На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Економчна безпека пдприємства: сучасний стан, наявн проблеми, розробка управлнських ршень по її забезпеченню на приклад ВАТ КЗРК

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 16.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 22. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти та науки України
Київський національний економічний університет
Криворізький  економічний інститут 

Кафедра економіки підприємств 
 

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Тренінг з економіки, організації  та управління підприємством”
на тему:
Економічна безпека підприємства: сучасний стан, наявні
проблеми, розробка управлінських рішень по
її забезпеченню на прикладі ВАТ „КЗРК” 
 

                    Студентки 4-го курсу
                    Факультету  економіки та
                    управління
                    Спеціальності: 6.107-3 
                     

                    Науковий  керівник: 
                     
                     
                     
                     
                     

Кривий  Ріг – 2005
 


ЗМІСТ
                                                                               стор.
Вступ            
Розділ 1. Теоретичні і методологічні основи дослідження економічної
      безпеки підприємства        
      Економічна сутність економічної безпеки підприємства,
        її  роль і значення в сучасних умовах господарювання  
      Змістовна характеристика можливих альтернатив прийняття
        управлінських рішень по забезпеченню економічної безпеки
        підприємства         
      Методика дослідження економічної безпеки підприємства  
Розділ 2. Аналітичний пошук резервів на ВАТ „КЗРК” та оцінка їх
      взаємозв’язку з фінансово-економічними результатами
      діяльності  підприємства        
      Стан організації діяльності ВАТ „КЗРК”     
      Комплексний аналіз виробничо-господарської діяльності
        ВАТ „КЗРК”         
      Аналіз показників економічної безпеки в умовах діяльності
        підприємства         
Розділ 3. Обґрунтування вибору управлінських  рішень, спрямованих на
      забезпечення економічної безпеки та оцінка їх результатів
      на  прикладі ВАТ „КЗРК”        
      Основні заходи щодо забезпечення економічної безпеки
        підприємства         
      Оцінка економічної ефективності варіантів управлінських
        рішень  з урахуванням умов невизначеності і ризику   
      Складання зведеного бюджету підприємства та організація
        впровадження  управлінських рішень     
Висновки            
Список  використаних джерел        
Додатки            
 


ВСТУП 
 

      Практика  господарювання на ринкових засадах  підтверджує ту незаперечну істину, що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської та комерційної  діяльності залежить передовсім від  компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази й соціальних аспектів господарювання.
      Протягом  останніх років тривало становлення  ринкової системи господарювання, активніше  здійснювалися економічні реформи, виявлялися нові аспекти реформування форм власності і структурної перебудови економіки України.
      Економічна безпека підприємства — це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).
      Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тім, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. Саме цим пояснюється актуальність обраної теми курсової роботи.
     Предмет дослідження – економічна безпека підприємства.
     Об’єкт  дослідження –„КЗРК”.
     Мета  курсової роботи – визначити шляхи  забезпечення економічної безпеки та обґрунтування фінансового і ресурсного забезпечення прийнятих управлінських рішень на прикладі ВАТ „КЗРК”.
     Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:
    визначити економічну сутність економічної безпеки підприємства, визначити її роль і значення в сучасних умовах господарювання;
    дати змістовну характеристику можливих альтернатив прийняття управлінських рішень по забезпеченню економічної безпеки підприємства;
    розглянути методику дослідження економічної безпеки підприємства;
    визначити стан організації діяльності на ВАТ „КЗРК”;
    провести комплексний аналіз виробничо-господарської діяльності ВАТ „КЗРК”;
    проаналізувати показники економічної безпеки в умовах діяльності підприємства;
    визначити основні заходи щодо забезпечення економічної безпеки підприємства;
    оцінити економічної ефективності варіантів управлінських рішень з урахуванням умов невизначеності і ризику;
    скласти зведений бюджет підприємства та розглянути організацію впровадження управлінських рішень.
     В роботі застосовано методи емпіричного  та теоретичного дослідження, економічного і фінансового аналізу, моделювання, порівняння, збору і обробки інформації, використано комп’ютерні програми.
     При написанні роботи використано підручники, навчальні посібники, статті з періодичних  видань провідних сучасних спеціалістів.
 

