На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Запорзький регон

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 13.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 14. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний  авіаційний університет
Інститут  економіки і менеджменту
Факультет економіки і підприємництва 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КЕЙС
з дисципліни: «Міжнародна економіка»
на тему: Запорізький регіон 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                      Виконала:
                                                                         
                  Перевірила:           
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 

Київ 2010 

ЗМІСТ 

Частина І. Характеристика Запорізького регіону…………………………………………………...….3  

1.1. Роль та місце області в економіці держави…………………………………………………..……..3
1.2.Транспортна інфраструктура та зв'язок…………………………………………………….………..3
1.3.Промисловий потенціал регіону……………………………………………………………………...4
1.4.Агропромисловий потенціал регіону………………………………………………………………...6
1.5. Зовнішньоекономічна діяльність та міжрегіональне співробітництво………………………..…..7
1.6. Інвестиції в регіоні…………………………………………………………………………………....8 

Частина ІІ. Відповіді на питання……………………………………………………………………......9 

2.1. Що дало регіону входження України в СОТ?  Перспективи, переваги, недоліки, ризики.......…9
2.2. Що дасть регіону між Україною та ЄС  класичної зони вільної торгівлі (FTA)? Перспективи, переваги, недоліки, ризики……………………………………………………………………………...12
2.3. Що дасть регіону створення на сучасному етапі між Україною та ЄС зони вільної торгівлі  (FTA+),  яка буде передбачати додатково рух прямого та фінансового капіталу, міжнародний рух технологій та знань з ліквідацією обмежень…………………………………………………………...13
2.4. Що дасть регіону створення на сучасному етапі між Україною та ЄС зони вільної торгівлі, яка буде передбачати як вільний рух капіталу, так і вільний рух робочої сили, в т.ч. кваліфікованої та некваліфікованої…………………………………………………………………………………………14
2.5. Чи можна сформувати технопарки на основі старих науково-дослідних інститутів? Чи це ефективно? Чи є шанси регіону зробити не тільки промисловим, але й наукомістким центром. Що для цього треба зробити? ……………………………………………………………………………….16
2.6. Які переваги від відмови інтеграції України до ЄС і вибору курсу на інтеграцію в ЄЕП? Знайдіть їх і аргументуйте……………………………………………………………………………....19
2.7. Яким має стати Запорізький регіон?.................................................................................................22 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Частина І. Характеристика Запорізького регіону 

1.1. Роль та місце  області в економіці  держави
 
     Запорізька  область відіграє провідну роль у  національній економіці та входить  до числа регіонів України, які складають  основу її індустріального та аграрного  потенціалу.
     Посідаючи дев’яте місце в Україні за чисельністю населення, область є третьою серед регіонів за обсягом реалізації промислової продукції у розрахунку на одного мешканця. За підсумками 2008 року цей показник склав 34 943,1 грн.
            Економічний потенціал області  – це понад 400 провідних підприємств. Основу економіки області складають підприємства: ЗАТ з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» (19,7 % загального обсягу виробництва області), ВАТ «Запоріжсталь» (15,9 %), ВП «Запорізька АЕС» (7,1 %), ВАТ «Дніпроспецсталь» (6,6 %), ВАТ «Запоріжтрансформатор» (5,4 %), ВАТ «Запорізький завод феросплавів» (3,8 %), ВАТ «Мотор Січ» (3,0 %), ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (2,9 %), ВАТ «ПБК «Славутич» (2,1 %), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (1,1 %).
            У загальному обсязі реалізації  промислової продукції України  питома вага області складає  8,3%. За обсягами реалізації промислової  продукції по Україні область  за підсумками 2008 року посіла 4 місце  (64,3 млрд.грн.). За 2008 рік індекс промислового виробництва у порівнянні з 2007 роком склав 97,8 % ( по Україні – 96,9 %).
            В області зосереджені практично  всі основні галузі промисловості,  серед яких провідне місце  посідають електроенергетика, металургія, машинобудування, металообробка та хімічна промисловість. Основу промисловості регіону складають металургійний комплекс, де виробляється 19,1% загального державного обсягу сталі, 17,3% готового прокату, енергетичний комплекс (26,5% електроенергії країни) та машинобудівний (46,0% випуску легкових автомобілів).
            Лідером промислового росту за  підсумками 2008 року є машинобудівний  комплекс, в якому приріст обсягу  виробництва склав 10,6% (по Україні  – 8,6%).
     Темпи зростання випуску продукції  харчової промисловості за підсумками 2008 року склали 102,9%. Запорізький край відомий як один із розвинених аграрних регіонів України з багатими чорноземами, де основу рослинництва складають зернові культури. Крім цього, розвинуто овочівництво та садівництво. В останні роки все більш динамічного розвитку набуває тваринницький сектор.
     Запорізька  область посідає 5 місце серед  регіонів України за обсягами зовнішньої торгівлі.
З обсягами прямих іноземних інвестицій $835,6 млн. область посідає 7 місце серед  регіонів України. За обсягом інвестицій в основний капітал область знаходиться на 11 місці,  а у розрахунку інвестицій в основний капітал на душу населення – на 13.
            За обсягом грошових доходів  у розрахунку на душу населення  область посідає 4 місце серед  регіонів України, а за рівнем середньомісячної заробітної плати – 5 місце.
 
1.2.Транспортна  інфраструктура та  зв'язок
 
     Запорізька  область має розвинуту транспортну  систему. Мережа автошляхів довжиною 6976,7 км зв’язує всі населені пункти області. Через територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як: Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя. Розгалужена мережа залізничних доріг довжиною 925,2 км з’єднує всі основні промислові центри регіону з містами України та країнами СНД.
     На  долю автомобільного та залізничного транспорту припадає велика частка як вантажних, так і пасажирських перевезень. Набувають розвитку послуги з  міжнародних автоперевезень.
     Важливу роль у транспортній системі Запорізької  області відіграє велика суднохідна артерія - ріка Дніпро, яка тече по території області з півночі на південь.В Запоріжжі працює річковий порт, який є спеціалізованим по переробці промислових, у тому числі металургійних вантажів.
     Бердянський морський порт (на Азовському морі) є морськими воротами в Запорізьку область. Термінали та інше портальне обладнання дозволяють приймати та зберігати всі види вантажу, окрім наливного, та обслуговувати всі типи судів, у тому числі річкові та океанські.
     Важливу роль в транспортній системі області відіграє Запорізький регіональний аеропорт, який має статус міжнародного. Ведуться роботи з реконструкції злітно-посадкової смуги аеропорту. Планується відновлення діяльності аеропорту Бердянськ.
     В області розвинуті всі види зв’язку.
     Регіон  має розгалужену телефонну мережу. Зв’язок загального користування нараховує 173 міські телефонні станції та 360 сільських. Впроваджено цифрові телефонні станції. Із загальної монтованої ємності АТС фіксованого зв’язку ємність цифрових АТС складає більше 40 %. Активно розвиваються системи мобільного зв’язку. Глобальна мережа «Інтернет» у режимі «он-лайн» використовується у всіх галузях господарського життя. Надаються послуги безпроводового доступу до мережі Інтернет за радіотехнологією Wi-Fi. Укрпошта та її Запорізька дирекція має одну з найбільш щільних мереж універсальних послуг поштового зв’язку у світі.
 
