Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Етика пдприємницької дяльност

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 12.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 15. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):



                                                       ВСТУП 

Історично особлива увага етичній поведінці в  бізнесі почала приділятися ще в 60-ті роки у зв'язку із соціальними  потрясіннями (поширенням корупції серед  як урядової бюрократії, так і відповідальних осіб різних корпорацій), загостренням проблем екології (забрудненням навколишнього середовища, ядерними і токсичними відходами), протестами проти ВПК (у зв'язку з війною у В'єтнамі)). Певну роль в становленні етики бізнесу як наукової дисципліни зіграв знаменитий "Уотергейт", до якого були залучені найвидатніші представники адміністрації президента Р.Ніксона.
     Однак донедавна був досить широко поширений  скептицизм щодо самої можливості існування  етики в бізнесі. Багато людей  розглядають саме поняття “етика бізнесу” як протиріччя в термінах, вважаючи, що фірми неморальні за своєю природою внаслідок того, що вони націлені перш за все на отримання прибутку і тому ігнорують будь-які наслідки своєї діяльності. Ця думка простежується в роботах класиків економічної теорії. Так, Мілтон Фрідман, посилаючись на Адама Сміта, додержувався позиції, згідно з якою існує одна і тільки одна соціальна відповідальність бізнесу – підвищувати свій прибуток настільки, наскільки дозволяють правила гри. А Шарль Бодлер взагалі вважав комерцію сатанинською справою, найпідлішою, найнижчою формою егоїзму.
     Проте думка про первісно закладену  аморальність етики бізнесу є, за відомим дослідником в цій  області Р. Т. Де Джорджіям, міфом. На користь своєї точки зору він  наводить такі аргументи. По-перше, якщо бізнес вважають аморальним і ніхто не вимагає від нього поведінки, заснованої на моральних принципах, то не було б ніякого переполоху в засобах масової інформації, бурхливої реакції громадськості на розкриття підкупу, факта про виробництво небезпечних для споживача виробів і т.ін. По-друге, рух “зелених” і консьюмеристів не мали б сенсу і бізнес не став би на них реагувати. Зв'язок бізнесу і моральності навіть ще глибший. Бізнес, як і більшість інших видів суспільної діяльності, з самого початку передбачає моральну основу і був би без
       

     неї неможливий (підприємці очікують від  робітників чесності; сторони, що укладають  контракт, розраховують на його виконання  тощо).
     У зв’язку з цим, важливе місце  в менеджменті посідає і відповідальність.
     Довгий час в Україні вважалось, що ділова етика – просто дорога іграшка. Проте досвід розвинених країн свідчить: на певному етапі доводиться розробляти правила поведінки, яких мають дотримуватись всі учасники ринку, через те, що отримати прибуток, не дотримуючись етичих засад можливо, проте одноразово. Саме так з’являлись етичні кодекси бізнес-професіоналів, а етична поведінка на ринку стала високопродуктивним управлінським інструментом.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

             

   Актуальність дослідження. Як показали результати соціологічних досліджень, на першому місці серед сукупності особистих якостей наших бізнесменів міцно тримається професійна безкультурність. Багато хто значно більше дбає про власну кишеню, ніж про свою репутацію.
    У сучасних умовах (як ніколи раніше) слово “підприємець” має породжувати суспільну повагу. Тільки культура бізнесової діяльності допомагає зберегти постійний інтерес партнерів і клієнтів. За підрахунками спеціалістів, утримати наявних клієнтів набагато дешевше, ніж залучити нових.
Сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватись і розвиватись за умови належного дотримання вимог не тільки економічного, а й соціально-духовного та політичного характеру.
Будь-який підприємець, безперечно, повинен уміти професійно (і завдяки цьому успішно) вести справу у своїй фірмі, постійно брати активну участь у задоволенні потреб ринку щодо нових товарів і послуг за можливо низькими (помірними) цінами. Зрозуміло, що це вимагає від нього новаторського підходу до власної діяльності та ретельного обліку витрат виробництва.
Проте до конкретних дій підприємця господарська реальність висуває не менш важливі вимоги (критерії оцінки реальності) морально-етичного і духовного характеру. Йдеться  про те, що у своїй діяльності підприємець має обов’язково  керуватися усталеними у всіх цивілізованих країнах нормами поведінки.
Отже, актуальність дослідження даної курсової роботи полягає у необхідності вивчення проблеми професійної етики підприємців  задля покращення ситуації в галузі їх професійної культури.
      Об’єкт  дослідження.
Об’єктом даної  курсової роботи виступає проблема етики  підприємницької діяльності.
    Предмет дослідження.
Предметом дослідження  даної курсової роботи є особливості  етики підприємницької діяльності.
 