     
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА 
 

     1.1. Економічна сутність економічної безпеки підприємства, її роль і значення в сучасних умовах господарювання 

      За  ринкових умов господарювання дуже важливого (якщо не вирішального) значення набуває  економічна безпека всіх суб'єктів  підприємницької та інших видів діяльності.
      Економічна безпека підприємства — це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).
      Необхідність  постійного дотримання економічної  безпеки зумовлюється об'єктивно  наявним для кожного суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.
      Джерелами негативних впливів на економічну безпеку  можуть бути:
      1) свідомі чи несвідомі дії окремих  посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств-конкурентів;
      2) збіг об'єктивних обставин (стан  фінансової кон'юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо).
      Залежно від суб'єктної обумовленості негативні  впливи на економічну безпеку можуть мати об'єктивний і суб'єктивний характер. Об'єктивними вважаються такі негативні  впливи, які виникають не з волі конкретного підприємства або його окремих працівників. Суб'єктивні впливи мають місце внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів).
      Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тім, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому.
      До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:
    забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності підприємства (організації);
    забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;
    досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством (організацією);
    досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних НДДкР;
    мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;
    якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства (організації);
    забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства та відділів організації;
    ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.
      Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки.
      Загальна  схема процесу організації економічної  безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно або одночасно:
    формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування);
    загальностратегічне прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими;
    стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);
    загальнотактичне планування економічної безпеки за функціональними складовими;
    тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);
    оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства (організації);
    здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;
    загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.
      Тільки  за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічної  безпеки підприємства. 
 

     1.2. Змістовна характеристика можливих альтернатив прийняття управлінських рішень по забезпеченню економічної безпеки підприємства 

      Серед функціональних складових належного  рівня економічної безпеки фінансова складова вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є „двигуном” будь-якої економічної системи.
      Важливою  передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки  є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій  у процесі здійснення тим чи тим суб'єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.
     Належний  рівень економічної безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму.
      Охорона інтелектуальної та кадрової складових  економічної безпеки охоплює  взаємозв'язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи того суб'єкта господарювання:
    перший — зорієнтовано на роботу з персоналом фірми, на підвищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу;
    другий — націлено на збереження й розвиток інтелектуального потенціалу, тобто сукупності прав на інтелектуальну власність або на її використання (у тім числі патентів і ліцензій), та на поповнення знань і професійного досвіду працівників підприємства (організації).
      На  першій стадії процесу охорони цієї складової економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на економічну безпеку підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи тих структурних підрозділів, їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу підприємства (організації) чи нераціональним їх витрачанням.
      Процес  планування та управління персоналом, спрямований на охорону належного рівня економічної безпеки, має охоплювати організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами.
      Важливою  ланкою встановлення нормального рівня  економічної безпеки є оцінка ефективності заходів, яка здійснюється через зіставлення загальної величини витрат на запобіжні заходи і втрат, яких могло б зазнати підприємство.
      Процес  охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох послідовних етапів. Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства чи організації-проектувальника (збирання та аналіз інформації щодо особливостей технологічних процесів на підприємствах, котрі виготовляють аналогічну продукцію; аналіз науково-технічної інформації стосовно нових розробок у даній галузі, а також технологій, спроможних здійснити інтервенцію на галузевий технологічний ринок).
      Другий  етап — це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.
      На  третьому етапі здійснюється: а) аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників; б) оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства; в) прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентоспроможних товарів. Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії розвитку підприємства (виробника продукції), що має включати:
      1) виявлення перспективних товарів  з групи (номенклатури, асортименту), що виготовляється підприємством;
      2) планування комплексу технологій для виробництва перспективних товарних позицій;
      3) бюджетування технологічного розвитку  підприємства на засаді оптимізації  витрат за програмою технологічного  розвитку, для вибору альтернатив,  опрацювання власних розробок  або придбання патентів і необхідного устаткування на ринку;
      4) розробка загального плану технологічного  розвитку підприємства (з відображенням у ньому вибору альтернативного варіанта технологічного розвитку, строків та обсягів фінансування; відповідальних виконавців),
      5) складання плану власних корпоративних  НДДкР відповідно з планом  технологічного розвитку підприємства.
      На  п'ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської діяльності. Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.
      Загальний процес охорони політико-правової і складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:
      1) аналіз загроз негативних впливів;
      2) оцінка поточного рівня забезпечення;
      3) планування комплексу заходів,  спрямованих на підвищення цього рівня;
      4) здійснення ресурсного планування;
      5) планування роботи відповідних  функціональних підрозділів підприємства (організації);
      6) оперативна реалізація запропонованого  комплексу заходів щодо організації  належного рівня безпеки.
      Передовсім  детально аналізують загрози внутрішніх і зовнішніх негативних впливів  на політико-правову складову економічної  безпеки та причини їхнього виникнення.
      Належні служби підприємства (організації) виконують певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової економічної безпеки.
      Оперативна  реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової  економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певною комплексу  робіт, а саме:
      1. Збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється через офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних засобів.
      2. Обробка та систематизація одержаної інформації, що провадиться відповідною службою підприємства (організації) з метою упорядкування для наступного більш глибокого аналізу. Для цього створюються класифікатори інформації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги.
      3. Аналіз одержаної інформації, який включає всебічну обробку одержаних даних з використанням різних технічних засобів і методів аналізу. У процесі здійснення аналітичних робіт виконуються прогнозні розрахунки за всіма аспектами інформаційної діяльності та можливими варіантами поведінки середовища бізнесу за допомогою різних методів моделювання.
      4. Захист інформаційного середовища підприємства (організації), що традиційно охоплює:
    заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;
    технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;
    збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.
      5. Зовнішня інформаційна діяльність, яку спрямовують на створення в очах громадськості сприятливого іміджу підприємства (організації) та протидію спробам завдати шкоди репутації даної фірми через поширення про неї хибної інформації.
      Для досягнення генеральної мети – забезпечення економічної безпеки підприємства, потрібно довести її зміст до кожного рівня та виконавця на підприємстві, визначити внесок кожного з працівників у стратегічний успіх підприємства взагалі. Це можна забезпечити за допомогою декомпозиції цілей та задач, тобто побудовою „дерева цілей”, де встановлюються конкретні, виміряні задачі, що лежать в основі конкретних видів робіт.
      „Дерево цілей” — це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв'язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії.
      „Дерево цілей” можна визначити, як „цільовий  каркас” організації, явища чи діяльності.
      Суттєвим  є вибір методів побудови „дерева цілей”, тому що метод „дезагрегації” можна застосувати лише для формалізованих цілей, а „метод забезпечення необхідних умов” — для всіх типів цілей.
      Побудова  „дерева цілей” будь-яким методом базується на таких якостях цілей, як: співпорядкованість; розгортованість; співвідносна важливість.
      Отже, для проведення будь-яких робіт у  соціально-економічній системі, якою є організація чи підприємство, необхідно  створити певні умови, що й відображено у вигляді цілей (рис. 1.1).
        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 1.1. Дерево цілей
     Відповідно  до „дерева цілей”, побудуємо „дерево  рішень” (Додаток А).
 

