На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Дослiдження рекреацiйних ресурсiв села Вiйськового

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 12.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 10. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти та науки України
Дніпропетровський національній університет імені Олеся Гончара
Геолого-географічний факультет
Кафедра фізичної та економічної географії 
 
 

 КУРСОВА  РОБОТА 

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ
СЕЛА  ВІЙСЬКОВОГО 
 
 

Виконавець:
ст. групи ГГ-06-1  Аронова Оксана Ігорівна 

Науковий керівник
Доц. каф. фізичної та економічної 
Географії, к.б.н.                                                   Манюк Вадим Володимирович 
 
 
 
 

2009
 


З М І С Т 

Вступ
1 Село Військове в системі адміністративно-територіального поділу Дніпропетровщини
      Загальні відомості про об’єкт дослідження – с. Військове
      Місце сільських рад в  адміністративно-територіальному устрої України
 
2   Уявлення про туристсько-рекреаційний потенціал території
    
        2.1 Поняття про рекреаційні ресурси та їх класифікація.
      Рекреаційний потенціал як наукова категорія.
 
3  Загальний аналіз ресурсного потенціалу села Військового 

    3.1 Характеристика географічного положення села Військового.
    3.2  Рекреаційні ресурси села.
      3.2.1 Законодавчі засади охорони природних ресурсів. Природні рекреаційні ресурси.
      3.2.2 Історико – культурні рекреаційні ресурси
    3.3  Туристичний потенціал села
      3.3.1 Географо - естетична оцінка ландшафтів. Укладення екскурсійного маршруту
      3.3.2 Загальний аналіз ресурсного потенціалу села Військового
 

ВСТУП 

    Сучасний  соціально - економічний розвиток багатьох територій неможливо представити  без їх туристично-рекреаційної складової. Розвиток та користування рекреаційними  ресурсами значною мірою впливає  на подальший розвиток транспорту, зв’язку, будівництва. Сучасний світ потребує все більшого відкривання нових ділянок для рекреації або перетворення на такі.
    Туристична діяльність – являється однією з найважливіших галузей економіки та невід’ємною ланкою в розвитку міжнародного співробітництва та інтеграції в світову економіку для будь-якої держави. В Україні прийнято Державну програму розвитку туризму на період до 2010р., яка передбачає розвиток туристичного потенціалу України та створення сучасного високоефективного і конкуренто здатного туристичного комплексу, що забезпечує широкі можливості для задоволення потреб українських і іноземних громадян в туристичних послугах.
        Актуальність теми: все більше  збільшується потреба у нових  рекреаційних ресурсах, на сьогодні  місця. Які можуть стати новими  центрами відпочинку знаходяться  в  незахищеному стані від  сільськогосподарської діяльності, недбалого ставлення. Актуальність  теми полягаю у перереформації поглядів на стан деяких територій. У потрібності дослідження історії та природи сел.. що мають змістовні надбання раніше не досліджувані.
    Мета  роботи: показати багатоманітність рекреаційних ресурсів села Військового.
    Завдання: розкрити історико - культурну та природну значимість територіі,надати характеристику окремим видам рекреаційних ресурсів Військового, розглянути можливі види туризму,які можуть бути розвинуті  на території села Військового.
    Об  єкт дослідження: Військовська сільська рада.
    Предмет дослідження: рекреаційні ресурси села Військового.
    Методологічну основу дослідження склали:
    1.Методи збору первинної інформації: проведення польових маршрутних досліджень, вивчення та аналіз літератури та матеріалів  по даній проблемі. аналіз документів
    2. Методи збору вторинної інформації: вивчення даних в довідниках,  

      Унікальні природні комплекси та культурне надбання, які відносяться до села Військового, створюють великий потенціал для розвитку тут рекреаційної діяльності, та вони не можуть бути єдиною умовою для вдалого розвитку рекреації. Підвищення та долучення сюди рекреантів потребує збереження та охорони рекреаційних ресурсів, забезпечення інфраструктури достойного рівня.
 

