На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Концепця довдкових видань та систематизаця матералу

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 10.08.2012. Сдан: 2011. Страниц: 11. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


 
   Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
   Сумський  державний університет
   Машинобудівний  коледж 

   «Погоджено»                                                                                       «Затверджую»
   Голова  циклової комісії                                                      Завідуючий відділенням
       спеціальності                                                                        спеціальності
   Ніколенко І.С.                                                                      Несвіт О.М.
   «____» ______________р.                «____» _____________р. 

   КУРСОВА РОБОТА
   з предмету «Редагування навчальної та довідкової літератури»
   спеціальності
   «Видавнича  справа та редагування» 

   Пояснювальна  записка
Тема: концепція довідкового  видання систематизація матеріалу,аналіз їх якості на прикладі енциклопедій. «Жывотные» «Книга знаний» 
 
 

   Студент                                     _______                      Постольний Б.О.
   Група                                        ________                     413-вс  
   Керівник                                   _________                    Ніколенко І.С.  
 

   Суми 2011
   ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ I. КОНЦЕПЦІЯ ДОВІДКОВОГО ВИДАННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛУ…………………………………………………………………………….. 

   ВСТУП
   На  сучасному етапі розвитку інформаційних  технологій, електронно-обчислювальної техніки довідковій літературі надається  важливе значення. Це пояснюється  тим, що суспільство постійно потребує нової інформації, нових знань  з різних галузей наук. Саме тому розробка словників, енциклопедичних видань та довідників вимагає кропіткої праці авторів, укладачів, редакторів, щоб у майбутньому це видання могло задовольнити реальні запити користувачів. Тема моєї курсової роботи звучить так: “ концепція довідкового видання систематизація матеріалу,аналіз їх якості на прикладі енциклопедії ”. Відповідно до теми, метою даного дослідження є аналіз енциклопедії як одним із видів довідкових видань, враховуючи при цьому їх специфіку, а також визначення та узагальнення основних вимог щодо редагування, укладання та випуску у світ довідкової літератури.
    Актуальність теми. Довідкове видання відзначається великою популярністю серед усіх верств населення, так як містить інформацію по питанням які цікавлять читача будь то довідник по психології , енциклопедія тваринного світу чи токарного верстату. Так як в даному текстовому виданні міститься велика кількість інформації, має місце проведення аналізу систематизації матеріалу в довіднику. Для дослідження ми обрали дитячі енциклопедії, так як діти хоч і не самі вибагливі читачі але сприйняття текстового матеріалу їм дається най важче. Енциклопедії – «Животные», «Занимательная книга знаний». Що являє собою довідкове видання. Довідкове видання містить короткі відомості наукового, агітаційно-пропагандистського або прикладного характеру, викладені, оформлені і розташовані в порядку, зручному для їх швидкого знаходження, не призначені для суцільного читання.
      Довідкове видання використовуються у всіх сферах людської діяльності, від наукової роботи до проведення дозвілля. Вони характеризуються високим ступенем узагальнення інформації, що досягається за допомогою стиснутого, лаконічного викладу відомостей у формі готових даних, висновків, рекомендацій. Довідкове видання - сховище ємнісної універсальної і галузевої інформації, викладеної з максимальною щільністю.
      Довідкове видання відрізняється від інших видів видань структурою основного тексту. Воно складається зі статей, що містять короткі відповіді на передбачувані питання потенційного споживача, що мають значеннєву і композиційну закінченість. Довідкові статті призначені не для суцільного, а для вибіркового читання, тому групуються не в логічній послідовності, а в порядку, що дає можливість швидкого знаходження необхідної інформації. Найчастіше застосовується алфавітна чи систематична угруповання статей. Текст чітко структурований не тільки з допомогою (статей, але і розділів, рубрику, підрубрику та ін Специфічний мова (стиль) Довідкове видання. Він лаконічний, схематичний, гранично спрощений. Інформація часто згортається за допомогою таблиць, формул і т.п. В Довідкових виданнях застосовуються скорочення, не прийняті у виданнях інших видів.
     Всі види довідкових видань, за  винятком словників, ілюструють. Ілюстрації в них несуть смислове  навантаження, дозволяючи скоротити текст, тому що малюнок часто може замінити кілька сторінок опису.
     В Довідкове видання ретельно  розроблений довідковий апарат, що сприяє пошукової орієнтації  споживача: комплекс покажчиків, система посилань, що містить  вказівки типу «див» або виділені курсивом слова, що відсилають до тематично близьким статтями, посилальні статті, що містять інформацію про статті на зазначену в заголовку тему і т. д.
     Важливе місце в системі пошукової  орієнтації займають поліграфічні  засоби виділення інформації: шрифтові виділення, висічки, виступи, плашки у обріза, змінний формат сторінки, бібліохром, код кольору, твердий шмуцтитул, рухливі колонтитули. Для довідкового видання характерна двохколонним смуга.
   Довідкове видання - видання, як правило, великого обсягу, нерідко складається з декількох томів. Довідкове видання видають у міцних палітурках, найчастіше в цельнокритих тканинних, іноді - пластмасових. Друкують їх на міцній і разом з тим тонкому папері. За функціональним призначенням і характером інформації Довідкове видання прийнято ділити на три підвиди: енциклопедичні видання, словники і довідники.
     Об'єктом дослідження наукової роботи є аналіз якості концепції довідкового видання і систематизація матеріалу.
     Предмет дослідження – предметом дослідження є окремі вид довідкової літератури (енциклопедії), на прикладі яких ми намагалися виконати поставлені у меті завдання, всебічно розкрити різноаспектні особливості довідкових видань.
     Мета дослідження полягає в теоретичному окресленні методів систематизації матеріалу і концепції довідкового видання, описі помилок, допущених при оформленні взятого для аналізу видання та наведенні пропозицій щодо покращення нормативної відповідності видання.
   Об'єкт, предмет та мета дослідження обумовили такі завдання:
1. На основі аналізу довідкової літератури та власних досліджень визначити якість  систематизації матеріалу і концепції довідкового видання.
2. Розкрити сутність систематизації матеріалу і концепції довідкового видання.
3. Ретельно проаналізувати видання, вказати допущенні помилки в його оформленні.
4. Вказати можливі виправлення в довідковому виданні, які б покращили його відповідність сучасним нормам та стандартам.
   Методи  дослідження:
    теоретичні: аналіз наукової, методичної літератури з обраної проблеми, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення.
    практичні: аналіз взятого до уваги та інших однотипних видань
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ I. КОНЦЕПЦІЯ ДОВІДКОВОГО ВИДАННЯ ТА ПИТАННЯ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ МАТЕРІАЛУ 