     
     1.3. Методика дослідження економічної безпеки підприємства 

      Для оцінки економічної безпеки підприємства потрібен відповідний інструмент. Пропоновані в літературі системи індикаторів не цілком задовільні і не дозволяють порівняти різні підприємства за цією ознакою. Заслуговує на увагу спроба російських учених обчислити величину рівня економічної безпеки підприємства, але запропонований ними сукупний критерій не має конкретного кількісного вираження (прямує до максимуму); до того ж розрахунок спирається на визначення завданих або відвернутих збитків щодо кожної із семи функціональних складових (фінансової, інтелектуальної, кадрової та ін.), що є вельми нелегким і може бути виконане лише на підставі експертних оцінок. Тому треба обрати такий критерій (інтегральний показник) економічної безпеки підприємства, який би задовольняв такі умови:
    наявність чітких фіксованих меж;
    зіставність різночасових оцінок рівня економічної безпеки одного підприємства, а також підприємств різних галузей;
    простота і доступність методики розрахунку, яка базується на наявних облікових даних, й універсальність.
      Запропоновано методику визначення рівня економічної безпеки підприємств у сфері матеріального виробництва.
      Вплив усіх факторів, як внутрішніх, так і  зовнішніх, на економічну безпеку підприємства дістає свій прояв у зміні показників його діяльності. Отже, рівень економічної  безпеки підприємства (Рек. б) може бути поданий у вигляді функції багатьох змінних:
       (1.1)
де х1, х2,..., хn – основні показники діяльності підприємства;
f(х1), f(x2),..., f(xn) – локальні функції залежності рівня економічної безпеки від відповідних показників діяльності підприємства;
?1, ?2, …, ?n – питома вага значущості кожного показника для економічної безпеки підприємства ( ); і – кількість показників.
      Щоб вивести функцію рівня економічної  безпеки підприємства, розглянемо її залежність від одного показника - f(хi) при незмінних значеннях решти показників.
      Значення  показника рівня економічної  безпеки підприємства мають розташовуватись  у загальноприйнятій декартовій системі координат: по осі абсцис – значення аргументу, по осі ординат – значення функції. Над віссю абсцис Х розташовується дільниця економічної безпеки, максимальне значення її рівня становить і. Під віссю абсцис Х розташовується дільниця економічної небезпеки, мінімальне значення її рівня становить -1. У реальному житті не існує абсолютної захищеності (а також абсолютної небезпеки), тому рівень економічної безпеки (так само як і рівень економічної небезпеки) ніколи не досягне свого максимального (мінімального) значення, нескінченно наближаючись до нього.
      Значення  показника х є додатним.
      Графік  функції перетинає вісь Х у критичній точці хкр. Це гранична точка між дільницями економічної небезпеки і безпеки, в якій рівень економічної безпеки підприємства дорівнює 0.
      Функція є зростаючою або спадною, залежно  від типу показника.
      Можна виділити три типи економічних показників: показник-„мінімум”, показник-„максимум” і показник-„інтервал”. Для показника першого типу критичне значення мінімально можливе для досягнення економічної безпеки (при х > хкр і Рек. б > 0), представником є продуктивність праці. Для другого типу показників, навпаки, коли х > хкр і Рек. б < 0, представником є коефіцієнт спрацювання основних виробничих фондів. Для третього типу показників функція економічної безпеки підприємства стає додатною лише при значеннях аргументу, що лежать у межах певного інтервалу, представником може слугувати частка фонду оплати праці у витратах підприємства на виробництво продукції (робіт, послуг). Коли його значення є меншим від 20 і більшим від 70%, існує небезпека для діяльності підприємства.
      В інтервалі між критичними значеннями аргументу хкр1 та хкр2 показника третього типу значення функції лишається сталим і найвищим, рівним 1 < ?, де ? – нескінченно мала величина.
      Крива першого типу зростає до значення 1-? у точці х = хmax, відповідній максимально можливому реальному значенню показника, яке є найліпшим для досягнення економічної безпеки. У подальшому крива асимптотичне наближається до 1.
      Крива другого типу убуває до значення –1 + ? у точці х = хmax, відповідній максимально можливому реальному значенню показника, яке є найгіршим для досягнення економічної безпеки. У подальшому крива асимптотичне наближається до -1.
      Аналогічно  поводиться функція залежно від  показника третього типу.
      Визначеним форми від показників діяльності підприємства.
      За  основу формули залежності рівня економічної безпеки від показника-„мінімуму” приймемо формулу функції показникового закону розподілу неперервної випадкової величини:
                (1.2)
      Графік  цієї функції має вигляд кривої, що асимптотично наближається до 1. Виконавши перетворення формули (1.2), необхідні для перенесення початку графіку у точку хкр, а також для описання лівої (від'ємної) вітки графіка функції, залежної від показника-„мінімуму”, дістанемо:
              (1.3)
                (1.4)
де F1(х) – функція, що описує залежність рівня економічної безпеки від показника діяльності підприємства на інтервалі від 0 до хкр; F2(х) – функція, що описує залежність рівня економічної безпеки від показника діяльності підприємства, коли його значення перевищує х (рис. 1.2).
 