      Мета  дослідження.
Мета дослідження  полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми етики підприємницької діяльності.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
      Охарактеризувати проблему професійної культури бізнесової діяльності.
      Висвітлити основні положення етики ділового спілкування підприємця.
      Розкрити основні положення ділового етикету підприємця.
Ділова етика  підприємця посідає певне місце  у функціонуванні будь-якого підприємства, адже підприємницька діяльність, а  тим більше досягнення успіху у ній, неможлива без спілкування між  людьми, які її здійснюють. Підприємницьке спілкування, в свою чергу, передбачає дотримання певних умов, які в широкому розумінні цього слова можна назвати етикою ділового спілкування. Недотримання їх може призвести до того, що підприємець в ділових колах буде вважатися просто безкультурним.
 

    Професійна  культура бізнесової діяльності
     Етика — це набір моральних принципів і цінностей, які керують поведінкою людини чи групи людей і визначають позитивні і негативні оцінки їхніх думок і дій. Це як би внутрішній кодекс законів, що визначає, як можна поводитися, а як не можна, які рішення можна приймати, а які ні, де проходить границя між добром і злом. Етика менеджменту зв'язана з внутрішніми цінностями, а вони у свою чергу є частиною корпоративної культури і впливають на прийняті рішення, визначають їхню соціальну допустимість у рамках зовнішнього середовища .Сформовані норми моральності є результатом тривалого за часом процесу становлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні, культурні відносини, тому що не можна існувати, не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень. Важливо розрізняти етику всередині організації та етику взаємовідносин організації з навколишнім середовищем.
     Що  стосується організаційної етики та зовнішньої етики взаємовідносин організації  з навколишнім середовищем, то можна скористатися вимогами, яких дотримуються провідні міжнародні компанії у своїй діяльності, за оцінками Гарвардської школи бізнесу.
     Етика відносин зі споживачами:
     - безпечність товарів (послуг, робіт);
     - надання інформації про товари  і технологію їх виготовлення;
     - право вибору покупцем товарів  (послуг, робіт);
     - урахування вимог споживачів;
     - спонсорування освітніх програм  безпечного використання продукції;
     - поліпшення пакування і маркування;
     - підвищення споживчої цінності  продуктів;
     - зменшення забрудненості продуктів.
     Етика відносин зі співробітниками:
     - відсутність будь-якої дискримінації  у сфері зайнятості;
       

     - особливий статус працівників  із обмеженою дієздатністю;
     - охорона здоров’я і техніка  безпеки;
     - навчання і розвиток персоналу;
     - обговорення кар’єри;
     - “Дитячий день” для працюючих  батьків;
     - програми оздоровлення і стрес-менеджменту. 
     Етика довкілля:
     - контроль забруднення;
     - захист середовища;
      - збереження природних ресурсів;
     - утилізація (переробка) відходів.
     Екологічна  етика:
     - уникнення несприятливого впливу  фірми на природне середовище;
     - дотримання екологічних стандартів;
     - участь у поліпшенні екології.
     Етика відносин із партнерами:
     - дотримання зобов’язань;
     - недопущення маніпулювання інвестиціями;
     - урахування інтересів партнерів  під час розподілу прибутку.
     Етика взаємовідносин із конкурентами:
     - запобігання таємних угод на  ринках;
     - використання соціально прийнятних  пріоритетів і критеріїв для  оцінки конкурентних стратегій;
     - вихід із сумнівних ринків  під час виникнення значних  етичних проблем.
     Етика відносин із суспільством:
     - збереження і розширення зайнятості;
     - соціальна відповідальність;
     - урахування місцевих традицій, звичаїв;
     
