Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Франчайзинг:свтовий досвд та особливост розвитку в Україн

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 11.08.2012. Сдан: 2011. Страниц: 6. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


                                    Зміст
Вступ……………………………………………………………………..…...……3         Визначення  поняття франчайзингу, його розвиток та становлення у світі....4  Франчайзинг в Україні: проблеми та перспективи розвитку………………….10
Світовий  досвід франчайзингу……………………………...………………...…18
Висновки…………………………………………………………………..………24
Список  використаних джерел……………………………………………………25 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ
В сучасних умовах посилення конкуренції  на внутрішніх ринках та обмеженості  фінансових можливостей для підприємств  важливим та ефективним кроком є використання франчайзингових відносин. Це пояснюється  тим, що основою ринкової економіки, з одного боку, є великі підприємства, які надають їй стабільності й  керованості, визначають рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, з другого  — малий бізнес, який формує конкурентне  середовище, характеризується високою  мобільністю та забезпечує самостійність  підприємницької ініціативи. Для  економіки України останнім характерна активізація саме малого бізнесу. Але, незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення  і функціонування ринкової економічної  системи, він має свої слабкі сторони, пов'язані насамперед із фінансуванням. Тому одним із шляхів вирішення даної проблеми є розвиток франчайзингу в Україні. 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Визначення  поняття франчайзингу, його розвиток та становлення у світі
 
     Франчайзинг одне з таких понять, яке відоме і прийнято практично у всьому світовому співтоваристві.Незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової економічної системи, він має свої слабкі сторони, пов'язані насамперед із фінансуванням. Тому одним із шляхів вирішення даної проблеми є розвиток франчайзингу в Україні. Отже, саме це й підкреслює актуальність даної теми, що полягає в визначенні франчайзингу як альтернативі розвитку малого бізнесу.
     Його  історія почалася в середньовічній Франції. Саме слово "франчайз" означало в ті часи особливі привілеї або "вольності", які надавали французькі королі своїм  васалам: це могло бути право полювати в королівських лісах або ексклюзивне право торгувати якимись товарами, право тримані ринки і ярмарки, право на будівництво доріг і броварень.  Поява франчайзингу як системи розподілу товарів відносять до початку 1800 років, до так званої системи "пов'язаних будинків", використовуваної британськими пивоварами. Широко використовували франшизні відносини такі компанії Великобританії як "Spar" і VG grocery stores. Надалі ідея одержала поширення по всій Європі і мери багатьох міст почати давати "франчайзі" ринковим торговцям - виняткові права торгувати чимось у межах певного ринку. У 1840-х роках німецькі броварні давали такі ж права деяким тавернам і барам, дозволяючи їм торгувати своїм пивом та використовувати символіку броварень. І, нарешті, у 1851 "Зінгер" знаменита німецька компанія з виробництва швейних машинок, немаючи достатньої суми коштів для наймання комівояжерів, вирішила продати право на торгівлю її товаром іншим компаніям. Інша молода компанія "Дженерал моторс" у 1898 році також створила ефективну франчайзингову систему. Не маючи засобів для відкриття власної мережі магазинів, вона продає парові двигуни через дилерів, яким виділяється певна територія і гарантується захист від конкурентів, натомість дилери беруть на себе зобов'язання не продавати машини інших виробників, забезпечувати високий рівень обслуговування і підтримувати імідж компанії. Таким чином було запроваджено початок сучасної системи продажу автомобілів. Далі  франчайзингові відносини використовували "Coca Cola", "McDonald's", "Baskin Robbins", "Burger King", "Pizza Hut" та інші компанії. Зараз франчайзинг відомий і популярний практично в усьому світі. По оцінками фахівців франчайзинг отримав розвиток приблизно в 80 галузях господарства і визнаний у світі як найбільш прогресивна форма ведення бізнесу. Кількість франчайзерів і відповідно франшизних мереж зростає досить високими темпами. За даними  Міжнародної Асоціації Франчайзингу в даний час в світі налічується 16 500 франчайзерів з більше 1.2 млн.франчайзі, обсяг продажів мереж становить 1.4 трлн. доларів США, зайнятість близько 12 млн. осіб. Визнаними лідерами є США (2000 франчайзерів), Корея (1300), Канада (1200), Бразилія (1000), Японія (1000). У Європі та Азії франчайзинг також представлений досить широко і має тенденцію до розвитку.     