     
        
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 1.2. Графік залежності рівня економічної безпеки підприємства
від показника – „мінімуму” 

      Величини  ?1, ?2 визначаються шляхом логарифмування рівнянь лівої та правої вітки кривої у точках (0; -1 + ?) і (хmax; 1- ?), відповідно:


      З огляду на критичні та максимальні  значення кожного показника і  прийняту величину ? виводяться формули залежності рівня економічної безпеки підприємства від кожного з показників його діяльності – типу „мінімум”, „максимум” та „інтервал”.
      Питома  вага значущості показників у рівні  економічної безпеки підприємства визначається пропорційно середнім процентам зростання функції  f(хi) (лівої та правої віток) при зміні аргументу х на 1%.
      Отже, розглянута методика допоможе визначити рівень економічної безпеки підприємства для прийняття управлінських рішень щодо її забезпечення.
 


     2.2. Комплексний аналіз виробничо-господарської діяльності
           ВАТ „КЗРК” 

     Капітал підприємства є основним фактором виробництва. Він характеризує фінансові ресурси підприємства, які приносять доход, також він є головним джерелом формування добробуту власників підприємства.
     Капітал ВАТ „КЗРК” характеризує загальну вартість коштів в грошовій, матеріальній і нематеріальних формах, які інвестовані у формування його активів.
     Капітал підприємства складають основні  фонди та обігові кошти, якими  підприємство користується відповідно до мети своєї діяльності та нормативних  актів.
     Як  відомо, капітал підприємства є головним вимірювачем ринкової вартості підприємства, а його динаміка є найважливішим барометром ефективності господарської діяльності підприємства. Отже, загальна оцінка капіталу, або майна, що знаходиться в розпорядженні ВАТ „КЗРК” здійснюється на підставі балансу і наведена у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика  майна (коштів) підприємства, тис. грн.
Показники 2002 р. 2003 р. Відхилення
Всього  майна, в тому числі: 534608 500876 -33732
Необоротні  активи:       у % до майна
391738 73,28
404411 80,74
+12673 +7,46
Оборотні  активи, в тому числі:       у % до майна
142870 26,72
96454 19,26
-46416 -7,46
- матеріальні  оборотні кошти       у % до оборотних активів
62582 43,80
49126 50,93
-13456 +7,13
- векселі  одержані       у % до оборотних активів
4988 3,49

-4988 -3,49
- грошові  кошти       у % до оборотних активів
459 0,32
21 0,02
-438 -0,3
- кошти  у розрахунках       у % до оборотних активів
73110 51,17
46392 48,09
-26718 -3,08
 
 