     - дарування коштів, продуктів, послуг, робочого часу працівникам; 
             - спонсорування проектів соціального добробуту;

     - підтримування освіти і мистецтва;
     - підтримування громадських рекреаційних  програм;
     - участь у громадських роботах,  проектах.
     Етика відносин з державою:
     - дотримання законодавства;
     - добросовісна звітність;
     - виконання державних замовлень  у зазначені строки;
     -уникнення  хабарництва у взаємовідносинах  із державними службовцями.
     Міжнародна  етика:
     - вироблення етичних стандартів, прийнятих у всьому світі;
     - урахування національної культури;
     - залучення місцевого персоналу;
     - підтримування країн, що розвиваються, шляхом розвитку фірм з міжнародними  конкурентами стратегіями;
     - дотримання відповідальності між  країнами в умовах вимушеного  закриття підприємств.
     Причини неетичної поведінки:
     - недостатність законодавчої та  нормативно-правової бази;
     - значний обсяг “тіньової” економіки;
     - конкурентна боротьба, що відсуває  на дальній план етичні міркування;
     - зростаюче прагнення звітувати  про рівень прибутковості за  дедалі коротші періоди, тобто у кожному квартальному звіті;
     - відсутність належного стимулювання  етичної поведінки керівників;
     - загальне зниження ролі етики  в суспільстві;
     - певний тиск на рядових працівників  з боку організації з метою  пошуку компромісів між їхніми цінностями вищого керівництва;
     - низькі моральні якості членів  суспільства.
     
     Етика накладає на бізнес систему обмежень, що представляє собою суму морально-етичних  правил і традицій, що склалися у  даному суспільстві.
     Етика бізнесу - ділова етика, що базується на чесності, відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно функціонувати на ринку у відповідності з діючим законодавством, встановленими правилами і традиціями.
     Репутація фірми утворюється із простої  суми прикладів гідної поведінки  співробітників, яка демонструється:
    по відношенню до майна фірми;
    у ситуаціях, коли стикаються різні інтереси;
     - при встановленні зовнішніх ділових  зв’язків;
     - при роботі з державними установами;
     - у взаємовідносинах із клієнтами  і конкурентами;
     - у делікатних ситуаціях, коли перед співробітниками фірми стоїть проблема вибору: оприлюднити чи зберегти у таємниці приклад порушення колегами внутрішньофірмових правил та норм.
     Інструменти поліпшення етичності  поведінки в організаціях:
     - етичні стандарти (кодекси), які описують загальну систему цінностей, етичні правила, яких мають дотримуватися працівники компанії;
     - комітети з етики, які роблять  повсякденну оцінку практики  з позиції етичних вимог. Деякі  компанії замість таких комітетів,  до складу яких включаються авторитетні працівники, запроваджують посади адвоката з етики;
     - соціальні ревізії, які проводяться  для аналізу й оцінки звітів  і програм соціальної відповідальності  компанії;
     - навчання етичній поведінці керівників  і рядових працівників.
     Етика є моральною категорією, що охоплює різноманітні форми діяльності фірми, і не може бути викладена за допомогою певного переліку правил поведінки і спілкування. Етика свою закінчену форму набуває у вигляді ділового етикету, який в цілому можна охарактеризувати як основу кодексу поведінки, прийнятого у бізнес-середовищі.
     
