На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Розвиток готельного господарства та туризму України

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 13.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 10. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     ВСТУП 

     Розвиток  туристичної галузі сьогодні є надзвичайно  актуальним, оскільки туризм є одним  із важливих чинників виходу нашої  економіки з кризи, стабільного  і динамічного збільшення надходжень до бюджету, позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях народного господарства, підвищення зайнятості населення, розвитку у ринкових відносинах.
     Туризм  виконує важливу роль у здійсненні широкомасштабних завдань по розбудові  української державності, входженню  України до світового співтовариства, культурному та духовному відродженню нації. Адже Україна має багаті туристичні можливості, розвинуту мережу авіаційних, залізничних, автомобільних, морських і річкових шляхів сполучення, має вигідне для туризму місце розташування на перехресті шляхів між Заходом та Сходом. Саме тому Україна має всі умови для того, щоб стати туристичною державою світового рівня.
     Водночас, подальший розвиток туризму стримує  відсутність належної інфраструктури, відповідних сервісних умов, що в  свою чергу позначається на рівні  якості обслуговування туристів. Стан розвитку галузі не відповідає потенційним можливостям держави, яка має все необхідне для розвитку туристської індустрії: природні умови, історико-культурні та матеріальні ресурси.
     На  даному етапі туризм посідає незначне місце в економіці України в порівнянні з країнами розвинутої економіки. В багатьох країнах світу він є значною галуззю економіки, спеціалісти вважають туризм однією з найважливіших галузей світового господарства.
     Основною  складовою туристської індустрії  є готельне господарство. Саме готельні підприємства виконують одну з найважливіших функцій у сфері обслуговування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послугами. Витрати на готельні послуги становлять приблизно від 30% до 50% усіх витрат у кошторисі туристів. Окрім того, готельний комфорт є головним предметом зацікавлення туристів. Тому ця сфера є дуже важливим сегментом туристичної галузі. Важливим чинником розвитку туризму є якість обслуговування туристів у готелях. Дослідження показують, що якість обслуговування туристи оцінюють в чотири рази вище, ніж адекватність і поміркованість ціни, і в 1,2 рази вище, ніж якість самого туристичного продукту.
     Якість  обслуговування, в певній мірі, також  залежить і від стану матеріальної бази готельних підприємств. За останні роки інфраструктуру туризму в Україні було зруйновано, прийшла в занедбаність частина готелів, мотелів, туристичних баз, порушилась система напрацьованих зв‘язків і маршрутів, були втрачені досвідчені кадри. В Україні, згідно з інформацією Держтуризму, приймати іноземних туристів можуть лише 300 готелів (86 тисяч місць) усіх форм власності. При цьому за міжнародними стандартами, тільки 28 українських готелів можуть претендувати на три “*” і лише 3, та й то з натяжкою на чотири “*”.
     З усіх готелів, які діють в Україні, 65% треба просто закривати.
     Актуальною  на сьогодні є проблема зміцнення існуючої матеріально технічної бази готелів, зокрема її реконструкції та модернізації, саме тому автор вибрала темою своєї курсової роботи “Готельне господарство України. Сучасний стан та перспективи розвитку”.
     Для туриста хороший готель – це візитна  картка країни, він створює її імідж  іноді в більшій мірі, ніж десятки  інших факторів.
     Але, на жаль, позитивний імідж країни все-таки не виникає одразу – для цього  потрібні роки напруженої праці.
     В туризмі на створенні імені економити  не можна – це стосується також  і готелів. Конкуренція на світовому  ринку туристичних послуг дуже висока, і Україна на ньому далеко не перша. У боротьбі за туриста дуже важливі  декілька речей – по-перше, якість самої послуги, по-друге – відмінна від інших рекламна кампанія, спрямована на визнання готелю і країни, по-третє – поміркована цінова політика.