           Є технологія діяльності, що дозволяє купувати і зберігати конкурентні переваги на ринку. Продукт, марка і технологія в сукупності привертають увагу незалежних посередників - вони стали новим продуктом, що є предметом своєрідного продажу у франчайзингу. Таким чином, інтерес самостійних юридичних осіб до використання вже відпрацьованої системи, що дозволяє без зайвих витрат, наприклад, пов'язаних зі становленням бізнесу, заробляти гроші є стимулом до формування відносин у формі франчайзингу. 
          Створення продукту, марки і технології вимагає як правило великих, або дуже великих вкладень, серйозні витрати необхідні для досягнення відповідного рівня репутації, а також постійної підтримки конкурентоспроможності. Володар всього перерахованого, вступаючи у відносини з зацікавленими у використанні наявних переваг самостійними юридичними особами, виходить з двох основних мотивів: збереження цих переваг і придбання нових, але вже не тільки для себе, але і для своїх партнерів. По суті партнери мають прагнути разом до досягнення однаковості, просуванню на ринку, підвищенню репутації, придбання конкурентних переваг. 
          Суб'єктами відносин у рамках франчайзингу є дві особи, зареєстровані відповідно до права тієї чи іншої країни. Українському законодавству невідомий термін "франчайзинг", натомість у законодавстві України договір франчайзингу називається 
договором комерційної концесії. Основним нормативно-правовим актом є Цивільний кодекс України, а саме Глава 76 "Комерційна концесія", Глава 75 "Розпорядження правами інтелектуальної власності", Книга четверта "Право інтелектуальної власності", а також положеннями Господарського Кодексу України, а саме статтею 36 "Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів управління (комерційна концесія)", Глава 16 "Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності". Додатково регуляторну функцію виконує спеціальне законодавство у сфері захисту прав інтелектуальної власності, захисту конкуренції, відповідальності за якість товару та захисту прав споживачів. Проте Українське законодавство стосовно комерційної концесії є недосконалим та має багато недоопрацювань, тому франчайзери в основному підписують з підприємцями договір співпраці, формулюючи його зміст довільно, що не перечить законодавству України. За нашим законодавством суб'єкти франчайзингових відносин -це юридичні особи і підприємці (у тому числі без створення юридичної особи). Особа, яка має права на продукт (продукт може бути матеріальним і нематеріальним), марку і операційну систему є франчайзером. Особа, яка купує права на використання належних франчайзеру прав називається франчайзі. В основі побудови системи франчайзингу лежить угода (контракт, договір). Ця угода (договір франчайзингу) по суті своїй є дозволом франчайзера іншій особі (франчайзі) використовувати належні франчайзеру права і вступити в систему, що працює під маркою франчайзера і за його правилами. Цей дозвіл по суті і є франшизою. 
          Купуючи франшизу, підприємець наважується вести підприємницьку діяльність на власний ризик, але під вивіскою франчайзера. Відома марка гарантує більше число клієнтів і дійсно зменшує ризик банкрутства. Прийнявши рішення про співпрацю на принципах франчайзингу, обидві сторони підписують договір про співпрацю. Основним обов'язком франчайзера є надання дозволу на торговельну марку і передача знань та досвіду ведення цього бізнесу та підтримка партнера протягом усього періоду тривання дії договору. Основним обов'язком франчайзі є дотримання спільних для всієї мережі стандартів діяльності підприємства та відрахування франчайзингових платежів. Якщо винагороду не визначено конкретно, значить вона існує побічно, а саме в ціні придбаного франчайзі у франчайзера товару. Часто франчайзери призначають також рекламні відрахування. 
Ці гроші використовуються на користь всієї мережі: на маркетингові дослідження, розробку нових продуктів і рекламні кампанії.