 
1.3.Промисловий  потенціал регіону
 
     Запорізька  область є одним з найбільш технологічно розвинених регіонів України  із значним науково-технічним та виробничим потенціалом.
     Основу  промисловості регіону складають  металургійний, машинобудівний та енергетичний комплекси.
     Металургійний комплекс є основним промисловим  комплексом у регіоні. Більше половини усієї промислової продукції  виробляють підприємства цієї галузі.
     Чорна металургія у Запорізькій області  представлена такими гігантами важкої індустрії, як ВАТ «Запорізькій металургійний  комбінат «Запоріжсталь» – один з  найпотужніших в Європі металургійних  підприємств чорної металургії з  повним металургійним комплексом. Основною продукцією комбінату є ливарний чавун, гарячекатаний та холоднокатаний листовий прокат, холодногнуті профілі. Впроваджено нову ресурсозберігаючу технологію виробництва рулонів гарячекатаного металу подвійної маси. Відбувається освоєння високоякісного автолиста. «Запоріжсталь», що є єдиним в Україні підприємством з виробництва тонколистового прокату з нержавіючих і легованих сталей, високоекономічних гнутих профілів, консервної жерсті, тонколистового прокату з полімерним покриттям. Комбінат експортує продукцію більше ніж до 50 країн світу.
     ВАТ Металургійний завод «Дніпроспецсталь»  спеціалізується на виробництві  металопродукції з нержавіючих, інструментальних, швидкорізальних, підшипникових, легованих конструкційних марок  сталі, а також з жароміцних сплавів на основі нікелю.
     ВАТ «Запорізький завод феросплавів» належить до найбільших в Україні виробників феросиліцію, феромарганцю і є єдиним підприємством, яке випускає металічний марганець.
     ВАТ «Запоріжкокс» є провідним галузевим  підприємством України, яке має повний технологічний цикл переробки коксохімічних продуктів, з широким асортиментом продукції. Основна продукція заводу – доменний кокс.
     ВАТ «Запоріжвогнетрив» – одне з найбільших підприємств України. Основні види продукції – вогнетривкі вироби і матеріали, в тому числі алюмосилікатні, периклазові, хромітопериклазові, периклазохромітові та карбідокремнієві електронагрівачі.
     Провідним підприємством чорної металургії також  є Ват «Запорізький сталепрокатний завод». Асортимент продукції заводу постійно зростає й сьогодні налічує майже два десятки видів товарів промислового та побутового призначення: від цвяхів до труб і сталевого посуду.
     Три величезних підприємства Запорізької  області – ВАТ «Укрграфіт», ВАТ  «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та Запорізький титано-магнієвий комбінат є представниками кольорової металургії.
     ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат»  – єдиний в Україні і найбільший у Східній Європі виробник алюмінію, легованих сплавів на його основі та кристалічного кремнію. Сьогодні «ЗАлК» має комплексний металургійний цикл, що спеціалізується на виробництві глинозему металургійного й спеціальних марок первинного алюмінію, легованих алюмінієвих сплавів для автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, кремнію кристалічного для напівпровідникової та кремнійорганічної галузі.
     Запорізький титано-магнієвий комбінат – єдиний в Україні виробник губчастого титану, провідне підприємство з виробництва  германію та кристалічного кремнію. Комбінат досяг значних успіхів  у виробництві злитків та прокату з губчастого титану для аерокосмічної техніки, нафтохімії, автомобілебудування, промислового та побутового машинобудування, медтехніки, архітектурного застосування. Вироби з германію знаходять застосування в інфрачервоній та волоконній оптиці, комп’ютерних та космічних лініях зв’язку, фармацевтиці, як каталізатори у виробництві тари для харчових продуктів, а вироби з кремнію – в електроніці, сонячній енергетиці тощо.
     ВАТ «Український графіт» – провідний  український виробник графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів сталеплавильних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футеровочних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
     ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» – єдиний в Україні виробник алюмінієвої  катанки для електротехнічних цілей  шляхом безперервного ливарництва.
     Галузь  машинобудування та металообробки  у Запорізькому регіоні – одна з найбільш розвинутих галузей промисловості. Питома вага виробництва цієї галузі складає 13,7% від загального обсягу промислового виробництва регіону.
     Цю  галузь у регіоні представляють:
     ВАТ «Мотор-Сiч», широковідомий виробник надійних двигунів до літаків і гелікоптерів. Мотори з маркою підприємства підіймали в повітря літаки: Іл-18, АН-24, АН-26, АН-30, АН-32, ЯК-40. Окрім авіадвигунів, «Мотор Січ» виготовляє газотурбінні силові системи для виробництва електроенергії, нагрівання води, одержання стиснутого повітря, гасіння пожеж. Авіадвигуни широко використовуються на бурових установках, в агрегатах суден на повітряній подушці й підводних крилах.
     ВАТ «АвтоЗАЗ» та СП «АвтоЗАЗ-ДЕУ» та пов’язані  з ним підприємства регіону –  виробники легкових автомобілів  різної модифікації.
     ВАТ «Запоріжтрансформатор» – один з  найбільших у світі виробників силових  та спеціальних трансформаторів, електричних  реакторів для електростанцій, підстанцій промислових об’єктів та іншого обладнання
     ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»  – провідний виробник абразивних матеріалів та інструментів, відомий не тільки в Україні, але й у світі. Крім традиційних для галузі виробів, на підприємстві впроваджені виробництва: тугоплавких сполук – карбіду бора, мікропорошків електрокорунду і карбіду кремнію, шліфувальної шкурки й виробів з неї, керамічних зв’язок, нестандартного обладнання.
     ВАТ «Мелітопольпродмаш»– це потужне спеціалізоване підприємство з виробництва, реалізації та встановлення технологічного обладнання для переробних галузей промисловості.
     ЗАТ “ІВЕКО - Мотор Січ”, співзасновником  якого є італійська компанія “ІВЕКО”, випускає не тільки автомобілі, але  й продукцію як для української  техніки, так і для експорту. У  м. Запоріжжі виробляються авто потужністю від 70 до 110 к.с., коробки передач та двигуни. У майбутньому, в залежності від ринкового попиту, передбачено розширення модельного ряду, в основному за рахунок важких вантажівок для міжнародних перевезень, а також планується оновлення теперішнього сімейства малотоннажних авто новою моделлю, яка вже існує в парках інших країн Європи. Автомобілі, вироблені на заводі “ІВЕКО – Мотор Січ” в м.Запоріжжі, надходять у продаж під торговою маркою “ІВЕКО”.
     Окрім всесвітньовідомих підприємств-гігантів у регіоні діє багато машинобудівних підприємств з чисельністю працюючих 1-3 тис. чоловік. Це такі підприємства як: ВАТ «Південдизельмаш» – виробник більш, ніж 100 модифікацій дизелів та дизель-генераторів, ВАТ «Запорізький кабельний завод» – виробник силових кабелів та дротів; ВАТ «Рефма» – виробник холодильних установок; ВАТ «Мелітопольский завод тракторних гідроагрегатів» та ВАТ «Першотравневий завод сільськогосподарських машин».
     Хімічна промисловість області представлена 8 підприємствами.    Запорізьке ВО «Кремнійполімер» випускає мономери та полімери для потреб авіації, космонавтики, машинобудування, інших галузей. Асортимент продукції поширюється за рахунок випуску товарів широкого вжитку – шампунів, зубних паст, лакофарбових та будівельних матеріалів. Вся продукція об’єднання знаходить своїх споживачів. Вперше в Україні тут почали виготовляти силіконовий каучук, герм етики.
     ВАТ «АзМОл» – одне з найпотужніших  в Україні підприємств з випуску  продукції хімічної промисловості. Основними зразками продукції підприємства є: мастила – універсальні, автомобільні, індустріальні, залізничні й спеціальні; змащувально-охолоджуюча рідина; оливи – синтетичні й мінеральні моторні, гідравлічні, для холодильних машин, спеціальні. Продукція ВАТ «АзМОл» користується сталим попитом не тільки в Україні та країнах СНД, але й в державах далекого зарубіжжя.
     Легка промисловість є однією з найбільш соціально значущих галузей народного  господарства. Питома вага легкої промисловості  у загальному обсязі промислового виробництва  області складає 4,5%. Цю галузь у регіоні  представляють відкриті акціонерні товариства «Виробничо-торгівельне швейне підприємство «Елегант», «Виробничо-торгівельна фірма «Селена», «Бердянська трикотажна фабрика», ЗАТ «Токмацька швейна фабрика», ЗАТ «Надія» та інші.  
     Підприємства  харчової і переробної промисловості посідають важливе місце у промисловості області. Галузь має високий виробничий потенціал, власну сировину. Продукція цієї галузі має високий і достатньо стійкий внутрішній ринок збуту. В області розташовано ряд підприємств, які за потужністю та обсягами випуску продукції, є провідними в Україні. Це відкриті акціонерні товариства «Запорізький м’ясокомбінат» та «Мелітопольський м’ясокомбінат» – одні з лідерів по виробництву і реалізації високоякісних ковбасних виробів на Україні; «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич», продукція якого користується великим попитом на ринку України та за її межами; «Мелітопольський олійноекстракційний завод», «Пологівський олійноекстракційний завод» та ЗАТ «Запорізька кондитерська фабрика».
     ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» – один з лідерів пивоваріння у Східній Європі та найсучасніше підприємство галузі з високим рівнем автоматизації технологічних процесів. Якість більше десятка сортів янтарного напою марки «Славутич» підтверджена багатьма національними та міжнародними нагородами. 

