На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


отчет по практике Звт про проходження переддипломної практики на Яснозрськй флї СТОВ м. Шевчена

Информация:

Тип работы: отчет по практике. Добавлен: 18.07.2012. Сдан: 2011. Страниц: 15. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ
ДВНЗ  КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені  Вадима Гетьмана 

Кафедра економіки АПК 
 
 
 
 
 

ЗВІТ
про проходження переддипломної практики на Яснозірській філії СТОВ ім. Шевчена 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                  Виконала
                  студентка 5 курсу
                  спец. 8107/1
                  Іванчишина  Марина  
                   

                                                                                 Науковий керівник
                                                                    к.е.н.   Ничипорук О.Ю.                                 
 
 
 
 
 
 

                                                     Київ- 2010
 

      ЗМІСТ 
 
 
 

    І. СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНИЙ ПОРТРЕТ ЯФ СТОВ ім. ШЕВЧЕНКА ...............................................................................3
      Історична характеристика ЯФ СТОВ ім. Шевченка……….3
      Економічна  характеристика ЯФ СТОВ ім. Шевченка Черкаської області Черкаського району…………………….5
 
      Соціальне становище працівників ЯФ СТОВ ім. Шевченка…………………………………………………….19
 
ІІ. РОБОТА ВИКОНАНА БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПІД ЧАС ПРАКТИКИ НА ЯФ СТОВ ім. ШЕВЧЕНКА …………………..………….…21
    2.1. Складання технологічної карти  по цукровій кукурудзі та хрону, як вид роботи, що був виконаний на замовлення планово – економічного відділу ЯФ СТОВ ім. Шевченка…………………….……………………………..21
    2.2.  Оцінка проекту «Молокопровід»  для молоко – товарної ферми  ЯФ СТОВ ім. Шевченка, як вид  роботи, що виконаний за дорученням кафедри……….…………………………….28 

    ІІІ. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ………………………………………39 
     

      ДОДАТКИ……………………………………………………………..44 

 

    І. СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНИЙ ПОРТРЕТ ЯФ СТОВ ім. ШЕВЧЕНКА

    1.1. Історична характеристика ЯФ СТОВ ім. Шевченка

       «Агрофірма організована з метою більш ефективного використання виробничого потенціалу і на цій основі збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, якісних продовольчих товарів, а також товарів народного вжитку, розширення їх асортименту, підвищення їх якості, скорочення втрат у процесі заготівлі, переробки, зберігання і реалізації продукції…» - так в одному з науково – практичних журналів у 1990 році було визначено головну мету діяльності агрофірми імені Крупської, яка згодом була реорганізована у СТОВ Яснозір’я, а з 2008 року – у Яснозірську філію СТОВ ім. Шевченка, що належить ГК «Верес» .

       На  початку 90-х рр.. до складу агрофірми  входили такі сільськогосподарські виробничі підрозділи, як 5 тракторних, 3 поле овочеві, 1 вівчарський комплекс на 6тис.гол., 3 ферми ВРХ, 3 цехи по переробці сільськогосподарської продукції і виробництві товарів народного вжитку. Працював консервних завод по приготуванню 2500-2800т плодоовочевої продукції в рік, був відкритий фірмовий магазин обласному центрі.
       Рослинництво  спеціалізувалося на виробництві зерна, технічних культур, картоплі та овочевих культур. Тваринництво – на виробництві молока, вирощуванню і відгодівлі ВРХ, продукції вівчарства та свинарства. На початок 1990 року в агрофірмі нараховувалося 2 665 гол. ВРХ,з них 770 корів; свиней - 1480, овець 4 306 гол. Діяв тваринницький комплекс по виробництву баранини і хутра.
       Була  створена потужна матеріало –  технічна база, була достатня кількість  високопродуктивної техніки. Розвинуте  складське господарювання: 6 складських приміщень для зберігання 6 000 т зерна, склад для мінеральних добрив, фруктосховище на 1000 т.
       В агрофірмі працювало 1300 чол. з яких у рослинництві зайнято 624чол., у  тваринництві – 279, а більше ніж 200 чол. у підсобних підрозділах. Таким  чином, жителі села мали постійну та високооплачувану роботу.
       Агрофірма співпрацювала напряму з господарськими організаціями та підприємствами інших  країн в області науки, техніки  і кооперування виробництва. Тобто, після виконання держзамовлення вона мала право частину продукції  виділяти для продажу за кордон, через зовнішньоторгові організації. На виручені кошти агрофірма могла придбавати обладнання, матеріали, технологію, ліцензію. Наприклад, здійснювалася продаж коноплі-волокна (120т) Бельгії та Іспанії.
       В структурі товарної продукції 82,9% належало сільськогосподарській і 14,6% - продукції промислового виробництва та допоміжних галузей.
       Рентабельність  виробництва агрофірми у 1990 році становила 55%. Своєю перспективою керівництво  господарства у послідуючі роки бачило зростання даного показника до 60%, у тому числі рентабельність сільськогосподарської продукції до 58%, а промислової продукції та допоміжних галузей – до 80%.
 