Вирізняють  наступні принципи співпраці по франчайзингу:
    Франчайзер є власником торгівельної марки, ноу-хау, комерційного досвіду та ділової репутації, а також інших нематеріальних активів.
    Франчайзер має перевірену та успішну бізнес-ідею.
    Франчайзі керує справою під вивіскою франчайзера як незалежний підприємець, франчайзі може бути як юридичною особою, так і фізичною особою-підприємцем, його заробітком є прибуток від діяльності.
    Франчайзі є власником майна, що знаходиться в точці.
    Франчайзі сплачує вартість франшизи (одноразово), а також періодичні відрахування за користування франшизою (безпосередньо у формі платежів або побічно в націнках на товар, що купуються у франчайзера).
    Франчайзі часто не має можливості самостійно визначати ціни товарів або послуг у своїй точці.
    Зазвичай франчайзі має можливість самостійно формувати асортимент, у рамках, визначених франчайзером.
    Принципи співпраці франчайзера і франчайзі регулює франчайзинговий договір, а інструкції, як власне вести діяльність, зібрані в операційному підручнику.
    Франчайзер передає франчайзі знання того, як власне необхідно вести діяльність (ноу-хау).

На франчайзинг можна поглянути з трьох точок зору:  
        По-перше, франчайзинг - це економічна система. Механізм формування економіки франчайзинга визначається економікою тих організацій, які вступають в партнерські відносини. Чим вище економічний потенціал сторін, тим перспективнішим є економічне середовище франчайзинга.  Безальтернативно можна стверджувати, що економіка франчайзингу серйозно залежить від галузі, території діяльності, бачення і волі керівництва.  
        По-друге, ранчайзинг - це маркетингова розподільна система, що дозволяє здійснювати швидке просування на ринку. На відміну від горизонтального розподілення з невизначеною кількістю посередників, формується вертикальна система з відомим "в обличчя" посередником, що доводить товар до кінцевого споживача. Франчайзинг існує лише на масовому ринку. Якщо ми говоримо про маркетинг, то як правило, ми говоримо про стратегії розвитку з використанням обраної організацією (і тільки цією організацією) системою маркетингових інструментів. Відповідно, маркетингова система залежить від великої кількості факторів.   
          По-третє, франчайзинг - це система правової взаємодії сторін. Можливість партнерів прийти до співпраці визначається їхніми взаємними інтересами, а інтереси визначаються економічним та маркетинговим потенціалом.  Відповідно, погоджуючи свої інтереси й оформлюючи їх у формі договору (звичайно з урахуванням існуючих законодавчих норм і правил), сторони мають можливість на практичну реалізацію франчайзингу. При цьому умови договорів по різних системах можуть суттєво відрізнятися абсолютно з різних причин і ознак.  
           Враховуючи сказане необхідно пам'ятати про те, що за наявності загальних ознак не може бути однакових концепцій франчайзингу, оскільки до уваги беруться різні продукти, марки, бізнес-системи, економіка, маркетинг, зовнішні умови і т.д. Тому підготовка до "купівлі/продажу франшизи"-це серйозна справа, що потребує оцінки очікуваних переваг і звичайно своїх бажань і можливостей. Франчайзинг- це форма тривалого ділового співробітництва, тому вибір цієї форми має бути повністю усвідомлений.    Франчайзинг полягає не лише в продажі права на вживання логотипу мережі або товарного знаку — він представляє собою цілу систему ведення бізнесу.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Франчайзинг в Україні: проблеми та перспективи розвитку
     Для України франчайзинг є порівняно  новим явищем, тоді як у промислово розвинутих країнах він практикується  століттями, забезпечуючи потреби суспільства  в різних послугах. Однак за останні кілька років їхня кількість почала поступово збільшуватися. При цьому більш ніж 50% всіх франчайзингових договорів пов'язані з торгівлею нафтопродуктами - "ТНК-Україна", "Лукойл-Україна", або з класичними ресторанами і закладами фаст-фуд -McDonald's, Ріzzа Chelentano, "Мак смак", "Два гусаки", Форнетті, Картопляна хата, мережею ресторанів "Козирна карта", Дім кави. Також за франчайзингом працюють представники торгівлі: Наша ряба, Sensus, VD One, Аrgо Trading, "Монарх", "Еконіка". Механізм франчайзингу використовують хімчистки American Clearens International і Un Momento та багато інших. Оскільки сучасний процес становлення і розвитку малого бізнесу відбувається в умовах різкого обмеження фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів, а також відсутності дієвої системи фінансування, кредитування і страхування підприємницької діяльності, то важливого значення набуває встановлення тісної взаємодії малого і великого підприємництва з метою розв'язання спільних проблем їх функціонування.
