На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Пайов та корпоративн нвестицйн фонди

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 12.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст:
    Вступ.
    Інвестиційний фонд.
    Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України.
    Пайові цінні папери.
    Пайовий інвестиційний фонд.
    Господарські товариства.
    Товариства з обмеженою відповідальністю.
    Командитні товариства.
    Висновки.
    Літературні джерела.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
    Вступ.
Про пайові та корпоративні інвестиційні фонди.
Інститути спільного інвестування (ІСІ) – це інвестиційні фонди, які провадять  діяльності зі спільного інвестування – об’єднання (залучення) грошових коштів інвесторів з метою отримання  прибутку від вкладення їх у цінні  папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.
Перший  інвестиційний фонд у світі було створено в серпні 1822 р. у Бельгії. Інвестиційні фонди починають швидко розвиватись лише після другої світової війни, поступово складаючи конкуренцію  банкам та іншим фінансовим інститутам. Але найбільшого поширення інвестиційні фонди набули у Великобританії і  США. На сьогодні, більше половини американських  домогосподарств є вкладниками  того чи іншого інвестиційного фонду.
В Україні  перші інвестиційні фонди з’явились  порівняно недавно – у 1994 році і стали важливим механізмом започаткування в Україні процесу масової  приватизації, але для класичного спільного інвестування вони не були готові. У класичному вигляді, з точки  зору їх природи та функцій, інвестиційні фонди почали створюватись в нашій  країні у 2003 році, після прийняття  у 2001 році Верховною Радою України  Закону „Про інститути спільного  інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”.
Динаміка  росту активів  ІСІ за останні 2 роки.
Протягом  останніх 5 років свого розвитку ринок вітчизняних інститутів спільного  інвестування продемонстрував позитивну  динаміку зростання та забезпечував інвесторам достатньо високий рівень інвестиційного доходу, який перевищував  доходність банківських депозитів. На сьогодні загальний обсяг активів  ІСІ перевищує 6 млрд. грн. Таким чином, з’явилась нова для українського інвестора можливість вкладення  своїх заощаджень з метою їх приросту, альтернативна звичним банківським  депозитам. 

    Інвестиційний фонд.
Інвестиці?йний  фонд (англ. Investment Fund, англ. Collective Investment Scheme) — один з учасників фондового ринку. Інвестиційний фонд акумулює кошти інвесторів та передає їх в управління інвестиційному управляючому.
Інвестиційний фонд — це спосіб інвестування грошей для групи інвесторів за якого вартість інвестування цільових об'єктів розподіляється поміж всіх них. Такий фонд може мати за мету набагато ширше коло об'єктів для інвестування, ніж можуть собі дозволити окремі інвестори.
Термінологія  щодо інвестиційних фондів відрізняється  у різних країнах, але в більшості  випадків їх називають колективним  інвестуванням, інвестиційними фондами, керованими фондами, взаємними фондами, або просто фондами (примітка: термін «взаємний фонд» має особливе значення у США). У всьому світі  великі ринки мають розвинену  інфраструктуру інвестиційних фондів, які складають велику частину  від усього обсягу комерційної діяльності на фондових біржах.
Інвестиційні  фонди керуються широким діапазоном інвестиційних цілей, які можуть бути або спрямовані на специфічні географічні регіони (наприклад  країни Європи що розвиваються), або  такі що стосуються специфічних областей життєдіяльності (наприклад, Інформаційні технології). Зазвичай, у тій чи іншій  країні існує чітко виражена тенденція  інвестувати значною мірою у  свій власний ринок, тобто у національні  компанії. Це зумовлено законодавчою базою, політикою країни, національною близькістю до об'єкта інвестування, а також зниженим ризиком щодо можливих валютних коливань. Ті чи інші інвестори під час обрання фонду для інвестування частіш за все керуються саме заявленими інвестиційними цілями, стратегією, історією минулих досягнень керівників фонду, а також іншими факторами, такими як, наприклад, винагорода керівництву фонду.
Зазвичай  інвестиційний фонд має у своєму складі:
керівник  фонду, або інвестиційний керівник, тобто особа що здійснює інвестиційні рішення;
адміністратор фонду, який керує комерційною діяльністю фонду, займається узгодженням тих  чи інших питань між учасниками фонду, оцінює відповідність ринкової вартості тих чи інших цінних паперів їхній  реальній вартості тощо;
опікун, що є відповідальною особою за всі  наявні у фонді активи і що слідкує  за відповідністю діяльності фонду  до законів та прийнятих правил;
утримувачі  акцій або паїв, що є власниками активів фонду та відповідних  доходів;
компанія, що займається маркетинговою діяльністю у пошуках покупців фонду. 