     1 СЕЛО ВІЙСЬКОВЕ В СИСТЕМІ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ 

    1.1 Загальні відомості про об’єкт дослідження – с. Військове 

      Село Військове (Солонянський район,Дніпропетровщина) розташоване на правому порожистому березі р.Дніпро. у 24 км від районного центру Солоне та 50 км від м. Дніпропетровськ. На висоті 89 м над рівнем моря. В 1780 році генерал - губернатору катеринославського намісництва І.М. Синельникову царицею Катериною ІІ були подаровані землі на правому березі Днапра- Ненаситецький поріг з прилягаючими до нього землями. А його дружині А.В.Синельніковій- імператриця дарувала 3187 десятин і 1075 кв. саженів. Де засновано село Військове. Тут було поселено рештки запорізького війська. Через що воно і здобуло саме такої назви. Ці території мали вигідне фізико-географічне положення, тому здавну приваблювали кочівників. На території де виникло село Військове, Вовніги та Микільське  знайдені пам ятки епохи бронзи та неоліту. Так здавну і починалось формування історико-культурного розвитку цих територій. 
      Село багате на історичні події: поселення різних народів та культур, події Великої Вітчизняної Війни, що знайшло своє відображення в історико-культурних пам’ятках. Природні ж пам’ятки села іноді вражають своєю збереженістю та різноманітністю. Вони також формувалися протягом багатьох років,тож  території, наприклад, які років 60 назад були берегом р. Дніпро стали глибокими балками з неймовірно багатою рослинністю. Поряд з цим природа завжди відчувала вплив господарської діяльності людини.  

    1.2 Місце сільських  рад в  адміністративно  – територіальному  устрої України.
      Відповідно до Конституції України (стаття 133), адміністративно-територіальний поділ України становить цілісну систему адміністративно-територіальних одиниць, яка складається з Автономної Республіки Крим. областей, районів, міст, районів у містах, селищ і сіл. За своїми географічними ознаками згадані   адміністративно-територіальні одиниці не є однорідними. Вони поділяються на регіони (АРК, області, райони) та населені пункти (села, селища, міста). Не є однорідними адміністративно-територіальні одиниці також з огляду на те значення й місце, яке вони посідають у системі адміністративно-територіального устрою України.     Населений пункт – це частина комплексно заселеної території України, яка склалася внаслідок господарської та іншої суспільної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в порядку, передбаченому законом. Не відносяться до самостійних населених пунктів хутори та двори, невеликі поселення, що мають тимчасове значення і несталий склад поселення, а також поселення службового призначення в системі певної господарської галузі діяльності (будинки лісників, шляхових майстрів, будівлі залізничних служб, польові стани тощо). Ці об’єкти включаються до тих адміністративно-територіальних одиниць, на території яких вони розташовані.                                                
       До  сільських населених пунктів відносяться села. Села – це населені пункти зі сталим складом населення, переважна частина якого зайнята в сільськогосподарському виробництві та лісовому господарстві.                      
           Водночас в сільській місцевості  дуже поширеною є практика  створення так званих «сільрад»,  які складаються з кількох  населених пунктів, що перебувають  під юрисдикцією єдиної для  них територіальної громади та  органів місцевого самоврядування, які вона обирає. Однак, відповідно  до Конституції України, такої  адміністративно-територіальної одиниці,  як «сільрада», немає. «Сільрада»  як адміністративно-територіальна одиниця існувала з   1919 по 1996 роки [4]. Чисельність населення на початковому етапі адміністративно-територіальної реформи була одним із основних критеріїв утворення сільрад і складала не менше 1 тис. чоловік. Пізніше в нормативно-правових документах кількість населення для створення сільрад не вказувалась, але в практиці територіального будівництва на зазначену кількість продовжували  орієнтуватись. Іншими важливими критеріями утворення сільрад були наявність об’єктів народного господарства, побуту, сільськогосподарських земель, тяжіння населених пунктів, відстань між ними, щільність населення, наближеність його до органів влади. Формування в подальшому територій сільрад з урахуванням цих критеріїв призвело до визначення кількості населення в них, що становила в основному від 1 до 4 тис. чоловік. Така пропозиція була спрямована на зміцнення цієї адміністративно-територіальної одиниці і відображала потребу в інтеграції сільських територій. Після завершення адміністративно-територіальної реформи мережа сільрад стала досить розгалуженою. На 1 жовтня 1936 року в Україні налічувалося 11 125 сільрад. Згодом було вжито заходів із зміцнення сільрад, а по суті — збільшення їх території. Станом на 1 січня 1969 року в Україні було вже 8555 сільрад. В останні роки процеси демократизації суспільного життя привели до поступового розширення їх мережі. Якщо на 1 січня 1988 року в Україні було 8805 сільрад, то на 1 січня 1991 року — вже 9211, на 1 січня 2001 – 10263, а на 1 січня 2007 – 10279.
      Важливою ланкою в адміністративно-територіальній  системі є район (сільський). Історія  поділу України на райони починається  з 1923 року. Вони були створені  на базі волостей та покликані  покращити управління територіями,  сприяти підвищенню ефективності  державного апарату, створити  умови для участі населення  в діяльності органів влади.  Однією з основних переваг  районів над волостями було  те, що райони утворювалися у  більшій відповідності із завданнями  економічного розвитку територій.
      Поєднання у господарському відношенні  волостей, врахування економічного  тяжіння територій, вибір центрами  районів найбільш розвинутих  у промислово-торговельному відношенні  населених пунктів дозволило  створити сприятливі умови для  формування районів як адміністративно-територіальних, так і самодостатніх господарських  одиниць. На початковому етапі  функціонування район являв собою  адміністративно-територіальну одиницю (усереднена модель) з населенням 37 тис. чол., площею в 570 кв. км, 57 населеними пунктами. Щоб пізніше уявити, чим відрізнявся район від ліквідованих волості і повіту, слід привести аналогічні усереднені дані і по них. У волості, на основі якої був утворений район, проживало 13 тис. чол., вона займала площу трохи більше 200 кв. км і об’єднувала 26 населених пунктів. У повіті – 238 тис. чол., площа – близько 4 тис. кв. км, він об’єднував     397 населених пунктів. Територія району в дво- чи триланковій системі завжди була підпорядкована соціально-економічним і суспільно-політичним відносинам, що складалися в державі. В залежності від цих обставин розмір його території складав в ті чи інші часи 0,5–1,2 тис. кв. км. [5].
      Район — це цілісна складова  частина області переважно з  агропромисловим характером економіки,  транспортною, інформаційною та  іншою соціальною інфраструктурою,  спрямованою на забезпечення  зв’язку між сільськими та  міськими населеними пунктами, які  входять до його складу як  самостійні адміністративно-територіальні  одиниці, і представляти їх  спільні інтереси.  