     Такою формою фінансової підтримки з боку великих підприємств є франчайзингова система. Саме вона є тією формою організації бізнесу, виробленою світовою практикою, яка в комплексі з іншими ринковими структурами могла б стимулювати розвиток малого бізнесу в Україні.
Залежно від відносин франчайзера і франчайзі  найпоширенішим типом франчайзингу в Україні є регіональний франчайзинг. За схемою цього франчайзингу з українськими франчайзі співпрацює відома італійська фірма-виробник одягу "Веtton". Зокрема, українська компанія "Арго Трейдинг", яка стала франчайзі італійської фірми "Веnetton", отримала концепцію магазину та контракт на закупку товару і періодично виплачує франчайзеру роялті. В кожному крупному регіоні, де є франчайзі, "Веnetton" має своїх агентів, які, отримуючи зразки продукції компанії, демонструють їх місцевим партнерам і разом з ними формують замовлення. Завданням регіональних агентів компанії є також вивчення шляхів і перспектив розвитку місцевого ринку та ріст числа франчайзингових проектів цьому регіоні. На відміну від багатьох компаній, "Веnetton" не нав'язує єдиний для всіх магазинів асортимент і надає франчайзі значну свободу вибору. Франчайзі можуть самостійно замовити обмежену партію одягу, який, на їхню думку, є актуальними в даному регіоні. Основним є передоплата за весь комплект замовлення, причому кошти надходять безпосередньо до компанії "Веnetton", обминаючи агентів. Бенеттоновські фабрики в Тревізо виготовляють тільки те, що вже замовлено та оплачено франчайзі. Ризики франчазера тут мінімальні, основне завдання франчайзера - виготовляти якісний товар, налагоджувати дистрибуцію, зворотній зв'язок з франчайзі та підтримувати бренд за допомогою рекламних компаній .
     Одним з найбільш наочних і переконливих прикладів розвитку і становлення  франчайзингу як в Україні, так і  в цілому світі є діяльність всесвітньо відомої фірми "Макдональдс", що у даний час може розглядатися як безперечний лідер в індустрії  швидкою обслуговування.
     Успіх "Макдональдс" пов'язаний з ідеєю  забезпечення високого рівня якості обслуговування. У той час, коли інші франчайзери просто дублювали основні напрямки свого бізнесу, компанія "Макдональдс", послідовно поліпшувала кожен аспект своєї діяльності. Подібна організація підвищила ефективність і знизила витрати.         У цивільному кодексі України передбачений також і інший вид франчайзингу – субфранчайзинг. Крім того є навіть приклади практичного його використання в нашій країні. Зокрема, компанія "Михаил Воронин" розробила субліцензійний пакет для виробників одягу по регіонах. Цей пакет передбачає, що для певного регіону з допомогою спеціальної методики розраховується мінімальна квота з реалізації товару ТМ "Михаил Воронин". Якщо торгова структура у цьому регіоні повністю покриває цю квоту, то їй надається ексклюзивне право регіонального представництва. По-перше, відповідно до угоди франчайзер не має права відкривати свої торговельні підприємства або продавати франшизу в цей регіон. По-друге, всі питання оптово-роздрібної реалізації продукції компанії у вказаному регіоні вирішуються ексклюзивним представником. Сьогодні компанія веде переговори з потенційними франчайзі про надання їм такого статусу у Львові, Харкові та Дніпропетровську.