     Етикет - слово французького походження, що означає манеру поведінки. До нього  відносяться правила чемності і  ввічливості, прийняті в суспільстві.
     Міжнародний  бізнес-етикет - поняття досить містке і не обмежується питаннями ділової субординації і переговорним процесом. Основними складовими є:
     1. Правила привітання
     2. Правила звертання
     3. Правила представлення
     4. Організація ділових контактів  (переговорів, зустрічей, прийомів, ділового листування)
     5. Ділова субординація
     6. Рекомендації щодо формування  зовнішнього обліку ділової людини.
     Використовуючи  норми і правила ділового етикету, ми можемо прогнозувати поведінку колег  і самі стаємо передбачувані, що допомагає  ефективно організувати процес управління. особливо важливо вивчати всі складові ділового етикету в міжнародному бізнесі, так як крім єдиних норм і правил у ньому існує велика кількість національних і культурних поправок, досить значних у ділових відносинах. Як не заблукати в цьому морі національних відмінностей? Як уникнути посмішок, пов’язаних із сліпим копіюванням чужих манер? Кращі помічники тут - такт і вірність національному менталітету і бізнес-етикету (благо в теперішній час домінує міжнародний бізнес-етикет, породжений зближенням національних ділових кодексів хорошого тону).
   За  “соціальним походженням” сучасних вітчизняних підприємців можна  поділити (хоч дещо й умовно) на дві  категорії – номенклатурні і  люмпенізовані.
Представники  номенклатурного бізнесу – це переважно колишні працівники партійних і комсомольських органів, тобто апаратно-номенклатурні спеціалісти. Їм притаманні організаторські здібності, ділова хватка, широка мережа неформальних зв’язків, а також знання організаційних основ підприємництва.

Люмпенізовані підприємці сформувались в основному з тих особистостей, які не спромоглися зробити професійної кар’єри й тому залишили попередні посади, а також з тих, хто з різних причин не має професії взагалі.
У більшості  випадків обидві категорії бізнесменів  з накопиченими “тіньовими грошима” прийшли у легальний бізнес, започаткували і офіційно зареєстрували власні фірми. Разом з тим як ті, так і інші не уявляють собі ні загальної суті, ні, тим більше, суті культури й етики сучасного бізнесу.
Як показали результати соціологічних досліджень, на першому місці серед сукупності особистих якостей наших бізнесменів міцно тримається професійна безкультурність. Багато хто значно більше дбає про власну кишеню, ніж про свою репутацію.
У сучасних умовах (як ніколи раніше) слово “підприємець”  має породжувати суспільну повагу. Тільки культура бізнесової діяльності допомагає зберегти постійний інтерес партнерів і клієнтів. За підрахунками спеціалістів, утримати наявних клієнтів набагато дешевше, ніж залучити нових.
Сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватись і розвиватись за умови належного дотримання вимог не тільки економічного, а й соціально-духовного та політичного характеру.
Будь-який підприємець, безперечно, повинен уміти професійно (і завдяки цьому успішно) вести  справу у своїй фірмі, постійно брати активну участь у задоволенні потреб ринку щодо нових товарів і послуг за можливо низькими (помірними) цінами. Зрозуміло, що це вимагає від нього новаторського підходу до власної діяльності та ретельного обліку витрат виробництва.
Проте до конкретних дій підприємця господарська реальність висуває не менш важливі вимоги (критерії оцінки реальності) морально-етичного і духовного характеру. Йдеться про те, що у своїй діяльності підприємець має обов’язково керуватися усталеними у всіх цивілізованих країнах нормами поведінки.