     
     Згідно  з розрахунків у табл. 2.1 можна  зробити висновок, що загальна вартість майна ВАТ „КЗРК” у 2003 році зменшилась на 33732 тис. грн., при цьому вартість необоротних активів збільшилась на 12673 тис. грн., а обігових коштів – зменшилась на 46416 тис. грн. На зменшення обігових коштів в значній мірі вплинуло зменшення коштів у розрахунках та матеріальних оборотних коштів.
     До основних виробничих фондів ВАТ„КЗРК”, що являють собою частину засобів виробництва, яка у виробничому процесі виконує функції засобів праці, приймає участь у багатьох циклах виробництва, відносяться наступні групи засобів праці:
    виробничі будівлі та споруди, склади. Це група основних фондів дорівнює 73,92 % їх загальної вартості або 603947 тис. грн.;
    машини та обладнання: 22,47 % їх загальної вартості або 183553 тис. грн.;
    транспортні засоби: 3,61 % їх загальної вартості або 29535 тис. грн.
     Сукупність  грошових коштів, авансованих в оборотні виробничі фонди та фонди обігу, складає оборотні кошти підприємства.
     В структурі оборотних коштів найбільшу  вагу займають матеріальні оборотні кошти. Отже, обігові кошти ВАТ  „КЗРК” виконують своє основне призначення: забезпечують ресурсами процес виробництва. Надходження, придбання, створення майна здійснюється за рахунок власних і позичених коштів, характеристика і співвідношення яких розкриває суть його фінансового положення (табл. 2.2).
     Як  видно з табл. 2.2, вартість майна ВАТ „КЗРК”, що зменшилась за звітний період на 33732 тис. грн. зменшилась в основному за рахунок зобов’язань підприємства по довгостроковим позичкам та кредиторській заборгованості. Але дана ситуація ніяк не може вплинути на подальший розвиток та фінансовий стан підприємства, бо дана ситуація не тягне за собою погіршення платоспроможності ВАТ „КЗРК”, тому що у нього майже відсутні зобов’язання по векселям виданим.
 


Таблиця 2.2
Оцінка  власних і позичених коштів, вкладених  в майно підприємства, тис. грн.
Показник 2002 р. 2003 р. Відхилення
Всього  майна, в тому числі: 534608 500876 -33732
Власні  кошти:       у % до майна
417052 78,01
418606 83,57
+1554 +5,56
Позичені  кошти, в тому числі:       у % до майна
117556 21,99
82143 16,39
-35413 -5,6
- довгострокові  позики       у % до позичених коштів
38245 32,53
23246 28,29
-16999 -4,24
- векселі  видані       у % до позичених коштів
7581 6,45
1707 2,08
-5874 -4,37
- кредиторська  заборгованість       у % до позичених коштів
71730 61,01
57190 69,62
-14540 8,61
 
     Основними джерелами формування майна ВАТ „КЗРК” є виручка від реалізації продукції, дотації з бюджету. Підприємство в порівнянні з конкурентами знаходиться у нормальному стані, тому що в основному має власне майно та не має довгострокових зобов’язань.
     Хоча  негативним фактором розвитку все ж є значна вага запасів, товарів, які менш ліквідні, ніж грошові кошти.
     Фінансовий  стан підприємства – це показник його фінансової конкурентноздатності, тобто  платоспроможності, кредитоспроможності, виконання зобов’язань перед  державою та іншими підприємствами. Фінансовий аналіз – це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.
     Фінансовий  аналіз базується на нагромадженні, трансформації та використанні інформації фінансового характеру, основною метою якого є: оцінити поточний і перспективний фінансовий стан підприємства з позиції їх фінансового забезпечення, виявити доступні джерела засобів і оцінити можливість та доцільність їх мобілізації, спрогнозувати положення підприємства на ринку капіталу.
     Основними джерелами аналізу фінансового  стану підприємства є:
    форма № 1 „Баланс підприємства”, додаток Б;
    форма № 2 „Звіт про фінансові результати”, додаток В.
     Фінансовий  стан підприємства формується в процесі  всієї його виробничо-господарської  діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об’єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.
      Основними показниками, на основі яких можна визначити фінансовий стан підприємства є: коефіцієнт автономії (фінансової незалежності); коефіцієнт фінансової стабільності; коефіцієнт маневрування, коефіцієнт забезпечення власними коштами.
     Розрахуємо  основні показники фінансової стабільності по ВАТ „КЗРК” за 2002-2003 роки діяльності.
      Коефіцієнт  незалежності (КН) розраховується за формулою:
                   (2.1)
де ВК – власний капітал;
ВБ – валюта балансу.
      Загальна  сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення КН = 0,5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел фінансування). Цей коефіцієнт є важливим і для інвесторів, і для кредиторів, тому що характеризує частку коштів, вкладених власником у загальну вартість майна підприємства. Даний коефіцієнт по ВАТ „КЗРК” розрахуємо за формулою 2.1.