1.2. Економічна характеристика ЯФ СТОВ ім. Шевченка Черкаської області Черкаського району

 
     Яснозірська філія СТОВ ім. Шевченка Черкаської області Черкаського р-ну, с. Яснозір’я знаходиться в східній частині цетральної підзони Лісостепу України. Директором філії є Пономар Юрій Павлович, - керівник з вищою економічною освітою, великим досвідом роботи в галузі сільського господарства, людина, що цінує та вимагає від кожного працівника господарства наполегливості, працьовитості та дисциплінованості.
     Характеристику  економічного стану досліджуваного мною господарства за рядом критеріїв  доцільно проводити у порівнянні з іншим подібним до нього господарством. Об’єктом такого порівняння є Софіївська філія СТОВ ім. Шевченка на чолі з Горяїновим Віталієм Олексійовичем, яка також знаходиться у Черкаській області Черкаського р-ну, с. Софіївка і входить до аграрного напрямку діяльності ЗАТ «Агроекопродукт».
     Досліджуване  мною господарство являється  виробничо-господарським  комплексом, який здійснює свою виробничу  діяльність на основі спеціалізації, концентрації і інтеграції виробництва, зберігання і реалізації сільськогосподарською  продукцією. Господарство функціонує з метою отримання високих прибутків шляхом підвищення ефективності своєї діяльності, а також забезпечення споживача високоякісними продуктами.
       Клімат  господарства помірно-континентальний; середньорічна кількість опадів-512 мм, максимальна температура повітря у липні- серпні становить 36-37°, мінімальна в січні, лютому становить до мінус-27° С.
     Грунтово - кліматичні умови вказують на сприятливі умови для вирощування зернових, зернобобових культур,  а також вирощування ВРХ і свиней.
      Виробництво овочевої продукції Яснозірською філією здійснюється з метою її реалізації на Черкаський консервний завод, який в свою чергу й виробляє консервовану продукції під ТМ «Верес», частина як рослинницької так і тваринницької продукції виробляються для продажу населенню, частина залишається на власні потреби господарства, продукція молоко-товарної ферми господарства реалізовується на Канівський молокозавод.
      Розмір  досліджуваного об'єкта характеризують показники, що наведені в таблиці  1.2.1.:

Таблиця 1.2.1.

      Показники розміру ЯФ СТОВ ім.Шевченка, 2009 рік
п/п
Показники СФ  СТОВ ім. Шевченка ЯФ  СТОВ ім.Шевченка Показники ЯФ СТОВ ім.Шевченка у  до СФ СТОВ ім. Шевченка,%
1 Площа с/г угідь, га 2269 3695 162,84
2 Авансований капітал, тис.грн. 34063 29003 85,3
3 Власний капітал, тис .грн. 3775 2084 55,2
4 Середньорічна чисельність працівників, чол. 149 221 148
5 Обсяг товарної продукції, тис.грн. 4101 5873 143
6 в т.ч. в розрахунку на 1 га. ріллі, тис.грн. 1,81 1,59 87,85
 
     З таблиці 1.2.1. бачимо, що ЯФ СТОВ ім. Шевченка більше на 63% (або на 1426 га) більше забезпечена сільськогосподарськими угіддями; працівниками на 48%. Загальний обсяг товарної продукції Яснозірської філії у 2009 році був на 43% більшим, аніж у Софіївської і становив 5 873 тис.грн, хоча більш показовим для аналізу господарств є все ж таки обсяг товарної продукції на 1 га, який для досліджуваного нами господарства був на 12 % меншим за базу порівняння.
     Одним з важливих напрямків в економічній  характеристиці об’єкту дослідження є визначення його виробничого напрямку. Виробничий напрямок формується по галузях, які мають найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції. На основі товарної продукції за 2009 рік ТОВ ЯФ СТОВ ім. Шевченка визначимо її структуру (табл.1.2.2).
     Отже, як показали розрахунки з таблиці 1.2.2, підприємство має зерново-молочний  виробничий напрямок з розвиненим овочівництвом.
      Щоб визначити  рівень зосередженості галузей  даного підприємства, можна скористатися формулою (2.1):
       ,                 (2.1)
      де  Пвj - питома  вага   j-тої  в  структурі  товарної  продукції;
      Пj - порядковий номер  галузі  у  ранжованому  ряду, побудованому  по  спадаючому  принципу.  

                                                                                                              Таблиця 1.2.2 

Структура товарної продукції  ЯФ СТОВ ім. Шевченка, 2009 р.
Показники Виручка від реалізації, тис.грн. Питома  вага, % Ранжований  ряд
вцілому по г-ву в продукціїс/г вцілому по г-ву в продукції с/г
Зернові і зернобобові - всього 3159 53,79 55,70
в тому числі : - пшениця озима 2670 45,46 47,08       -
- кукурудза на зерно 417 7,10 7,35 - 2
-ячмінь  ярий 49 0,83 0,86 -
-овес 21 0,36 0,37
Ріпак ярий 10 0,17 0,18 10
Картопля  12 0,20 0,21
Овочі відкритого грунту 12 0,20 0,21 9
Плоди зерняткові 14 0,24 0,25
Ягоди 14 0,24 0,25
Інша  продукція рослинництва 88 1,50 1,55 6
РАЗОМ ПО РОСЛИННИЦТВУ 3297 56,14 58,14 І І 
ВРХ 616 10,49 10,86 4
Свині 632 10,76 11,14 3
Молоко  1092 18,59 19,26 2
Інша  продукція тваринництва 34 0,58 0,60 7
РАЗОМ ПО ТВАРИННИЦТВУ 2374 40,42 41,86 ІІ ІІ 
ВСЬОГО  ПО С/Г 5671 96,56 100 х  х 
Послуги  с/г 202 3,44 x х 
ВСЬОГО  ПО ПІДПРИЄМСТВУ 5873 100 Х х х
 
 
      У  досліджуваному   господарстві  потрібно  зробити  два  ранжованих  ряди: один  це  загальний, а  другий – це  тільки  по  сільському господарству. Показник дорівнює Кз = 0,323, тобто  підприємство  має середній   рівень зосередженості  всіх  галузей.
     Для поглибленого вивчення виробничого напряму підприємства потрібно визначити структуру посівних площ (табл.1.2.3).
     Аналіз  структури посівних площ вказує на те, що в господарстві зерновиробництво займає найбільшу площу , про що і  свідчать дані останніх двох років.
     Таблиця1.2.3
Структура посівних площ в ЯФ СТОВ ім. Шевченка за 2008 та 2009рр
Культура Посівна площа 2008 року,га Частка  у структурі посівних площ,% Посівна площа    2009 року,га Частка  у структурі посівних площ,%
Озима пшениця 882 28 766 26,82
Гірчиця 318 11 545 19,08
в тому числі гірчиця яра
81
гірчиця озима 237
Горошок зелений 720 24,50 729 25,53
Кукурудза 300 19,21 124 4,34
Квасоля 307 10,45 460 16,11
Хрін     30 1,1
Кукурудза з/с 300 10,21 99 3,47
Соя 36 1,22    
Трави багаторічні 98 3,33 95 3,33
Разом 2939 100 2856 100
 
     Для більш глибокої економічної характеристики підприємства необхідно охарактеризувати показники матеріально-речової складової  інтенсивності виробництва на 1 га сільськогосподарських угідь (табл.1.2.4).   
 

