На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Психологчн умови проведення музикотерапї у контекст арттерапевтичного процесу

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 13.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 5. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
1.Історія розвитку музикотерапії………………………………………………...4
2. Вплив музикотерапії на людину.……………………………………………...6
3. Види музикотерапії. Умови їх проведення…………………………………...9
Висновок………………………………………………………………………….14
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ
Музикотерапія представляє собою метод, що використовує музику в якості засобу корекції. Численні методики музикотерапії передбачають як цілісне і ізольоване використання музики в якості основного і провідного чинника впливу (прослуховування  музичних творів, індивідуальне та групове музикування). Так і доповнення музичним супроводом інших корекційних прийомів для посилення їх впливу і підвищення ефективності.
Музикотерапія активно використовується в корекції емоційних відхилень, страхів, рухових  і мовних розладів, психосоматичних  захворювань, відхилень у поведінці, при комунікативних труднощях і ін. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Історія  розвитку музикотерапії
Музична терапія, яка народилася як поняття  в середині ХХ століття, як лікувальна практика існує з незапам'ятних  часів. Про це свідчать найдавніші документи, що дійшли до нас. Писали про цілющу силу музичного впливу і античні  філософи Піфагор, Аристотель, Платон, Плутарх. Піфагор взагалі рекомендував музику як панацею для тіла і душі.
 Вражає  і музична практика. У Стародавньому Єгипті під музику приймали пологи. У Стародавній Індії вона використовувалася як спосіб загоєння ран, отриманих на полі битви. Авіценн лікував музикою психічно хворих. Гіппократ зціляв нею безсоння та епілепсію. Римський лікар Гален рекомендував використовувати музику як протиотруту від укусів змій, Ескулап - при емоційних розладах. Древньокитайські ж лікарі вважали, що музикою взагалі можна вилікувати будь-які хвороби і навіть виписували музичні рецепти для впливу на той чи інший хворий орган.
 Однак  стародавні традиції і досвід  були загублені. Розвиток матеріалістичної свідомості і науки відсунув їх на узбіччя історії - адже геліоцентрична картина світу Коперника не визнала ідею «гармонії сфер», зв'язок музики з Космосом, і інтерес вчених до цих проблем поступово згас.
 Лише  з ХIХ століття починається відродження музичноїпрактики: французький психіатр Еськироль почав використовувати музичну терапію в психіатричних закладах. Подальше розповсюдження музикотерапія отримала після першої світової війни. У 30-х роках досвід військових лікарів використовували німецькі терапевти при лікуванні виразки шлунка, швейцарські - при лікуванні легких форм туберкульозу. Австрійські акушери за допомогою музики знеболювали пологи. Використання музики і звуку як анестезуючого засобу стало застосовуватися і в стоматологічній і хірургічній практиці. Вся ця практика стала основою розвитку музикотерапії після другої світової війни.
 У  другій половині ХХ століття  технічні можливості у дослідженні  фізіологічних реакцій, що виникають  в організмі в процесі музичного  сприйняття, незрівнянно розширилися. Було доведено, що музика активно впливає на функції всіх життєво важливих фізіологічних систем, інтенсивність різних фізіологічних процесів, дихання і серцево-судинну систему, кровообіг, призводить навіть до певних гормональних і біохімічних змін.
 У  багатьох країнах Західної Європи  і США стали організовуватися  і здобули велику популярність  музико-психотерапевтичні центри: у  Швеції та Австрії - Osterreichisch Gesellschaft zur Forderung der Musiktherapie, Швейцарії - Schweizer Forum fur Musiktherapie, Німеччині - Arbeitsgemeinschaft fur Musiktherapie. До теперішнього часу музична терапія набула поширення в усьому світі, де вона вже з середини ХХ ст. розвивається як окрема індустрія. Швидкому поширенню музичної терапії сприяє системна криза медичної допомоги, загальний негативний соціальний фон.
Після другої світової війни за кордоном отримало досить широке поширення лікування  музикою різних психічних розладів. Визначилися два незалежних один від одного течії: американська і  шведська школи.
Американська  музикотерапія має емпірико-клінічну орієнтацію. Це головним чином опис клінічного ефекту впливу музики, різної за формою та змістом, на підставі чого складаються "лікувальні" каталоги музики. Це свого роду музична фармакологія, в якій виділяють дві сторони лікувального впливу: стимулюючу і седативну. Прихильники психоаналізу пояснюють вплив музики її впливом на сферу потягів. Використовуючи для пояснення ефекту музики поняття"Катарсису", вони вкладають у цей термін принципово інше значення. Музика є не тільки засобом, що знижує й усуває емоційне напруження, а й головним чином каналом для виходу сексуальної енергії.