Залежно від сутності господарських відносин в Україні найбільш розповсюджений виробничий франчайзинг, особливо у  виробництві безалкогольних напоїв. Найчастіше франчайзер надає своїм  франчайзі спеціальний інгредієнт, без якого виробництва неможливе, і тим самим бізнес між франчайзером і франчайзі не припиняється відразу  після передачі обладнання та технологія виробництва, а має довготривалий характер. Франчайзі обслуговує клієнтів, франчайзер забезпечує виробництво ресурсами. За такою схемою на території України працюють компанії "Соса Соlа", "Рерsісо" та інші, що продають концентрати та інші продукти, необхідні для виробництва, місцевим компаніям. Кожен з місцевих або регіональних розливальних та пакувальних заводів є франчайзі від основної компанії, вони змішують концентрати, надані франчайзером, з іншими інгредієнтами та, дотримуючись певної технології, розливають у банки чи пляшки і реалізовують виготовлену продукцію через систему місцевих розповсюджувачів. Певно, що товар у Нью-Йорку не повинен відрізнятися за своїми якостями від аналогічного товару в Києві чи іншому регіоні.
     Основні напрямки франчайзигну - це, в першу  чергу, послуги з обслуговування споживачів: прибирання, миття, ремонт, доставка квитків, туризм, бронювання готелів, здача приміщень в оренду, організація дозвілля.  По-друге - це послуги для бізнесу, а саме доставка витратних матеріалів, копіювальні послуги, поліграфія, візитки, послуги із зберігання, упорядкування й архівація документів, обслуговування техніки, заправка картриджів, виконання частини робіт з аутсорсингу, навчання лінійного персоналу базових знань та ін. Сюди також можна віднести доставку в рамках існуючих мереж супермаркетів, піцерій і магазинів. 
      Усі ці напрямки - послуги по своїй суті. Частина концепцій запозичується з-за кордону, особливо в сфері послуг для споживачів (чищення будинків, дахів, домашніх тварин, доставки, тренінгів та іншого обслуговування). А у сфері послуг для бізнесу наші підприємці адаптують свої послуги під місцевий менталітет, використовуючи світовий досвід і напрацювання.
   Сьогодні, франчайзинг в Україні не набув широкого поширення, хоча потенційні можливості його впровадження досить широкі. Основні проблеми стримування розвитку франчайзингу в нашій країні можна класифікувати з причин їх виникнення.
Економічні проблеми. Франчайзинг - економічний інструмент, і для його впровадження необхідні відповідні економічні передумови, які в Україні не сформувалися або взагалі, або частково:
•-         нестабільність розвитку економіки України. Франчайзингові схеми вимагають стабільності та передбачуваності економіки;
•-         відсутність у більшості підприємців - потенційних франчайзі - необхідного стартового капіталу для входження до франчайзингової системи;
•-         складність отримання кредитів для створення стартового капіталу.
Організаційно-правові проблеми. Хоча франчайзинг - це економічний інструмент, його проблеми, в першу чергу, слід шукати у сфері економіки. В Україні стримування розвитку франчайзингу відбувається насамперед у правовій сфері. Вони, ці проблеми, пов'язані з практично повною відсутністю правового забезпечення франчайзингу в Україні. Все це ускладнює використання франчайзингу у вітчизняній економіці. Підвищення ефективності та розвиток франчайзингу в Україні вимагає внесення змін до законодавства, які допоможуть  досягти наступних цілей:
•  створення умов для реальної конкуренції франчайзингових систем, що традиційно склались, механізмами реалізації товарів;
•       забезпечення зручності застосування законодавчих актів для учасників франчайзингової системи;
•    створення прозорості франчайзингової системи та її елементів для      контролюючих органів.