     Підготовка довідкового видання  – багатоетапний процес, важливе  місце в якому займає підготовчий  період. Ключовий момент підготовчого  періоду – розробка концепції  майбутньої книги. Концепція конкретизує  типологічні параметри передбачуваного  видання, чітко і повно розкриває його задум, завдання, загальні принципи підбору і організації матеріалу. Концепція повинна бути достатньою мірою розроблена і включати реальні і достовірні матеріали, які мають узгоджуватися один з одним. Вона завжди конкретна, прив’язана до реальних читацьких потреб, до ситуації на книжковому ринку, враховує економічні та інші можливості видавництва. 

1.1 Інформація про довідники
     Погляди на процес створення довідково-інформаційних  видань, зокрема, на формування словника чи довідника, визначення кола його читачів, загалом необхідні й обов’язкові етапи підготовки, їх послідовність, а також роботу авторського колективу та редколегії безпосередньо на рівні тексту І. Франко висловлював на сторінках того часних періодичних видань. Його рецензії на цей вид наукової та популярної літератури рясніють виваженими критичними зауваженнями, вдалими, теоретично обґрунтованими рекомендаціями, загалом застереженнями і щодо змісту, і щодо форми.
     Теоретичні  постулати, які окреслюють внесок І. Франка у розвій енциклопедичної справи, нині є тим більше актуальними, оскільки саме вони становлять основу сучасного вітчизняного методу укладання довідників, який вирізняє, по-перше, відповідний,чіткий алгоритм послідовних дій і на підготовчому етапі, і в часі роботи з текстом;по-друге, система основних, визначальних принципів формування інформаційного поля довідника, зокрема адекватного відбору інформації, науковості, доступності,актуальності, компактності.
     Нині  енциклопедії класифікують на типи за цільовим призначенням, читацькою адресою, характером інформації, структурою, обсягом, форматом тощо. Отже, розпочинаючи роботу з укладання будь-якого довідника, слід передовсім чітко окреслити основні характеристики майбутнього видання, які сформують його тип, що є, власне,підготовчим етапом. Тобто, насамперед необхідно визначити цільове призначення (читацьку адресу), далі – характер запропонованої інформації та похідні від них обсяг,структуру, формат тощо.
     Передовсім  принциповим є, на думку І. Франка, підготовчий етап роботи, коли вкрай необхідно сформувати: “обличчя план, програму та певне коло авторів ічитачів”6 видання, а “говорячи про популярні видавництва, треба розділити їх на три купи: видавництво наукове, видавництво політичне і видавництво, повчаюче о ділах практичних: господарстві сільськім, ремеслах і т. д.” 