 

2  УЯВЛЕННЯ ПРО ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕРИТОРІЇ 

     2.1 Поняття про рекреаційні ресурси та їх класифікація 

      Рекреація – поняття, близьке до туризму, але більш широке. З англ. мови «Recreation» перекладається як відпочинок, розваги. Отже рекреація – це процес, змістом якого є відпочинок людей у період вільного від роботи часу. Це сукупність  природних, природно-технічних, соціально-економічних комплексів та їх елементів  які задовольняють сучасні потреби громадян у цивілізованому, зручному, забезпеченому всім необхідним відпочинку, який дійсно гарантує відновлення фізичних, духовних та нервово-психічних сил людини, її працездатності.  Основою рекреації, як і туризму, є рекреаційні ресурси. Їхня економічна оцінка являє собою вартісний вираз натуральних природних властивостей та соціального значення рекреаційних ресурсів, їх екологічного стану, а також економічного ефекту від реалізації конкретної пропозиції. Їх потенціал – це максимально можливий потік рекреантів, який не зашкодить стану самих ресурсів, екології регіону їх знаходження, умовам життя місцевого населення.
    Рекреаційні ресурси можна поділити на 2  великих  групи:
    -природні рекреаційні ресурси ( курортні, лікувально-оздоровчі, унікальні природні ландшафти, інші об єкти та комплекси природи): орографічні. геологічні,кліматичні, водні, флористичні та фауністичні.
    -історико-культурні рекреаційні ресурси ( архітектурні комплекси. Місця історичних подій, соціокультурні споруди давнини):архітектурно –історичні., біосоціальні, подійні, археологічні.
      Оцінка рекреаційних ресурсів  з народногосподарської точки  зору необхідна для вибору  послідовності освоєння тих чи  інших об'єктів рекреаційного  природокористування. 

