище, підставах.
     Монетарні статті при зміні валютного курсу підлягають перерахунку, оскільки вартість грошових коштів в іноземній валюті при зміні валютного курсу теж змінюється. 
        Перерахунок монетарних статей проводять в таких випадках:
     
     
     
     
       
 
 
 

     Рис.2.2. -  Випадки перерахунку монетарних статей
     Немонетарні статті - всі інші статті, які відображають активи чи зобов’язання, які не будуть сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентів.
     До  немонетарних статей слід віднести:
     1. Активи
    основні засоби;
    нематеріальні активи;
    капітальні інвестиції;
    запаси
    дебіторська заборгованість, що підлягає погашенню шляхом отримання товарів (робіт, послуг).
     2. Власний капітал
    статутний капітал;
    резервний капітал;
    додатковий капітал;
    нерозподілений прибуток
     3. Позиковий капітал
    довгострокові й поточні позики, погашення яких буде відбуватися в негрошовій формі.
     Немонетарні статті відображаються на дату складання  фінансової звітності за історичною або справедливою собівартістю, по якій вони зараховані на баланс на дату визнання (здійснення операції) і при зміні валютного курсу перерахунку не підлягають.
     Спеціальні  правила діють  відносно відображення авансів:
     1) Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим  особам в рахунок платежів  для придбання немонетарних активів  (запасів, основних засобів, нематеріальних активів і т. п.) і отримання робіт і послуг, при включенні у вартість цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу.
     2)  Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб в рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду, перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату отримання авансу.
     Правила бухгалтерського обліку полягають  в тому, щоб не зависити активи й  доходи, тому дебіторська заборгованість, що виникла внаслідок сплати авансу, не повинна збільшуватися при  зростанні курсу національної валюти і знижуватися при зменшенні. Підприємство одержить той же матеріальний або нематеріальний об'єкт незалежно від курсу і врахований він буде за вартістю валюти на дату її отримання, а не на дату оформлення вантажної митної декларації. Те ж правило застосовується також  для визнання доходів по операціях в іноземній валюті. Тобто доходи визнаються в сумі одержаного авансу за курсом на дату його отримання, а не на дату оформлення експортної вантажної митної декларації або підписання акту про виконання робіт (наданні послуг).

     2. Курсові різниці  - поняття, порядок  визначення і відображення  в обліку

     Курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
     Курсові різниці визначаються тільки за  монетарними статтями балансу.
     Визначення  курсових різниць  за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться :
     - на дату здійснення розрахунків;
     - на дату балансу.
     Залежно від виду діяльності, в ході якої виникають курсові різниці, вони підрозділяються на операційні й  неопераційні: 

     
     
       
 
 
 

     Рис. 2.3. - Класифікація курсових різниць 

     Операційні  курсові різниці  відображають у складі інших операційних доходів (витрат) (субрахунок 714 "Дохід від операційної курсової різниці", 945 "Втрати від операційної курсової різниці") .
     Неопераційні  курсові різниці  відображають у складі інших доходів (витрат) 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці", 974 "Втрати від неопераційної курсової різниці", за винятком курсових різниць, що виникають по фінансових інвестиціях в господарські одиниці за межами України. Ці різниці відображають у складі іншого додаткового капіталу (субрахунок 425 "Інший додатковий капітал"). Негативна сума курсової різниці віднімається від суми іншого додаткового капіталу, залишок наводиться із знаком «—».
     Курсову різницю розраховують за наступною  формулою: 

     Рк = Смt — Кt—1),         (2.1) 