1.2. Загальна характеристика  довідкових видань
   Довідковим  називається видання, що містить  короткі відомості наукового  або прикладного характеру, розташовані  в порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання. До найважливіших різновидів довідкової літератури відносяться словники, довідники та енциклопедії. Їх видовий ряд надзвичайно різноманітний – від багатотомних універсальних енциклопедій до компактних довідників, що мають вузьке цільове призначення (путівник, проспект, каталог). Це пов’язано з тим, що довідкове видання може містити будь-яку інформацію (з тематики, наукового рівня матеріалу, способів викладу, об’єму і т.д.) і призначатися для будь-якої категорії читачів.
   Найбільш  спільною функцією таких видань є  довідкова функція: вони призначені для отримання відомостей різноманітного характеру, підсумовують знання, накопичені наукою і практикою. Для них характерний  особливий відбір фактів, обумовлений  необхідністю згортання інформації; особлива мова і стиль, лаконізм викладу; максимальна відвертість для пошуку потрібних відомостей. Все це вимагає специфічних способів представлення матеріалу, його оптимізації, що виражається в особливій структурі довідкових видань і активному використанні засобів пошукової орієнтації.
   Для довідкових видань матеріал відбирається, обробляється і систематизується відповідно до цільового призначення, яке пов’язане  передусім із завданням дати відповіді  на передбачувані питання потенційного читача. Читач одержує відповідь, яку шукав (наводить довідку), звертаючись тим чи іншим способом до конкретної ділянки видання. Відповіді характеризуються якостями необхідності, повноти, корисності, новизни інформації, що міститься в них. Характер інформації широко варіюється залежно від читацької адреси і конкретного цільового призначення видання. Важливу роль в системі пошукової орієнтації відіграють поліграфічні засоби виділення інформації: шрифтові виділення, висічки, виступи, закладки, змінний формат сторінок, кольоровий код, твердий шмуцтитул.
   Найважливіша  вимога до укладання довідкового  видання – максимально чітка  і повна розробка його концепції, яка повинна враховувати потреби  певної читацької групи і конкретні  завдання, які ставить перед собою  видання. Будь-яка продукція довідкового характеру відповідає певному типу інформаційного  запиту. Структура видання, зміст, способи представлення матеріалу, одиниці інформації  повинні бути адекватними запиту. Довідкове видання, точніше, відповіді, що у ньому подаються, усувають розрив між знанням автора (колективу авторів) і частковим, неповним знанням читачів .
   Концепція видання стає основою редакторської  підготовки довідкової книги; деталізація  ключових параметрів видання під  час його проектування дозволяє редактору ухвалювати зважені й обґрунтовані рішення на всіх етапах своєї роботи. У зв’язку з цим особливе значення має глибоке знання редактором типологічних особливостей довідкової книги.   
   Значення  довідкової літератури як “зберігача”  інформації пов’язане з реалізацією процесу зміцнення знань, що служить досягненню інформаційної довершеності. Висока концентрація матеріалу в довідкових виданнях досягається з допомогою лаконічного викладу у формі готових даних та рекомендацій. Із тексту виключаються широкі трактування, пояснення, ланцюжок доказів, приклади та ін. Використовуються ж усі можливі форми візуалізації інформації (інколи один малюнок може замінити цілі сторінки тексту), кодування даних і т.д.
   Основне завдання довідкових видань – дати короткі відповіді на запропоновані питання користувачів, у зв’язку з чим закладений у них матеріал всесторонньо “відкритий” для пошуку. Вказані завдання вирішуються спеціальними видавничими засобами.
   Найбільш  ефективно зміст видання розкриває  комплекс вказівок, система посилань, до якої входять примітки типу “див”, або виділені курсивом слова, що посилають до тематично ближчих статей і т.п.
   Довідкова література – надзвичайно різноманітна група видань. За своїм функціональним призначенням та характером інформації їх прийнято поділяти, як уже згадувалось, на три основні підвиди: енциклопедії, словники та довідники. Такий поділ, проте, слід уточнити. Підвид  “енциклопедії” вірніше було б назвати “енциклопедичні видання”, так як до нього, крім власне енциклопедій, входять енциклопедичні словники. Їх зближує основна концепція синтезу та систематизації знань про дійсність.
   В сучасних умовах, коли розвиток електронно-обчислювальної техніки потребує розробки інформаційних  пошукових мов, тезаурусів і т.п., особливу роль відіграють термінологічні словники. В епоху інтеграції і диференціації наук такі словники набувають подвійного значення. Будучи необхідним елементом довідкової літератури, вони беруть на себе функцію дослідження мови науки, її нормалізації та уніфікації .
   Дослідження, опис та нормалізація мовних одиниць (слів, словосполучень, морфем, перекладів на іншу мову) – завдання лінгвістичних словників.
   Таким чином, увесь масив довідкової літератури можна диференціювати так: енциклопедичні видання, термінологічні словники, лінгвістичні словники, довідники. У наступному розділі ми розглянемо ці види детальніше 

