На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа нтегральна ефективнсть дяльност пдприємства

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 12.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 11. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Асоціація вищих закладів освіти України недержавних  форм власності.
Хмельницький  інститут економіки і підприємництва. 
 

 
                                                                   Кафедра економіки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота по Економіці  підприємства на тему:
“Інтегральна  ефективність діяльності підприємства.” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                    Виконав студент
                    Групи ЕП – 21
                    Вітюк А.В.
                    Перевірив старший викладач
                    Цімарна С. Г. 
                     
                     
                     
                     

Хмельницький 1999 рік.
 

План 
 
 

Вступ. 

      Розділ  І. Економічна сутність і загальна характеристика видів ефективнос-ті. 
       

      Розділ  ІІ. Система показників та вимірю-вання ефективності виробництва. 
       

        Розділ  ІІІ. Класифікація чинників зростання ефективності виробництва. 
         

Висновок. 

Список  використаної літератури.
 


Вступ. 

    Суспільство ніколи не було байдужим до витрат на досягнення того або іншого успіху. В основі прогреса лежить підвищення ефективності виробництва. Тут розуміється економічна і соціальна результативність господарської діяльності. При знаходженні ефективності потрібно порівнювати очікувану цінність того, що буде отримано, з очікуваної цінністью того, що буде загублено. В практичних розрахунках цей показник знаходиться відношенням результатів виробництва до витрат.
    Однак такий оціночний показник недосконалий. По-перше, він не характеризуе вироблений продукт з точки зору його відповідності до суспільного попиту. По-друге, неоднарозово в витратах сумуються прямі вклади і не оцінюються окремі наслідки. Наприклад, при будівництві електростанцій на Дніпрі об’єм виробляємої електроенергії співстав-ляетья з витратами на будівництво і виходить, що енергія дніпровських ГЄС - най дешевша в світі. Меж тим, на дні штучних водосховищ опинились міліони гектарів найкращих пойменних земель. Був порушений природній водний стік, на шляху міграції осетрових стад до своїх нерестилищ виникли перегороди. Для оцінки такого важкого та багатогранного процесу як економічний прогрес одного показника, хай навіть найдосконалішого, недостатньо. Потрібна система вимірників для його різних сторін. Для характеристик використання живої праці застосовується показник продуктивності праці. Своєрідним барометром ефективності господарювання є норма прибутку та ін.
    В своїй курсовій роботі я розкрию  інтегральну ефективність діяльності підприємства за допомогою:
    по-перше, економічної сутності і загальної характеристики видів ефективності, де опишу:
    1) економічну сутність і загальну методологію визначення;
    2) види  ефективності;
    по-друге, системи показників та вимірювання ефективності вироб-ництва, де розкрию:
    1) критерії і системи показників;
    2) вимірювання  економічної ефективності ресурсів  і витрат;
    3) оцінку  соціальної ефективності;
    по-третє, класифікації чинників зростання ефективності виробництва, де ми визначемо:
    1) класифікацію  суттєвих характеристик.
    2) напрямки  дії і використання. 

      

      Розділ  І. Економічна суть і  загальна харак-теристика  видів ефективності.  

І.1. Економічна суть і  загальна методологія  визначення. 

    Процес  виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється при певній взаємодії  трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал продукує суспільно корисну продукцію або робить виробничі і побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої і уречевленої праці, а з другого, - результати виробництва. Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня їх використання.
    Ефективність  виробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу (у зарубіжних країнах з розвиненою ринковою економікою для окреслення результативності господарювання викорис-товують інший термін – продуктивність системи виробництва і обслу-говування, під якою розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) при виробництві різноманітних товарів та послуг. Отже, ефективність виробництва і продуктивність системи – це по суті терміни-синоніми, які характери-зують одні й ті ж результативні процеси. При цьому слід усвідомлювати, що загальна продуктивність системи є поняттям набагато ширшим, ніж продуктивність праці і прибутковість виробництва.