Шведська  школа, будучи орієнтована на глибинну психологію, вважає, що в корекційній  роботі музикотерапії повинна відводитися  центральна роль, так як музика завдяки  своїм специфічним особливостям в змозі проникнути в глибинні шари особистості. Альтшулер виявила  фізіологічні зміни у пацієнтів, адекватні певних типів музичного впливу і обґрунтувала терапевтичний підхід, названий нею ізопрінціпом музикотерапії. Згідно з цим положенням при скруті словесного контакту з хворим музика сприяє його встановленню, якщо вона відповідає емоційного тонусу стану пацієнта. Тобто при депресії показана музика тиха, спокійна, при збудженні - гучна, швидкого темпу. Історія музикотерапії знає чимало прикладів практичного застосування цього принципу.
Правильний  вибір музичної програми - ключовий фактор музикотерапії. Для того щоб  музика контактувала з клієнтом, вона повинна відповідати його емоційному стану. Ще в 1916 р. В.М. Бехтерєв писав: "Музичний твір, за своїм станом збігалася  з настроєм слухача, справляє сильне враження. Твір, дисгармоніюють з настроєм, може не тільки не подобатися, але навіть дратувати".
2. Вплив музикотерапії  на людину
Спеціальні  фізіологічні дослідження виявили  вплив музики на різні системи  людини. Рядом досліджень було показано, що сприйняття музики прискорює серцеві  скорочення, підвищує темп респірації. Було виявлено підсилює дію музичних подразників на пульс, дихання в залежності від висоти, сили звуку і тембру. Частота дихальних рухів і серцебиття змінювалася залежно від темпу, тональності музичного твору.
Фізіологічний вплив музики на людину ґрунтується на тому, що нервова система, а з нею і мускулатура мають здатність засвоєння ритму. Музика як ритмічний подразник стимулює фізіологічні процеси організму, що відбуваються ритмічно як в руховій, так і у вегетативній сфері. Ритми окремих органів людини завжди відповідні. Між ритмом руху і ритмом внутрішніх органів існує певний зв'язок. Ритмічні рухи являють собою єдину функціональну систему, руховий стереотип. Використовуючи музику як ритмічний подразник, можна досягти підвищення ритмічних процесів організму в більш суворої компактності та економічності енергетичних витрат.
Відомо, що ритм маршу, розрахований на супровід загонів військ у тривалих походах, трохи повільніше ритму спокійної роботи людського серця. При такому ритмі музики можна йти дуже довго, не відчуваючи сильну втому. У той же час марші, що звучать під час парадних ходів, більш енергійні. Це дещо підвищує нормальний ритм людського серця в спокійному стані. Тому такі марші бадьорить, мобілізуюче вплив. Показано, що ритм вальсу в три чверті має заспокійливу дію. Не меншою силою впливу, ніж ритм, має музична інтонація. Музика використовує в якості своєї основи як первинні голосові реакції (плач, сміх, крик), механізмом яких служить безумовний рефлекс, так і розвинулися пізніше на їх основі умовні
інтонації, в яких більше соціально узагальненого  значення. Таке поєднання різних інтонаційних основ забезпечує найбільшу виразність.
Серед музичних інструментів можна виділити лідера по впливу на стан людини - це орган. При відборі музичних творів необхідно  враховувати, що мелодійні твори, які  мають ясне, суворо витриманим ритмом, викликають негайну відповідну реакцію  практично у всіх слухачів. Якщо ж у музичному творі немає  єдиного чітко витриманого ритму, якщо воно відрізняється складною архітектонікою, то сприймати його у всій повноті, стежити за розвитком його тематики можуть лише люди, знайомі з музикою, які отримали певну музичну підготовку. У зв'язку з цим і реакція  на прослуховування такої музики при відсутності належної музичної культури виникає трохи уповільнено, приблизно через 1-4 хв після початку  прослуховування. В цілому найбільш сильну емоційну реакцію на музичний твір виявляють люди з середньою  музичною культурою. Ці люди достатньо  підготовлені, щоб сприйняти навіть складне музичний твір у всій його повноті, і в той же час частина нюансів звучання, окремі технічні моменти - виконання, приховане від них, не відволікають їх увагу від головного змісту музики і не привносять в акт сприйняття занадто явний елемент розсудливості, характерною для реакції знавців і фахівців.