                                                                                                              Таблиця 1.2.4
Показники матеріально-речової  складової інтенсивності  виробництва в  ЯФ СТОВ ім. Шевченка, 2009 р.
Показники СФ СТОВ ім.Шевченка ЯФ  СТОВ ім.Шевченка
АК  на 1 га с/г угідь, тис.грн. 15 7,85
ВК  на 1 га с/г угідь, тис.грн. 1,66 0,758
Витрати  виробництва на 1 га с/г угідь, тис.грн. 8,93 4,7
Трудозабезпеченість, чол./ 100 га 7 6
 
     Аналізуючи  вищенаведені показники інтенсивності, бачимо, що ЯФ СТОВ ім. Шевченка має у два рази меншу забезпеченість як власним капіталом зокрема, так і авансованим в цілому. Що стосується витрат на 1 га по кожному з господарств, то в Яснозірській філії вони менші майже як у 2 рази .
     ЯФ  СТОВ ім. Шевченка має трудозабезпеченість працівниками 6чол/100га в той час як Софіївська філія 7 чол., а якщо враховувати той факт, що тваринництво Софіївки має незначні, порівняно з Яснозірям, розміри і працює лише для задоволення власних потреб, а саме у тваринництві як ми знаємо більша концентрація робочої сили                                                                           
            Щоб визначити за рахунок якої саме статті витрат загальні витрати на 1 га Яснозірського господарства менші у 2 рази скористаємося таблицею 1.2.5.
 

      
Таблиця 1.2.5 Аналіз  ЯФ і СФ СТОФ ім. Шевченка за елементами витрат на 1 га с\г угідь на основне виробництво, 2009р.
(грн./га)
Показник Рослинництво Тваринництво В цілому
Елементи  витрат СФ ЯФ СФ ЯФ СФ ЯФ
Оплата  праці 1812,16 673,43 35,21 308,44 1847,38 981,87
Відрахування  на соціальні заходи 539,27 200,49 10,97 91,72 550,24 292,21
Матеріальні витрати всього 5823,01 2331,98 91,01 553,03 5914,01 2885,01
в т.ч. насіння та посадковий матеріал 656,68 367,15 - - 656,68 367,15
корми 0,00 0,00 46,32 439,39 46,32 439,39
мінеральні  добрива 1411,64 630,14 - - 1411,64 630,14
нафтопродукти 869,11 528,68 0,44 31,39 869,55 560,06
електроенергія 63,46 11,36 5,73 18,40 69,19 29,76
запасні частини, ремонтні та буд.мат. 507,71 70,08 34,11 19,48 541,82 89,56
оплата  послуг і робіт сторонніх організацій 2246,54 695,62 3,97 39,50 2250,51 735,12
Амортизація основних засобів 363,16 168,83 - 41,13 363,16 209,96
Інші  витрати, включаючи орендну плату 260,47 312,23 0,44 18,13 260,91 330,36
Всього 8798,06 3686,96 137,638 1012,45 8935,70 4699,40
 
      Отже, як видно з таблиці 1.2.5. Яснозірська філія СТОВ ім. Шевченка на відміну від Софіївської філії згідно бухгалтерських даних річної звітності за 2009 рік по кожному з елементів витрат на 1 га сільськогосподарських угідь має менші показники. Так, матеріальні витрати ЯФ менші за СФ на 3тис.грн/га, зокрема за рахунок менших витрат на мінеральні добрива (у 2,2рази), оплату послуг сторонніх організацій (у 3 рази). Оплата праці досліджуваного мною господарства має також менші показники, як у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь так і на 1 середньооблікового працівника ( оплата праці на 1 працівника ЯФ становить 1 368грн/міс. в той час як СФ – 2 344 грн./міс.), що в точки зору соціальної політики є несприятливим фактом.
      Для того, щоб зробити остаточний висновок про економічний стан підприємства, необхідно проаналізувати показники ефективності його діяльності, які поділяють на натуральні та вартісні.
      До  натуральних відносять, перш за все, урожайність сільськогосподарських  культур та продуктивність тварин. Їх динаміку можна прослідкувати, скориставшись даними таблиці 1.2.6.
Таблиця 1.2.6
    Натуральні  показники
    абсолютної  ефективності виробництва  ЯФ СТОВ ім. Шевченка 

Продукція Урожайність (ц/га)/приріст ЖВ,ц/гол, 2009 рік Урожайність (ц/га)/приріст ЖВ,ц/гол, 2008 рік
Зернові і зернобобові - всього 33,13 30,27
в тому числі : - пшениця озима 46,89 26,9
- кукурудза на зерно 40,26 48,39
-ячмінь  ярий 23,81 -
-овес 42 40
Картопля - 253
Овочі відкритого грунту 58,81 74,38
Корінь  хрону 70 -
Листя хрону 18,6 -
Морква 206,6 -
Горошок овочевий 29 27,6
Кукурудза цукрова 192 190
Квасоля біла 50 50,1
Квасоля червона 70 68,9
Гірчиця біла 18 -
Гірчиця жовта 70 70,1
Плоди зерняткові 0,14 0,27
Ягоди 19,43 11,43
ВРХ 1,86 1,22
Свині 1,33 1,61
Молоко* 39,84 25,62
* од. виміру- надій  молока на 1 корову, ц. 
 