    Процес  формування результатів і ефективності виробництва (про-дуктивності системи) показано на рис. 1.
    Результат виробництва як найважливіший компонент  для виз-начення його ефективності не слід тлумачити однозначно. Йдеться  про корисний кінцевий результат. Можна  розрізняти: 1) кінцевий результат процесу  виробництва; 2) кінцевий народногосподарський результат ро-боти підприємства (об’єднання підприємства).
    Перший  відбиває матеріалізований результат  процесу виробництва, вимірюваний  обсягом продукції у натуральній  і вартісній формах, дру-гий включає  не лише кількість виготовлюваної продукції, але й охоплює її споживну вартість. Кінцевим результатом процесу виробництва, ви-робничо-господарської діяльності підприємства за той чи інший про-міжок часу є чиста продукція, тобто новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності – прибуток.

Ресурси                      Персонал                     Засоби                    Предмети
                                (робоча сила)                   праці                         праці
 


Взаємодія                                                                                      Результати
і витрати                          ВИРОБНИЦТВО                                   (ефект)
 


Ефективність  виробництваї

(продуктивність системи) 
 

Рис. 11. Схема формування результатів і ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи). 
 

І.2. Види ефективності. 

    Ефективність  виробництва (продуктивність системи) має полімор-фність визначення і  застосування для аналітичних оцінок і управ-лінських рішень. З огляду на це важливим є вирізнення за окремими оз-наками відповідних видів ефективності (продуктивності), кожний з яких має певне практичне значення (рис. 2).
    Відповідні  види ефективності виробництва виокремлюються пере-важно за різноманітністю одержуваних результатів (ефектів) господар-ської діяльності підприємства. Перш за все результат (ефект) вироб-ництва буває економічним або соціальним.
    Економічний ефект відображає різні вартісні показники, що харак-теризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві (в об’єднанні підприємств). До таких показників відносяться обсяг товар-ної, чистої або реалізованої продукції, величина одержаного прибутку, економія тих чи інших видів виробничих ресурсів або загальна економія від зниження собівартості продукції тощо. Соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшення нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшення умов праці та побуту, стану оточуючого середовища, загальної безпеки життя тощо. Соціальні нас-лідки виробництва можуть бути не лише позитивними, але й негативни-ми (наприклад, поява безробіття, посилення інфляції, погіршення еколо-гічних показників).
    Вони  мають ту особливість, що далеко не всі з них піддаються кількісному  вимірюванню. У зв’язку з цим на підприємствах визначають, оцінюють і регулюють (у межах своїх можливостей) як економічну, так і соціальну ефективність виробництва (продуктивність системи). 


          За наслідками                                       - Економічна

                                                                         - Соціальна 


          За місцем  одер-                                    - Локальна (госпрозрахункова)
                                                                         - Народногосподарська 


ЕФЕКТИВНІСТЬ  ВИРОБНИЦТВА
(ПРОДУКТИВНІСТЬ  СИСТЕМИ)


          За ступенем збіль-                              - Первісна
             шення ефекту                                   - Мультиплікаційна 


           За метою                                             - Абсолютна
          визначення                                           - Порівняльна 
 

Рис. 22. Види ефективності виробництва (продуктивності системи) за окремими ознаками.

    В залежності від об’єкту, стосовно якого визначають результатив-ність його функціонування, розрізняють локальний (госпрозрахунковий) і народногосподарський ефекти. Локальний (госпрозрахунковий) ефект означає конкретний результат виробничо-господарської чи іншої діяль-ності даного підприємства, внаслідок якої воно має певний зиск. Якщо ж виробництво продукції на даному підприємстві вимагає додаткових вит-рат ресурсів, але її споживання (використання) на іншому підприємстві пов’язане з меншими експлуатаційними витратами або іншими позитив-ними наслідками діяльності, то йдеться про визначення народногоспо-дарського ефекту, тобто спільного ефекту у сферах виробництва і спо-живання відповідних виробів (послуг).

    Внаслідок здійснення виробничо-господарської  діяльності підпри-ємства, впровадження на ньому прибуткових певних технічних, органі-заційних чи економічних заходів має місце первісний (одноразовий) ефект. Проте майже завжди початковий ефект може повторюватися і примножуватися завдяки багатонапрямковому та багаторазовому вико-ристанню таких заходів не лише на даному, але й інших підприємствах, сферах діяльності. Саме тому досить важливого практичного значення набуває визначення і оцінка так званого мультиплікаційного ефекту, що має свої специфічні форми прояву (рис. 3).
    Дифузійний  ефект може реалізовуватись у тих випадках, коли певне господарсько-управлінське рішення, нововведення технічного, ор-ганізаційного, економічного чи соціального характеру поширюється на інші галузі, внаслідок чого відбувається його мультиплікація (наприклад, перш ніж знайти широке застосування у чорній металургії метод безпе-рервного розливання рідкого металу був започаткований на підприємст-вах кольорової металургії).
    Резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення у пев-ній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у виробничій сфері (зокрема отримання синтетичного волокна високої якості призвело до виробництва нових видів тканин, а це стимулювало появу нових видів одягу тощо). 