Серцево-судинна  система помітно реагує на музику, що приносить задоволення і створює  приємний настрій. У цьому випадку  сповільнюється пульс, посилюються скорочення серця, знижується артеріальний тиск, розширюються кровоносні судини. При дражливому ж характері музики серцебиття частішає і стає слабкішим. Під дією музики змінюються тонус м'язів, моторна активність. Хто слухає музику не тільки відтворює музичний ритм своїм руховим апаратом, а й беззвучно проспівує музику. Причому в беззвучних скорочення зв'язок точно відбивається частота, гучність і тривалість сприймаються звуків. Музична стимуляція зменшує час рухової реакції, підвищує лабільність зорового аналізатора, покращує пам'ять і почуття часу, оживляє умовні рефлекси. Музика впливає на обмін холестерину: Спокійна музика сприяє переключенню вегетативної нервової системи в трофотропному напрямку, збудлива музика викликає ерготропну реакцію.
Музика  здатна встановлювати загальний  настрій, причому емоційне забарвлення  образів, що виникають при її сприйнятті, різна в залежності від індивідуальних особливостей музичного сприйняття, ступеня музичної підготовки, інтелектуальних  особливостей слухача. Вивчення емоційної  значущості окремих елементів музики - ритму, тональності - показало їх здатність  викликати стан, адекватне характером подразника: Мінорні тональності  виявляють депресивний ефект, швидкі пульсуючі ритми діють збудливо і викликають негативні емоції, м'які  ритми заспокоюють, дисонанси - порушують, консонанси - заспокоюють. Позитивні  емоції при музичному прослуховуванні, "художня насолода", на думку  Л.С. Виготського, не є чиста рецепція, але вимагає найвищої діяльності психіки. Болісні і неприємні  афекти при цьому піддаються деякій розрядці, знищенню, перетворенню в  протилежне.
Докладний розбір літератури, присвяченої різним аспектам музикотерапії, представлений  у роботах Л.С. Брусилівського (1971), У. Ю, Зав'ялова (1995), К. Швабе (1974) та ін Музикотерапія  може служити допоміжним засобом  встановлення контакту між психологом і клієнтом і засобом, що полегшує емоційне відреагування в процесі  корекційної роботи.
Виділяють чотири основні напрями корекційної дії музикотерапії:
1. Емоційний  активування в ході вербальної  психотерапії.
2. Розвиток  навичок міжособистісного спілкування,  комунікативних функцій і здібностей.
3. Регулюючий  вплив на психовегетативні процеси.
4. Підвищення  естетичних потреб.
Як психологічних  механізмів корекційного впливу музикотерапії  вказують:
• катарсис - емоційну розрядку, регулювання емоційного стану;
• полегшення усвідомлення власних переживань;
• конфронтацію з життєвими проблемами;
• підвищення соціальної активності;
• придбання  нових засобів емоційної експресії;
• полегшення формування нових стосунків і  установок. 

3. Види музикотерапії. Умови їх проведення
У залежності від активності клієнтів, ступеня  їх участі в музично-процесі і  поставлених завдань музикотерапія  може бути представлена ??у формі активної, коли вони активно висловлюють себе в музиці, і пасивної (рецептивної), коли клієнтам пропонують тільки прослухати музику.
Активна музикотерапія є корекційно-спрямована, на активну музичну діяльність: відтворення, фантазування, імпровізація з допомогою людського голосу і вибраних музичних інструментів. Активна музикотерапія може бути індивідуальною (вокалотерапія) і груповий (вокальний ансамбль, хор) або ж у формі гри на музичних інструментах або музичної творчості.
Активне прослуховування увазі дискусію в групі. Тому необхідно фіксувати  увагу клієнта на виконуваному творі. Можна заздалегідь розповісти про  характер і зміст п'єси, її автора, пропонуючи все це запам'ятати з  метою полегшення запам'ятовування музики, п'єси повинні бути контрастними за темпом і ритмічному малюнку. Заняття можуть мати вигляд музичних вікторин, за допомогою яких легше вдається залучати клієнтів у розмову, фіксуючи їх увагу на предмет обговорення.
Музичні вікторини поєднуються з сеансами за заявками. Клієнтам пропонується назвати  ті твори, які вони хотіли б почути. Заявка може бути виконана відразу  або на подальших зустрічах. Форми  активної музикотерапії, зокрема групові, відповідають завданням організуючого  впливу, відволікання від важких переживань шляхом переживання естетичного  задоволення, а також завданням  тренування деяких психічних функцій: пам'яті, уваги і т.д.
Рецептивна  музикотерапія передбачає сприйняття музики з корекційної метою. У  комплексних корекційних впливах  музикотерапія може використовуватися  в різних формах. Розрізняють три  форми рецептивної психокорекції: комунікативну, реактивну і регулюючу:
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.