Ясна річ, підприємницька діяльність значною мірою регулюється  комплексом норм законодавства (трудового, господарського тощо). Проте далеко не всі норми можуть бути строго (точно, достатньо, достатньо повно) сформульовані. У практичній діяльності підприємця великого значення набувають неформальні контакти між бізнесменами, створення особливої атмосфери довіри, чесності та порядності у ділових стосунках, вірність слову, поважання законів і традицій, тобто тих неписаних правил поведінки і дій, котрі становлять суть поняття “етика підприємництва”. Без чесності і порядності в системі відносин між фірмами, банками і окремими фізичними особами ефективна і тривала підприємницька діяльність просто неможлива.
Етика підприємництва означає здійснення господарської діяльності фірми, її керівництва, окремого підприємця відповідно до етичних (духовних) критеріїв поведінки, соціально відповідальних дій у дусі того культурного середовища, до якого підприємець тяжіє.
Як свідчить досвід країн з розвиненою ринковою і соціально спрямованою економікою, протягом останніх років триває широка дискусія з питань культури підприємництва як в теорії, так і в практиці господарювання. В поняття “підприємницька культура” вкладають неоднаковий зміст, але вихідною позицією неодмінно залишається уявлення про культурний світ як про світ людської гідності.
Культура підприємництва має привертати увагу передовсім до етичного і поведінкового начал  у діяльності підприємця як засобів  легітимізації підприємницької  влади. Вона є важливим чинником гуманізації сучасного бізнесу. Однак це залежить від того, яке місце у підприємницькій діяльності займатимуть традиційні і набуті цінності і навички.
Підприємницька  культура охоплює широкий спектр питань ділової етики та етикету. У кожній галузі чи сфері підприємницької діяльності існують свої правила поведінки, але майже в усіх конкретних випадках вони базуються на:
    чесності і законопослушності підприємця;
    забезпечені високої якості і технічного рівня своєї продукції;
    забезпечені безпеки праці;
    чесних і порядних відносинах з постачальниками, клієнтами, партнерами по бізнесовій діяльності.
   
Варто звернути увагу на те, що ділова етика (етика  бізнесу) є одночасно і духовною, і економічною категорією. На думку  зарубіжних підприємців, існують певні усталені етичні норми бізнесу, котрих треба обов’язково дотримуватись. Основні з них такі:
    найвища продуктивність і найбільший прибуток не повинні досягатися за рахунок завдання шкоди довкіллю;
    конкуренція має здійснюватися чесно, за встановленими правилами;
    необхідно, щоб техніка слугувала людині, а не навпаки;
    морально-етичні норми завжди мають перевагу перед економічними інтересами.
Висока культура підприємницької діяльності є неодмінною умовою досягнення великого господарсько-комерційного успіху на багатьох (якщо не більшості) підприємствах.
Відомі  такі передумови виховання  високої культури підприємництва:
    наявність позитивних прикладів;
    забезпечення молоді можливості ознайомлення з основами бізнесової діяльності, її привабливістю і корисністю для всіх верств населення ще у період професійного навчання;
    створення системи навчання й виховання, яка б сприяла розвитку підприємницьких нахилів протягом усього періоду формування особистості;
    наявність і постійна підтримка сімейних контактів і особистих знайомств з успішно працюючими бізнесменами.
Професійна репутація  підприємця створюється роками, її нелегко набути, але втратити можна  миттєво.
Отже, підприємець з  високим рівнем культури має пам’ятати  і виконувати певні  “заповіти”:
    перше – у своїй діяльності керуватися насамперед інтересами клієнтів;
    друге – постійно працювати над власним бізнесом, а не в ньому;
    третє – використовувати дійову рекламу безпосереднього реагування;
    четверте – гарантувати клієнту повне задоволення його потреб;
   
    п’яте – щотижня мати звіт про прибутки і збитки, ніколи не залишатися без готівкових коштів;
    шосте – заохочувати дії, що відповідають інтересам власного бізнесу;
    сьоме – організовувати власний бізнес, виходячи з виконуваних ним функцій, а не “припасовувати” його до окремих особистостей;
    восьме – не ототожнювати фінансове благополуччя і власні успіхи, пам’ятаючи, що благополуччя і успіх – не те саме.
   