Історія розвитку ринку спільного  інвестування
Більшість дослідників вважають батьківщиною інвестиційних фондів Сполучені  Штати Америки, пов'язуючи дату їхнього  виникнення з створенням в 1924 році першого  американського пайового фонду — Massachusetts Investory Trust.
Згідно  другої концепції, історія інститутів спільного інвестування почалась значно раніше, ще в XIX сторіччі в Нідерландах, коли наказом короля Вільяма I в 1822 році був створений перший фонд взаємного  інвестування.
Прихильники третьої точки зору вважають автором  концепції спільного інвестування датського коммерсанта Едріана  Ван Кетвіча, який стверджував, що диверсифікація активів збільшує привабливість  інвестування для людей з малим  початковим капіталом. У 1774 році Едріан Ван Кетвіч заснував інвестиціний фонд — Eendragt Maakt Magt, що перекладається як «консолідація  створює прибуток». Саме цей фонд став прототипом усіх інших європейських (а потім і американських) фондів спільного інвестування. Прихильники  цієї точки зору вважають першим американським  фондом філадельфійський Alexander Fund, створений  в 1907 році, який здійснював додаткову  емісію цінних паперів два рази на рік, полегшуючи таким чином вхід нових учасників.
Важливим  моментом в історії розвитку пайових  фондів став 1928 рік, коли був створений Vanguard Wellington Fund — перший фонд спільного  інвестування, який 100 % своїх коштів вкладав у акції та облігації (раніше фонди надавали перевагу прямому  інвестуванню у виробництво чи торгівлю. 

    Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України.
1. Загальні положення.
1.1. Положення  про організацію пайового господарства  споживчої кооперації України  (далі - Положення) розроблено відповідно  до Законів України "Про  споживчу кооперацію", "Про  кооперацію", рішень з'їздів (конференції)  споживчої кооперації України,  зборів Ради Укоопспілки, Статутів  Укоопспілки, Кримспоживспілки, облспоживспілок,  райспоживспілок і споживчих  товариств. Положення регламентує  документальне оформлення:
- приймання  в члени, асоційовані члени  споживчого товариства;
- виготовлення, зберігання і використання бланків  членських квитків та іншої  документації пайового господарства;
- приймання  додаткових пайових внесків на  формування фінансових ресурсів;
- кооперативних  виплат та виплат на паї;
- списання  обов'язкових пайових внесків  членів споживчого товариства  та/або закріпленої за ними  частки в майні споживчого  товариства на покриття збитків  споживчого товариства;
- перевірки  стану обліку членів споживчого  товариства і ведення пайового  господарства;
- проведення  Всеукраїнської перереєстрації  членів (асоційованих членів) споживчих  товариств.
1.2. Положення  є нормативним актом Укоопспілки,  обов'язковим для виконання споживчими  товариствами, споживспілками, їх підприємствами (об'єднаннями), іншими суб'єктами  господарювання системи Центральної  спілки споживчих товариств України  (Укоопспілки).
1.3. Визначення  термінів:
1.3.1. Споживче  товариство - юридична особа, яка  утворена добровільним об'єднанням  фізичних та/або юридичних осіб, на основі членства для організації  торговельного обслуговування, заготівель  сільськогосподарської продукції,  сировини, виробництва продукції  і надання різноманітних послуг  з метою задоволення економічних,  соціальних та інших потреб  його членів.
1.3.2. Член  споживчого товариства - фізична  чи юридична особа, яка внесла  вступний внесок та пай у  розмірах, визначених загальними  зборами членів споживчого товариства, додержується вимог статуту і  користується правом ухвального  голосу. 

    Пайові  цінні папери.
Пайові  ЦП – ЦП, які засвідчують дольову  участь у статутному фонді товариства, надають їх власнику право на участь в управлінні товариством, право  на одержання частини прибутку у  вигляді дивідендів та участь у розподілі  майна при ліквідації товариства.
До них  відносяться:
·           акції акціонерних товариств;
·           приватизаційні папери;
·           інвестиційні сертифікати.         