     Теоретичні  дослідження туристичної сфери, дослідження досвіду і аналіз вітчизняної практики розвитку підприємств сфери послуг показують, що існує значна кількість проблем, вирішення яких дозволяє сподіватися на докорінну зміну в забезпеченні широких верств населення та іноземців доступним і якісним обслуговуванням. Головна роль у цьому процесі повинна належати державі. Вірна і узгоджена державна політика підтримки туристичних підприємств, з урахуванням специфіки їх функціонування, може дати можливість подолати кризові явища і створити найбільш сприятливі умови для розвитку туризму.
     Об‘єктом  дослідження даної курсової роботи є розвиток готельного господарства України та туризму, проблеми, які турбують галузь, і шляхи їх вирішення, перспективи розвитку готельного господарства та туризму.
     Хронологічні  рамки курсової роботи охоплюють  сучасний період – 1990-2000 р.р.
     Метою даної курсової роботи є: аналіз сучасного  стану готельного господарства України  в контексті розвитку туризму, визначити  шляхи та тенденції розвитку. Щоб досягти мети курсової роботи треба вирішити такі завдання:
    Висвітлити вплив туризму на розвиток готельного господарства України;
    Виявлити слабкі та сильні сторони готельного господарства;
    запропонувати певні шляхи вирішення проблем, які має готельна галузь.
     Структурно  курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку вказаної літератури, додатків. 

 

      1. ГОТЕЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ  НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 

     1.1 Готельне господарство як матеріальна база туризму 

     В туристичному обслуговуванні приймають  участь підприємства готельного сервісу, адже вони задовольняють потреби туристів у ночівлі та харчуванні. Діяльність готелів полегшує туристам досягти мети своєї подорожі – відпочинок, лікування ділові зустрічі і т.інш. [5; 98] Підприємства готельного господарства є найбільш розповсюдженим, стаціонарним типом розміщення туристів. Вони характеризуються високим рівнем матеріально-технічної бази і сервісу. Всі засоби розміщення відрізняються рівнем комфортабельності та організації обслуговування (розмір приміщень загального користування, категорія номерів, технічне оснащення, обсяг додаткових послуг), зручностями проживання в номерах (кількість проживаючих в номері, площа, яка приходиться на кожного проживаючого, наявність санітарних зручностей, меблі). [5; 99]
     У відповідності з рекомендаціями ВТО всі засоби розміщення можна  представити 2-ма категоріями – колективні та індивідуальні. [6; 35] До складу колективних засобів розміщення туристів включаються готелі та аналогічні заклади розміщення, спеціалізовані заклади. Із основних ознак готелів треба відмітити наявність номерів. В залежності від особливостей управління, готелі можуть являти собою уособлені підприємства або готелі ланцюги. [6; 37] В залежності від конкретного оснащення і особливості надання послуг у складі готелів розрізняють готелі широкого профілю, готелі квартирного типу, мотелі, придорожні готелі, курортні клуби з проживанням.
     Спеціалізовані  заклади – вони не мають номерів. Вихідною одиницею може бути колективна спальня, площадка. Крім надання місця  для ночівлі, заклади можуть надавати й інші види послуг. Прикладом служать оздоровчі заклади (оздоровниці, курорти, санаторії). Поряд з лікуванням організовується харчування, відпочинок, спорт. Інші колективні засоби розміщення включають насамперед, помешкання, призначені для відпочинку. Прикладом цієї групи засобів розміщення служать готелі квартирного типу, комплекси будинків або бунгало. [6; 39]
     Також комплексними засобами розміщення слід вважати гуртожитки, молодіжні готелі, шкільні та студентські гуртожитки.
     Індивідуальні засоби розміщення надаються за плату, в оренду, безкоштовно. Сюди включають помешкання (квартири, котеджі, особняки), які орендуються почергово членами домогосподарства (тайм-шер). [6; 37]
     Мотель  – порівняно новий тип придорожнього  готелю. У 1935 р. з‘явився перший мотель, уже як комфортабельний готель для автотуристів зі стоянкою для автомобіля, автосервісом, заправкою та іншими послугами.