1.4.Агропромисловий  потенціал регіону
 
     Запорізька  область – один з найбільших виробників сільськогосподарської продукції  та виробів харчової промисловості  серед регіонів України. Площа сільськогосподарських угідь області складає 2247,7 тис. га, або 5,4 % сільгоспугідь України. В області працюють 429 господарських товариств, 206 приватних підприємств, 2055 фермерських господарств, 32 державних підприємства та 92 підприємства інших форм власності.
     У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва. У середньому, за підсумками 2009 року частка продукції рослинництва склала 70 %, тваринництва – 30 %. В усіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів та баштанних культур.Центральне місце в рослинництві на даний час і на перспективу займає зерновий підкомплекс як основа для розвитку інших галузей сільгоспвиробництва і, насамперед, збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва.
     Валова  продукція сільського господарства у 2009 році склала 3988,3 млн.грн., що більше показника 2008 року на 32,7%. Валовий збір зернових і зернобобових культур склав 2780,1 тис. тонн (у 2,2 рази більше рівня 2008 року) при середній урожайності – 32,5 ц/га (у 2008 році – 15,8 ц/га).
     В області працюють 236 підприємств харчової та переробної промисловості. Серед них 158 – це підприємства, що відносяться до сфери „малого підприємства” і зорієнтовані на задоволення місцевих потреб у продуктах харчування (міні-пекарні, олійниці, крупорушки тощо).
     В Запорізькій області розташовано ряд підприємств, які за потужністю та обсягами випуску продукції є провідними в Україні. Це Пологівський олійно-екстракційний завод, Запорізький оліяжиркомбінат, Запорізькі хлібозаводи № 3 та № 5. Такі підприємства, як „Запорізький пиво-безалкогольний комбінат „Славутич” та ЛГЗ «Хортиця» є яскравими прикладами вигідного інвестування в харчову галузь регіону.
     Питома  вага підприємств галузі у загальнодержавному обсязі виробництва продовольчих товарів  в 2008 році склала 4,9 %.
     Створена  оптимальна мережа ринкових формувань. Працюють 13 агроторгових дома, 16 оптових продовольчих та 16 оптових плодово-овочевих ринків; 21 обслуговуючий кооператив; 168 заготівельних пункти, 38 кредитних спілок.
     Враховуючи  вищезазначене, агропромисловий комплекс області можна оцінити як надзвичайно привабливий для вкладення інвестицій. Основними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі та можливість отримання екологічно чистої продукції, недорогі та кваліфіковані трудові ресурси, значні потужності переробної галузі, вигідне географічне положення для експорту продукції.
 