     де  См — сума монетарної статті в іноземній валюті;
     Кt — валютний курс на дату оцінки монетарної статті;
     Кt—1 — валютний курс на дату первинної оцінки монетарної статті.
     Виходячи  з поняття "курсова різниця", можна виділити чотири періоди, за які  здійснюється перерахунок заборгованості в іноземній валюті для визначення курсових різниць. Це періоди між:
    датою відображення операції в бухгалтерському обліку і датою фактичного здійснення розрахунків;
    датою відображення операції в бухгалтерському обліку і датою складання бухгалтерської звітності за звітний період;
    датою складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період і датою фактичного здійснення розрахунку;
    датою складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період і датою складання бухгалтерського звіту за звітний період.
     Офіційний курс національної грошової одиниці  використовується при здійсненні всіх безготівкових операцій:
    Купівлі та продажу іноземної валюти.
    У бухгалтерському обліку всіх операцій, відображених в інвалюті.
    Розрахунків з бюджетом та митницею.
    При плануванні та аналізі зовнішньоекономічної діяльності.
    Ціноутворенні.
    Складанні оперативної, бухгалтерської і статистичної звітності.
    Для міждержавних розрахунків.
     Офіційний курс використовують усі резиденти  і нерезиденти, які проводять  діяльність на території України, незалежно  від форм власності і господарювання та видів здійснених операцій.
     Установлення  валютного курсу на біржі називається котируванням валют.
     Існує два методи котирування валют:
     Прямий  – валютний курс відображає ціну одиниці  іноземної валюти через національну  валюту.
     Непрямий  – за одиницю прийнята національна  валюта, курс якої виражається у  визначеній кількості іноземних грошових одиниць.
     Котирування валют для торгово-промислової  клієнтури зазвичай базується на крос курсі – співвідношенні між  двома валютами, що випливає з їх курсу стосовно до третьої валюти (як правило, до долара).
     При здійсненні обліку курсових різниць необхідно визначити:
    об'єкти обліку;
    розмір балансової вартості іноземної валюти;
    звітний період, у якому були здійснені операції, "пов'язані з рухом валютних ресурсів.
     Об'єктом  обліку при визначенні суми курсових різниць є:
    наявні грошові кошти;
    ресурси в установах банків;
    ресурси в дорозі;
    грошові і платіжні документи;
    цінні папери;
    ресурси в розрахунках з юридичними і фізичними особами;
    залишок цільового фінансування з бюджету;
    заборгованість в інвалюті.
     При визначенні суми курсових різниць перерахунку не підлягають такі активи:
    основні ресурси;
    нематеріальні активи;
    малоцінні й швидкозношувані предмети;
    сировина і матеріали;
    устаткування;
    товари.
     Вартість  перелічених активів оцінюється в національній валюті України в  сумі, що обчислена за чинним курсом НБУ:
    на дату здійснення господарської операції в іноземній валюті з якою пов'язано зарахування цих активів на баланс підприємства;
    на кінець звітного періоду;
    на дату погашення заборгованості у звітному періоді.
     Таким чином, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, курсові різниці виникають або на дату проведення розрахунку (операції), або на дату складання бухгалтерської звітності (де звітним періодом є місяць).
     Відповідно  до П(С)БО 3, усі курсові різниці, умовно, поділяються на:
     Операційні  – які виникають під час господарських операцій з активами і по зобов'язанням підприємства, пов'язаних з операційною діяльністю;
     Неопераційні  – які виникають під час  господарських операцій з активами і зобов'язанням підприємства в  інвалюті, які пов'язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю підприємства.
     При віднесенні курсової різниці до операційної  чи неопераційної необхідно керуватися тим, якою операційною, інвестиційною  чи фінансовою є сама операція, в  результаті проведення якої дана курсова  різниця утворилася.
     Позитивна курсова різниця “транзитом”  проходить через:
    рахунок 714 “Дохід від операційної курсової різниці”;
    рахунок 744 “Дохід від неопераційної курсової різниці”.
     Негативна курсова різниця – “транзитом”  проходить через:
    рахунок 945 – втрати від операційної курсової різниці;
    рахунок 974 – втрати від неопераційної курсової різниці, з дальшим списанням на рахунок 79 “Фінансовий результат”.
     Відповідно  до стандартів бухгалтерського обліку, курсові різниці бувають операційні і неопераційні (табл. 1.1.).
     Таблиця 1.1 - Причини перерахунку курсових різниць
     Операційні  курсові різниці      Неопераційні  курсові різниці
     1      2
     Залишок валютних ресурсів, що є на розрахунковому рахунку в  банку або в касі підприємства на дату балансу.      По  кредитах, які отримані в інвалюті
     Відсотки, які нараховані по таким кредитам
     Дебіторська заборгованість за реалізовані оборотні активи (крім фінансових інвестицій), яка  підлягає одержанню в інвалюті на момент її погашення або на дату балансу      Дебіторська заборгованість за реалізовані необоротні активи і фінансові інвестиції, що підлягають одержанню в іноземній валюті
     Кредиторська  заборгованість за придбані оборотні активи (крім фінансових інвестицій), що підлягає оплаті в інвалюті на момент її погашення або на дату балансу      Кредиторська  заборгованість за придбані необоротні активи і фінансові інвестиції, що підлягають оплаті в іноземній валюті
     Дебіторська заборгованість з операційної оренди на момент її погашення або на дату балансу      Дебіторська заборгованість з фінансової оренди
     Кредиторська заборгованість з операційної оренди на момент її погашення або на дату балансу      Кредиторська  заборгованість з фінансової оренди
 