1.3. Енциклопедичні видання
   Енциклопедія  – це довідкове видання, що містить  в узагальненому вигляді основні  відомості з однієї або всіх галузей  знань і практичної діяльності, які викладені у вигляді короткої статті та розташовані в алфавітному чи систематичному порядку. Енциклопедія включає узагальнене зведення впорядкованих, концептуально організованих і апробованих відомостей. Завдання енциклопедії – в тексті запланованого об’єму представити читачеві систематизоване зведення знань за всіма галузями (універсальна енциклопедія) або за однією (спеціалізована) галуззю наук. Важливими вимогами до енциклопедії є стислість викладу, концентрація фактичного матеріалу, його точність.
   За  структурою основного тексту енциклопедії можуть бути алфавітними або систематичними. Існують також енциклопедії зі змішаною структурою, наприклад, алфавітно-систематичні. У таких виданнях важливу роль виконують обширні оглядові статті, що поміщаються до або після алфавітної словникової частини .
   Структурною одиницею основного тексту алфавітної енциклопедії є енциклопедична словникова стаття, що є відносно самостійним  текстом із заголовковим словом і  його поясненням. Заголовкове слово  називає об’єкт опису статті. Воно може бути терміном, власною назвою, словосполученням і т.д. У тексті статті дається характеристика названого об’єкту. Основою енциклопедичної статті служать конкретні відомості і факти, а також поняття, закони, правила.
   Наприклад, енциклопедія “Українська мова” . Статті енциклопедії розміщено за алфавітом. У назвах статей, що складаються з кількох слів, на перше місце винесено слово, яке більшою мірою визначає зміст і специфіку терміну. Для забезпечення системності та логічної впорядкованості матеріалів застосовано принцип відсилань між тематично близькими статтями. Назви статей, до яких зроблено відсилання, набрано курсивом, заголовкові слова виділено напівжирними великими літерами. Якщо термін має один або кілька синонімів, їх розміщують після нової назви статті. Така структура основного тексту енциклопедії  “Українська мова”.
   Статті  енциклопедії взаємопов’язані та складають  єдиний комплекс, що відображає систему  накопичених знань, які висвітлюються  у виданні. Комплекс статей є, у свою чергу, певною системою органічно пов’язаних між собою розділів і циклів. Найважливішою вимогою до основного тексту енциклопедії є системність вираження кола відомостей.
   Матеріал  для енциклопедії підбирається цілеспрямовано, при цьому має забезпечуватися  комплекс освітлення як окремого явища, події, предмету, так і їх сукупності. Головні якості матеріалу – достовірність і науковість, відповідність сучасному рівню знань з даної області.
   Згідно  з цільовим призначенням і читацькою  категорією виділяють наукову, науково-популярну та популярну енциклопедії. Наукові енциклопедії призначені для спеціалістів і вимагають глибокої розробки окремих питань: науковий характер енциклопедії виражається, перш за все, в принципах відбору матеріалу (Велика медична енциклопедія, “Математична фізика”). Науково-популярна енциклопедія адресована широкому загалу читачів і освітлює певну область знань достатньо повно і всесторонньо, з урахуванням інтересів публіки (Коротка медична енциклопедія, однотомні галузеві енциклопедичні словники). Популярна енциклопедія містить широке коло відомостей, необхідних у повсякденному житті або для проведення дозвілля (“Ваша дитина”, “Житло”, “Машинна вишивка”)
   За  характером інформації енциклопедії поділяють  на універсальні, спеціалізовані та регіональні. Універсальна енциклопедія містить відомості з усіх областей знань і відноситься, як правило, до науково-популярних енциклопедій (“Енциклопедичний словник” Брокгауза і Ефрона, “Енциклопедичний словник” Братів Гранат, Мала радянська енциклопедія та ін.). Спеціалізована енциклопедія присвячена окремій області знань і може відноситися як до наукових, так і науково-популярних та популярних. Регіональна енциклопедія відображає відомості про яку-небудь країну, географічний район. Вона може бути універсальною і спеціалізованою (“Географія України”, “Москва” і т.д.).