1.5. Зовнішньоекономічна діяльність та міжрегіональне співробітництво
 
            Запорізька область багато років  поспіль є одним з лідерів  серед українських регіонів за  обсягами зовнішньої торгівлі. Переважна частина виробництва флагманів Запорізької індустрії, таких як відкриті акціонерні товариства «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», «Запорізький виробничій алюмінієвий комбінат», «Запоріжтрансформатор», «Мотор Січ», «Перетворювач», «Запорізький абразивний комбінат», «Запоріжкран», «Укрграфіт», спрямована на зовнішні ринки, що зумовлено високою якістю та надійністю виробленої продукції.
            Річний обсяг зовнішньоторговельного  обороту Запорізької області  за підсумками 2008 року склав майже $10 млрд. Запорізька область є чітко означеним експортоорієнтованим регіоном, в якій обсяги експорту майже в 1,5 рази перевищують обсяги імпортних закупівель. За обсягами експорту Запорізька область посідає п’яте місце серед регіонів України.
            Протягом 2008 року експорт товарів  здійснювали 500 підприємств області,  імпорт – 714. Зовнішньоторговельні  взаємовідносини підтримувались  з партнерами 134 країн світу.
     У структурі експорту регіону майже  половину склали чорні метали, друге и третє місця поділили електричне обладнання та машинобудування. Значні експортні поставки здійснювались у Російську Федерацію, Туреччину, Казахстан, Білорусь, Польщу, Німеччину, Чеську Республіку, Болгарію.
     Найоб’ємніші  імпортні надходження отримали машинобудування, механічне обладнання, чорні метали.Серед країн–імпортерів найбільша питома вага поставок припала на Російську Федерацію, Республіку Корею, Польщу, Китай, Німеччину.
            Останнім часом все більш динамічно  змінюється товарна номенклатура експорту в бік збільшення частки наукомісткої та високотехнологічної продукції високого ступеня переробки. Цей процес незворотньо веде до географічної диверсифікації зовнішньої торгівлі. Особливо динамічно розвивається сфера двостороннього співробітництва між нашим регіоном та регіонами країн ближнього та дальнього зарубіжжя.
     Особливе  місце в зовнішніх стосунках  нашого регіону займає Європейський Союз та Російська Федерація. Географічна  близькість, торгово-економічні та гуманітарні  зв’язки сприяють взаємовигідному співробітництву області з країнами Європейського Союзу та регіонами Російської Федерації.
            Під час відвідання Запорізької  області представниками дипломатичних  місій та ділових кіл іноземних  держав досягались домовленості  щодо подальшого розвитку міжнародних зв’язків нашого регіону, створення спільних виробництв, залучення до економіки області іноземних інвестицій.
            Суттєвий внесок в розвиток  зовнішньоекономічних зв’язків  як регіону в цілому, так і  окремих підприємств зокрема, вносить безпосередній зв’язок управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації з економічними представництвами України за кордоном та закордонними торгово-економічними місіями в межах нашої країни.
  

1.6. Інвестиції в регіоні
 
     Запорізький регіон відноситься до найбільш привабливих  регіонів України щодо інвестування завдяки великому промисловому потенціалу, наявності природних багатств, власним  енергоресурсам, високому науково-технічному потенціалу, розвиненій транспортній інфраструктурі, розвиненій банківській системі та доступності до ринків України, держав СНД, Європи та Азії.
     На  Запорізьку область припадає 2,2 % від  загального обсягу інвестицій, що вкладені в економіку України. За обсягом  прямих іноземних інвестицій область посідає восьме місце серед регіонів України. Обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення в Запорізькій області перевищує середньоукраїнський рівень і складає $477,5 За оцінками всесвітньо відомої консалтингової фірми «Coopers & Lybrandt» наш регіон є одним з найбільш привабливих в Україні з точки зору інвестиційної привабливості.
     Станом  на 1 січня 2010р. обсяг прямих іноземних  інвестицій в економіці області  склав 872,1 млн.дол. Іноземні інвестиції вкладені у 388 підприємств області.
     Великий інтерес щодо вкладення капіталу викликають такі галузі економіки області, як переробна промисловість (69,4%), торгівля (12%), операції з нерухомим майном (9,2%).
     Наочно  відображають приклади успішного інвестування в нашій області ряд потужних підприємств з іноземним капіталом, а саме:
     ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод”;
     ВАТ „Пивобезалкогольний комбінат „Славутич” (харчова промисловість), інвестиції здійснила шведська фірма „Болтік  Беверіджіз Холдинг АБ”, яка на сьогодні належать CarlsbergGroup;
     ДП  „Імідж Холдинг” АК „Імідж Холдинг  АпС” (виробництво дистильованих  алкогольних напоїв), інвестиції здійснила  датська акціонерна компанія „Імідж Холдінг АпС”;
     ПП  у формі ЗАТ „Запорізький залізорудний комбінат” (гірничодобувна промисловість), інвестиції здійснила словацька фірма “MINERFIN”;
     ЗАТ „Івеко - Мотор Січ” (машинобудівна  галузь), співзасновником є італійська компанія “IVEСO”.
     Покращення  інвестиційного клімату та розвиток інвестиційної діяльності в Запорізькому регіоні - є одним з 3-х приоритетних завдань обласної влади в рамках затвердженої Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року.
     Значна  частка іноземних інвестицій в економіку  регіону було залучено за ініціативою  та безпосередньому сприянню органів  місцевої влади. Надання підтримки бізнесу, залучення та сприяння інвесторам, використання нових технологій у вигляді створеного веб-сайту інвестиційної спрямованості (www.investmentzp.org.ua), проведення щорічного Міжнародного Інвестиційного Форуму, що став вже доброю традицією (цього року Форум пройде в четвертий раз) – це основні складові фундаменту у встановленні нових взаємовигідних партнерських відносин та у розвитку вже існуючих ділових контактів.
     Пріоритетними напрямками в сфері інвестування в Запорізьку область є такі галузі промисловості як машинобудування, енергозбереження, вітроенергетика, сільське господарство, чорна металургія, радіоелектроніка та інші високотехнологічні галузі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Частина ІІ. Відповіді на питання 

2.1. Що дало регіону входження України в СОТ?  Перспективи, переваги, недоліки, ризики 