     Для визначення фінансової стійкості визначають коефіцієнт фінансової стабільності (відношення джерел власних до позикових коштів). Нормативне значення КФС повинно бути більше 1. КФС розраховується за формулою:
                  (2.2)
де  ПК – позичковий капітал.


      Коефіцієнт  маневрування власними коштами розраховується за формулою:
                (2.3)
де НА – необоротні активи.


      Коефіцієнт  забезпеченості власними засобами –  показник, який характеризує рівень забезпеченості підприємства власними джерелами формування оборотних активів підприємства, тобто він показує, скільки власних джерел формування оборотних активів підприємства приходиться на одиницю цих активів.
      Розраховується  цей коефіцієнт за даними балансу підприємства наступною формулою:
                (2.4)
де ОА – оборотні активи.


     Наочно  розрахунки коефіцієнтів співвідношення джерел формування оборотних коштів приведено у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Динаміка  коефіцієнтів фінансової стабільності ВАТ „КЗРК”
за 2002-2003 рр.
Показники 2002 р. 2003 р. Відхилення
Коефіцієнт  незалежності (КН) 0,78 0,84 +0,06
Коефіцієнт  фінансової стабільності (КФС) 3,55 5,09 +1,54
Коефіцієнт  маневрування (КМ) 0,06 0,03 -0,03
Коефіцієнт  забезпеченості коштами (КЗВК) 0,18 0,15 -0,3
 
      Аналіз  таблиці 2.3 показав, що коефіцієнт незалежності у 2002 році склав 0,78, а у 2003 році – 0,84. Значення відповідає нормативу. У 2002 році коефіцієнт фінансової стабільності високий  – 3,5, а у 2003 році він підвищився до 5,09. Таке значення показника – позитивне явище для фінансової діяльності підприємства ВАТ„КЗРК”, яке відповідає нормі. У 2002 році значення показника маневрування склало 0,06, а у 2003 році показник зменшився до 0,03. У 2002 році коефіцієнт забезпеченості власними коштами складав 0,18, а у 2003 році показник незначно зменшився до 0,15. Значення даного коефіцієнту говорить про те, що підприємство недостатньо забезпечене власними коштами.
     Основними показниками платоспроможності (ліквідності) є коефіцієнти: покриття, проміжний  коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої  ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності. 
 
 

        Розрахунки показують, що підприємство має стійкий фінансовий стан,
 рис. 2.1.

Рис. 2.1 Динаміка коефіцієнтів фінансової стійкості  підприємства
ВАТ „КЗРК”за 2002-2003 роки 

     Коефіцієнт  покриття показує рівень покриття активами підприємства своїх зобов'язань. Нормативне значення коефіцієнта більше 1. Даний  коефіцієнт розраховується за формулою:
                (2.5)
де ВМП – витрати майбутніх періодів;
ПЗ – поточні зобов’язання;
ДМП – доходи майбутніх періодів.


     Середнє значення проміжного коефіцієнта покриття знаходиться 0,7-0,8. Проміжний коефіцієнт покриття розраховується за формулою:
                (2.6)
де З  – запаси.


     Коефіцієнт  швидкої ліквідності розраховується за формулою:
                (2.7)
де ДЗ – дебіторська заборгованість;
ГК – грошові кошти.


     Коефіцієнт  абсолютної ліквідності характеризується рівнем покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у гроші відповідає строку погашення зобов'язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:
                (2.13)
де ПФІ – поточні фінансові інвестиції.
      Значення  коефіцієнта абсолютної ліквідності  більше 0,2 є достатнім, щоб підприємство своєчасно розраховувалось по своїх боргах з кредиторами. Зниження рівня коефіцієнта означає зовнішню причину неплатоспроможності підприємства.
      При значенні коефіцієнта абсолютної ліквідності  менше 0,2, а коефіцієнта покриття менше 0,5 підприємство вважається банкрутом  і може підлягати ліквідації з продажем майна.


     Наочно  розрахунки коефіцієнтів ліквідності  приведено у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Динаміка  коефіцієнтів ліквідності по ВАТ  „КЗРК”за 2002-2003 роки
Показники 2002 р. 2003 р. Відхилення
Коефіцієнт  покриття (КП) 1,80 1,63 -0,17
Проміжний коефіцієнт покриття (ПКП) 1,01 0,80 -0,21
Коефіцієнт  швидкої ліквідності (КШЛ) 0,92 0,79 -0,13
Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (КАЛ) 0,004 0,0003 -0,0037
 
