На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Археологчна Пересопниця

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 09.08.2012. Сдан: 2012. Страниц: 5. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


 
 
Рівненський державний гуманітарний університет
Історико-соціологічний  факультет 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ 

З дисципліни: «Археологія» 

На  тему: 

  «Археологічна Пересопниця» 
 
 
 
 
 

                                                  Виконала:
                                                  Студентка заочного відділення,
                                                  Групи ІЮ-11
                                                  Лозицька  К.О.
                                                  Викладач:
                                                  Прищепа Б.А. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рівне – 2008
 

План 
 

    Розділ  І. Археологічні знахідки літописної Пересопниці
    Розділ ІІ. Ремісництво та військова справа жителів Пересопниці
    2.1 Розвиток ремесел
    2.2 Військова справа
    Висновок
    Список літератури
    Додатки 

 
    Вступ. 

    У лабіринтах нашої історії губиться літописна Пересопниця — могутній колись княжий город, об міцні мури якого не раз розбивалися ворожі раті. Призабулася його слава мовби й навіки, бо нині Пересопниця — це невелике волиньське село, що в двадцяти п'яти кілометрах на захід від нього. Тільки мертве городище випинається над полями, ніби груди велета-богатиря, що впав тут колись на полі і, нагадуючи про своє славне минуле. Та, як відомо, добра слава даром не пропадає. Пересопниці судилося озватися в історії вже нинішній: на «Пересопницькому Євангелії» присягають на вірність Україні Президенти  вільної соборної Держави.
    Як  пам'ятка давньоукраїнської археології та історії, Пересопниця користується заслуженою увагою дослідників минулого. Її археологічне вивчення розпочалось 150 років тому з аматорських розкопок курганного могильника. З 1974 р. протягом 25 польових сезонів літописну столицю Погоринського краю комплексно досліджує одна археологічна експедиція.
    Щороку  великі колекції предметів з цих  розкопок поповнюють збірки обласного краєзнавчого музею та інших фондосховищ культурних цінностей України.
    Матеріали проведених за останні 150 років розкопок дають досить повну уяву про культуру та побут давньоукраїнського населення  цієї частини Волинського краю. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  І. Археологічні знахідки літописної Пересопниці 