     Домінуючим  фактором, що визначав тенденції у  зовнішній торгівлі України протягом другого року членства України у СОТ, була світова фінансова криза та її наслідки. Така ситуація певною мірою ускладнює оцінку позитивного чи негативного ефектів вступу до СОТ. Це підтверджується неоднозначністю якісних характеристик відповідних показників зовнішньої торгівлі.
     Так, падіння попиту та несприятлива цінова кон’юнктура на світових товарних ринках призвели до зменшення експортних поставок на 28% (за перші десять місяців другого року членства порівняно з аналогічним періодом першого року), а через девальвацію гривні та падіння купівельної спроможності населення імпортні поставки до країни впали на 33%. Тобто, темпи зменшення імпорту товарів випереджали темпи зменшення експорту. У результаті, зовнішньоторговельне сальдо хоч і залишилось від’ємним, але зменшилось у 2,3 рази, з 11,2 до 5,0 млрд. дол. США, причому покращення зовнішньоторговельного сальдо стосувалось майже усіх галузей економіки, крім продукції металургійного комплексу. Деякою мірою це дозволило збалансувати національну економіку України, поліпшити показники платіжного балансу, зокрема торговельний баланс, а також сприяло розвитку внутрішнього ринку та подальшому поширенню процесів імпортозаміщення.
     Отже, найбільшою мірою виграють від вступу України до COT саме експорто-орієнтовані регіони, адже показник зміни в експорті таких областей суттєво перевищує відповідний загальноукраїнський показник. Запорізька область є чітко означеним експорто-орієнтованим регіоном. За обсягами експорту, які майже в 1,5 рази перевищують обсяги імпортних закупівель, посідає п’яте місце серед регіонів України - 5,3% від загальноукраїнських обсягів, а валова додана вартість складає 4,2% від загальноукраїнського ВВП.
     У період часу, що припадає на другий рік  членства у Організації, товарна структура експорту загалом залишилась незмінною. Головним товаром залишаються чорні метали, які у структурі експорту Запорізького регіону складають майже половину. Разом з сільськогосподарською продукцією, продукцією машинобудування та хімічної промисловості вони покривають більше 80% всього українського експорту. Чорна металургія у Запорізькій області представлена такими гігантами важкої індустрії, як ВАТ «Запорізькій металургійний комбінат «Запоріжсталь» – один з найпотужніших в Європі підприємств чорної металургії, що є єдиним в Україні підприємством з виробництва тонколистового прокату з нержавіючих і легованих сталей, високоекономічних гнутих профілів, консервної жерсті, тонколистового прокату з полімерним покриттям. Комбінат експортує продукцію більше ніж до 50 країн світу. ВАТ Металургійний завод «Дніпроспецсталь» спеціалізується на виробництві спеціальних марок сталі, а також з жароміцних сплавів на основі нікелю. Застосовувані на підприємстві технології дозволяють одержувати високоякісні матеріали, які використовуються у найбільш відповідальних галузях промисловості – авіакосмічній, автомобілебудуванні, нафтохімічній. Провідним підприємством чорної металургії також є ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод». Асортимент продукції заводу постійно зростає й сьогодні налічує майже два десятки видів товарів промислового та побутового призначення: від цвяхів до труб і сталевого посуду. ВАТ “Запорізький алюмінієвий комбінат” – єдиний в Україні виробник первинного алюмінію та легованих сплавів, КП “Запорізький титано–магнієвий комбінат” – єдиний в Україні виробник губчатого титану, відомий ВАТ «Запорізький завод феросплавів».
     Отже, після вступу до СОТ металургійна галузь виграла чи не найбільше серед інших секторів української промисловості: відміна квотування на ринках ЄС, ускладнення процедур антидемпінгових розслідувань та установлення додаткових обмежень значною мірою сприяли просуванню продукції. Все ж зазначимо, що світова фінансова криза завадила українським металлургам повною мірою скористатись перевагами від членства у СОТ.
     Відсутність кількісних обмежень експорту, які  не відповідають вимогам СОТ, стимулювала нарощування експортних поставок зернових, олійних культур, а також соняшникової олії, що зіграло неостанню роль у позитивних трендах, які демонструє аграрна галузь під час фінансової кризи. Сільське господарство є єдиною галуззю в Україні, яка демонструє зростання у період фінансово-економічної кризи, так у 2009 році порівняно з 2008 роком ріст валової продукції склав 0,1%. Всі інші галузі демонстрували показники спаду виробництва. У загальній структурі експорту частка сільськогосподарської продукції збільшилась з 20% у першу річницю приєднання до Організації, до 23% — у другу. До членства у СОТ дана частка була на рівні 12-13%. Запорізька область є одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції та виробів харчової промисловості серед регіонів України. Центральне місце в рослинництві в даний час і на перспективу займає зерновий підкомплекс. Основною технічною культурою області є соняшник. В області виробляється понад 13% загальноукраїнського виробництва соняшнику. У регіоні розташовані такі підприємства цієї галузі: Пологівський олійно-екстракційний завод, Запорізький оліяжиркомбінат, Запорізькі хлібозаводи № 3 та № 5.
     Дані  категорії товарів дуже чутливі  до зовнішніх факторів та нестабільні з ціновою компонентою. Враховуючи це, є сенс розвивати внутрішнє споживання, щоб у разі погіршення кон’юнктури на зовнішніх сировинних ринках мати можливість: по-перше, корегувати обсяги товарної пропозиції задля стабілізації цінової ситуації, а по-друге, перенаправляти товарні потоки у галузі з виробництва товарів з більшою доданою вартістю, що в цілому дозволило б диверсифікувати ризики.
     Я вважаю,наприклад, що перспективним є розвиток крупнотоварного виробництва у м’ясній та молочній галузях. Це дало б змогу виправити внутрішній дисбаланс між сільськогосподарським виробництвом і споживанням та розвивати перспективні експортні напрямки. Ця думка підтверджується і світовою тенденцією до зміни раціону харчування на користь більшого споживання тваринних білків. Наприклад, за даними Продовольчої та Сільськогосподарської Організації ООН (FAO), темпи споживання м’ясопродуктів у світі до 2015 року будуть рости на 1,9% щорічно, а у 2015-30 роках подібний ріст буде складати 1,5%. Основним напрямком у тваринництві Запорізької області є виробництво м’ясо-молочної продукції. В регіоні розташовані такі підприємства: Запорізький та Мелітопольський м`ясо- комбінати, «Молокозавод-ОЛКОМ» та ін.
     Кризові явища у економіці призвели до значного спаду промислового виробництва у Російській Федерації, головного споживача української продукції машинобудування, що спричинило зменшення її експортних поставок з України. Так, за період з червня 2009 року по березень 2010 року обсяги експорту до країн СНД впали на 34% порівняно з попереднім періодом, а у структурі їх доля скоротилась з 71 до 59%. Таке падіння було головною причиною 22-відсоткового зменшення експортних поставок промислової продукції у другий рік членства України у СОТ порівняно з першим. Разом з тим, обсяги експорту промислової продукції до країн ЄС-27 залишились практично на рівні попереднього періоду — 1,5 млрд. дол. США, а у структурі їх частка збільшилась з 19 до 24%. Звертає на себе увагу збільшення експорту промислової продукції до країн Азії — у 1,6 рази, як наслідок, їх частка у структурі зросла — з 5 до 11%.
     Галузь  машинобудування та металообробки  у Запорізькому регіоні – одна з найбільш розвинутих галузей промисловості. В обласному машинобудуванні варто виділити СП «АВТОЗАЗ-Daewoo», створене на базі Запорізького автомобільного заводу «АВТОЗАЗ», а також Мелітопольского моторного й ряду суміжних заводів разом з південнокорейською фірмою «Daewoo Heavy Іndustrіes». Автомобілі, що виходять з конвеєру запорізького автомобілебудівника, відповідають всім відомим світовим стандартам якості та безпеки.
     Основні підприємства-експортери: ВАТ «Мотор Січ» - одне з найбільших у світі і єдине в Україні підприємство з виробництва, супроводу в експлуатації і ремонту 55 типів і модифікацій економічних і надійних двигунів для 61 виду літаків і вертольотів різного призначення. Створені в тісному співробітництві з розробниками з Росії та України авіаційні двигуни «Мотор Січ» за експлуатаційними характеристиками відповідають кращим зразкам  і успішно експлуатуються в 105 країнах світу. ВАТ “Запоріжтрансформатор” – один з найбільших у світі виробників силових, спеціальних трансформаторів, електричних реакторів для електростанцій, підстанцій промислових підприємств та інших споживачів. Відоме ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес». ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» – провідний виробник абразивних матеріалів та інструментів, відомий не тільки в Україні, але й у світі. ЗАТ “ІВЕКО - Мотор Січ”, співзасновником якого є італійська компанія “ІВЕКО”, випускає не тільки автомобілі, але й продукцію як для української техніки, так і для експорту.
     У періоді, що припадає на другий рік членства України у СОТ, експортні поставки хімічної промисловості скоротились на 33%, порівняно з періодом першого року. Це друге місце по показнику падіння обсягів експорту після продукції металургійного комплексу. Крім загальної тенденції скорочення попиту на зовнішніх ринках, свою роль зіграло також подорожчання більш ніж на третину російського газу. Це стало суттєвою причиною погіршення характеристик конкурентоспроможності продукції українських підприємств хімічної галузі, зважаючи на те що, виробництво мінеральних добрив, основного експортного продукту, є тепло- та енергоємним, тобто природній газ є одночасно як паливом, так і сировиною для їх виробництва, а його частка у собівартості продукції хімічної промисловості складає від 25 до 60%. ВАТ «АзМОл» Запорізької області – одне з найпотужніших в Україні підприємств з випуску продукції хімічної промисловості. Продукція ВАТ «АзМОл» користується сталим попитом не тільки в Україні та країнах СНД, але й в державах далекого зарубіжжя.
     У період другого року членства у СОТ, в цілому, географічна структура експорту не змінилась. Як і у попередні роки, головними споживачами українських товарів є країни СНД — 35% у структурі та ЄС-27 — 24%. Але відмітимо, що тенденція до скорочення їх питомої ваги продовжилась. Натомість все більшу роль відіграють торговельні відносини з країнами Азії, так за другий рік членства частка даних країн у загальному експорті товарів збільшилась на 5%, порівняно з першим роком, з 23 до 28%. Таке збільшення стало можливим завдяки традиційно значним обсягам поставок металургійної продукції — 49% у структурі та масованим поставкам продовольства, в основному зернових, олійних культур та соняшникової олії — 27%, частка промислової продукції зросла вдвічі — до 7%. Таке пожвавлення торговельних відносин є важливим, зважаючи на стабільну потребу країн даного регіону, навіть у період фінансової кризи, у продовольстві та продукції з незакінченим циклом виробництва з одного боку, а з іншого — потребу в технологіях і розробках у галузях: машинобудування (у т.ч. енергетичне обладнання), авіабудування, космічна галузь, металургія, хімічна промисловість (у т.ч. мінеральні добрива), с/г.
     Факт приєднання України до СОТ означає, що країна приймає систему зобов’язань та правил СОТ, які мають стати складовою частиною при формуванні державної політики. Це, в свою чергу, поліпшує привабливість та прозорість українського ринку. Прикладом тому є ситуація, коли український Уряд спочатку у 2009 році запровадив додаткове 13-відсоткове імпортне мито, але після визнання Генеральною радою СОТ подібних заходів такими, що суперечать правилам Організації, Уряд був вимушений відмінити їх.
     Отже, будемо вважати, що для Запорізької області вступ до СОТ надав більш широкі можливості розвитку, ніж вони були раніше. Хоча вплив світової економічної кризи ускладнює оцінку ефектів вступу до СОТ для зовнішньої торгівлі товарами України, але проведений аналіз дає можливість відзначити позитивні надбання другого року членства України у СОТ. Така перспектива зумовлена тим, що область має цілий ряд базових підприємств машинобудування, що вже сьогодні працюють на світовому ринку і продукція яких відповідає світовому рівню за співвідношенням «ціна - якість». Запорізька область має в своїй структурі дуже велику кількість підприємств з іноземним капіталом. Питома вага іноземного капіталу у статутному фонді перевищує 50% у 161 підприємстві із 281, що звітували про наявність у них прямих іноземних інвестицій. Це свідчить про високу довіру до області з боку іноземних інвесторів, а, отже, є сподівання на подальше зростання інвестицій в область. За допомогою коштів, що вкладалися у виробництво області з боку іноземних інвесторів, вдалося досягти певного рівня якості продукції, що виробляється. Капітал нерезидентів зосередився, в основному, в переробній промисловості (80,5% загального обсягу прямих інвестицій), а саме: в машинобудуванні (32,2%), металургійному виробництві (25,8), виробництві харчових продуктів (19,1%)( такі підприємства, як: ВАТ «Запорізький пивобезалкогольний комбінат«Славутич», ЗАТ «Запорізький завод безалкогольних напоїв», ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» – є яскравими прикладами вигідного інвестування), хімічному та нафтохімічному виробництві (1,5%). На торгівлю припадало 10,4% загального обсягу, на добувну промисловість – 4,1%.
2.2. Що дасть регіону між Україною та ЄС  класичної зони вільної торгівлі (FTA)? Перспективи, переваги, недоліки, ризики 