     Аналіз  таблиці 2.4 показав, що коефіцієнт покриття по підприємству у 2002 році дорівнював 1,80, а у 2003 році зменшився і склав 1,63. Даний коефіцієнт відповідає нормативному значенню. У цьому випадку підприємство може своєчасно погасити свої зобов'язання і має ліквідний баланс. Проміжний коефіцієнт покриття по підприємству у 2002 році склав 1,01, а у 2003 році зменшився до 0,80. У 2002 році коефіцієнт швидкої ліквідності склав 0,92, а у 2003 році він зменшився на 0,13 і склав 0,79. У 2002 році коефіцієнт абсолютної ліквідності на підприємстві ВАТ„КЗРК” складав 0,004, а у 2003 році він зменшився і склав 0,0003. Значення не відповідає нормативному (>0,2). Даний коефіцієнт показує, що найбільш строкові зобов’язання не можуть бути покриті найбільш ліквідними активами
     Наочно  зміну коефіцієнтів ліквідності  по підприємству  ВАТ „КЗРК”відображено на рисунку 2.2.
 



Рис. 2.2 Динаміка коефіцієнтів ліквідності ВАТ „КЗРК”
за 2002-2003 роки
     Для визначення конкурентоспроможності ВАТ  „КЗРК” використано комп’ютерну програму „Оцінка конкурентоспроможності”. За даними розрахунків рівень конкурентоспроможності підприємства дуже високий – 26. (Додаток Ж).
     Таким чином, проведений аналіз фінансового  стану досліджуваного підприємства показав, що підприємство має стійкий фінансовий стан, є ліквідним і платоспроможним. Але спостерігається зменшення деяких показників у порівнянні з 2002 роком. 
 

     2.3. Аналіз показників економічної безпеки в умовах діяльності
         підприємства 

      Для підприємств різних галузей набір  показників, які характеризують їхню виробничо-фінансову діяльність, буде неоднаковим. Але принципи вибору показників для всіх підприємств є спільними: показники мають бути, по-перше, надійними, по-друге, зіставними в різні періоди, но-третє, узагальнюючими (синтетичними) для своїх груп; по-четверте, відносно незалежними один від одного для забезпечення адекватності розроблюваної формули.
      Рівень економічної безпеки ВАТ „КЗРК” розрахуємо за формулою:
(2.14)

де Ппр – продуктивність праці; Кпр – коефіцієнт придатності основних засобів;
Кф – коефіцієнт фондовіддачі; Рен – рентабельність підприємства; Кпл – коефіцієнт поточної ліквідності.
     Розрахуємо  продуктивність праці по ВАТ „КЗРК” за 2002-2003 роки діяльності.
                  (2.15)
де ВР – виручка  від реалізації продукції;
СЧ – середньоспискова чисельність персоналу.


     Коефіцієнт  придатності основних засобів розраховується за формулою:
                (2.16)
де В0, В1 – повна вартість застосовуваного й нового засобів праці;
П0, П1 – відповідно продуктивність тих самих засобів праці або витрати на їх обслуговування.


     Розрахуємо  фондовіддачу по ВАТ „КЗРК” за 2002-2003 роки.
                (2.17)
де ВП – вартість виробленої продукції;
СВОВФ – середня вартість основних фондів.


     Рентабельність  підприємства розраховується за наступною  формулою:
                (2.18)
     Розрахуємо рентабельність ВАТ „КЗРК” за 2002 – 2003 роки.


     Коефіцієнт  поточної ліквідності розраховується за формулою:
                (2.19)
     Розрахуємо  даний коефіцієнт по базовому підприємству:


     Тоді  рівень економічної безпеки ВАТ „КЗРК” складе:


     Отже, у порівнянні з 2002 роком рівень економічної  безпеки ВАТ „КЗРК” збільшився.
 


РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ,
СПРЯМОВАНИХ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
ТА ОЦІНКА ЇХ РЕЗУЛЬТАТІВ НА ПРИКЛАДІ ВАТ „КЗРК” 
 

     3.1. Основні заходи щодо забезпечення економічної безпеки підприємства 

     Для забезпечення економічної безпеки важливе значення має виявлення резервів виробничого і ресурсного потенціалу підприємства. Використати ці резерви можна за допомогою наступних варіантів рішень (табл. 3.1). 

Таблиця 3.1
Управлінські  рішення в розрізі виявлених  резервів діяльності підприємства
Виявлені  резерви Управлінські рішення
Збільшення  реалізації продукції Покращення  якості продукції Орієнтація на споживача
Підвищення  продуктивності праці Скорочення  простоїв за рахунок виконання терміну  поставок
Скорочення  витрат Удосконалення нормування запасів
Підвищення  якості управління персоналом Введення системи мотивації праці Підвищення кваліфікації персоналу
Підвищення  ефективності використання основних засобів Оновлення техніки  і технології
Покращення  збору і обробки інформації, та її захист Використання  комп’ютерної техніки
 