    Історія людських поселень, як і життя самих  людей, складається по-різному. Буває, що протікає вона розлогою й рівною від покоління до покоління, з  віку в вік. А в інших випадках спалахує, немов нічними блискавицями, якимись вершинними подіями –  чи то ратною славою, чи то здобутками мирної праці на благо освіти й  культури народу.
    Минуле  літописне відомої Пересопниці  сповнює вагомого змісту саме отакий ланцюг яскравих подій, що відбуяли тут  ще в далеку середньовічну добу. Пізніше доля не була прихильною до цього поселення. Аж до сьогодні, коли тихе й старіюче сільце неподалік  обласного центру належить до тих, які  ми  ще зовсім недавно завчено-байдуже  називали неперспективними…
    Позаростали травою високі городища, залишки колишніх міст. Їхні міцні вали розмила вода, розорав плуг. Однак земля розкриває  свої таємниці завдяки пошукам археологів.
    Уже давно увагу істориків привертало увагу давньоруське місто Пересопниця, колишній центр самостійного удільного  князівства, про яке так багато писали в літописах середини ХІІ  століття. Це було одне з найважливіших  міст Волині, розташоване на відомому шляху із Володимира до Києва, над  річкою Стублою, лівою притокою Горині.
    Однак місцезнаходження літописної Пересопниці  і її відношення до сьогоднішнього села під цією ж назвою до недавнього часу залишалось загадкою для істориків  і особливо археологів.
    Археологи вперше досліджували околиці городища, зокрема пересопницький могильник, наприкінці ХІХ століття. Цей могильник, що налічує понад 1700 курганів, поділявся на три смуги, з яких східна складалася з великих курганів, середня – з малих, а західна – із середніх і малих. Три кургани були розкопані ще 1856 року, 40 розкопала в 1897 – 1898 роках Катерина Мельник. Серед поховального інвентаря знайдено бронзові кільця і кручені персні, сережки київського типу, серед них одна з привіскою у вигляді виноградного грона. Знайдено також намистини із срібла та уламки посуди давньоруського часу. При дослідженні пересопницького могильника виявили досить цікаве поховання. Цей найбільший курган могильника містив у собі великий дерев’яний зруб. На його дні, на дерев’яному помості, стояла дерев’яна труна і лежали залізні частини дерев’яного відерця. Тут знайдено скелет молодого чоловіка. При ньому були срібний перстень зі зв’язаними кінцями, срібний медальйон, бронзові фібули з підвішеними до пояса ключем, ножем та кінжалом, дві маленькі ваги з бронзовими чашечками й великі з залізним стержнем. Поряд лежала скринька, окута залізом, а в ній невеличкий молоток, маленьке залізне ковадло, дев’ять залізних предметів. Це було поховання ювеліра.
    Розкопки  Пересопниці вели Г.Ф. Корзухіна, В.В. Антонович, в 60-х роках П.О.Рапопорт і О.М. Цинколовський визначили місцезнаходження літописної Пересопниці. Як було встановлено Пересопницьке городище чотирикутне, площа понад 6 га, лежить на підвищенні болотистого правого берега ріки Стубли.
    Пам’ятки  літописного міста вивчала комплексна експедиція під керівництвом С.В.Терського. Метою роботи експедиції було археологічне вивчення Пересопниці та її округи. Експедиція розпочала свою роботу в 1974  році. Завдяки багаторічним роботам експедиції літописна Пересопниця постає перед сучасними дослідниками типовим українським середньовічним містом, яке за своїми розмірами значно не поступалось таким відомим літописним центрам Волині, як Луцьк і навіть Володимир.
    Проведеними дослідженнями городища виявлено насичений  матеріальними залишками давньоруський  так званий культурний шар, товщина  якого досягала на окремих ділянках до 1 метра.
    Західна та південна частина валу розорані, але з північного сходу висота його досягає 10 метрів. Наявність перепаленого дерева на гребені валу засвідчує  існування тут дерев’яних оборонних  конструкцій, можливо частоколу. Крім головного офіційного в’їзду на городище (як зараз) виявлено запасний в’їзд  з північного заходу.
    За  час досліджень розкопано 12 напівземлянкових та 14 наземних споруд. У одній із землянок збереглись сліди виплавки залізної руди. Біля двох споруд виявлено два залізоплавильні горни з глиняними ошлакованими отворами, через які подавалось повітря для підсилення температури в середині горна. П’ять землянок мали господарське призначення, чотири – чисто житлове і три – одночасно житлове та виробниче призначення.
    Напівземлянки відносились до Х-ХІІ століття, наземні споруди до ХІІ-ХІІІ століття. У восьми з них так званого після монгольського періоду ХІV-XV століть. В двох з них поруч з піччю лежали кістяки, в одному жіночий (з прикрасами), в другому чоловічий з пробитим черепом. Це, мабуть, сліди останнього татарського набігу хана Едигея в 1399 році.
    Серед напівземлянок виробничого призначення привертає увагу майстерня (а водночас і житло) косторіза з напівфабрикатами-заготовками та готовими виробами. Серед унікальних кістяних виробів на городищі привертають увагу: головка коня, багато орнаментований гребінь двохсторонній, шпилька з зображенням обличчя людини, багатоорнаментових псамій від кінської уздечки з чотирма наскрізними отворами, виготовлений з рогу дикого козла.
    Серед залізних предметів побуту частими  знахідками тут є висячі замки (колодки) трубчастої конструкції та ключі  до них, ножі, кресала, пружинні для  стрижки овець та кравецькі ножиці, цвяхи, скоби, дужки відер. Серед предметів озброєння та спорядження з заліза тут знайшли добре збережені стремена, остроги, кінські вудила, підкови, наконечники стріл, серед яких переважали листовидні та ромбовидні.
    Про розповсюдження писемності серед жителів  Пересопниці свідчать залізні писала. Серед виробів з глини переважають так звані загальноруські горщики. Часто зустрічаються фрагменти амфор, привозних з Причорномор’я. Серед скляних браслетів значне місце займають гранчасті – привезені з Візантії та Причорномор’я.
    Часто зустрічаються намистинки – одні з давніх і найпоширеніших жіночих  шийних прикрас. У Пересопниці було зібрано більше сотні зразків  цієї древньої прикраси. Намистини  виготовлені з кольорового скла, янтарю, кераміки. Для скла характерні голубий, синій, зелений і чорний кольори. Вони мають овальну форму, розміром у діаметрі від 2 до 7 мм. Керамічні намистини переважно коричневого кольору з білим та жовтим орнаментом. Також чимало є цих прикрас з поздовжнім ритим орнаментом напівкруглої та продовгуватої форми. Багато віднайдених намистин майстерно виготовлені з янтарю.
    В декорі Пересопницького намиста  можна побачити зигзаги, гребінчасті  елементи, зубці, клини, решітки, зрідка звірки. Цікаві намистини біконічні  та шаровидні за формою, деякі орнаментовані  орнаментом білої емалі. Привертає  увагу повністю відреставрований (з уламків) пізньо-феодальний, очевидно, так званий куманок.
    З пам’ятних виробів частими знахідками є шиферні трясла, які експортувались в Західну Європу.
    Серед бронзових виробів привертає  увагу хрестовина підвіска типу «кулон», що нагадує знак Рюриковичів.
    В культурному шарі в різних місцях городища знаходяться риболовні  гачки, гачки для в’ялення і копчення риби, дроволазні шипи для бортей. Деяке  значення в житті горожан займало  і мисливство, про що свідчать виявлені кістяки дикого кабана, козулі, оленя, лося та інших.
    Пересопницька археологічна експедиція, що працювала над вивченням літописного міста проводила також пошукові роботи з метою виявлення руїн відомого монастиря, в якому протягом 1556-1561 років було написане архімандритом Григорієм тепер добре відоме «Пересопницьке Євангеліє». Розкопками проведеними на урочищі «Баштовик», де за переказами стояв первісний монастир, не виявлено достатньо потужного культурного шару пізніше ХІІІ століття. Зате основними роботами, які експедиція проводила на дитинці княжого міста, встановлено факт насиченого культурного шару XIV-XVII століття. Серед знахідок – численні фрагменти кахлів, скляний посуд. 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІ. Ремісництво та військова справа жителів Пересопниці
Багаточисленний речовий матеріал, зібраний під час  розкопок характеризує господарську діяльність жителів міста, їх побут та культуру, військову справу. 