     Одним з центральних елементів нової  базової угоди між Україною та ЄС стануть положення щодо запровадження зони вільної торгівлі (ЗВТ). Дискусії щодо можливості створення ЗВТ велися ще з середини 90-х років, адже така можливість згадувалась в Угоді про партнерство та співробітництво, підписаній у 1994 році. Проте, жодних зобов‘язань щодо конкретних умов та строків її створення угода не містила. Реальна перспектива лібералізації торгівлі між Україною та ЄС почала набувати конкретних обрисів в контексті запровадження Євросоюзом Європейської політики сусідства та початку переговорів щодо нової базової угоди, яка визначатиме стратегічні цілі та формат відносин між Україною та ЄС як мінімум на найближчі десять років.
     Запровадження класичної зони вільної торгівлі за зразком тієї, що створюється  між ЄС та країнами Південного Середземномор‘я, було б найменш амбіційним завданням, оскільки вимагатиме найменшого обсягу ресурсних затрат від України. Але й ефект від такої форми лібералізації торгівлі буде найменшим. До правил СОТ вона додаватиме лише вимогу скасування ввізних мит на товари з можливими виключеннями для сільськогосподарських товарних груп. Вона не покриватиме торгівлю послугами та не передбачатиме зменшення нетарифних обмежень, а отже, не призведе до суттєвого підвищення обсягів торгівлі. Для Запорізької області та вцілому для України така модель виглядає мало привабливою, оскільки економічний ефект від такої ЗВТ буде незначним. Оскільки Запорізька область є однією з країн-лідерів за вартісними показниками товарного експорту, просте скасування ввізних мит на товари не призведе до значного зростання прибутків та суттєвого підвищення добробуту населення. Так, на початок 2009 року питома вага недорогоцінних металів та виробів з них в загальному експорті із Запорізької області склала 54% . А висока доля експорту на запорізьких металургійних підприємствах (наприклад, ВАТ „Запоріжсталь”, ВАТ „Дніпроспецсталь” більше 80% від загального обсягу їх виробництва) свідчить про залежність від зарубіжних ринків збуту та умов діяльності на них – експортних квот, антидемпінгу, ввізного мита зарубіжних держав, цінової кон’юнктури, а також від валютних курсів гривні та долару чи євро.
     Тож, як показують розрахунки, сукупний виграш від взаємного скасування імпортних тарифів складатиме 7,8% збільшення добробуту населення у довгостроковій перспективі та 2,9% зростання реального ВВП. Крім того, у Запорізької області та України вцілому не буде стимулу для проведення глибоких реформ регуляторної сфери, спрямованих на підвищення якості управління економікою. Це у свою чергу позбавить її потужного фактору стимулювання економічного зростання. Адже головними бар‘єрами для зростання обсягів торгівлі та інвестицій в Україну залишатиметься низька якість економічного управління (непрозорість бізнес середовища, непередбачуваність урядової політики та повсюдна корупція). В такому контексті мета отримання доступу до внутрішнього ринку ЄС відкладатиметься на набагато більш віддалений термін.
     Класична  ЗВТ між Україною та ЄС матиме обмежене застосування, оскільки обидві сторони збережуть за собою право використовувати інструменти, що передбачені угодами СОТ, для захисту своїх ринків у випадку виникнення критичних проблем на певних товарних ринках. Фактично проста угода про вільну торгівлю дає можливості тимчасово відступати від наданих преференцій. По-перше, обидві сторони залишають за собою право запроваджувати кількісні обмеження на торгівлю як елемент захисних заходів. Це дає можливість у майбутньому захищати чутливі ринки. По-друге, обидві сторони матимуть можливість захищати вітчизняні ринки через застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів. Слабка гармонізація відповідного законодавства означає, що тимчасове запровадження обмежень на вільний рух окремих товарів є цілком можливим. У разі укладання простої ЗВТ зберігаються ризики застосування сторонами протекціоністських заходів у двосторонній торгівлі. 
 