   Розглянемо  детальніше спеціалізовані енциклопедії. Вони можуть бути галузевими, тематичними, персональними. Спеціалізовані енциклопедії присвячені розгляду кола питань, що носять приватний характер (приватний по відношенню до універсальної енциклопедії). Галузева енциклопедія містить зведення відомостей з тієї чи іншої галузі науки, практичної діяльності (Велика медична енциклопедія, Мала медична енциклопедія, Коротка літературна енциклопедія, Філософська енциклопедія). Тематична – розкриває з енциклопедичною повнотою ту або іншу локальну тему (“Космонавтика”, “Театр”, “Шахи”, “Бджільництво”). У персональних енциклопедіях всебічно освітлюються життя і діяльність якої–небудь видатної особи (“Шевченківська енциклопедія”, “Лермонтівська енциклопедія”)
   За  способом організації тексту енциклопедії поділяються на багатотомні і  однотомні; за повнотою інформації –  на повні (великі) і короткі (малі). Однотомні  алфавітні енциклопедії називають  енциклопедичними словниками.
   Енциклопедичний словник – це енциклопедія, матеріал в якій розташовано за алфавітним порядком. Вважається, що для енциклопедії характерна наявність значного числа  великих за обсягом комплексних  статей, а енциклопедичні словники складаються в основному з коротких статей-довідок, в яких практично відсутній апарат посилань до інших статей (що активно використовується  в енциклопедіях).
   Крім  того, існує поділ енциклопедичних  видань з урахуванням їх об’єму: великі енциклопедії – декілька десятків томів; малі – від 10 до 12 томів; короткі – від 4 до 6 томів та енциклопедичні словники – від 1 до 3 томів. В такому розподілі енциклопедичних видань на енциклопедії та енциклопедичні словники враховується об’єм інформації у виданні в цілому, а також об’єм статті. Таким чином, кількісна ознака є однією з основних при виділенні енциклопедичних словників зі складу енциклопедичних видань в цілому.
   Разом з короткими статтями, що містять  тільки дефініцію або невелику довідку, енциклопедія може включати і розгорнені статті, що повно описують названий об’єкт. У великих енциклопедіях великі комплексні статті є по суті монографіями з певного питання, мають складну структуру, що закріплюється в системі рубрик.
   Статті  в енциклопедії повинні дублювати  одна одну. Для усунення повторів використовується система внутрішньо текстових посилань і відсилань; ця система (посилальний апарат) зв’язує близькі або суміжні поняття і служить для зручності пошуку при використанні енциклопедії.  Внутрішньо текстові посилання вказують, в яких статтях можна знайти додаткові відомості. Статті-відсилання направляють читача до матеріалу, де приводяться основні відомості.
   Для економії місця в енциклопедії використовується система скорочень  і умовних  позначень. Це допомагає уніфікації оформлення всіх елементів текстового та ілюстративного матеріалу у виданні.
   До  складу апарату енциклопедії входять (крім вихідних відомостей): супровідна стаття (передмова та ін), списки скорочень  і умовних позначень, система  посилань, допоміжні покажчики, бібліографічний  апарат та зміст. У всіх енциклопедіях поміщається передмова від укладачів (редактора, видавництва, редакційної колегії), де даються загальні характеристики і цілі видання, а також рекомендації щодо його використання.
   Важливим  та обов’язковим елементом апарату енциклопедії (за винятком енциклопедичних словників) є іменний покажчик. Особливості такого покажчика, що вибраний для конкретного видання, залежать від тематики та виду енциклопедії, а також від способу розташування статті. Іноді в енциклопедіях застосовується система покажчиків (іменний, тематичний, наочний та ін.). Допоміжний покажчик може бути єдиним і поєднувати у собі наочний та іменний покажчики .
   Бібліографічний апарат енциклопедії включає бібліографічні списки статей з конкретного питання, які носять, як правило, рекомендаційний характер. В кінці видання може поміщатися книжний бібліографічний список. Щодо змісту, то він в систематичних енциклопедіях подається у вигляді переліку словникової статті.
   Отже, центральне місце серед довідкових видань належить енциклопедіям, які є вищим ступенем синтезу та систематизації матеріалу. Історично сформувалось поняття про енциклопедію як про картину світу, або загальну картину будь-якої грані культури людського суспільства. Серед інших довідкових видань енциклопедія помітна тим, що в її основі лежить концепція об’єднання різноманітної інформації. 