     Кожна альтернатива повинна бути економічно обґрунтована і для того, щоб остаточно  визначитись із прийняттям того чи іншого рішення, слід встановити обсяг  фінансових ресурсів для їх реалізації і порівняти їх з наявними коштами  підприємства.
     Визначення потреби у фінансових ресурсах на реалізацію альтернативних рішень слід здійснювати тільки після оцінки наявних фінансових ресурсів підприємства. В розпорядженні підприємства знаходяться фінансові ресурси у розмірі 418606 грн. За аналізований період запланований обсяг виручки від реалізації продукції склав 391550 грн., а собівартість цієї продукції 272135 грн., чистий прибуток 6267 грн. Необхідно визначити, чи вистачить власних коштів підприємству на проведення альтернативних заходів, чи доведеться брати кредит. Для цього необхідно порівняти величину собівартості продукції, що виробляється за даний період, з грошовим потоком або наявними фінансовими ресурсами:
272135 < 418606
     Це  свідчить про те, що власних фінансових ресурсів підприємству вистачає для  реалізації управлінських рішень. Для вибору найбільш прийнятного рішення слід розглянути витрати на їх проведення.
     Збільшення  реалізації продукції можна досягти  за рахунок покращення якості і орієнтацією  на споживача засобами реклами. Покращення якості можна забезпечити підвищенням техніко-технологічного рівня виробництва. Для цього необхідно покращувати стан обладнання шляхом модернізації діючого устаткування і обладнання. Для модернізації устаткування і обладнання передбачаються наступні витрати: на купівлю спеціального устаткування – 23000 грн., транспортування і монтаж – 1300 грн., на утримання і експлуатацію – 3000 грн., додаткові витрати енергії – 6200 грн., на навчання робітників – 2100 грн. Амортизаційні відрахування в сумі 6762 грн. Витрати на рекламу становитимуть 1200 грн.
     Підвищити продуктивність праці можна за рахунок  скорочення простоїв завдяки виконання  терміну поставок запасів. При укладанні  договорів необхідно враховувати  надійність постачальників, а не керуватися у виборі постачальника низькими цінами. Даний захід збільшить витрати на сировину і матеріали на 2300 грн.
     Скоротити виробничі запаси можна за рахунок  удосконалення їх нормування. Керуючому  персоналу потрібно запропонувати  використовувати інший метод  нормування запасів.
     Впровадження  системи мотивації праці та підвищення кваліфікації персоналу передбачає наступні витрати: 11230 грн. і 4580 грн. відповідно.
     Витрати на купівлю комп’ютерної техніки  складуть 188,04 грн.
     Так як підприємству вистачає власних фінансових ресурсів для проведення альтернативних заходів, то кредит залучати не потрібно. Для більш детального аналізу тієї чи іншої альтернативи необхідно розрахувати економічну ефективність кожної з них.  
 

     3.2. Оцінка економічної ефективності варіантів управлінських рішень
         з урахуванням умов невизначеності і ризику 

     Для остаточного прийняття рішення  стосовно забезпечення економічної безпеки підприємства слід здійснити розрахунок економічної ефективності для кожної альтернативи, що являє собою різницю між результатами, які можуть бути отримані при реалізації альтернатив, і витратами на їх здійснення. Результатом виступає грошова вартість кожної альтернативи.
     Для розрахунку економічного ефекту для  альтернатив, які потребують великих  капітальних вкладень, тобто механізація  і автоматизація виробництва, модернізація діючого устаткування , впровадження нової прогресивної техніки необхідні розрахунки умовно – річної економії.
     В результаті проведення аналізу було встановлено, що через впровадження модернізації устаткування і обладнання зменшиться собівартість продукції, а отже, економія на витратах становитиме:
272135-231314,75= 40820,25 грн.
     Тоді  річний економічний ефект при  величині нормативного коефіцієнта  економічної ефективності 0,15 дорівнює:
Ер= 40820,25-0,15?42362=34465,95 грн.
      Розрахуємо  економічний ефект від впливу росту інтенсивних факторів на обсяг діяльності, тобто ріст продуктивності праці.
      На  підприємстві планується збільшення обсягу діяльності на 5% до попереднього періоду.
      Приріст обсягу діяльності, отриманий за рахунок приросту продуктивності праці:
360813-342772,35=18040,25 (грн.)
     Економічний ефект від підвищення продуктивності праці складе:
18040,25-2300 ? 0,4= 17120,25 (грн.).
      Отже, приріст обсягу діяльності, отриманий за рахунок збільшення інтенсивного фактора — приросту продуктивності праці, складе 17120,25 грн., або 5%.
      Розрахуємо  економічний ефект від реклами у вигляді збільшення доходу:
360813 – 340813 = 20000 (грн).
      Прибуток від реклами за рік складе:
20000 ? 0,04 – 1200 = 19520 (грн.).
     Отже, реклама може принести економічний ефект у вигляді збільшення доходу на суму 19520 грн.
      Ефект від досягнення рівномірного постачання виробничих і товарних запасів визначається по формулі:
                   (3.1)

          и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.