 
 
 

     2.3. Що дасть регіону створення на сучасному етапі між Україною та ЄС зони вільної торгівлі  (FTA+),  яка буде передбачати додатково рух прямого та фінансового капіталу, міжнародний рух технологій та знань з ліквідацією обмежень. 

     Більш глибока форма економічної інтеграції у вигляді поглибленої ЗВТ вимагатиме набагато більше зусиль, ніж проста зона вільної торгівлі. Її реалізація залежатиме від здатності української влади та бізнесу знайти баланс інтересів для досягнення цієї мети. Крім того, вимоги, які Україна повинна буде виконати для запровадження поглибленої ЗВТ, фактично співпадатимуть з програмою потрібних для України реформ, що становитиме потужний імпульс для її загального розвитку. Саме тому розширена ЗВТ надає набагато більше економічних переваг в стратегічному плані.
     Поглиблена  ЗВТ могла б передбачати скасування ввізних мит на всі товари, послуги, а також, за умови введення перехідного періоду, на рух капіталів та рух технологій та знань. Крім того, передбачалося б суттєве зниження нетарифних обмежень у торгівлі товарами через гармонізацію або взаємне визнання технічних стандартів. Щодо торгівлі послугами, то поглиблена ЗВТ повинна була б повністю покривати цей сектор та забезпечити гармонізацію регуляторних норм українського внутрішнього ринку з правилами ЄС або найкращими міжнародними стандартами. В рамках запровадження розширеної ЗВТ Україні було б потрібно взяти на себе чіткі зобов‘язання щодо приведення у відповідність до європейської практики своєї політики в сфері конкуренції, корпоративного управління, регулювання внутрішнього ринку, екологічної безпеки тощо. З боку ЄС рух у напрямку створення розширеної ЗВТ з Україною вимагав би реалізації відповідної політики підтримки, яка б включала надання технічної допомоги, інвестиції в розвиток інфраструктури, підготовку кваліфікованих управлінських кадрів.
     Сукупний  вплив створення поглибленої  ЗВТ за умови низьких остаточних тарифів на сільськогосподарську продукцію та симетричного повного скасування імпортних тарифів становитиме 17,3% зростання добробуту населення у середньостроковій перспективі та 5,1% зростання реального ВВП.
     Таким чином, для досягнення максимально  високого результату для економіки  України та добробуту її громадян найбільш оптимальним варіантом є запровадження саме поглибленої ЗВТ, причому найважливішим її компонентом буде не зниження ввізних мит (симетричне або асиметричне), а зниження нетарифних обмежень у торгівлі товарами та зменшення регуляторного навантаження у торгівлі послугами.
     Конкретний  пакет заходів в рамках запровадження поглибленої ЗВТ та терміни їх реалізації для України повинні визначатись на основі аналізу внутрішніх пріоритетів та ресурсних затрат, необхідних для їх впровадження. Хоча можливі різноманітні комбінації складових елементів поглибленої зони вільної торгівлі, обирати з них лише ті, що є найменш затратними, не є стратегічно виправданим з точки зору досягнення оптимального результату. Головними критерієм підбору оптимального пакету є правильне визначення тривалості перехідних періодів для впровадження тих або інших реформ.
     Головною  стратегічною вимогою для отримання  максимального ефекту від поглибленої ЗВТ є запровадження прозорого, раціонального та некорумпованого режиму економічного регулювання та покращення за рахунок цього іміджу України в очах міжнародного бізнес-співтовариства. Очевидно, що процес гармонізації законодавства повинен супроводжуватись постійним моніторингом в рамках виконання Плану дій Україна–ЄС, а прогрес на цьому напрямі повинен обумовлювати збільшення обсягів фінансової допомоги.
     Запровадження поглибленої зони вільної торгівлі позитивно позначиться на таких секторах як сільське, рибне та лісове господарство, текстильна та шкіряна промисловість, багато секторів послуг. Менш позитивний ефект відчують такі сектори як металургія, машинобудування, транспорт, вугільна та хімічна промисловість, що буде пов‘язано з перерозподілом факторів виробництва в економіці. Тож це негативно позначиться на економічному розвитку Запорізького регіону, де саме такі сектори як металургія, машинобудування є провідними. Для зменшення втрат харчової промисловості Україні буде необхідно домагатися асиметрії зниження ввізних мит.
     2.4. Що дасть регіону створення на сучасному етапі між Україною та ЄС зони вільної торгівлі, яка буде передбачати як вільний рух капіталу, так і вільний рух робочої сили, в т.ч. кваліфікованої та некваліфікованої. 