    При аналізі наведених даних можна  помітити, що натуральні показники  ЯФ СТОВ ім. Шевченка мають позитивна  динаміку приросту урожайності по таких  культурах як пшениця озима, ячмінь ярий та всіх групі овочевих культур, а також у тваринництві це збільшення приросту ВРХ та надою молока на 1 корову.
       Серед вартісних показників ефективності найбільшу увагу привертають  показники валової продукції  в зіставних цінах, товарної продукції  та прибутку, скорегованих на одиницю земельної площі (табл. 1.2.7).
            Таблиця 1.2.7
Вартісні  показники абсолютної ефективності виробництва
Показники СФ СТОВ ім.Шевченка ЯФ  СТОВ ім.Шевченка
товарна продукція на 1 га с/г угідь, тис. грн. 1,81 1,59
чистий  прибуток (збиток)на 1 га с/г угідь, тис. грн. 4,1 (0,91)
 
       Аналізуючи  вартісні показники з розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських земель, наведені в таблиці 1.2.7. можна зробити такі висновки: показник товарної продукції менший  за показники в СФ СТОВ ім. Шевченка; збиток ЯФ СТОВ ім. Шевченка відрізняється від порівнюваного господарства, так як воно має 4,1 тис. грн./га
      Щоб дати відповідь на питання: якою ж  ціною виробляється валовий продукт  і скільки авансованих засобів  беруть участь у його створенні, необхідно визначити фондовіддачу основного і оборотного капіталу та рівень річної продуктивності праці (табл. 1.2.8).
    Таблиця 1.2.8
Показники ефективності використання виробничих ресурсів, 2009 р.
Показники СФ СТОВ ім.Шевченка ЯФ  СТОВ ім.Шевченка
Фондовіддача основного капіталу 0,097 1,33
Фондовіддача  оборотного капіталу 0,014 0,248
       
        З таблиці видно, що показник  фондовіддачі основних виробничих  фондів становив 1,33, тобто на кожну  гривню вартості використаних  основних засобів припадає 1,33 грн.  товарної продукції (значно більше, ніж в СФ СТОВ ім. Шевченка), а що стосується оборотних фондів, то їх фондовіддача становила 0,248, тобто досліджуване господарство також більш ефективно використовує оборотні фонди, ніж Софіїівське підприємство.
     Однією  з важливих характеристик фінансово-економічного стану підприємства є ступінь його фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування.
     Для визначення фінансово-економічного стану  підприємства необхідно проаналізувати його прибутковість, яка характеризується нормою прибутку та рівнем рентабельності (таблиця 1.2.9).
     Таблиця 1.2.9
Показники економічної ефективності виробництва, 2009 р.
Показники СФ  СТОВ ім. Шевченка ЯФ  СТОВ ім.Шевченка
Норма прибутку на авансований капітал, % 0,27 -2
Норма прибутку на власний капітал, % 0,44 -0,007
Рентабельність  продажу (за ТП), % - 0,26 -10,5
Рівень  рентабельності виробництва (за ТП), % -0,22 -9,46
Норма прибутку (збитку), % 0,304 -2,19
 
       Аналізуючи  показники економічної ефективності виробництва, можна відмітити значну різницю в показниках ЯФ СТОВ ім.Шевченка з СФ СТОВ ім. Шевченка. Основною причиною такої ситуації є збитковість досліджуваного мною підприємства у 2009 році.
       Отже, можна зробити  загальний висновок, що ЯФ СТОВ ім.Шевченка
працює  менш ефективно порівнюючи СФ СТОВ ім. Шевченка за рядом показників. У 2009 році ЯФ СТОВ ім.Шевченка виробило товарної продукції на 5873 тис. грн. але, реалізувавши її, отримало збиток(валовий) у розмірі 614тис. грн. Рівень рентабельності виробництва у цьому році був негативним і склав -9,46%, тобто на кожну гривню витрачених коштів на виробництво продукції досліджуване підприємство отримало 9 коп. збитку.
     Також проаналізую і такі показники  економічної ефективності,  використовуючи табл.1.2.10.
     Таблиця 1.2.10
     Показники економічної ефективності ЯФ СТОВ ім.Шевченка
Показники Роки
2008 2009
1.Витрати  на виробництво продукції, тис.  грн: 13 359,00 17 369,00
рослинництво 11067 13 627,00
тваринництво 2292 3 742,00
2. Дохід(виручка) від реалізації  продукції, тис.грн 3385 7043
3. Виробнича собівартість реалізованої продукції, тис. грн 3739 7278
5. Темп росту виручки від реалізації  продукції, рази 2,08
6. Темп росту витрат від реалізації  продукції, рази 1,95
 
 
       З вище розміщеної таблиці ми можемо бачити, що дохід (виручка) від реалізації продукції у 2009 році порівняно з 2008 по ЯФ СТОВ ім. Шевченка зростала майже пропорційно виробничій собівартості продукції.
       Для ґрунтовної характеристики економічного стану господарства та розуміння  напрямку розвитку даних за 2 роки є  недостатньо, а тому доцільно проаналізувати діяльність Яснозірського господарства за такими показниками як дохід (виручка) від реалізації с/г продукції, собівартість реалізованої продукції, чистий прибуток та рентабельність у динаміці, скажімо, за 10 років (див.табл.1.2.11) 

 

        Таблиця 1.2.11.
Динаміка  показників ЯФ СТОВ ім. Шевченка, 2000-2009 рр.
Рік 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Дохід( виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг), тис.гр 3346 4216 3467 3706 4310 5013 4685,3 5248 3385 7043
Собівартість  реалізованої продукції (товарів,робіт, послуг), тис.грн. 2084 2421 2885 2845 3146 3852 4429,5 4490 3739 7278
Чистий  прибуток, тис.грн 910 923 231 32 611 161,3 7,4 57,5 -804 -3367
Рентабельність  виробництва,% 60,6 74,1 20,2 30,3 37,0 30,1 5,8 16,9 -9,5 -3,2
Рентабельність  продажу,% 37,7 42,6 16,8 23,2 27,0 23,1 5,5 14,4 -10,5 -3,3
 
       Як  бачимо з даних таблиці 1.2.11 господарство лише у 2008 та у 2009рр. отримало збиток як рель тат своєї фінансової діяльності.
       Щоб наочно побачити шлях фінансового розвитку господарства за десятирічний період скористаємося рис.2.1.1.
       