Приватизаційні  папери – особливий вид державних  ЦП, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі  приватизації частки майна державних  підприємств, державного житлового  фонду, земельного фонду. Це:
·           приватизаційні майнові сертифікати;
·           житлові чеки;
·           земельні бони. 

Сюди  можна віднести і компенсаційні  сертифікати, які цінними паперами законодавчо не визначені.
Інвестиційні  сертифікати – пайові ЦП, як правило, без установленого строку обігу, які засвідчують право їх власника на частку капіталу інституту спільного  інвестування (інвестиційні фонди та компанії) і право на одержання  прибутку у вигляді дивідендів. Номінальна вартість сертифікату повинна дорівнювати номінальній вартості однієї акції інвесткомпанії.
Найбільшу питому вагу на РЦП займають акції.
Акція – пайовий цінний папір без  установленого строку обігу, що засвідчує  дольову участь у статутному фонді  акціонерного товариства, підтверджує  членство в товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право  його власникові на одержання частини  прибутку у вигляді дивідендів, а  також на участь у розподілі майна  при ліквідації акціонерного товариства.
Акції випускаються акціонерними товариствами (АТ).
Акція має грошову вартість.
Номінальна  вартість довільно встановлюється при  формуванні АТ та фіксується на бланку акції. Як правило:
                                             величина статутного фонду АТ
Номінальна  вартість = -------------------------------------------
                                              кількість випущених акцій 

                                           чиста вартість активів АТ
Балансова вартість = --------------------------------------------
                                          кількість розповсюджених акцій  

 Курсова  (ринкова) вартість акцій визначається  величиною попиту і пропозиції  на ці акції на РЦП. Тобто  це поточна вартість акцій  на торгах фондової біржі.
В АТ усі  акції повинні мати лише одну номінальну вартість, яка фіксується при його реєстрації. На вторинному ринку номінальна вартість практично нічого не значить; значення має курсова вартість. 

  Види акцій: 
Про документарну та бездокументарну форми випуску  вже йшлося.
Акції іменні та на пред’явника.
Облік іменних акцій ведеться у книзі  реєстрації акцій. До неї заносяться відомості про час придбання  кожної акції, прізвище власника, кількість  акцій у кожного акціонера. Якщо АТ нараховує менше 500 акціонерів, воно може вести реєстр самостійно. Якщо більше 500 – повинне передати ведення  реєстру незалежному реєстратору.
По акціях на пред’явника у книзі реєстрації реєструється їх загальна кількість.
Прості  та привілейовані  акції.
Прості  акції – акції, прибуток від яких залежить від чистих доходів підприємства та його дивідендної політики.
Власник простої акції має право брати  участь в управлінні АТ (право голосу на зборах акціонерів). Розподіл прибутку між власниками простих акцій  здійснюється пропорційно вкладеному капіталу – в залежності від кількості  акцій, якими вони володіють.
Приклад. Акціонерним товариством випущено і розповсюджено 20 тис. простих іменних  акцій. За результатами роботи за рік  вирішено, що на дивіденди буде спрямовано 100 тис. гривень. Тоді дивіденд на одну акцію складе 5 гривень. Акціонер, який володіє 10 акціями, отримає 50 гривень.
Власники  простих акцій мають переважне  право на придбання акцій нових  емісій АТ – щоб не “розмивалася”  їх частка в акціонерному капіталі товариства. При цьому акціонер може придбати нові акції за номіналом, а продати по ринковому курсу, якщо він буде вищим.
При ліквідації АТ власники простих акцій мають  право на частку його активів лише після задоволення усіх інших  зобов’язань товариства, погашення  заборгованості перед власниками облігацій  та привілейованих акцій.
Привілейовані акції випускаються на суму до 10% статутного фонду акціонерного товариства. Власники цих акцій не мають права брати  участь в управлінні товариством (не мають права голосу на зборах акціонерів).
Чому  ж ці акції називаються привілейованими?
Вони  надають їх власникам переважне  право на одержання дивідендів, а  також на пріоритетну участь у  відшкодуванні своєї долі капіталу при ліквідації АТ.
Привілейовані акції дають право на одержання  щорічного доходу, як правило, у вигляді  твердого процента від їх номінальної  вартості. Якщо за рік чистого прибутку АТ на це не вистачає, то дивіденди виплачуються з резервного фонду.
Привілейовані акції бувають таких видів:
·           кумулятивні: дають їх власникам  право не лише на поточні, а й на раніше не виплачені дивіденди;
·           некумулятивні: акціонери втрачають  дивіденди за період, за який виплата  дивідендів не оголошується;
·           з пайовою участю: акціонери одержують  додаткові дивіденди до фіксованого  процента, якщо дивіденди по простих  акціях перевищують процент;
·           конвертовані: можуть обмінюватися на певну кількість простих акцій;
·           з коригованою ставкою дивідендів: на відміну від акцій з фіксованим процентом дивіденди по цих акціях коригуються відповідно до змін процентної ставки по державних цінних паперах;
·           відзивні: акціонерне товариство має  право викупити такі акції за ціною  з надбавкою до номіналу.
 І  ще один вид акцій – безоплатні  акції. Якщо акціонерне товариство  збільшує статутний фонд, воно  випускає додаткову емісію акцій,  які безоплатно розподіляються  між існуючими акціонерами пропорційно  їх внеску. Це і є безоплатні  акції. 