     2. Порядок відображення  курсових різниць  у фінансовій та  податковій звітності
     Питання формування інформації про операції підприємства з іноземною валютою і відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць підприємства за межами України в національній валюті України в бухгалтерському обліку визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів”.
     Іноземна  валюта (у перерахунку за курсом НБУ в національну валюту), як і належить, відображається в рядку 240 “Кошти в іноземній валюті”  у Балансі підприємства ф. №1.
     У звіті “Про фінансові результати” (форма 2) відображається результат перерахунку облікових статей в іноземній валюті відповідно зі зміною курсу НБУ, який виник у зв'язку з:
     1. Операційною діяльністю підприємства, відображається:
    у рядку 060 “Інші операційні доходи”;
    у рядку 090 “Інші операційні витрати”.
     2. Неопераційною діяльністю підприємства:
    у рядку 130 “Інші доходи”;
    у рядку 160 “Інші витрати”.
     При цьому для розмежування доходів  і витрат за джерелами їх виникнення варто врахувати, що операційна курсова  різниця виникає тоді, коли вона нарахована по активах або зобов'язаннях підприємства і пов'язана з операційною діяльністю, тобто основною діяльністю або діяльністю, яка не є інвестиційною чи фінансовою.
     Результати  перерахунку статей балансу в  іноземній валюті, не пов'язаних з  операційною діяльністю, відображаються у “Звіті про рух грошових коштів” (форма №3):
      у рядку 040 “Прибуток (збиток)” від нереалізованих курсових різниць, у графі “Надходження” відбиваються збитки, у графі “Витрати” – прибуток від курсових різниць;
      у рядку 420 “Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів” показується сума збільшення чи зменшення залишку коштів в іноземній валюті в результаті коливань валютного курсу за звітний період.
     З метою оподатковування облік  балансової вартості іноземної валюти, відповідно до п.п. 7.3.6 л. 7.3 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, здійснюється за оцінкою її середньозваженої вартості відповідно до правил Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.
     Що  стосується визначення сум валових  витрат при купівлі товарів за іноземну валюту, то датою збільшення валових витрат платника податків при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податків товарів.
     Витрати, понесені (нараховані) платником податків в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносять до валових витрат такого платника податків, визначаються у сумі, що дорівнює балансовій вартості такої іноземної валюти, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
     Доходи, отримані (нараховані) платником податків в іноземній валюті у зв'язку з  продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються  в гривні по офіційному валютному (обмінному) курсу Національного банку України, що діяв на дату одержання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
     Отже, порядок визначення балансової вартості іноземної валюти для визначення валових витрат, нарахованих в іноземній валюті, такий самий, як і для визначення валових доходів, отриманих в іноземній валюті.
     Тобто балансова вартість іноземної валюти для визначення валових витрат, понесених  платником податків в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування в гривні по офіційному валютному (обмінному) курсу Національного банку України, що діяв на дату одержання (нарахування) таких витрат.
     Виходячи  з викладеного, платник податків при одержанні імпортних товарів на валові витрати відносить суми, розраховані шляхом перерахування вартості товарів у гривні по офіційному валютному (обмінному) курсу Національного банку України, що діяв на дату одержання таких товарів.
     При цьому заборгованість в іноземній  валюті не виникає і тому перерахунок валових витрат на момент оплати товару не відбувається.
     Датою здійснення господарської операції для цілей бухгалтерського обліку вважається дата визнання (тобто прийняття  до бухгалтерського обліку й відображення у фінансовій звітності) активів, зобов'язань, статутного і власного капіталу, доходів і витрат.
     Згідно  П(С)БО 21, у бухгалтерський облік  вводиться поняття монетарних та немонетарних статей.
     Необхідно чітко розмежовувати монетарні  і немонетарні статті, як в активі, так і в пасиві, що дуже важливо для бухгалтерського обліку. 