     Ротель  – пересувний готель, що являє собою  вагон з одно- та двомісними відсіками, в яких розташовані спальні крісла. Кожен відсік забезпечено вентиляцією, індивідуальним освітленням. Є відсік для перевдягання, умивальник і туалет. У задній частині вагону міститься кухня та холодильник.
     Ботель  – новий вид невеликих готелів  на воді.
     Флотель – “курорт на воді”. Флотель  надає відпочиваючим широкий  вибір послуг: риболовля, човни, підводний спорт, вишки для стрибків у воду, басейни і т.інш.
     Підвищений  інтерес до відпочинку на воді сприяв виникненню нової форми розміщення туристів – “будинок на воді”, тобто  плаваючих будинків корисною площею до 50 м2, що розташовуються на платформах довжиною близько 12 м типу катамарана з навісними двигунами.
     Флайтель  – аероготель. Його обладнано майданчиком  для посадки літаків і телефонним зв‘язком з метеостанцією. Таких  готелів небагато, тому це надзвичайно  дорогий вид відпочинку.
     Такі  засоби розміщення туристів як кемпінги, туристичні котеджі, турбази, альпіністські табори розташовуються, як правило, в мальовничій місцевості. Туристичне обслуговування тут має сезонний характер.
     Шапе  – це сільський будиночок в  горах.
     Бунгало – сільський будиночок у вигляді легкої будівлі з верандами. Найчастіше зустрічаються в тропічних країнах.
     В основі класифікації готелів за призначенням лежать тип номенклатури, характеристика туристичного попиту і вид туризму, на який орієнтується дане підприємство. [13; 20]
     Однією  із особливостей кінця ХХ ст. у світі  є активна міграція насе-лення, розвиток туризму, посилення економічних, культурних міжнародних зв‘язків, що стало  можливим внаслідок інтенсивного розвитку світової економіки. Це викликало величезний попит на готельні послуги. [7; 150]
     Якщо  розглянути готельне господарство світу, то в ньому провідне місце належить Європейському континенту. На його долю припадає 70% усіх іноземних відвідувачів (тобто близько 300 млн. осіб), і для  їх прийому необхідна адекватна  матеріальна база. Готельний фонд європейських держав неуклінно зростає і складає 46% світового готельного фонду. За потужністю готельної бази за Європою слідує Американський континент. Загальна доля Американського континенту у світовому готельному господарстві складає 37%. Звичайно, ці показники містять значну долю США (2 млн.770 тис. місць). Якщо розглядати окремі країни, то крім показників по США, слід виділити Італію (більше 2 млн. готельних місць), Германію, Францію, Іспанію і Великобританію (більше 1 млн. місць кожна). До країн з найбільш високими темпами готельного будівництва можна віднести Китай, Туреччину, Марокко, Сінгапур, Малайзію. [2; 5]
     Інтенсивна  концентрація готельного господарства у ХХ ст. привела до створення  готельних ланцюгів. Утворення готельних ланцюгів дозволяє просувати на світовий ринок готельних послуг високі стандарти обслуговування клієнтів. Готельні ланцюги становлять 30% готельного ринку світу (в світі їх більше 200, із них 25 найбільших контролюють 25% світового ринку). Серед 12 слідуючих готельних ланцюгів світу, які мають у власності більше 1 млн. місць: “Холідей Інз” (США), “Траст Хаузіс Форте” (Великобританія), “Аккор” (Франція), “Рамада Інз” (США), “Дей Інз оф Америка” (США), “Інтерконтиненталь Хотелз”, “Хілтон Інтернешнл” ” (США), "Клаб Медітеране" (Франція). 2;6