     Ці  зміни, які тісно пов'язані між  собою, мають наблизити як законодавство, так і термінологію франчайзингу до світової практики, що особливо важливо  для створення франчайзингових  систем з участю іноземного капіталу. В результаті у підприємців буде достатній нормативний матеріал для укладання договорів, де вони в залежності від обраної схеми роботи будуть застосовувати ті чи інші нормативні документи і підбирати зразки договорів. В нормативних актах, що регулюють право інтелектуальної власності та відповідальність за її порушення, обов'язково повинні враховуватися франчайзингові схеми, що в даний час просто відсутні.
     Соціально-психологічні проблеми. До них можна віднести: відсутність вітчизняного досвіду та високий ризик ведення ділової активності суб'єктів франчайзингової системи - франчайзера і франчайзі; відсутність належної поваги до інтелектуальної власності; небезпека втрати франчайзі самостійності та «обличчя» підприємця та менеджера.
     Особливе  місце серед проблем франчайзингу займає освіта як механізм вирішення  соціально-психологічних проблем. Ця проблема викликана слабкою підготовкою представників малого бізнесу в сфері франчайзингу.
Природно, що розглянуті проблеми не можна аналізувати  локально, вони тісно пов'язані та роблять серйозний вплив одна на одну.
     Найважливішою економічною проблемою українського франчайзингу стає відсутність стабільності. Якщо повернутися до визначення франчайзингу, то це, в першу чергу, система відносин, закріплена знову ж таки системою договорів. Природно, що подібна система, до того ж яка об'єднує економічно незалежних підприємців, стає інерційною.
Для останнього десятиріччя, протягом якого  почався прискорений розвиток  франчайзингу в Україні, характерні відсутність стабільності економіки країни, постійні стрибки в її розвитку, що призводить до відповідних різких коливань попиту на всі види товарів, регулярних перерозподілів власності, які не можуть не  впливати на франчайзі .
       Незважаючи на це, деякі дослідники, з якими ми цілком погоджуємось, вважають, що на сьогодні франчайзинг  в Україні відбувся; у різних  сферах бізнесу діють франчайзні  мережі, є зовнішньоекономічний  франчайзинг, зустрічається навіть  субфранчайзинг.
     За  ступенем розвитку правового поля франчайзингові відносини в Україні відносять  саме до законодавчо не підкріплених. Відносини між суб'єктами франчайзингових взаємин регулюються окремими розділами Цивільного, Господарського кодексів України та іншими законодавчими актами. Необхідність франчайзингу в Україні зумовлена втратою ринків збуту багатьма вітчизняними підприємствами в умовах загострення конкуренції на внутрішніх ринках, відсутністю достатніх фінансових можливостей для запровадження нових технологій у виробництво, неконкурентоспроможністю порівняно з іноземними фірмами та інше. Саме тому франчайзинг виступає альтернативою для малого бізнесу, оскільки дозволить вітчизняним підприємцям залучити фінансові ресурси, техніку, технологію виготовлення, методику роботи іноземних, прибуткових підприємств.
Отже, слід виокремити позитивні сторони системи  для франчайзі (користувач прав на нематеріальні  активи):
•-          за фіксовану плату можливість навчитися ефективних методів управління, підвищити свій професіоналізм і компетентність;
•-          ідуть у ногу зі споживчим попитом;
•-          можливість користуватися перевагами, доступними великим компаніям;
•-          знижує гостроту конкуренції на визначеному сегменті ринку.
До числа  недоліків слід віднести:
•·          обмеженість самостійності, підприємницької ініціативи;
•·          встановлюються обов'язкові обсяги продажу головною компанією,;
•·          небезпека у випадку банкрутства або зниження популярності франчайзера;
•·          проблеми спадкоємності справи.
Для франчайзера (правоволодаря) перевагами вважаються:
•-          збільшення ринку збуту при мінімальних вкладеннях;
•-          економія на матеріальному заохоченні найманих працівників;
•-          одержання додаткового прибутку шляхом поставок франчайзі уніформи, упаковки, устаткування для залів та офісів;
•-          франчайзі є продуктивним джерелом новаторських ідей для франчайзера, бо перебувають біля споживача та відчувають його настрої.