1  дифузійний                                     3   Ефект стартового вибуху


МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНИЙ                              4    Ефект супроводжуваль-
            ЕФЕКТ                                                        них можливостей 


2  Резонансний                                 5   Ефект акселерації 
 

Рис. 33. Специфічні форми мультиплікаційного ефекту. 

    Ефект стартового вибуху – це ланцюгова реакція у перспективі. Він можливий за умови, що певний стартовий вибух стає початком нас-тупного лавиноподібного збільшення ефекту у тій же самій або іншій га-лузі виробництва чи діяльності (яскравий приклад – застосування еконо-міко-математичних методів та моделей в управлінні, виробництві, різних галузях науки). У процесі створення будь-яких матеріальних цінностей з’являються супроводжувальні можливості з певним ефектом. Такі можливості проявляються у вигляді різних проміжних і побічних резуль-татів, використання виробничих і побутових відходів тощо. Зрештою у будь-якій діяльності має місце також ефект акселерації, що означає по-зитивний наслідок не лише самого по собі конкретного результату, але й прискорення темпів його розповсюдження і застосування.
    Межі  між виокремленими формами мультиплікаційного ефекту до-сить умовні, рухомі і відносні. Діалектичний взаємозв’язок цих  форм по-лягає у тому, що усі вони разом формують загальний інтегральний ефект від ралізації певного господарського рішення (впровадження но-вої техніки чи технології, прогресивних методів або форм організації ви-робництва, нових форм господарювання тощо). Коли вирішується певна великомасштабна проблема з очевидними мультиплікаційними характе-ристиками, то очікуваний ефект має охоплювати одночасно усі його спе-цифічні форми. Загальна величина такого ефекту залежить від трьох го-ловних чинників: економічної ефективності впроваджуваного господар-ського заходу (сукупності заходів), масштабів і швидкості його (їх) роз-повсюдження в усіх галузях чи сферах діяльності.
    Необхідні для одержання певного результату (ефекту) усі витрати поділяються  на поточні (повсякденні) і одноразові. До поточних (пов-сякденних) витрат відносять витрати на оплату праці різних категорій персоналу (робочої сили) і обсяг засобів виробництва, які постійно ви-користовуються (вартість витрачених предметів праці і сума амортиза-ційних відрахувань), а також деякі інші витрати, що включаються у пов-ну собівартість продукції (послуг). Одноразові витрати являють собою авансовані кошти на відтворення засобів виробництва у вигляді капі-тальних вкладень. При цьому капітальні вкладення справляють віддачу (ефект, результат) лише через деякий час, що дорівнює тривалості від-творювального циклу засобів праці і враховується при визначенні їх ефективності.
    Розрахунки  ефективності витрат необхідні для  прийняття тих чи ін-ших господарських  рішень. По-перше, вони потрібні для  оцінки рівня використання різних видів витрат і ресурсів, здійснюваних організацій-но-технічних і соціально-економічних заходів, загальної результативнос-ті виробничо-господарської діяльності підприємства впродовж певного періоду часу. По-друге, за їх допомогою обгрунтовують і визначають найкращі (оптимальні) варіанти господарських рішень: застосування но-вої техніки, технології та організації виробництва, нарощування вироб-ничих потужностей, підвищення якості і оновлення асортименту продук-ції тощо. У зв’язку з цим розрізняють абсолютний (загальний) і порів-няльний ефект. Кожний з них може бути економічним, соціальним, ло-кальним (госпрозрахунковим), народногосподарським, первісним, муль-типлікаційним.
    Абсолютний  ефект характеризує загальну або питому (в розра-хунку на одиницю витрат чи ресурсів) його величину, яку має підпри-ємство від своєї діяльності за певний проміжок часу. Порівняльний ефект відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарю-вання і вибору кращого з них; його рівень відбиває економічні і соціаль-ні переваги обраного варіанту здійснення господарських рішень (нап-рямку діяльності) у порівнянні з іншими можливими варіантами. Абсо-лютний і порівняльний ефекти тісно взаємозв’язані, доповнюють один одного. Визначення економічно найбільш вигідного варіанту господарю-вання завжди базується на зіставленні показників абсолютного ефекту, а аналітична оцінка останнього здійснюється шляхом порівняння його зап-ланованих, нормативних і фактично досягнутих показників, їх динаміки за певний період.
 