     Готельне  господарство із індустрії малих  підприємств, що знаходилися практично  у приватному володінні і здійснювали  управління на незалежній основі, трансформувались у сучасну індустрію з різноманітними способами володіння і керування, такими як: франчайзинг, партнерство, оренда і керування по контракту. Ринку готельних послуг, що надаються на міжнародному рівні, в Україні немає. Своїх готельних ланцюгів в Україні ніколи не було. [7; 163]
     Забезпечення  готельними місцями в Україні становить 3,91 місць на тисячу мешканців, що набагато менше, ніж у більшості країн Європи. Наприклад, у Болгарії, Угорщині, Польщі, Великобританії, Франції, Німеччині, кількість готельних місць у розрахунку на тисячу мешканців становить 10-15, в Італії – 23-23,5 місць. [7; 164]
     У 1998 р. одноразова місткість усіх національних підприємств готельного господарства склала 113,8 тис. місць. У регіональному  аспекті рівень забезпеченості готельними місцями має значний діапазон коливань. Так, розмістити найбільше гостей спроможні готелі м.Києва – 13,7 тис. місць (12,1% загального обсягу наявних готельних місць країни), Автономної Республіки Крим – 13,5 тис. місць (11,8%), Одеської – 9,2 тис. (8,1%), Донецької – 7,1 тис. (6,1%), Дніпропетровської – 7 тис. (6,2%), Львівської та Харківської областей – по 5,4 тис. місць (4,8%).
     Кількість готельних місць залежить від  чисельності та структури підприємств  даної сфери, їх загальної та житлової площі, руху транспортного потоку, специфіки  регіону з точки зору природно-кліматичних умов, економічного, туристично-рекреаційного та історико-культурного потенціалу, інвестиційних можливостей. Загальна площа усіх об‘єктів гостинності складає 2919,37 тис.м2. Готельний фонд досягає 55487 номерів.
     У регіональному розрізі спостерігається нерівномірність у кількісних обсягах готельних місць, якими скористались гості. У групу регіонів-лідерів за показником обсягу наданих готельних місць входять: м.Київ – 1770,6 тис. людино-діб, Автономна Республіка Крим – 972,8 тис., Дніпропетровська обл. 844,5 тис., Одеська обл. – 725,3 тис., Донецька – 373,4 тис., Запорізька – 358,3 тис.
     Загальна  сума доходів підприємств готельного господарства України у 1998 р. склала понад 280279 тис. грн., у тому числі  доходів від експлуатації – 220401 тис. (78,6%), доходів від додаткових платних послуг – 24004 тис. (8,6%), інших доходів – 35874 тис.грн. (12,8%). У розрахунку на один готель одержано усіх доходів у сумі 211 тис.грн. на рік.
     За 1996-1998 р.р. доходи від експлуатації усіх готелів збільшились на 32,9%, а доходи від додаткових платних послуг – у 2,2 рази.
     На  початок 1999 р. в Україні функціонувало 1328 підприємств готельного господарства. На частку готелів припадає 69% усіх підприємств (916 одиниць), гуртожитків  для приїжджих – 27,8% (369), мотелів – 11% (15), молодіжних баз та гірських притулків – 0,8% (11), кемпінгів – 0,7% (9), готельно-офісних центрів – 0,5%(6), клубів з проживаннями 0,1%(2 одиниці). [15; 108]
     На  півдні України розвиненими центрами гостинності є Одеська обл. (105 готелів), Автономна Республіка Крим (95). Так, в Одеській області готелі мають 3921 номер з житловою площею 76,0 тис. м2. При цьому в міських поселеннях розташовано 54 готельних підприємства (або 51,4%) на 7413 місць, а в сільських – 54 одиниці (або 48,6%) на 1840 місць.
     У Криму розвиток курорту, туризму  та гостинності є стратегічними  напрямками цього приморського півострова, що має необхідну інфраструктуру для прийому, розміщення та обслуговування туристів, у тому числі і зарубіжних гостей.