          Таблиця 2.1
Класифікація  рекреаційної діяльності (Складено автором за [7])
За  характером використовуваних транспортних засобів Автомобільна (індивідуальна), автобусна, авіаційна (рейсова і  чартерна), залізнична, теплохідна (морська, річкова, круїзна)
За  ступенем рухливості - Стаціонарна - Кочова
За  кількістю учасників - Індивідуальна - Групова
За  кількістю учасників - Дитяча - Доросла
- Змішана
За  характером організації - Регламентована (планова) - Самодіяльна:  організована, неорганізована
За  сезонністю - Цілорічна - Сезонна: літня,  зимова
За  територіальною ознакою - Приміська  (місцева) - Внутрішньорайонна (загальнодержавна)
- Міжнародна
За  тривалістю - Короткочасна - Тривала
За  правовим статусом - Національна  (внутрішня) - Міжнародна (іноземна)
За  характером використання рекреаційних ресурсів - Кліматолікувальна,  бальнеологічна, грязелікувальна - Маршрутна,  прогулянкова і спортивна, промислово-прогулянкова, купально-пляжна, водноспортивна, водно прогулянкова, підводне плавання, риболовля, мисливська, гірськолижна, альпінізм
- Натуралістична, культурно-історична
За  головним мотивом  рекреації - Лікувальна - Оздоровча і  спортивна
- Пізнавальна
  
    Дану таблицю складено з урахуванням найважливіших умов проведення рекреаційної діяльності. Класифікація рекреаційної діяльності визначено за та такими умовами : за характером використовуваних транспортних засобів, за ступенем рухливості, за кількістю учасників, за кількістю учасників, за характером організації, за сезонністю,за територіальною ознакою, за тривалістю, за правовим статусом, за характером використання рекреаційних ресурсів, за головним мотивом рекреації. За допомогою наведеної таблиці буде легше охарактеризувати  спеціалізацію регіону. Дати оцінку можливості створення умов для розвитку тої чи іншої рекреаційної діяльності. 
 