     Таблиця 2 - Порядок обліку монетарних та немонетарних статей
     Найменування субрахунку      Призначення
     1      2
     МОНЕТАРНІ
     3621      Для обліку розрахунків з іноземними покупцями з операцій і майбутньою оплатою
     6321      Для обліку розрахунків з іноземними постачальниками з операцій, що припускають наступну оплату
     3772 розрахунки з  іншими дебіторами в інвалюті      Для обліку виданих авансів, що підлягають поверненню
     6852 розрахунки з  іншими кредиторами в інвалюті      Для обліку отриманих авансів, що підлягають поверненню, а також при погашенні боргу перед підзвітною особою на підставі авансового звіту
     НЕМОНЕТАРНІ
     3712      Для обліку розрахунків з іноземними постачальниками з операцій з  попередньою оплатою
     6812 – розрахунки  з авансів отриманих в іноземній валюті      Для обліку розрахунків з іноземними покупцями за отриманими авансами
     3622      Для обліку розрахунків при бартері
     3722      Для обліку розрахунків з підзвітними  особами у випадку попередньої  видачі авансу в іноземній валюті
 
     До  монетарних належать кошти та їх еквіваленти, дебіторська та кредиторська заборгованості, що будуть погашені грошима (їх еквівалентами).
     Якщо  ж дебіторська та кредиторська заборгованість виникла в результаті перерахування  або одержання авансу, тобто надходження  коштів відбулося до факту оприбуткування чи реалізації товарів (робіт, послуг), то така заборгованість належить до немонетарних статей.
     Таким чином, для зручності відображення курсових різниць у складі операційних  чи інших доходів і витрат, а  також при складанні Звіту про рух грошових коштів пропонується умовна схема обліку заборгованості в іноземній валюті (табл. 1.2).
     Пунктом 6 П(С)БО 21 визначено, що сума авансу (попередньої  оплати) в іноземній валюті, отримана від інших осіб за рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності з застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу. У випадку одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами і відвантаження частинами покупцю немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів.
     Порядок переоцінки дебіторської і кредиторської  заборгованості. Дебіторська заборгованість це:
    Заборгованість, яка виникла в рахунок здійснення попередньої оплати за товари, роботи, послуги.
    Заборгованість, яка виникла після відвантаження товарів за договором, що передбачає здійснення розрахунків в іноземній валюті, до одержання оплати.
     Кредиторська  заборгованість виникає в таких  випадках:
    При одержанні товарів, робіт і послуг за договором, що передбачає оплату в інвалюті.
    При одержанні попередньої оплати за товари, роботи і послуги.
     Переоцінка  дебіторської і кредиторської заборгованості здійснюється за курсом НБУ на кінець звітного періоду і на день ії погашення (повністю або частково)
     Порядок відображення курсових різниць 

     Вид курсової різниці      Кореспонденція  рахунків
     Дт      Кт
     Переоцінка  грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статтях з  операційної діяльності під час  підвищення курсу інвалюти:
    по активах – позитивна курсова різниця;
    по зобов’язаннях – від’ємна курсова різниця.
     30,32,33,      34,37,36,
     945
     714,      714
     62,63,685
     Переоцінка  грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статтях з  операційної діяльності під час  зниження курсу інвалюти:
    по активах –від’ємна курсова різниця;
    по зобов’язаннях – позитивна курсова різниця.
     945      62,63,685
     30,32,33,      34,37,36
     714
     Переоцінка  монетарних статей по інвестиційній  і фінансовій діяльності (крім діяльності по фінансових інвестиціях в господарські одиниці за межами України) під час  підвищення курсу інвалюти:
    по активах – позитивна курсова різниця;
    по зобов’язаннях – від’ємна курсова різниця.
     143,16,35,37      974
     744      60,61,67
     Переоцінка  монетарних статей по інвестиційній  і фінансовій діяльності (крім діяльності по фінансових інвестиціях в господарські одиниці за межами України) під час зниження курсу інвалюти:
    по активах – від’ємна курсова різниця;
    по зобов’язаннях – позитивна курсова різниця.
     974      60,61,67
     143,16,35      37
     744
     По  фінансових інвестиціях в господарські одиниці за межами України позитивна  курсова різниця      141      425
     По  фінансових інвестиціях в господарські одиниці за межами України від’ємна курсова різниця      425      141
 
     Порядок визначення результату переоцінки заборгованості: Для дебіторської заборгованості:
     а) при збільшенні курсу НБУ – виникає позитивна різниця між балансовою вартістю дебіторської заборгованості й офіційним валютним курсом НБУ – дохід;
     б) при зменшенні курсу НБУ – виникає негативна різниця – це витрати.
     Для кредиторської заборгованості:
     а) при збільшенні курсу НБУ – виникає негативна різниця – витрати;
     б) при зменшенні курсу НБУ – виникає позитивна різниця – дохід. Курс НБУ на день здійснення господарської операції або на дату балансу впливає тільки на монетарні статті обліку.
     Під час здійснення зовнішньоекономічних операцій комерційні партнери можуть порушувати строки розрахунків за проведені операції. Таким чином виникає прострочена дебіторська і кредиторська заборгованості.
     Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, обраної сторонами при  укладенні договору (контракту) або в результаті подальшого узгодження. Виходить, якщо в укладеному договорі така країна – Україна, то строк позовної давності обчислюється відповідно до її законодавства і становить З роки. При цьому перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
     Якщо  у контракті не була обумовлена країна, право якої має застосовуватися, то згідно зі ст. 6 Закону про ЗЕД, для  договорів купівлі-продажу діє  право тієї країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона-продавець.