       Також важливими показника є рентабельність виробництва і продажу продукції  господарства (див. рис.2.1.2). 

 

      На  основі даних динаміки основних показників, що характеризують економічних стан господарства, бачимо, що за десять років своєї діяльності Яснозірське господарство погіршило такі показники, як чистий прибуток, рентабельність виробництва і продажу продукції, а 2008 та 2009рр. для господарства взагалі стали збитковими і на кожну гривню витрачених коштів на виробництво та реалізації своєї продукції господарство отримало відповідно 10 та  3 коп. збитку, згідно даних бухгалтерської річної звітності . 

    Оскільки  Яснозірська філія є складовою  аграрного напрямку діяльності ГК «Верес», яка забезпечує споживача овочевою консервацією, то власника господарства в першу чергу цікавитиме саме урожайність, валові збори та рентабельність виробництва продукції, що вирощується для переробки.
    У 2009 році врожаї таких культур як горошок овочевий, цукрова кукурудза, квасоля, морква, хрін, гірчиця біла та жовта були перевезені на Черкаський консервний завод або частково до фруктосховища з подальшою реалізацією на завод. Оскільки така реалізація продукції відбувається в межах однієї юридичної особи, тобто СТОВ ім. Шевченка, то Яснозірська філія отримує дохід (виручку) від реалізації продукції не за ринковими цінами, що склалися на певний момент продажу по певному виду товару, а по собівартості виробництва.
    Для того, щоб реально оцінити рентабельність виробництва та продажу вищезгаданої продукції, скористаємося цінами, по яких здійснювалися закупки сировини з зовнішніх джерел Черкаським консервним заводом і які склалися на період 2009 року, а також спрогнозуємо відповідні показники на 2010 рік, згідно цінових прогнозів працівників комерційного відділу ГК «Верес».
    Тож, дані ефективності виробництва та продажу  продукції вирощеної на переробку  ЯФ СТОВ ім. Шевченка буде такою (табл. 1.2.12.) дають підстави стверджувати, що всі культури є рентабельними, тобто кожна витрачена гривня на виробництво таких культур як горошок овочевий, цукрова кукурудза, гірчиця, квасоля, морква та хрін забезпечила у 2009 році прибуток у розмірі 38коп. , 32коп., 2 грн.63коп., 1 грн.6 коп., 5коп., 3 грн.60 коп., 1грн.27коп. відповідно. 

Таблиця 1.2.12 Аналіз  показників ефективності виробництва та продажу  продукції для  переробки ЯФ СТОВ ім.Шевченка, 2009 рік
Культура Валовий збір, т Дохід отриманий реалізацієї продукції за собівартістю, тис.грн. Умовний дохід від реалізації продукції за ринковими  цінами, тис.грн. Рентабельність  виробництва, % Рентабельність  продажу, %
Горошок овочевих 2079,80 4675,39 6447,38 37,90 27,48
Цукрова кукурудза 2375,90 956,16 1259,23 31,70 24,07
Гірчиця біла 198,40 434,45 1577,28 263,06 72,46
Гірчиця жовта 318,60 895,69 1847,88 106,31 51,53
Квасоля біла 210,00 1583,66 1669,50 5,42 5,14
Морква 103,30 62,88 289,24 359,98 78,26
Хрін 70,00 133,29 302,40 126,88 55,92
 
    Що  ж стосується 2010 року, то порівняно з попереднім роком у господарстві було складена така структура посівної площі, а відповідно до прогнозованих показників урожайності, собівартості та цін розроблених планово економічним відділом підприємства, матимемо такі прогнозовані показники валового доходу та рентабельності (див. табл.1.2.13): 

Таблиця 1.2.13.2 Визначення  планової рентабельності виробництва та продажу  продукції на переробку  ЯФ СТОВ ім.Шевченка (2010рік)
Культура  Площа посіву 2009 року Площа посіву 2010 року Планова собівартість виробництва, тис.грн Плановий умовний  дохід від реалізації,тис.грн Рентабельність  виробництва, % Рентабельність  продажу, %
Горошок овочевих 729 372 3465,18 6510 87,87 46,77
Цукрова кукурудза 124 300 2891,7 2907 0,53 0,53
Гірчиця біла 110 127 440,055 723,9 64,50 39,21
Гірчиця жовта 429 25 65,37 150 129,46 56,42
Квасоля біла 438 110 533,137 1496 180,60 64,36
Морква 5 20 636 3900 513,21 83,69
Хрін 10 30 1071,72 1800 67,95 40,46
 
    Таким чином, ми бачимо, що прогнозовані показники  рентабельності виробництва і продажу  продукції вирощеної на переробку мають позитивні результати, тобто культури будуть прибутковими у 2010 році, згідно прогнозованих обсягів та цін їх реалізації. 