     Загальна  площа усіх підприємств Криму складає 267,9 тис.м2. Номерний фонд сягає 6520 номерів, а їх житлова площа – 115,7 тис.м2. Найбільш комфортабельними готелями є: Таврія – у Сімферополі, Крим у Севастополі, Євпаторія та Горизонт – у Судаку, Чайка – в Алушті.
     На  сході України насичена концентрація підприємств готельного бізнесу спостерігається у Дніпропетровській (87 одиниць), Харківській та Полтавській (по 73), Донецькій (65), Запорізькій (61) областях.
     На  заході країни індустрія гостинності  розвинена у Львівській обл., зокрема  у м.Львові. [15; 109]
     Практика  функціонування суб‘єктів готельного бізнесу показала, що більшість з  них зацікавлена у прийомі  і розміщенні іноземних громадян, оскільки ця категорія гостей платоспроможна, користується послугами сервісу, витрачає кошти на розваги, а головне – може дозволити собі зайняти номери більш високого класу (одномісний номер, люкс, апартаменти). Це дає можливість поповнювати грошові надходження від надання готельних послуг, покращувати стан матеріально-технічної бази та сфери сервісу.
     Тому подальший розвиток готельного ринку в Україні вимагає проведення грунтовних економічних і маркетингових досліджень, основою яких може бути аналіз фактичних показників і тенденції діяльності готельних підприємств. Розвиток готельного ринку може стати каталізатором економічного піднесення. 

     1.2 Характеристика сучасного стану готельного господарства України: проблеми і динаміка розвитку 

     Готельне  господарство в Україні, як і вся  економіка країни, знаходиться нині в кризовому стані. Переважна  більшість готелів не відповідає основним європейським стандартам. Зроблені тільки перші кроки для розвитку цивілізованого ринку готельних послуг з урахуванням міжнародних вимог до засобів розміщення. Подальша робота в цьому напрямі вимагає створення відповідної законодавчої бази. [14; 36]
     Готельне  господарство є матеріальною базою  туризму і характеризується концентрацією  обслуговуючих сервісних служб. Особливістю продукту є те, що він  являє собою комплекс послуг, пов‘язаних не тільки з розміщенням гостей у  готелі, але й виробництвом фірмових страв, кондитерських, хлібобулочних виробів, наданням послуг сервісу та розваг, продажем товарів та сувенірів, друкованих видань і т.інш.
     Основу  матеріально-технічної бази готельного господарства в Україні складають  заклади розміщення у великих адміністративних центрах (Київ, Донецьк, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Львів) і в регіонах, які мають значні туристичні ресурси (Карпати, Крим, Чорноморсько-Азовське узбережжя). [10; 208]
     Туристичного  буму в Україні в найближчі  роки не передбачається. Стан справ українського туризму точно відображає загальну економічну ситуацію в країні. Ринок готельних послуг мало досліджений, хоча в останні роки у готельній галузі відбуваються позитивні зрушення: планується будівництво в Києві престижних готелів, бізнес- і конгрес-холів світового рівня з широким, а іноді й стовідсотковим залученням західних капіталів. Але це все у майбутньому. [31; 35]
     У великих адміністративних центрах  більшість готелів давно застаріла, прийшла в занедбаність. Якісний  стан їх матеріально-технічної бази свідчить про значне відставання від світових стандартів у цій сфері. Будівництво цих готелів здійснювалось за застарілими проектами. Тому в таких готельних підприємствах відсутні конференц-зали, бізнес-центри, великі зали для проведення концертних програм, дискотек, гаражі, басейни та інше технічне обладнання, що дозволяє надавати весь комплекс основних і додаткових послуг. [10; 108] Для вирішення цієї проблеми недостатньо заходів щодо додаткового благоустрою готельного господарства. Потрібне капітальне комплексне переобладнання багатьох готельних підприємств та облаштування їх сучасними меблями, технологічним обладнанням, засобами автоматики та телемеханіки, електронною апаратурою управління.