     3. Особливості відображення  курсових різниць  в податковому  обліку

 
     Операції  за розрахунками в іноземній валюті віднесені до операцій особливого типу і порядок їх оподаткування регламентований п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
     Відносно  операцій за розрахунками в іноземній  валюті норми п.7.3 встановлюють наступні правила:
     1. Доходи, одержані (нараховані) в іноземній  валюті у зв'язку з продажем  товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривни за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахунку у зв'язку із зміною курсу НБУ протягом такого звітного періоду.
     Таким чином, в податковому обліку по першій із подій- отриманню валютної виручки  або нарахуванню валютної дебіторської заборгованості- відбувається збільшення валових доходів підприємства. Відповідно валютна виручка відображається за курсом НБУ на дату першої подій. 
     2. Витрати, понесені (нараховані) в  іноземній валюті  протягом звітного  періоду  у зв'язку з придбанням  товарів (робіт, послуг), вартість  яких відноситься до валових  витрат, визначаються в сумі, яка  дорівнює  балансовій вартості  іноземної  валюти, перерахованої за придбані товари (роботи, послуги) і не підлягають перерахунку в зв'язку із зміною обмінного курсу гривни впродовж такого звітного  періоду.
     3. Балансова вартість інвалюти визначається за такими правилами:
     а) У момент отримання валюти  її балансова вартість повинна визначатися залежно від способу її отримання:
     - у випадку придбання валюти  за гривни її балансова вартість  рівна сумі гривень, сплачених  платником податків у зв'язку  з її придбанням (без урахування  комісійних та інших витрат, пов'язаних з придбанням валюти) ;
     - у випадку придбання іноземної  валюти за іншу іноземну валюту  балансова вартість купленої  валюти рівна балансовій вартості  валюти, що була продана ;
     - у випадку отримання іноземної  валюти у зв'язку з експортом товарів(робіт, послуг), балансова вартість валюти визначається за курсом НБУ на дату першої події, або  відвантаження, або передплати .
        б) При  продажу валюти чи її переказі в оплату за товари  (роботи, послуги) протягом звітного періоду  балансову вартість проданої (перерахованої) інвалюти слід визначати за ідентифікованою або середньозваженою вартістю, тобто за середнім курсом валюти, що є в наявності у підприємства   на момент її продажу (переказу). 
     Приклад: У результаті здійснення  експортних операцій підприємством одержано:
     - 200 дол. за курсом 5,3 грн. за дол;
     - 300 дол. за курсом 5,28 грн. за  дол.;
     - 500 дол.  за курсом 5,4 грн. за  дол.
     При продажу підприємством валюти в  розмірі 500 дол. до складу валових витрат буде включена балансова вартість валюти, визначена за середньозваженою  вартістю: 

     (200х5,3+300х5,28+500х5,4)
     500 х -------------------------------------   =  2672 грн. 
                   1000 
     в) У випадку, якщо валюта залишається у підприємства на кінець звітного періоду, її вартість підлягає перерахунку за курсом НБУ на кінець звітного періоду з віднесенням результатів перерахунку до складу валових доходів чи валових витрат.
     4. До заборгованості, що підлягає перерахунку, відноситься:
    основна сума  фінансового кредиту, депозиту (внеску);
    сума відсотків, нарахованих на суму фінансового кредиту, депозиту (внеску), термін сплати яких на  кінець звітного періоду минув;
    вартість  об'єкта фінансового лізингу;
    платежі за фінансовим  лізингом, термін оплати яких на кінець звітного періоду минув;
    балансова вартість  цінних паперів, що засвідчують відношення боргу, а також товарних або фондових деривативів.
     Таким чином, перелік видів заборгованості,  за якими треба визначати курсову  різницю, досить специфічний. Така заборгованість перераховується не тільки на кінець звітного періоду, але й на дату її погашення. Крім того, перерахунку підлягає іноземна валюта, що обліковується на балансі.
     При цьому слід підкреслити, що до переліку видів заборгованості, які підлягають перерахуванню, не включений найпоширеніший вид заборгованості - заборгованість за товари, роботи і послуги.  Отже, заборгованість за товари (роботи, послуги) у податковому обліку при зміні валютного курсу перерахунку не підлягає.   