 

1.3. Соціальне становище працівників ЯФ СТОВ ім. Шевченка  

      Сільське  господарство є специфічною галуззю  народного господарства і окрім ряду економіко – технологічних критеріїв, воно так само має певні, відмінні від інших напрямків діяльності, особливості в соціальній сфері . Головним чином ці особливості пов’язані зі специфікою ринку праці працівників сільського господарства.
      Оскільки основною робочою силою на сільськогосподарських підприємства, в тому числі і на досліджуваному мною господарстві ЯФ СТОВ ім. Шевченка, являються селяни, які мешкають у цьому ж таки населеному пункті, то окрім головної мети підприємства, яка полягає у збільшенні вартості господарства завдяки ефективному виробництву та реалізації сільськогосподарської продукції, є ще забезпечення селян – працівників усіма необхідними благами для створення сприятливого соціально – економічного клімату для життя та розвитку.
      Якщо  проаналізувати недалекий історичний досвід з даного питання, мається  на увазі, період існування колгоспів  та радгоспів, то в більшості випадків, саме вони займалися рядом соціальних питання селян відповідного населеного пункту; саме вони утримували школи, дитячі садочки, лікарні, організовували лікувально – профілактичні заходи по рекреації працівників господарств, навчання та підвищення кваліфікації, забезпечували молодих працівників житлом і т.д. Саме так  було і колишнім, славнозвісним на теренах УРСР, Яснозірським колгоспом, який згодом, а саме у 2008 році був реорганізований у Яснозірську філію СТОВ ім. Шевченка.
      На  сьогоднішній день, досліджуване мною господарство, через ряд економіко - технологічних питань,   які  стоять на першому плані, провадить «обмежену» соціальну політику. Найяскравішим проявом цього є аналіз складу персону господарства, який наповнений «старожилами» - працівниками, які працюють ще з «тих часів». Кваліфікована молодь, в більшості випадків, не зацікавлена у здійснення своєї професійної діяльності на селі. У даному випадку мова йде навіть не про звичайну оплату праці, яка  на фоні оплат більшості інших напрямків діяльності, є невеликою, мова йде про комплекс інших переваг, які отримує селянин – працівник. Так, наприклад, досліджуване мною господарство, серед величезного ряду послуг  що були за «радянських часів», на даний момент забезпечує окрему частину працівників комплексними обідами та частково фінансує підвищення кваліфікації персоналу. Разом з тим покращення вимагають умови праці працівників господарства, зокрема, працівників тваринництва, адмін. персонал, тракторної бригади та зернотоку.
      Що  ж стосується витрат на оплату праці, то дані господарства за 2009 рік ми можемо бачити з таблиці 1.3, яка в кінцевому підсумку дає нам можливість в подальшому оцінити та порівняти з середньомісячною оплатою праці працівників будь якої іншої галузі народного господарства, або працівниками інших сільськогосподарських підприємств. 

      Таблиця 1.3 

      Розрахунок  витрат на оплату праці  працівників ЯФ СТОВ ім.Шевченка, 2009рік
Показник од. вим. Працівники  рослинництва Працівники  тваринництва
Витрати на оплату праці (річні) тис.грн 2 489 1140
Середньооблікова  чисельність працівників чол.. 154 67
Витрати на оплату праці 1 працівника (річні) грн. 16162 17014
Середньомісячна оплата праці 1 працівника грн. 1 347 1 418
 
 
 
 
 

    ІІ. РОБОТА ВИКОНАНА БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПІД ЧАС ПРАКТИКИ НА ЯФ СТОВ ім. ШЕВЧЕНКА 

    2.1. Складання технологічної карти по цукровій кукурудзі та хрону, як вид роботи, що був виконаний на замовлення планово – економічного відділу ЯФ СТОВ ім. Шевченка 

       Початок практики, що припадав на лютий місяць, співпав зі складанням технологічних  карт по культурах рослинництва в  ЯФ СТОВ ім. Шевченка, а тому одним  із перших завдань, у яких мені довелося приймати безпосередню участь, було складання технологічних карт. Зокрема мною, під керівництвом головного економіста та допомогою працівників агрономічного відділу, було розроблено технологічні карти по двом культурам – цукровій кукурудзі та хрону. Ці дві культури є стратегічними для господарства, тому що вони використовуються для переробки на Черкаському консервному заводі, які випускає консервовану продукцію під ТМ «Верес». 
       Для того, аби  скласти технологічні карти, було опрацьовано таку інформацію по цукровій кукурудзі та хрону: 