    ІІ. Система показників та вимірювання ефективності виробництва. 

    ІІ. 1. Критерій і система  показників. 

    Вимірювання загальної ефективності (продуктивності) діяльності підприємства методологічно  зв’язане перш за все з визначенням кри-терію і формуванням відповідної йому системи показників.
    Критерій це головна відрізнювальна ознака і визначальна міра віро-гідності пізнання сутіефективності виробництва, у відповідності з якими здійснюють кількісну оцінку її рівня. Правильно сформульований крите-рій повинен найбільш повно характеризувати суть ефективності як еко-номічної категорії і бути спільним для усіх ланок суспільного виробниц-тва – від підприємства до народного господарства в цілому. Суть пробле-ми підвищення ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи) полягає у тому, що на кожну одиницю витрат – трудових, матеріальних, фінансових – досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва або доходу. Виходячі з цього єдиним на-родногосподарським економічним критерієм ефективності виробниц-тва можна вважати зростання продуктивності суспільної (живої і уре-чевленої) праці. У загальному вигляді критерій ефективності виробниц-тва відображає постійно здійснюваний процес максимізації обсягу чистої продукції (національного доходу) по відношенню до витрат живої і уре-чевленої праці (персоналу і виробничих фондів підприємства або народ-ного господарства в цілому). На рівні госпрозрахункового підприємства модефікованою формою единого критерію ефективності (продуктив-ності) його діяльності може слугувати максимізація прибутку за умови економічно обгрунтованої побудови систем цін на вироблювану продук-цію та оплату праці залежно від кінцевих результатів виробництва. Між народногосподарським і госпрозрахунковим (комерційним) критеріями принципової розбіжності не існує, оскільки при правильно побудованих цінах на засоби виробництва і кінцеву продукцію збільшення обсягу чис-тої продукції підприємства справляє адекватний вплив і на величину одержуваного ним прибутку. Кількісна визначеність і зміст критерію знаходить найбільш повне відображення в конкретних показниках ефек-тивності виробництва.
    При формуванні системи показників ефективності виробництва, ви-робничо-господарської  і комерційної діяльності підприємства бажано дотримуватись певних принципів. До них можна віднести:
    забезпечення взаємозв’язку критерію і системи конкретних показни-ків ефективності виробництв;
    відображення ефективності використання усіх видів застосовуваних у виробництві ресурсів;
    важливість застосування показників ефективності в управлінні різни-ми ланками виробництва на підприємстві;
    виконання найбільш важливими показниками стимулюючої функціїї у процесі використання наявних резервів зростання ефективності ви-робництва, того чи іншого виду діяльності підприємств.
    Системи показників ефективності, що побудована з урахуванням визначених принципів, має включати декілька груп: 1) узагальнюючи по-казники ефективності виробництва (діяльності підприємств); 2) показ-ники ефективності використання праці (персоналу); 3) показники ефек-тивності використання виробничих основних і оборотніх фондів; 4) по-казники ефективності використання фінансових коштів (оборотних кош-тів і капітальних вкладень). Кожна з перелічених груп охоплює певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характе-ризують загальну ефективність виробництва (діяльності підприємства) або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 1)4. 

    Таблиця 15. Система показників ефективності виробництва. 

Узагальнюючі  показники Показники ефективності використання
праці (персоналу) виробничих  фондів фінансових  коштів
    Виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів
    Прибуток на одини-цю загальних витрат
 
 
    Рентабельність  виро-бництва
    Затрати на одиницю товарної продукції
 
 
    Частка  приросту про-дукції за рахунок ін-тенсифікації вироб-ництва
    Народногосподарський ефект використання одиниці продукції
    Темпи зростання про-дуктивності праці
 
    Частка  приросту про-дукції за рахунок зро-стання продуктивнос-ті праці
    Відносне вивільнення працівників
    Коефіцієнт використа-ння корисного фонду робочого часу
 