   РОЗДІЛ II АНАЛІЗ ЯКОСТІ КОНЦЕПЦІЇ  ДОВІДКОВИХ ВИДАНЬ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ МАТЕРІАЛУ  НА ПРИКЛАДІ ЄНЦИКЛОПЕДІЙ 

             Енциклопедії присвячені дітям  для розширення світогляду шляхом задовольняння їх зацікавленості шляхом подання відповідей які їх цікавлять. Дитячі енциклопедії допомагають відкрити світ для юних читачів, а тому містять велику кількість інформації і для того щоб дитина не загубилась матеріал енциклопедії повинно правильно систематизувати, так як важливою деталлю дитячої енциклопедії є ілюстрації матеріал повинен бути чітко взаємопов’язаним з картинками а тому їх потрібно теж вірно систематизувати.
            
   2.1 Аналіз якості  концепції довідкового  видання на прикладі  енциклопедій
   «Книга  Знаний», Животные» 

        Розглянемо на прикладі енциклопедії «Книга Знаний». Інформація подана в енциклопедії найрізноманітніша, має такі розділи: Океани і ріки, Лицарі і замки, Світ техніки, Птахи. Дуже цікава книга з великою кількістю ілюстрацій але відкриваючи вже першу сторінку ми побачили що матеріал поданий не рівно і статі не однакового розміру і розкидані по сторінці хаотично що змушує читача шукати статтю відволікаючись, це ускладнює сприйняття інформації і погіршує увагу на тексті. Ілюстрації також розкидані хаотично і переплутаються із текстом відволікаючу увагу від нього. Наприклад сторінка 11 велика картинка займає дві сторінки а поряд знаходяться менші картинки хаотично розкидані разом з текстом для полегшення сприйняття інформації треба вирівняти ілюстрації відповідно до тексту а також розмістити їх так щоб вони мали однаковий розмір і тим самим не відволікали читача. Таким чином для вірної систематизації матеріалу всю інформацію повинно зробити однорідною.
         На прикладі енциклопедії «Жывотние» ми можемо відмітити що зміст поданий дуже зрозумілим  для дітей (див. додаток 4). Зміст має не тільки розділи та їх нумерацію але й напроти кожного з них картинку яка відповідає по змісту розділу, так наприклад розділ «Живущие во льдах» мають зображення ведмедя що допомагає абстрагувати увагу.
         Інформація яка подається в  тексті на нашу думку може  важко сприйматись читачем, так  як ця енциклопедії призначена  для дітей молодшого шкільного віку а в тексті часто зустрічаються терміни які не зрозуміють діти через обмежений тезаурус. Також статті розкидані по сторінці в хаотичному порядку що ні яким чином не допоможе сприйняттю інформацію а тільки навпаки завдасть шкоди увазі дитини яки читає цю енциклопедію.
         Ілюстрації також не рівномірно  розкиданні по сторінках  і  часто заходять на текст але їх якість бездоганна  і вони дуже влучно підібрані відносно тексту.
         В кінці кожного розділу нам  в енциклопедії запропоновано пройти тест щоб підкреслити сприйняту інформацію за весь розділ, на нашу думку це дуже корисна річ. 

2.1. Методичний підхід до редакторського аналізу бібліографічної
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.