    2.1 Розвиток ремесел. Археологічними дослідженнями в північній та західній (прирічковій) частинах дитинця встановлено, що основним заняттям жителів Пересопниці були ремесла. Досліджено чотири ремісничі споруди, пов'язані з залізоплавильним виробництвом. Ряд житлових споруд, розташованих тут же, теж мали відношення до ливарної справи, про що свідчили залізоплавильні горни, розташовані неподалік, а також знахідка в господарській ямі біля наземного житла (XII—XIII ст.) горщика, наповненого промитою болотною рудою, яка служила сировиною для залізообробного промислу.
    Залізоробні горни, досліджені на городищі, судячи із збережених решток, типової для  раннього середньовіччя конструкції, глиняні, округлої куполовидної форми  діаметром 1,0—1,2 м, одноразового використання. Біля одного з розкопаних горнів зібрані ошлаковані керамічні сопла, які служили для нагрівання повітря. В їх отворах, діаметром 2 см, застигло розплавлене залізо, внаслідок чого сопла стали непридатними для дальшого використання і були розбиті.
    Залізообробне виробництво в княжу епоху  було основою економіки. Залізо використовували  для виготовлення всіх основних знарядь  праці, предметів побуту та озброєння. Тому залізообробний центр дитинця  літописної Пересопниці працював дуже інтенсивно, про що свідчать сліди  багаторазового ремонту залізоплавильних горнів та значна кількість зібраних шлаків.
    Технологічно  пов'язане з залізоробним ремеслом було ковальство. Ковальське ремесло  репрезентоване у Пересопниці відповідним інструментарієм. На дитинці знайдено пробійник та кліщі (рис. 2).
    Продукцією  пересопницьких майстрів-ковалів були насамперед предмети побуту.
Мешканці  Пересопниці користувалися значною кількістю залізних виробів. Колекція предметів із заліза, зібрана під час досліджень Пересопниці, включає понад сорок найменувань виробів ковалів і є цінним джерелом для технологічного та металографічного вивчення. Ймовірно, що якусь частину цих речей було перевезено у місто.
    Найчисельнішими знахідками побутових виробів із заліза є ножі та цвяхи. Останні найчастіше зустрічаються у будівлях XIII—XIV ст. та пізніших. У великому наземному будинку рубежу XIII—XIV ст., виявленому неподалік храмової ділянки у 1995 р., вживалися, зокрема, цвяхи з Т-подібною голівкою. Аналогічні вироби у значній кількості зібрано при розкопках храмової ділянки та її некрополя (Терський С, Терський В., 1994, с. 7).
    Інша категорія виробів із заліза, які є порівняно частими знахідками, — це ключі, замки та інша дверна фурнітура.
    Ключі для дверних замків типу засову знайдені на дитинці. Вони мають численні аналогії серед старожитностей волинських міст Х-ХІV ст. (Лисенко, 1985, с. 237, рис.157; Прищепа, Нікольченко, 1996, рис. 62: 6).
    Пружини навісного замка типів Б і  В знайдені в значній кількості  на дитинці (Терський В., 1981 А, с. 11). На Пастівнику знайдено добре збережений циліндричний замок з Т-подібним отвором під ключ (рис. 3).
    Частою  знахідкою на дитинці є висячі замки з корпусом трикутної форми, які вживалися переважно пізніше (рис. 4). До скринькових ключів належать знахідки з дитинця.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.