    Цукрова кукурудза
         1.1.Ботанічна характеристика кукурудзи 

       У світовому землеробстві, у тому числі  й в Україні, кукурудзу використовують як універсальну культуру - на корм худобі, для продовольчих і технічних  потреб - виробництва круп і борошна, харчового крохмалю та рослинної олії, меду й цукру, декстрину та етилового спирту тощо.
       Тривалий  час вважали родоначальником  кукурудзи однорічну багатостеблу рослину тео-синте, доки не було встановлено, що само тео-синте походить від кукурудзи. Зустрічається тео-синте багаторічне - багатостебла рослина, яка також є бур'яном на кукурудзяних полях у Ценральній Америці.
       Кукурудза культурна (2n-42) - однорічна трав'яниста рослина, яка зовнішнім виглядом значно відрізняється від інших  злакових рослин. Коренева система мичкувата, добре розвинена, окремі корені проникають у грунт на глибину 2-3 м. Ярусне розміщення коренів у грунті з перевагою основної частини їх у гумусовому шарі більш повно забезпечує рослину елементами живлення і вологою за рахунок літніх опадів.
       Стебло  у кукурудзи - міцна, груба, округла  соломина, заповнена нещільною паренхімою. Висота його залежно від біологічних  особливостей сорту чи гібрида та факторів урожайності коливається  від 60-100 у ранньостиглих форм і  до 5-6 м у пізньостиглих. Товщина - 2-7 см. Кількість міжвузлів на стеблі у ранньостиглої кукурудзи досягає 8-12, у дуже пізньостиглої - до 30-40 і більше.
       Листки  лінійно-ланцетні, великі, довжина листкової  пластинки 70-110 см, ширина 6-12 см і більше. Листок зверху опушений, має невеликий язичок і не має вушок. Розміщуються листки на стеблі почергово, не затінюючи один одного. Краї їхні ростуть швидше, ніж середина, а тому є хвилястими, що збільшує загальну листкову поверхню рослини.
       Волоть  у кукурудзи верхівкова, розміщується на кінці центрального стебла або на верхівках бічних пагонів - пасинках. На осі волоті переважна кількість бічних гілок першого порядку, рідко на двох-трьох нижніх утворюються гілки другого порядку. Колоски з чоловічими квітками розміщені вздовж кожної гілки двома або чотирма рядами, попарно, з яких один сидячий, другий на короткій ніжці. Колоски двоквіткові; квітки тичинкові, з широкими опушеними перетинчастими колосковими лусками та тонкими м'якими - квітковими, між якими знаходиться три тичинки з двогніздими пиляками. У кожній добре розвиненій волоті утворюється до 1-1,5 тис. квіток, які за сприятливих умов зацвітають разом з жіночими квітками або на 2-4 дні раніше. Пилок переноситься вітром до 300-1000 м, що враховують при просторовій ізоляції насінних посівів кукурудзи.
       Суцвіття  з жіночими квітками - початки - розвиваються з частини найактивніших пазушних бруньок стеблових листків. На стеблі утворюються здебільшого 2-3 початки, решта бруньок не розвиваються.
       Початок розміщується на короткій ніжці (стебельці), покритій зовні обгортковими листками, які відрізняються від звичайних стеблових добре розвиненими піхвами і редукованими пластинками. Внутрішні листки обгортки тонкі, майже плівчасті, світлі, зовнішні - товщі й зелені.
       Основою початка є добре розвинений стрижень ЦИЛІНДРИЧНОЇ або слабо конусоподібної форми, завдовжки 15-35 см. Маса його становить 15- 25% загальної маси початка. У комірках стрижня, які розміщуються поздовжніми рядами, розміщуються попарно колоски з жіночими квітками.
       Колоски початка мають м'ясисті (при висиханні - шкірясті) колоскові луски та ніжні  тонкі - квіткові. У кожному колоску  знаходиться дві квітки, але утворює  зернівку лише одна - верхня, друга, нижня - безплідна. Розміщені попарно колоски формують дві зернівки, тому початки мають парну кількість рядів зерен - від 8 до 24 і більше.
       Нормально розвинені жіночі квітки мають сформовані маточки, які складаються із зав'язі, довгого (до 40-50 см)ниткоподібного стовпчика  і приймочки.
       Плід  у кукурудзи - гола зернівка різних розмірів і форми, консистенції та забарвлення. 
 

1.2.Особливості вирощування цукрової кукурудзи  

       Кукурудза вимоглива до тепла і відмінно росте на родючих зволожених грунтах. Можна її ростити і на городі. Під неї відводять тепле, не тіньове місце, захищене від вітру. Попередниками кукурудзи можуть бути картопля, огірки, помідори, капуста, горох. Можна висадити кукурудзу після кабачків і патисонів.
       Перед тим, як посадити насіння кукурудзи  прогрівають 4-5 днів на сонці, а потім  потрібно замочити в теплій воді, для того, щоб прискорити появу сходів. Висівають насіння в середині травня, в цей час грунт добре прогріється. Глибина закладення насіння 5 - 7 див. За допомогою легкої плівки ніжні втечі захищають від заморозків. Щоб коріння посівів успішно розвивалося, після будь-якого дощу в міжряддях спушують грунтову кірку. Відразу ж видаляють і бур'яни. Підгодовують кукурудзу різними місцевими органічними добривами. Прибирають качани при молочній стиглості, поки що не затверділо зерно. Збір тривалістю приблизно два тижні. Та зелена маса, що залишилася використовують як корм для худоби. Найбільш поширені цукрові сорти кукурудзи. 

       Цукрова кукурудза це цінна овочева культура. По живильних і смакових якостях, а також за змістом багатьох вітамінів вона займає одне з передових місць серед овочевих культур. Зерно цукрової кукурудзи набирає велика кількість мінеральних солей, і інших найважливіших елементів. За змістом сухих речовин, вуглеводів, жирів і по калорійності консервоване зерно цукрової кукурудзи значно вище, ніж зелений горошок, цвітна капуста і овочева квасоля.
       Цукрову кукурудзу цінують так само як і лікарська рослина. Відомо, в  місцях, де в живленні переважає  кукурудза, значно рідше хворіють на атеросклероз. Екстракти з її рилець широко використовують при хворобах печінки, жовчного міхура, нирково - кам'яної хвороби, циститах.
       У їжу застосовують зерно в молочній стиглості в свіжому, замороженому, консервованому і сушеному вигляді.
       Щоб виростити цукрову кукурудзу  потрібна багата живильними речовинами, теплий грунт з могутнім орним горизонтом і дуже високим вмістом кальцію. Вимоги кукурудзи до вологи невелике, оскільки вона утворює глибоко проникаючу кореневу систему.
       Висівають її, коли пройшла небезпека заморозків і температура землі на глибині закладення насіння досягла 8 - 10*с. Краща температура для зростання і розвитку 17 - 24*с. Заморожування до мінус 3*с не небезпечні для молодих сходів.
       Схема посадки цукрової кукурудзи 60 х 30 див. У кожне гніздо потрібно класти по 3 - 4 зерна, і закладають на глибину 3 - 4 см, а після появи сходів роблять проріджування і залишають в гнізді поодинці цілій рослині.
       Цукрова кукурудза найбільш чутлива до органічних і мінеральних добрив. Більше всього потрібно живильних речовин під  час цвітіння і формування качанів. 