     2. Дати відповіді на тести:
     1. Під акцептом розуміють:
     а) пропозицію про укладання договору, що містить його істотні умови;
     б) згоду адресата, дану у встановлений строк, укласти договір на умовах, запропонованих фірмою;
     в) запорука, сукупність правових принципів  та засобів, які забезпечують виконання зобов'язань
     г) наявність угоди між сторонами. 

     2. Визначити особливу умову, яка  відноситься до бартерного контракту:
     а) валюта розрахунку визначається, виходячи із співвідношення валютного курсу на день підписання договору (контракту);
     б) чітке визначення номенклатури зустрічних постачань;
     в) чітке визначення умов реалізації готової  продукції
     г) дотримання належної  форми договору. 

     3. Підставою для підтвердження  дії форс-мажорних обставин в Україні є довідка:
     а) Торгово-промислової палати України;
     б) Торгово-промислової палати країни, їх виникнення;
     в) Торгово-промислової палати краю
     г) усі відповіді. 

     4. Визначити порядок виконання  заяв на переказ коштів за  кордон за дорученням клієнтів комерційних банків
     а) через систему банків-кореспондентів за кордоном;
     б) телеграфом;
     в) поштою
     г) усі відповіді вірні. 

     5. Під час документарного переказу  рахунки, транспортні й інші  документи:
     а) направляються в банк, а потім  імпортеру;
     б) направляються банком імпортеру;
     в) направляються завчасно експортером  безпосередньо імпортеру;
     г) направляються загалом з товаром. 

     3. Задача
     Підприємство  «Компас» подало заяву в банк про  продаж 15000 дол. США.
     Курс  продажу на МВРУ 8,6 грн./$.
     Курс  НБУ на дату списання коштів з валютного  рахунку - 8,4 грн./$.
     Комісійна винагорода банку - 100 грн.
     Необхідно:
     скласти журнал реєстрації господарських операцій;
     вказати первинні документи;
     здійснити необхідні розрахунки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     МОДУЛЬ II
    1. Поняття давальницької  сировини та сутність  операцій з нею 

     Основні поняття операцій з давальницькою сировиною
     Операції  з давальницькою сировиною, що здійснюються за межами України, регулюються Законом  України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах" і мають більш складну схему бухгалтерського обліку, ніж подібні операції в межах України.
     Давальницька  сировина в зовнішньоекономічній діяльності - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробництві готової продукції з наступним поверненням продукції повністю або частково в країну власника (реалізації в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем), або вивезенням в третю країну.
     Готова  продукція може бути реалізована  в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої виготовлена  ця продукція, ввезена іноземним  замовником на територію України  або закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.
     Давальницькою сировиною можуть бути: сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії.
     Операція  з давальницькою сировиною у  зовнішньоекономічних відносинах - операція по переробці (обробці, збагаченню або використанню) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій) по переробці даної сировини), ввезеної на митну територію України (або закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату (сировина замовника на конкретному етапі її переробки складає не менше 20 % загальної вартості виготовленої продукції).
     Якщо  питома вага сировини, що надається, в  загальній вартості готової продукції  складає менше 20 % (а сировина груп 1-24 ТН ЗЕД - менше 80 %), то така операція буде належати до товарообмінних (бартерних) операцій. Операція з переробки давальницької сировини може проводитися незалежно від кількості виконавців та замовників, а також етапів її переробки, але при цьому строк здійснення такої операції повинен бути не більше 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації на давальницьку сировину (за виключенням випадків, передбачених законодавством).
     Отже, в операціях з давальницькою  сировиною беруть участь замовник (власник) сировини та виконавець, який з такої  сировини виготовляє продукцію.
     Замовник - суб'єкт господарської діяльності, що надає давальницьку сировину.
     Виконавець - суб'єкт господарської діяльності, що здійснює переробку, обробку, збагачення або використання давальницької сировини.
     Готова  продукція - продукція (товар), виготовлена  з використанням давальницької  сировини (крім тієї частини, яка використовується для проведення розрахунків за його переробку) та визначена як кінцева в контракті між замовником та виконавцем.
     Законодавством  передбачені операції з переробки  давальницької сировини в різних митних режимах:
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.