    Трудомісткість  одини-ці продукції
 
 
    Зарплатомісткість одиниці продукції
 
    
    Загальна  фондовід-дача (за обсягом продукції)
    Фондовіддача акти-вної частини основ-них фондів
 
    Рентабельність  осно-вних фондів
    Фондомісткість оди-ниці продукції
 
 
    Матеріаломісткість  одиниці продукції
 
 
    Коефіцієнт  викорис-тання найважливі-ших видів  сировини і матеріалів
    Оборотність оборот-них коштів
 
    Рентабельність  обо-ротних коштів
 
 
    Відносне  вивільнення оборотних коштів
    Питомі капітальні вк-ладення (на одиницю приросту потужності або продукції)
    Рентабельність капі-тальних вкладень
 
 
    Строк окупності  капітальних вкладень
 
    Для всебічної оцінки рівня і динаміки абсолютної економічної ефек-тивності виробництва, результатів виробничо-господарської  і комерцій-ної діяльності підприємства поряд з наведеними основними слід вико-ристовувати також специфічні показники, що відбивають ступінь вико-ристання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів мінеральних ресурсів тощо. 
 

ІІ. 2. Вимірювання економічної ефективності ресурсів і витрат. 

    Конкретні види ефективності можуть відокремлюватись не лише за різноманітністю одержуваних  результатів (ефектів) діяльності підпри-ємства, про що уже мовилось вище, але  й залежно від того, які ресурси (застосовувані чи споживані) беруть для розрахунків. Застосовані ре-сурси – це сукупність живої і уречевленої праці, а споживані ресурси являють собою поточні витрати на виробництво продукції. В зв’язку з цим у практиці господарювання варто виділяти також ефективність зас-тосовуваних ресурсів і ефективності споживаних ресурсів як специфічні форми прояву загальної ефективності виробництва, тобто мова йде про так звані ресурсний і витратний підходи до визначення її рівня з застосуванням відповідних типів показників.
    Узагальнюючий показник ефективності застосовуваних ресурсів підприємства можна визначити, користуючись формулою

де  Езр – ефективність застосовуваних ресурсів;
    Р - госпрозрахункова чиста продукція за зіставленими цінами (обсяг реалізованої у розрахунковому році продукції за вирахуваннями матеріальних витрат, плати за ресурси, проценту за кредит);
    П - чисельність  працюючих на підприємстві;
    Фос - середньорічний обсяг виробничих основних фондів за відновною вартістю;
    Фоб - вартість оборотніх фондів підприємств;
    Кпвп - коефіцієнт повних витрат праці (визначається відношенням чисельності працюючих у сфері матеріального виробництва до обсягу утвореного національного доходу; використовується для перерахунку уречевленої у виробничих фондах праці у середньорічну кількість робітників).
    Узагальнюючим показником ефективності споживчих ресурсів може слугувати показник витрат на одиницю товарної продукції, що ха-рактеризує рівень поточних витрат на виробництво (собівартості виго-товлення певних виробів). Як відомо, до собівартості продукції спо-живані ресурси включаються у формі оплати праці (персоналу), амор-тизаційних відрахувань (основні фонди) і вартості матеріальних ресурсів (оборотні фонди).
    До  найважливіших узагальнюючих показників ефективності вироб-ництва відноситься частка приросту обсягу вироблюваної продукції за рахунок інтенсивних чинників (інтенсифікація виробництва). Це зумов-люється тим, що в сучасних умовах господарювання економічно і соці-ально вигіднішим є не екстенсивний (шляхом збільшення обсягу засто-сованих ресурсів), а саме інтенсивний (за рахунок кращого використання наявних ресурсів) розвиток виробництва.
    Частку  прироста продукції  за рахунок інтенсифікації виробниц-тва можна визначити за формулою

    де  Уінт - частка приросту обсягу продукції, що зумовлена інтенсифікаці-єю виробництва;
    - приріст застосовуваних ресурсів  за певний період, %;
    - приріст обсягу виробництва  продукції за певний період, %;
    Умовний приклад визначення частки приросту обсягу продукції за рахунок інтенсифікації виробництва наведено у таблиці 2.
    Таблиця 2.
Визначення  частки приросту обсягу продукції за рахунок  інтенсифікації виробництва.
Показники Періоди
базисний розрахунковий
1. Обсяг виробництва продукції, тис. одиниць.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.