2) Хрін 

        Вирощування хрону 

      Хрін  є багаторічною рослиною сімейства  хрестоцвітних, заввишки до 60 см з товстим, м'ясистим, стержневим кореневищем  і бічним корінням, глибоко проникаючим  в грунт. Має пряме, товсте стебло і велике листя. Дрібні білі квітки зібрані в багатоквіткові кисті. Насіння чорне. Батьківщиною хрону є Східна Європа, південно-східна частина Росії, в дикорослому виді зустрічається на Кавказі і в Західному Сибіру. Вирощуванням культурного хрону займалися ще за часів Римської Імперії, слов'янські народи вирощують його з IX століття. У Англії хрін відомий з X VI віки, де спочатку його культивували тільки як лікарська рослина. Нині хрін вирощують на усій території Європи і в Північній Америці.
      Вирощуванням  хрону займаються на родючій ділянці з суглинним або супіщаним грунтом, що удобрює органічними речовинами. Органіку вносять восени: гній або компост - по 1-2 відра на кв. м і мінеральні добрива у кількості 50 г суперфосфату, 20 г хлористого калію. Хоча хрін і є багаторічною рослиною, в домашньому господарстві його вирощують в однорічній культурі - саджають навесні, а восени збирають урожай кореневищ. Кореневища багаторічного хрону сильно дерев'яніють і стають непридатними в їжу. Тому осінню кореневища хрону викопують, зв'язують в пучок і зберігають, присипаним землею в грунті городу або в льосі у вологому піску. У разі відсутності свого посадочного матеріалу хрону треба заздалегідь придбати кореневища хрону. Їх ріжуть на дрібні частини завдовжки 3-4 см і ранньої весни висаджують в городі. До осені на зрізах з'являються молоді прирости, з яких заготовлюють посадочний матеріал нормальної довжини. Кращим посадочним матеріалом є відрізки однорічного коріння завдовжки 25-30 см і діаметром 0,5-1 см. Висаджують живців хрону ранньої весни на гребенях, які нарізують лопатою на відстані 60-70 см один від одного. Висадку живців уздовж гребеня проводять під кутом 30° на відстані 30 см один від одного. Догляд за хроном полягає в прополці міжрядь, розпушуванні грунту і боротьбі з бур'янами. Пару разів за сезон хрін треба підгодувати добривами - на кожен квадратний метр вносять по 20 г сечовини, 40 г суперфосфату і 15 г хлористого калію. Хрін дає урожаї листя і кореневищ. Листя обриває в серпні як спеція при солінні і маринуванні огірків і помідорів. Кореневища прибирають у кінці жовтня до замерзання грунту або рано навесні наступного року до появи листя. При цьому дуже важливо вибрати з грунту усі кореневища, щоб не допустити перетворення хрону з корисного овочу в злісний бур'ян. Врожайність хрону складає 1,5-2 кг з одного квадратного метра. Половина йде у вживання, решту залишають на посадку наступного року.  

      Хрін  має особливі цілющі властивості. Він  містить велику кількість аскорбінової кислоти, каротин, вітаміни групи В, ефірні олії, мінеральні солі. Фітонциди, що містяться в хроні, знищують шкідливі бактерії і мікроорганізми. За старих часів хрін навіть використовували для зберігання продуктів : їх пересипали дрібно нарізаними шматочками коріння хрону, і вони не псувалися. А в середні віки хроном лікували різні важкі хвороби: цингу, ревматизм, жовтяницю і навіть отруєння. Розчин хрону допоможе для зменшення зубного болю. А якщо наполягти тертий хрін на воді декілька годин, додати капустяний розсіл і поставити в холодильник, то уранці цей розчин допоможе при похміллі. 
 

      Технологічні  карти по вищезазначених культурах наведені в таблиці 2.1.1 та табл.2.1.2. (таблиці друкуватимуться з Excel)
 

      
2.2.  Оцінка проекту  «Молокопровід» для  молоко – товарної  ферми ЯФ СТОВ  ім. Шевченка, як вид  роботи, що виконаний за дорученням кафедри 

       На  молоко – товарній фермі Яснозірської філії окрім проблем, які пов’язані  з неоптимальною годівлею корів, великою перепоною для розвитку ефективності діяльності як галузі молочного скотарства, так і господарства в цілому є технологія доїння корів.
       Близько 10 років тому доїльна установка  «Імпульс», що була встановлена на фермі  у 90-х рр., вийшла з ладу, а тому переміщення молока безпосередньо  від корі до охолоджувальної системи відбувається операторами доїння вручну. Недоліками такої технології доїння є не лише, значно більші затрати праці, навантаження на одного оператора доїння, і відповідно більша заробітна плата, а й рівень якості надоєного молока, який впливає на продаж молока певним класом а значить і ціну молока. Господарство не в змозі  реалізовувати молоко екстра класу, тому що до того часу, як воно потрапить до охолоджувальної системи, а потім до молоковозу, воно контактує з зовнішнім середовищем, а тому втрачає клас якості.
       Крім  того, як виявилося при аналізі, запропонованих виробниками, доїльного обладнання, нові установки для доїння, зокрема молокопровід про який йде мова, є енергозберігаючими, що є великою перевагою для господарства, яке не в змозі зупинити щорічний ріст цін на електроенергію. Мова йде про те, що хоч зараз на фермі й немає молокопроводу, але є вакуумний провід, який використовує 15кВт енергії за годину, в той час, коли нова доїльна установка в цілому буде використовувати 8 кВт/год., з яких на вакуумний провід приходитиметься лише 2 кВт/ год. 
 
 

       На  основі всієї вищенаведеної інформації можемо зазначити, що перевагами встановлення нової доїльної установки на молоко – товарній фермі ЯФ СТОВ ім. Шевченка будуть :
        менші затрати праці, адже за нового обладнання навантаження на одного оператора доїння 50 корів в той час як зараз це близько 30 голів;
        и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.