     Не  менш важливим у готельній справі є якість обслуговування службою сервісу. Поганий сервіс відлякує заможних клієнтів, а для того, щоб підвищити рівень обслуговування, чи хоча б знайти можливість відремонтувати приміщення, потрібні кошти, які мають надходити від тих же клієнтів. [31; 39]
     У світовій готельній практиці існує цілий набір послуг: інформаційні, послуги щодо транспортних перевезень, розміщення, харчування в готелях, фізкультурно-оздоровчі. Деякі з цих послуг відсутні в готелях України, а ті, що існують представлено на дуже низькому рівні. В Україні додаткові послуги не входять у вартість проживання, а купуються за бажанням гостя. Тому наявність даних послуг, залежить від попиту мешканців готелю, від призначення готелю для тієї чи іншої категорії клієнтів. [10; 208] Готельні підприємства в силу специфіки своїх клієнтів самостійно визначають додаткові послуги. Основну частину серед них за обсягом прибутків становлять послуги підприємств громадського харчування при готелях.
     Ціна  проживання в готелі залежить від  його розряду, категорії номеру, терміну перебування, розташування готелю. Чим нижчий клас готелю, тим менше послуг він надає, що відповідно впливає на ціну. Ціни на послуги розміщення постійно зростають. В основі цього зростання лежить загальне підвищення вартості проживання, викликане падінням вартості валюти на світовому ринку, зростанням оподаткування. [10; 208]
     З готелів держава стягує плату, як з підприємств, а не як з житлових будинків, і на них висить багатомільярдна  заборгованість. Готелі сьогодні на 80% збиткові, їх “завантаження” становить 15-20%. Співробітники місяцями сидять без зарплати, навіть у таких солідних комплексах як “Трускавець”! Нині готелі, щоб якось вижити, змушені створювати ледь не “ковбасні цехи” або перепродавати товари дрібним оптом. В Івано-Франківському два готелі зачинені через недостатню завантаженість, яка за рік склала 25%. У багатьох готелях Західної України, у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій областях працівники перебувають у вимушених відпустках.
     На  сьогоднішній день в готельному господарстві України існує проблема залучення клієнтів. [31; 39] Щоб якось розв‘язати цю проблему, готельні господарства впроваджують пільги на готельні послуги. Наприклад, готель “Київська Русь” впровадив програму “Частый гость“, згідно якої клієнтами, які користуються послугами готелю досить часто, надаються пільги. Також, ціни на проживання в готелі у вихідні дні нижче, ніж у будні.
     Готелі  укладають угоди з туристичними фірмами, які зобов‘язуються постачати  готелям туристів, а готелі при  цьому надають певні знижки на розміщення.
     За  останні роки Україна стала в  основному “виїздною” країною. А  ті гості, які приїздять до нас  з-за кордону, бажають жити в Україні  так, як вони звикли у себе вдома. Ось  чому вони стурбовані і незадоволені не лише високими розцінками у сфері послуг, але й низькими стандартами українських готелів. Україна відстає “за туристичними показниками” від інших східно-європейських країн. Зарубіжних туристів дратує, що вимушені платити за ті ж самі послуги вдвічі,втричі більше,ніж наші громадяни. [10;32]
     У Києві попит на готельні послуги  з боку іноземних туристів досить значний і стабільний, оскільки Київ як діловий центр країни привертає  увагу багатьох представників ділової  еліти світу. Тому можна сподіватись, що такі види іноземного туризму, як діловий і конгресний, будуть зростати в столиці України, особливо за умови економічного розвитку.