Також існує і ряд недоліків:
•·        зниження гнучкості системи управління;
•·        загроза появи нових конкурентів при розширенні франчайзі;
•·        неможливість заміни "небажаного" франчайзі; проблеми з обліком і звітністю;
•·        складність проведення контролю.
Певна репутація одною франчайзі здатна заплямувати репутацію всієї  мережі, кинути тінь на торгову марку. Саме через недобросовісну діяльність франчайзі, припинила свою діяльність російська компанія "Дока Піцца". Із 16 піццерій лише дві виготовляли якісну піццу та дотримувалися рецептури головної компанії. 

     Підсумовуючи  проблеми франчайзингу, слід зазначити, що франчайзинг має широкі  перспективні можливості для розвитку в Україні. Проте для їх реалізації необхідно створити певні умови, а саме:
1. Включити системи розвитку франчайзингу  в урядову програму підтримки малого підприємництва.
2. Створити систему податкових  пільг для франчайзі, особливо на початковому етапі розвитку франчайзингової системи.
3. Надати можливість застосування  франчайзі спрощеної системи  бухгалтерського обліку.
4. Створити мережу навчально-консультаційних  центрів з франчайзингу, не тільки  в найбільших містах, але й  по всій країні.      Таким чином, це ще раз доводить, що франчайзинг може бути започаткований у різних сферах економічної діяльності. В Україні франчайзингові відносини є найбільш розповсюдженими в громадському харчуванні, роздрібній торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, у сфері послуг. 
 
 
 
 
 
 

3.Світовий досвід франчайзингу 

     Франчайзинг - один із різновидів побудови мережі підприємств, особливість якого полягає в  тому, що власник торгової марки (франчайзер) патентує і продає інструкцію про  те, як зробити ідентичне підприємство. А франчайзі - підприємець, який купує цю інструкцію, - повинен чітко її виконувати. Мережа розвивається у вигляді піраміди, де франчайзер стоїть на рівень вище, контролюючи діяльність усіх підприємств.  
  На інституційному рівні система франчайзингу представлена і просунута Європейською Федерацією Франчайзингу (ЄФФ), яка є некомерційною міжнародною асоціацією, заснованою в 1972 р. Її місія і основні цілі:  
- сприяння розвитку франчайзингу  в Європі;  
- представлення інтересів франчайзингу  в міжнародних організаціях (Європейська  комісія, Європейський Парламент і т.д.);   
- просування і представлення  європейського франчайзингу і  його членів на міжнародній арені;  
- обмін інформацією і документацією  між національними асоціаціями  франчайзингу країн Європи і інших континентів.  
  Франчайзингові відносини забезпечують  мінімальні ризики для учасників.  Франчайзер не несе безпосередніх  витрат і, отже, не ризикує грошима.  Ця обставина приваблює великі  фірми виходити на ринки інших  країн через ділових партнерів.  Крім того, частина маркетингових проблем, пов'язаних із залученням клієнтури, стає турботою франчайзі, якмй уклав у справу свої гроші. При цьому ризик франчайзі, який одержав продуману і перевірену схему бізнесу, також мінімальний. Статистика показує, що зі всіх фірм у світі 85% припиняють свою діяльність у перші чотири - п'ять років. У той же час малі підприємства, які працюють за франчайзинговою схемою, банкрутують ушестеро рідше.  
  На сьогодні світовий ринок франчайзингу росте і вважається одним з найбільш перспективних. Ця форма успішно використовується у 80 країнах, де франчайзингові фірми створюють приблизно 13% валового національного продукту.   
  У західних країнах франчайзинг розвивається у бік доступності для споживачів: якщо людина з середньою заробітною платою може собі дозволити придбати франшизу та зайнятися бізнесом - така мережа має великий потенціал розвитку. У Британії, наприклад, існує франшиза вартістю 8 тисяч фунтів. Вона надається у вигляді автомобіля з необхідним набором інструментів для дрібного ремонту авто, підручників з інструкціями та уніформою. У подальшому франчайзер продає франчайзі ще й витратні матеріали, за рахунок чого й отримує прибуток. У Москві вже є приклад франшизи вартістю 600 доларів (невеликі вагончики, в яких продаються чай та кренделики). Франчайзинговий бізнес поступово переходить у сегмент сімейного підприємництва - для його утримання необхідно дедалі менше людей. Це не означає, що у франчайзинговій мережі не можуть бути середні чи великі підприємства - кожен обирає мережу, що найбільше відповідає його фінансовим можливостям.  