     Повна участь у спільному  ринку ЄС або всеосяжна зона вільної торгівлі, яка виходить за межі простої лібералізації торгівлі товарами та послугами та включатиме зменшення нетарифних обмежень, а також поступову конвергенцію регуляторного середовища та нормативної бази комерційної сфери (зокрема у тому, що стосується технічних стандартів, санітарних та фітосанітарних правил, політики конкуренції, конкурентоспроможності підприємств, інновацій та промислової політики, прав інтелектуальної власності, державних закупівель, фінансових послуг тощо).
     Участь  у спільному ринку ЄС за зразком ЄЕП передбачає, на додаток до вільного руху товарів та послуг, вільний рух факторів виробництва – робочої сили та капіталів. Така модель економічної інтеграції, яка включає в себе всі чотири свободи та вимагає повної відповідності всій нормативній базі ЄС, що регулює внутрішній ринок, на сьогоднішній день є навряд чи прийнятною для Запорізького регіону і для України вцілому. Сфера її охоплення дуже велика, а її запровадження вимагатиме від України надзвичайно затратних зусиль щодо приведення у відповідність з існуючими та майбутніми стандартами та нормами ЄС значної кількості діючої законодавчої бази. Ні в інституційно-адміністративному плані, ні з економічної точки зору Україна як і регіон не готові до такої перспективи.
     Окрім цього, одним з головних недоліків  такої системи є дуже обмежена можливість впливу країн - партнерів ЄС по ЄЕП на вироблення правил гри. Ці країни не мають власного представництва в інституціях ЄС, які визначають норми та стандарти, та відповідно не беруть участі у процесі прийняття рішень. Прийняті в ЄС норми та стандарти просто вводяться у національне законодавство країн ЄЕП. Подібна ситуація була названа норвезьким прем‘єр-міністром “факсовою демократією”, коли країни ЄЕП просто отримують для виконання нове законодавство ЄС у вигляді факсиміле, надісланого з Єврокомісії.
     Перспектива запровадження вільного руху робочої  сили (яка є однією з чотирьох свобод) між Україною та ЄС видається нереалістичною, принаймні у коротко та середньостроковому планах, оскільки досягнення цієї мети є найскладнішим завданням з усього переліку заходів, необхідних для створення спільного ринку праці між Україною та ЄС.
     Складність цього завдання пояснюється об’єктивними причинами внутрішнього та зовнішнього характеру.
     У внутрішньому плані слід враховувати, що поширення на Україну всіх чотирьох свобод, включаючи вільний рух осіб, вимагатиме від неї досягнення повної відповідності всьому пакету законодавства ЄС щодо спільного ринку на тому рівні, якого досягла Норвегія та інші країни ЄЕП. Діючі на сьогоднішній день в Україні стандарти не відповідають нормам ЄС та потребують вдосконалення. Їх приведення у відповідність є надзвичайно затратним. Головна проблема з цим полягатиме у здатності українського приватного сектору пристосуватися до найбільш складних частин законодавства ЄС, в інституційній спроможності українського уряду регулювати імплементацію директив ЄС та здатності української судової системи забезпечувати їх застосування. Крім того, з політичної точки зору залишається незрозумілим в якому ступені Україна буде готова передати частину свого суверенітету ЄС, не маючи доступу до процесу прийняття рішень в його середині.
     До  причин зовнішнього характеру слід віднести загальну негативну налаштованість країн-членів ЄС до взаємного відкриття ринків праці між ЄС та третіми країнами, навіть з тими, з якими утворено економічний союз. Досвід лібералізації ринків праці ЄС в контексті його розширення переконливо це підтверджує. Наявність потужного міграційного потенціалу населення України, який підживлюється різницею у показниках соціально-економічного розвитку між країнами ЄС та Україною, обумовлюватиме досить жорстку позицію Євросоюзу до питання запровадження вільного руху робітників з Україною. Ситуація ускладнюється ще й тим, що серед країн-членів ЄС відсутнє єдине бачення механізмів забезпечення доступу робітників з третіх країн на власні ринки
праці.
  Незважаючи на вищезгадані об’єктивні труднощі, запровадження вільної торгівлі товарами та послугами, а також поступове наближення українського законодавства до норм ЄС, відкриють у перспективі більші можливості для українських працівників компаній, що бажають вийти на європейські ринки.
     В новій угоді Україна має певні  можливості розширити свій доступ до участі у свободі руху працівників і пов’язаною з нею свободою здійснення економічної діяльності. Разом з цим, не слід очікувати від ЄС суттєвої лібералізації руху осіб у відносинах з Україною. На визначення ступеню лібералізації руху працівників та здійснення економічної діяльності впливатимуть економічні та політичні чинники. До економічних чинників слід віднести рівень економічного розвитку України, обсяг торговельно-економічних зв’язків, ступінь інтегрованості її економіки у спільний ринок ЄС. Важливе значення матиме також рівень політичних відносин та пріоритетність України для ЄС.
     На  проміжному етапі поступової лібералізації  руху робочої сили одним з оптимальних механізмів забезпечення доступу українських робітників на ринки праці країн ЄС могло б бути встановлення країнами ЄС квот для громадян України.
     Таким чином, насамперед, всеосяжна зона вільної торгівлі може слугувати інструментом модернізації економіки Запорізького регіону та допомогти у забезпеченні сталого розвитку. Виконання угоди дасть змогу прибрати нетарифні бар’єри для товарів області на ринках ЄС, створити інституції та встановити прозорі правила гри для бізнесу, зменшити залежність економіки від змін політичного клімату. Створення зони вільної торгівлі з ЄС зробить країну передбачуванішою, що зменшить її ризики та відкриє можливості для інвестицій. Втім, реалізація положень про вільну торгівлю потребуватиме і значних витрат, як з державного бюджету, так і з гаманця українського бізнесу. По-перше, це витрати на гармонізацію українського законодавства з європейським, яке постійно змінюється. Розбудова інституцій і правил гри для бізнесу також потребуватиме фінансування. По-друге, не всі українські компанії зможуть витримати тиск конкуренції з боку ЄС. Пристосування до нових стандартів і правил гри потребуватиме від українських виробників збільшення витрат у короткостроковій перспективі. Однак у довгостроковій перспективі це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної продукції і, як наслідок, збільшенню її експорту на світові ринки. Крім того, підвищення якості продукції зміцнить позиції вітчизняних виробників на внутрішньому ринку. У свою чергу, українські споживачі матимуть доступ до якісніших та дешевших товарів і послуг. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.5. Чи можна сформувати технопарки на основі старих науково-дослідних інститутів? Чи це ефективно? Чи є шанси регіону зробити не тільки промисловим, але й наукомістким центром. Що для цього треба зробити?
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.