     Туристам  заважає приїхати до нашої країни криміногенна та погана екологічна ситуація, низька реклама України за кордоном. Країни, які прийшли до необхідності туристичної реклами, не жаліють на неї коштів. Наприклад: Японія щороку витрачає на рекламу своєї країни за кордоном $296 млн. із державного бюджету; Австралія – $106 млн., Франція – $65 млн., Голандія – $40 млн., Австрія – $32 млн., а Україна – практично ні копійки. В туристичній галузі існує велика кількість проблем, які заважають її розвитку, головні з них:
    недостатня законодавча і правова база у питаннях захисту інтересів вітчизняного туристичного підприємництва;
    невідповідність матеріальної бази і якості послуг вітчизняного туризму міжнародним вимогам, особливо у сфері готельного господарства і транспортного обслуговування;
    відсутність ефективного і гарантованого механізму фінансування об‘єктів галузі вітчизняними та іноземними інвесторами із недержавних джерел;
    недостатня організація системи аквізиції туристів в Україну (при виїздному туризмі) рекламно-інформаційного забезпечення, системи захисту прав подорожуючих.
     Важливим  для України є також об‘єднання зусиль працівників туризму і  наукових працівників різних профілів з метою створення програмного матеріалу для подальшого розвитку інфраструктури туризму в країні. [11; 38]  

 

      2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ  

     2.1 Тенденції розвитку туристського ринку України 

     Президент, парламент і Кабінет Міністрів України проголосили туризм одним із пріоритетних напрямків розвитку національної економіки і культури. Про це свідчить прийняття Верховною Радою 15 вересня 1995 року Закону України “Про туризм”, Програми розвитку туризму в Україні до 2005 року, створення у 1996 році Національної ради по туризму.
     10 серпня 1999 року Президент України Л.Д. Кучма підписав Указ Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року”, де конкретно викладено точки “докладення сил” для аквізиції іноземних туристів в Україну і розвитку внутрішнього туризму. Необхідно налагодити фінансові механізми роботи галузі, попіклуватися про стимулювання підприємництва, виробити інвестиційну політику, налагодити раціональне використання і відновлення природної і культурної спадщини, виробити екологічні норми освоєння туристичних ресурсів. [26; 6] Для цього необхідно вдосконалити податкову систему, покращити якість послуг, вирішити питання про поетапну приватизацію об‘єктів, залучити фінанси для розвитку туристичної інфраструктури і налагодити випуск екологічно чистих продуктів харчування. Окремо виділений розділ про фінансове забезпечення вказаних напрямків розвитку туризму в Україні. Для цього, перш за все, необхідно забезпечити нормативно-правову базу. Необхідні і кредити, і державні асигнування для розвитку туризму в нашій країні. [26; 6]
     Вказані документи, розроблені за 7 років, нормативно-правові  відомчі акти по різним аспектам функціонування в державі галузі туризму, у тому числі по питаннях ліцензування, технології прийому і обслуговування туристів, туристичного ваучера, реферанса, стандартизації та сертифікації турпослуг, сформували правове поле, у якому працюють суб‘єкти туристичної діяльності України.
     Завдання, яке стоїть перед підприємствами туристської індустрії, складається в реалізації поставлених цілей і, передусім, у збільшенні економічної віддачі галузі – цього важливого сектору народного господарства країни – в покращенні показників валового національного доходу, прискоренні ринкових реформ, поповненні держаного бюджету, вирішенні проблеми зайнятості населення. [26; 7]
     Розвиток  туризму в Україні набуває  на сьогоднішній час особливого значення. Вже зараз галузь виробляє 8% ВВП  і дає 20% зовнішньо-торгового обороту  України. Сьогодні кожний турист, відвідавший  нашу країну, залишає тут майже $500 США. З урахуванням суміжних галузей туризм надає роботу приблизно 1,8 млн. осіб.
     В 1998 році Україна прийняла 6,2 млн. іноземних  туристів, зайнявши 23 місце серед 40 найбільш відвідуваних країн світу. Якщо розглянути динаміку прибуть іноземних туристів за останні роки, вона виглядає так: 1994 р. – 3,6 млн., 1995 р. – 3,7, 1996 р. – 3,9, 1997 р. – 7,3 (самий піковий рік), 1998 р. – 6,2, 1999 р. – 4,5 млн. осіб. [26; 7]
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.