   
    1.1   Етичні виміри міжнародного менеджменту. 
    Практичну діяльність у кожній організації здійснюють конкретні менеджери і виконавці відповідно до своїх функцій і посадових обов’язків, які можуть бути зафіксовані у документах (посадових інструкціях) або ж становити предмет усних домовленостей. Але досвідчені фахівці добре знають: жодна найретельніша інструкція не може визначити всі аспекти дій. Тому нерідко всупереч інструктивним документам чи постановам працівники керуються власними уявленнями і цінностями під час виконання тієї чи іншої роботи. Тут як раз і підійшли до етичних аспектів менеджменту, котрі відображають ще один надзвичайно важливий механізм взаємодії суспільства й менеджменту. 
     Далеко не завжди ті самі вчинки, дії, форми поведінки у різних країнах набувають однакової етичної поведінки. Так, наприклад, американське законодавство хабарі вважає злочином, але допускає їх певною мірою з боку американських фірм за кордоном. Так звані підмазки - невеликі виплати іноземним державним чиновникам з боку американських компаній для того, щоб прискорити прийняття рішень, не тільки не вважаються злочином, а й нерідко звільняються від оподаткування. Тобто напівпідпільні подачки готівкою вираховуються із сум, які підлягають оподаткуванню. 
    Сума таких виплат, за даними американської статистики, становить щорічно 98,3 млрд. дол. Ці витрати спрямовуються на виплати митному персоналу за прискорення проходження митних формальностей, дрібних подарунків, чайових, прискорення прийняття рішень, але не можуть використовувати на підтримку збуту, започаткування нового бізнесу тощо. 
    Інший приклад досить типової етичної проблеми стосується дотримання антидемпінгового законодавства США металургійними підприємствами України, що експортували в 1996 році близько півмільйона тонн сталевого високоякісного вуглецевого обрізного листа на суму близько 200 млн. дол. Департамент торгівлі США в результаті антидемпінгового процесу, який було порушено двома американськими компаніями, установив з 1 липня 1997 року нові ставки ввізного мита для українських підприємств. Для “Азовсталі” вони становлять 100%, для комбінату ім. Ілліча - 177%, а для решти підприємств - 238%. Для наших менеджерів дане рішення було цілком несподіваним і, як вони вважають, несправедливим. Адже рівень рентабельності відносно собівартості дорівнює лише 7-10%. І начебто, на перший погляд, підстав для того, щоб вважати демпінговими ціни на українську металопродукцію, немає. Однак американська сторона мала для цього певні підстави. 
    По-перше, українські підприємства близько 100 тис. тонн металопродукції поставили через фірми-посередники із південноазіатських країн, що вважається піратськими поставками. Це негативно відбилося на іміджі українських підприємств. Зараз фірми-посередники збанкрутували або ж були ліквідовані, а питання українського металу існує. 
    По-друге, і це головне, українська економіка не має статусу ринкової, а вважається перехідною. Це дає можливість американському департаментові торгівлі вдаватися до широких маніпуляцій під час визначення “реальних” цін. Тому зараз один із пунктів, який обговорюється у відомій комісії “Кучма-Гор” - надання вітчизняній економіці статусу ринкової. А на переговорах між учасниками зазначеної антидемпінгової процедури українська сторона намагається призупинити введення в дію нових ставок ввізного мита на метал на 5 років. До речі, у США розглядається і декілька інших питань дотримання українських постачальниками вимог антидемпінгового законодавства США. Все це свідчить про актуальність етичних питань у сфері м/н бізнесу. 
     
    1.2Сутність етики. 
    Етика - система моральних принципів, яка зобов’язує відрізняти правильну поведінку від неправильної. Як видно з цього визначення, розуміння ділової етики багато в чому залежить від системи загальних і особистих цінностей менеджерів і виконавців. 
    Важливо розрізняти етику всередині організації та етику взаємовідносин організації з навколишнім середовищем.  
    Що стосується організаційної етики та зовнішньої етики взаємовідносин організації з навколишнім середовищем, то можна скористатися вимогами, яких дотримуються провідні м/н компанії у своїй діяльності, за оцінками Гарвардської школи бізнесу.




            1.3 “Залізний” закон соціальної відповідальності. 
      Менеджмент ділових організацій несе перед суспільством подвійну відповідальність: юридичну і соціальну. 
      и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.