2.2 Рекреаційний потенціал як наукова категорія
      Природний рекреаційний потенціал (ПРП) є частиною природного потенціалу, який можна розглядати як здатність природних систем (геосистем, екосистем і т.д.) виробляти якусь продукцію або роботу, що використовується в господарській діяльності людей, яка виражається групою еколого-економічних показників. Рекреаційний потенціал розглядають як здатність природного середовища сприяти відпочинку і відновленню сили людини. Продуктивність рекреаційних ресурсів виражається за допомогою науково обґрунтованих норм споживання природних ресурсів рекреантами, для лікування і відпочинку яких в певний період часу достатньо їх запасів. Норми споживання того чи іншого ресурсу різні і залежать від специфіки ресурсів, тривалості лікування або відпочинку. Норми являють собою знаменник, який дозволяє кількісно порівняти якісно різні види природних ресурсів.
      Ієрархія  ПРП: сукупний ПРП регіону
    – потенціал субгалузей рекреації 1 рангу (санаторно-курортне лікування, туризм і відпочинок)
    - потенціали субгалузей рекреації II рангу (бальнео-, грязе-, озокерито- і кліматолікування, тривалий відпочинок і туризм, короткочасний відпочинок)
    - потенціали окремо взятих родовищ  рекреаційних ресурсів, рекреаційних  місцевостей.
      Рекреаційний потенціал ландшафту - сукупність природних і культурних умов, що роблять позитивний вплив на людський організм і забезпечують шляхом поєднання фізичних і психічних факторів відновлення працездатності людини (Охорона ландшафтів, 1982, стр.164).
    Одним з досить істотних в цьому визначенні є слово сукупність. Саме тому термін "потенціал", при всій його близькості терміну "ресурс", відрізняється від останнього тим, що хоча і застосовується у формі однини, але завжди на увазі сукупність характеристик, предметів, явищ.
        Ще одна відмінність потенціалу від ресурсу полягає в тому, що потенціал досить чітко пов'язаний з конкретною метою, для вирішення якої він визначається, в той час як ресурс хоча і розглядається в контексті свого призначення, але його зв'язок з конкретним користувачем не настільки визначена. Так, наприклад, водний ресурс або водні ресурси території можуть використовуватися і туристами, і промисловістю і сільським господарством. Те ж саме відноситься і до лісовим ресурсам. Якщо ж ми говоримо про туристський потенціал території і оцінюємо при цьому його водний компонент, то відразу на увазі саме ті властивості водойми чи річки, які істотні для їх туристського використання.
    Опис потенціалу будь-якого об'єкту, як правило, передбачає і оцінку цього потенціалу у порівнянні з потенціалом іншого об'єкта.
    Отже, туристським потенціалом якого-небудь об'єкта (або території) називається  сукупність приурочених до даного об'єкта (території) природних і рукотворних  тіл і явищ, а також умов, можливостей  і ресурсів, придатних для формування туристського продукту і здійснення відповідних турів, екскурсій, програм.
    Таким чином, поняття "туристський потенціал" по відношенню до поняття "туристський  ресурс" виступає як більш широке, в деякому сенсі як збірний.
      Оцінка рекреаційних ресурсів завжди здійснюється в декількох аспектах або за кількома блокам параметрів. Ці параметри різні (і спеціально підбираються) для основних видів рекреаційної діяльності.
    Зазвичай  ресурси рекомендується оцінювати  в аспектах функціональному, гігієнічних, естетичному, техніко-економічний та природоохоронної. Ці ж аспекти можна  мати на увазі, оцінюючи і туристський  потенціал території.
    Очевидно, оцінки в кожному з названих аспектів можуть і повинні ґрунтуватися на різних принципах і критерії, найбільш адекватних кожному конкретному  аспекту оцінювання.
    Так, критеріями оцінки для елементів  природних та культурних ландшафтів і для самих цих ландшафтів у першу чергу повинні служити  їх походження і історія, унікальність, збереження (порушень), атрактивність і різні характеристики різноманіття, включаючи видове багатство флори і фауни.
      Багато, але далеко не всі компоненти потенціалу вдається оцінити кількісно. Тому для отримання підсумкової, сумарної оцінки доцільно переводити всі кількісні оцінки в якісні. Звичайні градації якісної шкали такі: "дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий". Якісна шкала може містити й додаткові градації, наприклад, "дуже низький" і "дуже високий".  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3  ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕЛА ВІЙСЬКОВОГО 

3.1 Характеристика географічного положення села Військового 

  Село  Військове  розташоване на правому березі р.Дніпро. у 24 км від районного центру Солоне та 50 км від м. Днапропетровськ. На висоті 89 м над рівнем моря. Географічні координати 48°10?17? північної широти та 35°09?57? східної довготи. Середні висоти не перевищують 100 метрів. Середня кількість опадів складає 500мм. Східна межі села  знаходиться на березі р. Дніпро, що тут має більш-менш спокійну течію, в порівнянні з порогом Ненаситець, що знаходиться на межі села попереду ( Мекільське -на- Дніпрі). Приблизно з 1965 року рівень води тут піднявся на 2-3 метри. В межах села налічується багато балок. Балки дуже розчленовані, налічується велика кількість штучно терасованих та насаджених балок. На більшій частині території росте лугово-степова рослинність, що іноді чергується з чагарниками.
3.2  Рекреаційні ресурси села. 