    Пайовий інвестиційний фонд.
Пайови?й  інвестиці?йний фо?нд (ПІФ) — це інвестиційний  фонд, активи якого належать інвесторам на правах спільної часткової власності, та перебувають в управлінні компанії з управління активами (КУА) і враховуються окремо від результатів її господарської  діяльності.
Пайовий інвестиційний фонд:
Не є  юридичною особою, створюється компанією  з управління активами шляхом продажу (розміщення) інвесторам випущених  нею інвестиційних сертифікатів
При підписанні договорів купівлі або продажу  активів фонду КУА діє від  свого імені
КУА веде облік результатів діяльності фонду  окремо від власної господарської  діяльності та інших ІСІ.
Мінімальний обсяг активів — 1 250 мінімальних  заробітних плат, з 01.12.2006 р. — 500 000 грн.
Пайові  фонди, залежно від структури  свого портфеля, діляться на фонди  акцій, фонди облігацій і змішані  фонди. Інвестор, виходячи з оцінки ризиків і довгостроковості інвестування самостійно визначає в якому з  фондів купувати паї.
Обов’язки сторін:
володіють активами ПІФа пайовики.
управляє  активами ПІФа компанія, що управляє (УК).
аналізує  ринок, складає портфель інвестицій ПІФа аналітик (зазвичай службовець УК).
купує і продає цінні папери на біржі  за дорученням компанії, що управляє, брокер (зазвичай службовець УК)
зберігає  активи ПІФа спецдепозитарій.
реєструє  і веде облік паїв реєстратор, чию  роль часто виконує спецдепозитарій.
перевіряє правильність ведення обліку і звітності  компанії, що управляє, аудитор
контролюють всіх учасників схеми державний  орган Федеральна служба по фінансових ринках.
Переваги:
ПІФи  дозволяють уникнути зайвих ризиків, властивих  інвестуванню в ринкові інструменти; облігації, акції, валюту. Керівник може купити багато різних цінних паперів, так, щоб зниження вартості одних  відшкодовувалося зростанням вартості інших. Одній людині знадобилося  б декілька сотень тисяч доларів, щоб створити такий набір цінних паперів (його називають “портфелем цінних паперів” або “інвестиційним портфелем”). При цьому частка засобів  пайовика в пайовому фонді буде розподілена  по всьому набору цінних паперів, який придбає компанія, що управляє.
у ПІФи можна вкладати зовсім невеликі суми.
пай відкритого пайового фонду можна продати  у будь-який момент.
професійне  управління об’єднаними засобами інвесторів здійснюється із залученням висококваліфікованих фахівців. Вони аналізують ситуацію на ринку цінних паперів і вирішують, які папери в даний момент варто  купити, а які - продати.
компанія, що управляє, не може розпоряджатися засобами пайовиків безконтрольно і довільно. Розпорядження майном пайовика знаходиться  під контролем спеціалізованого депозитарію, який повинен дати свою згоду на будь-яку операцію із засобами пайовиків. 