  Франчайзинг використовується приблизно  в 75 сферах бізнесу - від фаст - фудів та ресторанів до юридичних послуг та відповідних операцій з нерухомістю. Приблизно 50 % усіх франчайзингових мереж світу припадає на сферу торгівлі. Найбільшого розповсюдження франчайзинг одержав у таких сферах: установи фаст - фуд - близько 20 % загальної кількості франчайзі у світі, роздрібна торгівля - 15%, сфера послуг - 12%, автомобільні перевезення та обслуговування - 8%, будівництво - 7%.  
  В Україні діє близько 250 франчайзингових  мереж та біля 20000 торговельних  точок, які використовують елементи  франчайзингу, що свідчить про відставання від світових лідерів франчайзингового руху (США - 24000 франчайзерів та 767000 франчайзі, у Канаді - 1200 та 300000, у Німеччині - 950 та 49000, а в Італії - 655 та 44426 відповідно. 
Відповідно  найбільша частка франчайзингових  мереж припадає на США, а на території  України, частка франчайзингових мереж  є не досить високою, проте прогнозується  її збільшення у разі проведення ефективної державної політики.  
  У міжнародному плані франчайзинг набув найбільшого поширення в таких областях діяльності, як роздрібна торгівля і сфера послуг. Це пояснюється тим, що інвестиції в цих галузях невеликі і організація бізнесу "з нуля" вимагає менше часу.
     Франчайзинг одержав розвиток у США, тоді як в  Європі більшого поширення набуло поняття "концесія". Воно виражало відносини між особою, що одержує від держави права надання суспільних послуг або використання державних благ в обмін на певні вигоди (платежі) для держави. У XX столітті, після того, як він затвердився за океаном як успішна техніка підприємництва, франчайзинг знову повертається до Європи.
     В процесі своєї еволюції сучасний франчайзинг пройшов через два  основні етапи.                I. Етап традиційного франчайзингу характеризується використанням франчайзингу в наступних трьох галузях:
    Продаж автомобілів і побутової техніки. Німецька фірма "Singer" узяла на озброєння схему франчайзингу ще з 1860 року, а американська компанія General Motors – з 1911 року. Остання сьогодні продає по франчайзингу 95% своєї продукції.
    Розлив і продаж прохолодних напоїв. Піонером в даній області є компанія Coca-Cola, яка практикує франчайзинг з 1886 року, за нею слідують Pepsi-Cola і інші аналогічні підприємства.
    Реалізація нафтопродуктів. Нафтові компанії надавали заправним станціям свою продукцію на умовах франчайзингу, звільняючи таким чином себе від функції роздрібної торгівлі.
II. Етап франчайзингу бізнес формату – Business format franchising – характеризується тим, що операції франчайзингу починають регламентуватися асоціаціями франчайзингу різних країн. Цей період починається в 50-і роки в США і в 60-і – в Європі. Одночасно франчайзинг набув широкого поширення у сфері послуг, особливо таких, як ресторани швидкого обслуговування, послуги з підтримки і ремонту домів, автомобілів та ін.
Основними характеристиками франчайзингу бізнес-формату, визнаними більшістю асоціацій  франчайзингу різних країн, є:
1. Підписання контракту (ліцензії) передачі права використання імені, торгової марки, емблеми франчайзера на певній території і протягом певного періоду часу.
2. Предметом франчайзингу звичайно є певна діяльність (частіше – послуга), перевірена на певному ринку і успішна.
3. Франчайзинг надає всю концепцію бізнесу у формі "Навчального посібника", приписи якого повинні бути строгим чином дотримані. Франчайзі одержує навчальний посібник тільки після закінчення переговорів і підписання договору франчайзингу.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.