3.2.1 Законодавчі засади охорони природних ресурсів.
Природні  рекреаційні ресурси
Законодавчі засади охорони природних  ресурсів
       На   розвиток  охорони   природно-заповідного фонду  суттєво вплинула кодифікація природно-ресурсного законодавства України, а саме прийняття Земельного кодексу (спершу в редакції від 18.12 1990 р.),(6) згодом у новій редакції від 13. 03 1992 р. і нарешті - нового ЗКУ від 25.10. 2001 р.), Лісового кодексу (1994 р.)-\ Водного кодексу (1995 р.), Кодексу України про надра (1994 р.), Законів України "Про охорону атмосферного повітря" (від 16.10.1992 та нової редакції від 21.06.2001), "Про тваринний світ" (спершу від 3.03.1993 р., а •згодом - нового закону за такою ж назвою від 13.12. 2001 р.), "Про рослинний свіч" (1999 р.), а також прийняття інших, некодифікаційних актів екологічного законодавства, таких як Закони ;*Про екологічну експертизу'1 (1995 р.), "Про мисливське господарство і полювання'' (2000 р.) та ряду інших. Крім законів, що е нормативно-правовими актами найвищої юридичної сили в державі, Верховною Радою України приймаються також постанови, якими, як правило, затверджуються загальнодержавні та регіональні екологічні програми, підводяться підсумки реалізації законодавства та регулюються деякі інші питання. Так, в системі правових заходів, прийнятих з метою збереження та відтворення біологічного різноманіття, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, 29.10. 1992р. Верховна Рада України своєю постановою затвердила Положення про Червону книгу України., яке протягом наступного десятиріччя склало основу правового регулювання відповідної сфери, отримавши згодом більш високий, законодавчий статус у Законі України "Про Червону книгу"
       Регіональний ландшафтний парк (РЛП) як організаційна форма охорони природи в Україні почав застосовуватись в практиці охорони природи з 1990 року, коли був створений перший в Україні РЛП "Дністровський каньйон*1 у Тернопільській області. Як категорія природно-заповідного фонду РЛП був введений в нашій країні 1992 року Законом України "Про природно-заповідний фонд України".Регіональні ландшафтні парки в Україні є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Особливістю РЛП та їх основною відмінністю від НПП є те, що вони в більшій мірі, ніж національні парки, поєднують в собі природоохоронні та суто соціальні функції.
  Основними цільовими функціями РЛН є: природоохоронна (збереження особливостей і краси ландшафту, цінних природних комплексів та об'єктів), охорона пам'яток культури і історії, рекреаційна (організація відпочинку і збереження високих рекреаційних якостей середовища), освітньо-пізнавальна (сприяння екологічній освіті, виховання патріотичного ставлення до рідної природи, культури та історії).
      Основними завданнями регіональних ландшафтних парків с збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та  об єктів, відтворення порушених природних комплексів, створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах, сприяння екологічній освітньо-виховній роботі. Придатність певної території для створення РЛП визначається його функціями та завданнями і залежить від наявності природних, культурних та історичних цінностей, можливостей проведення на їх базі екологічного виховання, різних видів рекреації, оздоровлення. Відповідно, бажано, щоб до території РЛП було включено відносно незмінені природні комплекси (типові або унікальні для даного регіону), природні екотопи з цінним рослинним і тваринним світом. Територія парку має бути "екологічно чистою", тобто характеризуватись відсутністю значного забруднення території, не містити (та не відчувати вплив ззовні) виробництв, діяльність яких призводить до погіршення стану довкілля та зниження її рекреаційної, оздоровчої і природоохоронної цінності. На території РЛП мають бути об'єкти культурної та історичної спадщини, вона має бути привабливою та придатною для різних видів рекреації, мати освітню та виховну цінність. 

Природні  рекреаційні ресурси
     
      Балки. Природні рекреаційні ресурси дуже багаті. Балки - дуже глибокі та терасовані. Середня глибина приблизно 5-6 метрів. Більшість – це штучно засаджені балки. Вони розкинулися своєю більшістю на шляху від Дніпра. Деякі дуже довгі , деякі дуже глибокі та короткі. Наприклад балка Домашня (знаходиться в низовині села) ще у 1960 роках була повністю оголеною ділянкою, по котрій протікав Дніпро. Через природні зміни, будівництво дороги тут розлягається балка довжиною в декілька кілометрів з насадженими деревами.
    Ліс. Лісова рослинність розвинута приблизно на 30 %. Так як більшість земель знаходиться під полями. В основному лісова рослинність сконцентрована по балкам та територіям навколо них. Більшість лісів на півночі села. Ліси дуже густі, багато з них штучно утворених. Основні деревні породи  це:акація звичайна, верба, липа, клен, дуб, осина. Розвинуті чагарники : шипшина, бузок білий та чорний.  
    Флора. Фауна.  Рослинність  степового типу. Багато представників рослинності відносяться до Червоної книги України. Флора: аврінія скельна, очиток, чабрець, кизильник ,шавлія звичайна, пижмо, цмин пісковий, сокирки польові, хміль, татарник колючий,  сон лучний .Фауна: зелена ящірка, гадюка степова, жовточеревий полоз,видрі річкова, тхір степовий, мишівка степова.       
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.