Недоліки:
компанія, що управляє, не дає ніяких гарантій прибутковості. Тобто, при украй  несприятливій кон’юнктурі ринків існує вірогідність, що вартість вашого паю зменшиться.
Існує декілька видів пайових  інвестиційних фондів. Їх можна об’єднати  в дві групи  за такими ознаками:
За  структурою інвестиційного портфеля:
Фонди акцій і змішані фонди, які  більше підійдуть тим, хто зацікавлений в нарощуванні своїх активів  і готовий при цьому ризикнути  ними. Змішані фонди інвестують майно  в акції і облігації. У змішаних фондах ризики, як правило, урівноважені, а прибутковість часто виявляється  вищою, ніж у фондах з консервативною стратегією.
Фонди облігацій, які передбачають вкладення  майна фонду в облігації, забезпечуючи стабільний, безризиковий, але не чималий  дохід (для консервативних інвесторів).
Індексний ПІФ копіює який-небудь індекс, тобто  УК не ухвалює самостійних рішень при виборі цінних паперів
Портфель  галузевого або секторного Піфа складається  з цінних паперів певного сектора  економіки.
По  термінах придбання  і погашення паїв:
Паї відкритих  фондів можуть отримуватися і погашатися у будь-який час.
Паї інтервального  Піфа можна купувати, обмінювати і  гасити тільки в певні фіксовані  проміжки часу кілька разів в рік.
Закриті фонди, як правило, створюються під  певні проекти, паї можуть погашатися у разі ухвалення відповідного рішення  на загальних зборах пайовиків, або  при реалізації проекту. 

    Господарські  товариства.
До господарських  товариств належать:
    акціонерні товариства;
    товариства з обмеженою відповідальністю;
    товариства з додатковою відповідальністю;
    повні товариства;
    командитні товариства.
 
Акціонерні товариства – товариства, які мають статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несуть відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.
Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.
Загальна  номінальна вартість випущених акцій  становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути меншим суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної  заробітної плати, діючої на момент створення  акціонерного товариства. 

Відкриті акціонерні товариства – вид акціонерного товариства, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах;
Закриті акціонерні товариства – вид акціонерного товарист-ва, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розпов-сюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржах.
Закрите акціонерне товариство може бути реорганізоване у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому  законодавством про цінні папери та фондову біржу, і внесенням  змін до статуту товариства. 

Командитні  товариства – товариства, в яких поряд з одним чи більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).
Якщо  у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з  повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами  товариства. 

Товариства з обмеженою відповідальністю – товариство, що має статутний фонд, розподілений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється  статутний фонд, розмір якого повинен  становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. 

Товариства з додатковою відповідальністю – товариства, статутний фонд яких поділено на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а за недостатністю цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.
Граничний розмір відповідальності учасників  передбачається в установчих документах. 

Повні товариства – товариства, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном; 
 

    Товариство  з обмеженою відповідальністю.
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ),(ТзОВ) вважається підприємство, яке має  статутні фонди, які поділені на частки (паї), розміри яких визначаються установчими  документами.Товариства з обмеженою  відповідальністю утворюють статутні фонди за рахунок коштів учасників (пайовиків), число яких, як правило, невелике і наперед відоме.
Організація ТОВ.
Як і  акціонерне товариство, товариство з  обмеженою відповідальністю за своїми зобов'язаннями відповідає теж належним йому майном. І ця відповідальність є, за загальним правилом, повною (відшкодування  всіх заподіяних збитків), якщо тільки за даним видом зобов'язань не передбачено обмеженої відповідальності. Поняття ж "обмежена відповідальність" тут означає, що при зверненні  стягнення на майно товариства за його боргами, пайовик втрачає лише свій пай (внесок), а на решту його майна ця відповідальність не поширюється (наприклад, при банкрутстві товариства).
У цьому  розумінні й відповідальність акціонерів у акціонерному товаристві є також  обмеженою, бо вони відповідають за зобов'язаннями товариства лише в межах належних їм акцій. У товаристві з обмеженою  відповідальністю створюється статутний  фонд, розмір якого повинен становити  не менше суми, еквівалентної одній  мінімальній заробітній платі (зміни  до ЗУ "Про господарські товариства" від 15.12.2009р.), виходячи зі ставки мінімальної  заробітної плати, діючої на момент створення  товариства.
До моменту  реєстрації товариства з обмеженою  відповідальністю кожен з учасників  зобов’язаний внести до тимчасового  розрахункового рахунку в банку  не менше 50 % зазначеного в установчих документах вкладу, що підтверджується  документами, виданими банківською  установою. Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше 1 року після реєстрації товариства.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.